CC BY
24
УДК 674.02:621.923 Проф. В.М. Голубець, докт. техн. наук;
доц. О.А. Кйко, канд. техн. наук; ст. викладач М.М. Якуба - УкрДЛТУ
КРИТЕРП ЕФЕКТИВНОСТ1 ШВЕСТИЦШ З МЕТОЮ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ПРОЦЕСУ КАЛ1БРУВАННЯ-ШЛ1ФУВАННЯ ДСП
Розраховано чисту теперiшню вартють у процесi швестування з метою тдви-щення ефективност процесу калiбрування-шлiфування плитних деревних матерiалiв абразивними цилiндрами. Обгрунтовано ефективнiсть швестицш для випадку оброб-лення ДСП одним i двома шлiфувальними агрегатами.
Prof. V.M. Golubets; doc. O.A. Kyiko; seior teacher M.M. Yakuba - USUFWT
Efficiency criterias of investments with purpose for increase of calibration-polishing efficiency process of the particle boards
Net nowadays cost in the process of investing with the purpose of increase for efficiency of calibration-polishing process of wooden board materials by abrasive cylinders is expected. Efficiency of investments for the case of the particle board treatment to one and two polishing aggregates is proved.
Як показуе зарубiжний та вггчизняний досвщ оцшювання ефективнос-т швестицшних проектiв, останнi знаходяться пiд впливом великого рiзно-манiття чинникiв (обсяпв iнвестицiйних коштiв, iнтенсивностi грошових по-токiв у часi, термiнiв здшснення проектiв, перспектив використання техноло-пчного устаткування, наявностi iнвестицiйних ризикiв, джерел та умов фь нансування, показниюв ефективностi проектiв тощо). Водночас кожен iз на-ведених чинникiв вимагае певного пiдходу до прийняття вщповщних рiшень.
Науковi дослiдження щодо ошгашзаци процесу калiбрування-шлiфу-вання плитних деревних матерiалiв можуть дати вагомий економiчний ефект вiд упровадження 1х результата у виробництво. Для укрупнених розрахунюв такого ефекту представимо основнi компоненти обчислень.
Передбачаеться перюд реашзацп наукових дослщжень роздiлити на декiлька еташв:
72
Зб1рмик' науково-технiчних праць
• виконання науково-дослщно1 poбoти мДoслiджeння технолопчних пapaмeт-piв пpoцeсy шлiфyвaння дepeвини i дepeвних мaтepiaлiв aбpaзивним iнстpy-ментом бaгaтoшapoвoï стpyктypи " (тepмiн виконання 2000-2002 pp., загальна сyмa фiнaнсyвaння - 30,0 тис. грн.);
• виконання науково-дослщно1 poбoти "Ствopeння кoнкypeнтнoспpoмoжних спoсoбiв aбpaзивнoï oбpoбки дepeвних мaтepiaлiв з автоматизованими системами кepyвaння" (тepмiн виконання 2003-2005 pp., загальна сyмa фшансу-вання - 93,0 тис. грн.);
• ствopeння нових виpoбничих пoтyжнoстeй для виготовлення aбpaзивних ци-лiндpiв на бaзi ГНДЛШ УкpДЛТУ (тepмiн виконання 2004-2006 pp., пoтpiбнa сyмa iнвeстицiйних ви^ат - 120,0 тис. гpн.);
• poзpoблeння i ствopeння кoнкypeнтнoспpoмoжнoгo обладнання для кaлiбpy-вaння-шлiфyвaння дepeвних плитних мaтepiaлiв (тepмiн виконання 20072009 pp., пoтpiбнa сyмa iнвeстицiйних витрат - 1500,0 тис. гpн.);
• впpoвaджeння peзyльтaтiв poзpoбки на пiдпpиeмствaх дepeвooбpoбнoï i меб-лево1 гaлyзeй Укpaïни i за кopдoнoм (тepмiн виконання 2009-2010 pp.).
На oснoвi peзyльтaтiв oптимiзaцiï пpoцeсy кaлiбpyвaння-шлiфyвaння плитних дepeвних мaтepiaлiв можна обчислити суму загально1' eкoнoмiï вiд зменшення вшрат основних мaтepiaлiв та вiд замши шлiфyвaльнoï шкypки на aбpaзивнi цилiндpи за кaлeндapний piк:
Е заг^ Е заг "К pд /Т pп, (1)
де: Ewp - загальна eкoнoмiя за кaлeндapний prn, гpн.; Кpд - кiлькiсть poбoчих дiб у кaлeндapнoмy poцi, дiб; Tpn - тpивaлiсть poзpaхyнкoвoгo ^pio^y до пов-ного спpaцювaння aбpaзивних цилiндpiв, дiб.
Для випадку po6oto одним шлiфyвaльним aгpeгaтoм така eкoнoмiя становитиме Езагф = 1405,12 тис. ^н. Оскiльки пepioд peaлiзaцiï наукових дослщжень охоплюе значний дiaпaзoн часу, для poзpaхyнкy пoкaзникiв ефек-тивност пepeдбaчyвaних iнвeстицiй нeoбхiднo застосувати динaмiчнi мето-ди, тобто тaкi, що вpaхoвyють змiнy вapтoстi гpoшeй у чаЫ.
Пopяд iз сумою швестицшних витpaт i oчiкyвaнoю eкoнoмieю вщ зни-ження мaтepiaлoмiсткoстi плитного в^обництва основоположним пapaмeт-poм е ^ийнятий до poзpaхyнкiв eфeктивнoстi вiдсoтoк дисконтування.
Зпдно з [2], вiдсoтoк дисконтування викopистoвyeться для визначення су-ми, яку заплатив би imeCTop сьогодш (тeпepiшня вapтiсть) за пpaвo ^исвоення мaйбyтнiх гpoшoвих пoтoкiв. Внaслiдoк юнування pизикiв, пов'язаних з oтpимy-ванням мaйбyтнiх доходав, дисконтна ставка повинна пepeвишyвaти бeзpизикoвy ставку i забезпечувати пpeмiю за всi види pизикiв, пов'язаних з iнвeстyвaнням.
Рoзpaхyнoк вщсотка дисконтування нами пpoвoдився за кумулятивною моделлю, oскiльки саме такий споЫб дае змогу вpaхyвaти prom швесту-вання в aкцiï, prorn^ пoв'язaнi з poзмipoм пiдпpиeмствa, яюстю менеджменту, тepитopiaльнoю i в^обничою дивepсифiкaцieю, стpyктypoю кaпiтaлy, стaбiльнiстю oтpимyвaння дoхoдiв та iн.
Пpийнятий нами для poзpaхyнкiв у даному ^оеки вiдсoтoк дисконтування мае таю складов^
• пpeмiя за prom швестування у пiдпpиeмствo iз виготовлення ДСП (так тд-пpиeмствa можна, зпдно з [1], вважати малими (сукупна pинкoвa вapтiсть становить менше 44 млн. дoлapiв США)) ^ийнята за 5 %;
3. Технолопя та устаткування деревообробних пiдприeмств
73
• як правило, структура кл1ент1в, що е замовниками плитних деревних матер1алш, широко диверсифшована 1 тому надбавка, згщно з цим чинником, становить 1 %;
• в умовах постшного зростання попиту на плитт деревт матер1али у зв'язку 1з в1дчутним дефщитом масивно! деревини лопчно прогнозувати стабшьну рентабельтсть анал1зованих нами тдприемств, що дае змогу прийняти надбавку, зпдно з цим чинником, на р1вт 1 %;
• прогнозування в умовах зростаючо! конкуренци наявност квал1ф1кованого управлшня дае тдстави прийняти надбавку у цьому випадку 2 %;
• якщо ввдносити Украину до групи кра!н 1з середтм р1внем ризику, то ввдпо-вщна надбавка за ризик 1нвестицш становить 7 %.
Таким чином, сумарний вщсоток дисконтування становитиме 16 %. За тако! цши кашталу дисконтований економ1чний ефект дор1внюватиме 471,97 тис. грн. Проте сама позитивна величина ефекту не може бути дос-татньою для прийняття ршення про доцшьшсть швестування. Ще одним важ-ливим критер1ем ефективност швестицш е внутршня норма !х дохщносп.
Шд внутршньою нормою дохщност швестицшного проекту (ВНД) розумдать значення коефщента дисконтування (ё), за якого ЧТВ (чиста тепе-р1шня вартють) цього проекту дор1внюе 0:
Ця функщя мае кшька важливих характеристик, а для унаочнення и розумшня можна скористатися граф1чною штерпретащею (рис. 1). ЧТВ а
1з наведено! залежност видно, що функщя мае нелшшний характер, а для класичного з позици лопки швестування швестицшного проекту ця функщя е спадаючою, тобто 1з зростанням (ё) графж функцп прямуе до ос аб-сцис, котру перетинае якраз у точщ, яка дор1внюе значенню ВНД.
Сутшсть розрахунку показника ВНД в анал1з1 ефективност заплано-ваних швестицш, як правило, полягае у тому, що: ВНД показуе очшувану до-хщшсть проекту та, отже, максимально допустимий вщносний р1вень витрат, як можуть бути асоцшоваш з даним проектом.
Економ1чне значення критерда ВНД можна сформулювати так: комер-цшна оргашзащя може приймати будь-як ршення швестицшного характеру, р1вень рентабельност яких е не нижчим ашж поточне значення показника "щни кашталу" - вщсотка дисконтування (ё). Саме 1з вщсотком дисконтування пор1внюеться критерш ВНД, розрахований для конкретного проекту, зва-жаючи на так можлив1 вар1анти взаемозв'язку м1ж ними.
ВНД = ё, за якого ЧТВ = ВД = 0.
(2)
74
Збiрник науково-технiчних праць
Якщо:
• BНД > d, то ^ое^т неoбxiднo cxвaлити;
• BНД < d, то пpoект неoбxiднo вiдxилити;
• BНД = d, то ^оест не e am пpибyткoвим, ani збитковим.
Отже, ^оект пpиймaeтьcя, якщо його BНД e бшьшою за певнy вста-нoвленy гpaничнy величинy; тому, за шшж piвниx умов, що бiльшим e зна-чення BНД i що бшьше воно пеpевaжae поточний вдаоток диcкoнтyвaння, то бiльш фiнaнcoвo етшким e даний пpoект.
Для визначення величини BНД пpедcтaвленoгo пpoектy 6ув зacтocoвa-ний метод пocлiдoвниx п^ацт iз викopиcтaнням тaбyльoвaниx значень ди^ кoнтниx мнoжникiв (табл. 1).
Таким чином визначено iнтеpвaл (d1 < d2), в якому фyнкцiя 4TB = f(d) змiнюe cвoe значення iз "+" на "-". Це ж^вал вiд 25 % до 30 %. Дaлi заето-cyвaли фopмyлy [2]:
вид = d+ + ШВ+(d __ d+), (3)
+ (ЧТВ+- ЧТВ_ )
де: 4TB+ - чиста тепеpiшня вapтicть мiнiмaльнo пpибyткoвoгo вapiaнтy; 4TB- -чиcтa тепеpiшня вapтicть мiнiмaльнo збиткового вapiaнтy; d+ - вiдcoтoк диcкoнтy-вання, за якого 4TB мae мiнiмaльне додатне значення; d - вдооток диcкoнтyвaн-ня, за якого 4TB мae мiнiмaльне за aбcoлютнoю величиною вщ^мне значення.
Bикoнaнi за фopмyлoю (3) poзpaxyнки дають змогу cтвеpджyвaти, що оотшьки внyтpiшня нopмa дoxiднocтi e бшьшою за нopмy pефiнaнcyвaння ка-пiтaлoвклaдень (для poзpaxyнкiв пpийнятa нopмa 1б %), то пpoект можна вва-жати вiднocнo cтiйким, а зaпac фiнaнcoвoï cтiйкocтi пiдтвеpджye ефектив-нicть його впpoвaдження:
BНД = 25 + (42,11(30 - 25))/(42,11 + 27,б) = 28,02 %
Для випадку po6oto двома шлiфyвaльними aгpегaтaми величина загально1' економи дopiвнювaтиме Езaг.p=23б0,04 тиc. гpн.
Cтpyктypa пеpioдy pеaлiзaцiï нayкoвиx дocлiджень та oбcяги швеети-цiйниx витpaт тут аналопчш вapiaнтy викopиcтaння одного шлiфyвaльнoгo а^егату за винятком етапу poзpoбки i cтвopення кoнкypентнocпpoмoжнoгo обладнання для кaлiбpyвaння-шлiфyвaння деpевниx плитниx мaтеpiaлiв, де cyмa iнвеcтицiйниx витpaт збiльшенa вiд 1500,0 до 2500,0 rac. гpн.
Brno^rn за наведеним вище aлгopитмoм а^окшмащя для такого ва-piaнтy швеетицш з викopиcтaнням тaбyльoвaниx значень диcкoнтниx множ-никiв дала змогу визначити iнтеpвaл змiни значення функци 4TB = f (d) iз "+" на "-". Це iнтеpвaл вщ 30 % до 35 % (табл. 2).
У цьому вapiaнтi pеaлiзaцiï нayкoвиx дocлiджень щодо ошташзаци пpoцеcy кaлiбpyвaння-шлiфyвaння плитниx деpевниx мaтеpiaлiв внyтpiшня нopмa дoxiднocтi зpocтae та етановить:
BНД = 30 + (23,18(35 - 30))/(23,18 + 3б,28) = 31,95 %.
Як бачимо, пеpевищення BНД над пpийнятим до poзpaxyнкiв вщшт-ком диcкoнтyвaння ^акт^но yдвiчi (31,95 % > 1б %) cвiдчить пpo збшьшен-ня зaпacy фiнaнcoвoï cтiйкocтi даного вapiaнтy iнвеcтицiйнoгo пpoектy, що, cвoeю чеpгoю, e apгyментoм на кopиcть оетаннього.
3. Teхнологiя та устаткування дeрeвообробних пiдприeмств
75
Табл. 1. Грошовг потоки, зумовлеш залипаю шлгфувальноИ стргчки на абразивш цилтдри па тдприсмспш, що виготовляе ДСП та еконо.тао, отриманого внааидок змепшеипя товишни ДСП, за умов и роботы одним ииифувал ь н им агрегатом, тис, грн.
Дослщження технолопчних Створення конкурентноспроможних Розробка \ створсння*** Впровадження результате розробки на □¡дприемстзд Разом
Р1к розра-хункового перюду 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
ЧТВ 01=16 %) -8,62 -7,43 -6,41 -17,12 -33,80 -29,14 -14,15 -152,51 -131,48 -113,34 -66,03 179,79 204,06 175,91 151,65 130,73 112,70 97,16 471,9'
чтв ((1=25 %) -8,00 -6,40 -5,12 -12,70 -23,27 -18,61 -8,39 -83,89 -67,11 -53,69 -29,02 73,34 77,25 61,80 49,44 39,55 31,64 25,31 42,14
ЧТВ ((1=30 %) -7,69 -5,92 -4,55 -10,85 -19,12 -14,71 -6,37 -61,29 -47,15 -36,27 -18,85 45,81 46,39 35,69 27,45 21,12 16,24 12,49 -27,6С
Примипка: * - дослщження технолопчних параметр1в процесу кал1брування-шл1фування деревини 1 деревних матер1ал1в абразивним ¡нструментом багатошаровоУ структури; ** — створення конкурентноспроможних способов абразивно! обробки деревних матср1ал1в з автоматизованими системами ксрування та створсння нових виробничих потужностей для виготовлсння абразивних цилшдр1в на баз1 ГНДЛШ УкрДЛТУ; *** - розробка 1 створення конкурентноспроможного обладнання для кал1брування-шл1фування деревних плитних матер1ал1в
Табл. 2. Грошовг потоки, зумовлеш замтою шлгфувально'г строчки па абразивш цилтдри па тдприсмспш, що виготовляе ДСП та екошкшею, отриманою зменшення товишни ДСП, за умов и робот и двома тл г фу в ал ь н им и агрегатами, тис, грн.
Дослщження технолопчних
Створення конкурентноспроможних
Розробка 1 створення
Впровадження результате розробки на пщпришств1
'азол
Рж
розрахунко-вого перюду
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017
чтв
(6=16%)
-8,62
-7,43
-6,41
-17,12
-33,80
-29,14
-14,15
-244,02
-210,36
-204,02
■74,84
333,06
342,74
295,47254,71
219,58
189,29
163ЛЕМ8Д:
чтв
((1=30%)
-7,69
-5,92
-4,55
-10,85
-19,12
-14,71
-6,37
-98,07
-75,44
-65,28
■21,37
84,86
77,92
59,94
46,11
35,47
27,28
20,99
23,18
ЧТВ
(¿=35%)
-7,41
-5,49
-4,06
-9,33
-15,83
1,73
-4,89
-72,51
-53,71
-44,76
■14,11
53,95
47,71
35,34
26,18
19,39
14,36
10,64
36,2*
Примипка: * - доелщження технолопчних параметр1в процесу кал1брування-шл1фування деревини I деревних матер1ал1в абразивним ¡нструментом багатошаровоУ структури; ** — створсння конкурентноспроможних способ1в абразивно']' обробки деревних матер1ал1в з автоматизованими системами керування та створсння нових виробничих потужностей для виготовлення абразивних цилшдр1в на баз1 ГНДЛШ УкрДЛТУ; *** - розробка I створення конкурентноспроможного обладнання для кал1брування-шл1фування деревних плитних матер1ал1в
Лггература
1. Довщник Ibbotson Yearbook, 1994.
2. Ковалев В.В. Методы оценки инвестиционных проектов. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 142 с.
3. Федотова М.А. Сколько стоит бизнес. - М.: Перспектива, 1996. - 103 с.
УДК 674: 621.928.93 Проф. €.М. Лютий1, д-р техн. наук;
доц. Л. О. Тисовський , канд. ф1з.-мат. наук. - УкрДЛТУ; тж. А.В. Ляшеник - Коломийський полтехтчний коледж
ДО ПИТАННЯ МОДЕЛЮВАННЯ РУХУ ЧАСТИНКИ ДЕРЕВНОГО ПИЛУ В Ф1ЛЬТРУВАЛЬНИХ ЦИКЛОНАХ
Наведено рiзнi тдходи до математичного моделювання руху частинки пилу в циклош, що найчаспше зустрiчаються в л^ературь Визначено межi застосування кожного з методiв для опису руху частинки деревного пилу в сепараторь
Prof. Ye.M. Lyutyj; L.O. Tysovs'kyj- USUFWT;
A.V. Lyashenyk - Kolomyjskijpolytechnical college
To the problem of modelling of particle movement in filter cyclone
This article describes the different method of describing of movement of a particle in a cyclone. It d describes the limit of using each of different methods.
Останшм часом зрю штерес до вивчення роботи i практичного застосування циклошв. Незважаючи на простоту конструкци, аеродинам1чш про-цеси, як вщбуваються при очищенш повггря вщ пилу, складно описати мате-матично. У публжащях [1-3] представлено математичш модел1 для опису руху частинки пилу в циклош. 1х можна роздшити на дв1 групи. До першо! гру-пи [1] належать модел^ як створеш на основ! теореми Кореолюа про абсо-лютне прискорення точки при складному руЫ. До друго! [2, 3] - спрощеш р1вняння, як можна одержати, виходячи з умови р1вносл вщцентрово! i сили опору середовища рухов1 частинки пилу до зовшшньо! стшки циклона. Обидва шдходи до створення математичних моделей розглядалися для опису руху частинки пилу у фшьтрувальному циклош [4-6].
При використанш теореми Кореолюа було записане р1вняння руху частинки пилу у фшьтрувальному циклош, яке мае вигляд [6]:
dVc
c
dt
dÖ
dt
1 ^ F
+ öx (их R) + —X R + 2(öx Vc) = — Vc + —, (1)
0 m
де: Р - аеродинамiчна сила, яка виникае у фiльтрувальному циклош внасль док виникнення потоку фшьтраци; Ус - швидкiсть сепарацп; в - час релакса-ци частинки пилу; со - миттева кутова швидюсть частинки пилу, яка збь гаеться iз кутовою швидкiстю обертання повггряного потоку навколо осi циклона; т - маса частинки пилу.
1 заыдувач кафедрою прикладно! механiки УкрДЛТУ
2 кафедра прикладно! мехашки УкрДЛТУ
3. Технологiя та устаткування деревообробних шдприемств
77
