CC BY
43КРИТЕРІЇ СФОРМОВАНОСТІ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИМАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ
Г рицай С.М.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Анотація. У статті визначаються критерії сформованості політичної культуримайбутнього вчителя (політична зрілість, політична компетентність) та показники їх прояву. Автором обґрунтовується значущість кожного з визначених критеріїв. Розглянуто політичну культуруяк інтегровану якість особистості вчителя Необхідно оцінювати рівень сформованості цієї якості за комплексом критеріїв, що відповідають структурним компонентам політичної культури вчителя Слід ураховувати значущість проаналізованих характеристик політичної культури
Ключові слова: політична культура майбутній вчитель, критерії та показники.
Аннотация. Грицай С.М. Критерии сформированности политической культуры будущего учителя. В
статье определяются критерии сформированности политической культуры будущего учителя Автором обосновывается значимость каждого из выделенных критериев. Рассмотрена политическая культура как интегрированное качество личности учителя Необходимооценивать уровень сформированности этого качества по комплексу критериев, которые отвечают структурным компонентам политической культуры учителя Следует учитывать значимость проанализированных характеристик политической культуры Ключевые слова: политическая культура будущийучитель, критерии и показатели
Annotation. Grytsay S.M. Criteria generated political crop of the future teacher. Criteria of generated of political crop of the teacher are specific. The significance of each of discharged criteria is justified. The political crop as the integrated quality of the person of the teacher surveyed. It is necessary to estimate a level of generated of this quality on a complex of criteria. They answer structural ingredients of political crop of the teacher. It is necessary to take into account the significance of the analysed performances of political crop.
Keywords: political crop, the future teacher, criteria, parameters.
Вступ.
В умовах переходу до дійсної демократії, реальної участі народу у прийнятті політичних рішень, багатопартійності і плюралізму думок зростає потреба формування у підростаючого покоління всебічної політичної освіченості, гнучкого політичного мислення, навичок суспільно-політичної діяльності. Вирішити ці завдання в змозі тільки соціально зрілий вчитель з яскраво вираженою громадянською суспільно-політичною спрямованістю, здатного ефективно вирішувати питання морального, громадянського, політичного виховання підростаючих поколінь Закономірно постає питання про формування політичної культури майбутнього вчителя
Проблемі формування професійної культуримайбутнього вчителя та її окремих складників присвячені наукові праці Т.Бутенко, І.Глазково; В.Грехнєва В.Гриньової В.Гриньова, Т.Іванової, В.Кан-Каліка, Я.Коломинського Н.Крилової, С.Мельничука А.Мудрика М.Подберезського С.Прийми, І.Прокопенка В.Семиченко, Л.Столяревської Ю.Соловйової, Г.Шевченко та інших вчених Водночас проблема формування політичної культуримайбутнього вчителя як його професійної якості не знайшла спеціального вивчення у психолого-педагогічних дослідженнях. Відсутні роботи, в яких науково обґрунтовані саме поняття, зміст, технологія формування політичної культуримайбутнього вчителя у процесі професійної підготовки
Робота виконана за планом НДР Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди
Формулювання цілей роботи.
Мета нашого дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні сутності політичної культури майбутнього вчителя, визначенні особливостей її структурних компонентів експериментальній перевірці моделі їх науково-технологічного забезпечення.
Результати дослідження.
Дослідно-експериментальна робота з перевірки розробленої моделі науково-технологічного забезпечення формування політичної культуримайбутнього вчителя потребувала визначення системи відповідних критеріїв та показників. Без цього отримати об’єктивну інформацію щодо ефективності формування в майбутніх вчителів політичної культуринеможливо.
Для вирішення цього завдання необхідно чітко визначити сутність понять критеріїв та показників, оскільки в їх визначенні в науково-педагогічній літературі існують значні розбіжності.
При визначенні критеріїв ми керувались такими вимогами: І) критерії повинні відбивати найбільш суттєві характеристики досліджуваної якості особистості майбутнього вчителя; 2) критерії повинні розкриватися через низку показників, в міру прояву яких можна робити висновок про ступінь вираженості даного критерію; 3) критерії повинні відбивати динаміку якості, що вимірюється, у часі та просторі (Л.Блауберг І.Ісаєв та ін.).
Виходячи з вищезазначеного, насамперед ми зробили спробу виділити найбільш суттєві характеристики політичної культуривчителя
Однією з визначальних характеристик політичної культуривчителя вважаємо його політичну зрілість. Саме вона, як слушно зазначає В.Щегорцов [9], має значний вплив на всі сторони духовної культурилюдини і проявляється у всіх видах соціальної активності.
Поняття “зрілість” стосовно розвитку людини здебільше трактується у фізіологічному або психологічномуаспектах, пов’язаних із “процесом завершення соціалізації та становлення системи ролей”.
Зрілість у психолого-педагогічних дослідженнях розуміють як певний стан, що настає в міру того, як якості чи властивості, що розвиваються, досягають рівня, за якого вони у своїй сукупності найбільш повно виявляють сутність даного предмета або явища [1, 2, 3, 5].
Зрілість, хоча і пов’язується в єдине ціле із загальним розвитком людини, разом з тим завжди характеризується досягненням певного якісного стану в процесі розвитку особистості
Політична зрілість - якісний показник сформованості політичної культури особистості Вважаємо, що політично зрілого вчителя характеризують:
• політична свідомість;
• високий рівень політичного мислення;
• чітко визначена громадянська позиція;
• розсудливість;
• обдуманість і виваженість рішень, що приймаються;
• дотриманість до загальнолюдських і громадянських цінностей та переконаність в них;
• висока соціальна активність, спрямована на вдосконалення суспільних і політичних відносин.
Для нашого дослідження важливими є такі положення [9, с.6-7]:
1. Г оворячи про зрілість у політичному розвитку людини, можна констатуватилише відносний характер завершеності цього процесу. Набуття політичної зрілості - не деякий підсумок а лише досягнення певного рівня політичної готовності людини Для підтримки політичної свідомості в такій якості потрібний постійний тренінг.
2. Політична зрілість не виникає раптово, на порожньому місці. Вона - результат; з одного боку, цілеспрямованого формування особистості суспільством, притаманними йому суспільними відносинами (політичних, економічних моральних, правових тощо), духовною культурою, з іншого боку - результат власної самоосвіти.
Політичну зрілість особистості характеризує певний рівень розвитку її політичної свідомості.
Політична свідомість - опосередковане відображення політичного життя, формування розвиток, задоволення інтересів та потреб політичних суб’єктів, а також сукупність поглядів, оцінок, установок, які відображають політико-владні відносини.
Існують два взаємопов’язані блоки елементів політичної свідомості - мотиваційний і пізнавальний.
До мотиваційного блоку належать політичні потреби та інтереси, політичні цілі та цінності, психологічні установки та ідеологічні настанови, політичні переконання Ці елементи, обумовлюючи одне одного, спонукають особистість до певної політичної поведінки. Цей процес супроводжується емоціями, почуттями тощо.
Пізнавальний блок охоплює політичну інформованість, політичні знання, теорії, уявлення, політичну ідеологію носіїв політичної свідомості. Виняткове місце в політичній свідомості посідає правосвідомість, що є водночас відносно самостійною субстанцією Адже знати, поважати і виконувати правові норми - обов’язок кожного громадянина правової держави і суб єкта політичних відносин [7, с.311].
Глибина розвитку політичної свідомості соціального суб’єкта визначає рівень його політичної освіченості та сформованість політичної культурив цілому.
Політичні знання, уявлення - відносні, як людські знання взагалі. Нерідко вони мають різний ступінь адекватності реальному стану речей, оскільки ґрунтуються не лише на об’єктивних фактах, а й на домислах, неперевіреній інформації, ортодоксальних ідеологемах, необгрунтованих упереджених теоріях тощо. Це зумовлює і незрілість політичної культурив суспільстві, необхідність її підвищення та збагачення [7, с.311].
Політична зрілість знаходиться у тісному взаємозв’язку із соціальною зрілістю особистості, яка є проявом особистістю самореалізації та соціальної відповідальності [3].
Соціальну зрілість характеризує соціальна активність. Соціальну активність розглядаємо як інтегральну систему суспільно бажаних якостей особистості, що характеризується єдністю таких компонентів, як моральна вихованість, духовна спрямованість, самостійність, відповідальність, комунікативна та пізнавальна активність, ініціативність, лідерські якості, творчість трудова активність, що сприяє успішному співіснуванню особистості в соціумі й спонукає людину до свідомої активної діяльності, з метою перетворення на краще або удосконаленнянавколишнього середовища й самовиховання [8, с.41].
Політична культураособистості завжди пов’язана з її політичною компетентністю, яку нами визначено як сукупність знань і розуміння законів суспільного розвитку і політики, політичних процесів і явищ, що відбуваються в суспільстві; умінь користуватисяполітичними знаннями, зіставляти факти і явища, об’єктивно їх оцінювати, робити правильні висновки і, як наслідок, знаходити оптимальні шляхи розв’язання тих чи інших політичних питань і проблем, що забезпечує успішність громадсько-політичної діяльності.
Вважаємо, що політична компетентність вчителя, крім зазначених складових, передбачає також професійний аспект (як складова його професійної компетентності), зокрема професійно-педагогічна мотивованість та готовність до здійснення політичного виховання підростаючого покоління
Політичну компетентність вчителя, з огляду на вище зазначене, розглядаємо на кількох рівнях: мотиваційно-ціннісному, когнітивно-переконавчому, діяльнісно-поведінковому, професійно-педагогічному, особистісному.
Визначений комплекс критеріїв і показників політичної культуривчителя відбито в таблиці 1.
Таблиця 1
Критерії й показники політичної культури вчителя
Критерії Показники, в яких проявляється критерій
1. Політична зрілість - політична свідомість; високий рівень політичного мислення; стійка громадянська позиція; дотриманість до загальнолюдських і громадянських цінностей та переконаність в них; соціальна активність, спрямована на вдосконалення суспільно-політичних відносин.
2. Політична компетентність;
• на мотиваційно-ціннісному рівні - керівництво у вчинках і поведінці демократичними, правовими, громадянсько-моральними цінностями і нормами, розуміння суспільної ролі вчителя у формуванні громадсько-політичної культури молодих поколінь; політичні переконання, політичні почуття, ціннісні орієнтації та установки;
• на когнітивно-переконавчому рівні - політичні знання, уявлення, переконання, судження вчителя стосовно політичної культури особистості в цілому і як значущої професійної якості зокрема, політичне мислення;
• на діяльнісно-поведінковому рівні - навички політичних дій, участь у громадсько-політичній діяльності; прагнення взаємодіяти і співпрацювати з оточуючими приймати самостійні рішення і нести за них відповідальність;
• на професійно-педагогічному рівні - готовність до здійснення політичного виховання школярів;
• на особистісному рівні - сформованість сукупності особистісних якостей (гуманізм, громадянськість чесність, гідність, відповідальність, самокритичність, об’єктивність, толерантність).
Висновки.
Розглядаючи політичну культуруяк інтегровану якість особистості вчителя необхідно оцінювати рівень сформованості цієї якості за комплексом критеріїв, що відповідають структурним компонентам політичної культуривчителя, які уявляють собою нерозривну єдність суб’єктивного і об’єктивного. При цьому слід ураховувати значущість проаналізованих характеристик політичної культури
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем сформованості політичної культуримайбутнього вчителя.
Література.
1. Ананьев Б.Г. Некоторые проблемы психологии взрослых. - М.: Педагогика, 1972. - 192 с.
2. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания - М., 1977. - 342 с.
3. Жизненный выбор личности в процессе ее самореализации. К.: Наук думка, 19В9. - ВЗ с.
4. Киричук О.В. Формування в учнів активної життєвої позиції. - К.: Рад. Школа, 19ВЗ. - ІЗб с.
5. Ковальчук Н. Розвиток соціальної зрілості молодого викладача I Наталія Ковальчук II Рідна школа. - 2007. - № 1. - С. бЗ - б5.
6. Мерлин В.С. Очерк теории темперамента. - М.: Просвещение, 19б4. - .... С.
7. Політологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів !За ред.. О.В.Бабкіної, В.П.Г орбатенка -К.: Видавничий центр “Академія”, 2003. - 52В с.
В. Твердохлєб М. Соціальна активність - засіб сучасного виховання учнів початкових класів I Майя Твердохлєб II Рідна школа - 2007. - № 9. - С. 41 - 43.
9. Щегорцов В. А. Политическая зрелость. - М.: Знание, 19В7. - б4 с. - (Новое в жизни, науке, технике. Сер. «Молодежная»; №10).
Надійшла до редакції 29.09.200В р.
