CC BY
36
Таким чином, нами визначено можливють, застосування об'емно-вагового коефщенту, як додаткового метричного показника у лшшнш класифшацп Kopie, що не суперечить загальнш ïï лопстищ.
Висновки. 1. Визначення об'емно-вагового коефщенту у Kopie розширюе оцшку екстер'ерного типу та дозволяе здшснювати доб1р i шдб1р для формування молочного типу в наступного поколшня нащадюв.
2. За лшшною класифшащею екстер'еру кращими експлуатацшними якостями (розвиток вимеш, темперамент), здатнютю до формування bhcokoï молочно1 продуктивное^ (npoMipn тулуба i грудного вщдшу зокрема), забезпеченню задовшьно1 вщтворювально1 здатносл (кут нахилу i ширина заду) характеризуются голштинсью корови з величиною об'емно-вагового коефщ1енту 0,58 кг/л i бшьше. Доб1р Kopie з високим ОВК не призведе до змши будови т1ла з молочного у м'ясний тип (r = - 0,040±0,141 за Р<0,95).
Перспективи подальших дослщжень. Визначеш вщмшносп у Kopie за розвитком грудного вщдшу викликають штерес для з'ясування зв'язку з щею ознакою продуктивних i вщтворювальних якостей.
Лггература
1. Буркат В. П. Лшшна оцшка Kopie за типом / Буркат В. П., Полупан Ю. П., Иовенко I. В. - К.: Аграрна наука, 2004. - 88 с.
2. Методика лшшно1 класифшацп Kopiß молочних i молочно-м'ясних порщ за типом / [Хмельничий Л. М., Ладика В. I., Полупан Ю. П., Салогуб А. М.]. -Суми.: ВВП «Мр1я-1», 2008. - 28 с.
3. Пат. 97878 Украша, МПК А01К/00. Cnoci6 оцшки типу конституцп у Kopie за об'емно-ваговим коефщентом / Черненко О. М.; заявник i патенто-власник Дшпропетр. держ. аграрн.-економ1чн. ун-т. - № U201410996; заяв. 08.10.14; опубл. 10.04.15, Бюл. № 7.
4. Рубан Ю. Д. Бажаш типи i племшне використання молочно! худоби / Ю. Д. Рубан. - К.:Урожай, 1987. - 130 с.
5. Cooperative Resources International : Shawano, WI (USA) [ Електронний ресурс] / CRI MAP. - 2009. - Режим доступу: www.crinet.com.
Стаття надшшла доредакцН 10.04.2015
УДК 519.213.3:636.061:636.182.4: 636.934.23
Шевчук Т. В., к.с.-г.н., доцент, Кирил1в Я. I., д.с.-г.н., професор ©
Лъегесъкий нацгоналънийутеерситет ветеринарноХмедицины та 6iomexHonoziü ¡мет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украта
КОРЕЛЯЦ1Я М1Ж ЕКСТЕР'еРНО-ПОВЕД1НКОВИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ САМЦ1В СР1БЛЯСТО-ЧОРНИХ ЛИС1В ТА ПОКАЗНИКАМИ
В1ДТВОРЕННЯ
Стаття присеячена еиеченню кореляцИ' м1ж екстер'ерно-поведтковими особлиеостями самщв ср1блясто-чорних лиав клШкового розеедення i ïx показниками в1дтворення. У дикт npupodi в nepiod паруеання быъш1стъ хребетних прояеляютъ захист та emameei рефлекси, пов'язат iз м\ченням еласног mepumopiï. 1з одомашнениям окрем1 теарини не етратили цих прояе1е. Наприклад, xympoei 3eipi родини Псових маютъ уткалът екстер'ерио-noeediHKoei особливост1, пов'язат iз м\ченням простору наеколо феромонами еласног ceni. KpiM того, быъш1стъ хижих змащуютъ i свое тыо. Практиками-зв1роводами еияелена
© Шевчук Т. В., Киршлв Я. I., 2015
271
залежшсть м1ж цими зовшшшми проявами самцов у парувалъну кампатю та ix eidmeopHUMU якостями. Однак наукоеого обгрунтування та досл1джень кореляцп Mi ж цими показниками не ¡сну е. Тому у cmammi розкриеаетъся характер залежност1 гнтенсивностг мгчення самцями ср1блясто-чорних nude власного простору та гхрепродуктивних якостей.
Ключовг слова: самц1, ср1блясто-чорм лиси, екстер'ер, поведтка, м1чення, eidmeopni показники, корелящя.
УДК 519.213.3: 636,061: 636.182.4: 636.934.23
Шевчук Т. В., к.с.-х.н., доцент, Кириллов Я. И., д.с.-х.н., профессор
Львовский националъныйуниеерситет ветеринарной медицины и биотехнологии
им. С. 3. Гжицъкого
КОРРЕЛЯЦИЯ МЕЖДУ ЭКСТЕРЬЕРНО-ПОВЕДЕНЧЕСКИМИ
ОСОБЕННОСТЯМИ САМЦОВ СЕРЕБРИСТО-ЧЁРНОЙ ЛИСЫ И ПОКАЗАТЕЛЯМИ ВОСПРОИЗВОДСТВА
Статья посвящена изучению корреляции между экстеръерно-поведенческими особенностями самцов серебристо-черных лисиц клеточного разведения и их показателями воспроизводства. В дикой природе в период спаривания большинство позвоночных проявляют защитные и половые рефлексы, связанные с мечением собственной территории. С одомашниванием отдельные животные не потеряли этих проявлений. Например, пушные звери семейства Псовых имеют уникальные экстерьерно-поведенческие особенности, связанные с мечением пространства вокруг феромонами собственной мочи. Кроме того, большинство хищных смазывают и свое тело. Звероводами обнаружена зависимость между этими внешними проявлениями самцов в случную компанию и их репродуктивными качествами. Однако, научного обоснования и исследований корреляции между этими показателями не существует. Поэтому в статье раскрывается характер зависимости интенсивности мечения самцами серебристо-черных лисиц собственного пространства и их репродуктивных качеств.
UDC 519.213.3: 636,061: 636.182.4: 636.934.23
Shevchuk T., Kyryliv Y.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named
after S. Z. Gzhytskyj
THE CORRELATION BETWEEN EXTERIOR-BEHAVIORAL CHARACTERISTICS MALE SILVER FOXES AND REPRODUCTIVE
PERFORMANCE
The article is devoted to the study of the correlation between the exterior and behavioral features of male silver-black fox's cage breeding and reproduction of their performance. In the wild during copulation most vertebrates exhibit protective and sexual reflexes related to the labeling of its territory. With the domestication of some animals did not lose these symptoms. For example, the family dog fur animals with unique exterior and behavioral characteristics associated with labeling space around pheromones own urine. In addition, most predatory and smeared his body. Fur farmer found a relationship between these external manifestations of male coupling in the company and their reproductive qualities. However, scientific study and research the correlation between these indicators do not exist. Therefore, the article reveals the
272
dependence of intensity of labeling males silver-black foxes own space and their reproductive qualities.
Вивченню поведшкових особливостей хутрових 3BipiB у процес1 одомашнения були присвячеш роботи багатьох закордонних i впчизняних учених [2, 6, 14, 17]. Виявлено, що у хижих за приручения збер1гаються бшьшють первинних ¿нстинкт1в, тому одомашнения i'x i дос1 тривае. У селекцшно-племшнш робот1 в зв1р1вництв1 намагаються вибраковувати агресивних та недов1рливих тварин, розвити шстинкт материнства, викоренити кашбал1зм тощо [5, 19]. Однак бшьшють i3 цих спроб залишилися марними. G i корисш бюлопчш особливосп 3BipiB, що ефективно застосовують у розведенш. До таких ознак належить пол1гамнють самщв хутрових тварин, утворення с1мей та колективне вирощування нащадюв [1, 3, 7, 10, 12, 18]. Проте у наущ практично вщсутш дослщження екстер'ерно-поведшкових особливостей самщв Псових м1тити територ1ю у перюд гону. У дикш природ! це стосуеться не тшьки ареалу, що належить плщнику, але i власного тша [13, 15, 16, 20]. У ход1 наших дослщжень було виявлено, що самщ ср1блясто-чорних лис1в в перюд гону м1тять територда навколо себе сечею та змащують нею себе. При цьому штенсивнють змащування у р1зних особин виявилася р1зною: вщ незначно! дшянки пашини та стегон до всього тша i, навпъ, ктток, год1вниць, земл1 бшя кл1ток. Зв1роводами i3 стажем пом1чено, що чим штенсившше вщбуваеться м1чення, тим кращ1 вщтворш властивосп самця. Проте, у науковш л1тератур1 вщсутш данш щодо вивчення зв'язку м1ж цим властивостями лиав. Тому метою дослщжень було встановити, чи пов'язаш вщтворш показники самщв ср1блясто-чорних лис1в i3 штенсивнютю змащування ними сечею свого тша.
Матер1ал i методика дослщжень. Для вивчення штенсивносп змащування сечею ср1блясто-чорних самщв лис1в були проведен! в1зуальш спостереження [9]. За р1внем змащування тша плщниюв роздшили на 4 групи: 0 - не змащеш сечею самщ, I - низький р1вень змащування (дшянка тша, яка е змащеною сечею в межах 0,1 - 25%), II - пом!рний (25,1 - 50%), III - високий (50,1 - 75%), IV - штенсивний (75,1 - 100%). Для постановки науково-господарського дослщу були вщ1браш по 4 самщ-аналоги i3 р1зним проявом екстер'ерно-поведшкового показника 2- та 5-р1чного в1ку та сформован! 5 вщповщних труп.
Статеву активнють самщв визначали за кшьюстю спарованих за гон самок, виходу добового та «дшового» приплоду у перерахунку на плщника у званому та базовому роках [10]. Вивчення поставлено! проблематики почали з рекогностировочних дослщжень - проведения кореляцшного анал1зу. Залежнють заплщнювально! здатносп самщв i3 досл1джуваною екстер'ерно-поведшковою ознакою здшснювали за допомогою коефщенту кореляцп та коефщенту прямолшшно! perpecii [20].
Результати дослщжень. Екстер'ерш особливосп вивчали з урахуванням живо! маси 3BipiB на початку гону. 1з поданого у таблиц! 1 матер1алу видно, що тварини ycix груп не вщр1знялися за габаритами вщ самщв i3 вщсутнютю прояву екстер'ерно-поведшково! особливосп м1чення.
Таблиця 1
Жива маса пщдослщних 2- та 5-р1чних самщв на початок гону, M±m, n=4
Показ ник Групи за штенсившстю змащування тша сечею:
0 (0%) I (0,1 - 25) II (25,1 - 50) III (50,1 - 75) I (75,1 - 100)
Жива маса 2-р1чних самщв, кг 7,53 ± 0,21 7,68 ± 0,21 7,63 ± 0,15 7,53 ± 0,21 7,15 ± 0,31
Жива маса 5-р1чних самщв, кг 8,00 ± 0,16 7,98 ± 0,05 7,98 ± 0,13 8,13 ± 0,15 8,25 ± 0,21
273
Впродовж гону вели облш кшькосп спарованих шддослщними самцями самок, пор1внюючи i3 даними минулого року. Результата облшу подаш у таблиц! 2.
Таблиця 2
Кшьккть спарованих самок тддослщними самцями, гол./пл1дника, M±m, n=4
Показ ник Групи за штенсившстю змащування тша сечею:
0 (0%) | I (0,1 - 25) | II (25,1 - 50) | III (50,1 - 75) | I (75,1 - 100)
Юльшсть спарованих самок тдцослщними самцями 2-р1чного в1ку
в званому роц1 4,25 ± 0,96 7,50 ± 2,08 9,25 ±0,96** 1325 ± 2,06 1025 ±1,26
у минулому poui 6,00 ± 2,58 6,25 ± 2,36 9,25 ± 0,96 10,75 ±2,87 10,50 ± 0,58
+/- ЗВИНИЙ piK до минулого -1,75 +1,25 0 -0,25 +2,50
Юльшсть спарованих самок п1дцосл1дними самцями 5-р1чного в1ку
в зв1тному роц1 5,00 ± 1,41 5,25 ± 0,96 6,25 ± 0,96 8,00 ± 2,83 9,50 ±1,00*
у минулому рощ 4,75 ± 1,26 5,00 ± 0,82 5,00 ± 0,82 7,00 ± 2,45 7,00 ± 2,45
+/- ЗВИНИЙ piK до минулого +0,25 +0,25 +1,25 +1 +2,50
Примтка: * - Р<0,05,** - Р<0,01,*** - Р<0,001
Табличний матер1ал е шдтвердженням того, що чим бшьша площа тша самця, яка виявляеться змащеною сечею, тим краща статева активнють плщника. KpiM того, установлено, що найбшьше спарованих самок виявилося у 2-р1чних плщниюв III екстер'ерно! групи (штенсивнють змащування тша становила вщ 50,1 до 75 %), а 5-р1чних - IV. Щдтвердженням цього е данш таблиц! 3.
Таблиця 3
Показники вщтворення пщдослщних самщв 2-р1чного в1ку_
Показ ник Групи за штенсившстю змащування тша сечею:
0 (0%) I (0,1 - 25) П (25,1 -50) Ш (50,1 -75) IV (75,1 -100)
Спаровано самок, гол.: - всього на групу 17 30 37 53 41
- на 1 самця 4,25 7,50 9,25 13,25 10,25
Юльшсть незапл1днених самок, гол.: - всього на групу 5 6 5 3 7
- на 1 самця 1,25 1,50 1,25 0,75 1,75
Заплщнювашсть, % 71 80 86 94 83
Одержано приплоду, гол.: - всього на групу 63 115 162 298 177
- на 1 самця 15,75 28,75 40,5 74,5 44,25
Зареестровано 1,5-м1с. приплоду на момент в1длучення вщ самок, гол.: - всього на групу 40 70 99 226 123
- на 1 самця 10 17,5 24,75 56,5 30,75
Наведений цифровий матер1ал сввдчить про те, що м1ж штенсившстю змащування сечею тша та вщгворними показниками 2-р1чних самц1в спостер1гаеться прямий частковий зв'язок. Так, ¿з зростанням площ1 т1ла, змащено! сечею до 75 %, зростають показники заплщнювано! та к1лькост1 спарованих самок. А у самщв IV групи (75,1-100% змащення) показники в1дтворення знижуються до р1вня II екстер'ерно! групи. Плщники 5-р1чного в1ку, навпаки, характеризувалися класичним повним кореляц1йним зв'язком м1ж дослщжуваними показниками (табл. 4).
Рекогностировочн1 дослщження проводили шляхом кореляц1йного анал1зу м1ж ¿нтенсивн1стю змащування сечею т1ла самщв, !х в1дтворними показниками та в1ком. Кр1м того, обраховували коеф1ц1ент прямолшшно! регрес1! (табл. 5). Цей
274
показник показуе величину, на яку змшюеться другии показник за зм1ни першого на одиницю та розраховуеться за формулою 2.
Я = 02 / О! х г, (2) де Я - коефщ1ент регресп,
о2 - середне квадратичне вщхилення другого показника, який змшюеться у зв'язку з1 змшою першого,
О! - середне квадратичне вщхилення першого показника, ¿з змшою якого змшюеться другий, г - коефщент кореляцп.
Таблиця 4
Групи за штенсившстю змащування тша сечею:
Показник 0 (0%) I П Ш IV
(0,1 - 25) (25,1 -50) (50,1 -75) (75,1 -100)
Спаровано самок, гол.: - всього на групу 20 21 25 32 38
- на 1 самця 5,00 5,25 6,25 8,00 9,5
Кшьшсть незапл1днених
самок, гол.:
- всього на групу 5 6 3 3 2
- на 1 самця 1,25 1,50 0,75 0,75 0,50
Заплвднювашсть, % 75 71 88 91 95
Одержано приплоду, гол.: - всього на групу 7 78 103 148 149
- на 1 самця 18,00 19,50 25,75 37,00 49,25
Зареестровано 1,5-м1с.
приплоду на момент
В1длучення В1д самок, гол.: - всього на групу 37 41 63 93 136
- на 1 самця 9,25 10,25 15,75 23,25 34,00
Похибка коефщенту регресп дор1внюе тя (3):
тя = 02 / О] х тг (3)
Таблиця 5
Зв'язок м1ж штенсившстю змащування сечею тша самщв та Тх
Ознаки Зв'язок з штенсившстю змащування тшг самця
г | Я
Самщ 2-р1чного вжу
Статева актившсть (спаровано самок) самщв, гол. 0,74 ± 0,16 0,078 ± 0,017***
В1к тварини 0,42 ± 0,21 -
Самщ 5-р1чного вжу
Статева актившсть (спаровано самок) самщв, гол. 0,77 ± 0,15 0,05 ± 0,01***
В1к тварини 0,66 ± 0,18 -
1з наведених у таблиц! 5 даних видно, що м1ж ¿нтенсивн1стю змащування тша самщв сечею та !х статевою активн1стю е високий позитивний корелятивний зв'язок. Експериментально установлена тенденщя до зростання коеф1ц1енту кореляц1! ¿з в1ком. Обрахунки коеф1ц1енту регрес1! статево! активност1 самц1в 2-р1чного в1ку за к1льк1стю спарованих за перюд гону самок показав, що при
275
збшьшенш штенсивносп змащування тша самщв сечею на кожш 10% статева активнють 1х зростае вщ 0,44 до 1,12 гол1в, а 5-р1чних - вщ 0,3 до 0,70 гол1в:
Коефщ1ент регресп статево! активносп 2-р1чних самщв за штенсившстю змащування тша сечею:
Я = 3,35/31,7 х 0,74 = 0,078; тк = 3,35/31,7 х 0,16 = 0,017; гак = 0,75 / 0,017 = 4,59 (Р < 0,001);
Я = Я ± 2 тк = +0,078 ± 2 х 0,017; не менше 0,044, не бшьше 0,112. 5. Коефщ1ент регресп статево! активност! 5-р1чних самщв за штенсившстю змащування тша сечею:
Я = 2,26/31,7 х 0,97 = 0,05; тк = 2,26/31,7 х 0,15 = 0,01; гак = 0,05 / 0,01 = 5,0 (Р < 0,001);
Я = Я ± 2 тк = +0,05 ± 2 х 0,01; не менше 0,03, не бшьше 0,07. Перспективи подальших дослщжень. Отриманий експериментальний матер1ал про екстер'ерно-поведшков1 особливосп та зв'язок його ¿з репродуктивними якостями самщв ср1блясто-чорних лис1в кл1ткового розведення можуть бути використанш у селекцшно-племшнш робот1 впчизняного зв1р1вництва з метою шдвищення продуктивное^ тварин.
Висновки: 1. У самщв ср1блясто-чорних лис1в у перюд гону екстер'ерно-поведшково! особливост1 м1чення проявляються по-р1зному в залежносп в1д в1ку.
2. М1ж ¿нтенсивн1стю змащування т1ла сечею та вщтворними властивостями пл1дник1в встановлений позитивний корелятивний зв'язок (г = 0,74 - 0,77).
3. Коефщ1ент регресп дослщжуваних показник1в виявився бшьшим у самц1в старшого в1ку у пор1внянш з молодими (Я = 0,078 проти 0,05).
Л1тература
1. Антипов А. Д. Очерки по физиологии пушных зверей / А. Д. Антипов,
A. М Берестов, В. И. Волков. - Л.: Наука, 1987. - С. 115-125.
2. Афанасьев В. А. Изменение пушных зверей при разведении в клетках /
B. А. Афанасьев. - М., 1972. - С.33 - 37.
3. Балакирев Н. А. Основы норководства / Н. А. Балакирев // Монография. - М.: Высшая школа, 2001. - 287 с.
4. Балакирев И. А. Интенсификация использования генетического потенциала продуктивности клеточных пушных зверей / И. А. Балакирев // Зоотехния. - 2003. - №3. - С. 5-6.
5. Балакирев Н. А. Звероводство в Германии и Голландии / Н. А. Балакирев, Е. Г. Квартникова // Кролиководство и звероводство. -1998. -№5. - С. 23-24.
6. Балакирев Н. А. Современные проблемы клеточного пушного звероводства России / Н. А. Балакирев // Актуальным проблемам АПК: материалы Международной научно-произв. конф. - Казань, 2003. - 4.2. - С. 288-293.
7. Бащенко М. I. 1стор1я розвитку галуз1 хутрового зв1р1вництва / М. I. Бащенко, О. Ф. Гончар // Кролиководство и звероводство. - 2014. - №2 (12). -
C.4 - 14.
8. Беляев Д. К. Поведение норок и их репродуктивная функция / Д. К. Беляев, О. В. Трапезов // Кролиководство и звероводство. -1987. - №4. - С. 67.
9. Берестов В. А. Лабораторные методы оценки состояния пушных зверей / В. А. Берестов. - Петрозаводск: Карелия, 1981. - 151с.
10. Берестов В. А. Звероводство / В. А. Берестов.- С.-П.: Лань, 2002. - 480 с.
11. Берестов В. А. Справочник по звероводству в вопросах и ответах/ В. А. Берестов. - Петрозаводск: Карелия, 1987. - 356 с.
12. Брусова 3. А. Селекция на укрупнение / 3. А. Брусова // Кролиководство и звероводство. - 1987. - №1. - С. 8-9.
276
13. Васильева Л. Л. Методологический подход к генетико-селекционному анализу социального поведения животных / Л. Л. Васильева, И. А. Чепкасов // Генетика. - 1991. - Т.27. - №5. - С. 885-894.
14. Гладиков Ю. И. Беглый взгляд на звероводство в США / Ю. И. Гладиков // Кролиководство и звероводство. - 2010. - № 4. - С. 2-6.
15. Губко О. Т. Основи зоопсихологи: навчальний пос1бник / О. Т. Губко, С. I. Болт1вець. - К.: Свп-огляд, 2006. - 190 с.
16. Этология сельскохозяйственных животных / Пер. с чешек. Б. Н. Пакулева, E.H. Панов. - М.: Колос, 1977. - 304 с.
17. Жизнь животных. В 7 т. / В. Е. Соколов и др. - М.: Просвещение, 1989. -
558 с.
18. Ильина Е. Д. Основы генетики и селекции пушных зверей / Е. Д. Ильина, Г. А. Кузнецов. - М.: Колос, 1983. - 280 с.
19. Колосов A.M. Биология промыслово-охотничьих зверей СССР/ A. M. Колосов, Н. П. Лавров, С. П. Наумов. - М., 1979. - 416 с.
20. Корж О. П. Етолопя тварин: навчальний пошбник / О. П. Корж. - Суми: Ушверситетська книга, 2011. - 236 с.
21. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский. - М.: Колос, 1969. - 256 с.
Стаття надшшла до редакци 4.05.2015
УДК 577.2.
Шемедюк Н. П., к. б. н., кафедра бютехнологи та радюлоги © E-mail: [email protected]
Лъегесъкий нацгоналънийушеерситет ветеринарног медицины та б1отехнолог1й im. С. 3. Гжицъкого
М1КРОСАТЕЛ1ТНА НЕСТАБ1ЛЬН1СТЬ
М1кросател1ти, або SSRs - це тандемм повторюват посл1довност1 ДНК розм1ром eid 1 до 6 пар основ, якг забезпечуютъ умкалъмстъ ДНК. SSRs можутъ знаходитисъ в zenoMi як серед некодуючих, так i кодуючих посл1довностей, еплиеаючи на процеси транскрипцп. Заедяки високт rneudKoemi мутуеання м1кросател1ти забезпечуютъ генетичну р^зноматттстъ zenoMie. Тому пол1морф1зм м1кросател1тних ДНК еикористоеуетъся як маркер для оц1нки генетичног ¡дентифтацп opzam3Mie. Пол1морф1зм SSRs еизначаетъея ix локал1зац1ею та ор1ентац1ею в геном\. Також м1кросател1ти ееажаютъея фенотипоеими маркерами diaznocmuKU чи прогнозуеання захеорюеанъ.
Ключовг слова: ДНК, MiKpocamenimHi ДНК маркери, молекулярно-генетичм методи, генетичне р\зноматття, геном, пол1морф1зм, нестабыъмстъ м1кросател1т1в.
УДК 577.2.
Шемедюк Н. П. к. б. н., кафедра биотехнологии и радиологии
Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий
им. С. 3. Гжицького
НЕСТАБИЛЬНОСТЬ МИКРОСАТЕЛИТОВ
Микросателлиты или SSRs - короткие тандемные (простые) повторы ДНК длиной 1-6 пар оснований, которые обуславливают уникалъностъДНК. SSRs могут располагаться в некодирующих и кодирующих последовательностях ДНК, оказывая влияние на процессы транскрипции. Из-за высокой скорости возникновения мутаций микросателлиты обуславливают генетическую
© Шемедюк Н. П., 2015
277
