CC BY
13
Реферати
МАКРО-М1КРОСКОП1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 РЕЛЬеФУ СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ Б1ЛИХ ЩУР1В Гринь В. Г.
1нформащю про особливост анатомiчно! будови шлунково-кишкового тракту бших щурiв можна черпнути з роб^ багатьох авторiв, якi займаються експериментальним моделюванням рiзних патологiчних станiв травно! системи. Наявна в лiтературi шформащя про особливостi будови шлунково-кишкового тракту бших щурiв потребуе перевiрки i певних уточнень. Метою роботи було уточнення i узагальнення отриманих даних про макро- i мiкроскопiчну будову рельефу слизово! оболонки шлунково-кишкового тракту бших щурiв. Дослiдження здiйснено на 30 бших щурах-самцях. Матерiалом для дослiдження слугували видаленi препарати шлунково-кишкового тракту бших щурiв: шлунок, дванадцятипала кишка, тонка кишка в мющ локалiзацil пеерових бляшок, тонка кишка в промiжку мiж пеерових бляшками i слiпа кишка. В шших випадках проводили наповнення шлунково-кишкового тракту фiзiологiчним розчином. Тотальнi препарати шлунково-кишкового тракту фксували в 10% розчиш нейтрального формалiну. Слiпа кишка по об'емнш пропорцiйностi бiльша, шж у людини. Це легко пояснюеться тим, що в харчовому ращош бiлих щурiв в значнiй кшькост переважають продукти, якi мiстять рослинну кйтковину. Але поряд з цим, процес симбионтного зброджування харчових продукта у бiлих щурiв, також здшснюеться в передшлунцi. Тонка кишка бших щурiв за основними морфологiчними ознаками цшком вiдповiдае тонкiй кишцi людини. Це дае повне право використовувати И в якост моделi при експериментальному вiдтвореннi вiдповiдних по локалiзацil патологiчних процесiв.
Ключовi слова: бш щури, слизова оболонка, шлунок, тонка кишка, слша кишка.
Стаття надшшла 24.04.19 р.
MACRO-MICROSCOPIC FEATURES OF THE RELIEF OF THE MUCOUS MEMBRANE OF THE GASTROINTESTINAL TRACT OF WHITE RATS Hryn V.H.
Information about the features of the anatomical structure of the gastrointestinal tract of white rats can be gleaned from the work of many authors who are engaged in experimental modeling of various pathological conditions of the digestive system. The information available in the literature about the structural features of the white rats gastrointestinal tract needs to be checked and some clarifications. The purpose of the work was refinement and generalization of the data obtained on the macro- and microscopic structure of the gastrointestinal tract mucous membrane relief in white rats. The study was carried out on 30 white male rats. The material for the study was remote preparations of the gastrointestinal tract of white rats: the stomach, duodenum, small intestine at the site of Peyer's patches, small intestine between Peyer's patches and the cecum. In other cases, the gastrointestinal tract was filled with saline. Total preparations of the gastrointestinal tract were fixed in a 10% solution of neutral formalin. The cecum of the volume of proportionality is incomparably greater than that of humans. This is easily explained by the fact that in the diet of white rats products that contain vegetable fiber predominate in a significant amount. But along with this, the process of symbiotic fermentation of foodstuffs in white rats, also carried out in the proventriculus. The small intestine in white rats according to the basic morphological features is fully consistent with that of the human. It gives the full right to use it as a model for experimental reproduction of the respective localization of pathological processes.
Key words: white rats, mucous membrane, stomach, small intestine, cecum.
Рецензент Срошенко Г. А.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-4-70-193-198 УДК 616.5-001.17-085.36-085.454.1
В. В. К'ормимко, М.В. 11<>|(>|>1.1<>в, В.М. Iолубмича, С .В. I усак, О.М. Олешко Су мський ie|V/K:ir.iiiiii у инверсии-!. Су ми
КОРЕЛЯЦШНИИ АНАЛ1З ВЗАеМОЗВ'ЯЗК1В ЦИТОЛОГ1ЧНИХ ПОКАЗНИК1В ТА ДИНАМ1КИ РАНОВОГО ЗАГОСННЯ ОП1КОВИХ РАН ШУР1В ПРИ ВИКОРИСТАНН1 Х1ТОЗАНОВИХ МЕМБРАН У В1КОВОМУ АСПЕКТ
e-mail: vicom77g@gmail.com
Дослiдження було присвячене вивченню вiкових ознак регенерацп шюри при 3acTocyBaHHi xiT03aHy для лкування опiкiв. Ми моделювали опiковi рани IIIb ступеня на щурах експериментально! та контрольно! груп. Хiтозановi плiвки застосовувалися у тварин експериментально! групи для мюцевого лiкування. Ми проаналiзували зiгоeння опiкових ран за допомогою цитологiчних критерi!в в динамiцi спостереження, яю вимiрювали на 1, 3, 7, 14 та 21 день тсля моделювання опiку. За допомогою кореляцшного аналiзу взаeмозв'язкiв цитологiчних показниюв iз динамiкою ранового загоення був виявлений стимулювальний ефект хiтозану на кл1тини в дiлянцi опiку. Хiтозановi плiвки покращують очищення ран вщ детриту, запобiгають порушенням пролiферацi!' та диференщаци клiтин, знижують iнтенсивнiсть запальних реакцш, стимулюють рiст грануляцшно! тканини та посилюють епiтелiзацiю рани. Проте застосування х1тозанового покриття для щурiв у вiцi 22 мiсяцiв було менш ефективним порiвняно з тваринами шших вкових груп.
Ключов1 слова: отк, медичнi засоби, хiтозан, лжування, цитологiя.
Робота е фрагментом НДР «Медико-бiологiчнi та доклШчт дождження нових 6ioMamepianie медичного призначення на основi хтозану», номер держреестрацн 0115U001712.
Сучасш принципы лшування терм1чних ушкоджень базуються на комплексному вплив1 на основш етапи регенераторного процесу в дшянщ ошкового ураження [5, 8, 12] ¡з застосуванням засоб1в та покритпв як природного, так i синтетичного походження [6, 14, 15]. Зросла кшьюсть дослщжень щодо використання хтозану, який е похiдним природного полiмеру хiтину, для створення засобiв медичного призначення щодо лшування ушкоджень шюри. При його
© В.В. Коршенко, М.В. Погорелов, 2019
використанш необхщно вщзначити таю позитивш моменти, як бюсумюнють, здатнiсть до бюдеградацп з утворенням нешкiдливих MOHOMepiB, вщсутшсть мюцево! подразнювально!, алергенно! та токсично! дш, атравматичнiсть та антибактерiальнi властивосп [2, 7]. Багатьма дослiдниками вивчався як стимулювальний вплив мембран на основi хiтозану на процес регенерацп in vivo, так i здатшсть хiтозанових матерiалiв обумовлювати пролiферацiю та життездатшсть клiтин in vitro [4].
Метою роботи було визначення впливу хггозанових матерiалiв на перебш репаративно! регенерацii ран пiд час !х застосування для лiкування откових ушкоджень у дiтей та ошб похилого вiку, оскiльки динамiка лшвщацп ушкоджень саме цих груп обумовлена вшовими особливостями процесу загоення.
Матерiал i методи дослiдження. Вивчення особливостей регенерацшних процесiв шкiри при ошковш травмi та застосуваннi хiтозанових плiвок проводилося на 180 бiлих лабораторних щурах-самцях 3 вiкових груп: молодого (3 мюящ), зрiлого (9 мюящв) та старечого (22 мiсяцi) вшу. Утримання тварин та експерименти вщбувалися згщно з «Свропейською конвенцiею щодо захисту хребетних тварин, якi використовуються з експериментальними та iншими науковими цшями» (Страсбург, 1986), Директивою Свропейського парламенту та Ради GC вщ 22.09.2010 року, Закону Укра!ни «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» та «Загальними етичними принципами експеримешгв на тваринах», ухваленими Першим нацюнальним конгресом з бiоетики (Ки!в, 2001).
Лабораторш тварини були подiленi на контрольну (90 тварин) та експериментальну (90 тварин) сери, в кожнш з яких видшено по 3 групи з 30 тваринами вщповщного вшу. Щурам експериментально! та контрольно! серш проводили моделювання опiковоi рани 111б ступеня в мiжлопатковiй дшянщ площею 1,76 см2 згiдно з методикою експериментально! моделi опiковоi травми [1]. Матерiал для покриття дефекту одержували в Iнститутi прикладно! фiзики НАН Укра!ни. Для отримання гелю х^озану використовували хiтозан (ЗАТ «Бюпрогрес», Росiя) з молекулярною масою 700 кДа та ступенем деацетилювання 87 %, одержаний iз панцирiв камчатських крабiв, iз якого готували хiтозановi покриття дiаметром (20 ± 0,1) мм.
Для вивчення цитолопчних особливостей регенерацп шюри при опiковiй травмi використовували цитологiчний метод дослiдження («мазки-вщбитки» та «поверхнева бiопсiя», фарбування за Романовським-Пмзою, мiкроскопiя у свiтловому мшроскош «Olympus BH 2» з цифровою вщеокамерою DCM 510 5,0 pixels). Забiр матерiалу для дослiджень проводили на 1-шу, 3-тю, 7-му, 14-ту та 21-шу доби тсля завдання травми. Для оцiнювання стану раново! поверхнi в динамiцi експеримента проводили документування поверхш дефекту фотоапаратом Cannon 550 DEOS кожно! доби (вивчали термши очищення рани вщ гнiйно-некротичних мас, час появи грануляцш та початку крайово! епiтелiзацii, а також термши повно! епiтелiзацii поверхш рани).
Одержат дат обробляли методом варiацiйноi статистики за допомогою програми IBM SPSS Statistics 21 (порiвняння середшх за допомогою t-теста, середне арифметичне вибiрки (М), ii дисперсп та похибки середньо! величини (m)). Для оцiнювання ступеня взаемозв'язку (визначення сили та спрямованосп зв'язку) мiж вибiрками використовували коефiцiент кореляцii Ирсона (r). Вiдмiнностi вважали значущими з рiвнем ймовiрностi не менше 95 % (р < 0,05).
Результати дослщження та ix обговорення. Зростання вiдсотка клiтин макрофагально-моноцитарного ряду та полiбластiв на першу добу спостереження дозволяе стверджувати про позитивну динамшу у тварин усiх груп експериментально! серп, що обумовлено позитивними хемоатрактантними властивостями хiтозану до макрофапв, а також його здатнiстю стимулювати миращю моноцитiв iз кровяного русла в тканини з подальшою трансформащею !х у макрофаги (табл. 1) [3].
Цитолопчна картина 3-i доби дослщження характеризувалася, крiм зменшення вщсотка нейтрофiлiв та кiлькостi лейкоцитiв у полi зору у тварин ушх вiкових груп, ще й достовiрним збiльшенням частки моноцитiв та макрофапв у тварин у тварин вшх вшових груп, а також появою й зростанням кшькосп фiбробластiв та ендотелюцшгв у цих вiкових групах порiвняно з контролем (табл. 2).
У тварин старечого вшу в контрольнш серп лише вщбулася поява, а в експериментальнiй -зростання частки моноцшгв, макрофагiв i полiбластiв за вiдсутностi фiбробластiв та ендотелюцшгв як у контрольнiй, так й експериментальнш серii.
Таблиця 1
Показники цитограм рановоТ поверхш тварин рпних вшових груп контрольно!" сери,
М± m (n=6)
Показник Термш спостереження тсля завдання травми
Тварини молодого вжу
1 доба 3доба 7доба 14доба 21доба
Лейкоцити, у пол1 зору 102,17±3,11 91,33±3,11 28,33±2,12 26,17±2,41 7,33±1,71
Нейтрофши, % 95,50±1,06 78,67±2,29 29,67±2,20 27,50±1,78 18,33±3,58
Л1мфоцити, % 4,00±0,97 3,83±0,79 3,67±1,11 3,17±0,95 1,67±0,76
Моноцити, % 0,33±0,21 0,67±0,21 1,17±0,31 1,33±0,33 -
Макрофаги, % 0,17±0,17 3,67±1,11 22,50±1,97 21,67±0,76 20,50±2,16
Пол1бласти, % - 10,67±1,17 22,17±2,30 21,17±2,43 11,33±1,96
Ф1бробласти, % - 1,00±0,26 18,33±1,80 19,67±1,28 35,00±1,91
Ендотелюцити, % - 0,67±0,33 2,17±0,48 2,00±0,58 12,50±1,23
Показник Терм1н спостереження тсля завдання травми
Тварини зршого в1ку
1 доба 3доба 7доба 14доба 21доба
Лейкоцити, у пол1 зору 118,17±6,29 110,00±3,89 33,50±1,38 30,17±2,73 8,67±0,71
Нейтрофши, % 95,17±1,30 85,83±2,06 38,50±1,86 32,1±2,66 17,67±4,18
Л1мфоцити, % 4,50±1,26 2,00±0,58 3,50±1,76 3,67±1,05 1,83±0,70
Моноцити, % 0,33±0,21 0,33±0,21 1,67±0,42 1,67±0,56 -
Макрофаги, % - 3,00±0,82 19,33±1,20 22,83±2,07 18,33±0,95
Пол1бласти, % - 7,00±0,73 19,50±1,23 20,17±0,98 15,00±2,32
Ф1бробласти, % - - 15,83±1,49 19,33±1,12 36,83±2,23
Ендотелюцити, % - 0,50±0,34 1,67±0,42 1,83±0,40 9,83±0,40
Показник Терм1н спостереження п1сля завдання травми
Тварини старечого вку
1 доба 3 доба 7 доба 14 доба 21 доба
Лейкоцити, у пол1 зору 120,17±4,61 117,00±2,52 44,00±3,16 33,33±2,29 9,00±0,58
Нейтрофши, % 98,3±0,21 91,00±0,52 36,67±3,03 32,83±4,83 15,50±4,53
Л1мфоцити, % 1,67±0,21 1,83±0,40 3,33±0,84 3,67±1,02 1,83±0,48
Моноцити, % - 0,33±0,21 1,67±0,56 1,67±0,67 -
Макрофаги, % - 1,00±0,52 21,17±1,62 21,17±1,90 20,00±3,09
Пол1бласти, % - 5,83±0,60 20,17±1,54 21,33±2,19 15,67±1,43
Ф1бробласти, % - - 15,50±1,59 17,50±2,92 37,00±2,96
Ендотелюцити, % - - 1,50±0,56 1,83±0,75 10,00±1,91
7-ма доба дослiдження виявила достовiрно меншу кiлькiсть лейкоцитiв у тварин ycix вшових груп, однак частка нейтрофшв достовiрно зменшилась лише у молодих та зрших тварин. Активнiсть макрофапв знижуеться з вiком, i додаткова стимулящя клiтин не е ефективною у щyрiв старечого вiкy. У тварин старечого вшу достовiрнi змши вiдбyлися лише з вiдсотком фiбробластiв, що був на 19,14 % (р < 0,01) бiльшою порiвняно з контролем (табл. 1, 2). 1з 14-i' доби вiдбyлося нiвелювання вiкових особливостей регенерацп, яка обумовлювала вiдставання змiн цитолопчно! картини у тварин старечого вшу, що демонструвалося поступовим збшьшенням частки як макрофагально-моноцитарних кл^ин, так i представникiв пстюцитарного ряду в тварин yсiх вшових груп контрольно! серil порiвняно iз 7-ю добою спостереження (табл. 2). У груш тварин старечого вшу експериментально! серп достовiрно бiльшою була частка лише макрофапв на 20,62 % (р < 0,05) та фiбробластiв на 28,07 % (р < 0,05). Цитолопчне дослiдження иреиарапв 21-! доби спостереження виявило переважання кшькосп фiбробластiв та ендотелiоцитiв в цитограмах тварин ушх вiкових груп обох серш (табл. 1, 2). Стимулювальний вплив на пролiферацiю був доведений на кyльтyрi фiбробластiв in vitro [4], а O.Yu. Rogulska та ствавт. [13], дослiджyючи хiтозановi матерiали з рiзним ступенем деацетилювання, встановили, що рiвень адгезi! мезенхiмних стромальних клiтин до поверхнi ношя та здатнiсть до пролiферацi! були значними саме до хггозанових матерiалiв iз високим ступенем деацетилювання. В той час як у тварин старечого вшу, незважаючи на позитивну динамшу, достовiрно! рiзницi в показниках макрофагально-моноцитарного та пстюцитарного компонентов виявлено не було.
Таблиця 2
Цитолопчш показники рановоТ noBepxHi тварин рпних вшових груп експериментальноТ сери, М± m (n=6)
Показник Вковий перiод Термш спостереження
1-ша доба 3-тя доба 7-ма доба 14-та доба 21-ша доба
Лейкоцити, кшьюсть у пол1 зору М 94,33±2,39** 82,17±0,64** 18,67±2,64* 16,17±1,42* 5,83±0,48
З 102,83±4,2** 97,00±1,67* 26,17±1,28* 25,17±2,95 6,00±0,68*
С 118,00±1,77 109,00±1,46* 28,00±2,11** 26,83±0,31* 6,67±0,49*
Нейтрофши, % М 93,00±1,18* 70,33±1,9** 18,33±0,95** 18,00±1,34** 8,83±1,74*
З 92,17±1,14* 78,33±1,33** 20,83±1,14** 23,5±1,40* 6,00±1,53*
С 97,67±0,21 83,00±1,4** 31,83±3,59 21,33±3,64 14,50±3,91
Лiмфоциги, % М 5,50±1,20 4,00±0,58 4,0±1,24 3,00±0,37 2,00±0,73
З 5,00±0,86 3,17 ±0,70* 4,17±1,19 4,17±0,60 2,17±0,87
С 1,83±0,48 3,17 ±0,17* 3,67±0,99 3,83±1,45 2,33±0,76
Моноцити, % М 0,83±0,40 1,33 ±0,21* 0,83±0,31 0,83±0,17 -
З 1,50±0,56 1,17 ±0,31* 1,33±0,33 1,17±0,66 -
С 0,33±0,21 1,17 ±0,31* 1,33±0,42 1,33±0,49 -
Макрофаги, % М 0,67±0,21 4,83±1,22* 29,33± 1,02* 28,00±2,08* 24,50±1,77*
З 1,33±0,33** 4,33±0,76* 26,00± 0,93* 23,17±0,40 21,33±0,61*
С 0,17±0,17 3,00±0,58* 21,00±1,84 26,67±0,21* 21,50±2,95
П^бласти, % М - 13,33±0,67* 21,17±1,22 22,67±1,23 11,00±2,08
З - 10,83±0,60* 22,00±0,58 22,67±0,33* 14,50±1,95
С - 8,17±0,31** 21,33±1,71 23,17±2,89 12,50±1,31
Фiбробласти, % М - 1,83±0,31** 25,17±1,62* 25,67±0,99* 41,83±1,01*
З - 0,67±0,21* 22,67±0,71* 22,83±0,31* 43,33±0,33*
С - - 19,17±1,64** 24,33±0,49* 38,00±2,58
Ендогелiоциги, % М - 1,67±0,21* 3,00±0,26* 3,33±0,33* 12,83±1,51
З - 1,50±0,22* 3,00±0,26* 2,50±0,34* 13,17±0,70*
С - - 1,67±0,67 2,67±0,67 11,17±1,42
Примаки: 1. М - тварини молодого вжу; З - тварини зршого вшу; С - тварини старечого вжу. 2. * - достовiрнiсть рiзницi порiвняно з контролем (р < 0,05); ** - достовiрнiсть рiзницi порiвняно з контролем (р < 0,01).
Очищения ран вщ некротичних тканин та поява грануляцшно! тканини при застосуванш хггозанових мембран вщбулися рашше пор1вняно з контролем у тварин вс1х вшових груп (табл. 3). Застосування х1тозану не лише актив1зувало очищення рани вщ некротичних тканин, а й зменшувало виражешсть мшроциркуляторних розлавдв, що гальмували утворення та дозр1вання грануляцшно! тканини. Необхщно вщмгшти, що початок крайово! ештел1зацп та термши повно! еттел1зацп за умов застосуванш х1тозану скоротилися у тварин вс1х вшових перюд1в.
Таблиця 3
Показники динамши загоюваммя рам тварин рiзних вшових груп комтрольмоТ та експериментальноТ сери, M±m (n=6)
Birorai перюди
Показник Молодi Зрш Ста речi
К Е К Е К Е
Термiни очищення рани вiд гншно-некротичних мас, доби 4,17 ±0,31 3,50 ±0,34* 4,33 ±0,21 3,50 ±0,34* 4,83 ±0,31 3,83 ±0,40*
Термши появи гранyляцiй, доби 4,33 ±0,09 3,67 ±0,21* 4,50 ±0,22 3,67 ±0,21* 5,00 ±0,26 4,33 ±0,21*
Термiни початку крайово! епiтелiзацi!, доби 6,50 ±0,22 5,83 ±0,31 6,67 ±0,42 5,83 ±0,31 6,83 ±0,17 6,17 ±0,17*
Повна епiтелiзацiя поверхнi рани, доби 19,20 ±0,43 18,83 ±0,40 19,17 ±0,42 18,83 ±0,40 20,83 ±0,17 20,0 ±0,56*
Примггки: 1. К - контроль; Е - експеримент iз застосуванням хггозанових мембран. 2. * - достовiриiсть рiзиицi порiвияио з контролем (р < 0,05); ** - достовiриiсть рiзиицi порiвияио з контролем (р < 0,01).
Проведений кореляцiйний аналiз установив, що кiлькiсть лейкоцитiв в цитограмах на 1-шу добу спостереження у тварин зрiлого вiку мала зворотний зв'язок iз термiнами очищення та повно! епи^зацп рани (г = - 0,853; р < 0,05) та (г = - 0,89; р < 0,05) вщповщно. Таким чином, бшьша кшьюсть лейкоципв обумовлювала бiльш раннi термiни очищення та повно! епiтелiзацi!. Вiдсоток макрофапв 1-! доби дослiдження у тварин молодого вшу мав негативну корелящю з термiном початку епiтелiзацi! (г = - 1,000; р < 0,001) та позитивну - з термшом повно! епи^зацп (г = 1,000; р < 0,001). Таким чином, збшьшення юлькосп макрофапв забезпечуе активiзацiю очищення раново! поверхнi та сприяе бiльш ранньому початку епiтелiзацi!. Рiвень лейкоцитiв у тварин зршого вiку 3! доби спостереження мав прямий зв'язок з термшами очищення рани (г= 0,826; р < 0,05), а вщсоток
лiмфоцитiв у тварин старечого вшу в цьому термш спостереження - прямий зв'язок i3 термшом початку крайово! епiтелiзацп (г = 1,000; р < 0,001). Таю зв'язки демонструють, що 3i збiльшенням кiлькостi лейкоципв пришвидшуеться процес очищения раново! поверхш, проте довготривале збереження кiлькостi запальних клiтин затримуе початок епiтелiзацif, що обумовлюсться стимулювальним впливом на процеси грануляцп та епiтелiзацп ран х^озану з високими MW та DD як на пiдставi гiстологiчних дослщжень, так i пiд час вивчення активностi колагенази iншими дослiдниками [1]. 3i збiльшенням вiдсотка нейтрофiлiв у тварин зршого вiку на 7-му добу збшьшувалися термiни ранового очищення (г = 0,901; р < 0,05), а у тварин старечого вшу юльюсть лейкоципв цього термiну спостереження корелювала з термiном повно! епiтелiзацi! (г = 0,843; р <
0.05.. Також 3i збшьшенням частки лiмфоцитiв на 14-ту добу експерименту збшьшувалися термши появи грануляцшно! тканини у тварин зрiлого вшу (г = 0,877; р < 0,05).
У тварин молодого вшу був установлений зворотний кореляцшний зв'язок мiж часткою фiбробластiв 21-1 доби спостереження та термшом повно! епiтелiзацi! раново! поверхш (г = - 0,832; р < 0,05). Таю взаемозв'язки обумовлеш безпосередньою участю нянин гiстiоцитарного походження та клiтин сполучно! тканини в процесi епiтелiзацi! й у юнцевому пiдсумку, прискореннi процесу ранового загоення, адже доведено, що вщсутшсть цитотоксичностi та добра бюсумюнють хiтозанових матерiалiв сприяють пролiферацi! фiбробластiв [15].
Рiвновага мiж дозрiванням та оргашзащею грануляцiй та рубцево! тканини е основою феномена раново! контракцп, яка в II та III фазах загоення поеднуеться з штенсивною епiтелiзацiею, що свiдчить про неускладнений перебiг ранового процесу за сприяння хiтозанових мембран [10]. Проте у тварин старечого вшу щ зв'язки швелювалися вiковими особливостями процесу регенераци, а збереження значно! кiлькостi фiбробластiв на етапi ремоделювання може викликати уповшьнення ранового загоення навiть у тварин молодого вшу.
За допомогою кореляцiйного аналiзу взаемозв'язкiв цитолопчних показникiв iз динамiкою ранового загоення був виявлений стимулювальний ефект хнозану на клiтини, якi забезпечують очищення рани вщ детриту, та на клнини фiбробластичного ряду, що приводить до швидкого формування повноцiнно! сполучно! тканини на мющ травми. Збшьшення кiлькостi запальних клiтин, забезпечуючи активiзацiю очищення раново! поверхнi, сприяе бшьш ранньому початку епiтелiзацi!, однак на бшьш шзшх етапах загоення затримуе повну епiтелiзацiю рани. Визначенi вщмшносп морфофункцiонального стану шкiри у тварин рiзних вiкових груп пiд час застосування хiтозанового покриття, що полягають у зменшенш чутливостi ефекторних клнин до дп хiтозану зi збшьшенням вшу тварин та, як наслщок, в уповшьненш процесiв регенераци.
Список- . iiii|>;ii>|Hi
1. Oleshko OM, Korniienko VV, Tkachenko YuO, Pogorielov MV, Bonchev SD, Deyneka VM, vynakhidnyky, Sumsky dergavny universytet, patentovlasnyk. Sposib modeluvannya dosovanogo termichnogo opiku shkiry laboratornym schuram. Patent Ukainy № 89985. 2014 Trav 12. [in Ukrainian]
2. Azuma K, Izumi R, Osaki T, Ifuku S, Morimoto M, Saimoto H, Minami S, Okamoto Y. Chitin, chitosan, and its derivatives for wound healing: old and new materials. J Funct Biomater. 2015; 6(1): 104-42.
3. Dai T, Tanaka M, Huang YY, Hamblin MR. Chitosan preparations for wounds and burns: antimicrobial and wound-healing effects. Expert Rev Anti Infect Ther. 2011; 9(7): 857-879.
4. Evaluation of cell growth characteristics on chitosan-alginate membranes to assess their potential application on highly exuding skin lesions and in vivo evaluation in wounded cat. Cells and Culture ESACT Proceedings. 2010; 4: 789-794.
5. Evers LH, Bhavsar D, Maila P. The biology of burn injury. Exp Dermatol. 2010; 19(9): 777-83.
6. Goossens A, Cleenewerck M.-B. New wound dressings: classification, tolerance. Eur. J. Dermatol. 2010; 20(1): 24-26.
7. Jayakumar R, Prabaharan M, Sudheesh Kumar PT, Nair SV, Tamura H. Biomaterials based on chitin and chitosan in wound dressing applications. Biotechnol Adv. 2011; 29(3): 322-37.
8. Lloyd FR, Rodney K. Chan The Burn Wound Microenvironment. Adv Wound Care (New Rochelle). 2016; 5(3): 106-118.
9. Oliveira MI, Santos SG, Oliveira MJ, Torres AL, Barbosa MA. Chitosan drives anti-inflammatory macrophage polarisation and pro-inflammatory dendritic cell stimulation. Eur Cell Mater. 2012; 24: 136-52.
10. Parvez S, Mizanur RM, Khan MA. Preparation and characterization of artificial skin using chitosan and gelatin composites for potential biomedical application. Polym. Bull. 2012; 69: 715-731.
11. Peng S, Liu W, Han B, Chang J, Li M, Zhi X, Peng S, Liu W. Effects of carboxymethyl-chitosan on wound healing in vivo and in vitro. Journal of Ocean University of China. 2011; 10 (4): 369-378.
12. Reinke JM, Sorg H. Wound Repair and Regeneration. Eur. Surg. Res. 2012; 49: 35-43.
13. Rogulska OYu, Petrenko YuO, Kalinkevich OV, Kalinkevich AN, Petrenko OYu. Adhesion and proliferation of adipose derived mesenchymal stromal cells on chitosan scaffolds with different degree of deacetylation. Biopolymers and Cell. 2014; 30 (2): 135-140.
14. Vyas KS, Vasconez HC. Wound Healing: Biologics, Skin Substitutes, Biomembranes and Scaffolds Healthcare (Basel). 2014; 2(3): 356-400.
15. Wolcott R, Dowd S. The role of biofilms: are we hitting the right target? Plast Reconstr Surg. 2011; 127(1): 28-35.
ISSN2079-8334. Ceim медицини та бюлоги. 2019. № 4 (70) iV(|k-|>:iiii
КОРРЕЛЯЦИОННЫЙ АНАЛИЗ ВЗАИМОСВЯЗЕЙ ЦИТОЛОГИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ И ДИНАМИКИ РАНЕВОГО ЗАЖИВЛЕНИЯ ОЖОГОВЫХ РАН КРЫС ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ ХИТОЗАНОВЫХ МЕМБРАН В ВОЗРАСТНОМ АСПЕКТЕ Корниенко В.В., Погорелов М.В., Голубничая В.М., Гусак Е.В., Олешко А.Н.
Исследование посвящено изучению возрастных особенностей регенерации кожи с применением хитозана для лечения ожогов. Мы смоделировали ожоговые раны ШЬ степени у крыс экспериментальной и контрольной групп. Хитозановые пленки наносили животным экспериментальной группы для местного лечения. Мы проанализировали заживление ожоговых ран по цитологическим критериям, которые измерялись на 1, 3, 7, 14 и 21 сутки после моделирования ожога. С помощью корреляционного анализа взаимосвязей цитологических показателей с динамикой раневого заживления был обнаружен стимулирующий эффект хитозана на клетки в области ожога. Хитозановые пленки улучшали очищение раны от детрита, предотвращали нарушение пролиферации и дифференциации клеток, снижали интенсивность воспалительных реакций, стимулировали рост грануляционной ткани и улучшали эпителизацию раны. Однако применение хитозановых покрытий у 22-месячных крыс было менее эффективным по сравнению с животными других возрастных групп.
Ключевые слова: ожог, медикаменты, хитозан, лечение, цитология.
Стаття надшшла 25.07.18 р.
CORRELATION ANALYSIS OF CYTOLOGICAL PARAMETERS AND WOUND HEALING DYNAMICS OF BURN WOUNDS OF RATS USING CHITOSAN MEMBRANES IN THE AGE ASPECT Kornienko V.V., Pogorielov M.V., Holubnycha V.M., Husak E.V. Oleshko O.M.
The work is devoted to the study of age-related skin regeneration features using chitosan for the treatment of burns. We simulated Illb degree burn wounds in rats of the experimental and the control groups. Chitosan films were applied to experimental animals for topical treatment. We have analyzed the burn wounds healing according to cytological criteria, which were measured on the 1st, 3d, 7th, 14th, and the 21st days after modeling the burn. Using the correlation analysis of the interdependency between cytological parameters and the wound healing dynamics, the stimulating effect of chitosan on cells in the burn area was found. Chitosan films improved cleansing of the wound from detritus, prevented cell proliferation and differentiation disorders, reduced the intensity of inflammatory reactions, stimulated the granulation tissue growth, and improved wound epithelization. However, the use of chitosan coatings in 22-month-old rats was less efficient compared to animals of other age groups.
Key words: burn, medicines, chitosan, treatment, cytology.
Рецензент Старченко I.I.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-4-70-198-203 УДК: 616.37-091.8-02:616.379-008.64-084
Х.1. Курило, З.М. Небесна, 1.М. К.лщ, А.С. Вольська Тернотльський наЦональний медичний ушверситет iivieHi I. Я. Горбачевського, Тернотль
КОРЕГУЮЧИЙ ВПЛИВ Ф1ТОКОМПОЗИЦ1Й НА ПРОЦЕСИ НЕФЕРМЕНТАТИВНОГО
ГЛ1КОЗИЛЮВАННЯ ТА СТРУКТУРН1 ЗМ1НИ У П1ДШЛУНКОВ1Й ЗАЛОЗ1 ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ЦУКРОВОМУ Д1АБЕТ1 2-ГО ТИПУ
e-mail: kurylokh@tdmu.edu.ua
У експериментальних умовах, на моделi цукрового дiабету 2 типу у щурiв, проведене дослщження впливу ф™композицш на основi козлятника лкарського на процеси неферментативного ппкозилювання, а також на морфолопчний стан ендокринного апарату тдшлунково! залози. Встановлено, що ф!токомпозищя на основi козлятника лжарського та И лшосомальна форма Галев^ проявляе виразний стабшзуючий вплив на порушення вуглеводного обмшу та морфолопчний стан ендокринного апарату тдшлунково! залози в умовах експериментального ЦД 2. На пiдставi мжроморфометричного аналiзу, встановлено, що за виразшстю позитивного впливу на стан ендокринно! частини тдшлунково! залози щурiв при експериментальному ЦД 2 нова композищя Галев^ переважае ф™композищю на основi козлятника лкарського.
Ключов1 слова: тдшлункова залоза, стрептозотоцин, цукровий дiабет 2 типу, козлятник лжарський, чорниця звичайна, таурин, лшосомальна форма.
Робота е фрагментом НДР "Фармакологiчнi та фармакогенетичш аспекты протекторного впливу iмунобiологiчних препаратiв, ентеросорбентiв, речовин природнього та синтетичного походження за pi3Hux патологiчнuх сташв", № державноi реестраци 0116U004148.
Цукровий д1абет (ЦД) - одна з важливих медико-сощальних i економ1чних проблем не тшьки в Укра!ш але й свт та входить в трiаду найпоширешших сучасних хвороб.
Минулого столотя вважали, що ЦД е хворобою людей бшьш старшого вшу, однак, сьогодш ЦД с^мко молодшае [1, 2], що несе пандемiчний характер поширеносп, а висока частота швалщизацш, смертнють визначають потребу в пошуку нових та ефективних методiв лшування, як потребують комплексних пiдходiв з метою запобпання розвитку метаболiчних, структурних та функцюнальних порушень в оргашзмь
Актуальним е пошук нових протидiабетичних препарата, як знижуватимуть рiвень гткемп, шсулшорезистентнють, сприятимуть вщновленню шсулшоутворюючо! функцп
© X.I. Курило, З.М. Небесна, 2019
198
