CC BY
38
УДК 636.4.085.2.591.5
Зубкова Ю.С., acnipaHT, Лшнж B.C., д. с.-г. н., професор © E-mail: zubkova_sergeevna@mail.ru Лугансъкий нацюналъний аграрнийутеерситет
КОРМОВА ПОВЕД1НКА П1ДСВИНК1В ЗАЛЕЖНО В1Д
ЗАСТОСУВАННЯ АРОМАТИЗАТОРА «КАРАМЕЛЬ-ВАН1ЛЬ»
Викладено результаты досл1ду з вивчення вплыву споживання ароматичног кормовог добавки «Карамель-Вашль» сеинями великог быо'г породи на показники гх кормовог поведтки. Встановлено, що вирощування i в1дгод1вля кабанчитв при додавант до комбжорму названог ароматичног кормовог добавки за ритмом уведення: 10 di6 - з добавкою, 10 di6 - без нег i так - до ктця в\дгод\вл1 - е ефективним технолог1чним прийомом, оскгльки у вщ\ 120- та 200 днгв мали кращ1 показники кормовог поведтки (б1лъше витрачали часу на в1дпочинок та споживання повнорац1онного комбгкорму, завдяки цъому менше витрачали часу на рух по станку) пор1вняно з ровесниками iнших груп.
Ключое1 слова: кормова поведгнка, ароматизатор, пгдсвинки.
УДК 636.4.085.2.591.5
Зубкова Ю.С., аспирант, Линник B.C., доктор с.-х. наук, профессор Луганский национальный аграрный университет
КОРМОВОЕ ПОВЕДЕНИЕ СВИНЕЙ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ПРИМЕНЕНИЯ АРОМАТИЗАТОРА «КАРАМЕЛЬ-ВАНИЛЬ»
Изложены результаты опыта по изучению влияния потребления ароматической кормовой добавки «Карамель-Ваниль» свиньями крупной белой породы на показатели кормового поведения и продуктивность. Установлено, что выращивание и откорм кабанчиков при введении в комбикорм названой ароматической кормовой добавки при ритме ввода: 10 суток - с добавкой, 10 суток - без нее и так - до конца откорма - является эффективным технологическим приемом, поскольку в возрасте 120 и 200 дней имели лучшие показатели кормового поведения и более высокую продуктивность (больше затрачивали времени на отдых и употребления полнорационного комбикорма, благодаря этому меньше израсходовали времени на движение по станку) в сравнении сровесниками других групп.
Ключевые слова: кормовое поведение, ароматизатор, поросята.
UDK 636.4.085.2.591.5
Zubkova U.S., Linnik V.S.
Lugansk National Agrarian University
PIGS FEEDING BEHAVIOR DEPENDING ON THE APPLICATION FLAVORINGS "CARAMEL-VANILLA"
The results of experiments on the effect of consumption of the aromatic feed additive "Caramel-Vanilla" in Large White pigs feeding behavior on the performance
© Зубкова Ю.С., ЛшшкВ.С., 2014
107
and productivity have been stated. It has been found that piglets rearing and fattening at introduction of entitled aromatic feed additive for rhythm input: 10 days - with the addition of 10 days - without it, and so - to the end of fattening - is an effective technological method, since the age of 120 and 200 days are the best indicators of feeding behavior and higher productivity (expend more time to rest and use complete feed, thanks to less time spent on the motion on machine tool) in comparison with peers of other group.
Key words: feeding behavior, flavor, piglets.
Актуальшсть: Вчеш розглядають поведшку як реакцш тварин на зовшшш подразники вщповщно до умов утримання i обслуговування, тобто поведшка слугуе критер1ем комфортное^ середовища. Етолопя е одшею з найважливших складових сучасно! бютехнологи у свинарств1, без яко! неможлива повна реал1защя високого генетичного потенщалу свиш за показниками продуктивности Вона також е складовою частиною адаптацшного навчання та пристосування тварин до умов оточення [5].
Сучасш методи ведения промислового тваринництва передбачають використання комплексу машин та мехашзм1в, а також р1зних cnoco6iB утримання i обслуговування, що школи суперечить ириродним ф1зюлопчним потребам тварин. Через це частина тварин не завжди здатна повшстю пристосуватися до впливу р1зномаштних фактор1в навколишнього середовища, створеного людиною, що негативно позначаеться на продуктивносп[2] та потребуе подальшого поглибленого вивчення.
Метою дослвджень було вивчення особливостей кормово! поведшки та продуктивное^ вщгод1вельних пщевинюв залежно вщ використання у склад1 повнорац1онного комб1корму ароматично! добавки «Карамель-Ваншь» .
Матер1ал i методика досл1дження. Науково-господарський досл1д проводили в КСП ¿м. Дзержинського Лугансько! област1. Для досл1ду в1д1брали 40 гол1в кастрованих кабанчик1в велико! бшо! породи. В1д1браних тварин розпод1лили за методом груп-аналопв [3] у 4 пщдослщних групи (по 10 гол1в). Тварини I (контрольно!) групи отримували повнорац1онний комб1корм без додавання ароматизатора за традицшним режимом в!дгод1вл1, а !х ровесники досл1дних груп - такий же за складом та пожившетю комб1корм, але з додаванням ароматизатору «Карамель-Ван1ль», який уводили до складу комбжорму методом порц1йного змшування. Доза уведення становила 1г/кг сухо! речовини (CP), а ритм уведення: II група -5 д1б - з добавкою, 5 д1б - без не!, III група -10 д1б - з добавкою, 10 д1б - без не!, IV група - 15 д1б - з добавкою, 15 д1б - без не! i так - до юнця досл1ду. Цей ароматизатор мав вигляд б1лого розсипного порошку i виготовлявся в Словен1! на завод! «Етол».
PicT тварин та накопичення живо! маси визначали методом щомкячного ¿ндив!дуального зважування особин перед ранковою год1влею.
Особливост1 кормово! поведшки свиней визначали методом хронометражних спостережень за трьома тваринами з кожно! групи протягом 3 д1б пщряд у 120- та 200-денному вщ за методикою В.И. Великжанина [1].
Отримаш дан1 статистично обробили за методикою М.А.Плохинського [4].
Результати дослщжень та ix обговорення. Встановлено, що уведення до складу повнорацюнного комбжорму свиням велико! б1ло! породи ароматично! добавки «Карамель-Ваншь» у доз1 1 г/кг сухо! речовини комбжорму протягом 123 д1б з ¿нтервалом: 5, 10, 15 д1б - з добавкою та 5, 10, 15 д1б - без не! i так - до
108
кшця дослщу, забезпечило зростання середньодобових приросив тварин та полшшення оплати ix приростами живо! маси.
Використання ароматично! кормово! добавки «Карамель-Ваншь» з ритмом уведення: 10 д1б - з добавкою, 10 д1б - без не! i так - до кшця вщгод1вл1 у III дослщнш rpyni позитивно вплинуло на споживання корму, picT та оплату його приростами живо! маси. Жива маса тварин за перюд дослщу (123 доби) зросла в середньому на 8,6 %. Також тваринами III групи було менше витрачено комбшорму - на 4,8 % у розрахунку на 1 кг приросту живо! маси пор1вняно з контролем (в1дгод1вля без додавання ароматизатора).
Результати анал1зу кормово! поведшки шддослщних свиней на початку облшового перюду досл1ду (в 120 дшв) свщчать про те (табл. 1), що застосування ароматично! добавки привело до зниження рухливоси тварин II, III та IV груп пор1вняно з контролем.
Таблиця 1
Деяк-i особливоси середньодобовоТ поведшки вщгод1вельних
свиней за добу у вщ1120 д1б, n=3 (X — Sx )
Г] рупа
Показник I II III IV
(контроль) (ритм 5 даб) (ритм 10 д1б) (ритм 15 д1б)
Середньодобове
споживання корму на 2,10 1,9 2,05 2,08
1 гол, кг
Середньодобовий 652 ±11,4 631,2±19,11 692 ±7,14 610,7±24,53
прирют, г **
Витрати часу:
-на ввдпочинок, 955,80±6,52 1006,6±5,10 1087,80±8,33 993,07±2,26
хвилини ** *** **
-на рух по станку, 423,87±7,41 346,00±8,92 240,93±12,03 374,3±6,25
хвилини ** *** **
-на споживання 43,00±4,12 61,77±1,94 80,57±2,17 51,50±3,38
корму, хвилини * **
-на споживання води, 17,33±0,52 25,63±2,02 30,70±1,9 21,13±1,01
хвилини * ** *
Примита: * P< 0,5; ** P< 0,01; *** P< 0,001 пор1вняно з контрольною групою
Так, середньодобове споживання корму у II, III та IV rpyni було меншим nopiBHAHO з тваринами I групи на 9,52 %, 2,38 %, та 0,95 %, а перевага за середньодобовим приростом у 1-й мшяць дослщу особливо вщчутною була у свиней III дослщно! групи, яю споживали ПК за додаванням ароматизатора з ритмом уведення: 10 д1б - з добавкою, 10 д1б - без не!. Така перевага становила 6,13 % (P<0,01) nopißHAHO з контролем, але niflCBHHKH II i IV груп за цим показником поступались ровесникам I групи вщповщно на 3,19 % тана 6,33 %.
При згодовуванш K0M6iK0pMy з ароматичною добавкою час, витрачений на вщпочинок niflCBHHKaMH HI групи протягом доби, у Biui 120 дшв був бiльшим на 9,14 % (Р < 0,001) nopiBHAHO з i'x ровесниками I групи. Витрати часу на рух по станку в III rpyni були нижчi на 12,7 % (Р < 0,001) nopiBMHO з I групою. CepeflHbOflOÖOßi витрати часу на споживання ароматизованого K0M6iK0pMy тваринами III групи були бшьшими на 37,57 хвилини (2,61 %, Р <
109
0,01) пор1вняно з I групою. Витрати часу на споживання води у III rpyni також були вищими на 0,93 %, (Р < 0,01) пор1вняно з I групою.
За вивченими показниками кормово! поведшки (витратами часу на вщпочинок та рух по станку) на початку дослщу свиш II та IV груп, як1 споживали комбжорм з ароматизатором з ритмом уведення вщповщно 5 та 15 д1б, займали пром1жне становище.
За витратами часу на споживання корму та води м1ж тваринами II, IV та I груп в1рогщно! р1знищ не було встановлено.
Результати анал1зу особливостей кормово! поведшки у Biu;i 200 дшв (табл. 2) свщчать про те, що пщсвинки дослщних груп з в1ком ставали спокшшшими та менш рухливими (пор1вняно з контролем). Так, вони витрачали бшьше часу на споживання комбжорму з ароматичною добавкою.
3 анал1зу даних таблиц! 2, середньодобове споживання корму тваринами II та III груп зросло на 9,31 % та 7,93 %, пор1вняно з !х ровесниками I групи. Це можна пояснити впливом ароматично! добавки та ритм1в !! уведення до складу комбжорму. М1ж свинями IV та I груп значних змш за цими показниками не було виявлено.
Таблиця 2
Деяк1 особливосл середньодобовоТ поведшки вщгод1вельних
свиней за добу у вщ1 200 д1б, n=3 (X — Sx )
Показник Група
I (контроль) II (ритм 5 д1б) III (ритм 10 д1б) IV (ритм 15 д1б)
Середньодобове споживання корму на 1 гол, кг 2,9 3,17 3,13 2,88
Середньодобовий npnpicT, г 721,0 ±13,78 780,0 ±14,43 ** 816 ±15,07 *** 769,8 ±12,26 *
Витрати часу:
-на ввдпочинок, хвилини 1047,47±11,86 1145,20±13,91 ** 1202,93±10,38 *** 1046,33±10,57
-на рух по станку, хвилини 303,60±7,98 193,47±15,87 ** 136,6±12,14 *** 293,27±8,04
-на споживання корму, хвилини 59,10±2,78 69,07±0,70 * 71,90±1,40 * 67,80±2,03
-на споживання води, хвилини 29,83±1,26 32,27±1,32 28,57±0,65 32,60±1,04
Примака: * P< 0,5; ** P< 0,01; *** P< 0,001 пор1вняно з контрольною групою
На 4-й мкяць дослщу перевага за середньодобовими приростами у тварин дослщних груп збшьшилась. Особливо вщчутною була перевага за живою масою у тварин III дослщно! групи, зокрема, така перевага складала - 13,17 % (P< 0,001) пор1вняно з I групою. Так, пщсвинки II i IV груп за цим показником в1рогщно переважали ровеснимв I групи вщповщно на 8,18 %, 6,76 % (P< 0,01;
P< 0,5).
Використання ароматизованого комбжорму в год1вл1 тварин привело до певних змш у !х кормовш поведшщ, як1 були бшьш пом1тними наприкшщ
110
вщгод1влг 1х в цшому можна охарактеризувати як таю, що сприяли пщвищеному накопиченню ними живо! маси.
Так, час, витрачений пщсвинками III групи на вщпочинок протягом доби, 3pic на 10,8 % (Р<0,001) пор1вняно з ix ровесниками контрольно! групи. Витрати часу на рух по станку в III rpyni були нижчими на 11,52 %, (Р<0,001) пор1вняно з I групою. Витрати часу на споживання тваринами корму у III rpyni в середньому за добу були бшьшими на 12,8 хвилини (0,89 %) пор1вняно з I групою, а р1знищ за витратами часу на споживання води м1ж тваринами III та I груп не було встановлено.
Скорочення ритму застосування ароматично! добавки в склад! комбжорму до 5 д1б (II група) привело до збшьшення часу на вщпочинок та споживання корму вщповщно на 6,79 % (Р<0,01) та на 0,89 % (Р<0,5), а витрати часу на рух у них стали меншими на 7,58 % (Р<0,01) пор1вняно з I групою.
Згодовування ароматично! добавки тваринам IV групи (з ритмом уведенная 15 д1б) також привело до деяких змш у !х середньодобовш поведшщ, але не мали BiporiflHoi' р1зницг
Анал1зуючи показники кормово! поведшки пiддocлiдниx тварин у BiKOBift динамщ, можна Bifl3Ha4HTH, що зб1льшення !х BiKy Bifl 120 до 200 д1б привело до 3MiHH тривалоси процесу та споживання ними корму (рис 1).
71,9 28,5
Bicrparn часу на Влтратп часу на рух Birr[)ain часу на Внтрагн часу на ыдпошшоь:, хе по станку, хв спожтсвання корму, хв спожхшання води, хв
-У вщ| 120 дн1б
-У Eini 200 джв
Рис 1. Кормова повед1нка п1ддосл1дних тварин у в1ков1й динам1щ
Bifln0BiflH0 до зб1льшення BiKy пщсвинюв, у HI дocлiднiй rpyni, яю вживали повнорац1онний комб1корм з додаванням ароматизатора «Карамель-Baнiль» у доз1 1г/кг CP з ритмом уведення: 10 д1б - з добавкою, 10 д1б - без не! i так - до кшця досл1ду, обумовило зростання тpивaлocтi вщпочинку тварин на 115,13 хвилини (7,97 %), а витрати часу на рух по станку зменшилися з вжом на 104,33 хвилини (7,24 %). Також зменшився час споживання корму та води на
111
8,6 хвилин (0,61 %) та на 2,13 хвилини (0,15 %) по вщношенню до аналопчних показниюв тварин Ш групп у 120-денному вщг
У тварин I групи (без ароматизатора), II (з ритмом уведення: 5 д1б - з добавкою, 5 д1б - без не! i так - до кшця дослщу), та IV групи (з ритмом уведення: 15 д1б - з добавкою, 15 д1б - без не! i так - до кшця дослщу), також були змши в кормовш поведшщ 3i зростанням вжу та з додаванням ароматизатора до ПК, але вони не вплинули ктотно на продуктившсть тварин.
Таким чином, зафшсоваш BiKOBi змши кормово! поведшки в1дгод1вельних свиней пщ впливом ароматизатора Карамель-Ваншь (у доз1 1 г/кг сухо! речовини) та ритму його застосування забезпечили достов1рне пщвищення м'ясно! продуктивное^ та оплати корму приростами живо! маси в III rpyni. Оптимальним у цьому плаш виявився наступний ритм застосування добавки: 10 д1б - з ароматизатором, 10 д1б - без нього.
Висновки:
1. Використання ароматично! кормово! добавки «Карамель-Ваншь» з ритмом уведення: 10 д1б - з добавкою, 10 д1б - без не! i так - до кшця вщгод1вл1 (III група) позитивно впливае на споживання корму, picT та оплату його приростами живо! маси. Жива маса тварин за перюд дослщу (123 доби) зросла в середньому на 8,6 % за зниження споживання комб1корму - на 4,8 % пор1вняно з контролем (вщгод1вля без додавання ароматизатора).
2. За результатами анал1зу показник1в кормово! поведшки пщдослщних тварин у в1ков1й динамщ1 можна в1дзначити, що зб1льшення !х BiKy Bifl 120 до 200 дшв подовжувало тpивaлicть Biflno4HHKy та споживання ароматизованого корму п¿дсвинками III групи. Це, в свою чергу, забезпечило !х вищу м'ясну продуктившсть, що CBifl4HTb про flouinbHicTb та фiзioлoгiчнo комфортний ритм застосування ароматизатора nopiBMHO з ровесниками ¿нших груп.
Л1тература
1. Великжанин В.И. Методические рекомендации по изучению поведения сельскохозяйственных животных / Великжанин В.И. - Л., 1975.-48 с.
2. Комлацкий В.И. Этология свиней. 2-е изд. - СПб.: Издательство «Лань», 2005. - 368 е.: ил. - (Учебники для вузов. Специальная литература. ). [79-82, 93-100].е.:
3. Овсянников А.И. Основы опытного дела в животноводстве / Александр Иванович Овсянников. - М.: Колос, 1976. - 304 [86-92] с.
4. Плохинский H.A. Практическое руководство по биометрии для зоотехников / H.A. Плохинский. - М.: Колос, 1969. - 352 с.
5. Шейко И.П.Свиноводство: Учеб. / И.П. Шейко, B.C. Смирнов. - Мн.: Новое знание, 2005. - 384 [49-53].е.: ил.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Дармограй Л.М.
112
