CC BY
11
Реферат
ВЛИЯНИЕ АНГИОПРОТЕКТОРОВ НА АНТИОКСИДАНТНУЮ ФЕРМЕНТАТИВНУЮ АКТИВНОСТЬ СОСУДИСТОЙ СТЕНКИ В УСЛОВИЯХ ИНТОКСИКАЦИИ МОНОИОДАЦЕТАТОМ Атаман Ю.А.
Ключевыеслова: артерии, вены, моноиодацетат, антиоксиданты, токоферол, нифедипин, бисфосфонаты.
В опытах на кроликах показано, что введение животным ингибитора энергетического обмена - мо-ноиодацетата на протяжении 14 суток вызывает существенное уменьшение глутатионпероксидазной, супероксиддисмутазной и каталазной активности в стенках артерий и вен. Введение животным с мо-ноиодацетатной интоксикацией токоферола, нифедипина и бисфосфонатов не влияет на уменьшенные показатели антиоксидантной ферментативной активности в артериях и венах.
Summary
EFFECT OF ANGIOPROTECTORS ON THE ANTIOXIDANT ENZYMATIC ACTIVITY OF VASCULAR WALLS IN THE CONDITION OF MONOIODACETATE INTOXICATION Ataman Yu. A.
Key words: arteries, veins, monoiodacetate, antioxidants, tocopherol, nifedipine.
Experiments carried out on rabbits have shown that the introduction of such energy metabolism inhibitor as monoiodacetate for 14 days caused considerable reduction of glutathione peroxidase activity, superoxide dismutase and catalase activity in the walls of arteries and veins. The introduction of tocopherol and nifedipine had no effect on the lowering of indices of antioxidant enzymatic activity in arteries and veins.
УДК [616.716.4:612.616.31]:616.89-008.1
К0РЕКЦ1Я СТАТЕВИМИ ГОРМОНАМИ СТРУКТУРН0-МЕТАБ0Л1ЧНИХ ЗМ1Н В К1СТК0В1Й ТКАНИН1 НИЖНЬ01 ЩЕЛЕПИ ЗА УМОВ П0ЕДНАН01 ДМ ЕМ0Ц1ЙН0Г0 СТРЕСУ ТА НЕД0СТАТН0СТ1 ГОНАД
Ылецъ М.В.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
В експериментг на 124 статевозрших щурах лгнгг Вктар обох статей обгрунтоване положения про те, що найбыъш виражет змгни в структурой оргатзацп кктковог тканини пародонта характерт для тварин 1з поеднаною д1ею емоцшного стресу та недостатностг гонад поргвняно з гх парцгалъним впливом. Недостатнктъ естрогетв при сполученш з емоцгйним стресом при-зводитъ до быъш виражених змгн в метабол1зм1 кктковог тканини пародонта поргвняно з недо-статнктю андрогенгв, про що свгдчатъ бглъший ступгнъ резорбцгг кктковог тканини, а також випадтня моляргв у половини самок. Вивчена можливктъ корекцгг статевими гормонами стру-ктурно-метаболгчних змгн в кгстковгй тканин нижнъог щелепи за умов емоцшного стресу, не-достатностг гонад та гх поеднаног дгг.
Ключов1 слова: емоцшний стрес, недостатнють гонад, андрогени, та, фукоза.
Метаболнну основу остеопорозу \ остеомаля-ци складають порушення бюсинтезу органнноТ матриц! та мшералЬаци кютковоТ тканини (КТ) [9]. Ключову роль в мЫералЬаци КТ вщ1грають кюткоутворююч1 кл™ни - остеобласти, яю син-тезують колаген, аалопротеши, остеокальцин, остеонектин та ¡нш1 бтки, що ¡нщюють утворен-ня кристалл пдроксиапатит1в [9].
Ксткова тканина альвеолярного вщростка чут-ливо реагус на гормоналы-м змЫи в оргаызм1, обумовлеы впливом екзогенних та ендогенних фактор^ [5,7,10,13]. Раыше нами встановлено, що вона е найбтьш вразливою до дм емоцмного стресу (ЕС) та недостатност1 гонад (НГ), пор1в-няно з ¡ншими вщдтами скелету [1]. Встановлено, що ЕС характеризуемся пщсиленням проце-с1в резорбци в КТ [11]. Естрогени ¡нпбують про-цеси резорбци, впливаючи на остеобласти шля-
естрогени, гексуронов1 кислоти, N-aцeтилнeйpaмiнoвa кисло-
хом стимуляци експреси 1ПФР-1 та ТФР-р. Зав-дяки гальмуванню експреси 1Л-6, вони сприяють зниженню активное^ остеокласт^ та продукци цими кттинами л^осомальних фермента [9,16,17]. Кр1м вищезазначеного, естрогени також впливають на синтез активно! форми в1тамн ну й - кальцитрюлу шляхом активацп 1а-пдроксилази в юрковм частиы нирок [8]. Прогестерон стимулюе прол1ферацю остеобласт^. Андрогени здмснюють анаболнний вплив на КТ, стимулюючи синтез колагену та неколагенових 61лк1в остеобластами та активують утворення кальцитрюлу [18]. Зниження р1вня статевих гор-моыв закономфно призводить до пщсилення процеав резорбци в КТ [8, 9].
Сьогоды багато уваги придтясться корекци метаболнних змЫ в КТ за допомогою замюноТ гормонально! терапи, в основ! якоТ лежить вико-
* Робота е частиною науково-досл/дноТ роботи: "Молекулярнi механ/зми ушкодження сполучнотканинних структур за умов емоц/йного стресу та '¡хзв'язок i3 стресост/йк/стю орган/зму". № держреестрацп 0105U002208
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
ристання статевих гормоыв, зокрема естрогеыв, та препарат^ на основ! дм кальцитонну [12,15,16]. Можпивють використання статевих ropMOHiB як 3aco6iB замюноТ гормонально! тера-nii за умов дм ЕС та НГдослщжена недостатньо.
Мета дослщження - вивчити поеднану д1ю емоцмного стресу i недостатност1 гонад на структуру KicTKOBOi тканини пародонта та обгрунту-вати можливють корекци патохЫчних змн в Kic-тковм тканны шляхом застосування статевих гормоыв.
Матер1али та методи дослщжень
Експерименти виконаы на 124 статевозртих щурах ¿¡стар обох статей масою 180-220 г. При проведены експеримент1в дотримувались реко-мендацм щодо медико-бюлопчних дослщжень згщно з Свропейською конвенцию (1993). При-родну модель емоцмного стресу вщтворювали за методом G.A. Юматова протягом 4 дыв по 5 годин щоденно [14]. Двосторонню кастрац1ю проводили пщ еф1рним наркозом за 20 fliö до вщтворення стресу за методом Я.Д. Кршенблата [3]. Корекц1ю метаболнних змЫ в KT здмснювали введениям per os чоловних та жночих статевих гормоыв пщ час моделювання стресу шляхом використання препарат^ "Андрн ол" та "Фемостон" (1о мкг/кг). Евтаназ1ю тварин здмснювали пщ гексеналовим наркозом (50мг/кг) шляхом кровопускания. Стан кютковоТ тканини пародонта оцнювали за допомогою таких показниюв: BMicTy кальц1ю i фосфору в мнерал1зат1 кютковоТ тканини [2]; стввщношен-ня кальцм/фосфор (Са/Р), щты-iocTi к1сток та
Значения коефщ!енту оголення корен/в моляров за умов ем с
ступеню резорбци альвеолярного вщростка нижньоТ щелепи, який визначали на пщстав1 кое-ф1ц1енту оголення кореыв моляра [6]. В органн-ному матриш кютковоТ тканини нижньоТ щелепи визначали вмют вуглеводних похщних неколаге-нових 61лк1в: гексуронових кислот, фукози [4], Ы-ацетилнейрамшовоТ кислоти [2]. Матерел обро-бляли статистично, використовуючи критерм t Ст'юдента.
Результати дослвджень та 1х обговорення
Приведен! в таблиц! 1 значения коефщенту оголення кореыв моляра, який характеризуе ступшь резорбци КТ альвеолярного вщростка нижых щелеп, свщчать про те, що у самц1в \ у самок поеднана д1я ЕС та попередня кастрац1я призвели до максимального пщвищення резорбци альвеолярного вщростка пороняно з контролем (достов1ры пщвищення в 1,5 -1,7 рази коефщенту оголення кореыв 1-2-го та 3-го моляра у самцв та в 1,4 - 1,9 рази - вщповщно у самок). Слщ вщзначити, що у 45% самок ¡з по-еднаною д1ею ЕС та кастраци вщмналось випа-дння зуб1в, чого не спостер1гали в ¡нших трупах дослщжень. Отже, ступЫь резорбци КТ нижньоТ щелепи за умов поеднаноТ ди ЕС та НГ бтьш виражена у самок пороняно з самцями. Корекц1я андрогенами та естрогенами за умов сполученоТ дм ЕС та НГ призвела до зниження коефщента оголення кореыв молярв до контрольних величин в групах з парцальним впливом ЕС та НГ, тобто р1зко послабила резорбтивний вплив до-слщжуваних патогенних фактор^ (таблиця 1).
Таблиця 1
)го стресу, недостатност/ гонад, )х сполученоТдп та корек-цИстатевими гормонами у щур\в обох статей (М+т)
Характер дослщжень М-,,% М2,% М3%
Самц1
1. 1нтактн1 (n=12) 40,0+1,7 39,0+3,0 35,0+1,4
2. Емоц1йний стрес (n=12) 55,0+2,9 47,0+2,6 47,0+2,2
3. Тестектомт (n=9) 56,0+3,6 47,0+3,3 50,0+2,8
4. Емоц1йний стрес +тестектомт (n=9) 61,0+2,2 62,0+2,0 60,0+2,2
5. Тестектом1я + корекцт андрогенами (n=12) 53,0+1,8* 45,0+3,7 48,0+2,3
6. Емоцмний стрес+тестектом1я + корекц1я андрогенами (n=12) 48,0+2,7 47,0+3,8 50,0+3,2
Самки
1. 1нтактн1 (n=10) 43,0+2,8 35,0+1,9 35,0+1,8
2. Емоцмний стрес (n=11) 53,0+2,2 51,0+1,8 51,0+2,4
3. Оварюектомт (n=8) 54,0+2,6 50,0+2,7 54,0+2,0"
4. Емоц1йний стрес +оварюектомт (n=11) 62,0+2,0 59,0+3,0 68,0+4,2
5. Овар1оектом1я + корекцт естрогенами (n=9) 57,0+2,0 54,0+1,8* 53,0+3,3*
6. Емоц1йний стрес+оварюектомт + корекц1я естрогенами (n=9) 52,0+1,9 48,0+3,8 54,0+4,0
Прим/тка: *- Р1^2<0,01; P1s<0,05; **- Р1^4<0,05; # - Р1-5<0,05;
° - Р1-е<0,05. M1i2i3 - порядковi номери моляров.
Парц1альний вплив НГ i ЕС, а також Тх поеднана д1я у пщдослщних тварин не викпикали змни концентраци кальц1ю та фосфору у КТ пародонта пороняно з ¡нтактними трупами тварин (таблиця 2). У дослщнм rpyni самцв теля тестекто-ми спостер1галось достовфне пщвищення в 1,5
рази коефщенту Са/Р, що свщчить про вщносно бтьшу втрату фосфа^в КТ пародонта пороняно ¡з кальц1ем. ЕС та його поеднана д1я з тестекто-м1ею не викпикали суттевих змш спввщношення кальц1ю та фосфору, а також щтьност1 гасток. У самок парц1альний вплив оварюектомп та ЕС та-
св1дчить про вщносне зменшення вмюту кальц1ю у мшеральнм фаз1 KT i вщображае порушення и структурно! оргаызаци (таблиця 2).
кож не змшював стввщношення кальц1ю i фосфат^ в альвеолярному вщростку. Але сполуче-на д1я оварюектомп та ЕС призвела до достовн рного зниження в 1,6 рази коефщенту Са/Р, що
Таблиця 2
Показники минерально!фази к'ютковоТ тканини пародонта за умов емоц/йного стресу, недостатностi гонад, fx сполученоТ дТТ
та корекцпстатевими гормонами у щур\в обох статей (M+m)
Характер дослщжень
Кальцм, ммоль/г
Фосфор, ммоль/г
КоефМент Са/Р
Щшьнють, г/см
Самц1
1. 1нтакты (n=12) 5,60+0,56 3,32+0,50 1,68+0,12 1,47+0,08
2. Емоцмний стрес (n=12) 5,28+0,42 2,93+0,18 1,80+0,18 1,39+0,09
3. Тестектомт (n=9) 5,61+0,20 2,23+0,17 2,51+0,19 1,40+0,08
4. Емоцмний стрес + тестектомт (n=9) 4,91+0,33 2,58+0,28 1,90+0,17 1,32+0,10
5. Тестектомт + корекцт андрогенами (n=12) 5,24+0,26 3,23+0,27 1,62+0,20 1,37+0,09
6. Емоцмний стрес+ тестектомт + корекцт андрогенами (n=12) 5,24+0,28 3,07+0,18 1,71+0,23 1,39+0,11
Самки 3,19+0,07
1. 1нтактн1 (n=10) 5,80+0,21 3,16+0,12 1,83+0,13 1,54+0,07
2. Емоцмний стрес (n=11) 5,13+0,35 3,51+0,10 1,46+0,21 1,58+0,13
3. Оварюектомт (n=8) 5,24+0,14 3,50+0,09 1,49+0,21 1,51+0,11
4. Емоцмний стрес +оварюектомт (n=11) 4,50+0,12 3,84+0,10 1,17+0,13 1,47+0,14
5. Оварюектомт +корекцт естрогенами (n=9) 5,79+0,38 3,30+0,29 1,74+0,24 1,46+0,23
6. Емоцмний стрес +оварюектомт + корекцт естрогенами (n=9) 5,54+0,35 3,04+0,12 1,82+0,26 1,49+0,19
Прим!тка: * - Р1з<0,05; **- Р1-4<0,05;
Даы таблиц 3 ¡люструють змЫи BMicTy компонент^ неколагенових бтюв органнного матрик-су KT нижньоТ щелепи пщ д1ею недостатност! гонад, ЕС та ix поеднаного впливу. У самцв ЕС призводить до пщвищення в 1,4 рази р1вня гек-суронових кислот в юстковм тканинк При сполу-ченм дм ЕС та тестектомп р1вень гексуронових
кислот у КТ нижньоТ щелепи пщвищуеться знач-но бтьше - в 1,9 рази. Аналопчна законом^нють мала мюце в КТ нижньо!' щелепи самок при пар-бальному вплив1 ЕС та недостатност! гонад рн вень гексуронових кислот пщвищився в 1,3 рази, а за умов сполученоТ дм вказаних чинниюв - в 1,5 рази пороняно з контролем (таблиця 3).
Таблиця 3
Вм/ст компонент/в орган/чного матриксу юстковоТ тканини пародонта за умов недостатностi гонад, емоц/йного стресу fx
сполученоТ дТТ та корекцпстатевими гормонами у щур\в обох статей (M+m)
Характер дослщжень TeKcypoHOBi кислоти мкмоль/г N-aцeтил-нeйpaм¡нoвa кислота, мкмоль/г Фукоза, мкмоль/г
Самц1
1. 1нтактн1 (n=12) 1,56+0,08 1,93+0,07 1,40+0,06
2. Емоцмний стрес (n=12) 2,26+0,18 2,39+0,15 1,62+0,09
3. Тестектомт (n=9) 1,70+0,11 1,98+0,07 1,44+0,09
4. Емоцмний стрес + тестектомт (n=9) 2,90+0,20 2,62+0,10 1,74+0,06
5. Тестектомт + корекцт андрогенами (n=12) 1,63+0,07 2,07+0,08 1,48+0,04
6. Емоцмний стрес+ тестектомт + корекцт андрогенами (n=12) 1,79+0,09 2,13+0,12 1,53+0,04
Самки
1. 1нтактн1 (n=10) 1,34+0,06 1,62+0,10 1,42+0,09
2. Емоцмний стрес (n=11) 1,73+0,10 2,01+0,07 1,48+0,10
3. Оварюектомт (n=8) 1,80+0,11л 1,90+0,14 1,45+0,10
4. Емоцмний стрес + оварюектомт (n=11) 2,00+0,15 2,74+0,16 1,74+0,12
5. Оварюектомт + корекцт естрогенами (n=9) 1,42+0,14 1,84+0,12 1,45+0,07
6. Емоцмний стрес + оварюектомт + естрогенами (n=9) 1,54+0,08 1,93+0,07 1,53+0,12
Прим/тка: * - Pi-2<0,05; л - Pi-3<0,05; ** - Pi4<0,05.
Дослщження Ы-ацетилнейрамновоТ кислоти (NANA) та фукози дозволяе оцнити реакцю cia-ло- та фукопротеТыв - скпадових компонента орган1чного матриксу КТ. Нами встановлено, що концентрац1я NANA в КТ самцв пщвищуеться в 1,2 рази за умов ЕС та в 1,4 рази - в rpyni тварин ¡з поеднаною д1ею тестектомп та ЕС (таблиця 3).
У самок р1вень NANA пщвищуеться в 1,2 рази при дм емоцмного стресу, але найбтьш вира-жене пщвищення BMicTy NANA спостер1гаеться за умов поеднаноТ дм оварюектомп та ЕС (в 1,7 рази пороняно з контролем). Р1вень фукози у КТ пародонта достовфно пщвищився в 1,2 рази ттьки при посднаному вплив1 ЕС та НГ у самцв
BÍCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
(таблиця 3).
Корекц1я статевими гормонами метаболнних зм1н в КТ за умов ЕС, недостатност гонад та при IX поеднаному вплив1 призвела до нормал^аци показниюв мшеральноТ фази та органнного мат-риксу KicTKOBOi тканини нижньоТ щелепи (таблиц! 2, 3).
Приведен! нами результати дослщжень мЫе-ральноТ фази та органнного матриксу КТ паро-донта пщтверджують даы деяких автора про те, що на вплив патогенних фактор^ першим реа-гуе органнний матрикс КТ, а на бтьш ni3Hix ста-дтх патолопчного процесу виникають змЫи в структур! мшеральноТ фази [8, 9]. МнералЬацт КТ здмснюеться ттьки на органнному матрика, який ¡нщюе формування кристалл апатитв [9]. Отже, первинна дезоргаызац1я органнноТ части-ни КТ нижньоТ щелепи викликае змни у скпад1 мнеральноТ фази. Одержан! нами даы переко-нують в тому, що найбтьш виражеы змни в структурой оргаызаци КТ пародонта характеры для тварин ¡з поеднаною д1ею ЕС та НГ. Це пщтверджуе положения про те, що статев1 гор-мони вщграють вщповщальну роль в пщтриманы гомеостазу скелета, вкпючаючи КТ пародонта [18]. Слщ також вщм1тити, що недостатысть естрогеыв при сполучены з ЕС призводить до найбтьш виражених патолопчних змш в КТ пародонта пороняно з недостатнютю андрогеыв, про що свщчать метаболны змЫи
ОрГЭНННОГО i мЫерЭЛЬНОГО KOMnOHeHTiB KiCTKOBOl'
тканини, активац1я резорбци КТ, а також випадння моляра у половини пщдослщних самок. Л1тературн1 джерела свщчать про те, що дефщит естроген1в сприяе продукци остеобластами фактора, який стимулюе активнють остеокласт^ та Тх диференцювання, що обумовлюе пщсилення резорбтивних процеав в кютковм тканин1. Недостатысть естрогеыв знижуе секрецю кальцитоыну i пщсилюе д1ю паратиреощного гормону [8, 11, 13], що е важ-ливим патогенетичним мехаызмом порушення структурно!' оргаызацп КТ. Все вищезазначене обфунтовуе можливють замюноТ терапи струк-турно-метаболнних змЫ в КТ пародонта статевими гормонами за умов недостатност1 гонад та дм стресорних фактор^.
достатност1 гонад пороняно з мшеральною фазою, що проявляеться пщвищенням вмюту в н1й гексуронових, N-ацетилнейрамшовоТ кислот та фукози.
2. Поеднання дм недостатност1 гонад та емо-цмного стресу значно перевищуе Тх парц1альний вплив на метаболны змЫи в kíctkobm тканны пародонта, особливо у тварин жночоТ статк
3. Введения статевих гормоыв за умов поед-наноТ дм недостатност1 гонад та емоцмного стресу усувае структурно-метаболны змЫи в ор-ган1чному та моральному компонентах kíctko-воТ тканини пародонта.
Л1тература
1. Б1лець М.В., Тарасенко Л.М. Емоцмний стрес на "mi недостатно-ct¡ гонад пщсилюе розпад неколагенових ¿¡лк1в kíctkobo'í тканини P¡3hhx вщдл1в скелета // Медична x¡Mm. - 2004. - Т.6, №3. -С.51-54.
2. Камышников B.C. Клиническая биохимия. - Минск, "Беларусь", 2000. - Т.2. - 463 с.
3. Киршенблат Я.Д. Практикум по эндокринологии. - Москва, "Высшая школа".- 1969. - 256 с.
4. Леонтьев B.K., Гайдамака A.H. Методы определения белковос-вязанных углеводов в минерализованных тканях // Лабораторное дело. - 1975. - №5. - С. 35-38.
5. Мазур И.П., Поворознюк В.В. Некоторые аспекты патогенеза резорбции альвеолярного гребня при генерализованном пародон-тите // Проблемы остеологии. - 2000. - Т. 3, №.4. - С. 60-68.
6. Николаева А.В., Розовская Е.С. Экспериментальные дистрофии тканей пародонта // Бюл. эсперим. биол. и мед. - 1965. - Т.60, №7. - С. 46-49.
7. Пшель I.M., Пашинян Л.Н., Бутенко Г.М. Роль генетичних фак-TopiB у розвитку остеопорозу // Ф1зюлог1чний журнал - 2005. -Т.51, №1. - С.99-108
8. Поворознюк В.В., Григорьева H.B. Менопауза и костно-мышечная система. - К., 2004. - 512 с.
9. Поворознюк В.В., Мазур И.П. Костная система и заболевания пародонта. - К., 2003. - 446 с.
10. Краснопольский В.И., Торчинов В.У., Серова О.Ф., Зароченцева H.B. Роль эндогенных гормонов в регуляции костно-минерального обмена / // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2005. - №4. - С.16-20.
11. Тарасенко Л.М., Петрушанко Т.А.Стресс и пародонт.-Полтава,1999.-192 с.
12. Шварц Г.Я. Сосудистые эффекты эстрогенов и заместительная гормонотерапия климактерических расстройств //Вопросы клинической фармакологии. - 2000. - №3. - С.45-50.
13. Эндокринный остеопороз / В.А. Олейник, В.В. Поворознюк, Г.Н. Терехова, В.Л. Орленко// Проблеми остеологи. - 2000. - Т.3,№1.
- С.65-79.
14. Юматов Е.А., Певцова Е.И., Мезенцева Л.И. Физиологически адекватная модель агрессии и эмоционального стресса // Журнал высшей нервной деятельности. - 1988. - T.38, №2. - С.350-354.
15. Duren M., Nilsson J.A., Johnell O. Effects of specific postmenopausal hormone therapies on bone mineral density in postmenopausal women: a metanalysis // Human Reproduction. - 2003.
- Vol. 18, №8. - P. 1737-1746.
16. Madhock R., Kerr H., Capell H.A. Rheumatology: recent advances // BMJ. - 2000. - Vol. 321, №7265. - P. 882-885.
17. Osteoporosis management in a medical population after the women's health initiative study / T. Lee., A.K. Wuton, Z. Xue et al. // J. Womens Health. - 2006. - Vol. 15, №2. - P. 155-161. Vanderscheueren D., Bouillon R. Androgens and bone // Calcif. Tissue. Int.- 1995. - Vol. 56. - P. 341-346.
18.
Висновки:
1. Органнний матрикс кютковоТ тканини е бтьш чутливим до дм емоцмного стресу та неРеферат
КОРРЕКЦИЯ ПОЛОВЫМИ ГОРМОНАМИ СТРУКТУРНО-МЕТАБОЛИЧЕСКИХ ИЗМЕНЕНИЙ В КОСТНОЙ ТКАНИ НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ В УСЛОВИЯХ СОЧЕТАННОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ ЭМОЦИОНАЛЬНОГО СТРЕССА И НЕДОСТАТОЧНОСТИ ГОНАД Билец М.В.
Ключевые слова: эмоциональный стресс, недостаточность гонад, андрогены, эстрогены, гексуроновые кислоты, Ы-ацетилнейраминовая кислота, фукоза.
В эксперименте на 124 половозрелых крысах линии Вистар обоих полов обосновано положение о том, что наиболее выраженные изменения в структурной организации костной ткани пародонта характерны для животных с сочетанным действием эмоционального стресса и недостаточности гонад по сравнению с их парциальным действием. Недостаточность эстрогенов в сочетании с эмоциональным стрессом приводит к наиболее выраженным изменениям в метаболизме костной ткани пародон-
та по сравнению с недостаточностью андрогенов, о чем свидетельствует высокая степень резорбции костной ткани, а также выпадение моляров у половины самок. Изучена возможность коррекции половыми гормонами структурно-метаболических изменеий костной ткани нижней челюсти в условиях эмоционального стресса, недостаточности гонад и их сочетанного воздействия.
Summary
SEX HORMONE CORECTION OF STRUCTURAL AND METABOLIC ALTERATIONS OF MANDIBULAR OSSEOUS TISSUE UNDER THE JOINT EFFECT OF MENTAL STRESS AND GONAD INSUFFICIENCY Bilets' M.V.
Key words: mental stress, gonad insufficiency, androgenic hormones, estrogens, N- acetylneuraminic acid, fucose.
The experiment carried out on 124 sexually mature Wistar rats of both sex has proved that the most marked alteration in the structure of osseous tissue of periodontium were characteristic for the animals had been subjected the joint effect of mental stress and gonad insufficiency in comparison with the effect of each factor acting separately. The joint effect of estrogen insufficiency and mental stress results in the most pronounced alterations in the osseous metabolism of periodontium tissue in comparison with the condition of androgen insufficiency that is proved by the high level of bone resorption and loss of molars in at about the half of the female rats. We developed the ways of sex hormone correction of structural and metabolic alterations in mandibular osseous tissue in the mental stress, gonad insufficiency as well as their joint effect.
УДК 611.428+616-092.9
М0РФ0ФУНКЦ10НАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЛИННИХ ЗАЛ0З ТВЕРД0Г0 П1ДНЕБ1ННЯ В Н0РМ1 ТА ПРИ АСЕПТИЧН0МУ ЗАПАЛЕНН1
В{лъхова О.В.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Вивчення морфологгчних змгн структурних компонентгв слизовог оболонки твердого пгднебгння на тлг змоделъованого асептичного запалення визначило порушення функцгонування ГМЦР та структури малих слинних залозах на 3 добу. На 7 добу вгдмгчалосъ зменшеня кглъкостг поруше-них екзокриноцитгв. До 10 доби морфофункцгоналъний стан органгв, що вивчавчалися, наближав-ся до контролъних показникгв.
Ключов1 слова: карапнен, мал1 слинш залози.
Вступ
В сучаснм медицин! важлива роль выводиться вивченню проблеми запальних процесс щелеп-но-лицьовоТ дтянки. Одне з провщних мюць серед них займають запалы-м процеси, як1 можуть призвести до незворотых змЫ в структурних компонентах малих слинних залоз. Як вщомо з в1тчизняно1 та зарубмноТ л1тератури мал1 слины залози вщграють значну, а ¡нод1 головну роль у регуляци гомеостазу порожнини рота [2, 4, 5, 6, 7, 8]. Однак, морфолопчы особливост1 малих слинних залоз, як1 видтяють до 30% слини \ вщграють головну роль у формуваны мюцевого ¡муытету [9, 10, 11, 12], на сьогодышнм день вивчеы в недостатньому об'емк У той же час при лкуваны запальних захворювань щелепно-лицевоТ дтянки л1кар1 не завжди звертають ува-гу на стан функцюнування малих слинних залоз.
Достаты знания морфофункцЫальних особли-востей слинних залоз пщнебння як в норм1, так \ при гострих асептичних станах пщвищить ефек-тивнють лкування.
Метою дослщження було вивчення структурних особливостей малих слинних залоз твердого
пщнебння в норм1 та при гострому асептичному запалены.
Матер1али та методи досл1дження
Об'ектом дослщження була слизова оболонка твердого пщнебЫня статевозртих щур1в лни «Вютар». Контрольна група налнувала 5 тварин, а група тварин з1 змодельованим гострим асеп-тичним запаленням - 30 тварин. Модель гостро-го асептичного запалення вщтворювалась за допомогою карапнену, який вводився тваринам в слизову оболонку пщнебЫних дужок 0,1мл 2% розчину карапнен в 0,9 мл ¡зотоннного розчину хлориду натр1ю на одну тварину. Евтаназ1ю тварин проводили на 6 та 24 години, 3, 7 та 10 доби експерименту. Пюля взяття матер1алу шматочки тканини ущтьнювали в ЕПОН-812. Натвтоню зр1зи робили на ультрамкротом1 УТМП-7 \ заба-рвлювали пол1хромним барвником та метилено-вим сиым. Мкрофотографування проводилось за допомогою мкроскопа «ОПтрив» С 3040-Айи.
Результати дослщження та 1х обговорення
При дослщжены натвтонких зр1з1в слизовоТ
* Робота е фрагментом комплексноТ науково-досл/дноТ роботи «Розробка нових бютехнолог1й mepani'i eHympiWHix хвороб з застосуванням кл/тинних та тканинних алотрансплантат/в» № державноi реестрацп 0105U002408
