CC BY
9
Науковий в^ник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Вeтeринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print doi: 10.32718/nvlvet9522 ISSN 2518-1327 online_http://nvlvet.com.ua
UDC 636.2.034:636.084
Correction the blood biochemical parameters in transition dairy cows by hop cones and vitamin E supplement
I. Vudmaska1, S. Sachko1, A. Petruk2, N. Pakholkiv1, V. Hudyma1, A. Skorokhid1
1Institute of Animal Biology, Lviv, Ukraine
2Stepan Gzhytskyj National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, Lviv, Ukraine
Vudmaska, I., Sachko, S., Petruk, A., Pakholkiv, N., Hudyma, V., & Skorokhid, A. (2019). Correction the blood biochemical parameters in transition dairy cows by hop cones and vitamin e supplement. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(95), 117-121. doi: 10.32718/nvlvet9522
In the prevention and treatment of cow ketosis, the regulation of glucose and fatty acids is the main focus, while ammonia intoxication is largely ignored. The intensity of formation of the rumen ammonia can be reduced by ionophore antibiotic monensin. Hop cones contain a number of biologically active components including phytoionophores: prenylated polyphenols lupulon, humulon and their derivatives. Therefore, hop cones can be considered as a potential substitute for antibiotics-ionophores. Vitamin E, fed to ruminants in large quantities, stimulates the cellulosolytic bacteria of the rumen. Accordingly, co-feeding cows with hops and vitamin E supplements can reduce ammonia formation without inhibition the carbohydrate fermentation in the rumen. The experiment used two groups of dry Ukrainian dairy black-and-white breed cows with productivity 6-7 thousand kg of milk for previous lactation, 10 animals per each group. The trial was performed during the last 3 weeks of dry period and the first 3 weeks after calving. Animals were fed a standard balanced diet containing: grass silage, corn silage, barley grain, corn grain, soybean meal, molasses, salt, mineral and vitamin premix. The first group was the control. The diet of second group was supplemented with 300 mg of a-tocopherol acetate (0.6 g of Rovimix E-50) and 1g of dry hop cones per kg of DM. Prior to calving, the tested feed additive reduced the concentration of lipid peroxidation products (P < 0.05) in the blood plasma without affection other parameters. More significant changes were detected after calving. An increase in glucose concentration (P < 0.05), triacylglycerol (P < 0.05), cholesterol esters (P < 0.05) and a decrease in the concentration of NEFA (P < 0.05) were found in the blood of cows of the experimental group in a week after parturition. One month after calving, differences between control and experimental blood plasma parameters were significantly less pronounced. Therefore, addition of300 mg of a-tocopherol acetate and 1 g/kg of dry hop cones per kg of dry matter of the diet during the transition period stimulates liver glucose synthesis and reduces the rate of fatty acid release from adipose tissue. The specifiedfeed additive can be used to prevent metabolic disorders in early-lactation dairy cows.
Key words: cows, hops cones, vitamin E, blood.
"W" /% • ^ ••• • •• •• и
Корекцш оюх1М1чних показникш кров1 корш у перед- i шсляотельнии пертди шишками хмелю та вггамшом Е
1.В. Вудмаска1, СР. Сачко1, А.П. Петрук2, Н.1. Пахолюв1, В.Ю. Гудима1, А.В. Скорохщ1
Институт бюлоги тварин НААН, м. Львiв, Украша
2Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарное медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького, м. Львiв, Украша
НАУКОВИЙ В1СНИК
шшмшгашфзшшщщН^Н
етшшшшщшдашшщмшш!
Article info
Received 19.09.2019 Received in revised form
21.10.2019 Accepted 22.10.2019
Institute of Animal Biology, V. Stus Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine.
Tel.: +380-322-60-07-95 E-mail: talokha@gmail. com
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine.
При профглактиц1 та л1кувант кетозу коргв основну увагу придгляють регуляцгг обмгну глюкози та жирних кислот, тимчасом як ттоксикащя амааком переважно залишаеться поза увагою. Зменшити ттенсивтсть утворення в рубщ амааку можна викори-станням антибготикгв-гонофоргв, зокрема монензину. Шишки хмелю м1стять низку бгологгчно активних компонент1в, у тому числ( й речовини з юнофорною д1ею: прентьоват полЬфеноли лупулон, хумулон та гх пох1дт. Отже, вони можуть розглядатись як потенцшний замтник антибготикгв-гонофоргв. Вгтамгн Е при введент до рацгону жуйних тварин у великих ктькостях стимулюе життед1яльтсть целюлозолгтичних бактерш рубця. В1дпов1дно сптьне згодовування коровам шишок хмелю I вШам1щ> Е може сприяти зменшенню амгакоутворення без пригшчення ферментацИ вуглевод1в у рубцг. Для дослЧду сформовано 2 групи кор(в укра-гнськог молочног чорно-рябог породи, продуктивтсть за попередню лактацгю 6-7 тис. кг молока, 10 тварин у грут. Досл1д тривав протягом останшх 3-х тижшв сухостою та перших 3-х тижтв тсля отелення. Тварини отримували стандартний збалансований рацгон, який м1стив: стаж р1знотравний, силос кукурудзяний, ячмтно-кукурудзяну дерть, шрот соевий, мелясу, сть кормову, мтерально-вгтамтний премгкс. Перша група - контрольна. До рацгону коргв другог групи додавали 300 мг а-токоферолу ацетату (0,6 г Ровштс Е-50) та 1 г/кг сухих шишок хмелю на кг сухог речовини ращону. У кров( кор(в до отелення дослЧджувана кормова добавка знижувала концентрацгю продуктгв пероксидного окиснення (Р < 0,05), не впливаючи на тш1 показники. Шсля отелення виявлено суттев1ш1 змгни. У кров( кор(в дослгдно'г групи виявлено зростання концентрацИ глюкози (Р < 0,05), триацилглщерол1в (Р < 0,05), еф1р1в холестеролу (Р < 0,05) та зниження концентрацИ НЕЖК (Р < 0,05). Через м1сяць тсля отелення р1зниц1 м1ж показниками плазми кров( контрольных I дослгдних кор(в значною м1рою твелювались. Отже, введення до рацгону коргв протягом транзитного перюду 300 мг а-токоферолу ацетату та 1 г/кг сухих шишок хмелю на кг сухог речовини рацгону стимулюе синтез глюкози печткою, зменшуе ттенсивтсть вивтьнення жирних кислот з жировог тканини. Вказана кормова добавка може засто-совуватись для профтактики метабол1чних порушень обмгну речовин кор(в у раннгй тсляотельний перюд.
Ключовi слова: корови, шишки хмелю, eimaMiH Е, кров.
Вступ
Для высокопродуктивных кор1в характерный на-пружений обмш речовин, що призводить до ряду метабол1чних порушень, яш викликають попршення ф1зюлопчного стану, виникнення захворювань та зниження молочно! продуктивности Особливо щ вщ-хилення обмшу речовин проявляються тсля отелення та у тк лактаци, тобто пвд час гормонально! перебу-дови та найвищого метабол1чного навантаження ор-гашзму (Wankhade et al., 2017). Головним чинником запобиання метабол1чним захворюванням таких кор1в е ретельне дотримання технолопчних норм год1вл1 та утримання, проте, як сввдчить досввд провщних кра!н з розвиненим молочним скотарством, цих заход1в у багатьох випадках виявляеться недостатньо (Vudmas-ka et al., 2018). Незважаючи на високий р1вень техно-логш, сучасне тваринництво надал1 зштовхуеться з проблемами здоров'я кор1в, пов'язаними з порушен-нями обмшу речовин та викликаними ними супутшми хворобами: кетозом, ацидозом, жировим перероджен-ням печшки, змщенням сичуга, лашттом, маститом, порушенням вщтворювально! здатносп (Opsomer, 2015). Для профшактики метабол1чних порушень кор1в застосовують кормов1 добавки, яш регулюють рубцеву ферментащю та метабол1чш процеси у таких ключових органах, як печшка, молочна залоза та жи-рова тканина. Незважаючи на досить широкий асор-тимент таких добавок, результативнють !х викорис-тання все ще недостатня, тому пошук ефективних компоненпв i способ1в гх компонування тривае нада-л1.
Однiею з найважливiших метаболiчних проблем високопродуктивних корiв е негативний енергетич-ний баланс у родовий перюд та на початку лактаци, за якого у кровi знижуеться рiвень глюкози та зростае концентращя неестерифiкованих жирних кислот (Wankhade et al., 2017; Vudmaska et al., 2018). Дефщит енерги поповнюють концентрованими кормами, що призводить до надмiрного утворення амiаку в рубцi. Крiм того, пiсля отелення у корiв знижений апетит, вони гiрше по1дають грубi корми, у результатi чого
зменшуеться утворення ацетату в рубщ, що ще бшьше посилюе негативний енергетичний баланс органiзму. При профшактищ та лiкуваннi стеатозу i кетозу основну увагу придшяють регуляци обмiну глюкози та жирних кислот, тодi тимчасом iнтоксикацiя амiаком переважно залишаеться поза увагою. Зменшити ште-нсившсть утворення в рубцi амiаку можна викорис-танням iонофорiв, зокрема монензину, який вибiрково дiе на грам-позитивш бактери, до яких належать ос-новнi продуценти амiаку (Khodamoradi et al., 2013; Compton et al., 2015; Markantonatos & Varga, 2017). Осшльки останшм часом спостериаеться тенденцiя до заборони кормових антибютишв (Regulation, EC), важливим напрямом дослщжень е пошук гхтх замш-нишв рослинного походження. Шишки хмелю мютять ряд бiологiчно активних компонентiв, у тому чи^ й речовини з юнофорною дiею: пренiльованi полiфено-ли лупулон, хумулон та lхнi похщш (Flythe et al., 2017). Отже, вони можуть розглядатись як потенцш-ний замшник антибiотикiв-iонофорiв (United States patent 8197863 B2, 2012; Lavrencic et al., 2018; Vudmaska et al., 2018). Крiм того, у шишках хмелю наявш сполуки з протигрибковими, антиоксидантни-ми, протизапальними, фггоестрогенними властивос-тями (Krofta et al., 2008; Karabin et al., 2016).
У рубщ юнофори д1ють не лише на гшерпродуце-нтiв амiаку, вони активнi також, хоча й меншою мь рою, щодо целюлозолггачних бактерiй. Тому при введенi до ращону iонофорiв бажано стимулювати целюлозолггачну активнiсть (Flythe et al., 2017). Bi-домо, що вiтамiн Е при введенш до рацiону жуйних тварин у великих шлькостях, впливае на жыттедiяль-нiсть бактерiй рубця, зокрема на лшолтгачну, бiогiд-рогешзацшну та целюлозолiтычну активнiсть (Pottier, 2006; Politis, 2012; Wei et al., 2016). Ввдповщно спiль-не згодовування коровам шишок хмелю i виашну Е може сприяти зменшенню амiакоутворення, не впливаючи негативно на гiдролiз клiтковини корму (Khodamoradi et al., 2013).
Метою цього дослщження було встановити вплив профiлактичноl кормово! добавки, що мiстить шишки хмелю та збшьшену к1льк1сть вiтамiну Е метаболiч-
hhh npo^inb KpoBi KopiB npoTaroM nicnaoTenbHoro nepiogy.
MaTepia^ i MeTogu goc^ig^eHb
BuKopucTaHo 2 rpynu cyxocrinHux KopiB yKpaiHcb-Koi' MononHoi nopHo-pa6oi nopogu 3 npogyKTHBHicTro 3a nonepegHro naKTaqiro 6-7 thc. Kr MonoKa, no 10 TBapuH y rpyni.
TBapuHH oTpuMyBanu cTaHgapTHHH 36anaHcoBaHHH paqioH, aKHH MicTHB: ciHa® pi3HoTpaBHHH, cunoc KyKy-pyg3aHHH, anMiHHo-KyKypyg3aHy gepTb, mpoT coeBHH, Menacy, cinb KopMoBy, MiHepanbHo-BiTaMiHHHH npeMiKc.
nepma rpyna cny®una KomponeM. KopoBaM gpyroi rpynu gogaBanu 300 Mr a-TOKo$epony aqeTaTy (0,6 r PoBiMiKc E-50) Ta 1 r/Kr cyxux mumoK xMeno Ha Kr cyxoi' penoBHHH paqioHy. ,3,ocnig TpuBaB npoTaroM ocTaHHix 3-x TH^HiB cyxocToro Ta nepmux 3-x TH®HiB nicna oTeneHHa.
^na na6opaTopHux gocnig®eHb BHKopucTanu BeHo3-Hy KpoB, aKy 6panu 3 apeMHoi' BeHH nepeg oTeneHHaM, nepe3 TH^geHb Ta Micaqb nicna oTeneHHa. y KpoBi bh-3Hananu BMicT 3aranbHoro 6inKa, cenoBHHH, 3aranbHux ninigiB, TpHaqHnrniqeponiB, xonecTepuHy, rnroKo3H 3a gonoMororo giarHocTHHHux Ha6opiB, KoHqempaqiro
Тa6^нцн
EioxiMiHHi noKa3HHKH nna3MH KpoBi, MMonb/n (M ± m, n =
HeecTepu^iKoBaHux ®upHux KucnoT, naKTaTy 3rigHo 3 MeTogaMH BHKnageHHMu y goBigHHKy ".Ha6opaTopHi MeTogu gocnig®eHb y 6ionorii, TBapuHHuqTBi Ta BeTe-pHHapmn MeguquHi" (Vlizlo et al., 2012).
Pe3ymTara Ta ix oSroBopeHHH
3a TH^geHb go oTeneHHa He BuaBneHo BiporigHux pi-3Huqb y noKa3HHKax nna3MH KpoBi KopiB KoHTponbHoi' Ta gocnigHoi' rpyn. CnocTepiranacb nume TeHgeHqia go 36inbmeHHa KoHqeHTpaqii rnroKo3H i 3MeHmeHHa KoHqe-HTpaqii cenoBHHH.
nicna oTeneHHa BnnuB gogaBaHHa go paqioHy mu-moK xMenro i BiTaMiHy E npoaBnaBca cyTTeBime. ^epe3 TH^geHb nicna oTeneHHa y nna3Mi KopiB cnocTepiranocb xapaKTepHe gna qboro nepiogy 3HH®eHHa KoHqeHTpaqii rnroKo3H Ta 3pocTaHHa KoHqeHTpaqii HeecTepu^iKoBa-hhx ®upHux KucnoT. KopMoBa go6aBKa 3HanHo 3MeHmu-na qi HecnpuaTnuBi gna 3gopo'a KopiB 3MiHH. BMicT rnroKo3H y nna3Mi KpoBi TBapuH gocnigHoi rpynu nepe3 TH®geHb nicna oTeneHHa 6yB Ha 22% 6inbmuM hi® y KomponbHrn rpyni (P < 0,01), i 3a KinbKicHHM noKa3HH-KoM He Bigpi3HaBca Big BMicTy rnroKo3H 3a TH®geHb go Ta nepe3 Micaqb nicna oTeneHHa.
5)
noKa3HHKH J. JJ_y 1JJO. lua^in XMinb+BiTaMiH E
KoHTpont
go oTeneHHa
3arantHHH 6inoK, r/n 73,14 ± 4,95 72,33 ± 5,18
rnroKo3a 3,07 ± 0,05 3,17 ± 0,06
CenoBHHa 6,10 ± 0,42 5,80 ± 0,48
Тpнaцнnгniцeponн 0,19 ± 0,02 0,20 ± 0,03
HE^K 0,40 ± 0,02 0,42 ± 0,03
3arantHHH xonecTepon 4,07 ± 0,29 4,20 ± 0,23
BintHHH xonecTepon 1,51 ± 0,16 1,59 ± 0,12
EcTepu^iKoBaHHH xonecTepon 2,55 ± 0,33 2,61 ± 0,11
^aKTaT 0,61 ± 0,11 0,53 ± 0,09
TH^geHL nicna oTeneHHa
3arantHHH 6inoK, r/n 67,22 ± 4,14 75,14 ± 2,01
rnroKo3a 2,31 ± 0,04 2,82 ± 0,11**
CenoBHHa 6,78 ± 0,48 6,83 ± 0,40
TpHaqHnrniqeponH 0,20 ± 0,03 0,30 ± 0,03*
HE^K 0,91 ± 0,07 0,71 ± 0,12*
3arantHHH xonecTepon 3,92 ± 0,17 4,20 ± 0,14
BintHHH xonecTepon 1,51 ± 0,16 1,49 ± 0,12
EcTepu^iKoBaHHH xonecTepon 2,40 ± 0,03 2,71 ± 0,10*
^aKTaT 0,81 ± 0,14 0,60 ± 0,06*
Micaqb nicna oTeneHHa
3arantHHH 6inoK, r/n 70,25 ± 1,48 69,32 ± 3,71
rnroKo3a 2,95 ± 0,11 3,11 ± 0,06
CenoBHHa 5,69 ± 0,37 5,53 ± 0,39
TpHaqHnrniqeponH 0,25 ± 0,03 0,27 ± 0,03
HE^K 0,61 ± 0,09 0,45 ± 0,05*
3arantHHH xonecTepon 3,82 ± 0,12 4,12 ± 0,14
BintHHH xonecTepon 1,24 ± 0,06 1,21 ± 0,07
EcTepu^iKoBaHHH xonecTepon 2,58 ± 0,05 2,90 ± 0,14*
^aKTaT 0,75 ± 0,06 0,58 ± 0,04*
npuMimKa: * - cTyniHb BiporigHocTi pi3HHqb y noKa3HHKax nopiBHaHo 3 KoHTponeM; * - P < 0,05; ** - P < 0,01; *** - P < 0,001
Через тиждень тсля отелення у плазм1 кров1 кор1в концентрац1я неестерифшованих жирних кислот тд-вищилась бшьш нiж удв1ч1 пор1вняно з сухостшним перюдом. Комбшоване застосування шишок хмелю i вгташну Е сприяло зниженню вмiсту НЕЖК на 21% (P < 0,05). Хоча концентращя НЕЖК у кровi корш через тиждень пiсля отелення надалi залишалась до-сить високою, проте отриманий ефект достатньо сут-тевий для нормалiзацiï мeтаболiчного стану оргашз-му. Зменшення концeнтрацiï НЕЖК плазми кровi пiд впливом кормовоï добавки зберпалось i через мiсяць пiсля отелення. У цей перюд вмют неестерифшованих жирних кислот у кров1 кор1в контрольноï i дослiдноï груп становив ввдповщно 0,61 та 0,45 ммоль/л, тобто концентрация НЕЖК у кровi корiв дослвдно групи повнiстю нормалiзувалась до рiвня сухостiйних корiв.
За до кормово1' добавки до рацюну шишок хмелю та вiтамiну Е у плазмi кровi зростала шлькють триа-цилгiцeролiв, особливо суттево цей вплив проявився через тиждень тсля отелення, коли концентрация триацилгiцeролiв у плазмi кровi тварин дослiдноï групи в 1,5 разу перевищувала показник корiв контрольно!' групи (P < 0,05).
Додавання до рацюну шишок хмелю i вгтамшу Е впливало на обмiн холестеролу, зб№шуючи вмiст eстeрифiкованоï його форми у плазмi кровi. Цей ефект спостер^ався лише пiсля отелення як через тиждень, так i через мюяць шсля нього. Зокрема, через тиждень шсля отелення вмiст eфiрiв холестеролу у плазмi кро-вi корiв дослiдноï групи перевищував показник конт-рольноï групи на 13% (P < 0,05), а через мюяць - на 12% (P < 0,05). Оскшьки зростання у плазмi кровi вмiсту eфiрiв холестеролу зростало одночасно зi зрос-танням вмюту триацилгiцeролiв, це, найiмовiрнiшe, сввдчить про збшьшення у нiй кiлькостi лшопротешв дуже низькоï щiльностi, для яких характерний такий лiпiдний склад. Зростання у кровi вмiсту триацилгль цeролiв на тлi зменшення вмiсту неестерифшованих жирних кислот сввдчить про полшшення обмiну речо-вин i зменшення схильносп корiв дослiдноï групи до мeтаболiчних порушень, зокрема до жирового пере-родження пeчiнки.
Використання кормовоï добавки помiрно збшьши-ло вмют жиру та протешу у молощ корiв дослiдноï групи. Варто зазначити, що iонофори та вiтамiн Е по-рiзному впливають на жирнють молока. Згiдно з нашими попередшми дослщженнями та лiтeратурних даних монензин суплщдя хмелю знижують вмют жиру в молощ, а впамш Е - навпаки, тдвищуе його. У цьому дослiдi за сумюного використання шишок хмелю i виамшу Е жирнiсть молока була дещо бiльшою, н1ж у контроле отже вiтамiн Е компенсував жирде-пресуючу дiю iонофорiв хмелю.
Добовий надш корiв дослiдноï групи збшьшився на 4,5% порiвняно з надоем корiв контрольноï групи. Внаслщок дещо вищоï жирностi молока надш на ба-зисну жирнiсть зрю на 6,4%. Наявна тeндeнцiя до збшьшення виходу молочного жиру та протешу.
Висновки
1. Введення до рацюну корiв протягом транзитного перюду токоферолу ацетату та шишок хмелю сти-мулюе синтез глюкози пeчiнкою та зменшуе iнтeнси-внють вивiльнeння жирних кислот з жировоï тканини.
2. Комплексне використання виамшу Е та шишок хмелю запобтае негативному впливу iонофорних сполук хмелю на жирнють молока корiв, що пов'язано з взаемно компенсуючою дiею полiфeнольних сполук хмелю i токоферолу на целюлозолггачш бактeрiï руб-ця.
3. Вказана кормова добавка може застосовуватись для профшактики мeтаболiчних порушень обмшу речовин корiв у пiсляотeльний перюд.
References
Compton, C.W., Young, L., & McDougall, S. (2015). Efficacy of controlled-release capsules containing monensin for the prevention of subclinical ketosis in pasture-fed dairy cows. N Z Vet J., 63(5), 249-253. doi: 10.1080/00480169.2014.999842. Flythe, M.D. Flythe, M.D., Kagan, I.A., Wang, Y., & Narvaez, N. (2017). Hops (Humulus lupulus L.) Bitter acids: modulation of rumen fermentation and potential as an alternative growth promoter. Front. Vet. Sci., 4, 131. doi: 10.3389/fvets.2017.00131. Karabin, M., Hudcova, T., Jelinek, L., & Dostalek, P. (2016). Biologically active compounds from hops and prospects for their use. Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety, 15, 542-567. doi: 10.1111/1541-4337.12201. Khodamoradi, Sh., Fatahnia, F., Taherpour, K., Pirani, V., Rashidi, L., & Azarfar, A. (2013). Effect of monensin and vitamin E on milk production and composition of lactating dairy cows. J Anim Physiol Anim Nutr (Berl), 97(4), 666-674. doi: 10.1111/j.1439-0396.2012.01307.x. Krofta, K., Mikyska, A., & Haskova, D. (2008). Antioxi-dant characteristics of hops and hop products. J. Inst. Brew, 114(2), 160-166. doi: 10.1002/j.2050-0416.2008.tb00321.x. ^ Lavrencic, A., Pirman, T., & Zgur, S. (2018). Use of hop cones in growing beef cattle nutrition. Annals of Warsaw University of Life Sciences - SGGWAnimal Science, 57(2), 121-131. doi: 10.22630/AAS.2018.57.2.12. Markantonatos, X., & Varga, G.A. (2017). Effects of monensin on glucose metabolism in transition dairy cows. J Dairy Sci., 100(11), 9020-9035. doi: 10.3168/jds.2016-12007. Opsomer, G. (2015). Interaction between metabolic challenges and productivity in high yielding dairy cows. Jpn J Vet Res., 63(l), 1-14. http://hdl.handle.net/2115/57935. Overton, T.R., McArt. J.A.A., Nydam, D.V. (2017). A 100-Year Review: Metabolic health indicators and management of dairy cattle. J Dairy Sci., 100(12), 10398-10417. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/ 29153172.
Politis, I. (2012). Réévaluation of vitamin E supplementation of dairy cows: bioavailability, animal health and milk quality. Animal., 6(9), 1427-1434. doi: 10.1017/S1751731112000225.
Pottier, J. (2006). Effect of dietary vitamin E on rumen biohydrogenation pathways and milk fat depression in dairy cows fed high-fat diets. J of Dairy Sci., 89(2), 685-692. doi: 10.3168/jds.S0022-0302(06)72131-2.
Regulation (EC) No 1831/2003 of the European Parliament and the Council of 22 September 2003 on Additives for Use in Animal Nutrition L268/236. OJEU, 2003.
United States patent 8197863 B2 (2012). Hop acids as a replacement for antibiotics in animal feed. 2012 Jun 12.
Vlizlo, V.V., Fedoruk, R.S., Ratych, I.B. i in. (2012). Laboratorni metody doslidzhen u biolohii, tvarynny-tstvi ta veterynarnii medytsyni. Dovidnyk. Lviv:
SPOLOM, 355-368.
Vudmaska, I., Petruk, A., Vaskiv, R., & Vlizlo, V. (2018). Comparison of monensin and hop cones effects on rumen fermentation and blood parameters in transition dairy cows. Hungarian Veterinary Journal, 140(1), 299-304.
Wankhade, P.R., Manimaran, A., Kumaresan, A., Jeya-kumar, S., Ramesha, K.P., Sejian, V., Rajendran, D., & Varghese, M.R. (2017). Metabolic and immunological changes in transition dairy cows: A review. Vet World, 10(11), 1367-1377. doi: 10.14202/vetworld.2017.1367-1377.
Wei, C., Lin, S., Wu, J., Zhao, G., Zhang, T., & Zheng, W. (2016). Supplementing vitamin E to the ration of beef cattle increased the utilization efficiency of dietary nitrogen. Asian-Australasian J of Animal Sci, 9(3), 372-377. doi: 10.5713/ajas.15.0322.
