CC BY
9
УДК 330.342 JEL: E69
КОНВЕРГЕНТНО-ДИВЕРГЕНТНИЙ РОЗВИТОК НАЦ10НАЛЬНИХ ЕКОНОМ1К
В УМОВАХ Ф!НАНС!АЛ!ЗАЦ!Т
© 2019
ГРАЖЕВСЬКА Н. I., ШЕМАХ1НА I. В.
УДК 330.342 JEL: E69
Гражевська Н. I., Шемахша I. В. Конвергентно-дивергентний розвиток нацiональних eKOHOMiK в умовах фiнансiалiзацií
Метою доЫдження е выявления впливу ф1нанаал1зацИ на конвергентно-дивергентний розвиток нацональних економ'ж. Аргументовано, що конвергенция та дивергенц1я е двома взаемопов'язаними детерм/нантами розвитку свтово'!економ'ши. На основi анал'ву статистичних даних за перод 2000-2018 рр. встановлено, що вищi темпи зростання вiдносноi бльшот менш розвинених кра'ш порiвняно з розвиненими краша-ми тдтверджують гпотезу щодо 6-конвергенцИ свтовоi економки та и трансформацп в едину структурно-функцюнальну систему. З ¡ншого боку, реалiзацiя неолберальноi моделi глобал'вацИ за вiдсутностi ефективного iнституцiйно-органiзацiйного впорядкування свiтогосподарських процеав поглиблюе розрив мiж рiзними групами кран, посилюючи диверген^ю розвитку нацональних економк, свiдченням чого е зростання диферен^ацИ кра!н за показником величини доходiв на одну особу, що не тдтверджуе гпотези щодо 6-конвергенцИ За цих обставин важливого значення набувае подальше iнституцiйно-органiзацiйне впорядкування глобальноi економки, створення ефективних нацональних i мiжнародних iнституцiй та органiзацiй, як будуть послаблювати суперечнот фiнансiалiзацiiглобальноi економки та спрямовувати процеси глобал'ваци в русло узгодження ттереав рiзних груп кран.
Ключов'! слова: глобалiзацiя, фiнансiалiзацiя глобальноi економки, конвергентно-дивергентний розвиток нацональних економк, д-конверген^я, 6-конверген^я.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-5-14-19 Рис.: 1. Табл.: 2. Ббл.: 16.
Гражевська Надiя iBaHiBHa - доктор економiчних наук, професор, зав'дувач кафедри економiчноl теорн, макро- i мкроекономки, Ки/вський нацо-
нальний ушверситет iменi Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60, Ки/в, 01033, Укра/на)
E-mail: grazevskaya@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2549-8055
Шемахна 1рина Вaдимiвнa - магстрант, Кшвський нацональний ушверситет iменi Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60, Кшв, 01033, Украна) E-mail: ira_904@ukr.net
УДК 330.342 JEL: E69
Гражевская Н. И., Шемахина И. В. Конвергентно-дивергентное развитие национальных экономик в условиях финансиализации
Целью исследования является выявление влияния финансиализации на конвергентно-дивергентное развитие национальных экономик. Аргументировано, что конвергенция и дивергенция являются двумя взаимосвязанными детерминантами развития мировой экономики. На основе анализа статистических данных за период 2000-2018 гг. установлено, что высокие темпы роста относительного большинства менее развитых стран по сравнению с развитыми странами подтверждают гипотезу о в-конвергенции национальных экономик и трансформации мировой экономики в единую структурно-функциональную систему. С другой стороны, реализация неолиберальной модели глобализации при отсутствии эффективного институционально-организационного упорядочения мирохозяйственных процессов углубляет разрыв между различными группами стран, усиливая дивергенцию развития национальных экономик, свидетельством чего является рост дифференциации стран по показателю величины доходов на душу населения, что не подтверждает гипотезы о 6-конвергенции. В этих обстоятельствах важное значение приобретает дальнейшее институционально-организационное упорядочение глобальной экономики, создание эффективных национальных и международных институций и организаций, смягчающих противоречия финансиализации мировой экономики и направляющих процессы глобализации в русло согласования интересов различных групп стран. Ключевые слова: глобализация, финансиализация глобальной экономики, конвергентно-дивергентное развитие национальных экономик, в-конвергенция, 6-дивергенция. Рис.: 1. Табл.: 2. Библ.: 16.
UDC 330.342 JEL: E69
Hrazhevska N. I., Shemakhina I. V. Convergent and Divergent Development of National Economies in the Context of Financialization
The aim of the study is to identify the impact of financialization on convergent and divergent development of national economies. It is argued that convergence and divergence are two interrelated determinants of the development of the world economy Based on the analysis of statistical data for the period 2000-2018, it is found that the high growth rates of the relative majority of less developed countries, compared to developed ones, confirm the hypothesis of B-convergence of national economies and transformation of the world economy into a single structural and functional system. On the other hand, the implementation of the neoliberal model of globalization in the absence of an effective institutional and organizational streamlining of world economic processes deepens the gap between different groups of countries, increasing the divergence of national economies, as evidenced by the growing differentiation of countries in terms of per capita income, which does not support the hypothesis about S-convergence. Under these circumstances, further institutional and organizational harmonization of the global economy, creation of effective national and international institutions and organizations, mitigating the contradictions of the financialization of the world economy and directing globalization processes towards the coordination of the interests of various groups of countries, are gaining importance.
Keywords: globalization, financialization of the global economy, convergent and divergent development of national economies, B-convergence, S-divergence. Fig.: 1. Tabl.: 2. Bibl.: 16.
Hrazhevska Nadiia I. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Head of the Department of Economic Theory, Macro- and Microeconomics, Taras Shevchenko National University of Kyiv (60 Volodymyrska Str., Kyiv, 01033, Ukraine)
Гражевская Надежда Ивановна - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой экономической теории, макро- и микроэкономики, Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 01033, Украина) E-mail: grazevskaya@ukr.net ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2549-8055
Шемахина Ирина Вадимовна - магистрант, Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 01033, Украина)
E-mail: ira_904@ukr.net ^^^^^^^^^^^^^^^
E-mail: grazevskaya@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2549-8055
Shemakhina Iryna V. - Graduate Student, Taras Shevchenko National University of Kyiv (60 Volodymyrska Str, Kyiv, 01033, Ukraine) E-mail: ira_904@ukr.net
Загальновизнаною е полктруктуршсть i супереч-
ливкть глобальних форм економiчного розвитку.
З одного боку, розгортання рiзнорiвневих ште-грацшних процейв, посилення торговельних зв'язюв, зростання обсяпв прямих шоземних iнвестицiй та iнституцiйно-органiзацiйне впорядкування глобально! економжи сприяе зближенню рiвнiв сощально-економiчного розвитку розвинених кра!н i кра!н, що розвиваються. Яскравим виявом цього е конвергенцш нацiональних економiк, зокрема, так звана «нова конвергенцш», започаткована в 1990-т роки як спойб ви-рiвнювання асиметрiй i дисбалансiв розвитку свггово! економiки.
З iншого боку, глобалiзацiя посилюе нестiйкiсть свiтогосподарського розвитку, диференцше нацюналь-нi економiки та поглиблюе розрив мiж ними. При цьому одним iз чинникiв асиметричност функцiональних ланок глобально! економжи е Г! фiнансiалiзацiя, яка про-дукуе та посилюе глобальнi дисбаланси. Поглиблення розриву мiж фiнансовим i реальним секторами глобально! економжи актуалiзуе проблематику конвергентно-дивергентного розвитку нацюнальних економiк.
Проблеми конвергенцГ! краГн з рiзним рiвнем соцiально-економiчного розвитку привернули увагу вчених у 60-70-т рр. XX ст. Поштовхом до цього стала розробка моделi економiчного зростання Р. Солоу, в1д-повцно до яко! краГнам, що знаходяться далеко вiд ста-цiонарного стану, притаманш вищi темпи економiчного зростання. Отже, було зроблено висновок, що економжи вцсталих краГн поступово наздоганяють розвиненi [14]. Новi аспекти у дослгдження цих проблем внесли Р. Бар-ро, Г. Ван, К. Дервю, Д. Ква, Х. Сала4-Мартш, А. Шор-рокс, якi звернули увагу на суперечливе поеднання конвергенцГ! та дивергенци глобального економiчного розвитку на зламi ХХ-ХХ1 ст. У працях цих дослцниюв знайшли вцображення передумови та чинники «велико! конвергенцГ!», що розгорнулась з кшця 1980-х роив i була пов'язана з ютотним випередженням кра!нами, що розвиваються, темшв економiчного зростання кра!н Заходу. Натомiсть Л. Прiтчетт обгрунтовував «велику дивергенцiю» цих груп кра!н [12], а С. Доурiк i Б. Делонг звернули увагу на те, що нацюнальш економiки форму-ють своерiднi динамiчнi «клуби конвергенцГ!», членство в яких зумовлене реалГзащею полiтики вiдкритостi, зокрема, у сферi зовнiшньоГ торгiвлi [8]. Емшричш досль дження в цiй сферi представленi в творах Р. Барро [7] i Х. Сала-i-Мартiна [15], Д. Ква [13], А. Хешмат [10] та ш., якi подтвердили конвергентно-дивергентний розви-ток нацiональних економж за умов глобалiзацГ!.
Мета дослгдження. Таким чином, у сучаснiй на-уковiй лiтературi придГляеться значна увага дослгджен-ню конвергенцГ! та дивергенци розвитку нацюнальних економгк як суперечливих тенденцiй розгортання нео-лiберально! моделi глобалiзацГ!. Однак, незважаючи на значну кглькгсть Грунтовних теоретичних розвiдок у цгй сферi, усе ще недостатньо розробленими залишаються проблеми впливу фшансгалгзаци на траекторГ! госпо-дарсько! еволюцГ! розвинених кра!н, кра!н, що розвиваються, та кра!н iз ринками, що формуються, що i визна-чило мету пропонованого дослiдження.
Методологгя дослiдження базуеться на сучасних напрацюваннях у сферi ново! економiчно! компаративгс-тики, представники яко! обгрунтовують посилення гн-ституцiйного рiзноманiття господарських систем у вгд-повiдь на виклики глобалгзаци, доводять плiднiсть ви-користання шституцшно-еволюцшного пiдходу в ком-паративних дослiдженнях, визнають багатоварiантнiсть та альтернативнгсть розвитку нацiональних економiк за наявностг певно! iнерцiйно-iсторично! визначеностi !х-нгх трансформацiй [1].
Зважаючи на те, що тестування наявностг або вгд-сутностi конвергенцГ! в сучаснiй науковгй лiтературi базуеться на використаннг ргзних пгдходгв, починаю-чи вгд простих статистичних методгв (оцгнка динамки стандартного вгдхилення) i закгнчуючи використан-ням складних економетричних моделей, автори спи-ралися на висновки моделг економгчного зростання Р. Солоу (вгдповгдно до яко! вищг темпи економгчного зростання притаманнг кра!нам, що знаходяться далеко вгд стацгонарного стану, поргвняно з кра!нами, якг знаходяться ближче до нього), а також на дослгдження Р. Барро та Х. Сала-г-Мартгна, якг запровадили поняття р- г 5-конвергенци.
1нформацгйну базу проведеного дослгдження ста-новили статистичнг данг Мгжнародного валютного фонду за 2000-2018 рр. Вибгрка складалася з групи розвинених кра!н, групи кра!н, що розвиваються, та групи кра!н гз ринком, що формуеться. Економгко-статистичний аналгз проводився з використанням програмних пакетгв MS Excel 2013, Statistica 10.0.
Як уже зазначалося, фгнансгалгзацгя глобально! економгки поглиблюе дисбаланси сучасного свгтогосподарського розвитку. При цьому в су-часнгй економгчнгй лгтератург не гснуе однозначного розумгння сутностг цього процесу. Зокрема, Дж. Сорос вважае, що фгнансгалгзацгя е основною складовою гло-балгзацг!, результатом гнтеграцг! нацгональних фгнансо-
вих ринкгв за рахунок прискорення мшнародного руху фiнансового капiталу, наслiдком чого е формування глобального фшансового ринку [4]. Водночас С. Шму-клер визначае фшансову глобалiзацiю як штеграцш внутршнГх нацiональних фiнансових систем у мГжна-роднi фiнансовi ринки та шститути [16, с. 83]. На думку Дж. Стцлща, фшансова глобалiзацiя означае тiсну iнтеграцiю нацюнальних фiнансових ринкiв, що веде до зменшення вiдчуття iзольованостi та е результатом взаемопов'язаност i взаемозалежностi светового фГ-нансового простору [5].
Cуперечливi наслiдки фiнансiалiзацГ! глобально! економiки пов'язаш з лiбералiзацiею глобальних фiнансових ринюв г асиметричним збГльшенням масштабiв зовншнього фГнансування нацГональних економГк порГвняно з обсягами самофшансування, що зумовлюе явище хрошчно! боргово! залежностГ менш розвинених кра!н; зростанням обсягГв фГктивного каш-талу, що обертався на фондових ринках; стрГмким по-ширенням спекулятивных операцГй внаслГдок запрова-дження нових фГнансових ГнструментГв Г нарощування вГртуальних операцГй на основГ накопичення фжтивних капГталГв; формуванням так званих «фГнансових бульба-шок» Г розгортанням глобальних фГнансових криз.
Зазначеш суперечностГ посилюють конвергентно-дивергентний характер розвитку нацГональних економГк у глобальнш економщ та актуалГзують науковГ до-
слГдження в цГй сферГ. Як вГдомо, термГни економГчно! дивергенцГ! (вГд лат. ёГуе^еге - вГдхилятися, розходити-ся) та економГчно! конвергенцГ! (вГд лат. сопуе^епйо -зближуватися, сходитися) е мГждисциплшарними запозиченнями. При цьому дивергенцш позначае об'ективний еволюцГйний процес збГльшення розриву мГж рГвнями розвитку окремих кра!н, вГдхилення !х ма-кроекономГчних показникГв вГд середнГх значень, а та-кож поглиблення якГсних вГдмшностей мГж нацюналь-ними економГчними системами та моделями економжи. НатомГсть конвергенщя характеризуе процеси поступо-вого зближення рГзних економГчних систем Г залучення на цГй основГ бГльшо! юлькосп кра!н у загальне русло свиово! цившзацГ!. На думку бГльшостГ дослГдниюв, конвергенцГя Г дивергенцГя е взаемопов'язаними Г вза-емодоповнюючими тенденцГями сучасного глобального розвитку.
Ппотеза щодо конвергенцГ! нацГональних економГк полягае в тому, що темпи економГчного зростання найбГднших кра!н у середньому перевищують темпи зростання багатих кра!н. При цьому в економГчнш лГте-ратурГ розрГзняють умовну й абсолютну конвергенцГю, що, своею чергою, подГляеться на §- Г р-конвергенцГ! (рис. 1). Вважаеться, що концепцГ! §-конвергенцГ! Г р-конвергенцГ! взаемопов'язанГ, проте не тотожнГ. Зокрема, Х. Сала4-Мартшом доведено, що наявшсть р-конвергенцГ! е необхГдною, але недостатньою умовою для 5-конвергенцГ! [15].
Рис. 1. Види конвергенцп нацiональних економiк Джерело: розроблено авторами на основi [7].
3 метою пГдтвердження гГпотези щодо р-кон-вергенцГ! нацГональних економГк авторами було проаналГзовано темпи економГчного зростання двох груп кра!н, а саме: (1) розвинених кра!н; (2) кра!н, що розвиваються, та кра!н Гз ринком, що формуеться, за перюд 2000-2018 рр. Показники р-вГдхилення об-числювалися як рГзниця мГж темпами зростання ВВП друго! групи кра!н порГвняно з темпами зростання ВВП кра!н першо! групи. Як свГдчать результати обчислень, наведенГ в табл.1, за аналГзований перГод ВВП кра!н, що розвиваються, та кра!н Гз ринком, що формуеться, зрос-
тав швидшими темпами, нГж ВВП розвинених кра!н, що пГдтверджуе додатне значення показника р-вГдхилення. При цьому глобальна фшансово-економГчна криза 2007-2009 рр. призвела до уповГльнення темпГв зростання ВВП в обох групах кра!н, а показник р-вГдхилення мГж ними зменшився. ЦГкаво, що у 2009 р. вГдсоткова змГна ВВП набула вГд'емного значення у розвинених кра-!нах (-3,307 %), водночас у менш розвинених кра!нах цей показник був додатним Г становив 2,763 %.
Водночас шсля 2009 р. темпи зростання ВВП за всГма групами кра!н шдвищилися, Г р-розрив зменшив-
Таблиця 1
Темпи зростання ВВП аналiзованих груп краж i Р-в^хилення за перiод 2000-2018 рр., %
Ик Темпи зростання ВВП, % Р-вдои-лення, %
роз-винен кражи краТни, що розвива-ються, та краТни з ринком, що формуеться
2000 4,110 5,762 1,652
2001 1,583 3,644 2,061
2002 1,720 4,590 2,87
2003 2,053 6,965 4,912
2004 3,216 7,889 4,673
2005 2,838 7,172 4,334
2006 3,086 7,986 4,9
2007 2,729 8,428 5,699
2008 0,216 5,723 5,507
2009 -3,307 2,763 6,07
2010 3,054 7,397 4,343
2011 1,737 6,392 4,655
2012 1,216 5,347 4,131
2013 1,398 5,103 3,705
2014 2,070 4,716 2,646
2015 2,305 4,297 1,992
2016 1,712 4,389 2,677
2017 2,339 4,723 2,384
2018 2,357 4,682 2,325
функцш контролю та регулювання ринкiв банювських послуг, страхових послуг i щнних паперiв [2, с. 62].
3 метою шдтвердження гiпотези щодо 5-конвер-генци авторами було проаналiзовано розрив мiж показниками ВВП на одну особу мiж двома ана-лiзованими групами кра!н за перiод 2000-2018 рр. Вц-повiдно до результатiв обчислень, наведених у табл. 2, зазначеш показники збiльшувалися протягом аналiзо-ваного перюду, а величина §-вiдхилення коливалася. Зо-крема, в перiод глобально! фшансово-економiчно! кри-зи вiдбулося зниження величини §-розриву, що свiдчить про зменшення рiвня диференщащ! ВВП на одну особу мiж двома групами краш. Водночас починаючи з 2012 р. величина §-розриву збкьшуеться, що свцчить про ди-вергенцiю двох груп краш за цим показником.
Таблиця 2
Темпи зростання ВВП на одну особу в аналiзованих групах краш та б-вдоилення за перюд 2000-2018 рр., %
Джерело: розроблено авторами на основi [11].
ся. Таку динамку можна пов'язати iз започаткуванням важливих iнституцiйних перетворень у межах свгго-во! економiки, спрямованих на подолання глобально! фiнансово-економiчно! кризи, а саме: заснуванням Ради з фшансово! стабкьносп, основним завданням яко! стало виявлення прогалин у функцюнуванш свiтово! фшан-сово! системи, !х урегулювання й усунення; створенням бвропейсько! ради з системних ризикiв, завданнями яко! було визначено мониторинг посткризового стану фь нансових систем кра!н бС, а також нагляд за окремими фiнансовими ринками; створенням бвропейсько! системи фшансового нагляду в складi бвропейсько! банюв-сько! адмшстраци, страхово! та пенсiйно! адмiнiстрацi!, ринково! та облiгацiйно! адмiнiстрацi!; посиленням ролi МВФ у забезпеченнi глобально! фшансово! стабкьност шляхом змiни механiзму кредитування, перерозподку квот на користь менш розвинутих кра!н, удосконалення регулювання та забезпечення прозорост функцюнуван-ня фшансових ринкiв тощо; запровадженням бдиного мехашзму нагляду за дiяльнiстю банкiв зони бвропей-ського Союзу; пiдвищенням якост фiнансово! звiтностi суб'eктiв фiнансового ринку на основi впровадження мiжнародних стандарта; впровадженням багатьма кра-!нами штегрованих систем регулювання фiнансового сектору на основi повного або часткового поеднання
Ик Теми зростання ВВП на одну особу, % б-вщхи-лення, %
розвине-т краТни краТни, що розвиваються, та краТни з ринком, що формуеться
2000 37019,651 5406,498 31613,153
2001 37373,515 5519,566 31853,949
2002 37769,155 5668,275 32100,880
2003 38302,561 5951,907 32350,654
2004 39290,558 6323,756 32966,802
2005 40145,126 6681,668 33463,458
2006 41116,997 7112,319 34004,678
2007 41947,972 7599,678 34348,294
2008 41747,969 7917,770 33830,199
2009 40117,299 8002,049 32115,250
2010 41110,766 8474,980 32635,786
2011 41583,200 8886,375 32696,825
2012 41872,828 9209,413 32663,415
2013 42255,342 9543,678 32711,664
2014 42910,635 9852,213 33058,422
2015 43653,727 10130,292 33523,435
2016 44162,705 10424,901 33737,804
2017 44991,608 10763,604 34228,004
2018 45840,093 11119,328 34720,765
Джерело: розроблено автором на основi [11].
Таким чином, фiнансiалiзацiя глобально! економь ки посилюе суперечностi конвергентно-дивергентного розвитку нацюнальних економiк. Йдеться про супер-ечливi наслiдки розгортання неолiберальноl моделi глобалiзацi!, для яко! характерно поширення фшан-сових шокiв i неможливiсть протистояти !м внаслiдок
=3
ж:
О
о
ш
оа ^
о
ш ^
о о_
<
со
с <
|_а
о
3
Ё О X
8 ш
шституцшно-органгзацшно! невпорядкованостг глобально! економГки. Прикладом може бути шдвищен-ня процентних ставок у США, яке привело до рГзкого зростання прибутковостГ американських облГгацГй Г вгд-току швестицш з ринкГв, що розвиваються. За оцшками фахГвцГв СвГтового банку, в результата цього фГнансовГ втрати кра!н, що розвиваються, збГльшилися на со-тнГ мГльярдГв доларГв. ПГдтвердженням дивергентного характеру глобального розвитку е також асиметричне збГльшення масштабГв зовнГшнього фГнансування на-цГональних економГк порГвняно з обсягами самофшан-сування, що значною мГрою зумовлено активГзацГею вГдпливу капГталГв Гз кра!н, де фГнансовий ринок лише формуеться, до кра!н Гз стшкими та розвиненими фГ-нансовими ринками (США, ВеликобританГ!, НГмеччини, ШвейцарГ!, ЯпонГ!). ОднГею Гз суперечливих тенденцГй розвитку глобального фшансового ринку е концентра-цш виробництва на СходГ (переважно в 1ндГ! Г Кита!), у той час, як ринки збуту концентруються у кра!нах Заходу. Це свГдчить про те, що внутршш ринки кра!н Заходу споживають менше, шж виробляють, адже бГльша частина виробництва йде на експорт у кра!ни Заходу. Зокрема, США виробляють лише 20 % свГтового ВВП, споживаючи 40 %, а кра!ни 6С споживають на 5 % бГль-ше, шж виробляють [3, с. 305-306; 6, с. 60].
Такий нееквГвалентний мГжнародний обмГн това-рГв Г послуг, стихшний рух капГталу, порушення пропорцш перерозподГлу свГтових заощаджень та швестицш, що набувае матерГального втГлення у не-збалансованостГ валютних надходжень Г валютних пла-тежГв, фГскальних доходГв Г витрат бюджету, в сукупнос-тГ призводить до масштабних глобальних криз [3, с. 304], посилюючи нестГйкГсть та непрогнозованГсть сучасного свГтогосподарського розвитку.
Звертаючи увагу на щ обставини, експерти ком-панГ! МсЮшеу пропонують такГ чотири можливГ сце-нарГ! розвитку свГтово! економГки на перюд до 2025 р.: (1) у найближчш перспективГ в свт спостерГгатиметься глобальна синхроннГсть, що зумовить подальшу кон-вергенцГю Г швидке зростання нацюнальних економГк; середньорГчнГ темпи зростання свГтово! економГки ста-новитимуть 3,7 %, отже, до 2025 р. !! обсяги досягнуть 90 трлн дол.; глобальш процентнГ ставки повернуться до докризового рГвня, а реформи фшансового сектора в кра!нах, що розвиваються, сприятимуть формуванню бГльш потужного ринку капГталу; (2) у свт спостерГгатиметься дивергенцш нацюнальних економГк за високих темпГв !хнього економГчного зростання; темпи зростання свГтово! економГки становитимуть 3,2 % на ргк про-тягом наступних десяти рокГв Г до 2025 р. обсяг свГтово! економГки досягне 88 трлн дол.; при цьому посилиться нерГвномГрнГсть розвитку нацГональних економГк, що ускладнить досягнення згоди мГж ними з питань мГжна-родного захисту ГнвестицГй, Гнтелектуально! власностГ, врегулювання сГльськогосподарських субсидГй тощо; (3) вГдбуватиметься загальне уповГльнення розвитку свГтово! економГки до 2,9 % на рГк; до кГнця 2025 р. обсяг свиово! економГки може досягти 86 трлн дол., а !! струк-
турнГ проблеми в сво!й бГльшоси залишаться невирГше-ними; (4) у свт почастГшають регГональнГ кризи, вгдбува-тиметься дивергенцГя нацГональних економГк; економГч-не зростання уповГльниться настГльки, що обсяг свГтово! економГки досягне лише 11 трлн дол. у 2025 р. [9].
Щодо довгострокового розвитку глобально! економГки, то, на думку експертГв компанГ! МсЮшеу, його визначатимуть три взаемопов'язаш чинники, а саме: сукупний попит, структурнГ проблеми Г дивергенцГя моделей економГчного зростання. Таким чином, гдеться про посилення тенденцГ! до розбГжностГ шляхГв Г моделей економГчного розвитку рГзних кра!н Г меншу ви-значенГсть тенденцГ! до !хньо! конвергенцГ!, яка спосте-рГгалась у минулому. При цьому вГдбудеться зниження темшв приросту свГтово! економГки на 40 % з 2015 до 2050 рр., а дохГд на одну особу скоротиться на 20 %. ОчГкуеться, що таке зниження буде нерГвномГрним для рГзних кра!н [9].
ВИСНОВКИ
Таким чином, характерною ознакою сучасного етапу глобалГзацГ! е конвергентно-дивергентний роз-виток нацГональних економГк. При цьому конвергенцш Г дивергенщя постають двома взаемопов'язаними та взаемодоповнюючими детермшантами, що справляють суперечливий вплив на свГтову господарську систему. З одного боку, вищГ темпи зростання вГдносно! бГль-шостГ менш розвинених кра!н порГвняно з розвиненими кра!нами пГдтверджують гГпотезу щодо р-конвергенцГ! та сприяють трансформацГ! свГтово! економГки в еди-ну структурно-функцГональну систему. З шшого -реалГзацГя неолГберально! моделГ глобалГзацГ! за вГд-сутностГ ефективного ГнституцГйно-органГзацГйного впорядкування свГтогосподарських процесГв погли-блюе розрив мГж рГзними групами кра!н, посилюючи дивергентнГсть розвитку нацГональних економГк. При цьому фшансГалгзащя свГтово! економГки поглиблюе суперечностГ конвергентно-дивергентного розвитку, консервуючи стратифкащю геопростору та маргшаль зацГю аутсайдерГв глобалГзацГ!. Про це свгдчить зростання диференцГацГ! кра!н за показником величини до-ходГв на одну особу, що не пГдтверджуе гГпотеза щодо §-конвергенцГ!.
ФГнансГалГзац1я спричиняе загрозу хронГчно! боргово! залежностГ нацГональних економГк; поглиблюе глобальнГ дисбаланси, викликанГ формуванням фшансових бульбашок Г поширенням фГ-нансових криз; збГльшуе обсяги вГртуальних операцГй на основГ фГктивного капГталу; стимулюе перетжання коштГв Гз реального у фГнансовий сектор, що негативно позначаеться на швестуванш реального виробництва тощо. За цих обставин важливого значення набувае подальше шституцшно-оргашзацшне впорядкування глобально! економГки, спрямоване на створення ефек-тивних нацГональних Г мГжнародних ГнституцГй та ор-ганГзацГй, здатних спрямовувати процеси глобалГзацГ! в русло узгодження штерейв ргзних груп кра!н, з метою забезпечення !хнього сталого розвитку.
Дискуая. Як ведомо, CTapTOBi умови, цш й ш-струменти реформування посткомушстичних кра!н напередодш ринкових трансформацiй були приблизно однаковими, однак за бкьш шж чверть столiття сис-темних перетворень вцбулася суттева дивергенцiя траекторш !хнього соцiально-економiчного розви-тку. В цьому контекст вiдкритим i дискусшним за-лишаеться питання впливу фшанtiалiзащ! глобально! економiки на конвергентно-дивергентний розвиток кра!н колишнього соцiалiстичного табору з урахуван-ням труднощiв i суперечностей посткомушстичних ш-ституцiйних перетворень, пов'язаних з шституцшною iнерцiею та неконгруентшстю iмпортованих фшансо-вих iнституцiй. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Гражевська Н. I. Еволкщя теоретико-методологiчних засад eK0H0Mi4H0i компаративктики. Вкник Кивського нацю-нального унверситету iмен Тараса Шевченка. Економка. 2014. № 11 (164). С. 18-22.
2. Гражевська Н. I., Трохименко В. I. 1нституцшна змн на cBiTOBOi' економти за умов фшансово''' глобалiзацií. Фiнанси Украни. 2013. № 5. С. 58-68.
3. Кравчук Н. Я. Диверген^я глобального розвитку: су-часна парадигма формування геофшансового простору. Ки'в : Знання, 2012. 782 с.
4. Сорос Дж. Эпоха ошибок. Мир на пороге глобального кризиса. М. : Альпина Бизнес Букс, 2008. 202 с.
5. Спглщ Дж. Глобалiзацiя та и тягар. Ки'в : Академiя, 2003. 252 с.
6. Шкодша I. В. Основы диспропорцп розвитку свтово-го господарства на сучасному етат. Фнанси Украни. 2010. № 7. С. 58-64.
7. Barro R. J. Convergence and Modernisation. The Economic Journal. 2015. Vol. 125. No. 585. P. 911-942.
8. Bordo M. D.,Taylor A. M., Williamson J. G. Globalizationin Historical Perspective. Chicago : University of Chicago Press, 2003. 192 p.
9. Enriquez L., Smit S., Ablett J. Shiftingtides: Global Economic scenarios for 2015-2025 // McKinsey&Company, September 2015. URL: mckinsey.com/business-functions/strategy-and-corporate-finance/our-insights/shifting-tides-global-economic-scenarios-for-2015-25
10. Heshmati A., Kim T.-Y. Economic Growth: The New Perspectives for Theory and Policy. Springer, 2014. 342 p.
11. International Monetary Fund. Data and Statistics // World Economic Outlook Database, October 2018. URL: https://www.imf. org/external/pubs/ft/weo/2018/02/weodata/index.aspx
12. Pritchett L. Can Rich Countries be Reliable Partners for National Development. Journal of International Relations and Sustainable Development Winter. 2015. Vol. 2. 11 p.
13. Quah D. The global economy's shifting centre of gravity. Global Policy. 2011. Vol. 2. No. 1. P. 3-9.
14. Solow R. M. A Contribution to the Theory of Economic Growth. The Quarterly Journal of Economics. 1956. Vol. 70. No. 1. P. 65-94.
15. Sala-i-Martin X. The World Distribution of Income: Falling Poverty and Convergence, Period. The Quarterly Journal of Economics. 2006. Vol. 121. No. 2 (May). P. 351-397.
16. Schmukler S., Didier T., Rigobon R. Unexploited Gains from International Diversification: Patterns of Portfolio Holdings Around the World. The Review of Economics and Statistics, MIT Press. 2013. Vol. 95. No. 5. P. 1562-1583.
REFERENCES
Barro, R. J. "Convergence and Modernisation". The Economic Journal, vol. 125, no. 585 (2015): 911-942.
Bordo, M. D., Taylor, A. M., and Williamson, J. G. Globalizationin Historical Perspective. Chicago: University of Chicago Press, 2003.
Enriquez, L., Smit, S., and Ablett, J. "Shiftingtides: Global Economic scenarios for 2015-2025". McKinsey&Company, September 2015. mckinsey.com/business-functions/strategy-and-corporate-finance/our-insights/shifting-tides-global-economic-scenarios-for-2015-25
Heshmati, A., and Kim, T.-Y. Economic Growth: The New Perspectives for Theory and Policy. Springer, 2014.
Hrazhevska, N. I. "Evoliutsiia teoretyko-metodolohichnykh zasad ekonomichnoi komparatyvistyky" [Evolution of theoretical and methodological foundations of economic comparativism]. Vis-nyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Ekonomika, no. 11 (164) (2014): 18-22.
Hrazhevska, N. I., and Trokhymenko, V. I. "Instytutsiina zmina svitovoi ekonomiky za umov finansovoi hlobalizatsii" [Institutional change of the world economy in the conditions of financial globalization]. Finansy Ukrainy, no. 5 (2013): 58-68.
"International Monetary Fund. Data and Statistics". World Economic Outlook Database, October 2018. https://www.imf.org/ external/pubs/ft/weo/2018/02/weodata/index.aspx
Kravchuk, N. Ya. Dyverhentsiia hlobalnoho rozvytku: suchas-na paradyhma formuvannia heofinansovoho prostoru [Divergence of global development: a modern paradigm for the formation of geo-financial space]. Kyiv: Znannia, 2012.
Pritchett, L. "Can Rich Countries be Reliable Partners for National Development". Journal of International Relations and Sustainable Development Winter, vol. 2 (2015).
Quah, D. "The global economy's shifting centre of gravity". Global Policy, vol. 2, no. 1 (2011): 3-9.
Sala-i-Martin, X. "The World Distribution of Income: Falling Poverty and Convergence, Period". The Quarterly Journal of Economics, vol. 121, no. 2 (May) (2006): 351-397.
Schmukler, S., Didier, T., and Rigobon, R. "Unexploited Gains from International Diversification: Patterns of Portfolio Holdings Around the World". The Review of Economics and Statistics, MIT Press, vol. 95, no. 5 (2013): 1562-1583.
Shkodina, I. V. "Osnovni dysproportsii rozvytku svitovoho hospodarstva na suchasnomu etapi" [The main disparities in the development of the world economy at the present stage]. Finansy Ukrainy, no. 7 (2010): 58-64.
Solow, R. M. "A Contribution to the Theory of Economic Growth". The Quarterly Journal of Economics, vol. 70, no. 1 (1956): 65-94.
Soros, Dzh. Epokha oshibok. Mir na poroge globalnogo krizisa [The age of mistakes. The world is on the verge of a global crisis]. Moscow: Alpina Biznes Buks, 2008.
Stihlits, Dzh. Hlobalizatsiia tayii tiahar [Globalization and its burden]. Kyiv: Akademiia, 2003.
