CC BY
18
УДК 336.717.1:351.823.3:622.33 Сердюк Олександр Сергшович,
канд. екон. наук 1нститут економжи промисловосп НАН Укра!ни, Ки!в
КОНЦЕС1Я НА ДООПРАЦЮВАННЯ П1ДГОТОВЛЕНИХ ЗАПАС1В ШАХТНОГО ПОЛЯ З ПОДАЛЬШОЮ Л1КВ1ДАЦ1еЮ ВУГЛЕДОБУВНИХ ШДПРИеМСТВ
Мшютерство енергетики та вугтль-но1 промисловосп Украши оприлюднило плани з реструктуризацй галуз^ якими передбачено лквщувати майже третину державних шахт. Закриття глибокозбит-кових шахт мае полтшити економ1чну ситуац1ю у вугтльнш промисловосп, що цщком вщповщае ринковш щеологй, але проекти лквщацй е дуже дорогими. На-цюнальне господарство Украши за еко-ном1чним станом зараз не спроможне швидко i повноцшно провести кампан1ю з реструктуризацй шахтного фонду державних пщприемств, а лквщацш шахт при юнуючш практищ створюе загрозу одержання негативного результату. Ви-ходячи з цього набувае актуальносп пи-тання щодо пошуку альтернативних пщ-ход1в до реформування вугтльного сектору, зокрема, розробки форм реструктуризацй, спрямованих на залучення приватного капиталу.
Питанням концесй присвячено дос-лщження: J. Guasch, J. Laifont, S. Straub, H. Kotthoff, В.Г. Варнавського [1-3]. У свок роботах науковщ окреслили зага-льш принципи формування проекпв концесй, концесшного платежу та довели економ1чну перевагу концесй над шшими формами залучення приватного катталу. Однак вченими не було придщено уваги питанням формування мультипроекпв концесй, що передбачають реал1зац1ю дек1лькох монопроекпв р1зно! спрямова-носп. У контекст! пщприемств вугщьно! галуз1 мультипроекти концесй е актуаль-ним напрямом дослщження, оск1льки пе-рюд юнування шахти характеризуеться
не тщьки вуглевидобутком, але i трива-лим процесом лквщацй п1дприемства.
Дослщженню реструктуризацй вуг-ледобувних пщприемств присвячено ро-боти Л.Л. Стариченка та Д.Ю. Череватсь-кого [4-8], однак як джерело фшансуван-ня реструктуризацшних процеав науко-вщ розглядають лише приватш швестицй на умовах приватизацй (для процесв роз-витку виробництва) або державш дотацй З огляду на низький ршень швестицшно! привабливосп вгтчизняних вугледобув-них пщприемств та дефщит державного бюджету, в1рогщнють реал1зацй даних форм фшансування е низькою.
Мета статл полягае в розробщ концептуальних засад концесй на до-опрацювання пщготовлених запасв шахтного поля з наступним закриттям шахти та визначенш умов ефективносп даних проекпв.
На сьогодншнш день в Укршш спостерйаеться тенденцш до пщвищення цши на вгтчизняне вуг1лля, що зумовлено реалващею сприятливих шституцюналь-них заход1в. Так, у березш 2016 р. Национальною комгаею, що здшснюе державне регулювання у сфер1 енергетики та кому-нальних послуг (НКРЕКП), визначено порядок формування ново! цши на вупл-ля, зг1дно з яким варпсть енергетичного вуг1лля в Укршш дор1внюе шдексу API21 у портах Амстердаму, Роттердаму та Антверпену (ARA) з додаванням умовних
1 API2 - щотижневий щдекс цш на енерге-тичне вугшля геплогворною здагнiсгю 6000 Ккал/кг на умовах CIF ARA (порти Амстердаму, Роттердаму та Антверпену).
© О.С. Сердюк, 2016
витрат на доставку до ТЕС. Тобто нова цша на вгтчизняне вугтлля стала щентич-ною вартостi закупшл1 вуг1лля на умовах CIF ARA (Амстердам, Роттердам, Антверпен) та доставки його до Украши.
В умовах ново! цшово! полiтики важливу роль вщнрае вартiсть умовно! доставки вугтлля до укра!нських ТЕС. На сьогодншнш день витрати на доставку 1 т вугтлля з порта зони ARA до Украши складають у середньому 19 дол. США. З цього випливае, що вартють 1 т укра!нсь-кого вугтлля для внутршнк споживачiв е на 19 дол. США вищою за шдекс API2,
тобто доршнюе альтернативним витратам 1мпорту.
На основi анал1зу динамки внут-р1шнк цiн на украшське вугтлля та шде-ксу API2 (рис. 1) можна дшти висновку, що в короткостроковому перiодi цша на вгтчизняне вугтлля буде на 30-45% вищою за попередню (до впровадження ново! полгтики). Така ринкова кон'юнктура сприятиме пщйому швестицшно! при-вабливостi проектш, зокрема щодо реструктуризации шахтного фонду.
Рис. 1. Ствставлення динамгки iндексу API2 з цтами на втчизняне вугыля до впровадження новог цтовог полтики (складено за джерелами [9; 10])
З огляду на те, що нова цшова поль тика робить вгтчизняш вугледобувш тд-приемства бтьш швестицшно привабли-вими, доцтьно застосувати п1дх1д до ре-структуризаци галуз1, що передбачае де-легування якомога бшьшо! юлькостт фу-нкцш приватнш сторона
На сьогодншнш день для вугтльно! галуз1 Украши актуальною е проблема лшвщаци неперспективних (у виробни-чому сенс) вугледобувних пщприемств (табл. 1). Нова цшова полгтика, разом 1з застосуванням пщход1в до оптимваци
виробничих витрат1, створюе сприятливi передумови для рентабельного доопра-цювання п1дготовлених запасiв2 на цих пщприемствах. Поточнi обставини обу-
1 Пад оптим1зац!ю виробничих витрат ма-еться на уваз1 комплекс заходв, спрямованих на мшшвацш використовуваного виробничого ресурсу (робочо! сили, устаткування, матерiалiв). З огляду на те, що процес доопрацювання запас1в не потребуе попередньо! кiлькостi робочо! сили, устаткування та матерiалiв, виробничий ресурс може бути скорочений у деклька разiв.
2 Пд щдготовленими запасами розумють-ся длянки шахтного поля з наявними кашталь-ними та допомiжними виробками.
мовлюють доцтьнють розробки модел1 реструкгуризацй, що передбачае комп-лексну реал1зацго заходш щодо доопра-цювання п1дготовлених запасш i3 насту-пним закриттям шахти. Фшансування даного типу мультипроектш доцтьно
здгиснювати на умовах концеси, оскльки саме ця форма державно-приватного партнерства може бути спрямована як на здшснення виробничо! дшльносп, так i на виконання певних робгл
Показники державних шахт, наведет у планах Мгненерговугтля Украгни на закриття 1
Таблиця 1
Шахта Частка вщ загального вуглев идобутку в державному сектора % Установлена виробнича потужнють, тис. т / рк Частка освоення виробничо! потужносл, % Вартють основних фон-д1в, млн грн (станом на 01.07.2015 р.)
«Нововолинська» № 9 1,30 450 26,5 273
«Нововолинська» № 1 1,00 300 29,8 118
«Тошювська» 0,85 400 18,3 80
«Швшчна» 0,84 700 10,4 91
«Родинська» 0,48 750 5,5 28
«Зар1чна» 0,48 300 13,9 19
«Золота» 0,29 530 4,7 65
«Привщьнянська» 0,29 620 4,0 148
«Димитрова» 0,28 900 2,6 143
«Швденна» 0,15 80 17,1 70
«Нов одружеська» 0,11 450 2,2 192
1 Складено за джерелом [11].
Для запропонованого типу концеси характерною е формула OC (operate-close: використай та закрий), зпдно з якою концесюнер бере на себе зо-бов'язання щодо доопрацювання пщго-товлених запасш шахтного поля, тсля чого лквщуе пщприемство за рахунок кошта акумульованих у процес вугле-видобутку. Загальна тривалють мульти-проекту може варгюватися залежно в1д термшу реалваци монопроекту з доопрацювання пщготовлених запаав, що зале-жить вщ ступеня подготовки шахтного поля i темпш вуглевидобутку. Тривалють монопроекту з лквщаци шахти в серед-ньому складае 27 мюяцш (рис. 2).
Традицшно прийнято вважати, що проекти з лквщаци вугледобувних пщ-приемств мютять виключно витратт статп бюджету. Однак якщо взяти до уваги потенцшну вартють вилученого у процес лквщаци шахтного ресурсу (устаткування, секци арочного кршлення, рейки, кабел1 тощо) та допустити ймовь рнють його реалваци на ринку (у край-ньому випадку у вигляд1 металобрухту), то можна змшити усталений погляд на економ1чну ефективнють проекта з лквщаци шахт. За таких умов монопроект з лквщаци вугледобувного пщприемства матиме дохщну частину бюджету, що зробить загальний мультипроект концеси бтьш швестицшно привабливим.
Монопроект iз доопрацювання пщготовлених запас1в, i рокiв
Монопроект iз фiзичного закриття шахти, т роюв
Комплексний проект, 1 роюв
012345678
Рис. 2. Схема мультипроекту з доопрацювання тдготовлених запасгв вугыля I наступного ф1зичного закриття шахти (розроблено автором)
Наведен монопроекти р1зняться за принципами формування грошових пото-юв та обсягами швестицш Для монопро-ектш з доробки пщготовлених запасш шахтного поля характерний високий рь вень дохщносл, що е пох1дною функщею вщ обсяг1в видобутку та цши на вуплля. З огляду на те, що даний тип монопроекта характеризуеться високою часткою змшних витрат, його загальш витрати тюно корелюються з обсягами виробниц-тва. З цього випливае, що грошов1 потоки монопроекпв 1з доопрацювання пщгото-влених запасш шахтного поля можуть коригуватися шляхом змши обсяг1в вуг-левидобутку.
Монопроекти з лшвщацй вугледо-бувних пщприемств вщрвняються високою часткою постшних витрат та неза-лежною вщ виробничих чинниюв дохщ-ною частиною, що робить к економ1чно чутливими до термшу реалвацй 1з цього випливае, що для забезпечення оптимального р1чного грошового потоку слщ максимально скоротити термш реалвацй монопроекту.
Ефективнють проекту концесй най-бшьш об'ективно характеризуе показник чисто! приведено! вартост (NPV), осюль-
ки вш е очкуваним дисконтованим при-бутком у номшальному вигляд^ що ви-ступае ключовим аргументом при прий -нятп швестицшного ршення. Критер1ем ефективност швестицшних проектш е 0. За таких умов сума дисконтова-ного прибутку еквшалентна або переви-щуе загальний обсяг швестицш. Для проекта концесй на доопрацювання пщго-товлених запасш в наступним закриттям шахти чиста приведена вартють проекту визначаеться шляхом сумування дискон-тованих грошових потоюв кожного монопроекту з вирахуванням каттальних швестицш та концесшнош платежу.
де CFl, CFm - вщповщш р1чш грошов1 потоки;
I - приведет до нульового року ка-пггальш вкладення першого 1 другого монопроекта;
K - приведен до нульового року сумарш р1чш концесшш платеж за перь од реалвацй мультипроекту. Розм1р кон-цесшного платежу визначаеться за методикою [12], затвердженою постано-
вою Кабшету Мшютрш Украши в1д 04.02.2016 р. № 130. Концесшний плапж допустимо визначати трьома способами: як частку вартосп наданого в концесго об'екта; як частину чистого доходу вщ провадження концесшно'1' дiяльностi; як частку вартосп наданого в концесго об'екта та частину чистого доходу вщ провадження концесшно'1' дiяльностi. Важливим е те, що концесiйний платеж можна розглядати не як жорстко прив'язаний до термiну дй проект, що дозволяе позицюнувати його не як чин-ник, який мае псну кореляцiю з iншими;
Т1 - ставка дисконтування.
Для проекта концесй на доопрацю-вання пщготовлених запасiв шахтного поля з подальшою лiквiдацiею вугледо-бувного п1дприемства грошовий потiк розд1лено на два етапи: перюд доробки пщготовлених запасiв шахтного поля (СР;) та перiод лквщацй вугледобувного пщприемства (СРт). Для потенцшних ш-весторiв грошовий потк перiоду Ь (СР;) е показником, що найбтьшою мiрою хара-ктеризуе ефективнiсть проекту, осюльки саме в цьому перiодi очiкуються найбь льш обсяги фiнансових надходжень (в1д продажу вуплля), якi мають компенсува-ти витрати перюду Ь та частково перюду М. Таким чином, задля об'ективносп оцiнки проектiв концесй слщ визначити грошовий потiк перiоду Ь (СР;), при яко-му ЫРУ дорiвнюватиме нулю, тобто роз-рахувати грошовий потiк беззбитковостi проекту (СРВЕР), що вщповщае умовi
Грошовий потк беззбитковосп е орiентовним показником, що зютавляеть-ся з прогнозним значенням СР; для ви-значення економiчноi ефективностi проекту. За умови С¥вер<С¥1 грошовий потк
вщ видобутку вуг1лля перевищуватиме (або доршнюватиме) сукупш витрати проекту концесй (каттальш швестицй, концесшний плапж, лквщацшш витрати). На вщмшу вщ NPV, показник CFbep харакгеризуе умови ефективносп проекту, тобто представляе фксоваш показни-ки (CFi, CFm, l, ri, m), при яких проект буде швестицшно привабливим. Таким чином, маючи заданими I та K, можна варговати нев1дом1 змшш значення (xi, Х2, Х3...), що дозволить виявити рвш ком-бшацй беззбитковост!.
Наведений пщхщ можна викорис-тати по вщношенню до будь-яких змш-них, що не мають заданих величин. На-приклад, визначити, зг1дно з якою ставкою дисконтування проект може досягти ршня беззбитковосп або вщповщно до якого грошового потоку швестицй окуп-ляться у визначений термш Також у рамках наведеного пщходу можна викорис-тати зворотний порядок розрахунку, тобто визначити обсяг концесшного платежу або р1вень швестицш у ц1лому, згщно з яким проект може стати беззбитковим.
Для пщбору змшних величин, що вщповщають заданим умовам, можна ви-користати функц1ю «Пошук ршення» програми Microsoft Office Excel.
Отже, умови беззбитковосп проекту можна визначити шляхом варговання змшних, що впливають на CFBEP. Пд умовами беззбитковосп слiд розумiти комбiнацiю факторiв (змшних, що впливають на CFbep), згщно з якими NPV=0. Однак стутнь впливу кожного з факторш на показник CFBEP не е однаковим, осю-льки факторш величини нерiвномiрно впливають на юнцевий результат. З огля-ду на це постае актуальним питання що-
до визначення ступеня впливу факторов на CFbep (закономрност швестицшного процесу), що дозволить встановити прю-ритетнють впливу факторов на швести-цiйну привабливють проекту.
Процес анал1зу факгорiв на предмет ix впливу на показник CFBEP можна на-звати пошуком закономiрностi швести-цiйниx проектов. У рамках даного процесу запропоновано використати статисти-чний метод «планування експерименту», в основу якого покладено принцип вияв-лення статистично!' залежносп мож дос-лщжуваним показником та факторами, що на нього впливають.
При реалОзаци методу «планування експерименту» на першому етапi слщ ви-значити верxнi та нижш (min та max) ве-личини факторов, включених до експерименту. Для проеклв концесй на доопра-цювання пщготовлених запаав в насту-пним закриттям шахти дослщжуваними факторами, що впливають на грошовий поток беззбитковосп, е: L, ri, CFm, I, K. Верхньому рОвню фактора присвоюеться коефщент 1, нижньому - 1. Проможш значення перебувають у вщповщному штервалт У табл. 2 наведено граничш величини факторов, що вщповщають умовам функцюнування вугледобувних пщприемств Украши.
Фактор Коефщент Величина Обгрунтування обрано! величини
Перюд дороб-ки запасов (L) 1 9 роков Допущення, що пщготовленш запаси шахтного поля вщпрацьовуватимуться низькими темпами
3 роки Допущення, що пщготовленш запаси шахтного поля вщпрацьовуватимуться високими темпами
Ставка диско-нтування (ri) 1 30% Максимальна облкова ставка НБУ за останш 5 ромв
-1 7% Мшмальна облкова ставка НБУ за останш 5 роюв
Грошовий потк у перюд лквщаци (CFm ) 1 0 грн Допущення, що дохщ вщ лквщацшно! д1я-льносп буде дор1внювати витратам
-1 -90 млн грн Середня вартють ф1зично! лквщаци шахти зг1дно з джерелом [11]
Каштальш швестици (I) 1 250 млн грн Середня вартють введення в експлуатац1ю додатково! лави (проведення пщготовчих виробок, устаткування)
-1 0 грн Ведення вугледобувних робгг без залучення швестицш
Концесшний платож (K) 1 400 млн грн Максимальний можливий обсяг концесш-ного платежу (розраховано для шахти «Краснолиманська»)
-1 0 грн Допущення, що швестора буде звщьнено в1д концесшного платежу
1 Розроблено автором.
Таблиця2
Граничш величини фактор1в, використаних у рамках планування експерименту 1
Другим етапом е складання матриц експерименту, що вщображае можлив1 комбшаци факторш для швестицшного проекту. З урахуванням того, що в рамках даного дослщження передбачено анал1з 5 фактор1в, матриця складатиметь-ся з 32 експериментш. Для кожного екс-
перименту (використовуючи функцию «Пошук ршення» програми Microsoft Office Excel) визначено вщповщне йому значення грошового потоку беззбитково-стi проекту. Результати розрахунку CFbep додано до матрицi як залежну змшну (табл. 3).
Таблиця 3
Матриця експерименту 1
№ експерименту CFBEP L ri CF CF m I K
1 51 -1 -1 -1 -1 -1
2 203 -1 -1 -1 -1 1
3 146 -1 -1 -1 1 -1
4 298 -1 -1 -1 1 1
5 0 -1 -1 1 -1 -1
6 152 -1 -1 1 -1 1
7 95 -1 -1 1 1 -1
8 248 -1 -1 1 1 1
9 31 -1 1 -1 -1 -1
10 251 -1 1 -1 -1 1
11 168 -1 1 -1 1 -1
12 389 -1 1 -1 1 1
13 0 -1 1 1 -1 -1
14 220 -1 1 1 -1 1
15 138 -1 1 1 1 -1
16 358 -1 1 1 1 1
17 14 1 -1 -1 -1 -1
18 75 1 -1 -1 -1 1
19 52 1 -1 -1 1 -1
20 113 1 -1 -1 1 1
21 0 1 -1 1 -1 -1
22 61 1 -1 1 -1 1
23 38 1 -1 1 1 -1
24 100 1 -1 1 1 1
25 4 1 1 -1 -1 -1
26 136 1 1 -1 -1 1
27 87 1 1 -1 1 -1
28 219 1 1 -1 1 1
29 0 1 1 1 -1 -1
30 132 1 1 1 -1 1
31 83 1 1 1 1 -1
32 215 1 1 1 1 1
1 Розроблено автором.
1з використанням програмного пакета для статистичного аналву 8ТЛТ18-Т1СА виконано аналв двор1внево'1 матрицу на основ1 якого складено ршняння регресй грошового потоку беззбитковосп
сгвер = 127.42 - 44.31 + 24.51г± + 44 -22.34ЬК+ 10.85^;+ 17.36^
За результатами анал1зу встановле-но, що в рамках проекпв концеси на до-опрацювання пщготовлених запаав 1з наступним закриттям шахти фактор кон-цесшного платежу (К) мае най61льший вплив на грошовий потк беззбитковосп (С¥вер), оск1льки його коефщ1ент е най-вищим у р1внянш регресй Стутнь впли-ву каттальних швестицш (I) та перюду вуглевидобутку (Ь) на грошовий потк беззбитковосп (СРВЕр) е майже однако-вою. 1з цього випливае, що змша питомоИ
проекту (СРВЕР). Фактор грошового потоку перюду лквщацй шахти (СБт) не було включено до ршняння регресй, оск1льки вш не вщповщае 1-критер1ю Стьюдента, тобто не е статистично зна-чимим фактором.
/с =.:А"- (4)
частки одного фактора може бути пропо-рцшно компенсована за рахунок шшого. Найменший ступшь впливу на грошовий потк беззбитковосп (СРВЕР) мае ставка дисконтування (гД що робить и найменш значимим фактором при прийнятп швес-тицшного ршення. На рис. 3 наведено д1аграму Парето, що вщображае значи-мють факторш в1дносно грошового потоку беззбитковосп (СРВЕР).
Рис. 3. Д1аграма Парето, яка в1дображае ефекти впливу фактор1в на р1чний грошовий пот1к беззбитковост1 (розроблено автором)
Економжа промисловоап1 Есопоту о/
Необхщно звернути також увагу на ефекти парних взаемодш фактор1в. Бщь-шють 1з них мають статистичну значи-мють. Якщо один 1з факторш перебувае на нижньому ршш, а шший - на верх-ньому, то комбшацш чинниюв е «мшусо-вою», а якщо обидв1 величини перебува-ють на одному р1вш - позитивною. Знак «мшус» перед ефектом парних взаемодш у формул! (4) зменшуе вимоги до беззби-тковостт, якщо фактори перебувають на одному ршш, ! посилюе !х, якщо вони р!знор1внев!. Так, наприклад, за потреби у масштабних каштальних вкладеннях бшьш доц1льними е довготривал! проекти (комбшацш Ы). Под1бний висновок також е актуальним ! по в1дношенню до комбшацй ЬК.
Проте коли концесюнер не мае доступу до дешевих капггалш (г1=+1), дощ-льною е тактика «коротких» проекпв (Ь=-1), але сила Ьг1 (1,93) набагато мен-ша, н1ж, наприклад, ЬК (22,34), тому оптимальною стратепею е довготривал! проекти.
У практичному розумшш коригу-вання грошового потоку шляхом змши величин !нвестиц!йних фактор!в безпосе-редньо позначаеться на швестицшнш привабливост! проекпв. Процес форму-вання !нвестиц!йно привабливих проекпв передбачае реалващю таких заход1в:
1. Визначення грошового потоку беззбитковосл для умов певного швес-тицшного проекту (виконуеться Мшю-терством енергетики та вупльно! проми-словост! Укра!ни).
2. Подання швестицшно! пропози-цй на розгляд потенцшному швесторовг
3. Перев1рка ймов1рносл досягнен-ня встановленого грошового потоку без-збитковост! в умовах вугледобувного пщ-приемства, де заплановано реашзувати швестицшний проект (виконуеться ст-льно МЫстерством енергетики та вуп-
льно! промисловост! та потенцшним ш-вестором).
4. Коригування швестицшних факторш для зменшення (якщо встановлений грошовий потк беззбитковост! не може бути досягнутий в умовах даного вугледобувного пщприемства) порогового значення грошового потоку беззбитковост! проекту (коригування ршня концесш-ного платежу здшснюеться Кабшетом Мшютр1в Укра!ни; змша ставки дискон-тування виконуеться Нацюнальним банком Укра!ни; коригування термшу проекту та обсягу швестицш зд!йснюеться потенц!йним швестором).
5. Прийняття сп!льно узгодженого р!шення щодо реалвацй швестицшного проекту (узгодженого потенцшним инвестором 1з Мшютерством енергетики та вупльно! промисловост Укра!ни).
Висновки. Основу шновацшно! роз-робки становить юторично п1дтверджене м1жнародним досвщом уявлення про те, що вуг1льна шахта за 5-6 рокв до закрит-тя е найбтьш швестицшно привабливою: основш капталовкладення здшснен!, а виробнич1 фонди перебувають у цщком працездатному сташ Тому монопроект 1з доопрацювання пщготовлених державою запаав вуг1лля здатен стати локомотивом для забезпечення ефективносп всього мультипроекту 1 залучити до його вико-нання за договором концесй зацкавлених суб'ектш пщприемництва.
Експериментальш дослщження, ви-конаш на математичнш КРУ-модел1 з поеднанням метод1в анал1зу швестицш-них проекпв, регресшного анал1зу та планування експерименту, дають пщста-ви вважати, що таю умови е досяжними. 1з застосуванням фшансових шструмен-тш, серед яких обсяги концесшних пла-теж1в, обсяги 1 характер здшснених за-здалегщь капгтальних вкладень, а також завдяки правильному подбору термшу дй
монопроекту з доробки 3anaciB держава здатна забезпечити, принаймш, беззбит-ковiсть мультипроекпв i3 реструктуриза-цй' шахтного фонду.
Актуальнють роботи обумовлена планами Мшенерговуплля Украни щодо масового закриття (майже третини) дер-жавних шахт, яю перебувають п1д контролем уряду. Проте на ршучу i послщо-вну кампанiю реструктуризацй шахтного фонду бракуе бюджетних кошгiв. Тради-цшна практика лiквiдацй об'ектiв вугле-видобутку показала свою неспромож-нють, навiть при виконаннi вщносно про-стих завдань.
Незважаючи на полшшення еконо-мiчноi ситуацй в Укршш завдяки вжитим шституцюнальним заходам щодо регу-лювання цш на вугтлля, впровадження концеСйних мультипроектiв стримуе за-недбанiсть шахт, яю перебувають у скла-дi державного сектору галузi. Тому для успiху ново'' полiтики реструктуризацй шахтного фонду потрiбнi заходи щодо подготовки запасiв вугтлля до виймання перед реалiзацiею монопроектiв iз за-криття пщприемств.
У подальшiй перспективi доцщьни-ми будуть дослщження в напрямi форму-вання очiкуваного грошового потоку (CFfor), що е похщною функцiею вод тех-нологтчного стану вугледобувного пщ-приемства, цшово' полiтики на ринку ву-г1лля, цшово'1' политики на ринках вироб-ничих ресурав.
Л1тература
1. Guasch J. Renegotiation of concession contracts: a theoretical approach / J. Guasch, J. Laffont, S. Straub // Review of Industrial organization. - Springer, 2006. -№1/2. - P. 55-73.
2. Kotthoff H. Disagreement and concession in disputes: on the context sensitivity of preference structures / H. Kotthoff //
Language of Society. - Cambridge University Press, 1993. - № 2. - P. 193-216.
3. Варнавский В.Г. Концессионный механизм партнерства государства и частного сектора / В.Г. Варнавский, В.А. Королев - М.: ГУ ВШЭ, 2009. -270 с.
4. Амоша О.1. Стан, основш про-блеми i перспективи вугщьно'1' промисло-восп Укра'ни: наук. доп. / О.1. Амоша, Л.Л. Стариченко, Д.Ю. Череватський; НАН Укра'ни, 1н-т економки пром-сп. -Донецьк, 2013. - 44 с.
5. Cherevatskyi D.Y. Production function of a coal mine and economic efficiency of its operation / D.Y. Cherevatskyi, O.I. Atabyekov // Economic herald of the Donbas. - Donetsk: IEE, 2012. - № 4. -P. 56-62.
6. Череватский Д.Ю. Типы инвестиционных проектов и аннуитеты обеспечивающие их безубыточность / Д.Ю. Череватский // Економка промис-ловосп. - 2006. - № 2. - С. 98-103.
7. Стариченко Л.Л. Щодо поширен-ня ринкових вщносин у вугiльнiй проми-словосп Укра'ни / Л.Л. Стариченко, Д.Ю. Череватський, Д.Д. Чейлях // Уголь Украины. - 2014. - № 10. - С. 12-17.
8. Амоша О.1. Проблеми вгтчизня-но'' вугтьно'1' промисловосп у свiтлi вступу Укра'ни до свито:! органiзацй торгт^ / О.1. Амоша, А.1. Кабанов, Л.Л. Стариченко. - Донецьк: 1ЕП НАН Украши, 2006. - 67 с.
9. Coal (API2) CIF ARA (ARGUS-McCloskey) Futures, Continuous Contract #2 (MTF2) [Electronic resource] / Quandl. -Access mode: https://www.quandl.com
10. Итоги работы угольной отрасли за 12 мес. 2015 г. // ЭнергоБизнес. -2016. - № 6 (946). - С. 38.
11. Державна цтьова економiчна програма реформування вуггльно:! промисловосп на 2015-2020 роки [Елект-
ронний ресурс]: Проект постанови Кабь нету Мiнiстрiв Украши. - Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua.
12. Про затвердження Методики розрахунку концесшних платежiв [Елек-тронний ресурс]: Постанова Ка6iнету Мшютрш Украши в1д 12 квiтня 2000 р. № 639. (в редакцй Постанови Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 4 лютого 2016 р. № 130). - Режим доступу: http://zakon5. rada. gov.ua.
13. Про особливосп приватизацй вугледобувних п1дприемств [Електрон-ний ресурс]: Закон Украши вщ 12 квгтня 2012 р. №4650-VI. - Режим доступу: http:// zakon2.rada.gov.ua.
14. Про особливосп оренди чи концесй об'екпв паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у державнш власностi [Електронний ресурс]: Закон Украши в1д 8 липня 2011 р. №3687-VI. -Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua.
Надтшла до редакци 14.11.2016р.
