CC BY
32
ДО ПИТАНИЯ TEOPII НАУКОВИХ ШК1Л
УДК 378.6(477.63)ПДАБА
КОНЦЕПТУАЛЬШ П1ДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ I ДОСЛ1ДЖЕННЯ НАУКОВИХ ШК1Л В ICTOPII БУД1ВЕЛЬН01 OCBITH ПДАБА
БОЛЬШАКОВ В. I.1, д. т. н, проф., еВСееВА Г. П.2, д. н. з держ. упр., проф., САВИЦЬКИЙ М. В.3, д. т.н, проф.
1Кафедра матер1алознавства та обробки матер1ал1в, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академ1я буд1вництва та арх1тектури», вул. Чернишевського, 24-а, Дншро, 49600, Украша, тел. +38 (0562) 745-23-72, e-mail: bolshakov@mail.pgasa.dp.ua, ORCID ID: 0000-0003-0790-6473
2Кафедра украшознавства, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна акаде]шя буд1вництва та арх1тектури», вул. Чернишевського, 24-а, Дншро, 49600, Украша, тел. +38 (0562) 46-94-98, e-mail: evseeva@i.ua, ORCID ID: 0000-0001-9207-6333
3Кафедра зал1зобетонних та кам'яних конструкцш, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академ1я буд1вництва та арх1тектури», вул. Чернишевського, 24-а, Дншро, 49600, Украша, тел. +38 (0562) 47-02-98, e-mail: sav15@ukr.net, ORCID ID: 0000-0003-4515-2457
Анотащя. Постановка проблема. Сьогодш у npoueci реформування сощально-економ!чно! системи Укра!ни вщкриваються HOBi шляхи розвитку науки, шдготовки кадр1в, здатних забезпечити пдне м1сце держави у свгговому npocTopi. У сучаснш систем! вищо! школи першочергового значения набувае розвиток фундаментальних наукових дослвджень, зокрема, тих, KOTpi стосуються буд1вельно1 галуз1. Залучення до наукових терешв талановито! молодо виховання в не! методолопчно! та емшрично! культури, шдвищення вимог до результапв дослвдницько! пращ, забезиечення високо! ефективносл i конкурентоспроможност! науково! продукцп визначаеться як основне завдання кожного вишу Укра!ни. TaKi змши зумовлюють потребу в яшсно новому пвдход1 до оргашзацп науково-дослщницько! д!яльносп вищих навчальних заклад1в, а саме: у вщтворенш, розвитку i примноженш наукових шшл як осередшв ефективно! подготовки носив i творщв науково-техшчного прогресу в сучасних умовах.
Дослвдження та вивчення фундаментальних наукових шшл, зокрема буд1вельно1 галуз1 - складне та диверсифшоване завдання, виршенню якого протягом тривалого часу не прид1лялося надежно! уваги, хоча, здавалося б, буд1вельна галузь заведи була популярною i потр1бною за будь-яких змш, полгтичних чи економ1чних. Лише з початку 1990-х рошв почали з'являтися публшацп, автори яких для вивчення здобутшв укра!нських учених i учених-буд!вельнишв, зокрема, могли керуватися передуам фаховими, а не щеолопчними мотивами. За останнш час вщповщш дослщження в Укра!ш пройшли певну еволющю в плаш !х спрямованосл, комплексносп та глибини анал1зу.
Мета дослгдження - видшити та охарактеризувати академ!чш науков! школи буд1вельно! освгти, зокрема, на приклад! наукових шшл Придншровсько! державно! академи буд1вництва та архгтектури. Це складне методолопчно та значне за обсягом первинного матер1алу завдання, що потребуе глибинного та системного опрацювання. Виконати його в межах одше! статп неможливо, тому на цьому eTani обмежимося лише окресленням концептуальних пщход!в до видшення та систематизаци наукових шшл, а також визначенням методолопчних проблем, пов'язаних i3 виршенням вказаного питания.
Анал1з стану вивчення проблема сввдчить, що в наукових доробках багатьох дослщнишв накопичений значний матер1ал для студшвання феномену науково! школи, проте остаточно не узшджет шдходи до нього в р1зних галузях науки. У 70-х роках XX ст. було започатковано вивчення теоретичних аспекпв феномену науково! школи. Розвщки багатьох учених, зокрема, П. Анохша, А. Баева, К. Ланге, М. Родного, М. Семенова [1; 2; 6; 12; 13] присвячеш загальним принципам функц!онування наукових шшл як р!зновиду досл!дницьких колектив!в, висунули на порядок денний проблему дослщження колективних форм творчост! вчених.
Ключов1 слова: наукова школа; критерп науковог школи; фундаментальт досл1дження; техтчт науки
КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ПОДХОДЫ К ОПРЕДЕЛЕНИЮ И ИССЛЕДОВАНИЮ НАУЧНЫХ ШКОЛ В ИСТОРИИ СТРОИТЕЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ ПГАСА
БОЛЬШАКОВ В. И.1, д. т. н, проф., ЕВСЕЕВА Г. П.2, д. н. гос. упр., проф., САВИЦКИЙ Н. В.3, д. т. н, проф.
'Кафедра материаловедения и обработки материалов, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, Днепр, 49600, Украина, тел. +38 (0562) 745-23-72, e-mail: bolshakov@mail.pgasa.dp.ua, ORCID ID: 0000-0003-0790-6473
2Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, Днепр, 49600, Украина, тел. +38 (0562) 46-94-98, e-mail: evseeva@i.ua, ORCID ID: 0000-0001-9207-6333
3Кафедра железобетонных и каменных конструкций, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, Днепр, 49600, Украина, тел. +38 (0562) 47-02-98, e-mail: sav15@ukr.net, ORCID ID: 0000-0003-4515-2457
Аннотация. Постановка проблемы. Сегодня в процессе реформирования социально-экономической системы Украины открываются новые пути развития науки, подготовки кадров, способных обеспечить достойное место государства в мировом пространстве. В современной системе высшей школы первоочередного значения приобретает развитие фундаментальных научных исследований, в частности, тех, которые касаются строительной отрасли. Привлечение к научным поприщам талантливой молодежи, воспитания у нее методологической и эмпирической культуры, повышения требований к результатам исследовательского труда, обеспечения высокой эффективности и конкурентоспособности научной продукции определяется как основное задание каждого вишу Украины. Такие изменения предопределяют потребность в качественно новом подходе к организации научно-исследовательской деятельности высших учебных заведений, а именно: в воссоздании, развитии и приумножении научных школ как ячеек эффективной подготовки носителей и творцов научно-технического прогресса в современных условиях.
Исследование и изучение сложное и диверсифицированное задание, решению которого в течение длительного времени не уделялось надлежащего внимания, хотя, казалось бы, строительная отрасль всегда была популярной и нужной при любых изменениях, политических или экономических. Лишь с начала 1990-х годов начали появляться публикации, авторы которых для изучения достижений украинских ученых и ученых-строителей, в частности, могли руководствоваться прежде всего профессиональными, а не идеологическими мотивами. За последнее время соответствующие исследования в Украине прошли определенную эволюцию в плане их направленности, комплексности и глубины анализа.
Цель исследования - выделить и охарактеризовать академические научные школы строительного образования, в частности, на примере научных школ Приднепровской государственной академии строительства и архитектуры. Это сложное методологически и значительное по объему первичного материала задания, которое нуждается глубинной и системной проработки. Выполнить его в пределах одной статьи невозможно, потому на этом этапе ограничимся лишь очерчиванием концептуальных а также определением методологических проблем, связанных с решением указанного вопроса.
Анализ состояния изучения проблемы свидетельствует, что в научных работах многих исследователей накоплен значительный материал для изучения феномена научной школы, однако окончательно не согласованные подходы к нему в разных областях науки. В 70-х годах XX ст. было основано изучение теоретических аспектов феномена научной школы. Работы многих ученых, в частности, П. Анохина, А. Баева, К. Ланге, М. Родного, М. Семенова [1; 2; 6; 12; 13] посвящены общим принципам функционирования научных школ как разновидности исследовательских коллективов, выдвинули на повестку дня проблему исследования коллективных форм творчества ученых.
Ключевые слова: научная школа; критерии научной школы; фундаментальные исследования; технические науки
CONCEPTUAL WAYS TO DIFINITION AND DEVELOPMENT OF SCIENTIFIC SCHOOLS IN THE HISTORY OF CIVIL ENGINEERING
EDUCATION OF PSACEA
BOLSHAKOV V. I.1, Dr. Sc., Prof, YEVSEIEVA G. P.2, Dr. Sc., Prof., SAVYTSKYI M. V.3, Dr. Sc., Prof
department of Materials and Materials Processing, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», Chernyshevskogo str., 24-A, Dnipro, 49600, Ukraine, phone: +38 (0562) 745-23-72, e-mail: bolshakov@mail.pgasa.dp.ua, ORCID ID: 0000-0003-0790-6473
2Department of Ukrainian studies, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», Chernyshevskogo str., 24-A Dnipro, 49600, Ukraine, phone: +38 (0562) 46-94-98, e-mail: evseeva@i.ua, ORCID ID: 0000-0001-9207-6333
3Department Reinforced Concrete and Masonry Structures, State Higher Education Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», Chernyshevskogo str., 24-A, Dnipro, 49600, Ukraine, phone: +38 (0562) 47-02-98, e-mail: sav15@ukr.net, ORCID ID: 0000-0003-4515-2457
Abstract. Problem statement Today the new ways of scientific development, personel training, can provide a worthy place of state in the world state space are opened in the reform of the social and economic system of Ukraine. In modern sytem of higher school the development of basic scientific research, in particular that concern the construction industry. Involvement in scientific territories of talented youth, education in its methodological and empirical culture, increasing demands for labor research results, ensuring high efficiency and competitiveness of scientific production,
defined as the main task of every university in Ukraine. These changes lead to the need for a qualitatively new approaches to research activities of higher education institutions, namely reproduction, development and enhancement of scientific schools as centers of effective training media and creators of science and technology in the modern world.
Research and study of fundamental research schools, including the construction industry is a complex and diversified tasks, its solution was not got a big attention for a long, although construction industry has always been popular and necessary in any political or economic changes. Publications has been appearing since 1990s where authors while studing the achievements of Ukrainian scientists, scientists builders, could guided by primarily professional, not ideological reasons. Resently the relevant studies in Ukraine have got a certain evolution in terms of focus, complexity and depth of analysis.
The purpose of the reseacrh is to identify and to characterize academic schools of construction education, particularly in the case of scientific schools of PSACEA. It is methodologically difficult and significant in terms of primary material task that requires deep and systematic study. To solve it in the same article is impossible, so we confine at this stage of forming the conceptual approaches to the systematization and scientific schools, as well as the definition of methodological problems associated with solution of given task.
Analysis of the problem research shows, that the scientific achievements of many researchers accumulated a considerable material for the study of the phenomenon of scientific school, but finallythe approaches are not agreed to it in various fields. The studying of the theoretical aspects of the phenomenon of scientific school was initiated in 70-ies of XX century. Exploration of many scientists, including P. Anokhin A. Baev, K. Lange, M. Rodney M. Semenov [1; 2; 6; 12; 13] devoted to the general principles of the functioning of schools as a form of scientific research teams and the agenda of the issue of collective forms of creativity research scientists was offered.
Keywords: scientific school; criteria for scientific schools; basic research; technical sciences.
Постановка проблемы. Сьогодш у процеа реформування сощально-економ1чно'1 системи Украши вщкриваються нов1 шляхи розвитку науки, тдготовки кадр1в, здатних забезпечити пдне мюце держави у свгговому простор!. У сучаснш систем! вищо'1 школи иершочергового значения набувае розвиток фундаментальних 1 прикладних наукових дослщжень, зокрема, тих, котр1 стосуються буд1вельно'1 галузг Залучення до наукових терешв талановитох молодо виховання в не! методолопчно! та емтрично! культури, тдвищення вимог до результате дослщницько! пращ,
забезпечення високо! ефективносп \ конкурентоспроможносп науково! продукци визначаеться як основне завдання кожного вишу Украши.
Таю змши зумовлюють потребу в якюно новому пщход1 до оргатзаци науково-дослщницько'! д1яльносп вищих навчальних заклад1в, а саме: у вщтворент, розвитку \ примноженш наукових шкш як осередюв ефективно! тдготовки носив 1 творщв науково-техшчного прогресу в сучасних умовах.
Дослщження та вивчення
фундаментальних наукових шкш, зокрема, буд1вельно'1 галуз1 - складне та диверсифшоване завдання, виконанню якого протягом тривалого часу не придшялося належно! уваги, хоча, здавалося б, буд1вельна галузь завжди була популярною \ потр1бною за будь-яких змш, пол1тичних чи
економ1чних. Лише з початку 1990-х рок1в почали з'являтися публ1кац11, автори яких у вивченш здобутк1в укра'1нських учених, \ учених-буд1вельниюв, зокрема, могли керуватися передуам фаховими, а не 1деолог1чними мотивами. За останнш час в1дпов1дн1 дослщження в Укра1ш пройшли певну еволющю в план1 !х спрямованост1, комплексносп та глибини анал1зу.
Мета дослщження - видшити та охарактеризувати академ1чш науков1 школи буд1вельно'1 осв1ти, зокрема, на приклад! наукових шк1л Придшпровсько!' державно! академ11 буд1вництва та арх1тектури. Це складне методолог1чно та значне за обсягом первинного матер1алу завдання, що потребуе глибинного та системного опрацювання. Виконати його в межах одше'1 статт1 неможливо, тому на цьому етап1 обмежимося лише окресленням концептуальних п1дход1в до вид1лення та систематизаци наукових шк1л, а також визначенням методолог1чних проблем, пов'язаних ¡з вир1шенням вказаного питания.
Анал1з стану вивчення проблеми св1дчить, що в наукових доробках багатьох досл1дник1в накопичений значний матер1ал для студ1ювання феномену науково! школи, проте остаточно не узгоджет п1дходи до нього в р1зних галузях науки. У 70-х роках XX ст. було започатковано вивчення теоретичних аспект1в феномену науково! школи. Розв1дки багатьох учених, зокрема, П. Анохша, А. Баева, К. Ланге, М. Родного, М. Семенова
[1; 2; 6; 12; 13] присвячеш загальним принципам функщонування наукових шкш як р1зновиду дослщницьких колектив1в, висунули на порядок денний проблему дослщження колективних форм творчосп вчених.
Складшсть розумшня дефшщп «наукова школа» зумовила розма!ття пщход1в до не!, велику кшьюсть трактувань самого поняття. Багатозначшсть цього поняття можна прошюструвати р1зними дефш1щями, ям знаходимо в наукових розвщках 1970-1990 роюв. Так, М. Родний стверджував, що наукова школа - колектив на чол1 з науковим кер1вником, що е автором певно! програми дослщження. Кожнш науковш штш притаманний певний стиль роботи, що залишаеться незмшним у пращ змЫ проблематики [12, с. 84]. П. Анохш вважав, що наукова школа - це традищя мислення, особлива наукова атмосфера. Така школа дуже пришвидшуе становления вченого [1, с. 259].
К. Ланге стверджував, що класична наукова школа формуеться на баз1 вищого навчального закладу при визначному вченому. Основна функщя науково! школи, за К. Ланге, - навчання науково! творчосп, виховання нових таланпв. У пращ «Класичш 1 сучасш науков1 школи 1 науково-дослщш об'еднання» вш визначив наукову школу як «неформальний науковий колектив, що формуеться при видатному вченому на баз1 науково-дослщно! установи з метою колективно! розробки певно! науково! ще! (проблеми, напряму)» [6, с. 207]. 1нший дослщник - Н. Семенов - трактував поняття «наукова школа» як «своерщний споаб мислення 1 дп в наущ, у тдход1 до вир1шення будь-яких наукових проблем» [13, с. 19].
За визначенням вщомого науковця Д. Зербшо, «наукова школа - це професшна добровшьна ствдружшсть людей, що сформувалася пщ егщою особистосп вченого-лщера. Вона займаеться активною дослщницькою роботою в новому актуальному напрям1 й об'еднана щеями, методиками, науковими традищями, ствпрацею, що розширюеться, пошуком нових факпв. У науковш школ1 висуваються гшотези, концепцп, теорп, проводяться дослщження й узагальнюються результати
ISSN 2312-2676
експерименпв. У нш не бояться дискусш i сплесюв протилежних думок. Тут забезпечуеться повна свобода творчосп» [4, с. 10].
У роки незалежносп украшська академ1чна наука, продовжуючи
напрацьоваш пщходи до визначення поняття «наукова школа», визначае «школу» як науковий напрям. Вчеш, KOTpi анал1зують цю проблему, акцентують увагу на наявносп характерних властивостей, необхщносп об'еднання групи учшв, однодумщв, чшхось послщовниюв на основ! спшьних погляд1в, принцитв, функщя яких полягае у виробленш й теоретичнш систематизацп знань в окремш науковш галузг До тако! точки зору схильш Д. Зербшо, О. Юян, О. Устенко, Г. Цехмютрова, В. Шейко, Л. Кушнаренко та iH. [4; 5; 14-16; 10].
Виклад основного матер1алу. Розглянемо детальшше концептуальш пщходи до формування науково! школи в буд1вельнш галузг У д1яльносп науково! школи реал1зуються таю ochobhI функцГ!: отримання наукових знань (дослщження i навчання); поширення наукових знань (комушкащя); пщготовка обдарованих вихованщв (вщтворення). Головна ознака науков! школи - ефективне засвоення i дослщження !! членами актуальних проблем i3 висунутих кер1вником наукових напрям1в.
Мш1мальний цикл, що дае пщстави фшсувати юнування школи, становлять три поколшня дослщниюв: засновник школи -його послщовник - учн1 послщовника. Ключова постать науково! школи - !! лщер, ¡м'ям якого названо школу. Це видатний, авторитетний учений, котрий розробляе фундаментальш та загальш питания науки, продукуе ще!, HOBi напрями дослщжень, здатний об'еднати навколо себе колектив однодумщв.
Так, зокрема, знаш серед в1тчизняних та св1тових науковщв науков1 школи М. Амосова, О. Богомольця (медицина),
B. Антоновича, М. Грушевського,
C. Кульчицького, Д. Яворницького (¿сторичн! науки), С. Патона, К. Стародубова (металознавство), науково-конструкторська школа М. Янгеля в галуз1 ракетобудування та
iH.
Серед буд1вельно'1 галуз! вщнаходимо провщних вчених та !х школи, зокрема, наукову школу сталезал1зобетонних конструкцш створив доктор техшчних наук, професор, Стороженко Л. I.
Доктор техшчних наук, професор, лауреат Державно! преми Укра!ни в галуз! арх1тектури 3. Я. Бл1харський заснував школу з проблем дослщження роботи зал1зобетонних конструкцш в агресивному середовищг Особливють наукових пошуюв полягае у вивченш впливу корозшних явищ та тдсилення конструкцш за ди навантаження, що реально вщповщае робот! конструктивних елеменпв, буд1вель та споруд. Продуктивш й шш1 лщери, котр! очолюють науков! школи буд!вельно! галуз!, зокрема, науковщ КНУБА, ХНУБА, Полтавського техшчного ушверситету ¡м. Кондратюка та ш. [7-9; 11].
Серед шших ознак науково! школи прийнято видшяти таю: багатор1чна наукова продуктившсть, що характеризуеться як юльюсними (юльюсть публшацш, посилань), так 1 яюсними показниками (лщер 1 члени школи е авторами фундаментальних наукових праць, членами редколегш провщних професшних журнал1в 1 зб!рниюв); широта проблемно-тематичного, географ1чного, хронолопчного д!апазошв функщонування науково! школи; збереження традицш 1 щнностей школи на вах етапах 11 становления та розвитку, забезпечення спадкоемносп в напрямах наукових дослщжень, стилю науково! роботи; розвиток атмосфери творчосп, новаторства, вщкритосп для наукових дискусш як у професшнш преа, так 1 в спшкуванш; об'еднання в науков! школи певного кола талановитих учених, постшне !х поновлення обдарованими вихованцями -
послщовниками лщера, здатними до самостшного пошуку; постшш комушкацшш зв'язки (горизонтальш 1 вертикальш) м1ж учителем та учнями, рядовими членами школи; активна педагопчна д1яльшсть (юльюсть здобувач1в, астранпв,
докторанпв, виданих пщручниюв, навчальних поабниюв, розробка нових курав); офшшне визнання державою (науковою спшьнотою) важливосп наукових дослщжень науково! школи (число
академшв, доктор1в, кандидате наук, професор1в, доценпв, заслужених д1яч1в 1 пращвниюв).
Лщером науково! школи стае переважно доктор наук. У склад! науково! школи мае бути юлька доктор1в наук за спещальшстю. Проблематика наукових дослщжень учшв обов'язково мае бути пов'язана з тематикою вчителя - лщера школи. 1нколи вказують на географ1чну дислокащю як одну з ознак школи. Ця формальна ознака може бути використана як додаткова у процес! щентифшаци науково! школи.
Географ1чна дислокащя школи - одна з найважливших ознак для арх1тектурних шкш. Так, вир1зняють Кшвську, Харювську, Льв1вську, Полтавську, Дншропетровську, Одеську арх!тектурш школи, що показово в питанш не сюльки лщерства ще! школи, сюльки дотримання певних усталених традицш регюнальних шкш
Найпоширешший метод щентифшаци науково! школи - це вивчення потоку кандидатських ! докторських дисертацш науковщв, яю входять до цього неформального колективу. Такий пщхщ правом1рний, осюльки виявляе
взаемовщносини вчителъ - ученъ, що особливо суттево для науково! школи. Вш ефективний, осюльки дае змогу отримати конкретн! результати, що базуються на юльюсних даних про захищен! тд кер!вництвом того чи шшого вченого дисертаци, свщчить про в!дпов!дн!сть тематики дисертацш учшв проблематиц! дисертац!! лщера.
Б1блюметричш методи допомагають вивчити частоту цитування праць кер1вника його учнями, проанал1зувати просування у розробленн! науково! проблематики лщера, вщслщкувати еволющю само! науково! проблеми.
Науков! школи - це головна неформальна структура науки, що робить значний внесок у и розвиток. Представники пров!дних наукових шкш, як правило, досягають значних наукових результате. Вщ розвитку та цшеспрямовано! науково! роботи в рамках наукових шкш значною м1рою залежить науковий ¡мщж навчального закладу ! яюсть пщготовки студенпв. Перспективи науки завжди визначаються
перспективами провщних иаукових шкш. Особливо це характерно для XXI стол1ття, коли ва галуз1 свггово! науки досягли видатних висот, а будь-яю науков1 проблеми вимагають об'еднання зусиль вчених, утворення наукових колектив1в. У цих умовах зростае значения наукових шкш.
Форми оргашзацп науково! школи можуть бути р1зними (кафедра, лаборатор1я, шститут), але в будь-якому раз1 вона повинна забезпечувати необхщну комушкащю м1ж членами ще! оргашзацп.
Дослщники визначають два шляхи формування науково! школи: еволюцшний 1 комерцшний. Перший передбачае поступове формування 1 розвиток наукового колективу 1 матер1ально! дослщницько! бази в рамках розвитку вишу, так би мовити, юторичний шлях. Комерцшний шлях передбачае запрошення стороннього лщера з1 сформованим колективом, що вимагае створення ексклюзивних умов: потужно! матер1ально! бази та високо! оплати пращ тощо.
Щодо Придншровсько! державно! академп буд1вництва та арх1тектури можна зазначити, що ва науков1 школи склалися юторично впродовж довгих роюв формування буд1вельно! осв1ти на теренах Придншровського регюну. Опираючись на базов1 визначення провщних науковщв та практичне втшення провщних шституцш буд1вельно! галуз1, ми так визначаемо науков1 школи Придншровсько! державно! академп буд1вництва та арх1тектури: це колектив визнаних украшською та св1товою науковою громадсьюстю фах1вщв, ям працюють у структурних пщроздшах академп в одному науковому напрям1 дослщжень пщ кер1вництвом вщомого вченого. Окремий колектив науково! школи формуеться вщповщно до юторичних традицш академп, спрямованих на формування поколшь професшно!, науково! та культурно! ел1ти Украши.
Основне завдання кожно! окремо! науково! школи - здшснювати (виконувати) науково-дослщницьку, науково-
оргашзацшну, науково-методичну, патентну та винахщницьку д1яльшсть вщповщно до чинного законодавства Украши, постанов Кабшету Мш1стр1в Украши, нормативних
акпв МОН Украши, статуту академп, наказ1в та розпоряджень ректора, перспективних та р1чних плашв науково!, та науково-техшчно! роботи, договор1в, укладених академ1ею з1 стороншми оргашзащями.
Наукову школу очолюе визнаний фах1вець у зазначенш галуз1 (як правило, доктор наук), пщ кер1вництвом якого ведеться пщготовка наукових та науково-педагопчних кадр1в вищо! квал1ф1каци вщповщно до наукових напрям1в, затверджених Кабшетом Мш1стр1в Украши. Кер1вник науково! школи здшснюе оргашзащю та кер1вництво вама видами д1яльносп науково! школи 1 несе повну вщповщальшсть за результати !! роботи. Вш звггуе про виконану роботу перед ученою радою академп раз на рш та звертаеться до кер1вництва вишу щодо надання фшансування наукових дослщжень за рахунок спецфонду, робить подання на члешв науково! школи щодо заохочення, нагородження, прем1ювання за
результатившсть проведено! науково-дослщницько! роботи. Змют дослщжень науково! школи узгоджуеться ¡з загальноакадем1чною науково-дослщною темою. Кер1вник науково! школи, !! основний склад, тематика наукових дослщжень, затверджуються вченою радою академп за поданням проректора з науково! роботи. Кер1вником науково! школи стае авторитетний вчений, як правило, доктор наук, який розробляе фундаментальш та загальш питания науки, продукуе ще!, нов1 напрями дослщження та здатний об'еднати навколо себе колектив однодумщв.
Та все ж основна ознака науково! школи - це сформований потужний науковий колектив ¡з доктор1в наук (не менше одного-двох) та кандидате наук (не менше п'яти), який виконуе науково-дослщницьку роботу за напрямами ще! школи. Цей науковий колектив розвивае наукову школу шляхом об'еднання дослщниюв р1зних поколшь (доктор1в наук, професор1в, викладач1в, наукових пращвниюв, докторанпв, астранпв, студенпв) р1зно! науково! квал1ф1кацГ! та р1зних вшових груп, ям виконують пщ кер1вництвом видатних провщних учених розроблення актуальних наукових проблем у буд1вельнш галуз1 або
на меж1 наук, яю перебувають у тюному зв'язку з нею.
Результати роботи науково! школи перюдично публшуються у провщних фахових в1тчизняних та заруб1жних виданнях. До першочергових завдань також входить створення та реал1защя анал1тичних проекпв, яю б усеб1чно характеризували наявний науковий потенщал та можливосп школи щодо здшснення фундаментальних 1 прикладних наукових дослщжень, реал1заци розробок в штересах держави.
Дуже важливим аспектом е те, що колектив науково! школи обов'язково тдтримуе, продовжуе та розвивае науков1 традици засновниюв школи, проводить анал1з та оцшювання якосп галузевих наукових та науково-техшчних програм, комплексних плашв державного р1вня та урядових доручень.
Серед доробюв науково! школи основними слщ вважати:
- найважлив1ш1 фундаментальш 1 прикладш дослщження у визначених наукових напрямах;
- пщготовку наукових кадр1в (кандидат1в та доктор1в наук) за науковими напрямами школи;
- науков1 видання (монографи, науков1 статп, шдручники, навчальш поабники та методичш розробки, а також патента), в тому чист з високим шдексом цитування;
- громадське визнання досягнень представниюв школи (преми, конкурси, гранти, нагороди);
- участь у наукових форумах м1жнародного р1вня;
- залучення до науково! д1яльносп за напрямами школи студенпв, асшранпв, докторанпв.
Концептуальш засади д1яльност1 учасниюв науково! школи полягають у продукуванш наукових знань, яке виражаеться через:
- розроблення теоретичних концепцш, моделей, проведения експерименпв, яю тдтверджують ту чи шшу наукову ппотезу;
- популяризащю отриманих результате дослщжень;
- збереження традицш 1 цшностей науково! школи на вах 11 етапах становления та розвитку;
- забезпечення сталосп розвитку наукового напряму наступними поколшнями вчених 1 дослщниюв;
- постшне залучення до науково'х д1яльносп обдаровано! молодо здатно! до самостшного наукового пошуку;
- розвиток атмосфери творчосп, новаторства, вщкритосп для наукових дискусш;
- штегращя теоретичних доробюв науково! школи в навчальний процес тощо.
Основш принципи д1яльносп науково! школи в академп це - системшсть, цшсшсть, шновацшшсть, вщкрипсть, зв'язок ¿з практикою. Саме щ принципи дозволяють реал1зувати основну мету д1яльносп наукових шкш, яка полягае у здшсненш колективно! штелектуально! творчо! д1яльносп, спрямовано! на здобуття 1 використання яюсно нових, оригшальних, значущих у буд1вельнш галуз1 знань та практичних рекомендацш.
Основний порядок та критери визначення наукових шкш спираються на в1тчизняний досвщ формування наукових шкш, який вщдае перевагу таким критер1ям:
- новизна й оригшальшсть авторськох теори;
- широта проблемно-теоретичного, географ1чного, хронолопчного д1апазошв функцюнування науково! проблеми;
- поширення результате дослщжень у кршш та за 11 межами;
- ефективна науково-педагопчна д1яльшсть (кшькють здобувач1в, асшранпв, доктор1в, монографш, пщручниюв, навчальних поабниюв, розроблення та впровадження нових курав тощо );
- офщшне визнання державою (науковою спшьнотою) важливосп наукових дослщжень науково! школи (число доктор1в, кандидате наук, професор1в, доценпв, заслужених д1яч1в 1 пращвниюв осв1ти тощо);
- наявшсть м1жнародних гранпв пщтримки наукових дослщжень;
- наявшсть почесних наукових знань, д1яльшсть науковщв школи як м1жнародних експерт1в, рецензенпв м1жнародних проекпв тощо.
Квал1ф1кацшними ознаками для реестраци та атестаци дослщницького
колективу як науково! школи можна визначити: наявнють колективу дослщниюв, об'еднаних для виконання дослщжень Í3 певного наукового напряму з потужним науковим потенщалом, як правило, це кшька поколшь учених, серед яких нараховуеться не менше п'яти доктор1в наук, 10 кандидате наук, а також е молод! вчеш (до 35 pokíb), асп1ранти (здобувач!), докторанти, студенти; наявнють дослщницьких програм з актуальних наукових напрям1в; наявнють кер1вника дослщницького колективу. KepiBHHK - доктор наук, професор, штатний ствробггник академи, який пщготував 5-10 кандидате наук, систематично бере участь у наукових конференщях академп,
всеукра!нських i м1жнародних, мае публшацп у виданнях, зареестрованих у МОН Укра!ни, м1жнародних журналах; наявнють не менше 20 наукових статей у наукометричних базах Web of Science та Scopus, опублшованих за останш и'ять pokíb членами дослщницького колективу у фахових виданнях Укра!ни та у заруб1жних рецензованих виданнях, за науковим напрямом школи; наявнють не менше трьох монографш за останш и'ять pokíb Í3 зазначеного наукового напряму автора (автор1в) науково! школи; наявнють не менше одше! докторсько! та чотирьох кандидатських дисертацш, захищених за останш п'ять pokíb, пщготовлених пщ кер1вництвом представниюв науково! школи; наявнють спещал!зовано! вчено! ради Í3 захисту докторських i кандидатських дисертацш за профшем науково'1 школи; наявнють постшних творчих зв'язюв Í3 колегами з шших виш1в МОН Украши, провщних закордонних ушверситетсв та дослщних шститу^в у форм! спшьних наукових дослщжень, публшацш, тощо (виконання державних, регюнальних та м1жнародних програм за грантами); участь представниюв науково! школи у всеукрашських та м1жнародних наукових виставках (пщтвердження - опублшоваш тези, дипломи, медал!, грамоти тощо).
Порядок реестрування науково! школи здшснюе вчена рада академп за поданням проректора з науково! роботи.
Ще один важливий аспект юнування науково! школи, але який не вим1рюеться
жодними критер1ями чи оцшками, це -збереження традицш 1 цшностей науково! школи на вах етапах !! становления й розвитку, забезпечення спадкоемносп в напрямах наукових дослщжень, стилю науково! роботи. I, як наслщок, розвиток атмосфери творчосп, новаторства, вщкритосп для наукових дискусш як у професшнш преа, так 1 особистому спшкуванш.
Об'еднання в науковш школ! певного кола талановитих учених, постшне !! поновлення обдарованими вихованцями -послщовниками лщера, здатними до самостшного пошуку, постшш
комушкативш зв'язки м1ж учителем та учнями, рядовими членами школи - запорука 11 устшного розвитку. Найрельефшше це виявляеться у наявносп мш1мального наукового циклу, що дае пщстави фшсувати юнування школи. Його становлять три поколшня дослщниюв: засновник - його послщовник - учш послщовника. Саме у цьому аспект! роль лщера науково! школи неощненна, бо лщером у наущ може бути тшьки творча особистють. Чим видатшший фах1вець очолюе школу, тим р1зномаштшш1 штереси його послщовниюв ! створювано! ним школи. Вчений, котрий мае ще! ! легко вщдае 1х, ум1е пщказати, якими шляхами рухатися, стае дослщником-учителем. Не вчителем, котрий викладае готов! знания, не лектором, а лщером, який веде сво!х учшв, йде попереду них ! разом з ними.
Поза сумшвом, д1апазон загально! культури, моральност! лщера позначаеться на р1вш кер1вництва школою. Для лщера в наущ важливо мати таю риси як наполегливють, самостшнють, почуття вщповщальносп. Вони особливо необхщш лщеров! науково! школи в нестшкому суспшьста, у якому ми живемо. Бажано вмгги поеднувати таю несумюш, здавалося б, властивосп, як твердють ! гнучюсть, мршливють ! реал1зм, дружелюбнють ! вмшня «тримати дистанщю», нарешт!, серйознють 1 почуття гумору.
Дослщники проблем наукових шюл в Укра!ш Д. Зербшо, О. Гшздшова та ш, виходячи з урахування ставлення вчених до науково! роботи ! дослщницько! д!яльносп та особистих якостей кер!вниюв наукових
шкш, пропонують таку градащю вчених [5, с. 4-5; 3, с. 8]: учений-енциклопедист, учений-читач, але етзодичний дослщник, учений-дослщник, учений-фшософ, учений-адмЫстратор, учений-лщер, учений-викладач.
Кожна ¿з запропонованих науковцями градацш мае сво! переваги й систему цшностей та штереав. Та, на думку бшьшосп науковщв, до яко! приеднуемося й ми, лише учений-лщер зазвичай створюе свою наукову школу, концентруе зусилля 1 працюе в одному-двох фундаментальних напрямах, якщо вм1е залучити на цей шлях сво'1х пщотчних, якщо в нього е власш ще! \ вш може передати !х 1 свое захоплення ними сво'1м учням.
Таким чином, основними
концептуальними ознаками науково! школи е наявшсть науково! спшьноти, яка розвиваеться у чаа 1 простор!, мае спрямованють на розроблення нового,
оригинального напряму у наущ, сповщуе спшьшсть наукових штереав, принцитв та методичних пщход!в до виконання продуктивно! програми дослщжень. Така спшьнота мае бути осередком науково-педагопчно! д!яльносп, об'еднаним визнаним лщером ¿з наявшстю декшькох поколшь учених (ланка «учитель - ученъ») та результативним опубл!куванням наукових доробок (публшацп, доповвд, монограф!!, п!дручники тощо).
Наукова школа - це осередок штенсивно! концентраци творчо! енерги у процес! наукового пошуку, зародок нових погляд1в у наущ. Розвиток наукових шкш посилюе роль науки як оргашчно! складово! частини осв1ти, що сприяе зростанню освггнього потенщалу вишу ! суспшьства в ц1лому.
За цими ознаками насьогодш в ДВНЗ ПДАБА сформувалися ! пл1дно працюють 10 наукових шкш.
ВИКОРИСТАН1 ДЖЕРЕЛА
1. Анохин П. К. Верю таланту / П. К. Анохин // Наука сегодня / под ред. С. Р. Микулинского, - Москва, 1969. -С. 257-260.
2. Баев А. А. О научных школах / А. А. Баев // Школы в науке : сб. науч. тр. / [науч. ред. С. Р. Микулинский]. -Москва, 1977. - С. 503-504.
3. Гшздшова О. А. Характеристика дефшщи «Наукова школа» / О. А. Гшздшова // Теор1я та методика навчання та виховання : зб. наук. пр. / М-во осв1ти \ наукиУкраши, Харшв. нац. пед. ун-т ш. Г.С. Сковороди ; [за ред. Г. В. Троцко]. - Харшв, 2008. - Вип. 13. - С. 13-23.
4. Зербшо Д. Д. Наукова школа як спонтанний феномен / Д. Д. Зербшо // Науковий свп\ - 1999. - № 9. - С. 1326.
5. К!ян О. I. До питания визначення категорИ "наукова школа" в юторюграфп / О. I. Юян // Науков1 записки КДПУ. Сер1я: 1сторичн1 науки / ред. В. М. Ф1лоретов [та ¡н.]. - Кгровоград, 2007. - Вип. 10. - С. 100-105.
6. Ланге К. А. «Классические» и современные научные школы и научно-исследовательские объединения / К. А. Ланге // Школы в науке / [под ред. С. Р. Микулинского, М. Г. Ярошевского, Г. Крёбера, Г. Штейнера. -Москва, 1977. - С. 265-274.
7. М1жкафедральна науково-дослвдна буд1вельна лаборатор1я при кафедр1 "Промислового та цив1льного буд1вництва" факультету буд1вництва та дизайну Луцького нац1онального техшчного ун1верситету // Факультет буд1вництва та дизайну Луцького нацюнального техн1чного ушверситету. - 2015. - 8 ачня. -Режим доступу: http://www.bf.lntu.edu.ua/fakultet/budivelna-laboratoriya.html.
8. Наукова д1яльшсть кафедри бyдiвeльниx конструкцш та мocтiв «Львiвcькa пoлiтexнiкa» // Нацюнальний yнiвepcитeт «Львiвcькa пoлiтexнiкa». - Режим доступу: http://old.lp.edu.ua/node/597.
9. Hayкoвi шдроздши yнiвepcитeтy // Ки1вський нацюнальний ушверситет бyдiвництвa та арх1тектури. - Режим доступу: http ://www.knuba.edu.ua/?page_id=206.
10. Научные школы: проблемы теории и практики : [монография] / Нар. укр. акад ; В. И. Астахова. Е. В. Астахова, А. А. Гайков, Л. Н. Герасина, Е. Г. Михайлева ; под общ. ред. В. И. Астаховой, Е. В. Астаховой. - Харьков : Изд-во НУА, 2005. - 332 с.
11. Пгчупн С. Ф. Наукова школа «Надшшсть бyдiвeльниx кoнcтpyкцiй»: досягнення i перспективи // Збipник наукових праць. Cepiя: Галузеве машинобудування, бyдiвництвo / Полтавський нaцioнaльний тexнiчний yнiвepcитeт iм. Юpiя Кондратюка. - Полтава, 2015. - Вип. 1(43). - С. 3-16.
12. Родный Н. И. Очерки истории и теории развития науки / Н. И. Родный. - Москва : Наука, 1969. - 422 с.
13. Семенов Н. Н. Наука и общество : статьи и речи / Н. Н. Семенов. - Москва : Наука, 1973. - 487 с.
14. Устенко О. А. Hayкoвi школи як фундамент вищо! освгги / О. А. Устенко // Психолопя i cycпiльcтвo. - 2002. - № 3/4. - С. 11-19.
15. ЦехмютроваГ. С. Основи наукових дослщжень / Г. С. Цехмютрова. - Ки!в : Слово, 2003. - 240 с.
16. Шейко В. М. Оргашзащя та методика науково-достдницько! дгяльносп / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. -[5-те вид]. - Ки1в : Знания, 2006. — 307 с.
REFERENCES
1. Anoxin P.K., ed. Mikulinskij S.R. Veryu talantu [Believe in talent]. Nauka segodnya [The science today]. Moskva, 1969, pp. 257-260. (in Russian).
2. Baev A.A.,ed. Mikulinskij S.R. O nauchnyx shkolax [About scientific schools]. Shkoly v nauke [Schools in the science]. Moskva, 1977, pp. 503-504. (in Russian).
3. Gnizdilova O.A., ed. Trotsko H.V. Kharakterystyka definitsii «Naukova shkola» [Definition characteristc of "Scientific school"]. Teoriia ta metodyka navchannia ta vykhovannia [Theory and methodology of training and education]. M-vo osvity i nauky Ukrainy, Kharkiv. nats. ped. un-t im. H.S. Skovorody [Ministry of education and science, Kharkiv National Pedagogical University named after H.S. Skovoroda]. Kharkiv, 2008, iss. 13, pp. 13-23. (in Ukrainian).
4. Zerbino D.D. Naukova shkola yak spontannyi fenomen [Scientific school as a spontaneous phenomenon]. Naukovyi svit [The scientific world]. 1999, no .9, pp. 13-26. (in Ukrainian).
5. Kiian O.I., ed. Filoretov V.M Do pytannia vyznachennia katehorii "naukova shkola" v istoriografii [On the question of the definition of "scientific school" in historiography]. Naukovi zapysky KDPU [Scietific notes of Kirovohrad State Pedagogical university]. Seriia: Istorychni nauky [Series: Historical sciences]. Kyrovograd, 2007, iss. 10, pp. 100105. (in Ukrainian).
6. Lange K.A., eds. Mikulinskij S.R., Yaroshevskij, M.G., Kryober G. and Shtejner G. «Klassicheskie» i sovremennye nauchnye shkoly i nauchno-issledovatel'skie ob''edineniya [The "classical" and modern scientific schools and research associations]. Shkoly v nauke [Schools in the science]. Moskva, 1977, pp. 265-274. (in Russian).
7. Mizhkafedralna naukovo-doslidna budivelna laboratoriia pry kafedri "Promyslovoho ta cyvilnoho budivnitstva" fakultetu budivnytstva ta dyzajnu Lutskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu [Interdepartmental construction research laboratory at the Department "Industrial and Civil Engineering" faculty of construction and design Lutsk National Technical University]. Fakultet budivnitstva ta dyzainu Lutskoho natsionalnoho tekhnichnoho universitetu [Department of Construction and Design of the Lutsk National Technical University]. 2015, Available at: http://www.bf.lntu.edu.ua/fakultet/budivelna-laboratoriya.html. (in Ukrainian).
8. Naukova diialnist kafedry budivelnykh konstruktsii ta mostiv «Lvivska politekhnika» [Research Department of Building Structures and Bridges "Lviv Polytechnic"]. Natsionalnyi universytet «Lvivska politekhnika» [The National University "Lviv Politechtic"]. Available at: http://old.lp.edu.ua/node/597. (in Ukrainian).
9. Naukovi pidrozdily universitetu [Scientifical departmens of university]. Kyivskyi natsionalnyi universitet budivnytstva ta arkhitektury [Kyiv National University of Construction and Architecture]. Available at: http://www.knuba.edu.ua/?page id=206. (in Ukrainian).
10. Astaxova V.I., Astaxova E.V., Gajkov A.A., Gerasina L.N. and Mihajleva E.G. Nauchnye shkoly: problemy teorii i praktiki [Scientific schools: theory and practic problems]. Nar. ukr. akad [People's Ukrainian Academy]. Xar'kov: Izd-vo NUA, 2005, 332 p. (in Russian).
11. Pichuhin S.F. Naukova shkola «Nadiinist budivelnykh konstruktsii»: dosiahnennia i perspektyvy [Scientific school "Reliability of building structures": achievements and prospects]. Zbirnik naukovykh prats. Seriia: Haluzeve mashynobuduvannia, budivnitstvo [Scientific papers collection. Series: Sector mechanical engineering, construction]. Poltavskyi natsionalnyi tekhnichnyi universitet im. Yuriia Kondratiuka [Poltava National Technical University named after Kondratiuk Yu.]. Poltava, 2015, iss. 1(43), pp. 3-16. (in Ukrainian).
12. Rodnyj N.I. Ocherki istorii i teorii razvitiya nauki [Studies in history and theory of science development]. Moskva: Nauka, 1969, 422 p. (in Russian).
13. Semenov N.N. Nauka i obshchestvo: stat'i i rechi [Science and sociaty: articles and speaches]. Moskva: Nauka, 1973, 487 p. (in Russian).
14. Ustenko O.A. Naukovi shkoly yak fundament vyshhoi osvity [Scientific schools as high education basis]. Psykholohiia i suspilstvo [Psychology and sociaty]. 2002, no. 3/4, pp. 11-19. (in Ukrainian).
15. Tsekhmistrova H.S. Osnovy naukovykh doslidzhen [Scientific researches fundamentals]. Kyiv: Slovo, 2003, 240 p. (in Ukrainian).
16. Sheiko V.M. and Kushnarenko V.M. Organizatsiia ta metodyka naukovo-doslidnoi diialnosti [Organisation and methodology of scientific and research activity]. Kyiv: Znannia, 2006, iss. 5, 307 p. (in Ukrainian).
