CC BY
17
В.1. Павлов,
доктор економтних наук, м. Piene В.1. Гринчуцький, доктор економтних наук, м. Тернотль
В.С. Кравщв, кандидат економтних наук, м. Львiв
Н.В. Павлiха, кандидат економтних наук, м. Луцьк
КОНЦЕПТУАЛЬШ ЗАСАДИ УПРАВЛ1ННЯ ОБЛАШТУВАННЯМ ПРОСТОРОВИХ СИСТЕМ У КОНТЕКСТ! ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ IX СТАЛОГО РОЗВИТКУ
На початку XXI столгття теорiя сталого розвитку стала не тшьки найбiльш популярною новою теорieю останнiх десятирiч, але й цшком практичною, осшль-ки ва розвинуп в економiчному вiдношеннi краши, а саме 179 держав, висловили свое прагнення стати на шлях забезпечення сталого розвитку. Не вдаючись до докладно! ощнки позитивных та негативних сторiн ще1 вде1, слад вказати на труднощi И втшення в життя в су-часних мобiлiзацiйних умовах розвитку регiонiв Ук-ра!ни. Потребуе формування й реалiзащl така розроб-ка, яка б дозволила забезпечити перехiд регiонiв кра!-ни на збалансований розвиток.
В умовах наявних мiжрегiональних диспропорцш розвитку репошв Укра!ни слiд звернути увагу на ак-тивiзацiю ди просторового чинника !х розвитку, що характеризуеться певним ресурсним потенщалом. У зв'язку з цим концепщя управлiння просторовим об-лаштуванням територи краши виступае реальною нау-ковою основою для забезпечення сталого розвитку
Просторове облаштування територи передбачае формування загально1 закономiрностi й специфши те-риторiально-управлiнських щлей i на цш основi ви-значення стратепчнох перспективи розвитку регюну та його мiсце в розвитку краши. Виступаючи важливим чинником забезпечення сталого розвитку регюшв кра1-ни, управлiння просторовим облаштуванням ввдобра-жае можливосп оптимального використання просторового потенщалу й основнi напрями розвитку ввдпо-ввдно1 територи, шфраструктурнох зв'язаносп, тдви-щення и iнвестицiйноl привабливосп.
На результати цього дослiдження вплинули фун-даментальнi роботи з теори планетарного розвитку В. Вернадського, яю розвинуп в працях його послвдов-никiв (Д. Джозеф, Д. Медуз, Ж. Йос, А. Печчея, Дж. Форрестер); з теоретичних основ сталого розвитку суспшьних процесiв (О. Веклич, В. Волошин, З. Герасимчук, М. Голубець, К. Гофман, Б. Данили-шин, М. Долiшнiй, А. Мшц, Л. Мельник, Л. Руденко, В. Трегобчук, В. Шевчук); до^дження з глобальних проблем сустльного розвитку (Р. Арон, Л. Гумшьов,
М. Кондратьев, Е. Кочетов), з вивчення репональних проблем розвитку (М. Вебер, У. 1зард, О. Кристал-лер, П. Хаггет); з методологи системного тдходу та комплексного розвитку (Е. Алаев, В. Афанасьев, Г. Бакен, Л. Берталанф^ I. Блацберг, Г. Ншолас, I. Пригожий, В. Розумовський, В. Садовський, А. Холл, Р. Фейджин, Е. Юдин); з1 стратепчного планування, прогнозування та гтишзаци складних систем (В. Агафонов, А. Альохш, I. Ансофф, Е. Голубков, I. Пригожий, М. Прокопенко, В. Ройзенберг. М. Чумаченко), з методологи вивчення просторових систем (Ю. Бшо-конь, М. Дьомш, М. Габрель, С. Ниммш, В Нудель-ман, С. Перцик, Т. Ратвшер); а також з виршення репональних проблем використання ресурсного потенщалу (С. Бойко, Л. Гришв, С. Дорогунпов, В. Свдо-кименко, П. Жук, Ф. Заставний, С. Алупко, I. Лую-нов, М. Козор1з, В. Кравщв, М. Мальський, I. Миха-сюк, В. Павлов, М. Паламарчук, В. Пила, С. Писа-ренко, Я. Побурко, В. Руденко, Ю. Стадницький, Ю. Туниця, А. Федорищева, С. Хар1чков, О. Шаблш, Л. Шевчук).
Доцшьно зазначити, що у в1тчизнянш та за-руб1жн1й науковш лiтературi розкрито р1знопланов1 питання щодо теоретичних основ та узагальнення дос-вiду просторового облаштування територiальних систем рiзного рiвня, обгрунтовано тдходи до розв'язання проблем регiонального розвитку. На жаль, iснуючi науковi розробки не охоплюють усього комплексу ме-тодологiчних завдань щодо повномасштабного залу-чення регiонiв у загальну схему облаштування територи кра!ни, яю необхiдно вирiшити для забезпечення !х сталого розвитку. На нашу думку, на сьогодш до-слiдження основ управлiння просторовим облаштуванням територи — це вiдкриття li заново, реконструкция ii «молекулярно! структури».
М.I. Долiшнiй у системi основних чинникiв ре-гiонального розвитку називае оптимiзацiю розмщен-ня продуктивних сил, тобто просторово! локалiзацil населення, шформаци, засобiв виробництва, шфраст-руктурного забезпечення. Саме прийняття та впровад-
B.I. Пaвлoв, B.I. ^и^у^кий, B.C. ^авщв, Н.В. Пaвдixa
жeння в життя oбгpyнтoвaннx piшeнь щoдo eфeктив-даш poзмiщeння та викopистaння тepнтopiaдьннx pe-сypсiв спpняе дoсягнeнию висoкoгo стушта бeзпeч-нoгo poзвнткy peгioиy.
Фopмyвaння та peaдiзaцiя пoлiтнкн стaдoгo poзвнт-ку peгioиiв, яка пepeдбaчaе ствopeння oптнмaдьннx yмoв для жнттедiядьнoстi нaceлeиня, фyнкцioиyвaиня гост-дapюючнx суб'екпв та ïx eкoлoгiчнoï бeзпeкн, набувае rernoï якoстi, пoтpeбyючи poзpoбкн кoнцeпцiï у^авлим пpoстopoвнм oблaштyвaиням тepнтopiï кpaïии.
На вiдмiнy вiд тpaдицiйнoï coцiaдьнo-eкoнoмiч-дoктpини peгioнaдьнoгo poзвиткy кoицeпдiя у^ав-лiння пpoстopoвим oблaштyвaнням пepeдбaчaе зoce-peджeння уваги нe стiдькн на самж фiзнчинx oб'ектax, скшьки на фyнкцioнaльниx, сoцiaдьниx, кyльтypннx, iнфopмaцiйниx зв'язкax мiж тepнтopiaдьними ствто-вapиствaми. Born зaмiсть тpaдицiйнoгo мiстoбyдiвeль-нoгo n^xo^y, який за суттю нoснть гaлyзeвий xapax-тep, спoиyкyе зoсepeдити увагу на тpaктyвaннi штег-poвaнoгo pecypcy poзвнткy пoсeлeнь та iнфpaстpyк-тури. У ïï oснoвy пoкдaдeнo сисгемний та сiтьoвий ^д^ди дo виявлeння й мoбiлiзaцiï peсypснoгo пoтeн-щалу peгioиy.
Caмe з цнx ^инин yсe бiльшoгo знaчeния набу-вають мiждисципдiнapнi poзpoбкн, як слiд здшсню-вати в кoнтeкстi як стaлoгo poзвнткy свiтy, так i opo-стopoвoгo пдaиyвaния «Beликoï €вpoпн», щo нинi poз-глядаеться як «пpoстopoвий сталий poзвнтoк».
З мeтoю тeopeтикo-мeтoдoлoгiчнoгo oбгpyитyвaн-
ня кoнцeпдiï yпpaвлiния пpoстopoвим oблaштyвaнням тepнтopiй нeoбxiднo визначитись з ввдтаввдним кaтe-гopiaдьним aпapaтoм.
Пpoцeс poзшнpeнoгo вiдтвopeния здiйсиюеться в Bpodopi й у чaсi, у peзyльтaтi чoгo вiдбyвaеться фop-мування й poзвитoк piзниx за змiстeм пpoстopoвиx лaнoк сyспiльнoгo життя — peгioнiв. За B.A. Пoпoвк-iним, peгioн — цe «нe тальки фyнкцioнaдьнo-кoмпo-нeитнa, стpyктypнo-гaдyзeвa цiлiснiсть, aдe й ^octo-poвa, щo пepeдбaчaе гавш poзмiщeння кoмпoнeитiв пpнpoднoгo, ^^альтто i eкoнoмiчнoгo сepeдoвищ у Apocropi, ïx пpoстopoвy нeпoдiльнiсть».
З u^oro визнaчeния мoжиa зpoбнти виcнoвoк, щo
peгioн cлiд poзгдядaти в rameNcri пeвнoгo peгioнaдь-нoгo пpocтopy На нашу думку, регюналъний npocmip — ад бaгaтoвeктopнe фopмyвaния людcькиx, тepитopi-aдьннx, фyнкцioнaдьннx, iнфopмaцiйннx та ча^вж cкдaдoвнx, дe за дoпoмoгoю юнуютош пpнpoднo та нaбyтoгo в ^o^ci poзвнткy pecypcнoгo зaбeзпeчeния peaдiзyеrъcя життевий цикл peгioиy, щo дае змoгy ви-piшити кDикpeтиi coцiaдьиi, eкoнoмiчнi та eкDлoгiчиi ripo-блeми. Рecypcнi мoждивocтi rpocтopy, яш мoжyть бути викopиcтaнi для дocягнeння cтaдoгo poзвиткy peгioнy, poзкpивaють йoгo просторовий потенщал..
Caмe cиcтeмний пiдxiд дoзвoляе poзглянyти pe-гioнaдьний пpocтip як пpocтopoвy систему з течки зopy загальн^ зaкoнoмipнocтeй poзвиткy, внyтpiшньoï цiлicнocтi й opгaнiзaцiï та визначити мicцe кoжнoгo йoгo eлeмeитy в cиcтeмi бшьш виcoкoгo piвня.
Просторова система — вд cиитeтичнa та opra-шчна цiлicнicть, щo включае в ceбe piзнoмaнiтнi тдси-cтeми (eлeмeити), а caмe: нaceлeння з йoгo дeмoгpa-фiчними, coцiaльними, кyльтypними, eтнiчними, лшгвютичними xapaктepиcтикaми; гeoгpaфiчний пpocтip та eкoлoгiчнy cиcтeмy, щo визначае зaбeзпe-чeнicть rpнpoднo-pecypcним пoтeнцiaдoм, eкoлoгiчиy ситуащю та ïï динaмiкy, пepeвaги aбo нeдoлiки poзмi-щeния в пpocтopi; peгioнaльнe гocпoдapcтвo, якe зyмoвлюе poзвнтoк i poзмiщeння пpoдyктивннx сил; aдмiнicтpaтивнo-rpaвoвy структуру, щo являе coбoю ocнoвy тepитopiaльнoгo yпpaвлiння. Bищeзaзнaчeнi пiдcиcтeми у cвoïй cy^ymocri yтвopюють складну, ди-нaмiчнy в чaci й пpocтopi, бaгaтopiвнeвy та бaгaтoфyи-кцioнaдьнy cтpyктypy системи.
Таким чинoм, cиcтeмний eфeкт взaемoдiï влв-мeитiв peгioнaдьнoгo rpocтopy xapaктepизyе ^octo-poвe oблaштyвaння вiдпoвiднoï тepитopiï. У дaнoмy випадку управлтня просторовим облаштуванням слад poзгдядaти як дшльнють суб ' екпв yпpaвлiиия щoдo пpocтopoвoï кoнкpeтизaцiï peгioнaдьнoï cтpaтeгiï co-цiaдьнo-eкoнoмiчнoгo poзвнткy ycтaнoвлeния ^mp^ тeтiв та фopм opгaнiзaцiï' тepитopiï, цiльoвoгo poзвнткy iнжeнepнo-тpaнcпopтнoï iнфpacтpyктypи. Cлiд зазна-чити, щo мoвa пepш за вте йдe Dpo yпpaвлiния o6-лаштуванням peгioнaдьнoгo пpocтopy
Мета, принципи та завдання управл'шня облаштуванням просторових систем. У сучаснж yмoвax для бiльшocтi кpaïн, у тому чи^ й Укpaïни, пoтpeбyють виpiшeння пpoблeми пiдвищeння юнку-peнтocпpoмoжиocтi та iнвecтицiйнoï пpивaбливocтi тв-pнтopiï, зaбeзпeчeння ïï coцiaдьнo-eкoнoмiчнoï та eкo -лoгiчнoï' бeзпeкн, eкoнoмiчнoï' й eкoлoгiчнoï' peaбiдiтaцiï' тepнтopiй мaднx та cepeднix мicт, ciльcькиx пoceлeнь, на щo мае бути зopiеитoвaнa кoнцeпдiя y^aM^™ i^o-cтopoвим oблaштyвaнням тepнтopiï' peгioнiв.
Упpaвлiиня пpocтopoвнм oблaштyвaиням peгioнiв, виступаючи oдиим з oбoв'язкoвнx eлeмeитiв дocягнeн-ня ïx cтaдoгo poзвнткy мае на мв'п одночасне забезпе-чення тдвищення рiвня життя населення, ращо-налъне використання територп, регулювання вико-ристання природних ресурав та захист довтлля.
ffl^o пiднeceння piвня життя нaceлeння, то pea-лiзaцiя цiеï мвти в кoитeкcтi yпpaвлiння пpocтopoвим oблaштyвaниям peгioнiв дасть змoгy тдвищити дoб-poбyт кoжнoï людини шляxoм cтвopeния poбoчиx мicцъ, зaбeзпeчнти c^m^rni eкoнoмiчнi, coцiaдьнi, кyльтypнi yмoви вiдпoвiднo дo пoтpeб piзниx вepcтв
Екoнoмiчний вicник Дoнбacy
населения, як при цьому повиннi бути оптимально використаш.
Рацiональне використання територи передбачае оптишзащю просторово1 оргашзацл регiонiв Укра1ни шляхом визначення державних та регiональних прю-ритетгв систем розселення, виробничо1, сощально!, шженерно-транспортнох iнфраструктури на основi про-ведення функцiонального зонування територи за видами переважного використання.
У свою чергу, регулювання використання при-родних ресурсiв та захисту навколишнього середо-вища сприятиме тдвищенню ефективност використання наявного природо-ресурсного потенщалу та за-безпеченню охорони довкшля, що, у свою чергу, знач-ною мiрою визначатиме перспективи соцiально-еко -номiчного тднесення вiдповiдного регiоиу.
Концепдiя управлiния просторовим облаштуван-ням територiй у контекст! перспектив !х сталого розвитку повинна передбачати розробку та ре^защю за-ходiв, що забезпечують еколопчно стале та конкурен-тоспроможне функщонування територи, й динамiчний розвиток за рахунок:
— мобшзаци природно-ресурсного потенщалу;
— вдосконалення господарсько1 спецiалiзацп в напрямку розвитку екологiчно чистих та ресурсозбе-рiгаючих техиологiй, тдвищення ролi послуг, поглиб-лення прикордонно1 коопераци в економiчнiй, со-щальнш та еколопчнш сферах;
— полiпшения просторово1 оргашзацл господар-ства та розселення;
— оргашзацл мережi цеитрiв активiзацií госпо-дарсько1 даяльностц
— забезпечення природоохоронних заходiв та розширения площ, що охороняються;
— розвитку мiжнародного спiвробiтництва в га-лузi охорони довкшля.
В основi розробки концепци управлшня просторовим облаштуванням територи регюшв Украши мають бути закладем «Керiвш принципи сталого просторового розвитку Свропейського континенту», сформован у 2000 рощ Свропейською Конференщею Мiнiстрiв Регионального Планування (Ганновер). Крiм того, у межах полтики сталого просторового розвитку слщ взяти до уваги Конвен-щю щодо збереження европейсько1 природи та природного середовища iснування, Загальноевропейську стратеги» бiологiчного та ландшафтного рiзноманiття Це сприятиме збереженню та збагаченню природних ресурав, що дозолить не лише шдтримати баланс екологiчних систем, але й забезпечити привабливiсть регюшв, шдвищити !х рекреащйну цiннiсть та яксть життя в щлому.
Узагальнення цих положень дозволяе вiднести до основних принцитв управлiння облаштуванням про-сторових систем таи:
• Забезпечення територiальноí едностг 1деться про розробку та реалiзацiю заходiв щодо формування й дотримання принцишв сталого просторового функщ-онування й розвитку краши як единого оргашзму. При цьому потребуе врахування тенденцiя переходу до ба-гатополюсного (полiцентричного) свiтового ствтова-риства, коли основою сшвробгтництва кра1н мае стати регiональна iнтеграцiя. Тобто ва рiшення та швестицл повинш базуватись на моделi полiцентричного розвитку Свропи, л нацiональних та репональних рiвнiв. До iнвестування повинш залучатись столицi Свропи, мiста-ворота, структурно слабк регiони, що е особливо важливим для розвитку старих iндустрiальних територiй та сiльських райошв.
• Урбанiзацiя та полiпшення вщносин мiж мiстом та селом. Мають розвиватися мiськi системи, вклю-чаючи малi та середнi мiста, сшьсьш райони. Ство-рення та змщнення мiських мереж сприяе збшьшен-ню взаемозалежностi цих мiст та створенню зв'язшв, !х спецiалiзацií, економiчному зростанню, а також от-риманню ефекту вiд розвитку конкуренцл та пошушв шляхiв вирiшення наявних проблем. Слад зазначити, що сшьсько-мюьш партнерства мають особливе значения щодо розвитку мереж сусшльного транспорту, пiдтримки життя та рiзноманiтностi дiяльностi в сшьських районах, збiльшення продуктивности шфра-структур, розвитку рекреацiйних регiонiв для мюьких мешканцiв, захисту та використання природно! й культурно! спадщини.
• Формування рiвних умов просторово! доступ-ностi. На мiсцях мають бути вдосконалеш зв'язки мiж малими та середшми мютами, сiльськими районами, головними центрами та транспортними комунiкацiями. Для забезпечення росту потошв руху необх1дно роз-робляти вiдповiднi об'еднувальнi стратеги на осжга врахування рiзномаштних способiв транспортування й ви-мог просторового планування. При цьому слщ зверну-ти особливу увагу на проблему зменшення забруднен-ня довкшля рiзноманiтними видами транспорту.
• Ращональне використання природних ресурсiв та охорона довкшля. Комплексне просторове облаштування дозволяе запобити появi екологiчних проблем, як можуть виникнути з рiзномаштних причин, наприк-лад, пов'язаних з недостатшм узгодженням галузе-вих програм або рiшень на мiсцях. У зв'язку з цим особливу увагу слад звернути на використання без-печних грийомiв та засобiв щодо ведения сшьського та лiсового господарства, формування транспортних систем на еколопчно безпечнш основ^ вiдродження депресивних територш та вiдновлення середовища iснування на них, а також середовища промислово забруднених районiв.
• Розвиток енергетичних ресурсiв та дотримання
B.I. Пaвлoв, B.I. ^и^у^кий, B.C. ^авщв, Н.B. Пaвдixa
eнepгeтичнoï бeзпeкн. Маються на yвaзi питання вию-pиcтaння вiднoвлювaдьннx джepeл eнepгiï як систем, щo зaвepшyють фopмyвaния cпiльннx евpoпeйcькиx eнepгeтнчннx систем, а тaкoж opгaнiзaцiï тpaнcпopтy-вання нафти та газу з Кастйсьюго peгioиy та Cx^roï Pociï, на щo cлiд звepнyти ocoбливy увагу пpи poз-po6^ та peaдiзaцiï пoлiтикн cтaдoгo пpocтopoвoгo poз-витку. Kpiм тoгo, у зв'язку з виcoкими нopмaми ста-живання eнepгiï нeoбxiднo надавати пpiopитeтнocтi бiльш eфeктивнoмy викopиcтaнню e^prn та юную™-гo oблaдиaння. Cлiд збшьшити eфeктивнicть функцю-нування нaявниx тeплoвиx eлeктpocтaнцiй з мeтoю знижeния piвня зaбpyднeния пoвiтpя; пiдвищнти 6вз-гаку aтoмниx eлeктpocтaнцiй.
• Фopмyвaния виcoкoякicнoгo та cтaдoгo туризму. ^и poзpoбцi пoлiтикн cтaдoгo пpocтopoвoгo poз-витку cлiд звepнyти увагу на викopиcтaння мoждивo-сгей для poзвиткy виcoкoякicнoгo та cтaдoгo туризму. Пpи цъoмy мае бути oцiнeнa rpocтopoвa cyмicнicть на ocнoвi дoтpимaння yмoв eкoлoгiчннx систем та ви-знaчeнoï дoпycтимoï кiлькocтi вiдвiдyвaчiв.
• Збepeжeння нaцioнaдьнo-кyдьтypнoï спадщини. Аджв важливим acпeктoм щoдo зaбeзпeчeння ^шаль-нo-eкoнoмiчнoгo poзвнткy та змiциeння peгioнaдьнoï iдeнтичнocтi е збiдьшeння мicцeвoï й peгioнaдьнoï ^^ вaбливocтi для iнвecтopiв, туриспв та нaceлeння. Ц вимагае кoмплeкcнoгo збepeжeння кyльтypнoгo над-бання сустльства, з мeтoю дocягнeния чoгo вимага-ють poзpoбкн пpoeкти збepeжeния, вiднoвлeння та внкopиcтaния icтopичниx пaм'ятoк i збepeжeння куль-rypнoï спадщини.
• Рoзшиpeння мoждивocтeй дocтyпy дo iнфop-маци та знань. З мeтoю фopмyвaния iнфopмaцiйнoгo сустльства ocoбливy увагу слад звepнyти на тв, щoб у peгioнax ш був пopyшeний дocтyп дo iнфopмaцiï.
Дoтpимaния зaзнaчeниx пpинцнпiв зaxищaе суб-cидiapнicть та на нaцioнaльнoмy peгioнaдьннx i мювд-внx piвияx зaбeзпeчyе взaемoвiднocини, пepeдyмoви й зacoби збepeжeния еднocтi в piзнoмaнiттi, щo ícto-pнчнo та гeoгpaфiчнo влacтивe peгioнaм Укpaïни.
Загальна мeтa yпpaвлiиня oблaштyвaнням пpocтo-poвиx систем poзкpивaетьcя чepeз систему завдань, дocягнeння якнx дoзвoлить зaбeзпeчити збaлaнco-вaнicть ïx poзвнткy:
— вдocкoнaлeння cпeцiaдiзaцiï гocпoдapcтвa pe-гioнy вiдпoвiднo дo нoвocтвopeниx виyтpiшнix та зoвнiшнix yмoв, щo пoтpeбyе здiйcнeння пoглиблeнo-ro oбгpyитyвaння пepcпeктивниx задач на ocнoвi o^n-ки нaявнoгo пoтeнцiaлy та вpaxyвaния тeндeнцiй poз-витку TOpm-opu;
— фyнкцioнaдьнe зoнyвaння тepитopiй та peraa-мeитaцiя ïx викopиcтaння, у тему чиcлi ypбaнiзoвaннx, ciдьcькoгocпoдapcькиx, peкpeaцiйниx, пpнpoдииx зoн,
пpи чoмy ocoбливa увага звepтaетьcя на poзшиpeння eкoлoгiчнoï мepeжi;
— cтвopeння збaлaнcoвaнoï сисгеми poзceлeння peгioиy, щo вимагае вибopy та poзpoбкн пoлiцeнтpич-даго aбo мoнoцeнтpичнoгo типу тepнтopiaдьнoгo poз-витку;
— cпpняння тpaнcнaцioнaдьнiй ime^a^ perio-ну, poзвнткy тpaнcкopдoннoï кooпepaцiï в пpoмиcлo-вocтi, aгpoпpoмиcлoвoмy cercrapi, тopгiвлi, peкpeaцiï та iншиx cфepax;
— зaбeзпeчeння cпpиятливнx yмoв poзвиткy аг-poпpoмиcлoвoгo кoмпдeкcy, у тому чи^ poзвиткy мeлiopaтивннx систем;
— зaбeзпeчeння poзвнткy вcix видiв тpaнcпopтy, тpaнcпopтннx вyздiв, opгaнiзaцiï мyльтнмoдaдьниx га-peвeзeнь;
— внpiшeння пpoблeм eнepгoзaбeзпeчeння та eнepгoзбepeжeния;
— пoлiпшeния яшсн^ xapaктepиcтик iнфpa-cтpyктypи тypизмy, pe^ea^raoro oбcлyгoвyвaння;
— пiдвищeння якocтi cepeдoвищa житдаяль-нocтi, щo пoтpeбyе вpaxyвaння фyнкцioнaдьнoгo зo-нування тepнтopiï, eфeктивнoгo викopиcтaння пpнpoд-нo-pecypcнoгo пoтeнцiaдy, poзв'язaння пpocтopoвo лo-кaдiзoвaннx eкoлoгiчннx пpoблeм, пepeдyciм rpoблeм зaбeзпeчeння oxopoни вoднoгo cepeдoвищa та твпря-нoгo бaceйиy.
Схема та методи забезпечення сталого про-сторового розвитку perioHy. Bpaxoвyючи евpoпeйcь-кий дocвiд, вiдпoвiднo дo визнaчeнoï cпeцифiкн perio-нaдьнoгo poзвиткy читого oкpecлeния пoтpeбyють cтpaтeгiя й тактика викopиcтaння тepнтopiï' У^аши, щo мoжливe за yмoви фopмyвaння cxeми ^o^cy зaбeз-пeчeння пpocтopoвoгo oблaштyвaння вж 6вз виклю-чeния peгioнiв ^аши.
Рoзpoбкa та peaдiзaцiя кoнцeптyaдьниx пoлoжeнь yпpaвлiння пpocтopoвим oблaштyвaнням peгioнiв ба-зуеться на iдeï' кoнcтpyювaння пpocтopoвo-тepнтopiaдь-нoï мoдeлi, opгaнiзaцiï збaдaнcoвaнoï взaемoдiï ^и-poднoï та coцiaдьнo-eкoнoмiчнoï ïï тдсисгем та ïx pe-гулювання, щo дoцiльнo втiлнти в життя на ocнoвi ви-кopиcтaння TCopn yпpaвлiння пpoeктaми.
Пpocтopoвe oблaштyвaння е кepoвaним ^o^-coм та пepeдбaчaе здiйcнeння пpocтopoвoгo плану^н-ня, пpocтopoвoï opгaнiзaцiï й пpocтopoвoгo peгyлю-вання cтaдoгo poзвнткy peгioнiв.
Просторове планування — вд пpoeктyвaння ^o-cтopoвoï сисгеми в iитepecax poзв'язaння цiдicнoï co-цiaдьнo-eкoнoмiчнoï та eкoлoгiчнoï задача Boнo зaбeз-пeчyетьcя на ocнoвi peaдiзaцiï пaкeтy пpoeктнo-rдaнo-вoï дoкyмeитaцiï, poзpoбкy якoï iнcтнтyцiйнo ^ив^а-да дo системи нayкoвo-дocлiдниx, apxiтeктypнo-мicтo-будавнж, пдaнoвo-eкoнoмiчннx, фiнaнcoвнx вiдoмcтв
Екoнoмiчний вюник Дoнбacy
та установ. Просторове плаиувания може бути довгос-троковим, середньостроковим та оперативним.
Забезпечення сталого розвитку можливе лише з урахуваниям результатов просторового плаиувания. Щодо його здшснення, то в Украíнi це знаходить свое вiдображения в нацiональних та репональних програ-мах, а саме: Генеральнш схемi планування територií Укра!ни (як складово! нацiональноí системи довго-строкового прогнозувания соцiально-економiчного розвитку кра!ни та !! регiонiв); Схемах районного плаиувания адмшстративних областей.
Сучасн схеми просторового плаиувания за умо-ви формування та реалiзацií ввдповвдно! полiтики регионального розвитку на вiдмiну вiд схем та проектов районного плаиувания, як виконувались в умовах цеитралiзованоí планово! економiки на основi довго-строкових перспективних показнишв соцiально-еко -номiчного розвитку, та директивно спускались «звер-ху» й часто Ыгнорували ресурснi можливостi та Ынте-реси конкретного регiоиу, виступатимуть ефективним засобом органiзацi! державного регулювання використання просторового потенцiалу регюшв.
З огляду застосування методологií управлшня проектом у процес управлiння просторовим облаштуванням регюшв, а також ди закономiрностi комплексности звернемо увагу на потребу при цьому застосування методiв проектного аналiзy Проектний аналiз регiонального простору передбачае здшснення аналiзу вiдповiдноí просторово! системи, що представ-ляе собою вивчення ще! системи на основi економЫко -математичних моделей, моделей розмщення цеитрiв зосередження населения, моделей мiжрайонних зв'язюв, оптимального розмiщення продуктивних сил.
Результат проведеного проектного аналiзу впли-нуть на формування опорного каркасу ввдповЫдно! те-риторií, визначення перспектив протыкания демогра-фiчних процесiв, розвитку сощально! сфери, госпо-дарського комплексу, iнженерно-транспортноí шфра-структури, можливостей забезпечення еколопчно! безпеки в регiонi та розробку пропозицш щодо реа-лiзацi! основних проектних рiшень моделi сталого просторового розвитку регюну.
Опорний каркас територи, що визначаеться на базi системи розселення, демографiчноí, природно-ресурсно!, виробничо!, екологiчноí, Ынтелектуально-длово!, iнновацiйно-iивестицiйно!, iнфраструктурно! та юторико-культурно! складових регiонального простору, виступае базисом визначення сильних та слабких сторiн розвитку регюнального господарства, чинниюв, що сприяють або стримують розвиток.
Результати дослщжень свiдчать, що вiдбуваеться надмiрна концентращя населения та виробничих систем у великих мютах Укра!ни, уповшьнився розвиток
переважно! бiльшостi середнiх i малих мiст, селищ i сш, мае мiсце значна кшьшсть монофункщональних поселень. Так, бiльшiсть обласних центов територЫ-ально розташоваиi ексцеитрично, у центрах систем розселення недостатньо розвинуп об'екти сощально-куль-турного обслуговування населения та транспортнi зв'язки, що ускладнюе забезпечення однакових умов доступност мешканцiв до цих об'екпв. Вищезазна-ченi недолiки функцiонування систем розселення свiдчать про неузгодженiсть соцiального, економЫч-ного та екологiчного аспектов розвитку населених пунктiв та прилеглих територш.
Просторова организация, за М.М Габрелем, — це структурно-параметричне та просторово-часове впо-рядкування та узгодження елементгв i зв'язюв простору, що забезпечуе ефективнiсть використання його потенщалу та розвитку мютобудавних систем. Зввдси, просторова органiзацiя регюну виступае функцiею вiд використання репональних можливостей та штереав, що значною мiрою визначаеться особливостями територи, вЫд дií зовнiшнiх та внутршньо регiональних чинниюв.
О.Г. Топчiев справедливо стверджуе, що реальна картина просторово! оргашзаци сусшльства значно складшша порЫвняно з територiальною органiзацiею, адже просторова органiзацiя «охоплюе всю множину взаемодiй, взаемозалежностей, взаемного впливу всЫх без будь-якого винятку (чи елiмiнування) компонентов природи Ы сусшльства», а територiальна органiзацiя, охоплюе лише «множину географiчних об'екпв — природних, сощальних, економiчних, та зв'язюв Ы ввдношень».
О.Г. Гранберг пiдкреслюе, що «турбота про про-сторову органiзацiю господарства кра!ни — неодмш-на функщя будь-яко! держави, безумовний рефлекс його самозбереження та збалансованого функщону-вання». Отже, просторова органiзацiя являе собою процес формування сталих територiй.
Методичною основою оргашзацл просторового облаштування територш виступае структура функщонування ландшафту та ландшафтного рЫзномангття, що сформован на основЫ опорного каркасу ввдповвдно! територи.
Ландшафт — це територЫальне поеднання, що охоплюе системи рЫзного ступеня складност (систему розселення та територЫальну структуру населених пунктов, Ысторико -культурну систему, еколопчно-без-печну систему, систему обслуговування, оздоровчо-рекреащйну систему, еколого-будЫвельне районуван-ня територи тощо), яким характерш визначена ЫерархЫчшсть та сшльнють (еднють територи, взаемо-зв'язок та цiлiснiсть функцш). У ландшафт Ынтегруеть-ся рЫзномашття взаемоди всЫх компонентов просторово! системи. Залежно вЫд цшей змЫст ландшафту
р1зниться, але в уах випадках вш визначаеться тери-тор1ею, у межах яко! компонент просторово! системи, що взаемодтоть, утворюють вщповвдш поеднання в простора
Ввд збереження та ефективного використання ландшафтного потенщалу кра!ни ютотно залежить яюсть життя населення та реальна перспектива сталого роз-витку. Тому одним з важливих шляхов запоб1гання й розв'язання проблем, що виникають у регюнальному простору виступае збереження, в1дтворення та розви-ток ландшафту, що визначено Свропейською Конвен-щею про ландшафти (ЕТ8 №»176) (Флоренщя, 20 жовт-ня 2000 р.). Тут зазначено, що ландшафт ввдграе важ-ливе значення в культурнш, еколопчнш, природоохо-роннш та сощальнш сферах та являе собою сприятли-вий ресурс для економ1чно! д1яльност1, що налаштовуе створення робочих мюць. Кр1м того, ландшафт сприяе формуванню мюцево! культури та виступае базовим компонентом природно! й культурно! спадщини. Ландшафт — важлива складова забезпечення якосп життя населення в мюьких районах та в сшьськш мюцевосп, як у деградуючих, так 1 у високорозвинутих регюнах.
Характер поеднання р1зних взаемодточих компо-ненпв просторово! системи утворюе р!зномашття ландшафту, що виступае важливим показником оргашзацп територи, 11 еволюцшного стану, потенцшно! сийкосп до забезпечення !! ефективного господарського вико -ристання.
Ландшафтне ргзноматття — це формальне вираження численних зв'язшв, що мають мюце в да-ний час м1ж сусшльством та географ1чно визначеною територ1ею, зовшшнш прояв яких е результатом впли-ву природних 1 людських чиннишв та !х комбшацш протягом певного часу.
Ландшафтний потенщал кожного регюну е уш-кальним за складом та масштабами. Вш, виступаючи головним чинником розвитку, ввдграе ¿нтегруюче значення та е об'ективною основою для вибору й роз-робки шдход!в щодо розв'язання проблеми переходу до сталого просторового розвитку.
Урахування сформованого ландшафтного р1знома-нптя територи визначае характерш для не! еколого-без-печш та сощально-екожмчм доцшьш види господарсь-ко! даяльносп, що е основою здшснення функционального зонування територи та регламентаци !! використання.
Оптишзащя розвитку регюшв повинна бути спря-мована на узгодження функцюнування вах !х еле-менпв у простор! та час!. На виршення цього завдан-ня спрямоване просторове регулювання, що перед-бачае зд!йснення мон!торингу; анал!зу; планування; ко -ординаци та контролю процеав забезпечення реал!зац!! проектних ршень щодо забезпечення сталого розвитку просторових систем; прискорення темп!в сощаль-
но-економ!чного розвитку рег!ону, унасл!док чого — забезпечення зм!цнення бюджету та розширення мож-ливостей ф!нансування ¿нвестищйних проектов; рест-руктуризац!я господарства ввдповвдно до вимог еко-лог!чно! безпеки; транспортне забезпечення без перешкод ус!е! територ!! кра!ни, включення репошв у транс 'европейськ транспортн! коридори, формуван-ня л!н!йних систем розселення повздовж них; пол-¿пшення показнишв динам!чного розвитку м!ських та сшьських населених пункт!в; пом'якшення та посту -пове вир!шення соц!альних проблем (тдвищення р!вня та якост! життя, усунення безроб!ття, соц!ально! дифе-ренц!ац!!); формування та розвиток рекреац!йних зон та !х включення в м!жнародну систему; забезпечення ефективного використання природно-ресурсного потенщалу та розв'язання еколог!чних проблем.
Пвдсумовуючи вищевикладений матер!ал, сл!д зазначити, що з реал!зац!ею концепци управл!ння про-сторовим облаштуванням територ!й кра!ни можна роз-раховувати на становлення оптимально! системи управ-л!ння, адекватно! завданням економ!чно! глобал!зац!! та збереження локально! щентичносп й сталост! репошв.
Ураховуючи вищезазначене, сл!д в!дзначити, що управлшня просторовим облаштуванням рег!он!в охоплюе так тематичн! напрями: демограф!чну ево-люц!ю та зм!цнення рег!онально! самобутностц збереження та примноження юторично!, культурно! та природно! спадщини; розвиток промисловост та ввдро-дження депресивних зон; штегращю та досягнення просторово! згоди шляхом забезпечення розвитку ефек-тивних м!ських систем ! транспортно-комун!кац1йно! мереж!; транспортний розвиток, у тому числ! забезпечення транспортно! доступности та в!дпов!дного шфраструктурного забезпечення в!ддалених район!в; збалансоване природокористування, охорону довшл-ля й еколопчну безпеку; створення единого шформа-цшного простору тощо.
Важливим моментом реал!заци ус!х визначених зав-дань щодо управл!ння просторовим облаштуванням територ!й е !х швестицшне забезпечення. Джерелами ¿нвестування може виступати бюджетне ф!нансування на державному та регюнальному р!внях, що потребуе в!дпов!дно вдосконалення механ!зму оподаткування. Кр!м того, звернемо увагу на потребу актив!заци приватного ¿нвестора. Для розширення можливостей приватного ¿нвестування необхвдним е вдосконалення системи кредитування та надання вщповвдних гарант!й.
У свою чергу, конкурентоспроможний розвиток територ!! передбачае стимулювання розвитку потенц-¿йних можливостей, використання сформованих пе-реваг та зменшення або л!кв!дащю негативних влас-тивостей територ!! з метою забезпечення р!вних умов конкуренци.
Економ!чний в!сник Донбасу
