CC BY
21
УДК 330.131.7
B.I. НАДРАГА,
к.н. з держ. упр., доцент, пров. наук. сп'юроб., 1нститут демографп та соц1альних досл'щжень ím. M.B. Птухи НАН Украни
Концептуальш основи управлшня сощальними ризиками
Стаття присвячена формуванню нструмента^ю управлння соцальними ризиками. Зазначаеться, що управлння со-ц/альними ризиками передбачае набíр поспдовних íнструментíв íдентифíкацíï, аналíзу ризиюв та прийняття ршень, як передбачають максималíзацíю позитивних та мíнíмíзацíю негативних наслщюв настання ризикових подй.
Ключов'1 слова: соц/альн ризики, невизначен>сть, управлння, аналíз, мониторинг.
B.È. НАДРАГА,
к. н. государственного управления, доцент, ведущий научный сотрудник, Институт демографии и социальных исследований им. M.B. Птухи НАН Украины
Концептуальные основы управления социальными рисками
Статья посвящена формированию инструментария управления социальными рисками. Отмечается, что управление социальными рисками предусматривает комплекс чередующихся инструментов идентификации, анализа рисков и принятия решений, которые предусматривают максимализацию положительных и минимизацию отрицательных последствий наступления рисковых событий.
Ключевые слова: социальные риски, неопределенность, управление, анализ, мониторинг.
V. NADRAGA,
PhD in State Management, associate professor, Leading Researcher M. Ptukha Institute of Demography and Social Studies, National academy of Science of Ukraine
Conceptual foundations of social risks management
The article is devoted to the formation of the social risk management instrumentation. It has been noted that the social risk management involves a set of consistent tools of identification, risk analysis and decision-making that involve the maximization of positive and the minimization of negative consequences of the occurrence of risk events. Additional resource in the social risk management can be creation of organizational and managerial mechanisms aimed at the social protection of social interests of a person or society. The author distinguishes the three possible directions of managerial influence, aimed at reducing the negative social consequences of risks' actualization: management by acting on the causes of risks; management through the influence on cause-effect relationships; the combination of the first two directions.
The basic methodological principle of the risk management is the necessity to ensure the appropriateness of the negative effects and the degree of probability of the events' occurrence through the analysis and assessment in the relevant units of measurement.
It has been noted that in the conditions of the transitive type of social and economic development of Ukraine, risk management policy should be based on the following principles: prevention and inclusion; integration; reflection. To minimize the social risks, the base of the appropriate managerial approaches should be the mechanisms according to which the social risks are considered as sophisticated multifaceted objective-subjective phenomena that are characterized by the uncertainty, ambiguity and multifactor. It is extremely important that the analysis of the social risks should involve both the consideration of a particular type of risk itself, and the environment in which it is implemented, including the subjective perception by population.
In the process of development of the mechanisms of the social risks minimizing it is proposed to consider the following key areas of the social policy: income, labour market, health care, family support, education, migration policy. For each of these areas it is necessary to elaborate the appropriate recommendations. The idea is that for each recommendation, the mechanisms to minimize risks, perception of them and the environmental influence on the possibility of their implementation may differ significantly.
In the system of the social risks management and, therefore, in the approaches to solving the problem of their minimization, the availability of accurate and the most complete information plays a key role. Based on the results of the analysis, the underdevelopment of the domestic information system, which often results in distortion of the social and economic indices that serve as the basis for the social risks' analysis, has been noted.
The necessity to develop a simplified technique of rapid assessment of the social risks, which must precede their systemic and multidimensional analysis, has been proved.
Keywords: social risks, uncertainty, management, analysis, monitoring.
Постановка проблеми. Поняття «управлЫня» зазвичай використовуеться в описовому та нормативному значеннях. 3 одного боку, через застосування управлЫськоУ термЫоло-riï можна адекватно описати процес регулювання значного масиву ризиюв. Водночас ршення щодо ризику може бути зрозумтим лише як результат складних взаемодм мiж за-цкавленими сторонами. Наведена управлЫська концеп^я надае можливост щодо бтьш глибокого тзнання ризиюв, а також пояснення сусптьноУ динамки ïx актуалiзацiï.
Необхщнють розробки та впровадження дieвиx заxодiв державно'!' полiтики, спрямованих на управлЫня со^альни-ми ризиками, зумовлена насамперед тим, що [1]:
- по-перше, занадто високий стутнь ризиюв пщвищуе почуття небезпеки, незахищеност людей, тим самим зни-жуючи яюсть життя;
- по-друге, заходи зi зменшення впливу та подолання наслщюв непередбачених (або передбачених, але недоо-цЫених) подм можуть мати занадто високу цЫу для сус-
© B.I. НАДРАГА, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 10 (173)/2015 43
птьства ¡, вщповщно, бути неефективними ¡з остального погляду.
Потреба управлЫня ризиками зумовлена також тим, що вщповщы практики регулювання не завжди враховують 'х поточн¡ характеристики. На сьогодн ц¡лком очевидним е той факт, що характер бтьшост pизик¡в е комплексним, а тому процес IX м¡н¡м¡зац¡í вимагае координаци д¡яльност¡ та дов^и м¡ж p¡зними зац¡кавленими сторонами, як мають p¡зн¡ ¡нтер-еси й уявлення щодо соц^льних ризиюв.
У тепеp¡шн¡й час на ™ недостатньо ефективного прогно-зування соцвльних pизик¡в та м¡н¡м¡зац¡í ¿х впливу в ряд^ на-в¡ть розвинених кра'''н, спостеp¡гаeться зниження дов¡pи сус-п¡льства до здатност¡ експертного середовища, пол™юв ¡ уpядовц¡в оперувати ризиками. Це супроводжуеться зрос-таючим попитом на участь громадськост та б^несу у при-йнятт¡ обгрунтованих управлЫських p¡шень щодо дюво''' со-ц^льно-економнно''' пол¡тики. B¡дпов¡дно, виникають умови для формування мжсекторального партнерства, як органЬ зовано''', взаемовипдно''', збалансовано' та рюноправно' вза-емодп трьох сусп¡льних секторю - державного, громадсько-го та б^нес-сектору [2, с. 32].
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблемы. В кон-цептуальних основах управлЫня ризик вивчаеться як окре-ма наукова категорт та необх¡дний елемент управлЫсько-го p¡шення: ризик - це ситуацмна властив¡сть, пов'язана з управлЫською д¡яльн¡стю, прийняттям p¡шення та мож-ливими негативними його наслщками. Сутн¡сть управлЫ-ня ризиками полягае в максималвацп набору обставин, як п¡длягають контролю, а також у мУмваци паpаметp¡в, при-чинно-насл¡дковий зв'язок м^ якими е неявним ¡ контро-лювати 'х неможливо [3]. УправлЫня ризиком включае три взаемоузгоджеы стpуктуpно-функц¡ональн¡ аспекти у ви-гляд¡ своep¡дноí системи [4]:
- ризик як небезпека чи загроза (ризик пов'язуеться з не-безпекою - природною чи створеною людиною);
- ризик як невизначенють (джерелом невизначеност ви-ступае недосконал¡сть знання або ж випадковють, яку пе-редбачити неможливо);
- ризик як стимул (ризик передбачае використання мето-д¡в максималвацп виграшу за одночасно' м¡н¡м¡зац¡í втрат).
Анал^уючи ситуац¡ю прийняття p¡шень за умов невизна-ченост¡, необх¡дно pозp¡зняти невизначенють, яка виникае
внасл¡док недостатност¡ знання щодо можливого стану середовища, а також невизначенють у понятмному апарато-в¡ (в¡дсутн¡сть очевидного критер^ для оц¡нки стану об'екта). Ц два види невизначеност¡ е спвставними, оск¡льки 'х фор-мальн¡ ймов^нюы параметри можуть розглядатися як ком-понент-векторний кpитеp¡й стану об'екта. Зазвичай вони розглядаються окремо: перший - у межах теори ймов¡pност¡, другий - теори багатокритер^льно' оптим¡зац¡í.
Дослщжуючи роль випадковост¡, ризику у формуванн та функц¡онуванн¡ системи державного управлЫня, Е. Тоф-флер [5] зазначив, що влада обумовлена розривами в лан-цюгу причин, незапрограмованими обставинами, вона за-лежить в¡д випадковостей, як наявн¡ у всесв¡т¡ та поведЫц людей. Однак влада не може упроваджуватися у свт, який пщпорядковуеться лише випадку. Тому вона можлива лише за умови сполучення випадковост ¡ необх¡дност¡, хаосу ¡ порядку. Саме прагнення до порядку, в основному, виправдо-вуе процес упpавл¡ння як такий.
Метою статп е анал¡з найб¡льш поширених метод¡в управ-л¡ння ризиками та визначення можливостей 'х використання в процеа регуляторного впливу на соцвльы ризики.
Виклад основного матер1алу. Бвропейська Ком¡с¡я ви-користовуе теpм¡н «упpавл¡ння ризиками» як комплексне поняття, що охоплюе ризики ¡дентиф¡кац¡í, оц¡нки, управлЫня ¡ попередження ризику [6].
Заслуговуе на увагу п¡дх¡д М^народно''' ради з управлЫня ризиками, основним завданням яко' е досл¡дження сучасних проблем оцЫки pизик¡в та упpавл¡ння ними, а також обмЫ ¡н-формац^ю м¡ж пpов¡дними досл¡дниками у цм сфеp¡. B¡н полягае в тому, що в систем¡ управлЫня ризиками центральне м¡сце повинен займати обмЫ ¡нфоpмац¡eю (рис. 1) [7].
Виходячи з наведеного пщходу прийняття ршень ¡ управ-л¡ння ризиками повинне здмснюватися на основ¡ розумЫня пpоцес¡в та под¡й, що можуть вщбутися у майбутньому. В да-ному випадку п¡дсумкова оц¡нка ризику е результатом по-еднання наявних знань та р^номанггних оц¡нок, детального анал^у статистичних та причинно-наслщкових зв'язк¡в, а також вивчення впливу управлЫських p¡шень.
Ключовим моментом в управлЫы ризиками е ¡дентиф¡кац¡я р^них вид¡в pизик¡в. Виходячи з напрацьованих на сьогод-н¡ теоp¡й управлЫня ризиками мае виходити з того, що чггко''' меж¡ м¡ж невизначенютю ¡ ризиком встановити неможливо
Прийняття ршень
РозумШня
Управлшня
Попередня оцЫка
Детальна оц1нка
=>
Визначення характеристик та оцЫка впливу
Категоризащя риэиюе на основ/' знань щодо них
Рисунок 1. Система управлшня ризиками на основ! обмшу ¡нформащею
Побудовано автором на основ/ [7].
(на вщмЫу вщ популярно! раыше позитив1стсько1 парадигми, де вони могли повыстю виражатися числовими значеннями).
Разом ¡з цим окрем1 види ризиюв е вщносно простими, вони добре формалвуються ¡ п¡ддаються анал¡зу. У цих випад-ках попередн¡й досв¡д ¡ наявн¡сть пов'язаних ¡з ними статис-тичних даних роблять можливою ¡ ц¡лком прийнятною оц¡нку ймов¡рност¡ та визначення вщповщних вплив¡в. Прикладами таких ризиюв е, зокрема, досл¡джен¡ вище ризики безроб^-тя, втрати доходв, тимчасово! непрацездатност¡ тощо.
Управл¡ння ризиками виступае особливим ¡ досить склад-ним видом д¡яльност¡, оск¡льки пов'язане не лише з неодноз-начним розумЫням самого поняття ризику, а й з багато-гранн¡стю його проявв ¡ можливостей м¡н¡м¡зац¡í негативних його наслщюв. У ц¡лому доцтьно вид¡лити три можлив¡ на-прями управлЫського впливу, спрямованого на зменшення ймов¡рност¡ настання негативних соц¡альних наслщюв акту-ал¡зац¡í ризик¡в:
- управлЫня шляхом впливу на причини виникнення ри-зик¡в;
- управл¡ння через вплив на причинно-насл¡дков¡ зв'язки;
- комбЫування перших двох напрямк¡в.
Пщ управл¡нням ризиком пропонуеться розум¡ти процес вироблення оптимально! стратеги, направлено! на досягнен-ня балансу м^ виграшем унасл¡док зменшення ризику та витратами, як спричинить реал¡зац¡я цього сценар^ (вклю-чаючи в¡дмову в¡д будь-яких д¡й). Як головний методолопч-ний принцип управлЫня ризиками приймемо необхщысть забезпечення сп¡врозм¡рност¡ негативних насл¡дк¡в та сту-пеня ймов¡рност¡ настання поди шляхом ¿хньо! оц¡нки у вщповщних одиницях вим^ювання.
Процес управлЫня ризиками доц¡льно под¡лити на деюль-ка посл¡довних етап¡в:
- аналв, який мае на мет¡ отримання необхщно! ¡нформа-цп щодо структури, властивостей наявних ризиюв. На його основ¡ проводиться оц¡нка, яка може бути яюсною (дозволяе визначити основы фактори ризику та причини ¿х актуал^а-цп) та к¡льк¡сною (дозволяе отримати цифров¡ значення параметра ризику);
- виб¡р метод¡в впливу на основ¡ 1'х оц¡нки (обумовлюеться необх¡дн¡стю пор¡вняння ефективност¡ р¡зних варюнтю мУ-м¡зац¡í можливих збитк¡в ¡ може проводитися на основ¡ р^-них критерив, у тому чи^ й економ¡чних);
- прийняття управлЫського р¡шення (вимагае формуван-ня загально' стратеги управл¡ння сукупн¡стю ризик¡в ¡з ви-значенням ф¡нансових та ¡нших ресурс¡в);
- безпосередн¡й вплив на ризики (може бути представлений зниженням, збереженням та передачею ризиюв);
- контроль ¡ корегування результата (реал¡зуeться на основ¡ отримано' ново' ¡нформаци щодо зм¡н у характеристиках ризику).
Для ефективного управл¡ння соц¡альними ризиками з метою |'х мУмваци доцтьно розвивати п¡дходи, за якими соцвльы ризики розглядаються як багатоаспектн¡ склады об'ективно-суб'eктивн¡ явища, що характеризуються невизначеыстю, нео-днозначн¡стю та багатофакторыстю. Це зумовлюе:
- необх¡дн¡сть чггко'!' ¡дентифкацп соц¡альних ризик¡в;
- упровадження дювого контролю за насл¡дками 1х акту-алЬацп;
- розробку дювих превентивних заход¡в.
Разом ¡з цим окрем¡ види соц¡альних ризик¡в можуть роз-глядатися як ц¡л¡сн¡ неструктурован явища, а в¡дпов¡дно вони можуть бути достатньо точно оцЫенк Ефективне вщсте-ження соц¡альних ризиюв може бути реал¡зоване лише на основ¡ розробки та впровадження системи моыторингу й оц¡нки ризик¡в. Важливо, що анал¡з соц¡альних ризик¡в мае передбачати не лише власне оцЫку того чи ¡ншого виду ризику, але й середовища, в якому вЫ реалвуеться, включаючи суб'ективне сприйняття його населенням.
Щодо тдходю до м¡н¡м¡зац¡í соц¡альних ризик¡в, то тут, на наш погляд, мае бути упроваджений принцип «оцЫка та мУ-мвацт». В¡н передбачае розробку заходв з мУмвацп пев-ного соцвльного ризику виключно на основ¡ результат¡в його мон¡торингу та оцЫки (рис. 2).
Важливо зазначити, що при розробц механ¡зм¡в мУмЬа-цп соц¡альних ризик¡в, як правило, розглядають таю основы сфери упровадження соц¡альноí полггики, як доходи, ринок
Комплексна оцтка соц1апьних ризиюв Розробка та реал1зацт | Г ОцЫка заходш впливу захсдав з мЫЫзацм на соц1альн1 ризики соц1ального ризику
Рисунок 2. Схема реал1зацм принципу «оцшка та мш1м1зац1я»
Авторська розробка.
Рисунок 3. Диференщащя мехашзм1в мш1м1зацм сощальних ризимв
Авторська розробка.
пpaцi, oxopoнa здopoв'я, пiдтpимкa ciм'ï, ocвiтa, мiгpaцiйнa пoлiтикa. Для кожно'Г iз зaзнaчениx cфеp фopмyютьcя cвoï pекoмендaцiï, oднaк пpи цьoмy y бiльшocтi випaдкiв не вpa-xoвyeтьcя, щo y кожнм cфеpi меxaнiзми мiнiмiзaцiï pизикiв, ïx cпpийняття тa вплив cеpедoвищa нa мoжливocтi ïx pеaлi-зaцiï мoжyть 6ути piзними. Oкpiм цьoгo, зa тaкoï дифеpенцi-a^'i ocнoвниx acпектiв coцiaльниx pизикiв виникae пpoблемa збaлaнcoвaнocтi зaxoдiв щoдo ïx мiнiмiзaцiï.
Toмy y випaдкy, кoли, нaпpиклaд, пoпеpедня oцiнкa зacвiд-чуе, що piвнi тoгo чи iншoгo виду pизикy oб'eктивнo не е зa-гpoзливими, oднaк йoгo cпpийняття y cycпiльcтвi е зaнaдтo гocтpим, то cлiд зpoбити aкцент caме нa зaxoдax, нaпpaвле-ниx нa пoм'якшення cпpийняття pизикy, a не pеaлiзoвyвaти зaтpaтнi пpoгpaми зниження oб'eктивнoгo piвня цьoгo pизи-ку. З цьoгo cлiдye, щo в пpoцеci poзpoбки пoлiтики мiнiмiзaцiï coцiaльниx pизикiв дoцiльнo викopиcтoвyвaти cпецiaльнi ме-xaнiзми для того чи iншoгo виду pизикy (pиc. 3].
Для пpиклaдy пpoведемo aнaлiз pекoмендaцiй щoдo нa-пpямiв зменшення coцiaльниx pизикiв у cфеpi пoлiтики до-xoдiв, нaведениx у po6o^ [2]. Як ocнoвнi зaвдaння у cфеpi oплaти пpaцi вiдмiчaютьcя: мoдеpнiзaцiя icнyючиx cтaндapтiв i нopм пpoдyктивнocтi пpaцi; yдocкoнaлення зaкoнoдaвcтвa пpo oплaтy пpaцi; вcтaнoвлення мiнiмaльнoï зapoбiтнoï плa-ти нa piвнi не нижче пpoжиткoвoгo мiнiмyмy для пpaцездaт-ниx ocí6; зaпpoвaдження pегyляpнoгo пеpеглядy cпoживчoгo кoшикy, зa яким фopмyeтьcя пpoжиткoвий мiнiмyм тoщo. Ha нaшy думку, нaведенi пoлoження cтocyютьcя yмoв, в якиx pе-aлiзyютьcя pизики зниження дoxoдiв нacелення, a не влacне caмиx coцiaльниx pизикiв.
У цм же poбoтi вiдзнaчaeтьcя, що для pинкy пpaцi пpiopи-тетне зaбезпечення зaйнятocтi екoнoмiчнoгo aктивнoгo нa-cелення пoтpебye не тiльки дocягнення мaкpoекoнoмiчнoï cтaбiлiзaцiï тa фiнaнcoвoгo oздopoвлення екoнoмiки, зaбез-печення iнвеcтицiйнoï пpивaбливocтi ^aí^ й cтимyлювaн-ня пpaцездaтнoгo нacелення дo aктивнoï пoведiнки нa pинкy пpaцi. Hapocтaння негaтивниx явищ нa нaцioнaльнoмy pин-ку пpaцi пoв'язaнo пеpедyciм зi зpocтaнням oбcягiв безpoбiт-тя, пoшиpенням мacштaбiв вимушено''' непoвнoï зaйнятocтi, cкopoченням мoжливocтей пpaцевлaштyвaння незaйнятoгo нacелення. Toбтo зaпpoпoнoвaнi зaxoди тaкoж cтocyютьcя, нacaмпеpед, cеpедoвищa, в якому вiдбyвaeтьcя pеaлiзaцiя вiдпoвiдниx coцiaльниx pизикiв.
Зaзнaчaючи oбrpyнтoвaнicть тa aктyaльнicть cфopмyльo-вaниx у бiльшocтi нaпpaцьoвaниx нa cьoгoднi pекoмендaцiй щoдo шляжв тa yмoв мiнiмiзaцiï coцiaльниx pизикiв, ввaжae-мo зa неoбxiдне звеpнyти yвaгy нa тaке.
Пo-пеpше, як ^дуе з нaведениx пpиклaдiв, дocлiдникaми тa екcпеpтaми, нacaмпеpед, фopмyютьcя зaгaльнi pекoмен-дaцiï, щo cтocyютьcя i^yrc^x в Укpaïнi yмoв (cеpедoвищa], в якиx pеaлiзyютьcя aбo мoжyть pеaлiзyвaтиcя вiдпoвiднi pи-зики. Taкi pекoмендaцiï rpyнтyютьcя нa aдеквaтниx pезyль-тaтax aнaлiзy cитyaцiï у вiдпoвiднiй cфеpi життeдiяльнocтi cycпiльcтвa тa нa дocвiдi екcпеpтiв. Дле ocкiльки пpи цьoмy вiдcyтня oцiнoчнa cклaдoвa, якa вiдпoвiдae кoнкpетнiй rpy-пi coцiaльниx pизикiв, пopyшyeтьcя пpинцип «oцiнкa тa мУ-мiзaцiя». Toбтo pекoмендaцiï у бaгaтьox випaдкax нaбyвaють тpaдицiйнoгo вигляду «пoкpaщень», «пoлiпшень», «пщви-щень» тa ík, якi фaктичнo не пoв'язaнi з кон^етними оцЫ-
кaми cитyaцiï (aнaлiз cитyaцiï якщo i пoдaeтьcя, то мютить-cя в iншiй чacтинi вiдпoвiдниx мaтеpiaлiв i не викopиcтoвye oцiнoк кoнкpетниx pизикiв]. Kpiм tord, не нaвoдятьcя i цiльoвi знaчення вiдпoвiдниx xapaктеpиcтик pизикiв, що поя^юеть-cя вiдcyтнicтю iнcтpyментapiю oцiнювaння.
Пo-дpyге, в pекoмендaцiяx фaктичнo не пpидiляeтьcя знa-чно1' yвaги пpoблемaм пoкpaщaння cпpийняття нacеленням coцiaльниx pизикiв. Як було зaзнaченo вище, ocoбливocтi тaкoгo cпpийняття, зa певниx умов, можуть вiдiгpaвaти ви-piшaльнy poль у зpocтaннi aбo зниженнi coцiaльнoï нaпpyже-нocтi. Oкpеcленa cитyaцiя пoяcнюeтьcя тим, що opгaни деp-жaвнoï CTa™c™^ не пpoвoдять coцioлoгiчниx дocлiджень i не публкують, зoкpемa, пoкaзникiв cпpийняття нacеленням coцiaльниx pизикiв. Oбcтеження, що пpoвoдятьcя у цiй cфе-pi недеpжaвними coцioлoгiчними ycтaнoвaми, не нocять ^c-темaтичнoгo xapaктеpy, a погазники, якi в ниx вимipюютьcя, не узгоджеы з oцiнкaми iншиx acпектiв coцiaльниx pизикiв.
Пo-тpетe, в pекoмендaцiяx щодо зниження coцiaльниx pи-зиюв пpaктичнo не викopиcтoвyютьcя кiлькicнi оцЫки pизи-кiв, a лише погазники, якi oпocеpедкoвaнo пoв'язaнi з вщпо-вiдними pизикaми, нaпpиклaд piвнi безpoбiття зa oкpемими гpyпaми нacелення, piвнi дoxoдiв зa oкpемими гpyпaми до-мoгocпoдapcтв тощо.
Bиxoдячи iз зpoбленoгo пpипyщення, що в cиcтемi yпpaв-лiння coцiaльними pизикaми i вщповщно у пiдxoдax до poзв'язaння пpoблеми ïx мiнiмiзaцiï центpaльне мicце зa-ймaють iнфopмaцiя тa ефективний iнфopмaцiйний об-мiн, cлiд кoнcтaтyвaти неpoзвиненicть oзнaченoï cиcтеми в Укpaïнi. Д^но, aнaлiз cитyaцï'' з iнфopмaцiйним зaбезпе-ченням тa piвнем пiдгoтoвки фaxiвцiв щодо мoжливocтей викopиcтaння, нaвiть зaгaльнoдocтyпнoï iнфopмaцiï, нaпpи-клaд ocнoвниx погазниюв coцiaльнoï пoлiтики, зacвiдчye не-повноту дaниx, a тaкoж подекуди недocтaтню квaлiфiкaцiю cлyжбoвцiв opгaнiв деpжaвнoгo yпpaвлiння.
Зoкpемa, xapaктеpизyючи бaзy для оцЫки pизикiв пpи фopмyвaннi пoлiтики дoxoдiв нacелення, cлiд звеpнyти yвa-гу нa те, що oфiцiйнi оцЫки пoкaзникiв дoxoдiв, дифеpенцi-aцiï нacелення зa дoxoдaми тa piвнем життя викликaють pяд зaпитaнь. Hacaмпеpед це в^утнють iнфopмaцiï щодо мож-ливocтi тa ocoбливocтей вpaxyвaння дoxoдiв вщ зaйнятoc-тi нacелення у тЫьовому cектopi екoнoмiки вiд нелегaльнoï тpyдoвoï мiгpaцiï вiд влacнocтi тощо. Bиникaють cyмнiви щодо вiдпoвiднocтi нaведениx oфiцiйниx oцiнoк пoкaзникiв ди-феpенцiaцiï нacелення зa дoxoдaми. Taк, нaпpиклaд, у звiтi з людcькoгo poзвиткy зa 2Q14 piк [В] Ыдете Джинi для Укpaïни cкopигoвaний з метою ypaxyвaння неpiвнocтi дoxoдiв, cтaнo-вить лише 25,6%, що пoмiтнo нижче, нiж у вcix ^ix^x кpaïнax гpyпи з виcoким piвнем людcькoгo poзвиткy (cеpеднe знa-чення цього погазнига тут cтaнoвить близько 41,2%]. Ha-вiть у Реотубл^ Бiлopycь, екoнoмiкa i coцiaльнa полЬгига яко' збеpегли нaбaгaтo бiльше oзнaк coцiaлicтичнoï cиcтеми, цей iндекc cтaнoвить 26,5%. Aнaлoгiчним е cпiввiднoшення й Ы-шиx пoкaзникiв дифеpенцiaцiï, тaкиx як пoкaзники концен-тpaцï'' дoxoдiв, iндекcи неpiвнocтi тощо.
Hе менш вaжливим acпектoм нayкoвoгo cyпpoвoдження yпpaвлiння coцiaльними pизикaми е питaння aдеквaтнoгo ви-кopиcтaння oтpимaнoï iнфopмaцï''. Biдпoвiдь нa дaне питaння можливе нa ocнoвi викopиcтaння iнфopмaцï'' з piзниx джеpел
та оперуванням достатньо складними статистико-матема-тичними методами розрахунюв. Так, наприклад, користува-чами уточнено!' ¡нформаци щодо p¡вня окремих видв соцвль-них pизик¡в мають бути фахюц упpавл¡нь пpац¡ та соцвльного захисту, М¡н¡стеpства соцвльно''' полггики Укра'ни, зацкавле-них оpган¡в центрально' та мюцево''' виконавчо' влади, науко-во-досл¡дних установ, громадських оpган¡зац¡й, засобв ма-сово''' ¡нформаци. Тому для спецюлютю е досить актуальною проблема володЫня в¡дпов¡дними компетенц¡ями.
Виходячи з наведеного можливост застосування сучас-них складних ¡нстpумент¡в анал¡зу та оцЫки соц¡альних ризи-к¡в значною м^ою визначаються обсягами та як¡стю наяв-них ¡ доступних релевантних даних, квал^кацюю виконавц¡в та часом, який допускаеться витратити на досл¡дження.
Щодо часового ¡нтервалу, необх¡дного для проведення оцЫки соц¡альних pизик¡в, то представляеться доц¡льним застосувати такий п¡дх¡д. Поряд з ¡нструментами багатоас-пектно' ¡нтегрально' оц¡нки соц¡альних pизик¡в, який перед-бачатиме проведення систематичних поглиблених дослЬ джень pизик¡в, необх¡дно розробити спрощену методику 'х швидкого оц¡нювання та аналву.
Головними ц¡лями швидкого оцЫювання та анал¡зу соцЬ альних ризиюв е забезпечення зац¡кавлених стоp¡н набли-женими оц¡нками для прийняття обгрунтованих p¡шень щодо мУмваци ризиюв, п¡двищення квалфкаци вс¡х учасник¡в процесу, пщготовка оp¡eнтиp¡в для б¡льш точного оцЫювання.
При швидкому оц¡нюванн¡ пропонуеться використання даних ¡з вс¡х розглянутих pан¡ше джерел ¡нформаци, з урахуванням того, що частина ¡нформаци з них може надходити з¡ значним запвненням (наприклад, дан¡ СНР та мкродиы виб¡pкових об-стежень). Також у процеа швидкого оц¡нювання, як правило, немае можливост¡ використати дан спец¡ально оpган¡зованих соц¡олог¡чних виб¡pкових обстежень, а лише результати фо-кус-групових досл¡джень, поглиблених ¡нтерв'ю та ¡н.
0соблив¡стю методологи швидкого оц¡нювання е використання показник¡в, розрахованих не на основ¡ метод¡в моде-лювання та ¡нтегральних показник¡в, а первинних даних, як дозволяють зд¡йснити оперативний аналв окремих pизик¡в, оц¡нити змЫи 'х p¡вня та наближено спрогнозувати вщповщы тренди. Власне, оц¡нка та аналв будь-яких pизик¡в в Укра'-н¡ зд¡йснюeться, наpаз¡, на основ¡ п¡дход¡в дуже близьких до швидкого оцЫювання. 1х можна назвати «дуже швидким оцЬ нюванням», оск¡льки воно здмснюеться у б¡льшост¡ випадк¡в окремими експертами (а ¡нод¡ ¡ не експертами) на основ¡ дуже обмеженого обсягу ¡нформаци.
0цЫка середовища е нев¡д'eмною частиною мон¡тоpингу та оцЫювання соц¡альних pизик¡в. Пол¡тика мУмваци со-ц¡альних pизик¡в, оp¡eнтована на полтшення середовища, в якому реал^уються ризики, мае досить значний потенцЬ ал ефективност¡.
Пол¡тика упpавл¡ння соцвльними ризиками в частин¡ мУ-мваци негативного сприйняття pизик¡в населенням мае бути зорюнтована на так¡ заходи:
- пщвищення p¡вня об¡знаност¡ населення про поди, як обумовлюють настання певних соц^льних pизик¡в у сус-п¡льств¡, про ризики, як¡ вже виникли, 'х масштаби (ктьюс-ну оцЫку), результати мон¡тоpингу та про заходи мУм^аци pизик¡в;
- пщвищення рвня гpамотност¡ населення щодо меха-н¡зм¡в мон¡тоpингу ¡ оц¡нки ризиюв та адекватно' повед¡нки у вщповщних ситуац¡ях;
- в¡дстеження та вжиття заходв щодо н¡велювання впливу чуток ¡ домисл¡в, як самос™но''' ¡нформаци, що знаходить-ся поза межами науково обгрунтованого знання та досвщу ¡ породжуе необгрунтоване вщчуття тривоги та страху;
- пщвищення pол¡ ЗМ1 в ¡нфоpмуванн¡ населення щодо актуалваци певних вид¡в ризиюв.
Важливо також в¡дм¡тити, що регулювання, попереджен-ня та м¡н¡м¡зац¡я соцвльних pизик¡в е одним ¡з напрямюв реал^аци бюджетно' пол¡тики, адже саме обсягами видат-к¡в бюджету обумовлюеться можлив¡сть pеал¡зац¡í ефек-тивно' софально-економнно''' пол¡тики в частин¡ п¡дтpимки софально незахищених верств населення, pеал¡зац¡í соцН альних програм тощо ¡, що дуже важливо - забезпечуеть-ся можливють проведення мон¡тоpингу та оцЫки соц^ль-них pизик¡в.
Висновки
В умовах транзитивного характеру соц^льно-економн-ного розвитку Укра'ни, враховуючи сучасн¡ софальы викли-ки, пол¡тика упpавл¡ння ризиками мае формуватися на на-ступних принципах: попередження ¡ включення; ¡нтеграцт; в¡добpаження.
Серед наведених пpинцип¡в найбтьш значимим виглядае принцип попередження, осктьки, за його в¡дсутност¡ ефек-тивне управлЫня ризиками неможливе взагал¡.
Принцип ¡нтеграци передбачае необх¡дн¡сть отримання й обробки ¡нформаци з рвних джерел щодо невизначеност та перспектив розвитку ризиюв. B¡дпов¡дно до цього принципу досвщ методолог¡чного та оргашзацмного характеру не може розглядатися в якост ¡нструменту для забезпечення ч^кого та однозначного виp¡шення проблем регулювання ризиюв.
Використання принципу вщображення дозволяе експер-там, учасникам та ¡нституцтм критично оц¡нювати власы ди щодо упpавл¡нського впливу на динамку соц^льних pизик¡в. B¡дпов¡дно це дае можлив¡сть забезпечити баланс в оцЫках pизик¡в з отриманням результуючо', яка буде в¡добpажати колективну думку.
Упpавл¡нськ¡ заходи мають бути спрямован на окpем¡ аспекти чи види соц¡альних ризиюв та бути збалансова-ними, що передбачае визначення найбтьш актуального та зосередження зусиль саме на зменшенш його впливу. Такий пщхщ зумовлюе необхщнють м¡н¡м¡зац¡í витрат ресурса на зниження впливу тих ризиюв, як¡ не носять загрозливо-го характеру.
МУмЬацт соц¡альних pизик¡в мае бути прюритетом дН яльност¡ у цм сфеp¡ вс¡х учасник¡в м^секторального партнерства: держави, гpомадськост¡ та б^нес-сектору. При цьому, враховуючи неоднорщшсть експертного середовища, до обговорення заходю пол¡тики доц¡льно залуча-ти, поряд з експертами та фахвцями, широкого кола пред-ставник¡в зазначених секторю. 0сновними принципами залучення зацкавлених стоp¡н до розробки заход¡в полН тики м¡н¡м¡зац¡í pизик¡в мають бути: включенють ¡ p¡вн¡сть; пpозоp¡сть, вщкритють, ясн¡сть; в¡ддан¡сть спpав¡; причет-
HicTb; доступьлсть; пщзвгтысть; змщнення потен^алу; до-бровтьна участь.
Список використаних джерел
1. Cafiero C., VakisR., Riskand Vulnerability Considerationsin Poverty Analysis: Recent Advances and Future Directions. - The World Bank Social Protection. Discussio npaper 0610, Washington, D.C., 2006. - 31 p.
2. Людський розвиток в УкраМ мiнiмiзацiя со^альних ризиюв(колективна науково-аналiтична монографiя) / за ред. Е.М. Лiбановоí. - К.: 1н-т демографи та cоцiальних дослщжень iMe-нi М. В. Птухи НАН Укра'ни, Держкомстат Укра'ни, 2010. - 496 с.
3. Бернстайн П.Л. Против богов. Укрощение риска / П.Л. Берн-стайн. - М.: Олимп-Бизнес, 2000. - 400 с.
4. Schaefer, R. (1978). What are we talking about when we talk about «risk»?. [Laxenburg, Austria]: International Institute for Applied Systems Analysis.
5. Toôôëep 3. MeTaMopôo3û Bëacm 3HaHèe, 60raTCTB0 è cèëa Ha nopore XXI b. [Ïep. c aHrë.] /3ëBèH Toôôëep. - M.: ACT, 2001. - 669 c.
6. Riskmanagement - European Commission. - [EëeKTpoH. pe-cypc] - PeœèM flocTyny flo pecypcy:http://ec.europa.eu/health/ preparedness_response/risk_management/index_en.htm.
7. Roeser, S. (2012). Handbook of risk theory. Dordrecht: Springer Science+Business Media B.V.
8. Human Development Report 2014. [EëeKTpoH. pecypc] - PeœèM flocTyny flo pecypcy:http://hdr.undp.org/sites/default/files/hdr14-report-en-1.pdf
