CC BY
73
~ 16 ~
В I С Н И К Ки'|вського нацюнального yHÍBepcHTeTy iMeHi Тараса Шевченка
до ризику та штучному зростанню вартост активiв, що рiзко впала в умовах кризи.
5. Валютнi фактори - стимулювання пропозицií та зниження курсу доллару вщбувалося за умов хроычного дефiциту поточного рахунку плалжного балансу США. Нагромадження валютних резервiв у кра'нах-експортерах нафти та експортоорieнтованих кра'нах Азп змушувало 'х речнвестувати у американськi фiнансовi активи, яга в су-часних умовах значно втратили у вартостк
Основною вщмЫнютю сучасно''' фiнансовоí кризи е и поширення одночасно на мiжнароднi фшансов^ товарнi та валютнi ринки, що переходить у фазу рецесш розви-нутих економiк США та СС, уповiльнюе глобальний економiчний розвиток. Одночасно вщбуваеться падiння свiтових цiн на основы сировинн товари - золото, наф-ту, чорнi та кольоровi метали, зерно, iншi товари.
Таблиця 2. Динамка цiн на нафту та валютних KypciB в перюд niKy глобально! фшансовоТ кризи,
серпень-жовтень 2008 року
Показники 1.08.2008 24.08.2008 Кризове зниження -показники на 24.08.2008 до показнимв на 1.08.2008, %
Нафта МТ1 дол/бар 126 65 51,6
НафтаВгеП дол/бар 125 62 49,6
евро/дол. США 1,56 1,26 80,8
Фунт ст./дол США 1,98 1,59 85,5
Дол. США/ йена 110 94 80,3
Складено та розраховано за даними: Reuters, BBC news/Business за вщповщы дати.
Так, зниження цш на нафту у 2 рази у серпньжовты 2008 року е результатом ст^мко''' переорiентацií спеку-лятивних капiталiв з нафтового ринку на бтьш лiквiднi валютнi ринки, перш за все доллара США та Ыших про-вiдних валют. Значн коливання валютних курсiв дають можливiсть для масштабних валютних спекуляцш, куди переорiентовуються ресурси iнвесторiв та банюв. При цьому негативнi економiчнi очiкування, скорочення кре-дитування реального сектору приводять до падЫня попиту на нафту та iншi товари.
Фшансова криза та скорочення креди^в спонукае до стрiмкого зниження попиту та цЫ на основнi товари на мiжнародних ринках, згортання експорту та дтово''' ак-тивностi, що може перерости у рецесю реального сектору економки, в першу чергу у США, Великобритании Ымеччиы та iнших розвинутих кражах.
Основними каналами трансмiсií впливу глобально' фЫансово' кризи на укра'нську економiку е таю:
^ кредитний канал - скорочення зовнiшнього кре-дитування банюв та корпорацiй, значне зменьшення можливостей для реструктуризаци нагромаджено' зов-ншньо' кредитно' заборгованостi приватного сектору. Це знижуе стабтьнють банкiвськоí системи та значно обмежуе можливост кредитування реального сектору;
^ валютний канал - зростання дефiциту поточного рахунку пла^жного балансу та збiльшення попиту на валюту для обслуговування зовшшнього боргу приватного сектору формуе макроекономiчнi пщвалини сни-ження курсу гривы та вщповщно скорочення реального ефекту використання гривневих активiв банкiвськоí системи. Це, зокрема, може спровокувати дефолти по кредитам на нерухомють та автомобл що посилить про-блеми стабтьносп банкiв.
^ iнвестицiйний канал - вiдток портфельних та ко-роткострокових приватних Ывестицм, призупинення
росту прямих 1ноземних Ывестицм не дасть змогу зба-лансувати дефщит поточного рахунку плат1жного балансу та врегулювати проблеми валютного курсу.
s кон'юнктурний канал - значне зниження попиту та ц1н на основн1 товари украТнсьвого експорту - метал та х1м1чн1 товари -, пад1ння св1тових ц1н на продовольс-тво, що приводять до фЫансового стресу для основних сектор1в украТнськоТ економ1ки, зменьшують Тх кредито-спроможн1сть.
Для врегулювання ситуацп короткостроковий ефект повинно дати використання кредиту МВФ для стаб^зацп ф1нансового сектору та ключових сектор1в економ1ки. Але довгострокова стаб1л1зац1я ф1нансовоТ системи за-лежить в1д досягнення загальноТ зовнШньоТ макроеко-ном1чноТ збалансованост1 - торг1вельного балансу, поточного рахунку, зовншнього боргу та валютного курсу.
1. Мишкин Ф. Экономическая теория денег, банковского дела и финансовых рынков. - М.: ООО "И.Д.Вильямс", 2006. 2. Baba N., PackerF., Nagano T. The spillover of money market turbulence to FX swap and cross-currency swap markets. - BIS Quarterly Review, March 2008, pp. 73-86. BIS, Basel, 2008. 3. BIS Quarterly Report. September 2008. - BIS, Basel, 2008. 4. Borio C. The financial turnmoil of 2007-?: a preliminary assessment and some policy considerations. - BIS Working Papers, No 251 - BIS, Basel, 2008. 5. Borio C., Lowe P. Asset prices, financial and monetary stability: exploring the nexus. - BIS Working Papers, No 114, - BIS, Basel 2002. 6. Laeven L., Valencia E. Systemic banking Crisis: A New Database.
- IMF Working Papers WP/08/224 - International Monetary Fund, Washington, 2008. 7.Global Financial Stability Report. October 2008.
- International Monetary Fund, Washington, 2008. 8. Kindlberger C., Aliber R. Manias, Panics and Crashes: A History of Financial Crises. - Hoboken-London, JohnWiley&Sons, 2005. 9. Liquidity risk: management and supervisory challenges. - Basel Committee for Banking Supervision, BIS, Basel, 2008. 10. Minsky H. Can "it" happen again? Essays on Instability and Finance. Armonk, M.Sharpe, 1992. 11. Reinhart C., Rogoff K. Is the 2007 U.S. Sub-Prime Financial Crisis So Different? An International Historical Comparison. - NBER Working Paper No 13761 - Cambridge, Ma., National Bureau of Economic Research, 2008.
Надшшла до редколегп 09.06.2009
О. Гордей, канд. екон. наук, доц.
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ОСНОВИ Ф1НАНСУВАННЯ Р1ВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ
У статт/' розглянут/' основы концептуальн' положения рiвня життя населения. Описуеться еволюц'йний розвиток яксного та юльюсного вмсту даного поняття. Запропоновано автором використовувати систему фнансового забез-печення р'вня життя населення для задоволення максимальних потреб не тльки /ндив/да, але й сусп'льства в ц/лому.
The basic conceptual grounds of standard's living of population were considered in the article. Evolutional development of quality and quantitative maintenance of this concept was described. It is suggested an author to use the system of the financial providing of standard's living of population for satisfaction of maximal needs of not only individual but also society on the whole.
У б1льшост1 розвинених краТн, незалежно вщ р1вня розвитку економки, ментал1тету населення, етычних груп, р1вня добробуту, завжди спостер1галося прагнення
до вивчення матер1альних i духовних благ з тим, щоб встановити певний стандарт Тх споживання населен-ням. Розвиток людськоТ цивозацп супроводжуеться
© О. Гордей, 2009
ЕКОНОМ1КА. 112/2009
~ 17 ~
зростанням споживання не лише матерiальних, але i духовних цiнностей. Останнiм часом, коли краТни з роз-виненою ринковою економiкою досягли високого рiвня споживання, виникла необхiднiсть замiнити щею мате-рiального споживання населення ширшою концепцieю рiвня життя населення, щоб переглянути основнi жит-тeвi цшносд бiльш рiвномiрно розподiлити Тх в системi iснування людства. С очевидним той факт, що категорiя '^вень життя" недостатньо повно вiдображаe умови життeдiяльностi населення, особливо у зв'язку iз забру-дненням навколишнього середовища, що посилюеться фiнансовими кризами, безробггтям, оскiльки природою цього поняття е досягнутий рiвень доходiв i споживання матерiальних благ i послуг. Виявилося, що економiчне зростання не е панацеею вiд злочинностi, хвороб, нар-команп та iнших негативних явищ, але й, до певноТ мь ри, сприяе збiльшенню Тх масштабiв.
Виникла необхiднiсть включення спецiальних якю-них показникiв у дане поняття, що бтьш емко характе-ризуватиме ктькюш та якiснi сторони споживання i жит-тедiяльностi населення, певних со^альних груп в су-часних умовах. Так з'явилася велика ктькють показни-кiв, якi почали враховуватися при визначенн "рiвня життя населення" i його багаточисленнi синонiми (на-приклад, якiсть життя) як близью за змютом, так i дифе-ренцiйованi - залежно вiд рiвня розвитку продуктивних сил суспiльства, рiвня розвитку економiки, нацюнальноТ самосвiдомостi й шших характеристик.
Для об^рунтованого виршення багатьох проблем, починаючи вiд анал^ичних iнструментiв державно' со-цiально-економiчноТ полiтики, i завершуючи основами життедiяльностi окремих домогосподарств, необхщна оцiнка рiвня життя населення певних со^альних верств сусптьства. Для цього потрiбно дослiджувати юторичш передумови виникнення i сучасний стан змюту найваж-ливiших соцiально-економiчних категорш, до яких е складовими елементами рiвня життя населення.
Поняття '^вень життя" як категорiй економiчноТ науки виникло порiвняно нещодавно - в шютдесятих роках двадцятого столiття. Цей термЫ уперше з'явився в робо-тi економiста Дж. Гелбрейта (1908-2006), в яш вказува-лося, що в сусптьства в якому люди голодують, погано одягненi, страждають вщ хвороб, найважливiшим за-вданням економки е пiдвищення доходiв. "Турбуватися про дозвтля, можливостi вдаватися до спостереження, милуватися красою i про iншi високi цiлi життя можна буде згодом, коли кожен буде забезпечений стерпним харчуванням. Навпъ особиста свобода краще всього гарантуеться, а шляхи порятунку душi люди найстаран-нше шукають при повному шлунку. Було б невiрно стве-рджувати, що в бщнм краТн весь вмют людського життя зводиться до економiчних турбот, але останнi практично заповнюють тут велику частину життя" [1, с. 82].
У 1982 роц було проведено нараду експер^в ЮНЕСКО з проблем визначення рiвня життя, на якш головна увага була придтена визначенню суб'ективних показнигав якостi життя. В той же час, ця нарада про-демонструвала у вивченн проблем якостi i рiвня життя перехiд вiд екстенсивного вщображення со^ально-економiчних процесiв до штенсивного вiдображення, орiентованому на показники:
^ що виражають оцiнку даного явища в зiставленнi з яким-небудь еталоном;
^ стани об'екту, що виражають допустимiсть, з по-гляду його юнування i розвитку (так зван критичнi пока-зники);
^ що квалiфiкують даний процес з погляду конкре-тних результатiв i пщсумгав (так званий показник "юнце-вого результату").
У ходi дискусiй з цих питань рiвень життя складався не лише як наукова категсря, але i як наукова концеп-цiя, що було частково зумовлене все бтьш глибоким усвщомленням взаемозв'язку фЫансового i соцiального пiдходiв до виршення проблеми пiдвищення рiвня життя. У основi концепцп "якост життя", яка входить до складу поняття "^вня життя", лежать щеТ про можливе вимiрювання i оцшку прийнятноТ якостi життя за допо-могою емоцiйних i розсудливих оцшок життевого досвь ду людей. Представники даного напряму використову-ють со^альы показники якостi життя як сполучну ланку мiж системою статистичних показнигав i процедурою формування цiлей сусптьства, спрямованих як на бла-гополуччя всього сусптьства, так i окремоТ особи.
У зарубiжнiй лiтературi видтяють три основнi пiдхо-ди до вивчення "суб'ективного рiвня життя населення"; по-перше, пiдхiд, в рамках якого вивчаються зв'язки соцiально-демографiчних характеристик (стать, вк, сiмейний i соцiальний статус, рiвень освiти, етнiчна приналежнiсть) з оцшками якостi життя населення.
По-друге, пщхщ, що акцентуе увагу на розбiжностях мiж зусиллями кожного члена сусптьства i рiвнями Тх задоволення. Основа концепцп полягае в тому, що люди, чиТ реальш життевi умови близькi до бажаних, вва-жатимуть рiвень свого життя вищою, ыж люди, що ма-ють великий розрив мiж зусиллями i реальнiстю. Цей шлях дослщжень потребуе суттевоТ додатковоТ концеп-туальноТ i емпiричнот розробки, зокрема, в облас^ до-слiдження детермiнант рiвнiв зусиль.
Третiй пiдхiд намагаеться зв'язувати поняття благопо-луччя, що вщчуваеться, дослiджуваного в рамках руху за со^альы iндикатори, з деякими сучасними економiчними концепцiями. Таким чином, в рамках третього пщходу, з фЫансовоТ точки зору, виявляеться тенденцiя до перене-сення проблем соцiально-психологiчного комплексу до проблем характеру фЫансового забезпечення, пов'язаних iз неефективними методами надання фЫансових послуг (медичне страхування, пенайне забезпечення тощо), що впливае на вщчуття особистого неблагополуччя.
На наш погляд, ва цi пiдходи потребують зведення в едине русло на основi поглиблення розробок в облас-^ дослiдження детермiнант рiвнiв зусиль особистосл, а також створенням системи фЫансового забезпечення рiвня життя населення для покращення якос^ його визначення, в процеа неузгодженостi мiж об'ективними умовами життя, Тх сприйняттям i оцiнками.
Ступiнь задоволення життям формуеться пiд впли-вом двох основних фаюгрв: оцiнки середовища i етало-нiв порiвняння. Поняття еталону порiвняння складаеться з однiеТ або дектькох основ оцiнки, що включае; рiвень прагнень (то, чого людина прагнула досягти), рiвень очi-кувань (то, чого людина сподiваеться досягти найближ-чим часом), рiвень рiвностi (те становище у суспiльствi, якого людина рахуе себе гщним), рiвень референтноТ групи (тобто групи, з якою вЫ себе iдентифiкуе), особисл потреби (передбачуваний розмiр винагороди) та Ы.
Розглядаючи роль теор^ потреб як один з теоретич-них основ концепцп якосл життя, американсьга вченi часто використовують трiаду потреб, що формуеться як потреба у володЫы матерiальними благами, потребу в лсних мiжособистiсних зв'язках i самореалiзацiТ, причому основний наголос робиться на двох останых потребах.
У процес подальшоТ розробки i теоретичних дослi-джень в обласл якостi життя були пiдключенi емтричш дослiдження. Перед ученими, була поставлена мета вимiру рiвня життя за допомогою рiзних iндикаторiв з тим, щоб отримати в розпорядження системи управлЫ-ня точну Ыформа^ю про стан i тенденц^ розвитку соць ально-економiчних процесiв.
~ 18 ~
В I С Н И К Кшвського нацюнального университету ÏMeHÏ Тараса Шевченка
Одним з теоретико-методологiчних витокiв захiдних BapiaHTiB концепцп визначення рiвня життя була нео-класична школа. Його представником був англмський учений Артур Сест niry (1877-1959). Виходячи з його мipкyвaнь, piвень життя населення характеризувався pозмipом нaцiонaльного доходу, який, у свою чергу, залежав вщ багатьох фактов: pозмipy pесypсiв i кат-талу, особливостей населення, дiяльностi уряду та зов-нiшньоï тоpгiвлi. Збтьшення piвня життя населення, на його думку, можна було досягти за допомогою бтьш piвномipного pозподiлy доходiв шляхом державного втручання, paцiонaльного оподаткування та бюджетно-податково!' полiтики [2, ч. 1-2].
Панування в захщшй теоретична свiдомостi принципу плюpaлiзмy призвело до того, що вже тривалий перь од в концепцп piвня життя та i'i модифка^ях не визначе-но чiтко складов^ що враховуються в основному понятп, не окреслена однозначно проблематика. Еклектизм змю-ту piзних вapiaнтiв концепцп виражаеться в спpобi охопи-ти сaмi piзномaнiтнi проблеми, включаючи шляхи i цл iстоpичного розвитку, економiчне зростання, екологiчнy кризу та ïï негативний вплив на людину, проблему урба-нiзaцiï i бiдностi населення; боротьбу зi злочиннiстю i наркомаыею, розвиток освiти та iнших со^альних сфер, можливостi сaмоpеaлiзaцiï особистостi, людське щастя i зaдоволенiсть сво1м життям тощо.
Дiaлектикa сyспiльних вiдносин, еволю^я економiч-них i соцiaльних вщносин призводить до змiн, що зако-номipно вiдбyвaються, як у сфеpi сyспiльного виробни-цтва, так i в сусптьшй свiдомостi. При трансформацп соцiaльно-економiчних системи вiдбyвaеться змiнa, перегляд системи життевих цiнностей, способу життя, пiдходiв до оцiнки якостi життя.
Якщо в 50-60-х роках piвень життя оцжювався, виходячи з величини валового внутршнього продукту, що припадае на одного мешканця кражи, то в ганц XX сто-лiття почала домiнyвaти система показнигав, якi характе-ризують piзнi сторони жит^яльносл людини. Так, фра-нцузький державний i сусптьний дiяч Ж. Гарден писав, що пщ '^внем життя" pозyмiеться достaтнiй для кожноï людини piвень мaтеpiaльних pесypсiв, зайнятостт, жит-лових умов i умов пращ легко доступних зaсобiв транспорту i приемне навколишне середовище. ^м того, pi-вень життя, за Ж. Гарденом, включае можливост для кожного члена сyспiльствa доповнювати своï знання, розвивати свою особистють, збеpiгaти фiзичне i духовне здоров'я в сфеpi вiльного вибору i справедливость
У багатьох публка^ях наголошуеться, що високий стyпiнь piвня життя досягаеться у тому випадку, коли людина забезпечена житлом, (жею, розвагами, мае умови для здобуття освiти, доступ до досягнень науки i культури, коли вона може задовольняти таю своï за-пити, як прагнення до миру i справедливость ^м того, на piвень життя впливають також i якюш показники, таю як мipa забрудненост навколишнього середовища, шумовий фон, стан здоров'я i piвень розвитку системи охорони здоров'я, щтьнють населення, piвень злочинностi тощо [3, с. 65].
Подiбний погляд на змют даного поняття характерний i сьогодш для бiльшостi зaхiдних учених. Наприклад, aнглiйськi економiсти Ст. Кемпнер, Г. Макмтлен та К. Хоуганс вважали, що якiснi показники, яга необхщно вра-ховувати при розрахунку piвня життя - це стан сусптьства, коли, по-перше, людина забезпечена таким комплексам життевих благ, як чиста вода i повпря, кpaсивi природы ландшафти, цжнють яких не може бути виражена в грошах; по-друге, коли вщбуваеться стабтьне фiнaнсове забезпечення особистосл; по-трете, коли загальне ви-знання отримуе той факт, що мaтеpiaльне збагачення не
забезпечуе щастя в житп, але може привести до неба-жаних со^альних конфлiктiв [4, с. 13].
Ус нayковi дослщження, пов'язaнi з визначенням ка-тегорп piвня життя i з вибором ïï складових, в тiй або жшш мipi розглядають проблему економiчного зростання. Однак, вiдсyтнiсть дослщжень присвячених форму-ванню системи фжансового забезпечення piвня життя населення призводить до необхщност визначення не ттьки нових детеpмiнaнт, але й опису елемен^в та ïх взаемозв'язку в системг
Першими, хто з кpитичноï точки зору пiдiйшов до пи-тання про темпи економiчного зростання, були Дж. Гел-брейт (1908-2006) и З. Бжезинський (нар. 1928 р.). Вони пеpшi сформулювали поняття "ягасних характеристик piвня життя" i визначили його змют [1]. Особливють те-оpiï економiчного зростання, полягае в тому, що немае пpямоï залежност мiж доходами i ягастю життя, взаемо-зв'язок мiж ними юнуе до певноï межi.
На думку американського економюта М. Олсона (1922-1998), що проводив дослщження, яга полягали у пошуку взаемозв'язку збтьшення зростання доходiв та незадоволенютю життям. Так, питома вага самогубств вище в кражах з вищими доходами, ыж в бщних кражах.
У соцiaльно-економiчнiй лiтеpaтypi зуст^чаються pi-зн погляди на цю теоpiю. Деяк вченi схильнi вважати, що якщо сусптьство бажае жити в прийнятному ств-вiдношеннi з природою, то необхщне припинення або yповiльнення економiчного зростання. Своï iдеï вони засновують на результатах негативних наслщгав еко-номiчного зростання - це криза навколишнього середовища, криза сировинна, еколопчна, продовольча, що ми можемо сьогодн спостер^ати.
Але, з жшого боку, в yсiх наявних роботах не зачта-еться аспект зворотного зв'язку ягасних характеристик piвня життя й економiчного стану. Необхiдно визначити мipy впливу якiсних характеристик piвня життя на всi сфери жит^яльносп iндивiдa. Якщо ми враховувати-мемо yd моменти зворотних негативних зрушень, змо-жемо правильнше регулювати piвень життя населення, шляхом фiнaнсового забезпечення превентивних фун-кцiй держави у сфеpi життедiяльностi населення. З ^ею точка зору поняття "piвень життя" повинна стати ж-струментом у встановлення доцтьност економiчного зростання в тм або iншiй сфеpi.
На початку 90-их pокiв групою експер^в Програми розвитку ООН на основi концепцiï людського кaпiтaлy була розроблена нова концеп^я розвитку людського потен^алу. Вона виникла як противага традицмному pозyмiнню розвитку як зростання обсягу мaтеpiaльних благ i послуг. У концепцп на першому мiсцi не здiб-нiсть до пpодyктивноï прац (тобто економiчнa цiннiсть iндивiдa), а саме розвиток людини через розширення можливостей вибору завдяки зростанню тривалост життя, освiти i доходу [5, с. 17]. При цьому людський розвиток може розглядатися i як шлях, що дозволяе добитися зростання продуктивност прац i доходу, але цього зростання набувае цжнють лише тод^ коли дш-сно впливае на полтшення якост життя людей i розширення можливостей вибору. Таким чином, людський розвиток розглядаеться як мета i критерж суспть-ного прогресу, а не зааб для економiчного зростання. На нашу думку, систему фжансового забезпечення piвня життя населення необхщно розглядати через призму концепцп людського потен^алу/розвитку.
В основi цього пщходу - концеп^я розширення людського вибору - генеральна щея, яка полягае в тому, що piвень життя повинен оцжюватися виходячи з можливостей людей вести таке життя, яке вони вважа-ють гщним, а не ттьки розрахованим за piвнем доходiв
EKOHOMIKA. 112/2009
~ 19 ~
з розрахунку на душу населення. Згщно концепцп люд-ського розвитку, людям не потрiбний нескiнченно висо-кий дохiд для забезпечення гщного рiвня життя, важли-вiше добитися найбiльшоï користi вщ економiчного зро-стання для цтей людського розвитку.
Одночасно з концеп^ею розвитку людською потен-цiалу виникла концепцiя стiйкого розвитку, який тракту-еться як така система оргашзаци суспiльства, при якiй задоволення потреб ниншнього поколiння вiдбуваеться не в збиток можливостям задоволення потреб майбут-нiх поколiнь. Як базовий принцип стшкого розвитку роз-глядаеться збереження природного катталу, мiнiмiзацiï зовнiшнiх ефекпв (екстерналм) для майбутнiх поколiнь. Ц два пiдходи iнодi об'еднують у виглядi концепцiï спй-кого людського розвитку.
Нову концепцю необхiдно розглядати в контекст змiни пiдходiв до поняття рiвня життя населення. Треба вщмовитися вiд антагонiстичних пiдходiв, i рiвень життя населення обов'язково розглядати в контекст якостi
життя як сукупнють споживання, розвитку людського потенциалу i екологiчноí стiйкостi з урахуванням ix якос-тi i стабтьносп. Не виникае сумнiвiв, що фЫансове забезпечення рiвня життя населення мае базуватися на визначешй концепцií для повного врахування уах еле-ментв системи.
1. Гэлбрейт Д.К. Экономические теории и цели общества: пер. с англ. / Ред. Н.И. Иноземцев, А.Г. Милейковский. - Электрон. текстовые дан. - М.: Прогресс, Б. г. - 406 с. 2. Pigou Arthur C. The Economics of Welfare, 1920. - London: Macmillan and Co. - Pub. Date 1932. - 463 р.
3. Лермер А, Мюллер Ф. Экономический рост и "качество жизни". Доклад X международного конгресса по проблемам обобществленного хозяйства. Гамбург, 1974 // Социально-экономические аспекты концепции "качества жизни. - М.: АН СССР ИНИОН, 1977. - Вып.5. - С. 58-69.
4. Осколкова О.Б. Концепция "качества жизни в интерпретации западноевропейских и американских идеологов. Реф. сб. "Социально-экономические аспекты концепции "качества жизни" - М.: АН СССР. ИНИОН, 1977. - Вып. 1. - С. 10-16. 5. Добрышина Л.Н. Регулирование социально-экономического развития кризисных территорий. Монография. - М.: Гос. ун-т упр., 1999. - 178 с.
Надшшла до редколегп 09.06.2009
К. Ковальська, канд. екон. наук, асист., Р. Рак, канд. екон. наук, доц.
OCOБЛИBOCTI ПЛAHУBAHHЯ I РЕАЛ!ЗАЦИ ОРГАШЗАЦШНИХ 3MIH У ПРОЦЕа УПРABЛIHCЬKOГO KOHCУЛЬTУBAHHЯ
Стаття присвячена до^дженню особливостей проведення змш в xodi реалiзацiï консультацйного проекту в оргашзаци.
The article is devoted to analyse the peculiarities of changes during the realization of management consulting project in organization.
Становлення Ыформацмно''' економки характеризуемся прюритетною роллю знань, перевагою Ытелекту-ально' складово' у формуванш додано' вартосп, ст^м-ким скороченням життевого циклу шноваци, яга забез-печують ринковий устх компанп. За таких умов перемогу у конкурентна боротьбi важко забезпечити ттьки матерiальними ресурсами компанп, основу и стратепч-них компетенцм формують передуам нематерiальнi активи, iнтелектуальна складова бiзнесу. Тому залу-чення такого iнтелектуального ресурсу як консульту-вання стае об'ективною необхщнютю для забезпечення довгострокового стратепчного розвитку сучасно' компанп. Ефективне управлiння органiзацiйними змiнами е одним iз найскладнiших завдань, виконуваних консультантом в межах консультацмного проекту.
Дослщженню рiзних аспектiв управлiнського консуль-тування присвяченi працi багатьох вггчизняних та закор-донних вчених: М. Кубра, Ф. Хм™, С. Фомшина, О. Тще-нко, Ю. Чернова, П. Сенге, С. Серто та Ыших. Водночас слщ зазначити, що проблема впровадження оргашзацй них змЫ в ходi консультацiйного проекту у лiтературi роз-роблена недостатньо i потребуе подальших дослiджень.
Важливiсть управлшського консультування у впро-вадженнi оргашзацшних змiн пояснюеться неможливь стю оргашзацш самостiйно реалiзовувати змiни або недостатньою ефективнютю 'х здiйснення. Консульта-цшний цикл складаеться з таких п'яти етатв: знайомс-тво, дiагностика, планування дм, впровадження змiн, завершення. Етап впровадження дм - основний i най-складнiший етап консультацiйного проекту. По сут, реалiзацiя змiн е ганцевою метою будь-якого консуль-тацмного циклу, яка передбачае надання професшно''' допомоги у виявленнi, розпiзнаваннi й виршенш орга-нiзацiйних (управлiнських) проблем, що стосуються рiзних областей бiзнесу.
Отже, ефективне управлiння органiзацiйними змЫами е одним iз найскладнiших завдань, виконуваних консультантом у межах консультацмного проекту. Основними проблемами для консультанта на початку впровадження
змЫ е визначення ступеня оргашзацмно''' готовностi персоналу шентсько' органiзацií до впровадження змЫ i переконання керiвникiв оргашзацп-шента в 'х необхщ-ностi. Як правило, чим складнш i кардинальны змЫи, тим з меншою охотою сприймае 'х персонал.
У залежност вiд використовувано' моделi консультування ступшь залучення персоналу клiента у процес впровадження змЫ буде варюватися. Змiни, запропо-нованi консультантом для проведення в шентсьгай органiзацií, можуть здмснюватися пiд примусом керiв-ництва, тиском консультанта, свщомо.
Проекти можуть реалiзуватися в межах iснуючих у шента систем, структур i процедур (вихщ на ринок iз новим продуктом, реоргашза^я вiддiлу, встановлення нового обладнання). Однак вони можуть бути i части-ною бiльш фундаментальних змЫ [1].
Будь-якi змiни в дiяльностi органiзацií пов'язанi з галь-кiсними та якiсними змiнами умов трудово' дiяльностi, професiйно-квалiфiкацiйного складу персоналу, структурною реоргашза^ею виробництва i управлiння, що зачь пае суп^ iнтереси багатьох працiвникiв. Отже, консультантам слщ придтити велику увагу процесу впровадження змЫ вщ самого початку до кiнця, адже основною причиною перешкод при реалiзацií оргашзацмних змiн е уявлення пра^вника (правильне чи нi) про те, що вони зменшать або унеможливлять задоволення деяких його потреб. З точки зору пра^вника, його поведЫка - це за-хист його потреб (економiчних, соцiальних чи психолоп-чних) i вигод, яким нововведення загрожуе.
Вщповщно до сприйняття оргашзацшних змiн пра-цiвникiв клiентськоí оргашзаци подтяють на п'ять груп:
1. 1нноватори - працiвники, якi перебувають у тю-ному контактi з оргашзацшним середовищем i здатнi розробляти, пропонувати й випробовувати, перевiряти ще1', погоджуючись з певним ризиком.
2. Пра^вники, якi дуже швидко сприймають нововведення, погоджуються на них пюля певних роздумiв.
© К. Ковальська, Р. Рак, 2009
