Концептуалізація фінансового потенціалу в економіці держави Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

новные аспекты и формы банковского инвестирования. Раскрыты виды инвестиционной политики банков при осуществлении финансовой деятельности. Приведины этапы управления инвестициями на уровне банка. Определены приоритетные направления управления банковской инвестиционной деятельностью.

Ключевые слова: банковские инвестиций, инвестиционная деятельность банков, управление банковскими инвестициями, аспекты инвестиционной деятельности банков, инвестиционная политика.

Gryshchuk A.M., Sharko A.R. Theoretical basis of investment banking

Approaches to the definition of "bank investments" are presented. The role of bank institutions in the financial system of the country is studied. The main aspects and forms of investment banking are contemplated. The priority types of investment policy of banks in the implementation financial activities are investigated. The stages of investment management at the bank are posted. The priority areas for the control problem of investment banking activities are identified.

Keywords: bank investments, investment banking, the management of bank investments, aspects of investment banking, investment policy.

УДК336.531.2 Доц. Н.Б. Демчишак, канд. екон. наук;

магктрант 1.Ю. Горобець - Львiвський НУ iM. 1вана Франка

КОНЦЕПТУАЛ1ЗАЦ1Я Ф1НАНСОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ В ЕКОНОМ1Ц1 ДЕРЖАВИ

ОбГрунтовано концептуальн засади аналiзу фшансового потенщалу в економщ держави. Розглянуто економiчний змют та теоретичш основи формування фшансового потенщалу в умовах ринку. Виокремлено горизонтальну i вертикальну його структуру. З'ясовано чинники впливу на фшансовий потенщал на рiзних рiвнях екож^чно! систе-ми. Запропоновано класифжащю фшансового потенщалу в розрiзi системи критерй'в.

Ключовг слава: фшансовий потенщал, структура фшансового потенщалу, чинники формування фшансового потенщалу, ринкова економжа.

Постановка проблеми. Динам1чний розвиток нащонально! економжи та перспективи його фшансового забезпечення значною м1рою залежать вщ на-явност ресурсно! бази i достатнього р1вня диверсифжацп джерел формування фшансових ресуршв. Це потребуе вивчення особливостей нагромадження фь нансового потенщалу держави i прюритепв його використання, шдгрунтям чо-го повинно бути обгрунтування теоретико-методолопчних його основ.

Аналiз останшх дослщжень. Теоретичш i практичш аспекти формування фшансового потенщалу держави дослщжували вггчизняш та зарубiжнi на-уковщ, зокрема: А.М. Бшоченко, 1.З. Должанський, Т.О. Загорна, Т.В. Клименко, О.М. Любченко, Т.С. Мерзликша, П.1. Олейников, Н.В. Сашчук, О.С. Федо-нш, I.I. Чуницька, К.В. Юненко. Попри це усшшнють реалiзацil фшансово! политики в сучасних умовах вимагае чико! концептуалiзацil поняття фiнансового потенщалу з виокремленням його структурних складових, чинниюв формування та класифжацп.

Мета роботи - сформулювати концептуальш засади дослщження фшан-сового потенщалу в економщ держави.

Результати дослвдження. Термiн "потенцiал" е латинського походжен-ня i тлумачиться як "сила, мщь" (potentia) [13]. Сучасна економiчна наука запо-

зичила це поняття iз фiзики, де воно означае кiлькiсть енергп, яку накопичила система i яку вона спроможна ре^зувати в роботi. У загальному значеннi змiст зазначеного термiна розглядаеться як рiвень потужностi у тому чи шшому вщ-ношенш, певна сукупшсть засобiв та ресурсiв для визначених цшей. Таке ши-роке тлумачення залежно вщ галузi його застосування тдлягае уточненню сто-совно якост i кiлькостi засобiв та ресурив, специфiки взаемозв'язкiв мiж ними та напрямiв використання. Вщтак, варто з'ясувати сутшсть "потенцiалу" у дещо вужчому, власне економiчному розумiннi. Так, потенщал в адмшютративно-ко-манднiй системi СРСР розглядали як сукупнiсть накопичених ресуршв та вико-ристаних i невикористаних потенцiйних можливостей у сферi виробництва ма-терiальних благ та послуг з метою найповнiшого задоволення потреб суспшь-ства [5]. У Великому енциклопедичному словнику потенцiал визначено, по-пер-ше, як засоби, запаси, джерела, що е у наявносп i якi можуть бути мобшзоваш, приведенi у дш, використанi для досягнення поставлених цшей, реатзацп плану, розв'язання завдання; по-друге, як можливост окремо! особи, суспiльства, держави у конкретнш галузi, зокрема економщ [2]. У наведеному тлумаченнi зроблено акцент уже не лише на наявних ресурсах, а, що ютотно, на можливос-тях !х мобшзаци.

Сучасний пiдхiд до трактування економiчного потенцiалу у термшоло-гiчних словниках зводиться найчастше до такого: "це сукупна здатнiсть еконо-мiки кра!ни, 1! галузей, пiдприемств, господарств здшснювати виробничо-еконо-мiчну дiяльнiсть, випускати продукцию, товари, послуги, забезпечувати запити населення, суспшьш потреби, розвиток виробництва i споживання" [11]. Цi можливостi дають всi наявнi та прихованi ресурси кра!ни. У загальнiй теорп виробництва !х подiляють на таю групи: фiнансовi, матерiальнi, трудовi, природш, iнформацiйнi [4, с. 35-38]. Проблема !х абсолютно! (природнi i трудов^ та вщ-носно! (фiнансовi, матерiальнi, iнформацiйнi) обмеженостi зумовлюе необхщ-нють ефективного використання. Отже, економiчний потенщал як агреговане поняття охоплюе таю основш складовi частини (потенцiали): 1) швестицшний; 2) фiнансовий; 3) виробничий; 4) трудоресурсний; 5) науково-шноващйний.

На наш погляд, економiчний потенцiал варто розглядати на макро-, ме-зо- та мiкрорiвнях з метою отримання комплексного наукового бачення сутшс-них характеристик та особливостей його формування i використання.

Фiнансовий аспект економiчного потенцiалу залишаеться недостатньо дослiдженим. Насамперед, у сучаснш економiчнiй лiтературi вщчуваеться ю-тотний брак чiтких обгрунтувань сутностi фiнансового потенцiалу та комплек-сних пiдходiв до його визначення. Проведений аналiз теоретико-методолопч-них концепцш фiнансового потенцiалу та 1х систематизащя дае змогу видiлити особливостi його трактування у теорп та практищ.

У значнiй частинi наукових дослщжень фiнансовий потенцiал розгляда-ють як складову загальноекономiчного потенцiалу, здатнiсть до оптимiзацil застосування ресурсiв фшансово! системи iз вiдповiдним залученням та викорис-танням останнiх, що е лопчним, виходячи iз принципу вивчення економiчного потенцiалу як сукупностi окремих складових, про що зазначалося вище. Також iнколи фiнансовий потенцiал, зокрема на мiкрорiвнi, трактують у його нероз-

ривному зв'язку iз економiчним потенцiалом як фшансово-економiчний, тобто функцiонально взаемопов'язану сукупнiсть економiчного та фiнансового потен-щалiв, що забезпечуе максимально ефективну реалiзацiю цшей i напрямiв роз-витку шдприемства. Проте, вважаемо, що такий тдхвд е нерацюнальним, ос-кiльки фшансовий потенцiал все-таки доцiльнiше розглядати у розрiзi еконо-мiчного, як елемент останнього.

Дискусшним е ототожнення термшв "фiнансовий потенцiал" та "подат-ковий потенщал", що присутне у науковш лiтературi. Вважаемо, що цi поняття е принципово рiзними з погляду фшансово1 науки. Якщо фiнансовий потенщал охоплюе всю сукупнiсть фiнансових ресуршв, то податковий е лише частиною цих ресурсiв. Фiнансовий потенцiал може включати й ресурси, якi або зовшм не е об'ектом оподаткування, або пiдпадають пiд оподаткування лише частково. Це доводить, що фшансовий потенщал за економiчним змютом е значно шир-шим поняттям, шж податковий. Водночас доцiльно вiдзначити, що податковий потенщал е основою для формування податкових надходжень бюджету, тодi як фшансовий штегруе податкову базу бюджету i базу формування неподаткових доходiв, а також можливостi залучення коштiв на фiнансових ринках для бю-джетних цiлей (фiнансування певних програм або дефiциту бюджету) та iншi джерела залучення фiнансових ресуршв.

Фахiвцi цiлком слушно пiдкреслюють, що у кра1нах з розвиненими формами моделей федералiзму можна застосовувати термши "фiнансовий потенщ-ал" та "податковий потенщал" як синошми. Однак для уштарних держав до-цшьно розглядати податковий потенцiал як складову фiнансового, вивчаючи проблеми 1х формування комплексно та у взаемозв'язку [7]. Вщгак, дотриму-ючись принципу системносп розгляду, з'ясуемо пiдходи щодо тлумачення фь нансового потенцiалу пiдприемства, регюну i кра1ни.

Значна частина наукових публжацш стосуються потенцiалу як показни-ка оцiнювання пiдприемства та його фшансово! дiяльностi, у яких фшансовий потенщал постае складовою економiчного. До останнього, поряд iз фiнансовим, окремi дослiдники також вiдносять iнвестицiйний, шновацшний, науково-тех-нiчний, управлiнський, маркетинговий, трудовий, шфраструктурний, iнформа-цiйний та потенщал оргашзацшно! структури управлiння [15, с. 14-19]. У цьому контекстi фшансовий потенщал у працях багатьох учених визначаеться як об-сяг власних, позичених та залучених фiнансових ресуршв пiдприемства, якими воно може розпоряджатися для здiйснення поточних та перспективних витрат [15, с. 16]. Щ ресурси беруть участь у виробничо-господарськш дiяльностi та залучаються для фшансування прiоритетних напрямiв розвитку пiдприемства. Вщгак, фiнансовий потенцiал, вiдiграючи важливу роль у вщтворювальних процесах на фiрмi, забезпечуе можливiсть трансформацil виробничо-ресурсного потенщалу в фiнансовi результати пiдприемства. Близьким до зазначеного вище е трактування фшансового потенцiалу пiдприемства як сукупносп фiнансових ресурсiв, спрямованих на реалiзацiю та нарощування економiчного потенцiалу з метою максимiзацil прибутку.

Пiдхiд, який запропонували росiйськi вченi-економiсти Т. Мерзлжша та Л. Каховська, передбачае вивчення структури потенщалу промислового шд-

приемства, у якш поряд iз ринковою та виробничою складовими видiляють фь нансовий потенщал - потенцiйнi фiнансовi показники виробництва (прибутко-востi, лiквiдностi, платоспроможностц потенцiйнi iнвестицiйнi можливостi) [10]. Подане трактування е надто вузьким, адже фшансовий потенщал, по суп, зво-диться до набору кшьюсних ощнних показникiв та не пiдлягае перенесенню на поняття "фшансовий потенщал кра!ни (економжи)". Водночас наявне i недопустимо широке тлумачення - система вщносин, що виникають на тдприемст з приводу досягнення максимально можливого фiнансового результату.

Отже, у фшансовш науцi немае едностi стосовно визначення поняття "фшансовий потенщал" на мiкрорiвнi. У сучасних наукових дослщженнях фь нансовий потенцiал визначальним чином дослщжують у регiональному або ж у галузевому розрiзi (мезорiвневий потенцiал). В укра!нському фiнансовому словнику розглядаеться фшансовий потенщал адмiнiстративно-територiальноl одиницi як "загальний обсяг фiнансових ресурсiв, що утворюються за рахунок усiх джерел у межах адмiнiстративно-територiальноl одиницi - обласп, району, мiста, селища - показник, який характеризуе фiнансовi можливостi територп" [6]. Фiнансовий потенцiал у росшському енциклопедичному словнику - це "су-купнiсть первинних грошових доходiв, отриманих на територп суб'екта федера-ци, що включае прибуток господарських суб'ектiв i оплату працi зайнятих гос-подарською дiяльнiстю" [14].

Саiнчук Н. розглядае фiнансовий потенцiал регiону як сукупнють реаль-них та прихованих (нереалiзованих) ресурсних можливостей [12]. Позитивом цього тлумачення е наголос на необхщносп включення до фiнансового потенщ-алу не лише iснуючих, а й прихованих ресурив. На противагу такому пiдходу, iснують визначення розглядуваного поняття як системи вiдносин. Скажiмо, Т. Клименко сформулювала дефiнiцiю фшансового потенцiалу регiону як сукуп-носп вiдносин щодо руху фiнансових ресуршв в оборотi пiдприемств, установ, оргашзацш, населення регiону, фiнансових ресурсiв, що можуть бути залученi кредитною системою в господарський общ або додатково створеш внаслщок прискорення вiдтворювального процесу [8]. Однак таке розумшня не передбачае можливосп кiлькiсного оцiнювання, що е дуже важливою. У науковому досль дженнi К. 1оненко представлено обгрунтування сутностi поняття "фiнансовий потенщал регюну" як органiчноl едностi наявних фшансових ресурсiв та можливостей !х використання в межах певно! адмiнiстративно-територiальноl одиницi [18]. Таке тлумачення е бшьш комплексним, на вщм^ вiд надто вузького розу-мшня фiнансового потенцiалу регiону як сукупносп фiнансових ресурсiв тери-торil. На можливостях використання також наголошуе А. Лучка, аналiзуючи бю-джетний потенщал фшансово! незалежностi органiв мiсцевого самоврядування як сукупнiсть можливостей забезпечення незалежносп останнiх.

Стосовно фiнансового потенцiалу кра!ни (економiки) варто зазначити, що незначна кшьюсть комплексних дослiджень цього поняття зумовлюе певш складнощi його вивчення та розумшня. Це пов'язано iз неможливютю розгляду кра!ни як територп, а фшансового потенщалу !! економжи - як арифметично! суми фшансових потенцiалiв регiонiв. Зважаючи на це, деяю дослiдники обгрунтовують сутнiсть фшансового потенщалу держави як здатшсть фшансо-

во1 системи держави до залучення та ефективного використання фшансових ре-сурсiв з метою забезпечення сталого економiчного зростання [17, с. 28]. У фь нансовому словнику за редакщею М. Дем'яненка фшансовий потенцiал кра1ни -це можливий обсяг використання фшансових ресурив [16, с. 392]. Росшський учений-економют П. Олейник розглядае фшансовий потенщал iнвестування як здатнiсть держави, зокрема 11 економжи, господарських комплекшв, галузей i пiдприемств здiйснювати швестицп (1х вкладення) у створення рiзноманiтних фондiв грошових засобiв, включаючи централiзованi i децентралiзованi, i вико-ристовувати 1х з метою досягнення поставлених завдань та забезпечення умов для вщтворення нацюнального господарства.

Також варто погодитися iз фахiвцями, якi у процеш вивчення розгляду-вано1 категорп аналiзують цiлий комплекс характеристик, здатних забезпечити цЫсну оцiнку фiнансового стану на макро- та мiкрорiвнях, факторiв чи умов змiни цього стану та перспектив сталого економiчного зростання на макрорiвнi чи успiшностi фiнансово-економiчноl дiяльностi на мiкрорiвнi. Проте недоль ком такого методологiчного пiдходу е неврахування регiонального потенцiалу.

Таким чином, систематизащя наукових здобуткiв дае тдстави зробити висновок про iснування двох домшантних систем поглядiв (концепцiй) щодо з'ясування економiчноl сутностi фiнансового потенщалу, якi сформулюемо як кiлькiсний та яюсний пiдходи. Перший передбачае розгляд фiнансового потен-цiалу як сукупносп фiнансових ресурсiв, фактично 1х арифметично! суми. За якiсного пiдходу наголосимо на тому, що фiнансовий потенщал - це передушм здатнiсть, можливють використання цих ресурсiв.

Безумовно, переважна бшьшють наукових дослiджень, що тдтверджу-ють i наведенi вище, Грунтуються на кiлькiсному пiдходi. Основною перешкодою його застосування е вщсутшсть в економiчнiй лiтературi едино! думки щодо визначення фшансових ресуршв, !х економiчного змiсту та джерел форму-вання. Зрозумiло, що, дотримуючись ресурсно! концепцп, оцiнити фiнансовий потенщал порiвняно неважко. Проте у цьому випадку втрачаеться певна части-на економiчного змiсту розглядуваного поняття, оскшьки простий набiр фшан-сових ресуршв не повною мiрою вiдображае сутнють та роль фiнансового по-тенщалу, адже наявнiсть останнiх ще не означае та не гарантуе !х належного використання. Бiльше того, навиь максимальне акумулювання фiнансових ре-суршв не е запорукою 1х ефективного спрямування у необхiдних напрямах. Вщ-повiдно, кiлькiсний пiдхiд не вщображае характеру взаемозв'язкiв та взаемодil мiж фiнансовими ресурсами i е незручним шструментом у процесi формування стратеги управлшня фiнансовим потенцiалом, зокрема у контексп стимулюван-ня нагромадження та забезпечення використання останнього з урахуванням прь оритетних цшей фiнансовоl полггаки держави.

Зазначене вище i е ключовим аргументом на користь потреби використання яюсного пiдходу, що дае змогу нiвелювати слабкостi i недолiки попе-редньо! концепцil та виршити перелiченi проблеми, зокрема в частиш покра-щення управлiння фшансовим потенцiалом, оцiнювання взаемозв'язаностi ре-суршв i специфiки 1х використання у конкретних напрямах, зокрема для забезпечення швестицшно! дiяльностi. Але у випадку розгляду потенцiалу лише як

"здатностi" чи "можливосп" втрачаються необхiднi передумови для його ощ-нювання, що, безумовно, е необхщною в цiлях фшансового планування та прог-нозування.

Отже, жодну iз концепцiй фiнансового потенцiалу не можна вважати до-вершеною. Найповшше розумiння розглядуваного поняття може дати лише синтез обох пiдходiв. Вщтак, фiнансовий потенцiал кра!ни, на наш погляд, - це фiнансовi можливост економiки, що визначаються сукупним обсягом фшансо-вих ресурсiв усiх ланок фшансово! системи та ефективнiстю !х використання. У контекстi такого тлумачення фiнансового потенцiалу невирiшеною проблемою залишаеться з'ясування його структури. Останню можна та доцшьно видiляти, зважаючи на те, що фiнансовi можливостi економжи (фiнансовий потенцiал) грунтуються на ресурснш основi.

Структуру фiнансового потенцiалу варто розглядати у горизонтальному i вертикальному розрiзi. Вертикальна структура передбачае виокремлення таких складових фiнансового потенщалу:

• макрорiвневий - потенцiал уие! економжи;

• мезорiвневий - потенщал репону, галузей економжи;

• мжрс^вневий - потенцiал окремих тдприемств, домогосподарств.

Горизонтальна структура фiнансового потенцiалу повинна включати та-

кi елементи:

• державш фiнансовi ресурси;

• фiнансовi ресурси суб'ектiв господарювання;

• фiнансовi ресурси домогосподарств;

• ресурси суб'ектав фшансово-кредитно! iнфраструктури;

• iноземнi фiнансовi ресурси.

Тобто пропонований пiдхiд грунтуеться на iснуваннi вiдповiдних рiвнiв економiчноl (на цiй основi побудована вертикальна структура) та конкретних ланок фшансово! системи (горизонтальна структура вщповщно).

Розглянемо коротко горизонтальну структуру фшансового потенщалу. Державш фiнансовi ресурси традицшно включають: зведений бюджет, цiльовi фонди, фонди державних тдприемств, установ, органiзацiй, державний кредит та державне страхування. Фiнансовi ресурси суб'еклв господарювання - це власш, позиченi та залученi кошти тдприемств, установ, оргашзацш. Ресурси населення, головно, пов'язаш iз доходами та накопиченими ними заощадження-ми, шшими отриманими коштами. Потенцiал фiнансово-кредитних установ по-лягае переважно в обсягах статутного кашталу, а також позичених та залучених коштах. Пiд шоземними фiнансовими ресурсами розумiемо насамперед прямi i портфельнi iнвестицil, кредити мiжнародних фiнансових iнституцiй, iншi зов-шшш фiнансовi ресурси.

Вивчення вертикально! структури фшансового потенщалу дало змогу з'ясувати ключовi фактори впливу на його формування на рiзних рiвнях. На макроекономiчному до них треба вщнести такi: 1) стан економiки та активнють фiнансовоl дiяльностi ключових !! суб'екпв; 2) динамiку основних макроеконо-мiчних показникiв, зокрема ВВП, нащонального доходу та iнших; 3) чггюсть i прозорiсть законодавчо! бази та правових норм, що регулюють фiнансовi про-цеси; 4) цiльове застосування державою механiзмiв впливу з використанням

iнстpyментiв фiнaнсовоï полиики; S) стpaтегiю деpжaви тд чaс yчaстi y пеpе-pозподiлi фiнaнсовиx pесypсiв чеpез бюджетнi тa iншi меxaнiзми; б) дiловy a^ тивнiсть господapюючиx сyб'eктiв тa домогосподapств; 7) сфоpмовaнiсть тa ефективнiсть дiяльностi сyб'eктiв фiнaнсово-кpедитноï iнфpaстpyктypи; 8) ш-тегpовaнiсть y свiтовy фiнaнсовy систему; 9) нaявнiсть полiтичноï волi тa cyc-пiльноï зaцiкaвленостi y сгалому економiчномy pозвиткy кpaïни; 10) чинник "фiнaнсовоï кyльтypи", вiд якого зaлежить pозyмiння гpомaдянaми фiнaнсовиx пpоцесiв тa пpaвильнiсть пpийняття ними фiнaнсовиx piшень, зокpемa y paзi кpизовиx явищ в економiчномy життi.

Mезоpiвневий потенцiaл визнaчaльною мipою обyмовлюeться мaкpоpiв-невим. У цьому контекстi логiчним e видiлення з-помiж фaктоpiв впливу та нього тaкиx, як: 1) фiнaнсовa незaлежнiсть тa нaявнiсть aвтономниx джеpел pе-сypсiв; 2) поpiвняльнi пеpевaги pегiонy тa його pоль в економщ кpaïни; 3) ди-нaмiкa pегiонaльниx покaзникiв фiнaнсовоï дiяльностi тa економiчного pозвит-ку; 4) фiнaнсовa полiтикa тa меxaнiзм ïï pеaлiзaцiï "нa мiсцяx"; S) стyпiнь pоз-витку сyб'eктiв мiсцевоï iнфpaстpyктypи, зокpемa фiнaнсовоï; б) соцiaльно-кyльтypнi особливосп pегiонy (специфiкa ментaлiтетy тощо); 7) "менеджеpcь-кий фaктоp" - таявнють ефективниx кеpiвникiв, спpоможниx вiдстоювaти ште-pеси pегiонy.

Тaкож пpопонyeмо клaсифiкaцiю фiнaнсового потенцiaлy зa видiленими кpитеpiями:

1) зa фоpмою вияву:

• вiдкpитий - тaкий, що може бути обчислений na пiдстaвi офщшнл фiнaнсовоï звiтностi економiчниx сyб'eктiв xa стaтистичниx дaниx;

• пpиxовaний - "тшьовий" поxенцiaл - pеcypcи, яю не облiковyюxься в офiцiйнiй стяжсти^, aле тим не менше юнують i зaлyчaюxься y фiнaнсовy дiяльнiсxь;

2) зa можливiстю викоpистaння:

• нaявний (поточний) - фiнaнсовi pеcypcи, що e в нaявносxi тa вiльномy pозпоpя-дженнц

• iммобiлiзовaний - фiнaнсовi pеcypcи, якi y вишдку необxiдносxi можуть бути вилучеш з iншиx сфеp чи нaпpямiв ïx викоpисxaння xa спpямовaнi туди, де вiд-чyвaexься ïx необxiднiсть;

3) зa цiльовою спpямовaнiстю:

• швестицшно оpieнxовaний - pесypси викоpистовyються для iнвестyвaння, pоз-шиpеного в^вс^ення xa pозвиxкy;

• споживчо спpямовaний - пов'язaний, головно, iз "пpоïдaнням" pесypсiв;

4) зa piвнем викоpистaння:

• pеaлiзовaний - мaйже yci нaявнi pесypси викоpисxовyюxься;

• потенцiaл iз зaпacом фiнaнcовиx мажливостей - зшчга чacxинa pеcypciв "Hpöc-ток^", cкaжiмо, y виглядi домaшнix зaощaджень гpомaдян тощо;

5) зaлежно вщ чacовоï змiни aбcолютноï величини:

• динaмiчний - ноxенцiaл, який постшно зpоcxae чи зменшyexьcя;

• cтaтичний - xaкий, що нpоxягом тpивaлиx нpомiжкiв чacy icxоxно не змь нюexьcя (коливaння в межax 10 % ввд cyмapного оцiнювaння);

6) зa джеpелaми фоpмyвaння:

• внyxpiшнiй - фоpмyexьcя зa paxyнок внyxpiшнix джеpел, зокpемa кошxiв cyб'eкxiв гоcподapювaння xa гpомaдян;

• зовншнш - за рахунок зовншшх, головно, мiжнародних фiнансiв;

• змшаний - оптимальний варiант - потенцiал сформований з використанням як зовншшх, так i внутрiшнiх джерел;

7) залежно вщ необхiдного часу для вившьнення фiнансових ресурсiв:

• "швидкий потенщал" - значна частина ресурсiв можуть бути негайно або ж у найкоротший термш "взятi" i використаш;

• "капiталiзований потенцiал" - ресурси головним чином вкладенi в основний ка-пiтал або ж швестоваш, тому !х вивiльнення для майбутнього використання потребуе певного часу i проведення в^ов^них операцш (скажiмо, продаж корпоративних прав, обладнання, виробничих запа^);

8) за ступеней залежностi вщ окремих елементiв:

• збалансований - зберггаються певнi пропорци мiж складовими, немае вщчутно-го переважання одних над шшими (частка жодно! з них у загальнш структурi не перевищуе 50 %, або ж двох - 80 %);

• диспропорцшний - один чи кшька елементiв iстотно переважають iншi (частка одного бшьша, нiж 50 %, або ж двох - перевищуе 80 %);

9) за структурною специфжою:

• потенцiал з домшуванням державних фiнансiв - у випадку, коли значна частина ресурсiв перерозподшяеться державою (частка перерозподiлу - понад 60 % ВВП);

• "приватний потенщал" - визначальною е роль шших фiнансових ресурсiв, зок-рема суб'екпв господарювання та домогосподарств, а держава перерозподшяе не бiльше 30 % ВВП;

• неструктурований - роль елемеппв та !х внесок у формування потенцiалу перь одично змiнюеться, при цьому частка перерозподшу коливаеться в межах 30-60 % ВВП;

10) у контекст масштабу прояву:

• глобальний (свiтовий) - потенцiал свгтово! економши;

• фiнансовий потенцiал кра!ни;

• репональний - проявляеться на региональному рiвнi;

• мiсцевий (локальний) - специфiчний для кожно! адмiнiстративно-територiаль-но! одинищ (областi, мiста, району);

• точковий - властивий певному суб'екту господарювання чи домогосподарству;

11) за рiвнем залучення у свiтову фшансову систему:

• вiдкритий (iнтегрований) - залежить вiд мiж:народних фiнансових потоюв;

• автономний - головним чином достатньо власних фiнансових ресурсiв для за-безпечення фiнансовоl дiяльностi в держав^ а у разi !х нестачi (переважно тим-часово!) залучаються ресурси з гноземних джерел;

• закритий - абсолютно не залежить вщ зовнiшнiх ресурсiв.

Висновки. Таким чином, у процеш аналiзу фшансового потенцiалу до-цiльно дотримуватись концептуального його розумшня як фiнансових можли-востей економiки, що визначаються сукупним обсягом фiнансових ресурсiв усiх ланок фшансово! системи та ефективнiстю !х використання. Запропонова-на класифiкацiя, виокремлена структура фшансового потенщалу та чинники його формування повинш бути тдгрунтям для подальших практичних дослi-джень у контексп пiдвищення ефективностi реалiзацil фiнансовоl полiтики дер-жави та рацiоналiзацil розподiлу наявних фiнансових можливостей вщповщно до вимог ринково! економжи та соцiальних потреб громадян.

Л1тература

1. Бшоченко А.М. Фiнансовий капiтал в Укра!ш: особливостi формування та перспективи розвитку / А.М. Бiлоченко // Фшанси Укра!ни : журнал. - 2008. - № 3. - С. 94-100.

2. Большая Советская Энциклопедия / под ред. Б.А. Введенского. - М. : Изд-во "Большая Сов. Энциклопедия", 1995. - Т. 34.

3. Должанський 1.З. Управлшня потенщалом шдприемства : навч. поабн. / 1.З. Должансь-кий. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2006. - 362 с.

4. Екож^чна теорiя: Макро- i мiкроекономiка / за ред. З.Г. Ватаманюка, С.М. Панчишина.

- К. : Вид-во "Альтернативи", 2003. - 606 с.

5. Экономический потенциал развитого социализма / под ред. Б.М. Мочалова. - М. : Изд-во "Экономика", 1982.

6. Загороднш А.Г. Фшансовий словник / А.Г. Загороднш, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко. -К. : Т-во "Знання", КОО, 2000.

7. Каломиец А. Л. О понятиях налогового и финансового потенциалов региона / А. Л. Кало-миец, А. Д. Мельник // Налоговый вестник. - 2000. - № 1. - С. 78-84.

8. Клименко Т.В. Пщвищення ефективност формування фшансового потенщалу региону : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.10.01 / 1н-т економжо-право-вих дослщжень НАН Укра1ни. - Донецьк, 2003. - 21 с.

9. Любченко О.М. Оцшка фiнансово-iнвестицiйного потенщалу регюшв Укра1ни як не-вщ'емний елемент розробки стратеги соцiально-економiчного розвитку регюшв / О.М. Любченко // 1нвестици: практика та досвщ. - 2008. - № 3. - С. 8-13.

10. Мерзликина Г.С. Оценка экономической состоятельности предприятия : монография / Г.С. Мерзликина, Л.С. Каховская. - Волгоград, 1998. - 297 с.

11. Райзберг Б.А. Современный экономический словарь / Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б. Стародубцева. - М. : Изд-во "Инфра-М", 2003.

12. Сашчук Н.В. Фшансовий потенщал швестицшно! дiяльностi в Карпатському регющ (на прикладi сощально! сфери) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.04.01 / Н.В. Сашчук; Академiя державно! податково! служби Укра!ни. - 1ртнь, 2003. - 21 с.

13. Словарь иностранных слов / под ред. И.А. Васюкова. - М. : Изд-во ACT, 1972. - 242 с.

14. Федерализм: Энциклопедический словарь. - М. : Изд-во "Инфра-М", 1997. - 426 с.

15. Федонш О.С. Потенщал шдприемства: Формування та оцшка : навч. поабн. / О.С. Федонш. - К. : Вид-во КНЕУ, 2006. - 316 с.

16. Фшансовий словник-довщник / за ред. М.Я. Дем'яненка. - К. : Вид-во 1АЕ УААН, 2003.

- 555 с.

17. Чуницька I. Теоретичш аспекти визначення сутност фшансового потенщалу держави / I. Чуницька // Теория и практика экономики и предпринимательства : матер. IV Мiжнар. наук.-практ. конф. - Алушта, 10 мая 2007. - С. 144-145.

18. Юненко К.В. Формування та оцшка фшансового потенщалу регюну : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.08 / К.В. Юненко; 1н-т економжи i прогнозу-вання НАН Укра!ни. - К. : Вид-во "Родовщ", 2007. - 24 с.

19. Юркевич О.М. 1нновацшне спрямування швестицшного потенщалу фшансових ш-та / О.М. Юркевич // Фшанси Укра!ни : журнал. - 2010. - № 10. - С. 81-87.

Демчишак Н.Б., Горобець И.Ю. Концептуализация финансового потенциала в экономике государства

Обоснованы концептуальные принципы анализа финансового потенциала в экономике государства. Раскрыты экономическое содержание и теоретические основы формирования финансового потенциала в условиях рынка. Выделены горизонтальная и вертикальная его структура. Выяснены факторы влияния на финансовый потенциал на разных уровнях экономической системы. Предложена классификация финансового потенциала в разрезе системы критериев.

Ключевые слова: финансовый потенциал, структура финансового потенциала, факторы формирования финансового потенциала, рыночная экономика.

Demchyshak N.B., Horobets I. Yu. Conceptual principles of financial potential in the state economy

In the article conceptual principles of analysis of financial potential in the state economy are reasonabled. Economic maintenance and theoretical bases of forming of financial potential in the conditions of market are exposed. Its horizontal and vertical structure is distinguished. The factors of influence on financial potential on the different levels of the economic system are found out. Classification of financial potential in the cut of the system of criteria is offered.

Keywords: financial potential, structure of financial potential, factors of forming of financial potential, market economy.

УДК 330.82 Ст. викл. А.В. Задорожна, канд. ф1з.-мат наук -

Львгвська державна фтансова академш

ПОЧАТКИ ТЕОРП ЕКОНОМ1КИ ДОБРОБУТУ В ПРАЦЯХ А. СМ1ТА Й С. С1СМОНД1

Показано, що хоча виникнення теори економжи добробуту й пов'язують з досл> дженнями А. Шгу, початки ще! теори можна знайти вже в роботах А. Смгга й С. Cic-мондг Вказано на т ще! цих миcлителiв, яга пов'язан з положеннями та мотивами теори економжи добробуту. Здшснено !х порiвняльний анатз. При цьому особливу увагу придшено рiзницi у !'хщх поглядах на роль вшьно! конкуренци.

Ключовг слова: економжа добробуту, розподш прибутку, показники добробуту, гальюсть пращ, споживання.

Вступ. Хоча виникнення теорп економжи добробуту й пов'язують з дос-лщженнями А. Ппу, початки ще! теорп можна знайти вже в А. Стта, який сформулював залежнють суспшьного добробуту вщ продуктивносп суспшьно! пращ та Ii пропорцшносп потребам [1], а також у С. Сюмонд1 [2, 3]. Цю обста-вину, як правило, не беруть до уваги в працях, у яких розглянуто ютор1я еконо-мжи добробуту (див., наприклад: [4-7]). Звщси актуальнють цього дослщження.

Постановка завдання. Метою роботи е виявити у науковому доробку А. Смгта й С. Сюмонд1 т ще!, що спричинилися до виникнення теорп економь ки добробуту, та проанал1зувати !х.

Результати дослiджень. Ще А. Смгт у сво!й пращ "Дослщження про природу i причини багатства народ1в" розглянув чинники, вщ яких, на його думку, залежить суспшьний добробут [1]. Ще бшьшу увагу проблемам, значу-щим з погляду Генези теорп економжи добробуту, придшив С. Сюмонд^ який безпосередньо поеднав економ1чну д1яльн1сть суспшьства, зокрема й держави, 1з суспшьним добробутом.

У сво!й пращ "Нов1 початки полиично! економп або про багатство та його вщношення до народонаселення" [2, 3] С. Сюмонд1 наголошував на залеж-ност щастя людини вщ його матер1ального буття, яке забезпечуеться за допо-могою багатства. Останне неможливо досягнути без пращ. Воно е продуктом пращ, бо праця "... утворюе три постшних джерела суспшьного багатства, з яких виникають три види доходу. Перше джерело - земля. Каттал, що вико-ристовуеться на оплату пращ, - це друге джерело багатства, а життя, яке поро-джуе здатшсть до пращ, - трете. Отже, ус три джерела безпосередньо пов'язаш з працею. Без пращ немае багатства." [2, с. 191]. Тут C. Сюмонд1 поглиблюе думку А. Смгга, вважаючи, що "... споживання i е единою метою нагромаджен-