CC BY
13
Расточья положительно влияют на развитие Pleurotus osteratus. С увеличением диаметра бревна Populus tremula L. количество особей гриба Pleurotus osteratus увеличивается по установленной математической зависимости.
Ключевые слова: вешенка обыкновенная, культивирование, моделирование развития вешенки.
Les' М.М. Bioecological features extensive growing Pleurotus osteratus in vivo Lviv Roztochia
The results of studies bioecological characteristics of oyster mushroom cultivation in vivo Lviv Roztochia. Abundance of fruit bodies of Pleurotus osteratus determined using scales O. Drude. and H. Haas. Mathematically describes the development of fruiting bodies of the fungus, depending on the diameter of the logs of wood Populus tremula L. The model of macromycetes on logs with a diameter up to 50 cm total substrate, wood, climate Lviv Roztochia a positive effect on the development of Pleurotus osteratus. With increasing diameter logs Populus tremula L. number of individuals fungus Pleurotus osteratus increases established mathematical dependence.
Keywords: Pleurotus osteratus, cultivation, modeling of oyster.
УДК 631.151 Зав. лаб. П.П. Мельник, ст. наук. ствроб., канд. екон. наук
доц. Т.М. Егорова, ст. наук. ствроб., канд. геол.-мтер. наук -1нститут агроекологП i природокористування НААН
КОНЦЕПЦН ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНОГО УПРАВЛ1ННЯ ВАГРОЕКОСИСТЕМ1
Розглянуто методичш шдходи переходу до еколого-екож^чного управлшня аг-рарним виробництвом. Викладено концепци еколого-екож^чного i сощального роз-витку агроекосистеми. Видшено й охарактеризовано основш етапи, як представляють собою комплекс оргашзацшних, економiчних, еколопчних i сощальних компонентiв, принципи пiдбору i розстановки кадрiв, необхщних для господарсько! дiялъностi. 1х взаемозв'язок i взаeмообумовленiсть формують iнституцiальнi основи оргашзацн, ана-лiзу, мотивацп, планування управлiнських ршенъ вiдносно використання, вщтворення i збереження природних ресурсв у природокористуванш агроекосистем. Представленi етапи дають змогу сприяти розробленню i впровадженню ресурсозберiгаючих техноло-гiй в аграрному виробництва зменшенню забруднення навколишнього середовища i збереженню агроландшафтiв.
Вступ. Сучасне аграрне виробництво переживае серйозний кризис, суть якого полягае в недостатньому ршш фшансових засобш, нев1дпов1дност1 сучас-ним вимогам техшчно! бази для освоения новггшх технологш 1з виробництва сшьськогосподарсько! культур, а також вдеутносп принципу едносп економь ки й екологп в управлшш виробництвом. Це породжуе комплекс еколого-еко-ном1чних проблем, яю несприятливо впливають на ршень оргашзацп виробництва. У практищ аграрного виробництва таю проблеми недостатньо обгрунтову-ються, що неминуче призводить до небажаних змш в агроекосистеми Ниш зростае увага до еколого-економ1чного управл1ння як складово! менеджменту.
Анамз останнiх дослiджень та публiкацiй. Окрем1 особливосп теоре-тичних основ методологи концепцш в систем1 еколого-економ1чного управлшня дослщжували Б.М. Данилишин, С.1. Дорогунцов, Л.Г. Мельник, В.П. Руден-ко, 6.В. М1шенш, О.1. Фурдичко, М. А. Хвесик та ш
Виклад основних результата дослiджень. Тiсний зв'язок аграрного ви-робництва з природою при наданш переваг економiчноí складово!' в умовах ш-тенсифiкацií виробництва призвели до масштабних негативних змiн природного середовища. Виникнення агроекологiчних проблем зумовлеш непродуманою органiзацieю системи управлшня виробництвом, i передусш у використанш природних ресурс1в. Для вирiшення значно! частини цих питань 1нститутом аг-роекологií i природокористування НААН Украши була розроблена "Концепцiя переходу до еколого-економiчного управлiння аграрним виробництвом", яка стала методолопчною основою для менеджеров у виробництвi. Наявнiсть концепцп дае змогу суб'ектам господарювання виртувати комплекс проблем вра-ховуючи змши антропогенних чинник1в, а також i еколого-економiчних, з !х симбiозною взаемодiею.
В основу концепцií покладено головш етапи переходу до еколого-еконо-мiчного управлiння аграрним виробництвом. Структура концепцп обумовлена сукупнiстю компонентiв, якi складають основу етапiв, спрямованих на збалан-сований розвиток галузей аграрного виробництва.
Оскiльки нинiшне природокористування у сферi виробництва фун-туеться на економiчних принципах, то варто вiдзначити, що збалансований роз-виток - це не тшьки взаемозв'язок екологiчного й економiчного розвитку або вдосконалення ращонального природокористування, а також збалансування со-цiально-еколого-економiчного розвитку життездатного простору, враховуючи всi цiнностi й особливостi територш, налагодження горизонтального i вертикального сшвробггництва суб'ектав природокористування на принципах гармо-нiйого розвитку [1].
Взаемозв'язок i взаемозалежнiсть складових етапiв переходу до еколого-економiчного управлiння дае змогу розвивати соцiально-еколого-економiчнi процеси, впроваджувати грунтозахисш й енергозберiгаючi технологií виробництва сшьськогосподарсько!' продукцií в галузях агроекосистем. Дуже важливе значения в концепцп мають 11 складовi.
Економiчнi складовi дають змогу досягнути заданого результату шляхом сукупносп ефективного використання матерiально-технiчних i природних ресурав, на основi застосування ресурсо- i енергозберiгаючих технологiй, пере-роблення ввдходш, як результату нерацiонального природокористування в аг-ропромисловому виробництвi, спецiалiзацií i кооперацií виробництва аграрно!' продукцií, оргашзацп трансферту технологiй в агроекосистемi тощо.
Екологiчнi складовi характеризуються рiзновиднiстю внутршньокомпо-нентних екологiчних чинниюв, якi забезпечують цшсну взаемодда природних процесiв в агроекосистемах iз вiдтворения деградованих природних ресурав i адаптацiю 1х до умов аграрного виробництва. Особливо це стосуеться тих, що перебували тривалий перюд у деградацií в просторово часовому вимiрi суб'ектiв господарювання, зокрема забруднення навколишнього середовища пестицидами та радюнукледами на пос1вах сшьськогосподарських культур.
Сощальш складовi включають середню тривалкть життя, середню заро-бiтну плату, розмiр пенсiй, освiту, продукти харчування, демографiчну ситу-ацда та iншi, якi необхiднi для нормального функцюнування життя населення у всiх сферах аграрного виробництва.
У процес еколого-економiчного управлiння цi показники е шструмента-ркм виробництва, зокрема для розрахунку, контролю i регулювання вiдповiд-ного комплексу покaзникiв з ввдтворення i збереження природних pесypсiв та охорони навколишнього середовища. Усе це об'ективно зумовлюе необхiднiсть розробки нових пiдходiв для усунення еколого-економiчних проблем в агропро-мисловому виpобництвi [2].
З огляду на проблему можливосп зaмiни природних pесypсiв штучними (наприклад природно! pодючостi - штучною на основi хiмiчноï мелiоpaцiï земель) виникае поняття критичного природного катталу (Nct). Це те необхщне для життя природного блага, яке неможливо зaмiнити штучним шляхом: лан-дшафти, piзнi види флори i фауни, естетичш якостi навколишнього середовища, ят не зaмiннi. Тому необхвдно враховувати стан критичного кaпiтaлy в оцшщ перспектив i стpaтегiй еколого-економiчного розвитку будь-яко! гaлyзi аграрного виробництва [4]. При цьому шдвищуеться дieвa роль системи еколого-еконо-мiчного yпpaвлiння, яка дае змогу кершнику, суб'екту господарювання, своечас-но виявляти i зaпобiгaти неpaцiонaльномy використанню природних pесypсiв. Однак враховувати вплив потенцiaлy екологiчних чинниюв на формування по-казникш економiчного прибутку (збитку) на одиницi площд, а також яккш i кiлькiснi параметри вироблено! аграрно! пpодyкцiï.
Потенцiaл екологiчних чиннитв позитивно впливае на економiчне зрос-тання pегiонy, може бути опосередковано проявлений за умов практично!' реаль зацп трьох головних чинникiв: соцiaльно-економiчний розвиток краши з враху-ванням вимог техногенно! i екологiчноï безпеки; основи державно! економiчноï, промислово!, транспортно!', iнвестицiйноï, pегiонaльноï полiтики, зокрема еко-логiчноï з врахуванням вимог техногенно! i екологiчноï безпеки. 1гнорування цих умов перетворюе потенщал позитивних еколопчних чинникiв у ïхнiй антипод - еколопчш чинники негативного характеру (що i ввдбуваеться нинi) [3].
Доцшьно також враховувати реальну ситуацда в галузях аграрного виробництва, коли виявляються надлишки або нестача сшьськогосподарсько! про-дукцп. Усе це pеaлiзyeться в системi еколого-економiчного управлшня маркетингом. У роботах Ф. Котлера запропоновано п'ять концепцiй управлшня маркетингом [5, 6].
Концепцш удосконалення виробництва. Вона обгрунтовуе схильнкть споживачш до значно поширених i доступних з щнами товapiв, яким зaдaнi кригерй' його якостi. В умовах пеpеоpieнтaцiï людини на яккш товари вщ менеджера вимагаеться удосконалення виробництва.
Концепцш удосконалення moeapie. Вона завбачае у споживачш схильнкть до товаров вищо! якостi. Тому кершництву пiдпpиeмств, фipм i компaнiй варто придшяти увагу вдосконаленню товаров.
Концепцш ттенсифтаци комерцшних зусиль. Вщповдао до не! без проведения штенсивних заходш щодо стимулювання i збуту неможливо досяг-нути бажаного piвня результативних показникш на ринку.
Концепцш маркетингу. Цей шдхщ полягае у виявленш нестaткiв i потреб цшьових pинкiв iз бiльш ефективними способами дiяльностi, чим у конку -pентiв.
Концепця сощально-етичного маркетингу. Це вдосконалений ниш шдхвд. Вш передбачае в завданнях компанп, а також шдприемств, виявлення обсяпв нестатюв i потреб цшьових ринкш iз бiльш ефективними способами да-яльносп, чим у конкуренпв, але при цьому повиннi враховуватись штереси суспiльства загалом.
В умовах переходу галузей аграрного виробництва до ринково! економь ки велике значения мае концепция управлiння кадрами, що спрямована на мак-симальну реалiзацiю принципе пiдбору i розмiщения кадрiв за !х здiбностями i дiловими якостями.
Шд час формування кадрових пращвниюв у структурних пiдроздiлах значна увага надаеться питанням:
• наступництво кадрiв на основi систематичного пiдбору i пiдготовки нових пра-щвниюв;
• забезпечення умов для пiдвищення дшово! квалiфiкацií кадрiв;
• чiтке визначення обов'язкiв i вiдповiдальностi кожного пращвника;
• спiвпраця досвiдчених працiвникiв iз молодими кадрами;
• забезпечення умов для професюнального i посадового перемщення кадрiв на основi обгрунтованих критерия оцiнки 1х дiяльностi й особистих якостей;
• довiра до кадрiв з перевiркою у виробничiй дкльноси [7].
Однак окремо взятi концепци не придiляють належно! уваги збалансова-ному природокористуванню на сучасному еташ агроекосистем.
В умовах переходу до еколого-економiчного управлiния аграрного виробництва основною умовою концепци е шдвищення ефективностi компонен-тiв агроекосистеми, як грунтуються на невiд'емних складових збалансованого розвитку агроекосистеми економiчних, соцiальних i екологiчних цiнностей лю-дини в сустльному виробництвi.
Велике значення в агроекосистемi мають концептуальнi пiдходи до не управлшських перемiнних (космiчнi й абютичш) чинникiв, якi характеризують-ся безпосередшм глобальним впливом на агроекосистему. Тому íхиi впливовi процеси потрiбно розглядати системою еколого-економiчного управлiния як просторову реальнiсть у рiзних часових вимiрах. До них вiдносяться макроме-теорологiчнi змiннi, такi як: дощ, температура i опромшювання; вплив сонячно!' активностi i й збурення, яю впливають на економiку виробництва сшьськогос-подарських культур.
З екологiчного погляду, велика рiзноманiтнiсть клiматичних умов в Ук-раíнi обумовлюеться особливостями фiзико-географiчного положення, е причиною часто!' повторносп несприятливих для галузей агроекосистем явищ погоди - зливи, град, пиловi бурi, суховií, посухи, заморозки, ожеледi та iншi. В ок-ремих випадках вони стають катастрофiчними i завдають значно! шкоди сшьсь-кому господарству [8]. У цих умовах спроба побудувати оптимальну модель системи управлiния з врахуванням сезонностi сшьськогосподарського виробництва спонукае менеджера робити пошуки концептуальних шляхш виходу з утворено! ситуацп, включаючи i цi чинники. Проте це не означае, що в цш си-туацií будуть вирiшенi вс виробничi питання на тривалий перюд.
Природа мае сво! закони i проявляються вони в господарськiй дшльносп людини широкомасштабними катастрофами й оптимальними умовами для ви-
робництва сшьськогосподарсько!' продукцп. Важливо врахувати, що багатофак-тоpнiсть, склaднiсть, iнгенсивнiсть природних процесш породжуе необхiднiсть проводити прогнозування для запобканню негативному впливу антропогенних складових вiд еколого-економiчних, а також соцiaльно-економiчних нaслiдкiв в аграрному виpобництвi.
Оскшьки агроекосистема слугуе основою глобально! економжи i людсь-кого добробуту в аграрному виробнищш, виникае необхiднiсть уточнення роз-роблених концепщй - " Концепцй' збалансованого землекористування в сшьсь-когосподарському виpобництвi" i "Концепцй' сталого розвитку агроекосистем в Укpaïнi на перюд до 2025 року" для виртення завдань щодо передбачення не-гативних еколого-економiчних нaслiдкiв. Це зумовлено тим, що фyнкцiонaльнa основа агроекосистем представляе комплексну акумулятивну систему сонячно!' енергп з подальшою тpaнсфоpмaцieю ïï рослинам i тваринам для отримання певно! кiлькостi високоякiсноï продукцп', а також забезпечення оптимальних умов кнування людини в сyспiльномy виpобництвi.
Головним i визначальним при цьому залишаються усунення негативних явищ, якi зумовлюють виснаження природних pесypсiв, i негативний вплив на економiкy природокористування в галузях аграрного виробництва, зокрема припинення виробничо! дiяльностi суб'ектш господарювання та вившьнення пpaцiвникiв у багатьох сферах еколого-економiчноï дiяльностi.
Отож, проблема еколого-економiчного yпpaвлiння набувае вaгомостi в еколопчному, економiчномy i соцiaльномy сенсi. Шдтвердженням цьому е дос-лiдження концепцш з нaпpямiв удосконалення системи управлшня, склaдовi яких спpямовaнi на прюритет збалансованого розвитку агроекосистем. Потpiб-но завчасно виртити комплекс проблем в aгpоекосистемi i визначити природокористування багатокомпонентною складовою сусшльного виробництва.
Висновки. Однieю iз важливих умов досягнення збалансованого розвитку аграрного виробництва е перехвд до еколого-економiчного управлшня, де за-безпечуеться формування соцiaльно-еколого-економiчних цiнностей людини в aгpоекосистемi.
Важливе мiсце в yпpaвлiннi господарсько! дiяльностi посiдae вибрана концепцiя. Саме концепщя системно визначае комплекс методичних шдходш для виpiшення еколого-економiчних проблем, взаемозв'язок та взаемозалеж-нiсть компонентiв агроекосистеми для виpiшення виробничих завдань у просто-pi i чaсi. Аграрне виробництво одне з проблемних стосовно забезпеченосп кадрами у сфеpi галузей i його виpiшення е невщ'емною частиною в господapськiй дiяльностi суб'ектш господарювання.
Лiтература
1. Фурдичко О.1. Лiсова галузь у контекст збалансованого розвитку: теоретико-методоло-ri4Hi, нормативно-правовi та органiзацiйнi аспекти : монографiя / О.1. Фурдичко, В.В. Лавров. -К. : Вид-во "Основа", 2009. - 424 с.
2. Мельник П.П. Визначення ефективност менеджменту в природокористуванш агроекосистем / П.П. Мельник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.8. - С. 80-84.
3. Буркинский Б.В. Экологизация политики регионального развития / Б.В. Буркинский, Н.Г. Ковалева. - Одесса : Изд-во Ин-та проблем рынка и экономических исследований НАН Украины, 2002. - 328 с.
4. Данилишин Б.М. Hауковi нариси з економши природокористування : монографш / Б.М. Данилишин. - К. : РВПС Украши HAH Украши, 200S. - 2S0 с.
5. Спицын И.О. Маркетинг в банке / И.О. Спицын, Я.О. Спицын. - Тернополь : АО "Тар-некс", К. : ЦММС "Писпайп", 1993. - 650 с.
6. Котлер Ф. Основы маркетинга : пер. с англ. / Ф. Котлер. - М. : Изд-во "Прогресс", 1990. - 736 с.
7. Организация и психология управления персоналом : учебн.-метод. пособ. - К. : Вид-во МАУП, 2002. - S32 с.
S. Балацкий О.Ф. Эколого-экономические проблемы сельскохозяйственного производства / О.Ф. Балацкий, Л.Г. Мельник, С.Н. Козьменко и др. - К. : Вид-во "Урожай", 1992. - 144 с.
Мельник П.П., Егорова Т.М. Концепции эколого-экономического управления в агроэкосистемах
Раскрыты методические подходы перехода к эколого-экономическому управлению аграрным производством. Изложены концепции экологического, экономического и социального развития агроэкосистемы. Выделены и охарактеризованы основные этапы, которые представляют собой комплекс организационных, экономических, экологических и социальных компонентов, принципы подбора и расстановки кадров, необходимых для хозяйственной деятельности. Их взаимосвязь и взаимообусловленность формируют инстутуциальные основы организации, анализа, мотивации, планирования управленческих решений относительно использования, воспроизводства и сбережения природных ресурсов в природопользовании агроэкосистем. Представленные этапы дают возможность способствовать разработке и внедрению ресурсосберегающих технологий в аграрном производстве, уменьшить загрязнение окружающей среды и сохранить агроландшафты.
Melnik Р.Р., Yehorova Т.М. The Concepts of Ecological and Economic Management in Agroecosystem
The methodical approaches of transition to ecological and economic management of agricultural production are revealed in this article. The concepts of ecological, economic and social development of agro-ecosystem are described. The main stages, which are a set of organizational, economic, environmental, and social components, principles of selection of personnel necessary for economic activity are highlighted. It should be noted that their interconnection and interdependence form institutional organization basis, analysis, motivation, planning of management decisions according to the use, reproduction, and conservation of natural resources in environmental agro ecosystems. Submitted stages allow to facilitate the development and implementation of resource-saving technologies in agricultural production, reduce environmental pollution and preserve agricultural landscapes, and also environmental management.
Keywords: ecological and economic management, agro-ecosystem, reproduction, conservation, natural resources, environment.
УДК 621.6 Астр. Ю.Д. Михайлюк1 - 1вано-Франшвський НТУ нафти i газу ЕКОЛОГ1ЧНИЙ СТАН ТЕРИТОРН КОМПРЕСОРНИХ СТАНЦ1Й
Розглянуто основш забруднювальш речовини та Зхнш склад, що найчастше вики-даються в атмосферу шд час експлуатацп компресорних станцш мапстральних газоп-ровод1в; максимально разовi i середньодобовi гранично допустим концентрацп основ-них шюдливих речовин в атмосферному повир^ проаналiзовано стандарти якост по-в^я деяких краш. Встановлено, що основними забруднювальними речовинами шд час згорання природного газу е оксиди вуглецю та оксиди азоту. Подано результати статис-
1 Наук. кергвник: проф. О.М. Мандрик, д-р техн. наук
