CC BY
77
УДК 005.13:005.591.6:502.13
О. В. ПРОКОПЕНКО, д-р екон. наук, доцент
Сумський державний ушверситет, г. Сумы
КОНЦЕПЦП ЕКОЛОПЗАЦП ШНОВАЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1: ВИПЕРЕДЖУЮЧИЙ РОЗВИТОК СУСП1ЛЬНО1 МОТИВАЦП IX РЕАЛ1ЗАЩ1
ПОР1ВНЯНО З МОТИВАЦИЮ П1ДПРИеМСТВ
Предложена классификация концепций экологизации инновационной деятельности в зависимости от стадий развития экологической мотивации. Выявлено опережение развития общественной экологической мотивации в сравнении с мотивацией предприятий, обусловливающее необходимость и эколого-экономическую целесообразность внешнего мотивирования экологизации инновационной деятельности предприятий.
Запропоновано класифтацт концепций екологгзацИ гнновацгйног дгяльностг залежно в1д стадш розвитку еколог1чног мотивацИ Виявлено випереджання розвитку сустльног еколог1чног мотивацИ пор1вняно з мотиващею тдприемств, яке зумовлюе необх1дн1сть I еколого-економ1чну доцгльнгсть державного мотивування екологгзацИ гнновацгйног дгяльностг тдприемств.
Введения
1нновацшна дiяльнiсть в сучасних умовах необхщна для забезпечення конкурентоспроможносп втизняних тдприемств на св^овому ринку. Проте рiвень п еколопчносп викликае значне занепокоення i потребуе негайних дш щодо його тдвищення. Дослщження мотивацп еколопзацп шновацшно! дiяльностi е передумовою формування ефективного механiзму iмплантацп екологiчних цшей в стратеги iнновацiйного розвитку тдприемств.
Основна частина
Мета роботи - дослщження сустльно! мотивацп та мотивацп пiдприемств-iнноваторiв щодо еколопзацп шновацшно!' дiяльностi на етапах еволюцп 1! концепцш. Для досягнення мети поставлено завдання: видшити етапи еволюцп концепцiй еколопзацп шновацшно! дiяльностi, визначити 1х основн ознаки, дослiдити суспiльну мотивацiю реалiзацii концепцiй та вiдповiдну мотивацiю пiдприемств-iнноваторiв.
Залежно вiд iснуючого рiвня еколопчно! безпеки, рiвня залучення у виробництво та споживання природних ресурав, рiвня соцiально-економiчного розвитку держави тощо принципово змшюеться мотивацiя впровадження екологiчних шновацш [1, 2] i, вiдповiдно, застосовуються рiзнi концепцп еколопзацп шновацшно!' дiяльностi. Автором запропоновано розрiзняти цi концепцп (рис. 1) за стадiями розвитку еколопчно! мотивацп. Видiленi концепцп формуються залежно вiд основних суб'екпв-носпв еколопчних iнтересiв, мотивiв виникнення екологiчних штереав, змiсту екологiчних iнновацiй, якi 1х задовольняють, тощо.
Рис. 1. Еволютя концепцiй еколопзацп шновацшно'1' дiяльностi залежно вiд стадiй
розвитку еколопчно'!' мотивацп
1. Концепщя лшвщування наслiдкiв екодеструктивного впливу процесiв виробництва та споживання розвиваеться разом iз виникненням i розвитком попиту на засоби захисту довкiлля вiд руйнiвних процесiв. Передбачае застосування природоохоронних засобiв для компенсацп еколопчно" недосконалостi iснуючих виробничих технологш i споживчих товарiв. Вiдповiдае в основному загальнодержавним (суспшьним) iнтересам i мотивуеться необхiднiстю лiквiдувати наслiдки високого рiвня деструктивного впливу на довкшля, якi вже спричинили екологiчнi ка-таст-рофи у рядi регiонiв свiту (фактичне знищення Аральського моря, аварiя на Чорнобильськш АЕС тощо), загрожують еколопчною катастрофою свiтових масштабiв (гло-бальне потеплшня, порушення озонного шару, пiдвищення рiвня Свiтового океану тощо) i навггь iснуванню людсько" цившзацп. Екологiчна мотиващя, на якiй грунтуеться дана концепщя, е досить актуальною для населення бшьшосп кра"н свiту. Однак далеко не вс згоднi (чи спроможш) платити за екологiчнi шновацп, що "" реалiзують. Тобто вiдсоток таких потреб, що без вщповщного стимулювання перейдуть до категорп запитiв (потреб, пщкршлених купiвельною здатнiстю споживачiв), е незначним. На погляд автора, "х необхщно стимулювати як на рiвнi окремих держав i "х регюшв, так i на мiжнародному рiвнi, в основному, - економiчно i законодавчо (у тому числi висуваючи певнi екологiчнi вимоги до кандидапв на вступ до впливових мiжнародних органiзацiй), а також застосовуючи методи еколопчно орiентованоi пропаганди. При застосуванш ще" концепцп виробляються рiзного роду очисш споруди, обладнання для знешкодження та утишзацп шкiдливих викидiв, скидiв i вiдходiв.
Еколого-економiчна ефективнiсть мотивування еколопзацп шновацшно" дiяльностi з погляду держави (суспшьства) при застосуваннi концепцп 1 визначаеться на основi еколого-економiчноi оцiнки результатiв лiквiдування наслщюв деструктивного впливу мотивованих пiдприемств на довкшля, яку можна виразити порiвнянням рiзницi економiчних оцiнок збиткiв вщ екодеструктивного впливу пiдприемств без застосування захисних засобiв i у разi "х застосування з витратами на мотивування пiдприемств-iнноваторiв у напряму впровадження еколопчних iнновацiй. Застосовуються переважно негативш методи мотивування.
Еколого-економiчна ефективнiсть еколопзацп iнновацiйноi дiяльностi з погляду тдприемства-шноватора при застосуваннi концепцii 1 визначаеться на основi оцiнки суми еколопчних платеж1в, яко" уникае пiдприемство у разi екологiзацii iнновацiйноi дiяльностi, а також на основi еколого-економiчноi ощнки результатiв лiквiдування наслiдкiв екодеструктивного впливу пщприемства, яку можна виразити порiвнянням рiзницi економiчних оцiнок збиткiв вщ екодеструктивного впливу пiдприемства без застосування захисних засобiв i у разi "х застосування з витратами на придбання, експлуатацiю, обслуговування, ремонт тощо захисних засобiв.
Еколого-економiчна ефективнiсть еколопзацп шновацшно" дiяльностi з погляду суспшьства, як i з погляду пщприемства без урахування мотивацiйних факторiв, спочатку зростае швидкими темпами, потiм "" зрiст уповiльнюеться (рис. 2, крива а).
Еколого-
економiчна
ефективнiсть
еколопзацп
шновацшно1
дiяльностi
0
% зниження деструктивного впливу
Рис. 2. Загальний вигляд криво! еколого-економ1чно'1 ефективност1 еколопзацп шновацшно! д1яльносп у напряму зменшення впливу рецип1ент1в
Такий загальний характер 11 змши притаманний впровадженню кожно! конкретно! еколопчно! шновацп, видшено! за видами забруднення (наприклад, на горизонтальнш оа можемо мати % очищения пов1тря вщ SO2). Проте якщо розглядати ефектившсть вировадження еколопчних шновацш порецишентно, то матимемо виключення: коли предметом дослщження е знижения впливу на бюлопчш оргашзми, то крива носить характер функцп «доза-реагування» [3] (рис. 2, крива Ь).
Якщо ж розглядати еколого-економ1чну ефектившсть еколопзацп шновацшно! д1яльносп залежно вщ загального р1вня екодеструктивного впливу, то матимемо дещо шшу ситуащю (показано нижче на рис. 10-11).
Екодеструктивний вплив шдприемства 1 його наслщки складаються з двох частин:
1) що впливае на ефектившсть д1яльносп шдприемства (1 на ефектившсть впровадження еколопчних шновацш) 1 яку шдприемству економ1чно доцшьно еколопзувати;
2) що не впливае на ефектившсть д1яльносп шдприемства 1 яку шдприемству економ1чно не доцшьно еколопзувати (ця частина, в свою чергу, подшяеться на дв1, одну з яких шдприемству доцшьно еколопзувати у разу застосування до нього шструменпв зовшшнього мотивування).
Наприклад, якщо шдприемство х1м1чно! промисловосп забруднюе атмосферне повпря, то це забруднення поширюеться, розаюеться у довкшлг У наслщок забруднення атмосферного повпря пщприемством хвор1е населения мюта, лише частина якого -пращвники цього шдприемства та !х д1ти, з лшування яких шдприемство несе витрати та в наслщок невиходу !х на роботу мае недовиробництво продукцп чи шш1 негативш явища, що прямо впливае на ефектившсть д1яльносп шдприемства. Ще одна частина населения мюта через хворобу може зменшити обсяги закушвл1 продукцп шдприемства чи в шший споаб опосередковано зменшити ефектившсть д1яльносп шдприемства. Це впливае на ефектившсть д1яльносп шдприемства, 1 тому мотивуе еколопзащю його д1яльностг Хвороба всього шшого населения мюта не впливае на ефектившсть д1яльносп даного шдприемства ш прямо, ш опосередковано. Проте для суспшьства в цшому явище хвороби ще! частки населения потребуе вир1шення. Суспшьство мае вплинути на дане шдприемство х1м1чно! промисловосп, спонукаючи його до впровадження еколопчних шновацш. Розподш негативного еколого-економ1чного впливу забруднення м1ж пщприемством та суспшьством залежить у цьому раз1 вщ частки пращвниюв 1 !х д1тей у загальнш кшькосп жител1в мюта, розподшу забруднення по мюту тощо.
Аналогично при застосуванш аграрним пщприемством недосконалих технологий землеробства порушуються не тшьки земл1, що обробляються (у шдприемства е економ1чний сенс !х вщновляти), а й прилет територп, порушуеться бюценоз, можливо змшюеться мшрокшмат тощо (а щ екодеструктивш наслщки д1яльносп шдприемству економ1чно не доцшьно лшвщувати). Застосування концепцп 1 еколопзацп шновацшно! д1яльносп передбачае не удосконалення технологи землеробства, а рекультиващю порушених грунпв тощо. Тому при застосуванш ще! концепцп лише частково лшвщуються наслщки екодеструктивного впливу.
Таким чином, доцшьшсть лшвщуваиня лише певно! частки иаслщюв деструктивного впливу шдприемства на довкшля пояснюеться тим, що не ва витрати, пов'язаш з !х лшвщуваниям, несе шдприемство (рис. 3).
Вс - еколого-економ1чиа оцшка сукупного екодеструктивного впливу шдприемства;
Вп - еколого-екоиом1чна оцшка т1е! частки екодеструктивного впливу шдприемства, з лшвщацп наслщюв яко! воно природно несе витрати за рахунок иаявносп зворотного впливу на шдприемство його деструктивного впливу на довкшля;
Вп'- еколого-екоиом1чна оцшка екодеструктивного впливу шдприемства, з лшвщацп наслщюв якого чи сплати еколопчних податюв воно несе витрати при зовшшньому його мотивуваиш (вар1ант незначного негативного мотивування шдприемства);
Вп"- еколого-економ1чна оцшка екодеструктивного впливу шдприемства, з лшвщацп
наслщюв якого чи сплати еколопчних податюв воно несе збитки при зовшшньому його мотивуванш (вар1ант несправедливо високого негативного мотивування ищириемства, що може ироявлятися, наириклад, у надм1рно високих ставках еколопчних иодатюв, розм1ри виилат ищириемства за якими перевищують еколого-економ1чну оцшку сукуиного деструктивного впливу ищириемства на довкшля). виливу ищириемства на довкшля).
Рис. 3 .Стввщношення екодеструктивного виливу ищириемства, збитки вщ якого становлять сустльш витрати та витрати ищириемства при р1зному р1вш зовшшнього
мотивацшного виливу на пщприемство:
Зовшшне мотивування стае чинником ращонально! мотивацп еколопчних иеретворень на тдприемста у вииадку, якщо такий вплив ищвищуе ефектившсть вировадження еколопчних шновацш. За умови мотивування вировадження бшьшо! кшькосп еколопчних шновацш виявиться доцшьним (якщо е техшко-технолопчш можливосп !х вировадження).
Так, на рис. 4 сукуинють 1 - ва еколопчш шновацп, для вировадження яких пщприемство мае техшко-технолопчш можливосп.
^— 1 Сукуптсть^^^. ./еколопчних шновацш, для /вировадження яких ивдириемство^ч / мае техшко-технолопчш можливосп \ / Сукупшсть\
/ у'еколоочних шновацш,>^ \
I / впровадження яких \ \
I /е еконо]шчно доцшьним за умови\ \ I зовмшнього мотивування \
I I /3 Сукупшсть I I
\ I / еколопчних \ I I
\ \ / шновацш, \ I I
\ \ I вировадження яких е 1 / /
\\ I економ1чно дошльним I / /
Чнавпъ без зовшшнього / У \ мотивування у у^т
Рис. 4. Еколопчш шновацп, для вировадження яких пщприемство мае техшко-технолопчш можливосп, р1зно! еколого-економ1чно'1 ефективносп
При цьому не ва еколопчш шновацп ше! сукупносп тдириемству економ1чно доцшьно впроваджувати. Сукуишстю 2 позначена та тдмножина сукупносп 1, яку тдириемству економ1чно доцшьно впроваджувати за умови зовшшнього мотивування. Множина 3 - тдмножина сукупносп 2, до яко! увшшли л еколопчш шновацп, вировадження яких е економ1чно ефективним нав1ть без зовшшнього мотивування.
Фактори зовшшнього мотивування здатш тдвищувати результата та зменшувати витрати на еколопзащю шновацшно! д1яльносп, 1 як результат - розширювати спектр еколопчних шновацш, вировадження яких з иогляду тдприемства е економ1чно доцшьним за умови зовшшнього мотивування (сукуишсть 2). Окр1м того, зовшшне мотивування здатне тдвищувати ефектившсть вировадження еколопчних шновацш сукупносп 3.
Проте не обов'язково сусишьш витрати будуть доцшьними для мотивування вировадження веде! сукупносп 2 еколопчних шновацш. Можливосп та економ1чна доцшьшсть мотивування можуть бути обмеженими, в результат! чого мотивуватиметься вировадження тдириемствами лише частини еколопчних шновацш сукупносп 2. Розм1р сукупносп 2 може значно вщр1знятися при р1зному зовшшньому мотивуванш. При вщсутносп зовшшнього мотивування розм1р сукупносп 2 дор1внюе нулю. При застосуванш найбшьш ефективних шструменлв мотивування сукуишсть 2 еколопчних шновацш набувае максимальних розм1р1в.
Сираведливе з иогляду держави (сусишьства) негативне мотивування тдприемства мае збшьшувати суму витрат на лшвщування насшдюв екодеструктивного впливу, що несе тдириемство, яке чинить екодеструктивний вилив, та еколопчних податюв, яю воно силачуватиме, з розм1р1в Вп до розм1р1в Вс. Проте його д1евють залежить вщ техшко-технолопчно'1 та економ1чно'1 можливосп тдприемства еколопзувати свою шновацшну д1яльшсть.
Для лшввдування насшдюв екодеструктивного впливу тдприемства, витрати Вп (рис. 3) з якого несе саме тдириемство, достатньо вировадити сукуишсть 3 (рис. 4) еколопчних шновацш. До сукупносп 3 входять саме л еколопчш шновацп, що лшввдують насшдки екодеструктивного впливу, витрати з лшвщацп яких несе тдириемство. 1х вировадження е економ1чно доцшьним для тдприемства навпь без зовшшнього мотивування.
Залежно вщ сили негативного мотивування, витрати Вп' чи Вп" (рис. 3) окуиляться впровадженням сукупносп 2 еколопчних шновацш (рис. 4). До сукупносп 2 входять саме л еколопчш шновацп, вировадження яких е доцшьним при застосування до тдприемства мотивування (при концепцп 1 - негативно! частини шструменлв мотивування).
Для лшвщування наслщюв сукупного екодеструктивного впливу тдприемства в обсяз1 еколого-економ1чно'1 !х оцшки Вс (рис. 3) теоретично може знадобитися вировадження р1зного обсягу еколопчних шновацш - вщ величини сукупносп 3 (рис. 4) до величини сукупносп еколопчних шновацш, бшьшо! шж сукуишсть 1, що свщчить про техшко-технолопчну неможливють лшвщування екодеструктивного впливу тдприемства у такому обсязг У цьому випадку иевна частка екодеструктивного впливу тдприемства залишатиметься нелшвщованою навпь при застосуванш уах можливих шструменлв мотивування.
Под1бш до оиисаних вище 1 ирошюстрованих на рис. 3 1 рис. 4 явища властив1 уам настуиним конце ишям еколопзацпшновацшно! д1яльносл.
2. Концепщя еколог1чного удосконалення технологш виробництва передбачае еколопчне удосконалення технологш виробництва без змши структури вироблених вид1в продукци. Основш еколопчш штереси, на яких грунтуеться дана концепщя, спрямоваш на технолопчш системи, що модершзують юнуючу виробничо-сиоживчу базу. Ця груиа еколопчних штереав являе собою штереси товаровиробниюв, у свош бшьшосл иосилених чи навпь штучно створених на державному чи региональному р1вш, коли шляхом замши "брудних технологш" на "еколопчно числ" зменшуються розм1ри еколопчних штраф1в 1 илатеж1в, витрати на знешкодження та утил1защю вщход1в, захисш заходи.
Еколого-економ1чна ефектившсть мотивування еколопзацп шновацшно! д1яльносп з погляду державы (сустлъства) при застосуванш концепцп 2 визначаеться на основ! еколого-економ1чно! оцшки результате змеишения деструктивного впливу мотивованих тдприемств на довкшля, яку можна виразити пор1вняниям р1знищ економ1чних оцшок збигав вщ екодеструктивного впливу тдприемств без впровадження нових технологш 1 у раз1 !х застосування з витратами на мотивування пщприемств-шноватор1в. Через те, що змша технологш у багатьох випадках пов'язаиа з1 значними вкладениями, на яю у тдприемств може не вистачати кошт1в, поряд ¡з негативними методами мотивування можуть застосовуватися позитивна
3 погляду тдприемства-тноватора при застосуванш концепцп 2 еколопзацп шновацшно! д1яльиосп пор1виюеться еколого-економ1чиа ефектившсть виробництва при застосуванш р1зних технологш виробництва, обираеться кращий з альтернативних вар1анпв. А у раз1 замши одно! технологи шшою - визначаеться еколого-економ1чна ефектившсть замши технолог!'! (впровадження еколопчно! шновацп).
Якщо концепщя 1 еколопзацп шновацшно! д1яльносп спрямована головним чином на змеишения деструктивного впливу на довкшля шляхом лшвщування його наслщюв (фактичио !х певио! частки), то застосування концепцп 2 мае на мет1 лшвщувания безпосереднього джерела екодеструктивного впливу шляхом удоскоиаления техшки та технологш, тобто вона грунтуеться не на лшвщацп наслщюв екодеструктивного впливу, а на його вщвериенш.
Вщповщио, якщо при застосуванш концепцп 1 еколопзацп шновацшно! д1яльносп не зазнае змш джерело екодеструктивного впливу, а еколопчш шновацп спрямовуються на лшвщащю його наслщюв (вир1шуються першочергов1 завдания як правило, залишаеться не лшвщоваиою значна частина наслщюв екодеструктивного впливу), то при застосуванш концепцп 2 еколопзацп рецишенти можуть загалом не зазнати негативного впливу виробництва навпь при тих самих витратах на еколопзашю.
3. Концепщя зниження матер1ало- I енергоемност1 виробництва та споживання грунтуеться на зменшенш витрат завдяки екоиомп матер1альних ! еиергетичиих ресурав (в тому чист при застосуванш безвщходних технологш) в рамках юнуючого стилю життя. Зокрема, нов1 матер1али ! вироби мають р1зко зиизити еиергоспоживания систем життезабезпечення людини. На зм1иу шкщливоемиим матер1алам та виробам (тобто тим, виробництво яких пов'язане з1 зиачним екодеструктивним впливом) повииш прийти шш1, виробництво яких е бшьш еколопчним. Ця група штереав е штересами виробниюв ! споживач1в. 1х задовольняють товари, що сприяють економп матер1альиих ! енергетичних ресурав, забезпечують зниження ресурсоемносп виробництва та споживання. Формування ще! групи потреб може йти прискореними темпами, коли для цього е вщповщш умови. Наприклад, енергетична криза 1970-х рр., викликана полпикою кра!и ОПЕК, зумовила р1зке зростания потреб економ1чио розвинеиих кра!и в енергозбер1гаючих техиолопях. До цього також може призвести зростаиня ступеня вщкритосп нащональних екоиомш, оскшьки його иаслщком е загострення конкурентно! боротьби, а виграють в нш т1, хто забезпечуе бшьш ефективие задоволення потреб споживач1в, продаючи товари, яю е бшьш економ1чними у споживаиш, забезпечують бшьшу яюсть життя ! т. п. Наприклад, менш еиерговитратш електропобутов1 прилади забезпечують економ1ю кошт1в !х споживачам, споживання еколопчно чистих продукпв харчування зменшуе витрати на лши ! сприяе збережеиню здоров'я.
При розрахунку еколого-екоиом!чно! ефективиосп мотивування еколопзацп шновацшно! д1яльносп з погляду держави (сустлъства) при застосуванш концепцп 3, враховуеться, окр1м складових еколого-екоиом!чно! ефективиосп впровадження еколопчних шновацш за концепщею 2, суспшьний результат зниження матер1ало- ! еиергоемносп виробництва та споживання, а також суспшьш результати утил1зацп (рециркуляцп) вщход1в виробництва та споживання. Для реал!зацп ще! концепцп застосовуються негативш та позитивш методи мотивування.
Еколого-економ1чна ефектившсть еколопзацп шновацшно! д1яльносп з погляду тдприемства-тноватора при застосуванш концепцп 3 теж визначаеться з урахуванням не тшьки позитивних еколого-економ1чних результате, властивих реал1зацп концепцп 2 еколопзацп шновацшно! д1яльносп, а також зменшення витрат тдприемства на залучення ресурав у виробництво та результата утишзаци (рециркуляцп) вщход1в виробництва та споживання.
Як бачимо, 1 з погляду суспшьства, 1 з погляду тдприемства-шноватора застосування концепцп 3 вщр1зняеться пор1вняно ¡з попередньою концепшею еколопзацп шновацшно! д1яльносп врахуванням позитивних результате зменшення обсяпв залучення у виробництво матер1альних 1 енергетичних ресурав, а також позитивними результатами утил1зацп (рециркуляцп) вщход1в виробництва та споживання.
4. Концепщя еколог1заци усгх етатв еколого-економ1чного циклу тновацШ характеризуеться виробництвом 1 споживанням товар1в 1 иослуг, яю змшюють стиль життя, 1 базуеться на замш1 еколопчно несириятливих товар1в та иослуг бшьш еколопчними !х екв1валентами. Основне завдання тако! замши - значне тдвищення ефективносп вах стадш еколого-економ1чного циклу продукцп чи иослуги. Ця концепшя грунтуеться на сукупносп штереав уах суб'екпв шновацшного ироцесу (вщ загальнонацюнальних штереав до штереав сиоживача), для задоволення яких необхщним е, зокрема, збшьшення питомо! ваги шформацшних товар1в та иослуг у загальному обсяз1 споживання та перехщ до структури споживання, яка сприяе сталому розвитку суспшьства. Почала формуватися досить давно, однак тшьки останшми десятир1ччями !'! стали формувати цшеспрямовано для реал1зацп концепцп сталого розвитку. Так, потреби у природних заповщниках, роботах з1 збереження р1зномашття рослинного 1 тваринного свпу 1 т. ш почали проявлятися декшька стор1ч тому. Але потреби в еколопчнш освт, виробах 1 послугах, яю ор1ентують економшу на сталий розвиток, стали формуватися лише на останньому етат суспшьного розвитку. I хоча сьогодш набувае сили ироцес усвщомлення людством свое! едносп з природою, усввдомлення, що без юнування природного середовища людина в и сучасному вигляд1 юнувати не зможе, ироте швидко потреби дано! групи зростатимуть тшьки при наявносп вщповщних економ1чних, иравових, культурних умов, тобто тшьки на иевному етат сошально-економ1чного розвитку, коли в основному будуть реал1зоваш перш1 три концеицй еколопзацп шновацшно! д1яльносп, а також актуал1зована еколопчна мотиващя кожно! особистосп 1 кожного суб'екта шновацшного ироцесу. При реал1зацп ще! концепцп' розробляються та вироваджуються на ринок таю товари, яю сирияють отриманню позитивного еколопчного виливу на довкшля 1 отриманню завдяки йому позитивного еколого-економ1чного результату на кожному з етатв еколого-економ1чного циклу шновацй (частково це реал1зовуеться застосуванням на попереднш концепцп' технологш рециркуляцп' вщход1в).
При розрахунку еколого-економ1чно! ефективносп мотивування еколопзацп шновацшно! д1яльносп з погляду держави (сустлъства) при застосуванш концепцп 4 враховуеться, окр1м складових еколого-економ1чно! ефективносп впровадження еколопчних шновацш за попередшми концепщями, суто позитивш результати еколопчного покращання. Таким чином, враховуеться еколого-економ1чна оцшка позитивного 1 негативного виливу на довкшля кожного етаиу еколого-економ1чного циклу шновацп' - вщ видобування ресурав до утишзацп вщход1в. Для реал1зацп Ц1е'1 концепцй застосовуються иереважно позитивш та якоюсь м1рою негативш методи мотивування.
При визначення еколого-економ1чно! ефективносп еколопзацп шновацшно! д1яльносп з погляду тдприемства-тноватора при застосуванш концепцп 4 слщ враховувати, в додаток до складових ефективносп впровадження еколопчних шновацш за попередшми концепшями, результати еколопчного покращання, властив1 реал1зацп дано! концепцй еколопзацп.
При реал1зацй концепцп' 4 еколопзацп шновацшно! д1яльносп слщ ор1ентуватися на шновацй' найвищого р1вня еколопчносп. При цьому розумшня еколог1чног шновацп як
еколопчно ор1ентовано'1 технологи, що е менш шквдливими для навколишнього середовища, шж шш1 [4], на иогляд автора, носить иор1вняльний характер 1 не може бути ор1ентиром управлшня еколопзащею шиовацшною д!яльшстю.
На иогляд автора, еколопчною е така шноващя, у результат! яко! отримуються еколог1чш товари - економ1чш иродукти, подаш в матер!ально-предметнш форм! (матер1алъш продукты), у духовнш чи шформацшнш форм! (ттелектуалъш продукты) або у вигляд! виконаних робт г послуг, виробництво та споживання яких сприяе зниженню штегрального екодеструктивного впливу з розрахунку на одиницю сукупиого суспшьиого продукту при одночасному тдвищенш екоиом1чно! ефективиосп у сферах !х виробництва та споживання.
За р1внем еколопчиосп автор видшяе иееколопчш та еколопчш товари [5], вщносячи до неекологгчних товаргв еколопчно небезпечш та еколопчно прийнятш.
Еколог1чно небезпечш -товари, при розробленш, виробиицта, споживанш та утил!заци яких сумарний екодеструктивний вплив перевищуе асимшяцшш можливосп довкшля.
Еколог1чно прийнятш - товари, що вносять екодеструктивш змши в межах асимшяцшних можливостей довкшля.
До екологгчних автор вщносить т1 товари, що е економ1чио ефективними ! еколопчно безпечними при !х виробиицта, споживанш ! утишзаци. Вони подшяються на еколопчно нейтральш та еколопчно спрямоваш товари.
Еколог1чно нейтральш - товари, виробництво та споживання яких не руйнуе довкшля (наприклад, упаковка, яка теля використання розкладаеться еколопчно безпечним способом на нешкщлив! мшеральш речовиии).
Еколог1чно спрямоваш - товари, виробництво та споживання яких вносить позитивш змши в довкшля (наприклад, устаткування та технологи виготовлення штучних надтвердих матер1ал1в замють !х добування в природ! у шахтах чи кар'ерах, що дозволяе уникнути порушеиня природиих лаидшафт1в, забруднення довкшля породою ! т. п.).
Загалом, шновацп вииикають залежио вщ ступеня розвитку потреб та !нтерес!в [6], тому ринок потребуе р1зш !х види залежио вщ розгляиутих вище концепцш еколопзацп шновацшно! д!яльносп.
Останшм часом виконуеться багато иаукових досшджень стосовно оцшки шкоди, завдаио! виробництвом певиих товар1в, або ж еколопчних вигод, отримаиих при !х використанш чи споживани!. Значиу увагу придшяють результатам використання впровадження еколопчних шновацш. Однак у бшьшосп випадк!в розглядаеться вплив товар1в на довкшля лише на окремих стад1ях еколого-економ1чного !х циклу. Наприклад, аиал1зуеться позитивиий вплив на довкшля очисного устаткування, проте з позитивними результатами його застосування не зютавляеться шкода, що завдаеться довкшлю тд час його розроблення, виробництва, утишзаци. При цьому на кожному етат еколого-економ1чного циклу товару вщбуваеться р1зного роду екодеструктивний вплив.
Визнаючи важливють !ниовац!й в житп сусп!льства, автор пщкреслюе иеобх!дн!сть врахування того, що внаслщок реал!заци шновацшного проекту суспшьство може отримати як попршення стану довкшля, так ! його покращения (табл. 1). Обидва види впливу проявляються тд час реал!заци !ниовац!йного проекту ! можуть тривати теля його реал!заци. Кожний ¿з вид1в впливу може бути передбаченим чи випадковим.
Важливою проблемою спрямування зусиль щодо мотивування еколопзацп шновацшно! д!яльиосп е правильие визначення стратег!чиих иапрям1в його зд!йсиения, тобто визначення напрям1в шновацшно! д!яльносп з найбшьшим р1внем еколопчиосп. На погляд автора, иайбшьш прийиятним на шляху досягнення сталого розвитку е пщхщ до визначення р1вня еколопчиосп шновацшно! д!яльиосп залежно вщ еколопчиосп товар1в, отримаиих у результат!и здшенення. Такий пщхщ дае змогу враховувати екодеструктивний вплив шновацшно! д!яльносп на вах етапах еколого-економ1чного циклу ¿и новаци.
Таблиця 1
Можливий вплив на довкшля реал1зацп шновацшного проекту (фрагмент, за даними [3,7])
Негативний вплив Позитивний вплив
Виснаження природних ресурав Вщновлення природних ресурав
Забруднення пов1тря, води [ грунту Зменшення забруднення, лжввдащя його наслвдк1в
Попршення ландшафт1в Вщновлення ландшафта
Загроза дикш флор1 та фауш Захист ареал1в поширення
Руйнування заповщнимв Створення заповвдниюв, !х шдтримання
Сучасний еколопчний стан диктуе необхвднють обирати таю напрями шновацшно! д1яльносп, що мають позитивний вплив на довкшля. Загалом, шновацшна д1яльнють може мати екологоор1ентовану спрямованють (якщо основш цш - еколопчш), а може мати шшу спрямованють, проте в ход1 реал1заци привносити позитивш змши у довкшля.
Тому необхвдним е розроблення методолопчних основ тако! оцшки р1вня еколопчноеп товару, яка б ураховувала його вплив на довкшля (негативний 1 позитивний) протягом всього еколого-економ1чного циклу товару за вама напрямами.
Бшьшють товар1в, необхвдних суспшьству для задоволення р1зномаштних потреб, чинить деструктивний вплив на довкшля. Цей вплив можна подшити: за видами впливу на мехашчний; х1м1чний; ф1зичний, у т.ч. тепловий (термальний), св1тловий, шумовий, електромагштний; рад1ацшний; бюлопчний, у т.ч. бютичний \ мжробюлопчний; за етапами еколого-економгчного циклу товару, на яких чиниться вплив, основними з яких е: розроблення товару, виробництво, просування на ринку, споживання, утишзащя; за рецитентами, що його сприймають, основними з яких е такг здоров'я населения, житлово-комунальне господарство, люове господарство, сшьське господарство, рибне господарство, промисловють.
На кожному еташ еколого-економ1чного циклу товар може чинити як негативний, так 1 позитивний вплив на довкшля. Тобто вш може як додавати забруднення, що чинитиме вплив на рецишент1в, так 1 протид1яти забрудненню чи усувати його наслщки.
Для попереднього вщнесення товар1в до певно! групи, видшено! за р1внем еколопчносп, можна виконати експертну оцшку еколопчносп товар1в. Для цього слвд обрати групу експерт1в, компетентних у питаниях економжи природокористування. Кожей з них мае отримати оцшш таблиц! типу табл. 2 для визначення впливу товару на кожного рецишента.
Таблиця 2
Оцшна таблиця р1вня еколопчносп ¡нновацп (приклад умовний)_
Рецишент: Сшьське господарство
Етап еколого-економ1чного циклу шновацп
Вид впливу Розроблення Виробництво Просування на Споживання Утил1защя Сума
товару ринку
Мехашчний -1 -4 -1 +2 +2 -2
Х1м1чний -4 -1 -1 +1 +1 -4
Ф1зичний -1 -2 -2 +1 -1 -5
Рад1ацшний 0 -1 0 0 0 -1
Бюлопчний -1 0 -1 +3 0 +1
Сума -7 -8 -5 +7 +2 -11
Таблиця заповнюеться експертами шляхом проставления оцшок, як1 характеризують напрямок 1 силу певного виду впливу протягом певного етапу еколого-економ1чного циклу
товару. Оцшки змшюються вщ "-5" до "+5". Знак перед цифрою характеризуе напрямок впливу. Тобто якщо товар чинить негативний (екодеструктивний) вплив (на даному етат еколого-економ1чного циклу товар привносить у довкшля певний вид забруднення, який чинить вплив на рецитента), то ставиться знак "-". Якщо ж товар позитивно впливае на рецитента (тобто на даному етат еколого-економ1чного циклу товару протид1е певному виду забруднення, виникненню його наслщюв або ж лшвщуе даний вид забруднення чи запоб1гае йому чи виникненню його наслщюв), то ставиться знак "+". Цифра характеризуе силу впливу (негативного чи позитивного). За вщсутносп впливу ставиться "0". Оцшка впливу товару на рецитента виконуеться за шкалою, поданою на рис. 5.
Негативный вплив Позитивний вплив
-5 1-4 |-3 1 -2 1 -1 0 1 1 1 2 1 3 1 4
«
О й
я <3
и ¡з
я §
Э о
3 &
& 8
I I & §
е.; и
58
Я с 1 0 И и
ч В О и
£ и
х ¿8
5
58
Я с 1 0 И и
>¡3
I I & §
О и
§
X X
О &
58
М8 Ой
5
Рис. 5. Шкала оцшок, яю характеризують силу впливу на рецитента
Експерти обов'язково отримують рекомендацп щодо заповнення оцшних таблиць. Так, вони повинш бути прошетруктоваш щодо змютовного поняття оцшок сили впливу, що використовуються у данш методищ, це дозволить пщвищити точшеть оцшки. Для негативного впливу вони можуть означати таке: слщи впливу - рецитент вщчувае слабю опосередковаш впливи; невеликий вплив - вплив бшьш вщчутний, але сила (швидюсть) вщновних процеав рецитента значно перевищуе силу впливу; середнш вплив - сила вщновних процеав дор1внюе сил1 впливу; вплив вище середнього - сила впливу перевищуе силу вщновних процеав (важковщновний вплив); сильний вплив - безвщновний вплив на рецитента.
Пщсумовування отриманих оцшок по рядках дае змогу визначити напрями найвщчутшшого впливу (негативного чи позитивного) за його видами, пщсумовування !х за стовпчиками дае змогу визначити та пор1вняти силу впливу на етапах еколого-економ1чного циклу шновацп. Сума вах оцшок, проставление в оцшнш таблиц! (права нижня кштинка табл. 2), дае загальну оцшку впливу товару на рецитента. Теоретично вона лежить у межах вщ "-50" до "+50". 1нтегральну оцшку впливу шновацп на довкшля знаходять як середне арифметичне отриманих загальних оцшок впливу товару на кожного з рецитенпв. Р1вень еколопчносп (Е) знаходять шляхом усереднення визначених експертами штегральних оцшок. Залежно вщ отриманого р1вня еколопчносп ш новацш вщносять до одше! з груп (табл. 3).
Таблиця 3
Вщнесення шновацш до груп, видшених за р1внем еколопчносг!_
Трупа шновацш Р1вень еколопчносп
Еколопчно спрямоваш товари + 10 < Е < +50
Еколопчно нейтральш товари -10 < Е < +10
Еколопчно прийнятш товари -20 < Е < -10
Еколопчно небезпечш товари -50 < Е < -20
Запропонована методика дозволяе виконувати попередню оцшку р1знорщних товар1в 1 не потребуе дляи проведения значних витрат, накопичення статистичних даних, спешальних прилад1в, юнування еталошв р1зних еколопчних товар1в тощо та може використовуватися в умовах дефшиту шформацп.
Для бшьш точно! оцшки потр1бно враховувати також вагомють кожного етапу еколого-економ1чного циклу товару в загальнш його тривалосп, прогресивне зростання впливу забруднення при тривалому вплив! на рецитенпв певними видами забруднень, вагомють рецитенпв у довкшл! з погляду необхщносп !'х захисту.
При можливосп кшьюсно оцшити очшуваиий негативний чи позитивиий вплив на довкшля шноваци за етапами !'! еколого-економ1чного циклу дану методику можиа модифшувати для отримаиня оцшки р1вня еколопчносп високо! точность При цьому в оцшних таблицях слщ проставляти кшькюш (часпше за все грошов! питом! - що доводяться на одиницю вартосп товару) оцшки впливу на довкшля. Така оцшка р1вня еколопчносп мае високий ступшь точносп, однак!'! отримаиня пов'язане з1 значно бшьшими витратами.
Визначеиня р1вня еколопчносп товар1в дае змогу визначити прюритетш з погляду з погляду полшшеиня стану довкшля (або принайми! з погляду мшмзацп деструктивного впливу на довкшля) напрями шновацшно! д!яльносп. На сучасному етат розвитку при вибор! напрям1в еколопзаци шновацшно! д!яльносп слщ враховувати ! !'х економ1чну доцшьшсть.
Дослщжеиня еколопчносп шноваци на вах етапах !'! еколого-економ1чного циклу дае можливють визначити кумулятивний вплив на довкшля. На еколопчносп всього еколого-економ1чного циклу товару, звичайно, иозначиться впроваджения технолог!чиих, управл!нських тощо шновацш еколопчного спрямуваиня. I це слщ враховувати при визначеин! пр!оритетиих иапрям1в еколопзаци шновацшно! д!яльносп.
Загалом, видшяють таю пщходи до забезпечения еколопчно'! безпеки та еколопзац! шновацшно! д!яльносп [3]: реактивный - зводиться до вщповщ! на юиуюч! еколопчш проблеми ! тому веде до обтяження майбутшх поколшь тягарем зростаючого еколопчного ризику; преактивний - полягае у запоб1ганш виникненню еколопчних проблем; проактивний - окр1м того передбачае змшу системи культурних ! сошальних цшиостей. Вид!леиа автором концепшя 1 еколопзаци шновацшно! д!яльносп вщповщае реактивному пвдходу до забезпечения еколопчно'! безпеки, концепци 2 ! 3 - преактивному, концепшя 4 -проактивному тдходу.
На погляд автора, за шших р!виих умов кожиа наступна ¿з цих коицепцш забезпечуе бшьш швидкий перехщ м1ж р1внями еколопчно'! безпеки при р1вних !ивестиц!ях у вир!шеиня еколопчних проблем. Найбшьш ефективиий з пщход!в до еколопзаци шновацшно! д!яльносп, проактивний, передбачае еколопзашю мотиваци кожного суб'екта !нновац!йного процесу. Основн! дат про концепци еколопзаци шновацшно! д!яльносп, як-от !'х суть, мета, мотиващя тощо, автором згруповаио у табл. 4.
При цьому кожна наступна концепшя, хоча ! е бшьш досконалою пор!вняио ¿з попередню, але принайми! на початку переходу на кожну наступиу концепшю не заперечуе застосувания попередшх коицепцш, а доповнюе !'х. Так, якщо концепщя 2 передбачае еколопчне удосконалення виробництва, то це не означае, що при переход! на и застосувания не слщ придшяти уваги лшвщуваиню деструктивного впливу на довкшля процеав виробництва та споживаиня, що властиво концепци 1.
На перший погляд може здаватися, що кожна наступна концепщя передбачае необхщшсть впроваджения все бшьшо! сукупност! еколопчних шновацш. Проте при переход! на концепшю 2 потреба у певн!й частит еколопчних !иновац!й, що реал1зуе концепшю 1, усунеться (шноваци, що реал1зують концепшю 2, попереджають виникиения екодеструктвиного впливу, на лшвщування наслщюв якого спрямован! еколопчш шноваци концепц!'! 1).
Доцшьшсть застосувания кожно! концепц!'! еколопзаци шновацшно! д!яльносп залежить вщ багатьох фактор1в. На рис. 7 представлено модель визначеиня актуально! концепци залежно вщ р1вня забруднення довкшля ! р1вня залучення ресурав у виробництво.
Ця модель шюструе доцшьшсть ор1ентування на певиу концепшю забезпечения еколопчно'! безпеки з точки зору виникиения, актуал!заци ! вщповщио необх!диост! задоволення еколопчних !нтерес!в. При цьому кожне п!дприемство застосовуватиме ту чи
ш
м
ч
м
Таблиця 4
Основш ознаки концепцш еколопзацп шновацшно! д1яльносп
Назва Суть Мета Мотиващя Напрями зовшшнього мотивуванн я шдприемств Еколопзоваш етапи екошмчного циклу товару Гйдхвд до еколопзац и шновацшн 01 дшльносп Тип еколопчних шновацш Приклади еколопчних шновацш
1 Концсшия лжвщування наслщюв деструктивного впливу на довкшля процеав виробництва та споживання Компенсащя еколопчно! недосконалосп ¿снуючих виробничих технологш 1 споживчих товар1в Шквщувати наслвдки екодеструктивно го впливу процеот виробництва та споживання Ращональна загальнодержавна, та в основному штучно створена державним негатив ним мотивуванням 1 частково природна ращональна мотиващя шдприемств Негативне Виробництво засоб1в виробництва та засоб1в споживання, споживання Реактивни й Еколопчш шновацп захисного типу Обладнання та засоби знешкодження пшдливих викщцв 1 ввдодцв, лшввдацп наслвдюв порушення середовища, очисш споруди
2 Концсшия ек'(».101ччп(»1() удосконалення технологш виробництва Еколопчне удосконалення технолопй виробництва без змши структури вщцв продукцп Зменшити деструктивний вплив на довкшля процеот виробництва Ращональна мотиващя шдприемств, посилених держав ними методами негативного мотивування В основному негативне, якоюсь м1рою позитивне Виробництво засоб1в виробництва та засоб1в споживання Преактивн ий Технолопчш екошновацп, що сприяють зменшенню обсяпв екодеструктивного впливу Еколопчно досконал1 елементи технолопчних систем, НДР 1ДКР по замш «брудного» виробництва на «чисте»
3 Концсшия зниження \iarepiaio-1 енергоемносп виробництва та споживання Зменшення витрат матер1альних 1 енергетичних ресурав у рамках ¿снуючого стилю життя Знизити обсяги вилучення матер1альних 1 енергетичних ресурав при виробнищш та споживанш Ращональна мотиващя шдприемств, посилених держав ними методами негативного ы позитивного мотивування Негативне 1 позитивне Видобуток, переробка ресурот, виробництво засоб1в виробництва та споживання, споживчих това-р1в, споживання Преактивн ий Технолопчш екошновацп, що знижують матер1ало-1 енергоемшсть систем життезабезпечення людини Засоби рециркуляцп ввдодцв, енергоефективш 1 низькоматер1алом1стю товари 1 технологи, еколопчно чисте харчування
4 Концсшия ск'олопзацп вйх еташв еколого-еконолячного циклу шновацш Змша стилю життя, замша еколопчно несприятливих товар1в та послуг бшьш еколопчними 1х екв1валентами Значне шдвищення ефективносп вах стадш еколого-екошмчного циклу продукцп чи послуги Ращональна, моральна та емощйна мотиващя кожного члена сусшльства (еколопчна культура) та суб'екпв ¿нновацшного процесу В основному позитивне, якоюсь м1рою негативне У а етапи Проактивн ий 1нноваци, що еколопзують стиль життя Еколопчне навчання, консалтинг, засоби шдтримки бюр1зноманптя 1 стшкосп екосистем
шшу концепщю залежно вщ доцшьносп еколопзаци з його власного погляду залежно вщ того, яю сощальш, еколопчш та економ!чш ефекти будуть отримаш в результат! впровадження еколопчних шновацш в конкретному економ1чному, еколопчному, законодавчому, полпичиому тощо полях з урахуванням ринкових фактор1в
Рис. 6. Стввщиесения сукупностей еколопчних шновацш, яю необхщш для реал!заци р1зних концепцш еколопзаци шновацшно! д!яльносп
я
£
£
низькии середн1и високии
Р1вень вилучення ресурмв
Рис. 7. Двофакторна модель визначення актуально! концепци еколопзаци шновацшно! д1яльносп (на приклад! х!м1чиого виробиицтва)
Проте суспшьна еколопчна мотиващя актуал1зуеться бшьш швидкими темпами пор1вняно з мотивац!ею п!дприемств, що негативно впливають на довкшля, вщчуваючи иасл!дки лише певио! частиии свого екодеструктивного впливу.
Актуал1зоваиа рашше пор1вняно з еколопчиою мотивац!ею п!дприемства еколопчна мотиващя сустльства природио мае спонукати сусп!льство до застосувания заход1в, що мотивують п!дприемства, еколопчна мотиващя яких е актуал1зоваиою на значно нижчому р1вш.
При державному мотивуваин! можливою е актуал1защя наступних концепц!й еколопзаци шновацшно! д!яльносп з погляду пщприемства. Так, якщо актуальною для пщприемства е концепц!я 1 еколопзаци, то мотивуванням з боку держави (сустльства) може бути актуал1зована концепц!я 2 тощо. 1снуе певне випереджаиня актуал!заци рацюнальио! мотиваци сустльства пор!вняио з рац!ональиою мотивац!ею п!дприемства щодо застосувания концепцш еколопзаци шновацшно! д!яльносп. Р1вень екодеструкцГ!, що
актуал1зуе еколопзащю шновацшно! д1яльност1 по-р13ному позначаеться на сусп1льному добробуп 1 на результатах д1яльносп тдприемства. Так, якщо з погляду тдприемства рацюнальна мотиващя (еколого-економ1чна ефектившсть [8]) впровадження еколопчних шновацш збшьшуеться разом з р1внем екодеструктивного впливу (рис. 8) досить повшьно, в м1ру впливу на ефектившсть д1яльшсть т1е'1 незначно! частики його екодеструктивного впливу, яка до нього повертаеться, 1 реакцп ринку (на певних р1внях екодеструктивного впливу прюритет концепцш еколопзацп з погляду тдприемства поступово змшюеться), то з погляду суспшьства впровадження еколопчних шновацш кожно! наступно! концепцп мае незр1внянно бшьшу еколого-економ1чну ефектившсть (рис. 9).
Еколого-
економ1чна
ефектившсть
впровадження
еколопчних
шновацш
з погляду
шдприемств
Ефектившсть впровадження шдприемствами еколопчних шновацш що реал1зують концепщю 1
концепщю 2
Р1вень екодеструктивного впливу
Рис. 8. Загальний вигляд кривих еколого-економ1чно'1 ефективносп впровадження шдприемствами еколопчних шновацш залежно вщ р1вня екодеструктивного впливу
0
Рис. 9. Загальний вигляд кривих еколого-економ1чно'1 ефективносп впровадження еколопчних шновацш залежно вщ р1вня екодеструктивного впливу з погляду
суспшьства
Як бачимо, таке випереджання збшьшуеться при ор1ентуванш на кожну наступну концепшю еколопзаци. На рис. 10 показано, як при певному р1вш А екодеструктивного впливу вш зростае за концепщями вщ величиии АЕ}= Ес1-Еп1 до все бшьших величии АЕ2= Ес2-Еп2, АЕ3= Есз-Епз, АЕ4=Ес4-Еп4.
Величина випереджання також збшьшуеться разом з тдвищеиням р1вия екодеструктивного впливу.
Рис. 10. Випереджання сустльно! еколого-економ1чно'1 ефективиосп впроваджеиня еколопчних шновацш пор1вияно з еколого-екоиом1чною ефектившстю з погляду пвдприемства залежно вщ концепцш еколопзаци
На рис. 11 показано, як при збшьшеиш р1вия екодеструктивного впливу з р1вня А до р1вия Б зростае величина випереджання ефективиосп впроваджения еколопчних шновацш з позицш суспшьства пор1вняио з його ефектившстю з позицш пщприемства.
Еколого-
економ1чна
ефектившсть
впровадження
еколопчних
шновацш
Р1вень екодеструктивного впливу
Рис. 11. Випереджання сустльно! еколого-економ1чно'1 ефективиосп впроваджеиня еколопчних шновацш пор1вияно з еколого-екоиом1чною ефектившстю 1х впроваджеиня пщприемством залежно вщ р1вня екодеструктивного впливу
Це збшьшення ирошюстровано на ириклад1 еколопчних шновацш, що забезпечують реал1защю концепцп 1 (р1зниця сустльно! ефективносп 1 ефективносп з иозицш тдприемства зростае з величини АЕ}(Л) при р1вш екодеструктивного впливу А до величини АЕ}(б) при р1вш екодеструктивного впливу Б), а також на ириклад1 еколопчних шновацш, що забезпечують реал1защю концепцп 4 (вщиовщна р1зниця зростае з величини АЕщ) при р1вш екодеструктивного впливу А до величини АЕ4(б) при р1вш екодеструктивного впливу Б). При значному зростанш р1вня екодеструктивного впливу темпи зростання випереджання уиовшьнюються.
Висновки
При сучасному збшьшенш екодеструктивного впливу все бшьшою м1рою р1вень розвитку сустльно! мотивацп еколопзацп шновацшно! д1яльносп випереджае р1вень розвитку мотивацп еколопзацп конкретних ищириемств-ш новатор1в. Те, що застосування кожно'1 наступно! концепцп еколопзацп для суспшьства все бшьш економ1чно доцшьним, а тдприемства мають все меншу вщиовщну рацюнальну мотивашю свщчить про зростання рол1 зовшшнього мотивування еколопзацпшновацшо! д1яльносп пщириемств.
Так, сучасний стан сощально-еколого-економ1чного розвитку характеризуеться широким застосуванням шдприемствами концеицш 1, поширенням концепцп 2 1 початком застосування концепцп 3 еколопзацп шновацшно! д1яльностг При цьому сусишьна еколопчна мотивашя актуал1зована для сприйняття вщиовщно, мотивування пщириемств до впровадження еколопчних шновацш, що вщиовщають концепцп 4.
Таким чином, разом з еволющею сустльно! та особиспсно! мотивацп змшюються концепцп еколопзацп шновацшно1 д1яльностг Автором заироионовано 1х класищкащю залежно вщ стадш розвитку еколопчно! мотивацп. Кожна настуина концеишя мае суттев1 переваги иор1вняно з иоиередньою у плаш забезиечення еколопзацпшновацшно! д1яльностг Остання з них дозволяе обирати наирями шновацшно1 д1яльносп за критер1ем еколопчносп, визначеного за кумулятивним впливом на довкшля (як иозитивним, так 1 негативним), який визначаеться за видами впливу 1 етапами еколого-економ1чного циклу товару за кожним з рецитенпв.
Виявлено випереджання розвитку сустльно! еколопчно! мотивацп иор1вняно з мотивашею пщириемств, яке зумовлюе необхщшсть 1 еколого-економ1чну доцшьшсть зовшшнього мотивування еколопзацп шновацшно! д1яльносп пщириемств.
Подальш1 дослщження автора будуть сирямоваш на удосконалення теоретико-методичних пщход1в до оцшки р1вня еколопчносп товар1в 1 шновацш, яю дозволять обирати економ1чно доцшьш наирями державного мотивування еколопзацп шновацшног
Список литературы
1. Мельник Л. Г. Целевая ориентация при формировании региональных программ устойчивого развития / Л. Г. Мельник, А. С. Литвиненко, П. П. Шевелев // Экологическая экономика и управление: Труды участников образовательной программы эколого-экономического менеджмента для работников местных администраций Украины. - Сумы : ИПП "Мр1я-1" ЛТД, 2003. - С. 129-132.
2. Прокопенко О. В. Еколопзашя шновацшно! д1яльностп мотивацшний пщхщ : [монограф1я] / Прокопенко О. В. - Суми: ВТД "Ушверситетська книга", 2008. - 392 с.
3. ЗагвоисъкаЛ. Д. Економ1чний анал1з швестицшних ироекпв / Загвойська Л.Д., Маселко Т.е., Якуба М.М. - Льв1в : Аф1ша, 2006. - 320 с.
4. Б1знес-адмЫстрування: мапстерський курс : [пщручник]/ за ред. Л. Г. Мельника, С. М. 1лляшенка, I. М. Сотник. - Суми : ВТД «Ушверситетська книга», 2008. - 896 с.
5. 1лляшенко С. М. Формування ринку еколопчних шновацш: економ1чш основи управлшня : [монограф1я] / 1лляшенко С. М., Прокопенко О. В. - Суми : ВТД "Ушверситетська книга", 2002. - 250 с.
6. ФедоренкоВ. Г. 1нвестицшний менеджмент : [навч. поабник] / В. Г. Федоренко. -[3-те вид.], доиов. - К. : МАУП, 2006. - 312 с.
7. EarthEnterprise: Tool Kit. - International Institute for Sustainable Development (IISD), Canada, 1994. - P. 59-60.
8. npoKoneHKO O. B. E^eKTHBmcrb BnpoBag^eHHa emnorinHMx iHHOBamM i eKO.nori3am'i gianbHOcri niflnpneMCTB-iHH0BaT0piB / IIp0K0neHK0 (3. B. II IIpoGoeMH HayKH. - 2008. - № 10. - C. 28-32.
CONCEPT S OF INNOVATIVE ACTIVITY ECOLOGIZATION: ADVANCING DEVELOPMENT OF THEIR PUBLIC MOTIVATION REALIZATION IN COMPARISON WITH ENTERPRISES MOTIVATION
O.V. PROKOPENKO, D-r Sci. Ekon.
Classification ofconcepts of innovative activity ecologization depending on stages of ecological motivation development is proposed. The advancing development of public ecological motivation incomparisonwithenterprises motivation that causes necessity and ecological-economic expediency of enterprises innovative activity ecologization external motivation is revealed.
Keywords: the concept of ecologization, innovative activity, motivation, efficiency.
Поступила в редакцию 21.12 2010
