CC BY
16
СВШАИВНЙВЯРМОШ
^■■шШБшВШШВН
УДК 238.242 DOI: 10.5281/zenodo. 1485462
ХАЛ1НА В.Ю, СМАЧИЛО В.В, КОЛМАКОВА О.М.
Концепщя программ фiнансvвання реемiграцiйного соцiального пiдприcмництва в Укра!ш
В статт'1 оцнено вплив загального фонду оплати прац на розм1р ВВП, доведено економ1чну до-цльнсть повернення трудових м1грант1в на батьк'1вщину, розроблено основн'1 положення державноI соц1ально-економ'1чно'1 програми стимулювання реем1грацИ В основу сощально-економ'чних заходов покладен принцип самоокупност'1. Пропонована програма зор'ентована на соц1альн1 програми нших кран та м'жнародних фонд/в.
Ключовi слова: трудова м\грац1я, м'/грацйний каптал, робоча сила, м1грац1йноор1ентован1 п'щ-приемства, державна п'щтримка.
ХАЛИНА В.Ю, СМАЧИЛО В.В, КОЛМАКОВА Е.Н.,
Концепция программы финансирования реемиграционного социального предпринимательства в Украине
В статье оценено влияние общего фонда оплаты труда на размер ВВП, доказано экономическую целесообразность возвращения трудовых мигрантов на родину, разработаны основные положения государственной социально-экономической программы стимулирования реэмиграции. В основу социально-экономических мероприятий положены принцип самоокупаемости. Предлагаемая программа ориентирована на социальные программы другим странам и международных фондов.
Ключевые слова: трудовая миграция, миграционный капитал, рабочая сила, мигранто-ориентированные предприятия, государственная поддержка.
KHALINA V.Yu, SMACHYLO V.V., KOLMAKOVA О.М.
Concept of the financing program of re-emigration social
enterprises in Ukraine
The article assesses the impact of the general wage fund on GDP, proves the economic expediency of returning migrant workers to their homeland, elaborates the main provisions of the state social
© ХАЛ1НА В.Ю., СМАЧИЛО В.В., КОЛМАКОВА О.М., 2018
and economic program of stimulation of re-immigration. To stimulate re-emigration it is necessary to use the whole complex of social and material incentives and motives. The basis of socio-economic activity is the principle of self-sustainment. The proposed program focuses on social programs for other countries and international funds.
Keywords: labor migration, migration capital, labor force, migrant-oriented enterprises, state support.
Постановка проблеми. Останн шють ро-юв чисельнють наявного населення УкраТни характеризуемся негативною динамкою до змен-шення на 3,2 млн. о^б (з 45,8 млн. в 2011 роц до 42,6 млн. о^б в 2016) [18], що обумовлено як природним скороченням (999,1 тис. о^б), так i мiграцieю - 2,2 млн осiб мiгрували з краТни офг цiйно зi змiною громадянства. Врахування тимча-совоТ трудовоТ мiграцiТ значно збiльшуe величину мiгрантiв - за приблизними пщрахунками, за кордоном працюе близько 5 млн наших громадян [4]. В основному, це особи трудоактивного вку 3338 роюв [5], як в iнших краТнах е найбiльш захи-щеними вiд бщноси оскiльки високий/достатнiй рiвень зароб^ноТ плати складае основу Тх мате-рiальноТ забезпеченостi, але, на жаль, не в Укра-|Тн1. Саме тому щорiчно наша держава втрачае ка-дровий потенцiал, з освiтою, досвщом роботи та квалiфiкацieю, який е конкурентоздатним на мiж-народному ринку працк В результатi цього, протя-гом останнiх рокiв по всьому свт сформувались украТнськ дiаспори та сптки мiгрантiв, якi охоче допомагають своТм спiввiтчизникам за кордоном та родичам, що знаходяться в УкраТн Мграц^-ний капiтал (надходження вщ мiгрантiв до УкраТни) в 2015 роц склав бiля 6 млрд дол.). Таку ситуацш слiд розглядати як негативну не лише в економiч-ному контекст (недоотриманий ВВП, вкладен ко-шти в освпу мiгрантiв, тощо), але й в со^альному (вiдiрванiсть вiд батькiвщини, непотрiбнiсть Тй).
Основою економiки будь-якоТ держави е еко-номiчно активне населення, що формуе серед-нiй клас. На думку авторiв даного дослщження, саме за кордоном сформувався трудовий кат-тал украТнського суспiльства, що мае бути по-вернений, його призначення сформувати серед-нiй клас в УкраТы, якого, на даний перюд, так не вистачае. О^м того, украТнщ якi отримали гар-ну освiту, досвiд економiчних та со^альних вщ-носин за кордоном та зрозумти цiннiсть захщ-них демократ^, повернулися б реалiзувати себе в УкраТы, вони здiйснили б неоцЫенний внесок у реформування застартих систем керування та побудову новоТ краТни.
Анал'1з останшх досл'1джень i публ'тацШ.
У cbîtobîH лiтeрaтyрi теоретичну модель пози-тивних нacлiдкiв зворотноТ Mirpaöi'i розробили та практично пщтвердили К. Дастменн, I. Фаль-доном та Уейсом [21], С. РеЫхолд, К. Том [5], А. Барретт, Ф. О'Коннел [20]. УкраТнськ вчеы, що працюють над питаннями впливу рeeмiгрaцiï на розвиток бiзнeсy окремо та регюну, держави в цтому О.Р. П'ятковська [14], Колмакова О.М., Смачило В.В. [16], Р.Р. Рюна [15] та iншi. В роботах [17; 23] говориться про актуальнють со-цiaльного пiдприeмництвa у вир0енн проблем сyспiльствa (працевлаштування людей з Ывалщ-нiстю, внyтрiшньо перемщених осiб, осiб з маргг нальних груп), до яких лопчно вщнести й проблему зворотноТ мiгрaцiТ. Майже всi пeрeлiчeнi вчeнi згодн з тим, що повертати корЫне населення не тiльки нeобхiдно, але ще й eкономiчно доцiльно та вигщно. Попри aктyaльнiсть проблеми, основна частина дослiджeнь мае со^альну та демо-грaфiчнy спрямовaнiсть i представлен як шляхи зменшення софальноТ напруги та подолання дeмогрaфiчноТ дeпрeсивностi. Досить мало про-понуеться eкономiчних рiшeнь й вaжeлiв щодо стимулювання рeeмiгрaцiТ. Одним iз напрямюв вирiшeння вказаноТ проблеми е розвиток соцг ального пiдприeмництвa та розробка державноТ програми повернення мiгрaнтiв в УкраТну.
Метою до^дження е оцЫювання впливу загального фонду оплати прац на розмiр ВВП, доведення eкономiчноТ' доцiльностi повернення трудових мiгрaнтiв на батьювщину, формування концепцГТ Програми фЫансування рeeмiгрaцiй-ного соцiaльного пiдприeмництвa в УкраТн
Метою дослiджeння е виявлення впливу мг грaцiйного кaпiтaлy на економку УкраТни та розробка мехаызму стимулювання рeeмiгрa-ц1Т, що обумовило використання певного теоре-тико-мeтодологiчного Ыструментарш, а саме: логiко-тeорeтичного узагальнення, - для опи-су теоретичного пщфунтя проблематики, що дослiджyeться; корeляцiйно-рeгрeсiйного ана-лiзy - для визначення залежност мiж такими факторами як ВВП та зароб^на плата; матема-
тичних мeтодiв та мeтодiв логiки - для обгрун-тована формування MexaHi3My стимулювання peeMirpa4ii; абстрактно-лопчний - для зд^-снення тeорeтичниx yзaгaпьнeнь, формування висновкiв i рeкомeндaцiй.
Виклад основного мате^алу. 3 розви-тком глоба^зацп мiжнaродноí eкономiки зростае мaсштaбнiсть та iнтeнсивнiсть мiгрaцií трудових рeсyрсiв. Укра'1'на на свiтовомy ринку прац ви-ступае як кра'1'на-донор, нaйбiпьший eкспортeр робочо'1' сипи. Дeдaлi бiпьшi потоки укра'1'нських прaцiвникiв стають якюышими та моподшими, що задовольняе потрeбy в трудових рeсyрсax як кра'(н-сусрв (Попьщi, Угорщини, Словаччини), так i iншиx 8вропeйськиx кра'(ни (Нiмeччини, 1талп, 1спанм). В той жe час, для розвинeниx кра'(н свг ту, повeрнeння квaпiфiковaниx кaдрiв з досвщом роботи в дeржaвy-донор е одним iз прiоритeтiв нацюнально'( кадрово'1' попiтики та стрaтeгií и со-цiaпьно-eкономiчного розвитку.
Останне доспiджeння Research&Branding Group показало, що 55% укра'(н^в до 30 рокiв готовi по-кинути кра'1'ну. Головними причинами бажання eмiгрyвaти в грyднi 2016 р. була бтьш висока за-роб^на плата за кордоном (28%) i збройний кон-фпiкт (27%). Варто вщзначити, що 60% трyдовиx мiгрaнтiв були б рaдi повeрнyтися в Укра'(ну [12]. Цe щe раз пiдтвeрджye, що нeобxiдно створювати умови для повeрнeння трyдовиx мiгрaнтiв.
Pозглянeмо iнший бiк трудово'( мiгрaцií. Мiгрa-цiйний кaпiтaп, що приxодить в Укра'(ну нe е про-дуктивним, вЫ використовуеться бiпьш на спо-живчi цiпi, нe iнвeстy8ться в розвиток eкономiки, з нього нe сплачуються податки в повному обся-зi, тобто вiн нe е для ВВП утворюючим фактором.
Авторами було проведено досить спрощений aнaлiз залежностi ВВП УкраТни вiд загального фонду оплати прaцi украТ'н^в (ЗФОП), який ви-значався як добуток ктькост зайнятого насе-лення та середньомюячно'Т зароб^ноТ' плати за офщйними даними Комiтету статистики УкраТни [3] (табл. 1).
В результат було отримано пряму залежнють з дуже високим коефщентом кореляцм та детер-мЫацм (рис. 1).
Коефiцieнт кореляцм показуе, що загальний фонд оплати прац е основним фактором впли-ву на формування ВВП, коефщент детермЫа-цм говорить про залежнють ВВП вiд ЗФОП на 95,57%. Коефщент регресм складае 29,395, вщповщно, якщо ЗФОП збiльшиться на 1 грн, ВВП зросте на 29,395 грн. Модель достовiрнa, статистично значима, тобто ТТ можна використо-вувати при плануваны, прогнозувaннi розрахун-ках умовних даних.
Розглянемо гiпотезу за умови, що вс дiйснi мг гранти залишилися та отримують заробту плату в УкраТна. Слщ вiдмiтити, що трудовi мiгрaнти е економiчно- та трудоактивними, бо вони поТха-ли заробляти за кордон в невiдомi Тм мiсця, кра-Тни. Тому можна зробити висновок, що за спри-ятливих умовах в УкраТы, вони заробили сттьки ж, а може i бтьше (бо цифри для розрaхункiв були взят офiцiйнi i не враховувались суми яю були привезен готiвкою або передaнi через друзiв та знайомих) [2; 11].
На думку aвторiв, до ЗФОП слщ додати грошо-вi надходження, що над^шли до УкраТни вiд мг грaнтiв, щоб отримати його скореговану суму. Поставивши новi дaнi в математичну модель у
Таблиця 1. Вих1дн1 дан1 для розрахунку залежност ВВП в1д ЗФОП
PiK Середньомюячна номшальна та реальна заробггна плата штат-них пращвнимв, грн Зайняте населен-ня, тис. оЫб Загальний фонд оплати пращ, млн. грн Валовий внутршнш продукт у фактичних цшах, млн. грн
2007 1351 20904,7 28242,2497 720731
2008 1806 20972,3 37875,9738 948056
2009 1906 20191,5 38484,999 913345
2010 2239 19180,2 42944,4678 1 079 346
2011 2633 19231,1 50635,4863 1 299 991
2012 3026 19261,4 58284,9964 1 404 669
2013 3265 19314,2 63060,863 1 465198
2014 3480 18073,3 62895,084 1 586 915
2015 4195 16443,2 68979,224 1 988 544
2016 5183 16276,9 84363,1727 2 383 182
3000000
Г? т 2500000
§, о-| 2000000
I * 5 га
~ 1500000 ||
^ 1000000 ш Ё
о га
5*
т
500000
у = 29.3 Р2 = 95х-19590^ 0;9587 •
*
.■•"'в •
20000 40000 60000 80000 Загальний фонд оплати прац1, млн. грн
100000
Рисунок 1. Вплив загального ФОП на ВВП Укра1ни, млн грн.
Таблиця 2. Результати теоретичних розраxункiв щодо розвитку ВВП за умови дiяльностi трудових мiгрантiв в УкраНш
економiчноl
Р1к Грошов1 перекази м1грант1в в Украшу, млн дол. Курс дол. на кшець року, грн Грошов1 перекази м1грант1в в Украшу, млн грн Новий ЗФОП, млн грн Новий ВВП, млн. грн 1ндекс змши ВВП розрахунок в грн 1ндекс змши ВВП розрахунок в дол. США
2007 4922 5,05 24856,1 53098,35 1364921,99 1,89 1,71
2008 6177 5,26 32491,02 70366,99 1872533,78 1,98 1,69
2009 5370 7,79 41832,3 80317,30 2165023,00 2,37 2,05
2010 5862 7,93 46485,66 89430,13 2432894,61 2,25 1,91
2011 7019 7,97 55941,43 106576,92 2936924,45 2,26 1,87
2012 7526 7,99 60132,74 118417,74 3284985,36 2,34 1,91
2013 8537 7,99 68210,63 131271,49 3662821,54 2,50 2,01
2014 6489 11,89 77154,21 140049,29 3920845,00 2,47 2,03
2015 5154 21,84 112563,36 181542,58 5140540,26 2,59 2,17
2016 5425 25,55 138608,75 222971,92 6358355,67 2,67 2,22
= 29,395х - 195904, отримуемо скорегований ВВП (табл. 2).
Аналiзуючи даннi таблицi можна зазначити, що кожного року умовний розмiр ВВП був би бть-ший в порiвняннi з реальним (вщношення розмг ру умовного ВВП до фактичного). ^м того, Ы-декс змiни ВВП кожного року зростае (табл. 2). Вiдмiтимо, що вказан змiни не пов'язанi зi зрос-танням рiвня Ыфляцм в УкраТн (рис.2), що пщ-тверджено аналопчними розрахунками в дол. США - i коефiцi8нт кореляцм, коефiцi8нт детер-мЫацм та коефiцi8нт регресм говорять про за-лежнiсть ВВП вщ ЗФОП.
Слiд зауважити, що таю велик суми надхо-джень мiграцiйного капiталу до УкраТни говорять про те, що трудовi мiгранти планують поверта-
тися до дому, жити в УкраТы, будувати тут свое майбутне (iнакше грошi залишались би за кордоном i акумулювались в тому мiсцi, де плануе мiгрант зостатися жити). Проведен аналiтичнi дослiдження вимагають вивчення теоретичного пщфунтя причин, якi змушують наших громадян вщ'Тжджати, шукати кращоТ долi в iнших краТнах, а головне, що Тх може повернути на батьювщину i заохочувати вкладати свою працю в будiвництво новоТ держави европейського зразку.
Державнi заходи реемiграцií в науковiй л^ера-турi [19] роздтяють на три групи:
• програми стимулювання реемiграцií;
• програми профес^ноТ пiдготовки iммiгрантiв;
• програми економiчноТ допомоги краТнам з масовоТ емiграцií.
о V
с *
.3 2
>-. X
I ^
Ш X
ш Е
о га
5 -&
га
ой
200000 180000 160000 140000 120000 100000 80000 60000 40000 20000 0
у = 21 081 х+ 22^£7--1>
И2 = 0 9799-^®
ф-'
2000 4000 6000 8000
Загальний фонд оплати прац1, млн. дол
10000
Рисунок 2. Вплив загального ФОП на ВВП Украши, млн дол. США.
Программ стимулювання рeeмiгрaцм включа-ють широке коло зaxодiв, починаючи iз зaxодiв для примусово[ рeпaтрiaцм незаконних iммiгрaн-тiв до надання мaтeрiaльноí допомоги iммiгрaн-там, що бажають повернутися на бaтькiвщину. Проaнaпiзувaвши свтовий досвiд, можна зроби-ти висновки, що майже вс розвинутi кра'(ни мають програму стимулювання рeeмiгрaцií: Франтя, Нг дерпанди, Швeйцaрiя, Фiнпяндiя, Нiмeччинa, Канада, США, Японiя, lрлaндiя, Австрiя та iн. В бага-тьох нерозвинених кра'(нах тако'( програми не мае, хоча проблема втeчi трудових ресур^в в цих кра'(-нах набагато гострiшa. На жаль, в Укра'У програ-ма стимулювання рeeмiгрaцií також вiдсутня.
Головний чинник мiждeржaвноí мiгрaцií - заро-бта плата. Зрозумiпо, що для повернення трудових мiгрaнтiв нeобxiдно 1м пропонувати вищий рiвeнь заробто[ плати. Але, працюючи за кордоном, нaшi спiввiтчизники отримують не ттьки високу зaробiтну плату, вони користуються всг ею соцiaпьно-eкономiчною iнфрaструктурою Ыо-земно( кра(ни: транспорт, зв'язок, комунальн по-слуги тощо. Piвeнь розвитку iнфрaструктури вищий, а и склад - досконaпiший. Тому, для стимулювання рeeмiгрaцií нeобxiдно використовува-ти весь комплекс соцiaпьниx та мaтeрiaльниx сти-мупiв i мотивiв. Для законодавчого зaкрiппeння на основi комплексу стимупiв нeобxiднa со^ально-eкономiчнa програма стимулювання рeeмiгрaцií.
На думку aвторiв, подiбнa програма мае склада-тися з двох блокiв: пасивного та активного. Блок пасивних зaxодiв призначений для стимулюван-
ня повернення eмiгрaнтiв, як поехали навчатися, працювати за запрошенням, прaцiвникiв з досить дефщитними або перспективними для Укра1ни профeсiями тощо. Блок активних зaxодiв призначений для людей, що працюють за кордоном та вже мають певний каттал. Перед такими мiгрaн-тами стоТть вибiр, або залишатися за кордоном та намагатися перевезти свою ^м'ю, або поверта-тися на бaтькiвщину та вкладати зaроблeнi кошти в eкономiку свое[ кра(ни. Для (х повернення мають бути створен вiдповiднi умови.
Авторами розроблена концеп^я (основнi по-ложення) державно[ програми стимулювання ре-eмiгрaцií (Програма), вони прeдстaвлeнi на рис.3.
Eмiгрaнти, якi мають право на отримання статусу рeeмiгрaнтa можна подтити на три групи: для першо[ групи рeeмiгрaнтiв рeaлiзу8ться блок пасивних зaxодiв для повернення в УкраСну та адап-тацм до нових умов. Peeмiгрaнти друга групи - мг гранти, що працювали за кордоном не за фахом, виконували нeквaлiфiковaну роботу тощо. Вони, в залежност вщ наявност кaпiтaлу, мають можли-вiсть створювати сво[ пiдпри8мствa з пiдтримкою держави у виглядi пiльгового оподаткування та за-безпечення високоякiсними кадрами з першо[ групи або працювати на робочих мюцях, якi пропонуе держава при повeрнeннi. Peeмiгрaнти третьо[ групи - iнтeлeктуaльнa елгта, яка е не просто висо-коквaлiфiковaними профeсiонaлaми, але i мае пщ-при8мницькi здiбностi, досвiд управлЫсько[ роботи в корпоративних об'еднаннях пщприемств на макро- i мiкрорiвнi або урядових оргaнiзaцiяx.
Пщстави: Указ Президента Укра'Гни «Про Концепц1ю державно!' регюнапьноТ пол ¡тики», Постанова Кабшету MiHicrpie УкраТни «Про затвердження Державно!' стратеги репонального розвитку на перюд до 2020 року», Стратепя сталого розвитку «УкраТна - 2020», та iHiui.
М1грантоор1ентоваш пщприемства - це пщприемства, кадрова пол1тикаяких спрямована на залучення спец1алют1в, фах1вц1вта роб1тник1в peeMirpaHTie (не менше 50%). Основною метою створення таких пщприемств е стимулювання реем1грацм, розвиток соц1ального пщприемництва, отримання прибутку. Термшологт Реем ¡грант - громадянин УкраТни, який проживав та працював за кордоном, але вир1шив добровольно повернутися на батьювщину.
Мета Стимулювання ¡нвестицмноТ акгивносл ¡ноземнихта вггчизняних компашй, peeMirpaHTie, яю мають капгтап, через залучення нових технолопй у галуз1 економ1чно'Г д1яльност1 Завдання сИнансування розробок нових технолопй. 1нтеграцио украУнських виробниюв всаповий ринки TOBapiB, nocnyri raniwiie шляхом актиазацГ| ¡нвестицмнихпроцеавта виробничоТ дяльносп м1фантхюркнтованих пдприемств рвнихформ власносп. ГИдтримку конку рвнтосп ром ожних проекта пщприемств, визначагьшх для гапузей промиспсвих кластер!в. Запровадження механемвщодозростання висоютехнолопчного виробництва. Розчирення всеб1чногосп1вробгтництва з ¡ншими кражами для народу вання обсяпв i пщвищення конку ре ктосгроможносл вгтчиэняноТ продукцпт^о^^г.
/СЛ
Программ
На ьо к ров ко но Очному р!нн1: поверненню яисних трудов их рвсурав в Vkpa'1'ну; п ригм ней ню втен1 ¡нтелекгуз УкраУш; огттим1эацпперем1щення трудових ресурав; пдвищенно ефективносл ¡нвестування мграцмного капталу в роз виток еюноьики У кран и вже на перш ому фнансовому цикл( збтьшенно обсягу ВВП; збтьшенно р1вня зайнятосп населения; створен но додатмэвих робоних м1сць; модерызаци прсмиспового виробництва та забезпеченню випуску конкурентосгромокюТ продукцп; упровадженню енерго- та ресурсозбер1гаючих технолопй; пщвищенно ¡нвестщмноТ гривабливосп держав и та пожвавленню ¡нвестицмних процеав; залучвнню нсвихтехнэлопй; розвктку соц ¡альноТ сфери.
Рисунок 3. Основы положення концепцм державно! програми стимулювання реем^рацм
Блок пасивних зaxодiв е дотaцiйним, але фЫансу-еться за рахунок надходжень вщ реaлiзaцií активних зaxодiв та Ыших джерел (грантове фiнaнсувaння).
Активнi заходи реaлiзуються для друго'1' та тре-тьо'( груп мiгрaнтiв, для оЫб з пiдпри8мницькими здiбностями i наявнютю кaпiтaлу, та, частково, для першо'1' групи в межах оплати навчання.
Со^альне пiдпри8мництво першочерго-во спрямоване на вир0ення соцiaльниx проблем певно'1' групи, громади, регiону, держави, а вже по™ - на отримання економiчного ефекту вiд господарювання або зд^снення дiяльностi на основi принципу беззбитковостi, самоокупнос-тi. Можна вважати, що вказаний тип пщприемств частково перебирае на себе роль держави i тому е необхщним елементом в державних меха-нiзмax розвитку [23]. Вважаемо, що со^альы пiдпри8мствa (у формi юридично!' особи) ство-рюються соцiaльно вразливими верствами на-селення для вир0ення соцiaльниx проблем за рахунок прибутку, який вони отримують вiд пщ-приемницько!' дiяльностi [17].
Згiдно класифкацм Western NIS Enterprise Fund (WNISEF) [10], до «со^ального пщприем-
ства» можна вiднести таке, де не менше 50% працевлаштованих осiб вщносяться до соцiально вразливих верств населення, постраждалих вщ збройних конфлiктiв, тощо; частина чистого прибутку спрямовуеться на вирiшення соцiальних проблем сусптьства (потреби дитячих будинкiв, допомога постраждалим вщ збройних конфлiктiв, тощо.). Класифка^я за цieю методою дозволяе отримати птьгове фiнансування для соцiального пщприемства - юридичноТ особи вiд Ощадбанку [7] та Кредобанку [6]. В програмах кредитуван-ня Ощадбанку та Кредобанку вказано три умо-ви, вщповщно до яких пiдприeмство може бути вщнесено до соцiального та отримати птьговий кредит на со^ально пiдприeмницьку дiяльнiсть: юридична особа, зареестрована вiдповiдно до чинного законодавства УкраТни та класифкова-на WNISEF як «софальне пiдприeмство»; чистий дохiд пщприемства за останый календарний рiк становить не бтьше 80 млн. грн.; чiтко прописана в офщйних документах клieнта соцiальна мета його дiяльностi (механiзм розподiлу прибутку, де видно, сктьки вiдсоткiв прибутку спрямовуеться на вир0ення со^альних питань).
Пщприемство мае право на отримання статусу мiгрaнтоорi8нтовaного, як сощального, як-що кадрова полiтикa пiдпри8мствa спрямована на залучення спещалютв, фaxiвцiв та робти-кiв iз iншиx регiонiв, а основною метою створен-ня таких пiдпри8мств е стимулювання реемiгрaцм та отримання прибутку, розподт якого прописано вщповщно до прiоритетностi вирiшення со-^альних проблем. На пiдприeмствi обов'язково мають працювати реемiгрaнти. Мiгрaнтоорieн-товане пщприемство е вiдкритою системою, вщповщно, керiвництво таких пiдприeмств мае право залучати мюцевих фaxiвцiв, але не бтьше 50% (згiдно вимог WNISEF) вiд середньооблг ково! чисельност прaцiвникiв. Мiгрaнтоорieнто-вaнi пiдприeмствa як складова меxaнiзму стимулювання реемiгрaцií виконують тaкi функцп: 1) стимулювання реемiгрaцií в регiони Укра!ни та трудово! мобiльностi громадян нашо! кра!ни, перерозподiлення трудових ресурсiв; 2) упрова-дження новiтнix теxнологiй в свою виробничу дг яльнiсть для створення науко- та Ытелектуаль-ноемних товaрiв, що на свiтовому ринку мають
високу цЫу та попит; 3) реaлiзaцiя кадрово! по-лiтики «дорого!' робочо! сили»; 4) сприяння реалг зацм кадрово!' полiтики репону та досягнення цг лей стратепчного розвитку регiону та держави.
Як вже зазначалось, трудових мiгрaнтiв до пе-ре!'зду закордон спонукали суто комерцiйнi Ытер-еси. Biдповiдно, для Ытенсифкацм !х повернення необxiдно довести, що це буде !м фЫансово ви-гiдно (табл.3).
Для друго! та третьо! групи реемiгрaнтiв, що бажають реaлiзувaти влaснi iнвестицiйнi проек-ти, iнвестувaння здiйснюeться як у виглядi без-поворотного надання коштв, так i у виглядi на-дання кредитiв: 1) iнвестувaння створення нових пщприемств частково за рахунок коштв реемг грaнтiв, частково за рахунок асигнування з боку держави та вщповщних фондiв. Державну част-ку з часом пiдприeмець може викупити, ця умова допоможе стимулювати власниюв до пщвищен-ня ефективност упрaвлiння та розвитку бiзнесу. ^м того, держaвнi Ывестицм можуть зд^сню-ватися в тому рaзi, якщо створенi робочi мiсця бiльше ыж на половину будуть зaповненi реемг
Таблиця 3. Розрахунок вигоди вщ трудово! мкрацм для працiвникiв та роботодавцiв
Розрахунок результату в1д трудово! м1грацм:
для прац1вника (м1грант) для роботодавця
доходи витрати доходи витрати
хГГя- т™1 I**,1 1 - >•} V т"11 Сш = ^-'-¡А-1-1 (1 + Н де №Атах\ - максимально можлива со плата прац за годину на под1бному робочому м1сц1 за С-перюд; Ьа\ - фонд робочого часу прац1вника, якщо б в1н пра-цював на под1бному робочому м1сц1 за С-перюд; ^(Щ™*1 -IV,1)*$-(Иа) -А,1)*^""1) X (а1 - Р0)к1 *к □=5% де V - витрати на пере!зд та влаштування м1гранта на новому м1сц1, як1 компенсуються пщприемством.
ш (1 + г)' де - оплата прац за годинуу на новому робо-чому м1сц1 за С-перюд (п1д час випробувального терм1ну та п1сля нього); - оплата прац за годину на старому робочому м1сц1 за С-перюд; Ь01. - фонд робочого часу прац1вника на старому робочому м1сц1 за t-перюд; - фонд робочого часу прац1вника на новому робочому м1сц1 за С-перюд; г - коефщент дисконту-вання (в1н застосовуеться за умови, якщо С-перюд бтьше року). П' 1+гУ , Р\ - годинна продуктивысть прац прац1вника, який залучаеться з Ышого репону (як правило и розм1р обумовлюеться трудовим контрактом, або прогнозуеться ); Р°г. - годинна продуктивысть прац прац1вника, який пра-цював на вакантному м1сц1, якщо робоче м1сце новостворене -то за основу береться мУмальний норматив; Кг - коефщент рентабельно^^.
(1 + гу - втрачен можливост м1гранта в Ышому рег1он1, на Ышому м1сц1 роботи за t-перюд; - витрати прац1вника на переТзд та влаштування на новому м1сц1, як1 не ком-пенсуються пщприемством, соц1альними службами тощо.
Розрахунок економ1чного ефекту вщ трудово! м1грац1!:
Еш = Пш - Сш. Е = П1 - С1.
Розрахунок економ1чно( ефективност в1д трудово! м1грац1!:
КЕш = Еш /Сш.*100% КЕ1 = Е /С1 *100%
грантами або MirpaHTaMH з Ыших регюыв (вну-TpirnHbo перемщен особи - ВПО) за Програмою, що пропонуеться; 2) iнвeстувaння створення но-вих пiдпpи8мств частково за рахунок кoштiв ре-eмiгpaнтiв, частково за рахунок кредитування з боку держави пщ пiлbгoвi вiдсoтки;
3) Ывестування створення нових пiдпpи8мств повнютю за рахунок кoштiв peeмiгpaнтiв, але з птьговим оподаткуванням за умови заповнення робочих мюць бiлbшe, ыж на 30% мiгpaнтaми та peeмiгpaнтaми.
Пiлbгoвi ставки оподаткування встановлюють-ся для розрахунку податку з дoxoдiв пра^вниюв, нарахувань на ФОП, як сплачуються пщприем-ством, податку на прибуток, доки пщприемство мае статус мiгpaнтoopieнтoвaнoгo.
За piшeнням opгaнiв, що зд^снюють коорди-нaцiю дiй Програми, peeмiгpaнти - власники мг гpaнтoopieнтoвaниx пiдпpи8мств - мають право придбати державну частку та стати повноцЫни-ми власниками пщприемства.
В цьому випадку держава отримуе дoxiд у ви-глядi piзницi мiж сплатою за державну частину статутного фонду та первинних Ывести^й або у виглядi вщсотково! ставки за повернений кредит, а також у виглядi сплати податюв вiд дiялbнoс-т мiгpaнтoopi8Hтoвaниx пiдпpиeмств.Зa допомо-гою частини цих коштв Формуеться бюджет фг нансування блоку пасивних зaxoдiв (рис. 4).
Програма через певний час буде дiяти на засадах повно! самоокупностк Але розробка та впро-вадження можуть бути фЫансоваы частково за кошти дepжaви/peгioну, а частково - за рахунок
пшьгового кредитування банками за пщтримки WNISEF та Ыших грантових й донорских про-грам мiжнapoдниx i в^чизняних фoндiв. Розгля-немо мoжливi джерела фЫансування за групами peeмiгpaнтiв. Гранти для першо! групи peeмiгpaн-тв пропонуе вiтчизняний Фонд В. ПЫчука в межах програми «Всесв^ы студи». Очiку8Tbся, що по завершены навчання за кордоном вс отриму-вaчi гранту пoвepнутbся до Укра!ни та вщпрацю-ють за фахом щонайменше 5 poкiв [1]. Завдяки пpoгpaмi Chevening iнoзeмцi, в тому чи^ й пред-ставники Укра!ни, мaютb змогу отримати стипен-дш на навчання в унiвepситeтax Велико! Британп з повним покриттям уЫх витрат, за умови по-вернення до Укра!ни пiсля завершення навчання [9]. Аналопчна вимога присутня i в пpoгpaмi США Fulbright Scholar Program [8]. Кpiм програми сoцiaлbнoгo iнвeстувaння, WNISEF пропонуе стипенд^ну програму SEED Grant для молодих талановитих лiдepiв, якi вступили на одну з 50 кращих програм MBA в США, за обов'язкового повернення в Укра!ну для Ывестування отри-маних знaнb у розбудову держави [10]. Вказан програми спрямован на зростання та розвиток кадрового потен^алу Укра!ни. На погляд aвтopiв даного дoслiджeння, дoцiлbнo ввести й програму фЫансування навчання фaxiвцiв в пpoвiдниx на-вчaлbниx закладах св^у за кошти державного/ peгioнaлbнoгo бюджeтiв та !х обов'язкового повернення та роботу в органах державно!'/мюце-во! влади, тощо. Таким чином, за першою гру-пою peeмiгpaнтiв пропонуються тaкi джерела фЫансування: бюджет дepжaвний/peгioнaлbний
Надходження вщ державно! програми стимулювання реем1граци 1 Надходження 1 з ¡нших джерел
1 1 1
БЮДЖЕТ Ф1НАНСУВАННЯ ПАСИВНИХ ЗАХОД IB БЮДЖЕТ Ф1НАНСУВАННЯ АКТИВНИХ ЗАХОД IB
i
о
с s т с[
2 (О
Ш 5
К ?
Ni
si®
S. о. о.
So® Q Й = Ш §
к
X
X
го
ш
f1 к X
S X га
ч: (б с
G) ю н
а. ч S
ы
I- а.
CD с
*
ч
9
ш
£
л
1- X
CD го
m
>»
9 X i_
т S о
го
2 LD
5 s
т ш
ГО Q.
ш с
го о
ц
о s о с о ч:
н
Q Ш
к
X I (О т со со i
(О х
К I
I" £
CD & v m
н
LQ Ч
ш
Q.
Рисунок 4. Формування бюджетiв фшансування для впровадження програми стимулюван-ня реем^рацм
та гранти в^чизняних i мiжнародних донорiв. За другою та третьою групою реемiгрантiв перед-бачаеться як державне/регiональне бюджетне фiнансування (асигнування та кредитування), а також птьгове кредитування за схемою «донор-банк-со^альне пiдпри8мство реемiгрантiв». На даний момент, виходячи з актуальност ывелю-вання софальноТ напруженостi стосовно ВПО, ю-нуе велика кiлькiсть програм, що фЫансують вщ-криття власноТ справи для оЫб, що постраждали вщ конфлiкту на Сходi УкраТни. Pеалiзацiя Про-грами посилить ефективнiсть та практичну дш Програми економiчного та софального розвитку держави на макроекономiчному та мкроеконо-мiчному рiвнях (див. рис. 3). Як i розвиток малого та середнього бiзнесу, со^альне пiдпри8мництво буде здiйснювати вплив на соцiально-економiч-
ну систему будь-якого рiвня, в тому числi й на ринок прац (рис. 5 та рис. 6).
З рис. 5 бачимо, що розвиток со^ального пщприемництва позитивно впливае на зайнятють со^ально вразливих верств населення шляхом як створення нових робочих мюць, так i самозайня-тостi. Вщповщно, зменшуеться навантаження на бюджети в^х рiвнiв та соцiальнi фонди, зростають надходження до них, зменшуеться со^альна на-пруга, пiдвищуeться рiвень життя населення.
Координацiю дiй по виконанню Програми зд^-снюе Головне управлЫня зовнiшньоекономiч-них зв'язкiв та европейськоТ Ытеграцп обласноТ державноТ адмУстрацм. Контроль за виконан-ням Програми покладаеться на постiйну комiсiю обласноТ ради з питань соцiально-економiчного розвитку репону.
Сощальне пщприемництво
Еконои/пчний вплив
ж /
ж:
Соц1апьний вплив
ж:
Сталють
1нновац1йнють
Ж /
Масштабованють
Непрямий вплив
Прямий вплив
Ринок прац1
Ж-
Створен-
ня нових Само-
робочих л зайнятють
ыпсць —
Зайнятють економ1чно неактивного населення
Включения населення з особливими потоебами
Зайнятють марпнал1зо-ваних верств населення
к (С __
к X 1- X 1—
х X ш
X 9 1- 2
а> * 9 3. С
3 х а> г го 1-X 16 ш 2 ю 2 ю Сб т X С £
СО (0 СО О
X X с
к X с а.
т ш
р о СО ь
О а. те С ш т
п X
К ч со
X п 1-
X X т Ф п
ф =1 р 1— К Ч
а> Ч х
л и]. 2 о
с о ю -6
ю со а со X У ю со т О п.
Рисунок 5. Вплив сощального шдприемництва на ринок працi
Рисунок Б. Схема реалiзацм програми стимулювання реем^рацм в УкраКш
Висновки
На пiдcтaвi доcвiдy стимулювання peeMirpa-цп розвинутих кра!н розроблено концeпцiю державно! програми стимулювання peeмirpaцi!, де наявний комплeксний пщхщ щодо нaпpямiв i шляхiв !! peaлiзaцi!, тобто одночaснe здiйснeн-ня зaходiв, спрямованих на стимулювання pe-eмirpaцi!', ствоpeння мirpaнтооpi8нтовaних пщ-приемств, iнвeстyвaння наукових пpоeктiв за пpiоpитeтними видами eкономiчно! дiяльностi, розвиток виробництва конкypeнтоспpоможно! продукцп, pозpоблeння i нaлarоджeння виробництва нових видiв товapiв, здатних конкурува-ти на свтових ринках, просування продукцп мг rpaнтооpieнтовaних пiдпpи8мств визначальних для облaстi промислових клaстepiв на зовнiшнi та внутр0н ринки. Зpозyмiло, що основнi поло-жeння цe щe нe вся профама, тому в подаль-шому авторами плануеться сформувати pоздiли Профами, дeтaлiзyвaти статус peeмirpaнтa та пpоцeдypy його отримання, науково обгрунту-вати оптимaльнe спiввiдношeння peeмirpaнтiв в склaдi пepсонaлy мirpaнтооpi8нтовaних пщпри-емств тощо.
Список використаних джерел
1. Гранти на навчання за кордоном в мariстpaтypi [Eлeктpонний peсypс]. - Peжим доступу: http://osvita.ua.
2. Динaмiкa обсяпв приватних грошових пepeкaзiв в Укра!ну // Гpошовi пepeкaзи [Eлeктpонний peсypс]. - Peжим доступу: https://bank.gov.ua/doccatalog/ document?id=19208357.
3. Зaйнятe нaсeлeння. Сepeдньомiсячнa зароб^-на плата. Нaцiонaльнi рахунки. //Статистична Ы-фоpмaцiя. - Дepжaвнa служба статистики Укра!ни. -[Eлeктpонний peсypс]. - Peжим доступу: http://www. ukrstat.gov.ua.
4. За кордоном працюе 5 млн укра!н^в - Дepжслyж-ба зайнятост / Дзepкaло тижня - 9 лютого 2017р. [Eлeктpонний peсypс]. - Peжим доступу: https:// dt.ua/UKRAINE/za-kordonom-pracyuye-5-mln-ukrayinciv-derzhsluzhba-zaynyatosti-232858_.html.
5. Малиновська О.А. Зовышня мirpaцiя громадян Укра!ни в умовах поrлиблeння eвpоiнтerpaцiйних про-цeсiв: виклики та шляхи pearyвaння / О.А. Малиновська// Вщдт соцiaльно! бeзпeки. Нaцiонaльний Ысти-тут стpaтeriчних дослiджeнь. - сepпeнь 2017 р. - 18 c. [Eлeктpонний peсypс]. - Peжим доступу: http://www. niss.gov.ua/content/articles/files/bezviz-6eaa1.pdf.
6. Офщйний сайт Кредобанк [Електронний ресурс].
- Режим доступу: https://www.kredobank.com.ua.
7. Офщмний сайт Ощадбанк [Електронний ресурс].
- Режим доступу: http://www.oschadbank.ua.
8 Офщйний сайт Програми aкaдeмiчниx обмУв iмeнi Фулбрайта в Укра'У [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fulbright.org.ua.
9. Офщйний сайт Chevening [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.chevening.org.
10. Офщйний сайт WNISEF [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.wnisef.org/ua.
11. Перекази мiгpaнтiв з-за кордону та мoжливi заходи щодо !х заохочення та ефективного викорис-тання. Анaлiтичнa записка http://www.niss.gov.ua/ articles/1276.
12. Перспективы укра!нц дeдaлi чaстiшe ви!ж-джaютb закордон: статистика // СвггЫА. [Електро-нний ресурс]. - Режим доступу: http://svitua.com. ua/news/201701/2236-perspektyvni-ukrayinci-dedali-chastishe-vyyizhdzhayut.
13. Про затвердження Типового положення про агенцш peгioнaлbнoгo розвитку / Постанова кабЫет мiнiстpiв Укра!ни вiд 11 лютого 2016 р. - № 258.
14. П'ятковська, О. Р. Трудова peeмiгpaцiя: особливос-тi, фактори та роль у розвитку малого бiзнeсу в УкраУ [Текст] / О. Р. П'ятковська // Вiсник Нaцioнaлbнoгo унЬ верситету «Львiвськa пoлiтexнiкa». Проблеми eкoнoмiки та управляя. - 2012. - № 725. - С. 193-199.
15. Рюна Р.Р. Трудова peeмiгpaцiя та и роль у соцЬ ально- eкoнoмiчнoму розвитку peгioну [Текст] / Р.Р. Рюна // Збipник науково-техычних праць Науковий вiсник НЛТУ Укра!ни. - 2009. - Вип. 19.7 C. 197-199.
16. Смачило В.В. Дeмoгpaфiчнi аспекти нацюналь-но! безпеки Укра!ни [Текст] / Колмакова О.М., Смачило В.В. // Вюник економки транспорту i промисло-востк УДАЖдТ - 2013. - № 42. - С. 225-229.
17. Смачило В.В., ХалЫа В.Ю. Со^альне пщприем-ництво як iнтeгpaтивний Ыструмент сталого розвитку Укра!ни: европейський дoсвiд 1нфраструктура ринку електронний фаховий науково-практичний журнал №6. - 2017р.
18. Укра!на в цифрах 2016 / За редащею I. £. Вер-нера // Державна служба статистики Укра!ни. - Ки-!в. - 240c.
19. Шевченко Л.С. Ринок прац сучасний економЬ ко-теоретичний aнaлiз: [мoнoгpaфiя] / Шевченко Л.С.
- Харюв: Вид-ць ФОП Вапнярчук Н.М., 2007. - 336 с.
20. Barrett А. Is There a Wage Premium for Returning Irish Migrants? / А. Barrett, Ph. O'Connell. // IZA. DP № 135. - 2000.
21. Dustmann Ch. Return Migration, Human Capital Accumulation and the Brain Drain. Ch. Dustmann, I. Fadlon, Y. Weiss. [EneKTpoHHi/ii/i pecypc]. - Pe-xi/iM flocTyny: http://www.iza.org/conference_files/ worldb2010/ dustmann_c93.pdf
22. Reinhold S. Temporary Migration, Skill Upgrading, and Legal Status: Evidence from Mexican Migrants. / S. Reinhold, K. Thom. // MEA DP. - 2009. - № 182.
23. Smachylo V., Khalina V., Kylnytska Ye. Social enterprise as innovative way development society Transformations in Contemporary Society: Economic Aspects. Monograph. Opole: The Academy of Management and Administration in Opole, 2017, - p. 123-129.
References
1 . Hranty na navchannia za kordonom v mahistraturi [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://osvita.ua.
2. Dynamika obsiahiv pryvatnykh hroshovykh perekaziv v Ukrainu // Hroshovi perekazy [Elektronnyi resurs]. -Rezhym dostupu: https://bank.gov.ua/doccatalog/ document?id=19208357.
3. Zainiate naselennia. Serednomisiachna zarobitna plata. Natsionalni rakhunky. //Statystychna informatsiia. - Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. - [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.ukrstat.gov.ua.
4. Za kordonom pratsiuie 5 mln ukraintsiv -Derzhsluzhba zainiatosti / Dzerkalo tyzhnia - 9 liutoho 2017r. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: https:// dt.ua/UKRAINE/za-kordonom-pracyuye-5-mln-ukrayinciv-derzhsluzhba-zaynyatosti-232858_.html.
5. Malynovska O.A. Zovnishnia mihratsiia hromadian Ukrainy v umovakh pohlyblennia yevrointehratsiinykh protsesiv: vyklyky ta shliakhy reahuvannia / O.A. Malynovska// Viddil sotsialnoi bezpeky. Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen. - serpen 2017 r. - 18 c. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www. niss.gov.ua/content/articles/files/bezviz-6eaa1.pdf.
6. Ofitsiinyi sait Kredobank [Elektronnyi resurs]. -Rezhym dostupu: https://www.kredobank.com.ua.
7. Ofitsiinyi sait Oshchadbank [Elektronnyi resurs]. -Rezhym dostupu: http://www.oschadbank.ua.
8 Ofitsiinyi sait Prohramy akademichnykh obminiv imeni Fulbraita v Ukraini [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.fulbright.org.ua.
9. Ofitsiinyi sait Chevening [Elektronnyi resurs]. -Rezhym dostupu: http://www.chevening.org.
1 0. Ofitsiinyi sait WNISEF [Elektronnyi resurs]. -Rezhym dostupu: http://www.wnisef.org/ua.
11. Perekazy mihrantiv z-za kordonu ta mozhlyvi zakhody shchodo yikh zaokhochennia ta efektyvnoho
vykorystannia. Analitychna zapyska http://www.niss. gov.ua/articles/1276.
12. Perspektyvni ukraintsi dedali chastishe vyizhdzhaiut zakordon: statystyka // SvitUA. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http:// svitua.com.ua/news/201701/2236-perspektyvni-ukrayinci-dedali-chastishe-vyyizhdzhayut.
13. Pro zatverdzhennia Typovoho polozhennia pro ahentsiiu rehionalnoho rozvytku / Postanova kabinet ministriv Ukrainy vid 11 liutoho 2016 r. - № 258.
14. Piatkovska, O. R. Trudova reemihratsiia: osoblyvosti, faktory ta rol u rozvytku maloho biznesu v Ukraini [Tekst] / O. R. Piatkovska // Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Problemy ekonomiky ta upravlinnia. - 2012. - № 725. - S. 193-199.
15. Risna R.R. Trudova reemihratsiia ta yii rol u sotsialno-ekonomichnomu rozvytku rehionu [Tekst] / R.R. Risna // Zbirnyk naukovo-tekhnichnykh prats Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy. - 2009. - Vyp. 19.7 C. 197-199.
16. Smachylo V.V. Demohrafichni aspekty natsionalnoi bezpeky Ukrainy [Tekst] / Kolmakova O.M., Smachylo V.V. // Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti. UDAZhdT - 2013. - № 42. - S. 225-229.
17. Smachylo V.V., Khalina V.Iu. Sotsialne pidpryiemnytstvo yak intehratyvnyi instrument staloho rozvytku Ukrainy: yevropeiskyi dosvid Infrastruktura rynku elektronnyi fakhovyi naukovo-praktychnyi zhurnal №6. - 2017r.
18. Ukraina v tsyfrakh 2016 / Za redaktsiieiu I. Ye. Vernera // Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. -Kyiv. - 240c.
1 9. Shevchenko L.S. Rynok pratsi: suchasnyi ekonomiko-teoretychnyi analiz: [monohrafiia] / Shevchenko L.S. - Kharkiv: Vyd-ts FOP Vapniarchuk N.M., 2007. - 336 s.
20. Barrett A. Is There a Wage Premium for Returning Irish Migrants? / A. Barrett, Ph. OConnell. // IZA. DP № 135. - 2000.
21. Dustmann Ch. Return Migration, Human Capital Accumulation and the Brain Drain. Ch. Dustmann, I. Fadlon, Y. Weiss. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.iza.org/conference_files/ worldb2010/ dustmann_c93.pdf
22. Reinhold S. Temporary Migration, Skill Upgrading, and Legal Status: Evidence from Mexican Migrants. / S. Reinhold, K. Thom. // MEA DP. - 2009. - № 182.
23. Smachylo V., Khalina V., Kylnytska Ye. Social enterprise as innovative way development society Transformations in Contemporary Society: Economic Aspects. Monograph.
Opole: The Academy of Management and Administration in Opole, 2017, - p. 123-129.
Даш про aBTOpiB Хал'ша Веронка Юривна,
к.е.н., доцент кафедри економки, Харювський нацЬ ональний уыверситет будiвництвa та архггектури e-mail: v.khalina@ukr.net Смачило Валентина Володимир'вна, к.е.н., професор кафедри економки, Харювський нацюнальний уыверситет будiвництвa та архггектури e-mail: miroslava.valya@ukr.net Колмакова Олена Микола/вна, к.е.н., доцент кафедри економки, Харювський нацЬ ональний уыверситет будiвництвa та архгтектури e-mail: elenkolmakova78@gmail.com
Данные об авторах Халина Вероника Юрьевна,
к.э.н, доцент кафедры экономики, Харьковский национальный университет строительства и архитектуры e-mail: v.khalina@ukr.net Смачило Валентина Владимировна, к.э.н, профессор кафедры экономики, Харьковский национальный университет строительства и архитектуры e-mail: miroslava.valya@ukr.net Колмакова Елена Николаевна, к.э.н, доцент кафедры экономики, Харьковский национальный университет строительства и архитектуры e-mail: elenkolmakova78@gmail.com
Data about the authors Veronica Khalina,
PhD, associate professor, of the Department of Economics, Kharkiv National University of Engineering and Architecture e-mail: v.khalina@ukr.net Valentina Smachylo,
PhD, associate professor, of the Department of Economics, Kharkiv National University of Engineering and Architecture e-mail: miroslava.valya@ukr.net Elena Kolmakova,
PhD, associate professor, of the Department of Economics, Kharkiv National University of Engineering and Architecture e-mail: elenkolmakova78@gmail.com
