Концепція інституційної підтримки інклюзивного підприємництва на регіональному рівні Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

НАУКОВ1 ПОВ1ДОМЛЕННЯ

УДК 33.837:334:332.1

О. В. Лях,

кандидат економ!чних наук, 1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв

В. I. Ляшенко,

доктор економ!чних наук,

Н. В. Кузьменко,

М!жнародний центр до^дження соцгально-економгчних проблем модертзаци та розвитку кооперацИ', м. Полтава

КОНЦЕПЦ1Я 1НСТИТУЦШНО1 П1ДТРИМКИ 1НКЛЮЗИВНОГО П1ДПРИеМНИЦТВА НА РЕГЮНАЛЬНОМУ Р1ВН1

Aктуальнiсть теми. ^отягом остaннix двоx десятилiть в усьому свiтi, особливо в кpaïнax еконо-мiчно pозвинениx i в ^ai'mx з економiкою, що pоз-виваеться, спостеpiгaeться досить помiтне зpос-тання дiловоï aктивностi, спpямовaноï на ^ацевла-штування, пiдвищения добpобyтy та обслугову-вання потpеб гpомaдян, що потеpпaють вiд сощаль-но1' iзольовaностi, економiчноï та iншиx видiв неpiв-ност y гpомaдax з низькими доxодaми. За цей час виникли тисячi новиx бiзнес-iнiцiaтив, пpогpaм ш-ститyцiй pозвиткy та iнновaцiйниx iнвестицiйниx фондiв, спpямовaниx на подолання бвдносп та сощ-ально1' iзоляцiï. ^оведене в eвpопейськиx ^arnax-членax ОЕСР дослвдження показало, що бiльш тж тpетииa доpослого населення, скоpiше за все, будуть самозайнятими, нiж найманими пpaцiвникaми, якщо 1'м буде надано шанс на вибip та юнуватимуть вщпо-вiднi можливостi1.

У той же час юнуе великий пiдпpиeмницький потенцiaл y соцiaльниx гpyпax, кот-pi або знaxо-дяться в невипдному стaновищi на pинкy пpaцi (на-пpиклaд, молодь, мiгpaнти та ^атвники з низькою квaлiфiкaцieю), або недостатньо пpедстaвленi y тд-пpиeмницькомy сеpедовищi (нaпpиклaд, жiнки та пенсiонеpи). Тому пол^ика, що нaцiленa на тд-тpимкy iнклюзивного mдпpиeмнищ•вa, спpямовaнa на те, щоб дати можливiсть людям з цж г^уп почати бiзнес та стати самозайнятими як з економiчниx пpичии, так i для досягнення мети бiльшоï соталь-но1' iнтегpaцiï.

З 8G-x pокiв минулого столiття в свiтi з'явився новий pyx, ввдомий як «сотальне mдпpиeмництво» або «сотальш пiдпpиeмствa» (в ш^окому сенсi фе-номени соцiaльного пiдпpиeмництвa та соцiaльного пiдпpиeмствa pозглядaються нами як ствввдно-шення сутносп та фоpми, тобто як пов'язaнi явища, де соцiaльне пiдпpиeмництво означав дiяльнiсть, а соцiaльне пiдпpиeмство - це носш цього пpоцесy, оpгaнiзaцiйнa стpyктypa, в paмкax i за посеpедницт-вом яко1' вiдповiднa дiяльнiсть вiдтвоpюeться i дося-

гае бажаного результату). Цей шститут, поряд з корпоративною сотальною вiдповiдальнiстю, став в багатьох кра!нах дiевим механiзмом соцiальних перетворень i сталого розвитку в рамках неприбут-ково!, або прибутково! (якщо отримання прибутку пiдпорядковане досягненню сощального ефекту) тдприемницько! дiяльностi.

Iнновацiйнiсть сощального тдприемництва полягае у використаннi бiзнесових пiдходiв в якостi засобу для виршення соцiальних проблем i задово-лення соцiальних потреб людей, тобто - це з'ед-нання двох, здавалося б, важко сумiсних сфер. Тим не менш таке з'еднання отримало визнання в якостi нового тдходу для зниження рiвнiв безробггтя, бедности, сотально! виключносп, пом'якшення впливу браку бюджетних кошт^в на фшансування соталь-них послуг, особливо в постсощалютичних кра!нах.

У проект Резолюцл конференцп «1нклюзивний розвиток б1знесу», яка вiдбулася 22-23 листопада 2017 р. в Киевi завдяки Проекту «ПРОМ1С», вщзна-чаеться: «1нклюзивний розвиток тдприемництва в сучасних умовах розглядаеться як политика щодо за-безпечення можливост започаткування власного бiзнесу чи самозайнятост для всiх груп населення. Особливий наголос в щй полгтищ робиться на тд-тримцi тих сощальних груп, як недостатньо пред-ставленi серед тдприемщв, або е вразливими на ринку працi: молодь, жiнки, пенсiонери, люди з об-меженими можливостями, iммiгранти чи безробгтш громадяни. В Укра1ш до них також належать внут-рiшньо-перемiщенi особи (ВПО) та ветерани анти-терористично! операцп (ветерани АТО). 1нклюзив-ний розвиток бiзнесу та iнклюзивний бiзнес в Укра-Im гальмуеться низкою причин, бар^в I перешкод нащонального, регiонального та мiсцевого рiвнiв. Можна констатувати, що як серед державних управ-лiнцiв, так i серед представнишв малого та серед-нього тдприемництва (МСП) до« немае належного усвiдомлення того факту, що iнклюзивний пiдхiд до

1 Marchese, M. Entrepreneurial Activities in Europe - Finance for Inclusive Entrepreneurship OECD Employment Policy Papers, 2014. - No. 5, OECD Publishing, Paris. 28 p.

розвитку 6i3Hecy може стати дieвим шструментом eK0H0Mi4H0r0 зростання суспшьства» [13].

Зростання сощального пiдпpиeмництБа спрово-кувало тpансфоpмацiю поведiнки гpавцiв з комер-цiйного, неприбуткового (громадянського суспшь-ства) та державного сектоpiв, залучення !х до м!ж-секторного дiалогy та спiльних шщатив. Наткнет соцiальними пiдпpиeмцями, корпораци почали змь нювати свою тpадицiйнy пол^ику корпоративно! сощально! вiдповiдальностi завдяки все бшьш активному впровадженню шщатив та практик впливу, як! приносять користь сyспiльствy, тодi як державш слyжбовцi почали впроваджувати у практики та полгтику програми та окpемi заходи, якi irn-цшоваш соцiальними пiдпpиeмцями або ж передба-чають участь цих пiдпpиeмцiв в !х pеалiзацu. З огляду на зростаючу очевиднiсть та yспiх сощального тдприемництва, протягом останнього десяти-лiття виник впливовий iнвестицiйний простер для фiнансyвання цих iнновацiйних шщатив та оргаш-зацiй, тобто сощальних iнвестицiй. Таким чином, соцiальне тдприемництво е рухом, який завойовуе ширший простер у сyспiльствi та створюе основи для справжнього впливу на соцiальне-економiчне становище окремо! громади та кра!ни в цiломy.

Кейси шклюзивного розвитку. «Ми маемо переосмислити модель стосуншв мiж iндивiдом та державою. Знаете, чим займатимуться в Укра1т вашi праправнуки через 100 рошв? А нащадки через 300? Hi? Вони будуть вiдчайдyшно прагнути змш i, не роззираючись навкруж, казати, що шчого не вщ-буваеться. А якщо говорити серйозно, то ми вже якось зачекалися "свого Вашингтона з новим i пра-ведним законом". Який усе-все змiнить.

Спpавдi, багато держав, фактично, створюва-лися сильними полiтичними лiдеpами. Однак це було рашше. А суспшьство XXI ст. - занадто складне i внyтpiшньо дифеpендiйоване, аби реально одна людина могла змiнити всi сфери. На цьому й побудован модеpнi держави: процедури замiнюють характери окремих людей, а вде!, що закладенi в ос-новi цих процедур, - примхи окремих хаpактеpiв.

Ми постшно живемо в очшуванш змiн, однак чомусь часто забуваемо, що суспшьш перетворення мають супроводжуватися не тальки низовим акти-вiзмом i не тальки яшсною законотворчою та iмпле-ментацiйною роботою державних оргашв, а й im^-лектуальними дискyсiями. На жаль, !х важливiсть дуже недооцiнена в нашому сyспiльствi. А дарма. Адже саме активне проговорювання iдей накладае рамки на те, що пол^ики можуть здiйснювати без-болiсно для свое! репутацп та за чим потгм на вибо-рах оцiнюватимyть !хню дiяльнiсть.

Тому було б дуже корисно серед у«х наших по-точних справ таки знаходити час на щ дискуси. Адже тшьки ми, i шхто iнший, маемо сформулювати вiзiю, тобто бачення, майбутнього Укра!ни.

I, попри велике piзноманiття поглядiв на те, якою саме могла би бути ця вiзiя, гадаю, абсолютна

бiльшiсть iз нас погодиться, що вона мала би базу-ватися насамперед на людиноцентричних засадах, тобто на принципах, вщповщно до яких людина, li життя та здоров'я е найвищими щнностями. Тiльки тодi ми по-справжньому зможемо започаткувати нову крашу, в якш на щнносп самоpеалiзацu та зна-ходження себе в цьому житп буде бiльший попит, н!ж на щнносп виживання, шо й так гарантувати-меться загальною гуманною оргашзащею суспшь-ства. Ми зможемо започаткувати крашу, в якш людина не боятиметься втшювати сво! мри, навгть коли на шляху до !х здiйснення будуть невдачi.

Згадаймо, адже навiть у Деклаpацil незалежно-ст^ США, що понад 240 рошв тому започаткувала одну з найдавшших у свiтi демокpатiй, серед невщ-чужуваних прав людини окремо згадуються три - на життя, свободу та "гонитву за щастям" (pursuit of happiness). I це у XVIII ст.! У наших же сучасних вь тчизняних полiтичних стpатегiях такi реч^ як люд-ський вимip загально! задоволеност^ життям чи його комфорт, часто не беруться до уваги.

Вщ свого iменi я б лише скромно хотша окрес-лити основш засади цiе! можливо! людиноцентрич-но! вiзi! майбутнього для нашо! кра!ни.

Знайти баланс мiж iндивiдом та державою. Насамперед ми маемо переосмислити модель стосуншв мiж iндивiдом та державою. Наш iстоpичний колошальний i тоталiтаpний досвiд сприяв форму-ванню в нас викривлених уявлень про цю сферу. Ще до« нашому сyспiльствy не чуже переконання, що держава - це щол, якому треба служити й поклоня-тися. Йому треба приносити жертву, а то покарае. I в обмш на це вш тебе не битиме громом з неба i, можливо, ще й кине якiсь крихти зi свого олiмпy. Полiтичнi лiдеpи, якими б недолугими вони не були, сакpалiзyються, але для цього вони мають у руках приносити якюь дари. Таким чином, посттоталгта-рна модель стосунив держави та iндивiда полягае в поеднанш двох iдей: деpжавi треба служити, однак в обмш на пасивну шму покору ця держава мае про тебе тклуватися.

На сучасному етапi нашо! iстоpi! вихщш умови змiнилися, однак саме така концепщя взаемостосун-кiв iндивiда i держави продовжуе домiнyвати в наших головах. Так, тепер держава бшьше не нав'язуе людям тоталгтарних щеологем i не втручаеться в !хне особисте життя. Проте piвень забюрократизова-ност^ державних iнститyцiй та зарегульованосп еко-номки продовжуе бути значним. Однак i здатнiсть 1) гарантувати кожному певний мiнiмальний соща-льний piвень для виживання та 2) заховати кожного в шформащйнш raroyri цензури вiд обговорення в«х проблем - порушена. I це тдважуе !! легiтим-нiсть в очах громадян, як! соцiалiзyвалися ще в по-передню епоху.

У незалежнш Укpа!нi ми, фактично, обрали найгipшy з ус!х моделей розвитку - сушш капiта-л!зму без конкуренци та соцiалiзмy без сощальних гарантш

Саме тому вдаодити ввд те! ретроградно! авторитарно! та патерналютично! моделi мають парале-льно i держава, i окремi громадяни.

З одного боку, дерегулящя економiки та iнте-гращя у свiтовi ринки мае створити новий тип д!яль-них людей, ям бiльше не перебуватимуть у повнш залежносп вiд держави i зможуть самi вiдповiдати за власне майбутне. Потш залучених iноземних ш-вестицiй та вивiльнено!' внутрiшньо!' тдприемницько! штативи буде здатний створити динамiчне су-спiльство нових можливостей. Демократия може життедайно функцiонувати тшьки в тш кра!нi, де в людей е реальний вибiр, куди йти i чим займатися, забезпечений справедливою системою освiти та на-лежною пропозицiею робочих мiсць ввд приватного сектора. Активно створюваний нин квазiкастовий подiл суспшьства, де дгти часто не можуть стриб-нути вище професiйного чи економiчного рiвня сво!х батьшв, мае бути знищений економiчною ввд-критютю та забезпеченою нею соцiальною мобшь-тстю.

З iншого боку, громадяни мають змшити свою модель поведiнки. Не чекати, що хтось прийде i ви-рiшить усi !хш проблеми - ввд курсу валюти до не-прибраного смiття в пiд'!здi. Конститутя гарантуе громадянам можливiсть впливати на политику - як на виборчих дiльницях у визначений для цього час, так i в щоденному життi шляхом реалiзацi! прав на мирт збори та вшьне висловлювання сво!х думок.

Звiсно, пряме народовладдя неможливе у великих спшьнотах, однак не слiд забувати, що грашт демократ^! шлiфуеться тшьки рiзцями публiчного контролю. Критична незалежна журналiстика, дiяльнi громадськ оргашзацп, рiзноманiтнi форми артику-ляцi! групових iнтересiв вiдповiдно до професiйно! чи будь-яких iнших iдентичностей i мають стати цими рiзцями. Кожен повинен розумгти, що держава - це не iдол-годiвничка, а мехашзм вирiшення колективних проблем людей, який фiнансуеться !х-тм коштом i який очолюють найманi громадянами пратвники. Така учасницька культура мае форму-ватися змалечку. Усвiдомлення громадянського ви-мiру власних прав мае бути не менш важливим на-рiжним каменем укра!нсько! iдентичностi, тж знання iсторi! чи шанування державних символiв.

Три Майдани (студентська революцiя на грант, Помаранчева революцiя та Револютя Гiдностi) i волонтерський рух постмайданного перiоду вико-нали титашчну роботу з перекодування полiтичних сми^в у свiдомостi укра!нцiв. Однак без виконання першого завдання - економiчно!' лiбералiзацi! - цi новi тнносп так i не будуть запущен! в судини державних шституцш i не зможуть реалiзуватися пов-ною м!рою. Бо в полгтищ тнносп показують свою силу лише тод1, коли ведуть до устху.

Будувати iнклюзивне суспiльство. Знахо-дження оптимально! рiвноваги м!ж шдиввдом та державою - дуже актуальне для Укра!ни завдання, однак ми мусимо розумгги, що воно е, радше, юпи-том ХХ ст., який нам належить перескласти. Попри

те, час не сто!ть на мгсщ, i свгт не змiнюеться тшьки тод1, коли ми внутршньо готов! до тако! трансфор-мацi!. Тому XXI ст. ставить перед нами вже абсолютно новий виклик. I я б сформулювала цей виклик як побудову 1нклюзивного суспшьства.

Шд !нклюзивним суспшьством я маю на увазi таку модель функцюнування людсько! сп1льноти, яка максимiзуе !! гармонiйний розвиток на засадах економiчно! справедливостi, соцiально! ввдкритосп та усввдомлення екологiчних виклишв.

Таким чином, для реалiзацi! цього iдеалу клю-човими е три складовi.

Перша - створити таку модель економши, про-грес у якш не ставатиме набутком лише якогось одного прошарку населення. Вiдповiдальнiсть великого 6!зшсу за суспiльства, в яких вш оперуе, стала очевидною для в«х найпрогресивнiших о«б !з 1% найбагатших людей свгту. Говорячи образно, не можна будувати бiзнес-iмперiю в оточенн канав та халуп. Перерозподш кошт!в завжди був т1ею р1ччю, якою наш традицiйно корумпований бюрократич-ний апарат звик виправдовувати свш контроль над економiкою, однак сучасний свгт поступово починае напрацьовувати альтернативи в цьому напрямi - ввд культури фiлантропi! до збiльшення прозорост та тдзвгтносп державного апарату i поглиблення партнерства м!ж бiзнесом та державою в сотальтй сферi.

Друга складова - забезпечити соцiальну шклю-зивн1сть. Адже !нклюзившсть - поняття, що стосу-еться насамперед формування цiнностей сприйняття 1ншого, коли виключаеться переслiдування людей за !хню несхожють !з нами в чомусь чи за те, що !м довелося пережити. Тут iдеться не тшьки про р1зш культурн1 чи свгтоглядш ввдм!нност1, а й про так особливо гостр! для нашого суспшьства проблеми, як ставлення до переселентв чи неповносправних людей.

Нам ще дуже багато належить зробити в цьому напрямг Для нас це завдання не з простих, адже ми вийшли з сусп1льства, в якому навiть писати л!вою рукою вважалося чимось аномальним, i дiтей у школах переучували писати правою. Як бачимо з iще одного юторичного прикладу, тоталiтарна система прагнула до тотально! шаблонности, адже суспшь-ством, котре функцiонуе як оргашчна еднiсть !нди-ввдв у розма!тп !хн1х особистостей, не покеруеш, наче солдатською шеренгою. I цю психолопю нам часто важко ввдкинути й через чверть столгття тсля розпаду СРСР, - наприклад, вдея, що неповноспра-вн1 дгти можуть навчатися в загальноосвгттх школах, аби не почуватися соцiально iзольованими, ще нерiдко може наштовхуватися на отр.

Як бачимо, велик! полгтичт структури почина-ються на сотальному мшрор!вш. Однак саме формування тако! ново! етики забезпечуе функцюнування економiчних моделей, до яких ми прагнемо.

I третя складова. Природа, хоч як би це парадоксально звучало, теж заслуговуе на "гумантсть". На Заходi вже розроблено багато концепцш т. зв. "зеле-

но! економ1ки", "блакитно! економiким i т.д., ям б доповнювали експлуататорськ стосовно довкшля моделi економiчного прогресу перспективою ста-лого розвитку, гармонiйного з природою. Адже людина - аж шяк не "цар природи": вона е лише части-ною величезно!' екосистеми шд назвою "планета Земля". I якщо буде поводитися в нш як деструкти-вний елемент, це може мати дуже сумш наслiдки.

Низьковуглецевий розвиток формально вписа-ний у тексти укра!нських урядових стратегiй, однак до реального, а не символiчного входження його в наше повсякденне мислення та управлшський свгто-гляд знадобиться ще багато зусиль рiзних груп: уче-них-дослвднишв, публiчних iнтелектуалiв, журна-лiстiв i, звюно ж, полiтикiв.

Mpiï мають значення. I найважлишший мiй меседж може виявитися найбiльш несподiваним. Окрiм забезпечення автономiï особистостi вiд держави та ввдповвдальносп за стосунки як людей мiж собою, так i людства з природою, ми маемо пам'я-тати i про третш iнгредiент: мрiяти та дшитися сво-!ми мрiями з iншими.

Для нашого полiтичного життя характерне не-гативне ставлення до мри як тако!'. Ми обираемо прагматичних полiтикiв. Або, точнiше, типу прагма-тичних. Але, попри всi дiяльно орiентованi гасла, робота цих впевнених у собi "прагматиков" так i не дала очшуваного результату. Як наслвдок, нам поки що, на жаль, далеко не тшьки до стабшьносп в еко-номiчному розвитку, а й до консенсусу в найабстра-ктшших питаниях бачення нашого майбутнього. Безперечно, наше суспшьство динамiчно розвива-еться, i ми можемо навести десятки й навгть сотш особистих iсторiй усшху, але це переважно ввдбува-еться всупереч держав^ а не завдяки !й.

Можливо, в цих полгтишв iз конкретними при-кладними знаннями просто не було широких орiен-тирiв, куди рухатись? Згадаймо сакраментальну фразу: "Скажгть менi, що побудувати, i я побудую". I тут я маю на увазi щось набагато ширше, шж просто пошук зовшшньополгтично! орiеитацiï.

У Василя Симоненка е чудовi рядки: "С тисячi дор^, мiльйон вузьких стежинок, е тисячi лашв, але один лиш мш". Перефразовуючи, можна сказати, що юнуе мiльйон дорiг, якими ми, украшщ рiзних реп-ошв, вiку та походження, можемо втшати одне ввд одного, як розбiгаються врiзнобiч потачки з талого снiгу по весняних вулицях. Однак е лише один шлях, який може нас, з уйма нашими шдишдуаль-ними поглядами, груповими щнностями та нащона-льними ментальностями, зiбрати докупи.

Це дорога мри. Мри, яка б мобшзувала все наше суспшьство. Не ненависть до остогидло!' ко-рупщ!' та брехш полiтикiв: вона, радше, е деструктивною, на нш шчого кардинально нового не збудуеш. Не прагнення окремих полiтикiв налаштовувати жи-телiв едино! краши одне проти одного. А мрiя, яка б дозволила вам нам, попри нашi виутрiшнi ввдмшно-ст та рiзницю в поглядах, рухатися спшьно в одному напрямку. Зовсiм недавно ми мали можливiсть

спостерiгати за блискучим усшхом америкаицiв у запуску ракети FalkonHeavy. Ця нащя звикла мис-лити масштабно, i вже зараз вона усввдомлюе, що блакитне небо над ними бiльше не е стелею для !'хшх можливостей.

I тут щкава рiч. Уривок з iитерв'ю для CNN Iлона Маска, шщатора проекту запуску цiеï ракети.

Ведуча: Яка ваша улюблена ракета?

Маск: Не враховуючи зроблену мною? Тод1 "Зе-Him" е, напевно, другою найкращоюракетою.

"Зенгт" - це марка укра!нських ракет-носпв, що здатш виводити на земну орбгту штучнi супутники. 1х ще з 1980-х випускае вiтчизияиий завод "Швден-маш". Як бачимо, космос для нас теж не чужий. То чому ж ми не плекаемо вiзiï, що нашi украшсьш ракети одного дня зможуть доставляли виготовлену в нашш кра!'ш !жу для майбутшх поселень людей на Мара?)

У когось така пропозищя може викликати лише iроиiчиу посмшку. Але саме це i е найточшшим ш-дикатором оцiнки усшшносп всiеï нашо! полiтики. Полiтики не як балаканини, а як способу змiнювати життя людей на краще. Адже для найусшшшших -божевшьних мрiй чи iдей немае. Вони просто запи-сують !х у сво!х блокнотах на декiлька сторшок далi. Тому будьмо вiльиими особистостями, не забува-ючи про свою ввдповвдальшсть перед iишими, та, звюно ж, мрiймо. Бо тальки так ми зможемо що-денно малювати свое спiльне майбутне навiть на сь рих стенах нашого повсякдення!» [14].

«Стати креативним мiстом - така кшцева мета стратеги розвитку Львова . Першi ïï напрацювання представили 9-10 березня пiд час форуму «Креатив-ний прорив», у рамках якого до Львова завгтав ввдо-мий британський урбанiст Чарльз Лендрi - автор концепци креативного мюта. В чому полягае ця вдея? Чому ïï так прагнуть втiлити львiв'яии? I що може стати !м на завадi? «День» виршив вiдшукати вiдповiдi на щ та iншi запитання. 9 рошв тому у Львовi ухвалили стратепю пiдвищеиия конкуренто-спроможносп, вiдповiдно до яко!' зобов'язалися сприяти розвитку сфер туризму та шформащйних технологiй. !дея спрацювала. 2008 року у Львовi працювали 3 тисячi людей. IT-галуз^ а зараз - орь ентовно 20 тисяч. 2008-го мюто ввдввдали 0,46 млн туристiв, а ниш Львiв щороку приймае майже 3 млн гостей. Туризм i IT стали локомотивами економiч-ного зростання мюта.

«Львову потрiбен прорив», - iз таким меседжем львiв'яни пвдйшли до розробки ново! вiзiï розвитку мюта. Якими мають бути новi точки зростання? Протягом останшх двох рошв ввдповадь на це питана шукала так звана вiзiйна група, до складу яко!' ввiйшло калька десяткiв львiвських (i не тшьки) гро-мадських i культурних дiячiв, представнишв мiськоï адмiиiстрацiï, а також сфер бiзнесу, IT та освгти. Ви-сновок - рухатися шляхом креативного мюта, спри-яючи концентраци у Львовi креативного класу. Ще наприкiнцi 1980-х коицепцiю креативного мюта представив уже згаданий британський урбанют

Чарльз Лендрг Його книжка «Креативне мюто: ш-струменти для мюьких шноваторГв» (1995) без пере-бiльшення змiнила свгт, адже з того часу понад сотня мют стали кращими, зосередившись на розк-ритп творчого потенщалу сво!х мешкандiв Г здшс-нюючи перехГд до так званого «мюта 2.0», де пану-ють креатив, Гнтелект Г де тисяч! нових лвдерГв тво-рять нов! спшьноти. Сам ЛендрГ особисто допомагав розробляти стратеги для Дублша, Амстердама, Лейпщга, Люблша Г ще понад двох десятков мют.

Автори укра!нського веб-порталу «Креативн мюта», конспектуючи Где! ЛендрГ, наголошують, що культура креативност залежить вГд критично! маси людей, як защкавлеш у спшьнш робот! та впрова-дженш змш Чарльз заохочуе використання уяви та креативу в державних, приватних Г суспшьних сферах, тим самим створюючи банк вдей для можливо-стей Г потенщйних виршень будь-яко! мюько! проблеми. Мовляв, кожне мюто - це тверда та м'яка ш-фраструктури. Перша включае будГвлГ, дороги, во-допостачання чи каналГзащю. А друга полягае в людях, як! творять менталитет мюта, що сввдчить про можливост Г проблеми, атмосферу мюта, стимули розвитку Г регулювання.

Креативн мюта розвивають м'яку шфраструк-туру: вони намагаються приваблювати висококваль фшовану Г гнучку робочу силу, мислителГв, творщв Г виконавщв. Йдеться не лише про генеращю та за-стосування вдей, а й про створення можливост для !хньо! появи через стимулювання розвитку людсь-ких ресурсГв.

Ввдкрита лекщя Чарльза ЛендрГ викликала чи-малий ажютаж у Львов!. Виступ урбанюта швидко розГбрали на цитати, найщкавшими з них дшимося й ми:

- Культура визначае мюто, а креативнють - це кров, нервова система цього мюта. Це те, що дае ки-сень будь-якому мюту.

- Мюто громадян у свт кочГвнишв. Для Львова важлива рГвновага мГж тими, хто !де зввдси Г при!ж-джае або повертаеться до Львова. Якщо якють останшх буде високою, тод! буде позитив.

- Насамперед потрГбно бути ввдкритим до до-питливосп, дозволити людям ставити запитання. ТодГ вони можуть подавати Где!, з яких може з'яви-тися шноващя. Безумовно, не ва райони Львова бу-дуть хабом потужно! активносп, але мають бути рь зш зони, як1 стануть точками Гнновацш та експери-менпв.

- Коли 30 роив тому в мене лише виникла вдея креативного мюта, Бриташя була у час! перетво-рень. Ми зрозумши, що наша креативнють - це не-реалГзований потенщал. Кожна людина, як Г кожне мюто, мають потенщал зростання Г можуть стати на 5 - 10% бшьш креативними. НавГть такий рют може дати великий результат.

- Одне з правил креативного мюта: перейти ввд культури «ш, тому що» до культури «так, якщо». Кожному мюту треба хоча б 1% людей Гз таким ми-сленням. I якщо метрополГя Львова мае близько

мшьйона мешканщв, то 1% активних людей - це на-справд! багато - 10 тисяч оаб!

- Сьогодш ми використовуемо уяву для того, щоб замшити фГзичш ресурси, людський розум Г уява стають ключовими мюькими ресурсами.

- Люди можуть бути креативними де завгодно. Формат роботи й те, як ми працюемо сьогодш, зовам ГншГ, шж колись. Саме тому я кажу про силу так званих третях мюць, тобто це не робота, Г не ваш дгм. А просто «трете мюце», де можна подумати Г покре-ативити.

- Хай би що робив ЛьвГв - намагайтеся бути собою. ЛьвГв повинен бути мютом, яке запам'ятову-еться у свадомосп певними якорями. Ясно, що люди хочуть бачити передовым оновлену шфраструк-туру. Якщо оновлюеться шфраструктура, напри-клад, аеропорт, то треба робити так, щоб вш був не схожим на решту.

- Спадщина та креативнють - це велик! друз! Г партнери. Хоча креативнють - це вщновлювальний ресурс, а спадщина - ш, але якщо !х поставити в партнерство, ми отримаемо дуже щкав! рГшення.

АмбГтне мюто ХХ! столгття: де люди виходять за сво! рамки, у спшьш громади й публГчш прос-тори; де пануе довГра - ви даете, а не берете; де ро-зумГють глибоку руку культури; знаходять способи об'еднувати старше поколшня з молодим; де пануе еколопчна свщомють; де архгтектори й будГвель-ники мають естетичну вадповадальнють.

- Треба вмГти поеднати старе й нове. Не лякати, не залякувати людей, щоб не було нерозумГння. Ви маете дати розумГння, що ми знаемо, хто ми, але ми хочемо бути устшними й тому потрГбш змши.

- АмбГтне мюто XXI столгття: де люди виходять за сво! рамки, у спшьш громади й публГчш про-стори; де пануе довГра - ви даете, а не берете; де ро-зумтоть глибоку руку культури; знаходять способи об'еднувати старше поколшня з молодим; де пануе еколопчна свщомють; де архгтектори й будГвель-ники мають естетичну вщповщальнють.

Як щею креативного мюта бачать у Львов!? Шд час форуму голова Ради конкурентоспроможносп Тарас ЮРИНЦ виокремив чотири напрями розвитку мюта: «По-перше, це виховання творчост та креативности в мют! Ми хотши б, щоб у Львов! розвива-лося начало, яке допомагало творити нов! знання. По-друге - це утримання креативних мешканщв у мют! Сьогодш найкращ! представники мюта реаль зують себе всюди, але тшьки не у Львов! - в Киев!, Польщг США. У Львов! !м складно себе реалГзу-вати, адже вони хочуть робити бшьше, але таких можливостей немае. По-трете, це залучення. Важ-ливо не тшьки утримувати людей, яш планують по-кинути ЛьвГв, а й апелювати до тих, яш вже по!хали. Для цього потрГбно створити умови, щоб вони по-вернулися, Г той багаж знань, той досвщ, який вони здобули за кордоном, вони почали втшювати в на-шому мютг Важливо запрошувати та залучати людей, як! не е львГв'янами. По-четверте, концентращя креативних людей. Нам потр1бш середовища, лока-

Щ1, де там люди зможуть зустр1чатися, обговорю-вати сво! ще! 1 потгм утшювати в життя».

«Льв1в - юторично креативне мюто», - переко-наний ресторатор, громадський д1яч Марк ЗАРХ1Н. - Так, у нас немае грошей. Ус скажуть, що це погано. Але я вважаю, що коли немае грошей, треба думати та креативити. Тому передовам треба зосе-реджуватися не на галузях д1яльност1, а на людсь-кому потенцiалi мешканцiв Львова.

Наприклад, Дублiн, який завжди був бщним i консервативним мiстом, зушв перетворитися на мiсто креативних iндустрiй. Ранiше там, як i у Львовi, думали, як по!хати за кордон i заробити грошi. А сьогоднi зарплата вах мешканщв Дублiна виросла в п'ять разiв i люди повiрили, що креатив-ний клас може !х змiнити».

Очевидно, що залучити i втримати креативний клас можна лише за умови значного тдвищення рь вня життя в мют! Укра!нський економiст i заснов-ник майстернi стратегiй «Прорив» Павло ШЕРЕМЕТА влучно зауважив: «В Укра!ш е багато страте-гiй, але в нас е проблема з впровадженням хороших щей. Якщо цитувати Свiтовий економiчний форум, насправдi, люди ставлять 4 запитання, коли вони обирають, де 1м жити. Чи е у мют гiдна робота, чи е робочi мiсця? Чи я можу дозволити собi життя в цьому мютг? Чи е мюто достатньо вщкритим i толе-рантним? Чи тут весело, чи тут е дозвшля?

Наприклад, у Львовi е проблема з транспортом. Про який би креатив ми не говорили, цю проблему треба виршувати. Жителiв спальних райошв бiльше щкавить не креативний клас, а затори та полiклiнiки в районах. Якщо мюто не справиться з цими проблемами, йому не стати креативним».

Пiд час представлення стратеги учасник вiзiй-но! групи, пiдприемець Ярослав РУЩИШИН окрес-лив вiзiю Львова в 2027 рощ, як «мюта пдного життя, базованого на довiрi, чесносп, взаемоповазi та взаемоди, що веде до добробуту, самореалiзащf та суспшьного блага через розвиток креативностi -творення нових iдей i знань та !х впровадження». «Креативнiсть - не самоцшь, а засiб досягнути великого», - тдсумував вiн.

Так, озвучеш ще! та задекларованi стратеги звучать красиво. Та головне питания полягае в тому, як вони впроваджуватимуться на практищ. Розвиток креативних iндустрiй для Львова е прюритетним. Однак важливо, щоби реалiзацiя стратеги не звелася до одше! лише спекулящ! щнностями та обговорень експертгв тд час дискусiйних панелей.

«Думаю, що туристична й освiтня галуз^ а та-кож 1Т-кластер розвивалися й без стратеги конку-рентоспроможносп Львова. Хоча, можливо, не так устшно, - критично вiдзначив Павло Шеремета. -Треба розушти, що т люди, якi зараз прибирають столи в ресторанах, готують общи в ресторанах, ям зараз прибирають лгжка, як ходять на роботу в 1Т-компанп, зробили для прориву туризму та 1Т значно бшьше, нiж консультанти, як радили розвивати щ кластери».

Нинiшня обрана стратепя Львова складнiша в реалiзацil за попередню, адже передбачае значно бшьший обсяг роботи. Львiв не стане креативним мютом сам по собг Йдеться про питання конкретно! системное' роботи, лише завдяки якiй можна мр!яти про «мiсто гiдного життя». Направду, немала час-тина цiе! роботи навiть виходить за межi компетен-ц11 самого мiста. Виховати i розвинути креативний клас можна лише через грунтовн освiтнi змiни. Залучити до мiста креативний клас можна, запропону-вавши йому комфортш умови життя. Йдеться i про питання заробiтно! платнi, i зрештою про стан дорiг i транспортно! мережi. Слухати дискусiйну панель у львiвському Цеитрi Шептицького було щкаво. Далi черга за реалiзацiею. А !! краще робити, як тдказу-вав сам митрополит Андрей: «Не потоком шумних i галасливих фраз, а тихою, невтомною працею...»» [15].

«Про розвиток креативно! економiки в Укра!нi говорять давно, зокрема й у владних кабiнетах. На думку Володимира Гройсмана, Укра!на мае ва передумови, щоб стати «нащею стартап1в», i уряд цьому сприятиме. За словами прем'ера, у новоство-реному Фондi п1дтримки iнновацiй та стартатв вже закладено близько $2 млн. Зрозумшо, що це радше символiчний жест. Для порiвияння: свого часу укра-!нський стартап Ре!еиЬе (гаджет для розваги домаш-шх тварин) зiбрав понад $250 тис. лише завдяки кра-удфандингу, а Бе^опе (гаджет для перетворення голосу на друкований текст) протягом 2017-го -близько $400 тис. Однак, враховуючи економiчнi обставини, сподiватися на ряснi бюджетш потоки не слiд. Тим бшьше що брак державно! фшансово! тд-тримки зовсiм не головна проблема укра!нських креативних iндустрiй, та й самi вони далеко не панацея для укра!нсько! економiки.

Концепщя креативно! економiки стала набу-вати популярности з початку 2000-х. У !! основi ле-жить твердження, що на змiну нинiшнiй економщ, рушiем яко! е експлуатацiя та промислова обробка природних ресурсiв, ще економiка, зосереджена навколо створення нових щей, тобто творчост! Як зазначае британський професор Джон Гокiнс, до креативних iндустрiй належать реклама, архитектура, мистецтво, ремесла, дизайн, мода, шно та му-зика, радю i телебачення, науковi дослiдження, роз-робка програмного забезпечення, вiдеоiгр та ^а-шок. На думку Гошнса, саме в цих галузях центра-льну роль вiдiграе людська творчють, а тому креати-внiсть стае «четвертим капiталом» (поряд iз фшан-совим, матерiальним та людським). Рушшною сус-п1льною силою креативно! економiки е «креативний клас». За визначенням американського економiста Рiчарда Флорiди, до креативного класу належать всi, хто «створюе значущi новi форми». Його ядро ста-новлять науковцi та iнженери, унiверситетськi про-фесори, письменники, митц!, дизайнери, архiтек-тори, актори, а також iнтелектуальна елiта сучас-ного сусп1льства: редактори видань, аналгтики, пуб-лiцисти та всi, чи! погляди формують сусп1льну

думку. Ц люди цшком поглинеш творчим процесом i займаються цим на регулярнш основi, у формi оплачувано! пращ. Окрiм них до креативного класу належать «креативш фахiвцi», зайнят в основаних на знаннi галузях: високих технологiях, фiнансах, правi, охоронi здоров'я, управлiннi бiзнесом тощо. Вони також час вщ часу створюють новi продукти й шукають новi ршення, хоч це i не входить до 1хшх професiйних обов'язкiв.

Там ще! швидко набули величезно! популярности, оскшьки «апостоли» креативно! економiки не лише апелювали до економiчних фактiв, а й малю-вали дуже привабливу картину майбутнього. Вона цшком вщповщала iдеалам епохи Вiдродження з ïï антропоцентризмом, культом знання й пошаною до творчосп. Притому творцями цього майбутнього оголошувалися ii, чие теперiшнe становище е до-сить непевним i загроженим. 1з заручнишв вузько-лобого корпоративного менеджменту, урядового планування та забаганок публши креативний клас мав перетворитися на револющйну силу, котра змь нюватиме не лише економiку, а й соцюкультурш ландшафти. Рiчард Флорiда навгть розробив <андекс богемносп» мiст, вщ якого напряму залежить, насш-льки високою там буде концентрацiя високотехно-логiчних та iнновацiйних iндустрiй. Хто був шким, мав стати майже всiм. У деяких працях, присвяче-них креативнiй економiцi, проглядае вщвертий уто-пiзм. Примiром, британський урбанют Чарльз Лен-дрi окреслив концепцто, у якiй мiста мають перетворитися на творчi лабораторiï, де все покликане стимулювати творчiсть. «Кожне мюто може стати всесвгтшм центром певного виду дiяльностi, як Фрайбург став центром еколопчних дослiджень, Новий Орлеан - центром блюзу, а Хай-он-Вай - центром книжковоï торпвлЬ», - пише Лендрi, малюючи, за власними словами, «пейзаж новоï мiськоï цивш-заци». До реч^ з аналогiчними iдеями Лендрi днями виступив i в Украïнi - на форумi «Креативний про-рив» у Львовi.

Рiчард Флорiда не був рафшованим теоретиком i намагався втшювати власнi переконання, консуль-туючи мунiципалiтети. Але дiйснiсть виявилася такою несхожою на теорп, що у 2017-му - через 15 роив свого апостоляту - вш був змушений публiчно визнати сво1' помилки, випустивши книжку з промо-вистою назвою «Нова мюька криза: як нашi мiста збшьшують нерiвнiсть, поглиблюють сегрегашю та знищують середнiй клас». Виявилося, перебудова мют тд потреби креативного класу не збшьшуе ст-льне благо, а просто виштовхуе проблеми на око-лицi, за межi «хiпстерських райошв». Креативнi ш-дустрiï зробили вагомий внесок у розвиток окремих нащональних економiк, але жодним чином не змь нили плин iсторiï. Зростання глобально!' нерiвностi та економiчноï вразливосп, бiднiсть, ексклюзiя -все, що затьмарювало майбутне на початку 2000-х, шкуди не подiлося i сьогодш. Та й потенщал креативних шдустрш виявився не таким вже й великим. Заперечувати позитивну динамiку неможливо: за

даними UNCTAD, у 2003-2012 роках товарообк- у цш сферi 3pic майже наполовину - з $302 млрд до $547 млрд. Однак загалом, за тдрахунками мiжна-родно! консалтингово! оргашзацп EY, у 2013-му на креативш шдустрн припадало менш як 3% свтового ВВП ($2,25 трлн) та близько 1% робочих мiсць на планет! (29,5 млн оаб).

Що ж стосуеться Украши, тутешнi показники не набагато вiдрiзняються вiд середньосвiтових. За рiзними оцiнками, у креативних iндустрiях Украши працюе вiд 500 тис. до 1 млн оаб, тобто близько 35% економiчно активного населення. Щоправда, враховуючи високу т1шзащю ринку прац та рiзнi методики тдрахунку, простер для припущень е чи-малим. Економiчна продуктивнiсть креативних ш-дустрш Укра1ни перевищуе $4 млрд, що приблизно дорiвнюе 4,5% ВВП. Найбшьше доходiв приносить 1Т-сегмент: за пiдсумками 2017-го, його експорт становив $3,6 млрд. Державного фшансування у цiй сферi не потребують: за даними фонду AVentures Capital, у 90% випадшв основними iнвесторами ук-рашських IТ-компанiй е шоземш суб'екти, а загаль-ний обсяг iнвестицiй у галузь у 2017-му становив $265 млн - на 230% бшьше, шж у 2016-му. Що ж стосуеться стартатв, то тут також е чим пишатися. Окрiм загаданих Petcube та Senstone великий iнтерес здобув винахщ киянина Антона Головаченка - екзо-скелет, який допомагае частково паралiзованим людям рухатися. Наприкiнцi 2017-го проект перем^ на мiжнародному конкура iнновацiй та робототехнiки Robot Launch. Передзамовлення на автономнi висо-котехнолопчш будинки, як розробив уродженець Марiуполя Максим Гербут, уже оформили близько 8 тис. американських родин. Масове виробництво будинкiв PassivDom мае розпочатися вже у 2018-му в штат! Невада. А штерактивш столи для ресторашв вщ Kodisoft не лише з'явилися в Украшському домi в Давоа, а й здобули визнання такого корпоративного «монстра», як Microsoft. Звюно, це лише по-одинокi приклади - попри ва труднощi, украшсьш креативнi шдустрн торують собi шляхи для розвитку й зростання. Однак про «креативну револю-цiю» поки що не йдеться - аш в Укра1ш, аш навiть у СС, де креативш iндустрil забезпечують лише 5% ВВП.

Але легковажити креативним сектором також не слщ: за сприятливих умов вш може давати й набагато кращi показники. Наприклад, у Великш Бри-танп креативнi iндустрil дають 19% ВВП, а у Фран-цл - близько 14%. Крiм того, слiд пам'ятати, що i в решт галузей виробництва зростае креативний складник. Навiтъ «прив'язана» до грунту аграрна промисловiсть перетворюеться на високотехноло-гiчну наукомiстку шдустрш, що вимагае iнновацiй-них ршень та нетривiальних пiдходiв. У недалекому майбутньому креативний сегмент навряд чи замь нить собою iншi галузi виробництва, але, безсум-нiвно, може стати драйвером !хнього iнновацiйного розвитку. Проте для розвитку креативних шдустрш передуам потрiбнi не оптимiзованi тд хiпстерiв

мюьк! локацл, а сприятливе iнституцiйне середо-вище. Оскiльки капiталом креативно! економiки е творчiсть, нарiжним каменем !! функцюнування е ш-ститут iнтелектуально! власносп. У цьому сенсi креативним !ндустр!ям Укра!ни потрiбна не так держ-пiдтpимка, як функцiональна система захисту автор-ських прав та гарантована недоторканшсть власносп. А от i3 цим у нас чим^ проблеми, i piч не лише в обшуках, вiд яких потерпають IT-компани. За оцiнками Офюу торгового представника США, Ук-ра!на належить до кра!н, де штелектуальш права е захищеними недостатньо, зокрема через недоскона-лiсть чинного законодавства. Вкут з дисфункцш-ною судовою системою, загрозами рейдерства та банального тратства чимало стаpтапеpiв волтоть ле-галiзувати сво! твоpчi здобутки в шоземнш юрисди-кцi! поближче до потендiйних iнвестоpiв i спожива-чiв та подалi вiд турбулентних укра!нських pеалiй.

Власне, сприятливого шститущйного середо-вища потребують не лише креативш iндустpi!, а й будь-яка iнша галузь економiки. Якщо державн ш-ституцi! не забезпечують належного захисту власносп й не встановлюють прозорих та зpозумiлих правил гри, розвиток будь-яко! бiзнес-iде!, будь-яка п!д-приемницька дiяльнiсть залишатимуться ризикова-ними. I нiякi вливання з державних фондiв цих ри-зикiв не компенсують. Звичайно, певн позитивн! зрушення е: тоpiк у рейтингу Doing Business Укра!на тднялася на чотири сходинки на 76-те мiсце. Однак аналiз структури рейтингу оптишзму не додае: у ка-тегори «Створення пщприемств» Укра!на опусти-лася на 32 позици, на 11 позицш - за piвнем захисту мiноpитаpних iнвестоpiв, а проблеми iз забезпечен-ням виконання контрактов опустили нас iз ганебного 81-го мюця на 82-ге. I якщо помилки пpоповiдникiв «креативно! революци» можна списати на властиву iдеалiзму короткозорють, то знайти виправдання для влади досить важко. Та й, власне, piч не у випра-вданнях, а в проблемах, як! вони не здатш (або не вмотивоваш) розв'язати. I стосуються ц! проблеми не лише «креативнишв», а й уие! кра!ни загалом» [16].

Досвщ сприяння iнклюзивному пщприемни-цтву. В кра!нах Свропейського Союзу, незважаючи на вщсутнють едино! i безперечно! дефшци соща-льного пщприемниитва, ця концепция частiше вико-ристовуеться для виявлення альтернативного способу ведения самостшного бiзнесу, який виникае у раз^ коли пiдпpиемство створюеться для того, щоб досягати в першу чергу сощальних цшей при одно-часному здiйснениi комеpцiйио! д!яльност!. Таким чином, сощальне п!дпpиемництво вiдpiзияеться в!д явища, що зветься корпоративною соцiальною вщ-

повiдальнiстю (КСВ), через рiзницю прюритепв у щлях, переслiдуваних власниками або засновни-ками компанii. У разi КСВ, соцiальнi результати е вторинними, в той час як сощальш пiдприемства вдаються до комерцiйноi дiяльностi, насамперед, щоб забезпечити фiнансову стабшьнють для соща-льноi дiяльностi.

Свропейський економiчний i соц!альний комь тет Свропейсько' Комiсii замiсть дефiнiцii пропонуе опис соцiального п1дприемства, заснований на зага-льних характеристиках таких, як:

• пщприемство мае за основну мету соцiальнi результати, а не прибуток, приносячи соцiальну ви-году широкому загалу громадськосп або членам пщприемства;

• пiдприемство створено в першу чергу не для прибутку, а отриманий надлишок в основному ре-iнвестуеться i не розподшяеться мiж приватними ак-ц!онерами або власниками;

• пщприемства можуть мати рiзнi правовi фор-ми i моделi такi, наприклад, як: кооперативи, това-риства взаемного страхування, добровшьш асоща-цл, фонди, прибутковi або неприбутковi компани; часто комбiнуючи рiзнi правовi форми, а iнодi й змь нюючи правовi форми вщповщно до 'х потреб;

• пщприемства мають бути економiчними операторами, ям виробляють товари та послуги (не-рiдко загального споживання), часто з сильним еле-ментом сощальних iнноващй;

• пiдприемства працюють в якосп незалежних суб'екпв господарювання, з сильним елементом учасп в управлiннi та спiльного прийняття рiшень (персонал, споживач^ iншi зацiкавленi особи), демо-кратичне управлiння (представницьке або вщкрите);

• пiдприемства часто створеннi або пов'язаш з громадськими органiзацiями1.

Фонд «Схщна Свропа», котрий разом з консор-цiумом партнерiв - Британською Радою, PwC Украина, Erste Bank в Укра'ш, Мiжнародний Фонд «Вщ-родження», Erste Stiftung, Американською торпве-льною палатою (AmCham) та компанiею ДТЕК по-чинаючи з 2010 р. реалiзував в Укра'н проект «Сприяння соцiальному пщприемництву» в мiстах присутностi ДТЕК». Партнери проекту визначають соцiальне пiдприемство як «прибутковий бiзнес, який мае сощальш цш, i прибутки якого спрямову-ються головним чином на розвиток цього бiзнесу або на громадськ справив»2. 1нший досвiд створення сощально орiентованих пiдприемств частково узага-льнений у Додатку до цiеi записки.

На вищезгаданш конференцii були розроблеш деякi конкретнi пропозицл щодо розвитку шклюзи-вного пiдприемництва, зокрема стосовно жшочого бiзнесу, сощального пiдприемництва та 6!зшсу,

1 European Economic and Social Committee. Social economy and social entrepreneurship. Social Europe guide. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2013. Vol. 4. Р. 2.

2 Фонд «Сх^на Свропа». Розвиток сощального тдприемництва та створення нових робочих мшсць. URL: http://www.eef.org.ua/ua/mistsevyi-ekonomichnyi-rozvytok/340-rozvytok-sotsialnoho-pidpryiemnytstva-ta-stvorennia-novyk h-robochykh-mists.html.

який е дружшм до довкглля. Наведемо !х бшьш детально. Стосовно «жшочого бГзнесу»: 1) стимулю-вати залучення до роботи на пгдприемствах Гнклю-зивного бГзнесу жшок, як! потрапили у складт жит-тевГ ситуацп, внутрГшньо перемщених осГб, самот-нгх жшок, як! мають дГтей, а також жшок Гз сшьсько! мюцевостц 2) надавати юридичт, фшансовГ та адмь нгстративт консультацл жшкам, як! мають намГр працювати у сфер! Гнклюзивного бГзнесу, створити умови для тендерно! рГвносп у питаннях доступу до фшансових ресурсГв та риншв реалГзацп товарГв Г послуг; 3) поширити досввд кращих практик дГяль-ност тдприемств Iнклюзивного бГзнесу шляхом оргашзацп тренгнпв, круглих столГв, конференцш, зустрГчей Гз жшкам, як! мають успгшний досввд роботи у цьому сегмент! малого та середнього тдприемництва.

Для «БГзнесу дружнього до довкглля»: 1) попу-ляризувати Гдею та кращГ практики розвитку «зеле-них» бГзнесГв; 2) стимулювати створення нових тд-приемств Гнклюзивного бГзнесу в сфер! зелено! енергетики, еколопчного туризму, еколопчного бу-дГвництва, переробки вГдходГв I повторного викори-стання матерГалГв, надання рГзних видГв еколопчних послуг, виробництва оргашчно! продукци; 3) орга-нгзувати навчальнг центри у мютах для людей, яш мають намГр створити шклюзивнг пГдприемства Г працювати в еколопчному бГзнесц 4) проводити монгторинг дГяльностГ малих Г середнгх пГдприемств на предмет !хньо! вГдповГдностГ чинним еколопч-ним нормам; 5) стимулювати створення МСП з ура-хуванням потеншйного впливу на довкглля.

В частит «СоцГального пГдприемництва»:

1) розкрити перспективи розвитку соцГального пгд-приемництва у середовищ! Гнклюзивно! економГки;

2) популяризувати серед приватних ГнвесторГв та широко! громадськосп соцГальний вплив та зна-чення соцГальних пГдприемств для Гнклюзивного економГчного зростання; 3) сприяти зростанню та розвитку потенцГалу соцГальних пГдприемств шляхом тдтримки та супроводження стартапгв, нав-чання, пгдвищення квалГфГкацл, залучення до дер-жавних закутвель; 4) активно залучати соцГально вразлив! верстви населення до соцГального тдприемництва та використання Гнших Ыклюзивних бГз-нес-моделей; 5) стимулювати започаткування нових видГв дГяльностГ, пошук нових технологш, бЬнес-Гдей та новаторських пгдходГв у середовищ! соцГального тдприемництва; 6) сприяти формуванню бГз-нес-сп1льноти соцГального тдприемництва; 7) ви-вчати та узагальнювати напрацьований досввд

функцГонування соцГальних пГдприемств, оргатзо-вувати поширення досвГду та обмГн ним.

Сотальнг пГдприемства у всьому свт наявно демонструють, що вони можуть генерувати значну вГддачу вГд коштГв, що витрачено на !х пГдтримку на нацюнальному та мГсцевих рГвнях:

• Сотальт пГдприемства за низкою показникГв соцГально! ефективносп перевершують показники малих пГдприемств, орГентованих виключно на при-буток. Так, згГдно з висновками спещального стати-стичного обстеження у Великобритании 41 вГдсоток соцГальних пГдприемств створили робоч! мГсця за 12 мюящв 2015 у кГлькост! рГвнш 22 вГдсоткам робо-чих мюць всього сектору малих пГдприемств кра-

!ни1.

• Сектор соцГальних пГдприемств зменшуе не-рГвнгсть шляхом надання стабшьно! зайнятост! тим, хто зазвичай виключаеться з ринку працГ. У провш-цГ! МанГтоба (Канада) цей сектор щороку заощаджуе понад 200 мшьйотв канадських доларГв на витрати, пов'язат з безробГттям2.

• Сощальнг пГдприемства мають високу еконо-мГчну норму ввддачи вГд ГнвестицГй, особливо в дов-гостроковГй перспектив!. Наприклад, прибутковють ГнвестицГй у соцГальн! пГдприемства в Сполучених Штатах включае економГчний мультиплГкатор, який дорГвнюе 2,23 (тобто швестицГя 1 дол. в сектор соцГальних пГдприемств генеруе додатковГ Гнвестицп у розмГрГ 2,23 дол.) Г економГю для платникГв податкГв 1,31 дол. на кожний долар, швестований в сектор через податковг та гншг пгльги3.

• Сектор соцГальних пГдприемств може стати суттевим джерелом росту валового внутрГшнього продукту та драйвером для сталого та всеосяжного економГчного зростання. У ПГвденнГй Коре! внесок соцГальних пГдприемств, якГ у бшьшосп створен! у кооперативнгй форм!, становить 3% валового внут-ргшнього продукту кра1ни4.

Концептуальнi засади створення Центру сприяння шклюзивному пщприемництву. Ви-

вчення досвГду кра!н Свропейського Союзу, США та Гнших кра!н ОЕСР [1-9] дозволяе зробити ви-сновки про можливий внесок сектора Гнклюзивного пГдприемництва в пост- або неоГндустрГальну мо-дернгзацто промислових мют Г регютв Укра!ни в раз! його розвитку на !х територп. Сектор Гнклюзивного пГдприемництва виконуе важливГ функцп для досягнення збалансованого сталого соцГо-еколого економГчного розвитку мГсцевих громад шляхом: 1) сприяння розвитку мюцево! економГки Г суспгль-

1 State of Social Enterprise Survery 2015. Social Enterprise UK, 2016. ). URL: http://socialenterprise.org.uk/ uploads/editor/files/Publications/FINALVERSIONStateofSocialEnterpriseReport2015.pdf.

2 O'Connor P. The new regulatory regime for social enterprises in Canada: potential impacts on nonprofit growth and sustainability.(AFP Foundation for Philantropy Canada, 2014). URL:http://www.sess.ca/english/wp-content/up-loads/2014/10/OConnor-Social-EnterpriseRegRegime.FINAL _.2014.pdf.

3 Maxwell, Nan L., and Rotz, Dana. Building the Employment and Economic Self-Sufficiency of the Disadvantaged: The Potential of Social Enterprises. Working Paper 35. Oakland, CA: Mathematica Policy Research, February 2015. P. 27.

4 How Korea supports Social Enterprise and What Policy Makers Can Learn. May 16th, 2016. URL: http://www.socialenterprisebuzz.com/2012/08/14/how-korea-supports-social-enterprise-and-what-policy-makers-can-learn/.

0. B. .ax, B. I. .ameHKo, H. B. Ky3bMeHK0

CTBa, nponoHyrouu neBHi Mo®nHBocii gna cTBopeHHa poSouux Micut i hobhx $opM mgnpueMHuuTBa i 3aH-HaTOCTi, nepegyciM mnaxoM no®BaBneHHa KoonepaTH-BHoro pyxy b perioHax; 2) HagaHHa gonoMoru b nogo-naHHi couianbHoi i3onauii (uepe3 peani3auiro 3axogiB ^ogo npaueBnamryBaHHa HeoxonneHHx phhkom npaui nrogeH); 3) aKTHBi3auii yuacTi rpoMagaH b goSpoBinb-hhx poSoTax, ^o 3MiuHroe egHicTb cycninbcTBa; 4) cnpuaHHa po3BHTKy mupoKoro cneKTpa couianbHHx nocnyr, aKi HeoSxigHi gna MicueBoi rpoMagu, ane He e uiKaBHMH gna Si3Hecy, HanamToBaHoro Ha orpuMaHHa neBHoi HopMH npuSyTKy (uepe3 HH3bKy npuSyTKoBicTb gianbHocTi, ^o noB'a3aHo 3i 3HauHUMH BHTpaTaMH gna cneuianbHoi nigroToBKH nepcoHany to^o); 5) 3MeH-meHHa HaBama®eHHa Ha MicueBi Srog®eTH y BHpi-meHHi couianbHHx npoSneM; 6) BgocKoHaneHHa crpyK-Typu couianbHHx nporpaM b perioHi; 7) eKonoriuHoi opiemauii Si3Hecy.

Cnpuarouu aKTHBi3auii caMoopraHi3auii unemB rpoMagu Ta nigrpHMyrouH couianbHi nignpueMcTBa, gi-anbHicTb aKHx cnpaMoBaHa Ha BHpimeHHa npoSneM rpoMag, MicueBi opraHH Bnagu nigBH^yroTb piBeHb 3aHHaTOcri, b ToMy uucni caMo3aHHaTocTi, ypi3HoMam-THroroTb HaSip couianbHHx nocnyr, 3MiuHroroTb uinic-HicTb MicueBHx rpoMag, TaKHM uhhom, 3HauHo 3HH®y-roTb piBeHb couianbHoi Hanpy®eHocii i cnpuaroTb nig-BH^eHHa couianbHoi Se3neKH.

Ihmhh acneKT e^eKTHBHocii po3BHTKy couianb-Horo nignpHeMHHuTBa b MicTax Ta perioHax noB'a3a-hhh 3 thm, ^o b pe3ynbTaii ^yHKujoHyBaHHa uhx nig-npHeMcTB BHHHKae cBoepigHuH e^eKT ayTcopcHHry: 3a-nyueHHa couianbHHx nignpHeMcTB go BHpimeHHa couianbHHx, eKoHoMiuHHx Ta eKonoriuHux npoSneM Tepu-TopiH Bege go nigBH^eHHa piBHa «iHKnro3ii», toSto BKnroueHHa rpoMagcbKocTi Ta ii pecypciB b gianbHicTb MicueBHx opraHiB BnagH , y aKoi BHHHKae Mo®nuBicTb nepeagpecyBaTH BnacHi pecypcH Ha iHmi BHgH gianb-HocTi aSo npoeKTH, aKi b npoTHBHoMy BHnagKy He-Mo®nuBo peani3yBaTH B3arani.

B uinoMy Mo®Ha KoHcTaTyBaTH, ^o perioHanbHi Ta noKanbHi cTpaTerii po3BHTKy, aKi b aKocTi Ba®nu-Boro cTpaTeriuHoro HanpaMKy BHKopucTOByroTb nig-TpHMKy i cTHMynroBaHHa 3pocTaHHa ceKTopa couianbHHx nignpHeMcTB, cnpuaroTb nocuneHHro couianbHoro KaniTany Ha BignoBigHiH TepHTopii. Uro Te3y Mo®Ha nigTBepgHTH HacTynHHMH apryMeHTaMH:

• 3axogH 3 npocyBaHHa couianbHoro nignpHeMHHuTBa - arrrauia, nomyK i oS'egHaHHa 3auiKaBneHHx cto-piH (rpoMagcbKHx opram3aujH i oKpeMHx ociS), Bigno-BigHi TpeHiHrH Ta mgroTOBui 3axogH - Bce ue cnpHae nocuneHHro caMoopraHi3auii HaceneHHa gna BHpi-meHHa HaranbHHx npoSneM rpoMag, oKpeMHx KoneKTH-BiB, a TaKo® BucyBaHHro cepeg hhx peanbHHx nigepiB ,

3gaTHHx BigcroroBaTH imepecu uhx rpoMag i KoneKTH-BiB nepeg npegcTaBHHKaMH Bnagu, a TaKo® BHKpucTa-ni3yBaTH peanbHi ixHi noTpeSH gna aKTyani3auii 3 Big-noBigHHx nporpaM, npoeKTiB i noTouHux pimeHb opraHiB Bnagu;

• BKnroueHHa couianbHHx mgnpueMujB b aKocri Ba®nHBoro aKTopa b npouecu npuHHaTra i peani3auu crpaTeriuHux pimeHb ^ogo MicueBoro po3BUTKy BHMa-raroTb Big BignoBigHHx opraHiB BnagH SyTH Sinbm Big-kphthmh i npuHMaTH BnacHi pimeHHa He KeniHHo, a npo3opo;

• MicueBHH Si3Hec, y ToMy uucni KpynHHH, nepe-KoHaBmucb b e^eKTHBHocii couianbHHx nignpueMcTB, cTaHe aKTHBHime 3anyuaTH TaKux nignpueMuiB go pea-ni3auii BnacHHx couianbHHx nporpaM, BHKopHcToBy-rouH pecypcu 3auiKaBneHux cTopiH, ^o 3aSe3neuuTb Sinbmy aKTyani3auiro uhx nporpaM, b pe3ynbTaTi uoro goBipa MicueBoro HaceneHHa go Si3Hecy Syge 3poc-TaTH.

npoTe HaaBHocTi aBHux nepeBar, ^o Hagae po3BH-tok uboro iHcTHTyTy, noTeHuiHHHH BHecoK couianbHHx nignpHeMcTB B iHTerpauiro couianbHo Bpa3nHBHx BepcTB HaceneHHa b TpygoBy gianbHicTb, cTBopeHHa poSouux Micub i HagaHHa nocnyr HaceneHHro 3anuma-eTbca b YKpaiHi 3HauHoro Miporo Hepeani3oBaHHM1. ToMy HeoSxigHo po3BepHyTH iH^opMauiHHo-npona-raHgucTcbKy KaMnaHiro gna mupoKoro 3arany ctoco-BHo KopHcTi Ta nepeBar couianbHo-opieHToBaHoro Si3-Hecy Ta ctbophth HeoSxigHi iHcTHTyujum 3acagu 3a-gna 3aSe3neueHHa b KpaiHi Ta ii perioHax ciiuKoro po3BHTKy iHKnro3HBHoro nignpueMHuuTBa, 3oKpeMa couianbHoro. HeoSxigHo npuHHaTH paMKoBHH 3aKoH, kotphh sh nerani3yBaB TaKy $opMy nignpueMHuuTBa b KpaiHi, BH3HauHB KpHTepii gna BH3HaHHa nignpueMcTBa aSo $i3HHHoi ocoSu-nignpueMua b aKocTi couianbHoro, npu uboMy HagaBmu npaBo opraHaM MicueBoi Bnagu BH3HauaTH ^opMH nigTpuMKH i cTHMynroBaHHa couianbHoro Si3Hecy, BHxogauH 3 HaaBHux Ha Micuax pecy-pcHoi Sa3H i ^iHaHcoBux Mo®nuBocTeH. npuHHaTra Ta-Koro 3aKoHy HeoSxigHo xoua Sh gna Toro, ^oS MaTH iH^opMauiro ctocobho nomupeHHa ^eHoMeHa couianbHoro nignpueMHuuTBa b KpaiHi b uinoMy Ta Ha TepHTopii oKpeMHx agMiHicTpaTHBHo-TepHTopianbHHx ogu-HHub, a TaKo® b oKpeMHx ceKTopax eKoHoMiKH, gna npoBegeHHa aHani3y BnnHBy couianbHoro nignpueMHuuTBa Ha piBeHb 3aHHaTocTi, cTyniHb e^eKTHBHocTi Ha-gaHHa couianbHHx nocnyr, couianbHy 3rypToBaHicTb cycninbcTBa, BH3HaueHHa Sap'epiB gna po3BHTKy uiei ^opMH iHKnro3HBHoro nignpueMHuuTBa Ta npoSneM, 3 aKHMH cTHKaroTbca couianbHi nignpHeMui B noBcaK-geHHiH npaKTHui.

CTBopeHHa Ta noKpa^eHHa yMoB gna BHHUKHeHHa Ta nomupeHHa gianbHocTi BiTuu3HaHux couianbHHx

1 Crannn nrogcbKHH po3BuroK: 3aSe3neueHHa cnpaBegnuBocri: HauioHanbHa gonoBigb / Kep. aBr. KoneKTHBy E.M. .iSa-HoBa // iHcruryr geMorpa^ii ra couianbHHx gocnig®eHb iM. M.B. nryxu. YMaHb : BngaBHuuo-nonirpa^iuHnn ueHrp «Bi3aBi», 2012. C. 369 - 370.

Bibikova, V. Social Enterprise in Ukraine / Bibikova Viktoriia // ICSEM Working Papers, No. 12. Liege: The International Comparative Social Enterprise Models (ICSEM) Project. 2015. P.8-9.

ffiKonap M.B. CouianbHe nignpneMHnurBo aK iHcrpyMeHr BHpimeHHa couianbHHx npoSneM. HaymBuu BicHUK HATY YKpamu. Cepix eKOHOMiHHa. 2017. Bun. 27, № 2. C. 86.

пГдприемств мае будуватися на певних шструментах та шфраструктури тдтримки як на рГвнг держави, так Г на рГвнг мГсцевого самоврядування. До цього мають бути залученг також великий бГзнес в рамках програм корпоративно! соцГально! вГдповГдальностГ, освГтнГ установи, банки та шшГ фГнансовГ оргатза-цн, благодГйш фонди, неурядовГ оргатзацп.

Все вищевикладене дае можливГсть зробити ви-сновок про доцшьнгсть створення в мют! Полтава (можливо на баз! вже юнуючо! громадсько! спГлки «МГжнародний центр дослГдження соцГально-еконо-мГчних проблем модершзацп та розвитку коопераций с залученням вГдповГдних зацГкавлених структур) Центру сприяння Гнклюзивному пГдприемниц-тву, яке мае за мету надання соцГальних послуг населению та сприяння мюцевому розвитку. Такий центр с залученням мГжнародно! техтчно! допо-моги буде: 1) надавати таким пГдприемцям консуль-тацшт послуги, шформащйну та професГональну пГдтримку для розробки бГзнес-плангв, проведення маркетингових дослГджень, пгдготовки Гнвестицш-них проектГв; 2) сприяти пошуку зовтшнгх джерел фГнансування, проводити тренГнги для менеджерГв соцГальних пГдприемств; 3) виступати медГаторами для налагодження контактов соцГальних пГдприемств с великим бГзнесом та органами мГсцевого самоврядування; 4) здшснювати роботу щодо популя-ризацп та поширення знань про Гнклюзивний бГзнес та шклюзивне економГчне зростання серед предста-вникГв органгв мГсцевого самоврядування, МСП, не-державних органгзацш; 5) забезпечувати сприятливГ умови для розвитку соцГального партнерства мГж державними органгзащями, бГзнесом Г некомерцш-ним сектором, Гнгщювати обговорення питань розвитку шклюзивних бГзнес-моделей; 6) сприяти до-ступносп МСП до кредитних ресурсГв в рамках розвитку Гнклюзивного бГзнесу, зокрема за рахунок розроблення та виконання цшьових кредитних програм та за рахунок грантових коштГв; 7) популяри-зувати Где! Гнклюзивного розвитку бГзнесу серед пГд-приемницьких кГл, вивчити та поширювати досвГд нацюнальних Г закордонних прикладГв устшно! дГяльностГ Гнклюзивних малих Г середнгх пГдприемств шляхом проведення семшарГв, тренгнпв, зустрГчей з дГючими пГдприемцями; 8) визначити найбГльш перспективнг та соцГально значущГ нГшГ розвитку, де вГдсутня або зведена до мГнГмуму конкуренщя Гз ко-мерцГйним бГзнесом, стимулювати створення ме-режГ бГзнес-партнерГв, якГ володГють досвГдом ро-боти, мають контакти та навички дГяльностГ I готов! надати пГдтримку пГдприемствам Гнклюзивного бГз-несу; 9) сприяти доопрацюванню бГзнес-Гдей ГнгцГа-торГв-початкГвцГв Iнклюзивного бГзнесу та !х Гнтег-рацГ! до мГсцево! пГдприемницько! спГльноти (вклю-чення до спГлок, надання порад та консультацГй, на-городження вГдзнаками на кшталт пГдприемець року тощо); 10) надавати послуги Гнклюзивному бГзнесу на рГзних стадГях його розвитку - вГд моменту реест-рацп до моменту завершення дГяльностГ; 11) акцен-тувати увагу суспГльства на найбГльш гострих соцГ-

альних проблемах мюцевого та регiонального piB-híb, якi можуть бути виpiшенi за рахунок шклюзив-ного розвитку тдприемництва; 12) стимулювати зростання защкавленосп з боку приватних швесто-piв, широко! громадськосп до iнклюзивного бiзнесу та його потенцшних можливостей у виршенш соцi-альних проблем мiст; 13) шцтовати створення íh-клюзивних бiзнес-моделей для виpiшення конкрет-них сощальних проблем.

Лiтература 1. Poverty, Business Strategy, and Sustainable Development / Stuart Hart, Sanjay Sharma, Minna Halme. Organization & Environment. 2016. Vol. 29(4). Р. 401-415. 2. World Bank Group. Government Support to the Social Enterprise Sector: Comparative Review of Policy Frameworks and Tools / Agapitova Natalia, Sanchez Belén, and Tinsley Elaine, 2017. Washington: The World Bank. 68 p. 3. Marchese M. Entrepreneurial Activities in Europe - Finance for Inclusive Entrepreneurship OECD Employment Policy Papers, 2014. No. 5. Paris: OECD Publishing. 28 p. 4. European Economic and Social Committee. Social economy and social entrepreneurship // Social Europe guide. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2013. Vol. 4. 146 р. 5. Defourny J., Nyssens М. Conceptions of Social Enterprise and Social Entrepreneurship in Europe and the United States: Convergences and Divergences. Journal of Social Entrepreneurship. 2010. № 1/1. Р.32 - 53. URL: http://msc.pef.czu.cz/msc_em/data/Jones/1213/Commu nication%20J.%20Defourny,%20M.%20Nyssens.pdf. 6. Maxwell, Nan L., and Rotz, Dana. Building the Employment and Economic Self-Sufficiency of the Disadvantaged: The Potential of Social Enterprises. Working Paper 35. Oakland, CA: Mathematica Policy Research, February 2015. 34 p. 7. OECD. Job creation through the social economy and social. OECD Publishing. 2013. URL: http://www.oecd.org/cfe/leed/ 130228_Job%20Creation%20throught%20the%20Soci al%20Economy%20and%20Social%20Entrepreneurshi p_RC_ FINALBIS.pdf. 8. Planes-Satorra S., Paunov C. Inclusive innovation policies: Lessons from international case studies. OECD Science, Technology and Industry Working Papers 2017/02. Paris: OECD Publishing. 2017. 57 р. 9. UNDP and EMES European Research Network project. Social enterprise: a new model for poverty reduction and employment generation // Ed. by C. Borzaga, G. Galera, and R. Nogales. URL: http://www.emes.net/uploads/media/ 11.08_EMES_UNDP_publication.pdf. 10. Сталий людський розвиток: забезпечення справедливости нацюнальна доповвдь / кер. авт. колективу Е.М. Ль банова; 1нститут демографп та сотальних досль джень iм. М.В. Птухи. Умань : Видавничо-пол^а-фiчний центр <^завЬ>, 2012. 412 с. 11. Bibikova V. Social Enterprise in Ukraine. ICSEM Working Papers, No. 12. Liege: The International Comparative Social Enterprise Models (ICSEM) Project. 2015. 36 p. 12. Школяр М.В. Сощальне тдприемництво як íh-

струмент виршення сощальних проблем. Науковий тижня. 2018. №10. С. 2. 15. Плахта Д. Треба вмгти в1сник НЛТУ Украгни. Сер1я економгчна. 2017. Вип. поеднати старе i нове. Стати креативним мютом -27, № 2. С. 85-89. 13. Резолющя учасниыв конфере- така шнцева мета стратеги розвитку Львова. День. нцп "1нклюзивний розвиток бiзнесу" (22-23 листо- 2018. 16 бер. С. 18. 16. BixpoB М. Креативна пада 2017 р.). Проект «ПРОМ1С». Ки'в. 14. Войщ- (недо)револющя. URL: http://tyzhden.ua/Economics/ цька В. в!з!я Укра'ни XXI столггтя. Дзеркало 210729.

Додаток

ПРИКЛАДИ СОЩАЛЬНИХ ПВДПРИСМСТВ ТА 1НШИХ 1НКЛЮЗИВНИХ ОРГАН1ЗАЦ1Й

Товариство з обмеженою ввдповщальшстю «Ноувейст Юкрейн» (м. КиТв)

Заснування: влгтку 2015 року було створено товариство з обмеженою вщповщальнютю, щоб продавати рiшення для сортування i надавати 6!з-нес-послугу, а напришнщ 2015 року була також за-реестрована Громадська оргашзащя «Укра'на без смгття».

Органiзацiйна форма дiяльностi: ТОВ.

Мюя: «Ми прагнемо системних змш заради чистого та безпечного довкшля». Громадський проект «Укра'на без смггтя» мае на мет! покращити стан навколишнього середовища, залучаючи громади до сортування смгття. Це зменшить навантаження на смiгтевi пол^они i сприятиме розвитку ринку пере-робки вторинно' сировини в Украiнi.

Дiяльнiсть: «Майстер Добрих Справ» - мобь льний пункт прийому вторинно' сировини, який об-слуговуе мютян та оргашзаци Киева. В рамках проекту також здшснюеться продаж постерiв та контей-нерiв для сортування щнного упаковування (пластик, метал, скло, папiр). Кошти в!д продажу контей-нерiв та вторсировини спрямовуються на покриття адмiнiстративних витрат (оренда, паливо, зарплатня та iнше), решта - на пщтримку осв!тн!х та сощальних проектов: iнтерактивнi лекци в школах та дит-садках Укра'ни, iнiцiативних груп ОСББ, впрова-дження екологiчного аудиту, просування проекту «Кришка Прожект» (перетворення небезпечного пластику на корисн навчальнi поабники для урошв природознавства).

Кiлькiсть пращвнишв: 3 офщйно, ще 4-6 залучено за необхщносп, волонтери для участ в ак-ц!ях та фестах.

Iсторiя створення: Все почалося з бажання сортувати смгття в умовах квартири. Свгенгя Ара-товська, ^рГвник проекту, сортувала смгття вдома, але, коли виршила вiднести його до пункту прийому, виявилося, що не вс види тдлягають переро-6ц! або деяк види смгття можна було б переробляти, але цього шхто не робить. Згодом Свгешя побачила, що проблема з сортуванням смгття iснуе i в !нших людей. Також бракувало спещальних недорогих i зручних ршень для сортування (контейнери).

Спочатку оргашзатори зробили контейнери для сортування смгття в умовах квартири та офюу, ок-ремо для пластику, скла, паперу та металу. Лог!чним продовженням продажу контейнерiв було започат-кування сервiсу з вивозу вторинно' сировини, що

включае збирання ретельно вщсортовано! офiсними працiвниками або населенням вторинно! сировини, заготовляння !! i продаж переробним пiдприем-ствам.

Можна сказати, що коли проект розпочав свою роботу, попиту на щ послуги майже не юнувало i ор-ганiзаторам довелося запит на нього створювати са-мотужки, просуваючи iдею сортування смiття серед бiзнес-структур i людей. Завдяки сво!й дiяльностi, органiзатори побачили великий пласт пщ назвою «сортування смiття» та розпочали просвiтницьку дь яльнiсть, почали розказувати зрозумшими словами про те, що таке смггтя, з чого воно складаеться i як його позбутися найбшьш екологiчним способом. Головна фшка: розповiдати про складне питання, проблему смгття, дуже просто, навгть примитивно.

Пiзнiше було започатковано безкоштовний сер-вю для киян, щоб люди, як! сортують смгття, могли принести його у мобшьний пункт прийому «Майстер Добрих Справ». Отже, протягом тижня машина працюе на вивезення вторинно! сировини з офю!в (бiзнес-послуга), а на вихщш зупиняеться за маршрутом, куди кияни приносять вiдсортоване смгття (безкоштовна послуга).

Фшансування на початку: Органiзатори не шукали гранти чи кредити, розраховували на себе. Спочатку розробили спецiальнi контейнери, ям ку-пували велик! оргашзаци. Поттм до проекту приед-нався сощально вiдповiдальний партнер - «Рено Ук-ра!на», як! надали безкоштовно авто для вивозу вторсировини з офю!в, - ! компанп вже мали змогу отримати сервю вивезення вторсировини з офюу.

Маркетинг: Найбшьша маркетингова страте-г!я - стор!нка у Фейсбуц!. Особливютю ведення сто-ршки оргашзацп у сощальнш мереж! е подання ш-формацп про св!тову практику переробки смгття у вигляд! зрозумшо! та яскраво! !нфограф!ки, акцент на тому, що можна робити з! смгттям, ! що «Ноувейст Юкрейн» вже роблять з ним. Окр!м цього, задля поширення шформацп про свою дгяльнють представники оргашзацп беруть участь у р!знома-штних заходах, мюьких фестах, передачах на рад!о та телебаченнг

Складнощi у роботi: По-перше, важливо знайти однодумцгв, як! розумтоть цю тему так само, як ти сам. Проблема у пошуку людей, як! хочуть цю справу продовжувати ! розвиватися разом. Подруге, пщтримка стр!мкого росту пщприемства. Потреба у запроваджеш технолопчних нововведень,

наприклад, створення додатку для телефону, ку-пГвля та встановлення ГнновацГйних технологГй з пе-реробки смГття.

Усшхи: Стали першими на конкурс! СП в ОдесГ у вересш 2015 року та фшалютами конкурс! «Шдприемницький талант Укра!ни» вГд «Amway». КерГвник сощального пГдприемства, Свгенгя Ара-товська, стала першою лауреаткою премп «Земля жшок 2016», вГд Фонду «Iв Роше» в Укра!нГ. ВГд-знаки - не лише доказ успГху пГдприемства, вони та-кож стали поштовхом вперед, допомогли в поши-реннГ ГнформацГ! про соцГальне пГдприемство серед громадськостГ завдяки пГдтримцГ ЗМI.

Джерело: Сощальне тдприемництво: вiд iдеi до су-спыьних змт / Свинчук А.А., Корнецький А.О., Гончарова М.А., Назарук В.Я., Гусак Н.С., Туманова А.А. Кшв: ТОВ «Шдприемство «В1ЕНЕЙ», 2017. С. 35-36.

Сощальне шдприемство «Барвиста» (смт. Озерне, Житомирський район, Житомирська обл.)

Заснування: жовтень 2015 року.

Оргашзацшна форма дiяльностi: унгтарне комерцГйне пГдприемство, засновником та власни-ком е Громадська органгзащя «Жшочий шформа-щйно-консультативний центр» (ГО ЖЖЦ).

Мюя: досягнення соцГальних результатГв, зок-рема, надання соцГальних послуг, пГдтримка соцГа-льно-вразливих груп населення та створення додат-кових робочих мГсць.

Дiяльнiсть, яку виконуе оргашзащя:

• проведення дГяльностГ орГентовано! на соцГа-льний, юридичний захист та соцГальну адаптацГю громадян Укра!ни, якГ перебувають у складних жит-тевих обставинах, в тому числГ осГб, що потерпГли вГд насилля та торгГвлГ

людьми, через створення робочих мГсць на швейному пГдприемствГ;

• виробництво текстильних виробГв, одягу та ремонт одягу;

• художня та машинна вишивка на текстильних виробах та одязц

• вГдкриття магазинГв для реалГзацл власних швейних виробГв;

• фГнансова тдтримка статутно! дГяльностГ ГО ЖЖЦ.

Кшьккть мращвнишв: 4 штатних працГвницГ, додатково до 4 працГвникГв залучають на тимчасовГ роботи в залежностГ вГд обсягГв та строкГв виконання замовлень.

Iсторiя: Пошук Где! щодо самофГнансування та стабГльно! дГяльностГ ГО ЖIКЦ хвилювало членГв та засновникГв органГзацГ! постГйно з дня заснування оргашзацл (2000 рГк). Грантов! програми коротко-строковГ. ПГсля закГнчення гранту, через вГдсутне фГ-нансування, органГзацГю залишали квалГфГкованГ фахГвцГ, якГ за час виконання проекту пГдвищували сво! знання на спецГалГзованих навчаннях та набу-вали практичного досвГду роботи в сферГ надання допомоги жГнкам, постраждалим вГд насильства в

сГм'! та торгГвлГ людьми. Також оргашзащя втрачала можливГсть утримувати будь-який офГс та пГдтриму-вати комунгкативнг зв'язки з партнерами та клГен-тами.

З 2005 по 2010 рГк МГжнародна органГзацГя з мГ-грацГ! в Укра!нГ пГдтримувала притулок для жГнок, якГ стали жертвами торгГвлГ людьми, для про-ходження ними реГнтеграцшно! програми на баз! ГО ЖЖЦ. В притулку була створена майстерня з по-шиття та вишивання з метою надання жГнкам мож-ливостГ пГдвищити свГй рГвень життя шляхом само-зайнятостГ, створення власно! справи чи працевлаш-тування на швейних виробництвах. З 2011 року громадська органГзацГя ЖЖЦ почала самостийно вирь шувати питання утримання офГсу за рахунок на-дання послуг населенню з ремонту одягу. Для того, щоб вГдновити надання юридичних, психологГчних та соцГальних послуг притулку для цшьово! групи, потрГбнГ бГльшГ кошти. Тому ПравлГння ГО ЖIКЦ прийняло рГшення про участь у конкурс! гранив Координатора проектов ОБСС в Укра!нГ спрямованого на створення соцГального пГдприемства в рамках проекту «ЗапобГгання торгГвлГ людьми в Укра!нг шляхом посилення економГчних можливостей пред-ставникГв груп ризику».

Фшансування на початку: 10 мГсяцГв роботи над бГзнес-планом завершилися успГхом: отримано професГйне швейне обладнання вГд ОБСС в Укра!нг. Тепер на пГдприемствГ можна не тГльки ремонтувати одяг, але й шити жГночий одяг на замовлення дизай-нерГв, корпоративний одяг для органгзацш. Протя-гом 6 мГсяцГв грант пГдтримував фондом заробГтно! плати офГцГйне робоче мГсце на пГдприемствГ «Бар-виста» 9-ом дГвчатам групи ризику та жГнцГ зГ статусом ВПО. Також грант профшансував консультантов, якГ допомогли ЖIКЦ пГдготовити Статут пГдприемства до реестрацл та налагодити бухгалтерсь-кий облГк пГдприемства. Тканини, нитки, матерГали для лекал виробГв, закупленГ за кошти гранту, також дали можливГсть стартувати виробництву.

Маркетинг: Для пГдприемства на початковГй стадП розвитку, коли працюють на виробниитвГ по-чативщ без практичного досвГду, найскладнГшим стало завдання реалГзацГ! вироблено! продукцГ!. Просування продукцГ! та продаж - це окремий вид бГзнесу. Залучити професГйного менеджера з продажу також виявилось непростим завданням. Ви-роблена якГсно та за доступною цГною продукцГя (бГлГ жГночГ сорочки) «застрягла» надовго на складГ. Саме тому пГдприемство змГнило маркетингову стратегГю з «просування власно! продукцГ!» на «ви-готовлення продукцГ! на замовлення» фГзичних Г юридичних осГб. ЯкГсть пошиття та вГдповГдаль-нгсть надали можливють встановити дГловГ зв'язки з менеджерами укра!нських дизайнерГв та виготов-ляти жГночий одяг Г бГлГ дГловГ жГночГ сорочки. ПГд-приемство досягло постГйних замовлень вГд корпо-ративних клГентГв на виготовлення сувенгрних еко-торбинок.

СП «Барвиста» рекламуе свою дiяльиiсть через сощальш мережi i шляхом участ у ярмарках, ви-ставках, форумах.

Складнощi у po6oTi: Придбання додаткового обладнаиия та вщкриття додаткових робочих мiсць покращило б фiнансовий стан пщприемства, але для цього пот^бно брати кредит. Без виробничо! iсторiï, напрацьоваиих ринюв збуту i бази постiйиих ктен-■пв, споживачiв продукцп та послуг, шдприемство не може отримати кредит в банку. Отримати соща-льне замовлення вiд бюджетних оргашзацш, ям фь нансуються з бюджетов оргашв мiсцевого самовря-дування (амбулатори, дитячi садочки та iишi) ще складно внаслщок обмежено! потужностi тдприем-ства. Тому розвиток вщбуваеться дуже повшьно з иост^йним ризиком втрати навчених фахiвцiв.

Ще однiею складнiстю для пщприемства е вщ-сутнi в Укра1ш сириятливi умови для розвитку сощальних пщприемств: вiдсутнiсть тльгових кредитив, шльг на оренду примщень, системи оподаткування доходiв, якi передбачено перераховувати на сощальш програми громадсько! оргаиiзацiï.

Успiхи: Працюють без гранту з 2017 р. Сформована команда однодумщв. Пращвники не втрача-ють оитимiзму та вiрять у розвиток, працюють над створенням нових видiв продукцп на замовлення корпоративних клiеитiв.

Джерело: Сощальне тдприемництво: eid iдеï до су-стльних змт / Свинчук А.А., Корнецький А.О., Гончарова М.А., Назарук В.Я., Гусак Н.С., Туманова А.А. КиХв: ТОВ «Шдприемство «В1ЕНЕЙ», 2017. С. 50-52.

Мкька громадська оргашзащя «Туристсько-спортивний клуб «Машвщ» (м. Львiв)

Заснування: грудень 2003 року.

Оргашзацшна форма дiяльностi: громадська оргашзащя + ФОП.

Мюя: промощя активного туризму та здорового способу життя.

Дiяльнiсть: оргашзащя активного вщпочинку та корпоративних заходiв. Прибуток спрямовуеться на пщтримку дiяльностi громадсько! органiзацiï: сощальш (будiвництво спортивного залу у Львов^ спортивно! школи у с. Березина Микола1'вського району Львiвськоï обласп), спортивш (веслуваль-ний слалом, водний туризм, дзюдо, скелелазiиня та акробатика для дгтей, молодi i дорослих), культурш заходи, свята та фестивалi (Фестиваль «Манiвцi» та «небу-ХАЙ!»), навчально-тренувальш збори i маидрiвиi дитячi табори.

Кшьюсть мрашвникчв: 1 офiцiйно працевла-штована особа (ФОП), iишi пращвники та волон-тери залучаються за необхщносп - до 70 оСб.

Iсторiя створення: З того моменту, як майбу-тш члени Тур-клубу почали займатися туризмом i зрозумши, що вiд держави, державних шституцш отримати кошти для фiнансувания участ у чемшо-натах марно, виршили самостiйно шукати грошi. На початку спортивний туризм шхто не розглядав як

комерцшну д!яльн!сть. 1дея зробити екскурси та ак-тивний вщпочинок не лише д!яльн!стю Тур-клубу, а й платною послугою, з'явилася сама собою. Пщ час роботи Туристично-спортивний клубу «Манiвцi» постшно вникала потреба у кушвл! нового спортивного обладнання, м!сця для тренувань взимку та для навчання греблi, шше. Необхiднiсть постшно' пщ-тримки д!яльносп клубу вимагала в!д його члешв постойного використання волонтерсько' роботи та пошуку фiнансових ресурсiв (власних чи благодш-них внескiв). Несподiвано до Тур-клубу звернулися шестеро хлопщв з австршсько' компанл, як! хот!ли спробувати покататися на прських рiчках. За отри-манi кошти в!д проведеного заходу Тур-клуб прид-бав весла. Далi почали звертатися !нш! компанп з проханням провести л!тн!й вщпочинок, i так все по-чалось. З того часу Тур-клуб оргашзовуе активнi мандрiвки та корпоративнi заходи, таким чином за-безпечуючи громадську д!яльн!сть оргашзацп.

Фiнансування на початку: Перш! кошти не-о6х!дн! для кутвл! спортивного спорядження та ш-шим матерiалiв Туристично-спортивного клубу «Машвщ» були власними заощадженнями членiв Клубу.

Маркетинг: Оргашзащя сощальних проектов е найкращим маркетинговим ходом, на думку пращв-ник!в соцiального пiдприемства. Кожен захщ Тур-клубу «Машвщ» збирае велику к!льк!сть учаснишв чи просто глядачiв, як! пiзнiше розповiдають про Клуб знайомим. Фактично найбшьша зала в гшсо-вш печерi «Оптимiстична» називаеться «Машвщ». Чемпiонати Укра'ни знову ж таки пов'язаш з !м'ям клубу. ВС проекти, соцiальна д!яльнють е найкра-щою рекламою.

Складнощi в робота Найбiльша проблема - це плиннють кадрiв. Часто в

громадських оргашзащях працiвники змшю-ються кожш 4 роки (2 роки вчиться, 2 роки працюють на ГО, а пот!м йдуть). Поки що в оргашзацп немае можливосп працевлаштувати людей офщшно на достойш заробiтнi плати.

1нша проблема - законодавство. Не створено жодних пшьг чи кредитiв з низькими вщсотковими ставками для сощальних пщприемств.

Усшхи: У 2008 роц! були абсолютними чемш-онами Укра'ни у водному туризм! - це був спортивний злет. Рiзноманiтнi проекти, наприклад, очи-щення озера на Погулянщ, Фестиваль екстремаль-ного туризму i дозвшля «Манiвцi», вщкриття Сощального мульти-спортивного залу на Погулянщ, бу-д!вництво одного з найвищих скеледромiв Укра'ни, Фестиваль «небу-ХАЙ!» та шш! заходи - досяг-нення Туристично-спортивного клубу «Машвщ».

Джерело: Сощальне тдприемництво: eid idei до су-спгльних змт / Свинчук А.А., Корнецький А.О., Гончарова М.А., Назарук В.Я., Гусак Н.С., Туманова А.А. Кигв: ТОВ «Шдприемство «В1ЕНЕЙ», 2017. С. 58-59.

Центр реабШтацшноТ медицини, психолопчноТ та сощальноТ допомоги Благодшний фонд «ВАМ» (м. Черкаси)

Заснування: сГчень 2014 року.

Оргашзацшна форма дiяльностi: благодiйна органiзацiя.

Мюя: профiлактика та призупинення негатив-них проявiв шляхом впровадження комплексно! програми медико-психологiчно!, правово! та соща-льно! допомоги населению м. Черкаси та области Девiз: «Покращимо долю Укра!ни - допоможемо собi».

Дiяльнiсть: надання якiсних та доступних послуг, у тому числГ дослiдження оргашзму на клГтин-ному рiвнi на наявнють функцiональних змiн, роз-робка iндивiдуальних реабiлiтацiйиих (вiдновних) та профшактично-оздоровчих програм спещалю-тами вищо! квалГфГковано! категорi! (спецiалiста з вiдновно! медицини, психолога, психотерапевта, нарколога та iнших); шформування про збереження фiзичного та психолопчного здоров'я населення, особливо серед дгтей та молодi; пропагування здорового способу життя, гендерно! рiвностi та вщно-син без насильства. Центр проводить пiльговi та приватш прийоми i консультацi!, а також семшари, тренiнги i груповi заняття (безкоштовнi - при наяв-ност грантового чи спонсорського фiнансувания). Кошти, отримаш вiд надання платних послуг в Цетрг спрямовуються на забезпечення шльго-вого чи безоплатного обслуговування вразливих груп населення та дiяльностi благодiйно! оргашза-uj!.

Кiлькiсть пращвнишв: 5 офiцiйних пращвни-кiв, iншi на волонтерських засадах (близько 7-ми).

Iсторiя створення: Фонд працював у напрямку профiлактики В1Л, гепатиту, наркоманп, алкоголь зму, зменшення вiрусних захворювання та негатив-них проявiв серед дгтей та молодг З початком АТО фшансування органiзацi! з боку грантодавщв на профiлактику В1Л та шших iнфекцiйиих захворю-вань зменшилося. Благодiйна органiзацiя прийняла рiшення розширити свш напрямок дГяльностГ, почали бшьше займатися тдтримкою проекпв, спря-мованих на переселенщв, учаснишв АТО, волонтерських проектов. Виникла вдея бшьше сконцентрува-тися на вщновнш медициш та реабштацп. Центр вщновно! медицини, психолопчно! та сощально! допомоги працював на базГ Фонду рашше, але для ву-зько! цшьово! аудиторп - людей з наркозалежнютю та !х близького оточення. Щоб продовжити юну-вання Центру, потрГбно було розширити цшьову аудиторто та запровадити платш послуги для населення. Послуги для малозабезпечених та деяких ш-ших категорш клГенпв й надалГ надаються на шль-гових умовах чи безкоштовно. Центр також розпо-чав роботу з учасниками АТО та членами !х амей, переселениями, людьми з Гнвалщшстю, пенсюне-рами.

Фiнансування на початку: До 2014 року фь нансування Центру шдтримувалося за рахунок

грантов, донорських проекпв. Пiсля прийняття вщ-повiдного ршення Фондом, у 2014 рощ були запро-вадженi платнi послуги.

Маркетинг: У Центру е як власний сайт, так i сайт в Черкаському рекламному агентствi «Ти в Черкасах». Використовуються також безкоштовнi рекламш агентства та соцiальнi мережi. 1нформащя про роботу закладу систематично надаеться шд час рiзноманiтних акцiй, ям проводить Фонд в ЗМ1.

Складнощi в po6oTi: Головною проблемою е фшансування. Оргашзаци потрiбнi кошти для ремонту примщення, покращення iмiджу органiзацii. У Центрi працевлаштованi висококвалiфiкованi фа-хiвцi та е достатня кiлькiсть волонтерiв. Але волон-тери часто змiнюються, адже немае можливосп ix працевлаштувати. Для того, щоб зберегти волонте-рiв, працiвники Центру шдвищують ix защкавле-нiсть шляхом проведення тренiнгiв, навчальних за-xодiв.

Успiхи: Успiшнi перiоди в робот! оргашзацл, коли звертаються бiльше волонтерiв для допомоги Благодiйному Фонду.

Джерело: Сощальне тдприемництво: eid ide'i до су-спыьних змт / Свинчук А.А., Корнецький А.О., Гончарова М.А., Назарук В.Я., Гусак Н.С., Туманова А.А. Кшв: ТОВ «Шдприемство «В1ЕНЕЙ», 2017. С. 65-66.

Благодшна крамниця «Шафа добра» (м. Хар^в)

Заснування: ачень 2014 року.

Оргашзацшна форма дiяльностi: ФОП.

Мюя: повернення невикористаноi цiнностi речей сусшльству через перерозподш для допомоги нужденним, переробку у новi товари.

Дiяльнiсть: крамниця приймае безоплатно речi (одяг, взуття, прикраси, негабаритну теxнiку, сумки, книги), ям бiльше не потрiбнi господарям. Отримаш речi сортуються: 90% розподшяють мiж мiськими благодiйними та сощальними оргашзащ-ями або проводять благодшний ярмарок в маленьких селищах Харкiвськоi области А решту 10% про-дають у магазинi за демократичними цiнами. Отри-манi кошти спрямовують на фiнансову пiдтримку благодiйниx програм БФ «Харшвський центр допомоги вагггним».

Кiлькiсть мрашвникчв: 3 ствробгтники в ма-газинi, волонтери.

Iсторiя створення: Засновником благодiйноi крамнищ е пiдприемець Наталiя Рябуха. Знайомство з роботою подiбниx благодiйниx магазишв сталося завдяки вiдео-сюжету, шсля чого прийшла думка-мрiя щодо реалiзацii. Оскшьки досвiд подiбниx крамниць е досить устшним за кордоном, було ви-рiшено реалiзувати подiбну вдею в мiстi Харковi, щоб отримати поспйне джерело фiнансування бла-годшних проекпв. З часом керiвництво крамнищ було передано Карiбовiй Тетянi, пращвнищ Благо-дiйноi органiзацii «Харшвський центр допомоги ва-гiтним». В основi iдеi благодiйноi крамницi - про-моцiя екологiчноi культури, розумного споживання: у речей залишаеться невикористана щннють, тому

реч! можуть або використовуватися повторно, або стати основою для створення чогось нового. Крам-ниця - не лише майданчик для продажу речей, у примщенш закладу також вщбуваються майстер-класи, е мюце для спшкування. Щодо сощально' складово', бшьшють речей вщдаються людям, як! 'х потребують, безкоштовно. Також допомагають коштами i працевлаштуванням. Зараз планують взяти на роботу двох жшок, як! переселилися до Харкова тсля початку АТО та мають малих дгтей. Одна ж!нка вже працевлаштована.

Фiнансування на початку: Вщкриття першо' крамнищ вщбувалося без залучення кредитних чи додаткових кошттв. Наталя Рябуха використовувала власш ресурси для започаткування проекту. Для вщкриття друго' крамниц! в Харков! було викорис-тано частину прибутку вщ першо' крамниц!. Також допомагали у закутвл! мебл!в та проведення ремонту два фонди, волонтери.

Маркетинг: Завдяки висвгтленню у мюцевих та ки'вських ЗМ1 вщкриття крамниц! про проект дь зналося багато людей, що стало великим по-штовхом. Обов'язково використовують також сощальш мереж!. Один з! сшвроб!тнишв постшно зай-маеться шдтримкою крамниц! в сощальних мережах: публ!куе новини, фотограф!' щкавих речей, як! приносять люди, ютори, пов'язаш з магазином, тощо. Окр!м того, так зване «сарафанне радю» сприяе поширенню шформаци про заклад. Позитивн! вщгуки вщ покупщв спонукають 'х знайомих вщвщати крамницю. Серед шших маркетингових стратегш - вшзш заходи, вуличш акцп та ярмарки.

Складнощi в роботi: Вщ початку проект три-мався на допомоз! волонтер!в. Але волонтери, як правило, можуть бути присутшми в крамниц! лише кшька годин чи один день на тиждень. До того ж волонтери часто зм!нюються, що може призводити до хаосу, втрати единого розум!ння, як! реч! мають ц!н-шсть.

Успiхи: Вдалими перюдами для крамниц! е пе-рюди пщняття продаж!в та пщвищення активност населення, принесення речей. В ц! перюди в крамниц! також оргашзовують щкав! заходи, наприклад, майстер-класи з дизайну одягу, перешивання речей тощо.

Джерело: Сощальне тдприемництво: eiд iдeг до су-спыьних змт / Свинчук А.А., Корнецький А.О., Гончарова М.А., НазарукВ.Я., ГусакН.С., Туманова А.А. -Кигв: ТОВ «Шдприемство «В1ЕНЕЙ», 2017. С. 73-74.

Кшний клуб «Айвенго» (м. Одеса)

Заснування: квгтень 2015 року.

Оргашзацшна форма дiяльностi: приватне шдприемство.

Мюя: формування гармошйних вщносин м!ж людиною та природою, отримання позитивних емо-ц!й вщ спшкування з конями.

Дiяльнiсть: надання послуг з навчання верхо-вш 'зд!, кшш прогулянки до моря та парку для до-рослих та д!тей. Заняття з шотерапл для бшщв АТО

та 'х родин, дгтей-сиргт та дгтей з порушеннями опо-рно-рухового апарату.

Кiлькiсть мращвнишв: 1 пращвник, 5-6 во-лонтер!в.

Iсторiя створення: На 16-й день народження Ольга Олшник отримала у подарунок кобилу, у яко' згодом народилося лоша. Дал! кшьшсть кобил та коней ставало все бшьше i було виршено вщкрити власний к!нний клуб. Частина послуг е платними: навчання верховш 'зд!, шотерашя, прокат i оренда карет, коней. Для ветерашв АТО та 'х с!мей, дгтей-сир!т !потерап!я безкоштовна. Щодо сощально' складово', все почалося з допомоги во'нам АТО: походок на Схщ з метою передати волонтерськ! вантаж! та загалом волонтерсько' тдтримки. П!зн!ше по-тр!бно було допомагати ветеранам АТО. Ольга Олшних звернулася до громадських оргашзацш, як! також допомагали ветеранам АТО. Так розпочалася д!яльнють з проведення шотерапп, спшкування з конями для ветерашв АТО та 'х с!мей. Згодом безкош-товн! заняття з шотерапп почали влаштовувати також для дгтей-сиргт.

Фiнамсування на початку: Вщкриття вщбу-лося за рахунок особистих збережень та власних ре-сурс!в. На початку був один кшь i зароб!тки в!д його роботи. Поступово кшькють коней зб!льшувалася: почали з одного - зараз близько десяти.

Маркетинг: К!нний клуб мае свш сайт в 1н-тернет!, також роздають флаери. Люди, як! позитивно вщгукуються про клуб, поширюють шформа-щю серед знайомих.

Складнощi в роботi: К!нний клуб «Айвенго» мае у своему розпорядженш конюшню. Але пщ час зими чи несприятливих погодних умовах (сильний в!тер, дощ чи сн!г) д!яльнють клубу призупиняеться, адже вс! заняття проходять на вулиц!. В!дсутн!сть кошттв для побудови критого прим!щення, де можна було б займатися увесь рш, складае головну проблему в д!яльносп клубу.

Усмiхи: Кон! викликають позитивн! емоцп у людей, як! приходять на заняття. Позитивн! вщгуки в!д людей, а також отримаш грамоти в!д громадських оргашзацш за допомогу ветеранам АТО та да-тям-сиротам - винагорода для пращвнишв клубу.

Джерело: Сощальне тдприемництво: eiд iдeг до су-спыьних змт / Свинчук А.А., Корнецький А.О., Гончарова М.А., Назарук В.Я., Гусак Н.С., Туманова А.А. Кигв: ТОВ «Шдприемство «В1ЕНЕЙ», 2017. С. 97-98.

Товариство з обмеженою вщмовщальшстю «ТРШШ» (м. КиТв)

Заснування: вересень 2000 року.

Оргашзацшна форма дiяльностi: ТОВ.

Мюя: працевлаштування ВПО !з зони АТО та окупованих територш

Дiяльнiсть: пошиття ун!форми та спецодягу на замовлення.

Кiлькiсть мрацiвникiв: 92.

Iсторiя створення: ТОВ «ТР1Н1Т1» вщ початку складався з кшькох п!дприемств: виробництво

в мГстГ КиевГ з пошиття дитячого взуття для танцГв (чешки з натурально! шкГри), шкГро-галентерейно! продукцГ! та аксесуарГв для мобГльних телефонГв (чохли, папки, рГзноманГтнГ шкГрянГ кейси, вГзит-нищ, обкладинки, ключнищ, портмоне та ш.) Г ви-робництво в м.СевастополГ з пошиття спещалГзова-ного та форменого одягу. ЦГ два напрямки юнували паралельно з 2000 року. З 2008 року пГдприемство почало брати участь у тендерах, державних закупГв-лях на формений та спецГалГзований одяг, внаслГдок чого суттево збГльшилися об'еми виробництва. ПГсля анекси Криму у 2014 рощ, була повнгстю при-зупинена робота пГдприемства в м. Севастополь ПГдприемству довелося створювати заново вироб-ництво з пошиття спецодягу в КиевГ, купувати нове обладнання та шукати працГвникГв, адже не всГ змо-гли пере!хати з Севастополя до Киева. З початком вГйни на ДонбасГ постало також питання працевла-штування переселенщв. ОскГльки пГдприемству тер-мГново потрГбнГ були працГвники, а в Ки!в пере!ж-джали люди Гз зони АТО Г шукали роботу, тдпри-емство дало оголошення про прийом на роботу пе-реселенцГв та готовнГсть навчати !х майбутнГй професГ!. Таким чином, з початку 2014 року ТОВ «ТРГНГЛ» почали займатися працевлаштуванням ВПО. Для того, щоб люди могли навчатися шиттю та працювати, було прийнято рГшення також допо-магати !м у пошуку житла. Люди, якГ проходять на-вчання чи розпочали роботу Г ще не отримують ви-сокГ заробГтки, як правило, не можуть забезпечити себе житлом. КерГвництвом пГдприемства було прийнято ршення пГти на зустрГч: допомагати у по-шуку квартири з прийнятною для працГвникГв вартГ-стю оренди або оплачувати мГсце в хостелГ, доки працГвник проходить процес адаптацГ!, навчання.

Фiнамсування на початку: Щодо вГдкриття нового цеху в Киев! - це були переважно власш ре-сурси Г частково пГдтримка програми ПРООН з пра-цевлаштування вимушено перемГщених осГб в Укра-!нг: купГвля частини необхГдного обладнання для нового цеху.

Маркетинг: С свГй сайт, де представленГ ви-роби, якГ вГдшиваються на пГдприемствГ - основна реклама. ОкрГм того, ТОВ «ТРИПЧ» постГйно бе-руть участь у державних закупГвлях. ВеликГ укра!н-ськГ пГдприемства: ДП «Укра!нська залГзнична швидкГсна компашя», ДП «МГжнародний аеропорт «БОРИСПIЛЬ», МГнгстерство оборони Укра!ни -клГенти пГдприемства, якГ давно знають про !х про-дукцГю завдяки державним закупГвлям.

Складнощi в роботi: Гострою е проблема житла для деяких працГвникГв: не всГ можуть жити у хостелГ (наприклад, сГм'! з дГтьми), чи умови в хос-тел! не найкращГ. Пщприемство хотГло б створити власний гуртожиток для працГвникГв, що було б на-багато дешевше для пГдприемства Г дозволило б створити необхГднГ умови для життя працГвникГв. ОкрГм гуртожитку, потрГбнг ресурси для подаль-шого розвитку виробництва, автоматизаци та при-швидшення деяких виробничих процесГв. ЗакупГвля

нового обладнання дозволить зробити продукщю бiльш конкурентоздатною, прискорить роботу та тдвищить заробiтну платню працiвникiв.

ycnix№ Найбiльший успix - це працевлашту-вання людей, те що вони змогли навчитися новш професи, незважаючи на вiдсутнiсть попереднього досвiду, та залишилися працювати на пiдприемствi.

Джерело: Сощальне тдприемництво: вiд ide'i до су-спыьних змт / Свинчук А.А., Корнецький А.О., Гончарова М.А., Назарук В.Я., Гусак Н.С., Туманова А.А. Кшв: ТОВ «Шдприемство «В1ЕНЕЙ», 2017. С. 137-138.

Пщмриемство громадськоТ оргашзацп «Бшоцер^вське учбово-виробниче пщмриемство Укратнського товариства стмих» (м. Бша Церква, Китвська обл.)

Заснування: червень 1933 року.

Оргашзацшна форма дiяльностi: органiзацiя громадського об'еднання.

Мiсiя: працевлаштування людей з порушенням зору або повною його вщсутнютю, створення адап-тованих робочих мiсць i особливих побутових умов та соцiальний захист.

Дiяльнiсть: виробництво електротеxнiчноi продукци: низьковольтна апаратура й електроуста-новчi вироби, системи безпеки для лiфтобудiвноi, машинобудiвноi галузей, транспорту та товарiв широкого вжитку. Близько 80% вироблено1' продукци реалiзуеться за кордоном. Сощальний захист та адаптацiя працiвникiв забезпечуеться шляхом проведения соцiальноi, медично1' та професiйноi реабь лiтацii людей з iнвалiднiстю.

Кiлькiсть мрацiвникiв: близько 800 (бшьше 50% працiвникiв - люди з iнвалiднiстю рiзниx нозо-логiй).

Iсторiя створення: У 1933 рощ було створено Украшське товариство ^пих, а пiзнiше - Бшоцер-кiвське УВП УТОС. Пiдприемство займалося виго-товленням чорнила та синьки, мотузок. З початком вiйии дiяльнiсть органiзацii була припинена. Пiсля 1943 року Бшоцершвське УВП УТОС вщновлюе свою роботу. Поступово вiдбувалося розширення дiяльностi, i з шнця 60-х початку 70-х рошв мину-лого столгття шдприемство встановлюе нове обладнання та розпочинае виробництво низьковольтно1' електротехшчно1' продукци. В перiод СРСР шдприемство виконувало великi державш замовлення з ви-готовлення складно1' теxнiчноi продукци (сигналь-но1' арматури та електровиробiв). Але у зв'язку з тим, що на початку незалежност Украши вiдбувся спад виробництва, Бшоцершвське УВП УТОС втра-тило частину ринку збуту. З метою покращення фь нансового стану тдприемства, вiдбулася змiна прю-ритету виробництва на виготовлення рiзноманiтниx виробiв широкого використання та реалiзацii товару на мiжнародному ринку машинобудiвноi та лiфто-будiвельноi галузей. Паралельно з розвитком виробництва, Бiлоцеркiвське УВП УТОС придшяе також увагу соцiальнiй сферг З метою реабiлiтацii пращв-нишв та розвитку ix здiбностей, на базi тдприем-

ства дтоть спортивш секцп, гуртки художньо' само-д!яльност!. Окр!м того, у власносп п!дприемства пе-ребувають медичний пункт, 2 гуртожитки, б!блю-тека, комп'ютерний клас. У комп'ютерному клас! використовуються спец!альн! тифлокомплекси -звуков! програми, адаптован! для незрячих.

Фiнамсування: Про джерела ф!нансування п!дприемства на початку його роботи неведомо. Зараз шдприемство е самоокупним, а також одержуе шльги в!д держави: не сплачуе податок на землю та прибуток, щороку отримуе державну пщтримку для розвитку сощально' сфери.

Маркетинг: Специфша даного п!дприемства полягае у тому, що бшьшють продукцп реал!зуеться завдяки зв'язкам з п!дприемствами л!фтово' галуз! кра'н СНД, як! тдтримуються багато рок!в. Просу-вання продукцп виробництва в!дбуваеться також через веб-сайт пщприемства.

Складнощi у робота Головна проблема - об-межений ринок збуту продукцп' п!дприемства в Украш! Продукц!я Бшоцершвського УВП УТОС орь ентована на промисловють (л!фтова, машинобуд!ве-льна), а в Украш простежуеться тенденц!я до зни-ження обсяг!в виробництва п!дприемств даних галу-зей промисловост!. Поза тим, в!дбуваеться пост!йне п!двищення вартост! сировини та енергоноспв, що п!двищуе соб!вартють виготовлено' продукцп' та ускладнюе пошуки ринку збуту за кордоном. Брак квал!ф!ковано' робочо' сили також е викликом для п!дприемства. П!дприемство потребуе молодих ква-л!ф!кованих фах!вщв техшчного проф!лю для пщви-щення конкурентоспроможност! виробництва

Усмiхи: П!дприемство займаеться пошуком за-мовлень, розробкою та виготовленням електротех-шчно' продукцп' (повний цикл) та ii збутом. Окр!м того, багато уваги прцщляеться колективу шдприемства: тдтримка та реабштащя людей з проблемами зору, допомога в реал!зацп потенщалу пращв-нишв та орган!зац!я в!дпочинку. Тяжка робота з по-долання ус!х складнощ!в на шляху роботи пщприем-ства та одночасна тдтримка пращвнишв з !нвалщ-н!стю - головне досягнення Бшоцершвського УВП УТОС.

Джерело: Сощальне тдприемництво: eiд iдeг до су-спыьних змт / Свинчук А.А., Корнецький А.О., Гончарова М.А., Назарук В.Я., Гусак Н.С., Туманова А.А. Кигв: ТОВ «Шдприемство «В1ЕНЕЙ», 2017. С. 153-154.

Об'еднання сшьськогосмодарських обслуговуючих коомеративiв «Чершпвщина еколопчна» (м. Чершпв)

Заснування: грудень 2014 року.

Оргашзацшна форма дiяльностi: обслугову-ючий кооператив.

Мюя: сприяння покращенню добробуту гро-мадян та пом'якшенню зм!ни кл!мату за допомогою вщновлення земель на осушених торфовищах та створення кооператив!в.

Дiяльнiсть: зб!р та переробка молока, вироб-ництво паливних брикет!в з деревини та деревно'

стружки, вiдновлеиия деградованих сшьськогосио-дарських торфовищ з метою зменшення викидiв ву-глецю та збереження бiорiзномаиiття. Кiлькiсть мрацiвникiв: 15.

Iсторiя створення: Об'еднання сшьськогосио-дарських обслуговуючих кооиеративiв «Чершпвщина еколопчна» створене в Шжинському район Чершпвсько! области В рамках проекту «ClimaEast: Збереження та стале використання торфовищ» (вироваджувальна агеицiя - Програма Розвитку Ор-ганiзацiï Об'еднаних Нацш в Украш) об'еднанню було надано техшчну доиомогу вiд Свроиейського Союзу. ОСОК «Чершпвщина еколопчна» об'еднуе кооператив «Калина» у селi Кукшин, та кооператив «Вертлвський» (с. Вертпвка). Кооператив у селi Кукшин приймае молоко у мюцевого населення. Завдяки сучасному обладнанню ирацiвники кооперативу ироводять аналiз молока та доплачують людям за якють i иiдвiз молока до мюця прийому. Переробкою молока займаеться безиосередньо об'еднання кооперативiв. Виробництво вiдбуваеться за замкну -тим циклом: починаючи з ирийому молока вщ мю-цевого населення до виробництва иастеризованого молока, сиру, вершив та масла. Споживачi иродук-цп кооперативу: громади навколишнiх сiл, е наира-цювання щодо иостачання продукцп в школи. Окрiм того, ОСОК «Чершпвщина еколопчна» отримала ще один грант вщ Програми Розвитку ООН в Укра-im для створення робочих мiсць виутрiшньо иеремь щених осiб. Кошти вiд гранту були витрачеш на за-куиiвлю та встановлення обладнання для розливу та пакування меду. Завдяки вiдкриттю кооперативу, вдалося створити новi робочi мюця та умови для ви-гщного продажу сiльськогосиодарськоï иродукцл селян, покращити рiвеиь життя людей в сшьських громадах. В с. Вертпвка об'еднанням кооиеративiв налагоджено виробництво иаливних брикетов, як використовують жителi мiсцевоï громади та бюд-жетнi оргаиiзацiï для опалення иримiщеиь. Вщк-риття цеху створило новi робочi мiсця для ирацевла-штування мiсцевоï молодi. ОСОК «Чершпвщина еколопчна» завдяки техшчнш шдтримщ Свроиейського Союзу також розвивае наирямок щодо заго-тiвлi кормiв для ВРХ як членiв кооперативу, так i жителiв навколишнiх сш. Обеднання кооиеративiв також займаеться збереженням природного середо-вища, оскшьки збереження та ращональне викорис-тання торфовищ - один iз головних наирямшв реа-лiзацiï иiлотного проекту СС та ПРООН в Украш! Збереження екосистеми вщбуваеться завдяки прове-деному очищенню та ремонту осушувально-зволо-жувально! системи «Смолянка» i створенню №жин-ського регiонального ландшафтного иарку. Завдяки дашй дiяльностi було збережено кшька десятков рiдкiсиих видiв флори та фауни. В даний час ОСОК «Чершпвщина еколопчна» ирацюе над проектом покращення санiтарно-гiгiеиiчного стану замуле-ного ставка, який знаходиться в селi Кукшин на те-риторп Кукшинсько! сiльськоï ради.

Фшансування на початку: В рамках реатза-ци проекту «ClimaEast: Збереження та стале викори-стання торфовищ», що впроваджуеться ПРООН в Украiнi, ОСОК «Чершпвщина екологiчна» була на-дана техшчна допомога на початку дiяльностi.

Маркетинг: Продукщя, вироблена ОСОК «Чернiгiвщина еколопчна», реалiзовуеться як серед мiсцевого населення, так i серед жителiв м. Киева та м. Чершгова. Розроблений дизайн власно1' торгово1' марки, шформащя розмiщуеться на сайп, через дру-кованi ЗМ1.

Складнощi у роботк Однiею з основних проблем, як виникли в процесi створення переробних пiдприемств в селах Шжинського району - це вщ-сутшсть достатньо1' шлькосп квалiфiкованиx пра-щвнишв. Не менш важливий фактор устшносп ро-боти кооперативу - це ствпраця з органами мюце-вого самоврядування. Негативно на роботу тдпри-емства впливае i нестабiльна полгтична ситуацiя в краiнi.

Усмiхи: Одним iз найбiльшиx досягнень ро-боти об'еднання - успixи в заготiвлi молока вiд населення за справедливою щною, виготовлення яшс-но1' продукци за доступними цiнами, створення ро-бочих мiсць для жителiв громад i як результат - по-кращення добробуту населення сш, в яких працюе ОСОК «Чершпвщина екологiчна».

Джерело: Сощальне тдприемництво: вiд iдеi до су-спыьних змт / Свинчук А.А., Корнецький А.О., Гончарова М.А., Назарук В.Я., Гусак Н.С., Туманова А.А. - К: ТОВ «Шдприемство «В1ЕНЕЙ», 2017. - с. 170-171.

Сощальне мщмриемство «Горiховий дiм» (м. Львiв)

Заснування: 2012 р.

Оргашзацшна форма дiяльностi: громадська органiзацiя + ФОП.

Мюя: долати бiднiсть, використовуючи моделi соцiального тдприемництва.

Дiяльнiсть: надання смачного i якiсного хар-чування та пропонуе послуги кейтерингу, пекарнi, щальш (доставка обiдiв у офiс). Прибуток, отрима-ний внаслiдок продажу виробiв i надання послуг, скеровуеться на фшансування потреб жшочого Центру та iншу дiяльнiсть благодiйноi оргашзацл «Фонд горixовий дам», який надае сощальш послуги потребуючим особам.

Кiлькiсть мрацiвникiв: 9.

Iсторiя створення: Цей бiзнес розпочався як громадська оргашзащя «Народна допомога», яка откувалась проблемою жiнок в складних життевих обставинах, тих, яш опинились на вулицi. Оргашза-щя займалась ix соцiалiзацiею спочатку за граитовi кошти, але поттм з'явилась iдея створити бiзнес-мо-дель, яка б надавала можливють п1дтримувати орга-нiзацiю власними силами. Так виникла пекарня «Го-рixовий дiм», яка не тальки отримуе прибуток для фшансування жшочого центру, але i надае мюце

професiйноi iитеграцii для жшок. Засновникам соцi-ального бiзнесу довелося вчитися веденню справ та виробничим процесом. У 2016 рощ завдяки про-грамi WNISEF шдприемство отримало кредит на розвиток нового напрямку - кейтерингу. Це дозво-ляе йому бути найкращими з точки зору якосп на-дання послуг та, одночасно, п1дтримувати i розши-рювати соцiальну складову тдприемства - допома-гати жiнкам, яш потрапили у складнi життевi обста-вини. Зараз пекарня працюе 24 години на добу та ви-п1кае бiльше як 1,5 тонни продукцй' на мiсяць. Клi-ентами е магазини, кафе, приватнi особи та компани. Громадська органiзацiя «Народна допомога» працюе у формап юридичноi особи, а пекарня - як фь зична особа-п1дприемець, разом вони формують со-цiальне шдприемство «Горixовий д^м».

Завдяки партнерам Renovabis та Благодiйиому Фонду iм. Митрополита Андрiя Шептицького соцi-альне шдприемство «Горixовий дiм» впроваджуе курс "Сощальне тдприемництво: вщ iдеi до вт1-лення" у рiзниx мiстаx для громадських активiстiв, дiлиться досвiдом створення та розвитку сошаль-ного бiзнесу.

Джерело: URL: http://gorihoviydim.com.ua.; https:// catering.walnut.house/.

Соцiальне мiдмриемство «Митi» (м. Китв)

Заснування:2015 р.

Оргашзацшна форма дiяльностi: унiтарне пiдприемство засноване громадською оргашзащею.

Мiсiя: створення можливостей для самореалi-зацЛ та фiнансовоi самостiйностi людей, переважно жiнок, з особливими потребами (ВПО, СЖО, ЛЖВ) шляхом надання матерiальноi допомоги.

Дiяльнiсть: займаеться виготовленням та роз-повсюдженням косметичних гiгiенiчниx засобiв: мило, шампуш, в тому числi твердi шампуш, скарби для обличчя та тша, креми, бальзами для губ, твердi парфуми. Всi надходження вiд продажу товарiв ви-користовуються на оплату праш та розвиток пiдпри-емства. 10% вiд прибутку щомiсяця перерахову-ються на благодiйиiсть.

Iсторiя створення:

У 2007 р. в Киевi засновано БО Мережа ЛЖВ. У 2016 р. ми розширили свою дiяльнiсть за рамки боротьби з епiдемiею СН1Ду, оновили статут i змi-нили назву на БО «100% життя. Киiвський регiон^>.

У 2015 р. для тдвищення органiзацiйноi спро-можност1 створено Соцiальне шдприемство «Mmi», яке займаеться виробництвом i продажом засобiв г1-гiени. В 2016 р. зареестровано ТМ «Mmi». Пщ цим брендом здiйсиюеться продаж засобiв гiгiени i догляду власного виробництва. На пiдприемствi пра-цюють жiнки з особливими потребами (ВПО, СЖО, ЛЖВ), що дозволяе стабшзувати ix життя i покра-щити матерiальний стан ix родин.

Джерело: URL: http://myti.com.ua/about-us/ ; http:// www.socialbusiness.in. ua/

Приклади з публжацй Перспективи розвитку сощального пщприемництва в УкраТш (08.10.2016 http://odesinform.com)

Один !з свгжих пpикладiв - вщкриття 1 жовтня 2016 року в Одес кафе "Buongiorno". Прикметами часу е не лише те, що шщатором сучасного пщпри-емства громадського харчування став вимушений переселенець з Луганська андр!й Залогш, а й отри-мання пiдпpиемцем мiжнаpодного гранту, що послужив стартовим капiталом для в!дкриття власного б!знесу. Характерно й те, що на нов! ро6оч! м!сця запрошено переселенщв, як! втратили житло й роботу внаслщок росшсько! агрес!! на сход! Укра!ни. I в цьому заклад! надають знижки учасникам Антите-рористично! операц!! на Донбас!.

Схоже шдприемство устшно функц!онуе i в сусщньому Миколаев!, де соц!альний пщприемець Микола Данцев реал!зував проект кафе-кондитерсь-ко! бельг!йського шоколаду ручно! роботи. Вщ 20 до 50% прибутку власник закладу вир!шив спрямувати на фшансування !потерап!! для д!тей з особливими потребами, а також надати робоч! м!сця для !хшх ба-тьк!в. У Киев! соц!альний пщприемець Леонщ Оста-льцев в!дкрив шццерда "Pizza Veterano", ставлячи за мету сприяти забезпеченню робочими м!сцями де-моб!л!зованих во!шв-учасник!в АТО. I водночас пройти реабштащю. Кр!м того, частину прибутку плануеться спрямовувати на реатзащю проект!в розвитку м!сько! шфраструктури. Та чи найб!льш яск-равим вз!рцем соц!ального п!дприемства е !вано-франк!вський ресторан "Urban 100", власники якого - 100 п!дприемц!в вклали по 1000 долар!в у розвиток справи - спрямовують весь прибуток на реал!защю громадських проектов мюта. Водночас "Urban 100" слугуе майданчиком, де обговорюються актуальн! громадськ! шщативи.

Ветераны АТО из Хмельницкой области организовали два кооператива: один производит мед, другой его перерабатывает и пакует.

- Полюбуйтесь, какая красота! - с добродушной улыбкой говорит участник АТО Максим Петрик из города Шепетовка Хмельницкой области,

демонстрируя нам коробку и корзинку с продукцией кооператива «ФронтМед», который он организовал вместе с побратимами минувшей осенью. - Это подарочные наборы на Рождество и Новый год. В баночках мед наиболее ценных сортов, ядра грецких орехов в меду (этот продукт способствует работе головного мозга), сухофрукты в меду (отличный иммуностимулятор), цветочная пыльца (чистит сосуды), сушеные фрукты, целебные травяные чаи. Вместе с баночками положили ручной работы свечи из вощины (пустых пчелиных сот) и елочные игрушки. С выпуска таких комплектов начинаем работу нашего кооператива. Кто хочет нас поддержать, заказывайте подарочные наборы на страничках «ФронтМеда» в социальных сетях: «Фейсбук», «Твиттер», «Инстаграм».

Рассказывать о войне Максим не любит. Сообщил нам лишь, что попал в армию в третью волну мобилизации осенью 2014 года. Служил санитарным инструктором в 26-й артиллерийской бригаде. Пробыл на войне полтора года. Демобилизовался после второго ранения.

«Обучение ветеранов ведению медового дела провели за польский грант в 19 тысяч евро».

- Членами кооператива стали не только мы, ветераны АТО, но и наши жены, матери, - продолжает Максим Петрик. - Дело в том, что «ФронтМед» специализируется на переработке и расфасовке меда, так что для женщин работы предостаточно.

Работаем с продукцией кооператива «Медо-край», который тоже организовали ветераны АТО - из соседнего Красиловского района Хмельницкой области. Они создали свое предприятие одновременно с нашим - минувшей осенью. В «Медо-край» вошли фронтовики-пасечники (следует сказать, что в селахХмельнитчины многие семьи занимаются пчеловодством). Лидером «Медокрая» стал ветеран АТО Файзиддинджон Рахимов из поселка городского типа Антонины. Он местный житель, имеет высшее образование (закончил Каменец-Подольский национальный университет имени Ивана Огиенко), по специальности школьный учитель.

Толчком к созданию обоих наших кооперативов стало то, что минувшим летом фронтовиков Ше-петовского и Красиловского районов пригласили пройти обучение в «Школе социальной апитерапии для воинов АТО» (апитерапия - лечение с помощью пчел и продуктов пчеловодства. - Авт.).

- Эту школу мы организовали за грант в 19 тысяч евро, предоставленный Министерством иностранных дел Польши, - говорит руководитель общественной организации «Украинский кооперативный альянс», доцент Папского Григорианского университета в Риме Зиновий Середа. - Нужно не только помогать бойцам на фронте, но и поддерживать их после демобилизации, ведь адаптироваться к мирной жизни многим фронтовикам довольно сложно. У нас возникла идея научить вернувшихся с войны бойцов заниматься бизнесом, связанным с медом. Мы им сказали: если вам не удается найти работу, сами станьте предпринимателями.

В нашей команде есть небольшая группа, которая ищет сведения о зарубежных грантовых программах и разрабатывает проекты для получения средств по ним. Благодаря этим людям удалось выиграть польский грант на то, чтобы провести обучение фронтовиков в «Школе социальной апитерапии для воинов АТО».

Нам также пошли навстречу органы власти поселка Антонины. Там находится старинный замок польских шляхтичей Сангушко-Потоцких. Сохранились несколько строений бывшего дворцового ансамбля (сам дворец был сожжен большевиками

в 1919 году. - Авт.). Эти здания в хорошем состоянии благодаря усилиям местной общины. Нам разрешили провести там обучение ветеранов АТО. В селах новости распространяются быстро, так что о нас узнали все местные жители. Освоить науку ведения бизнеса изъявили желание более 80 фронтовиков. Однако финансовые возможности позволили взять на обучение только 30. Лекции в течение трех месяцев им читали опытные предприниматели, экономисты, юристы, технологи, маркетологи... В ходе обучения слушатели составляли бизнес-планы.

*Максим Петрик: «Наш кооператив начал работу с создания вот такого подарочного набора продуктов на основе меда»

«В бизнесе побеждают сильные духом. На войну в числе первых пошли именно такие люди»

- Занятия проводились в июле, августе и сентябре, - говорит глава благотворительного фонда, участвовавшего в создании школы, Татьяна Василик. - Это время различных сельскохозяйственных работ, тем не менее почти все слушатели каждые выходные исправно являлись на занятия. Уже упоминавшийся Файзиддинджон Рахимов на все лекции приходил вместе с женой и дочерью. Он человек ответственный, деловой. Неудивительно, что когда в ходе работы курсов возникла идея создать два кооператива, руководителем одного из них - «Медокрай» - избрали Файзид-динджона. Лидером «ФронтМеда» стал Максим Петрик. Эти предприятия увеличили число своих работников за счет ветеранов, которые не смогли пройти курс обучения в нашей школе. В результате в каждом из кооперативов стало примерно по 40 человек.

- В Шепетовке работает общественный центр, который предоставил нам помещение пло-

щадью 150 квадратных метров для размещения цеха по производству продуктов на основе меда и их расфасовке, - говорит Максим Петрик. - В наших планах - создать целый завод с современными технологическими линиями.

Мы в кооперативе решили, что десять процентов прибыли будем тратить на профессиональное обучение фронтовиков и создание для них рабочих мест. Намерены оказывать помощь семьям погибших.

- Меня пригласили в «Школу социальной апитерапии для воинов АТО» прочесть лекции по ведению бизнеса, но, познакомившись со слушателями, я решил стать инвестором и консультантом кооперативов, которые организовали ветераны, - говорит предприниматель Василий Миракин. - Общаясь с этими людьми, я подметил: у них есть очень важное для предпринимателя качество -внутренняя готовность начать что-то новое, идти на риск. В бизнесе побеждают сильные духом. На войну в числе первых пошли именно такие люди.

Сейчас вместе с диетологами и специалистами по пищевым технологиям создаем новые продукты для оздоровительного питания. Например, обезвоженные яблоки, морковь, имбирь, лимон, свеклу, чеснок, лук и различные сочетания этих продуктов в меду (он, кстати, является превосходным консервантом).

- Мы намерены расширить наш ассортимент за счет местных минеральных вод, - делится планами Максим Петрик. - Я по специальности медик, поэтому заинтересовался возможностью лечения людей с помощью пчелиного яда и других продуктов пчеловодства. Планирую ввести в наш ассортимент линейку лечебных продуктов.

- Обычная в Украине практика: оптовики скупают мед у пасечников по цене сырья - гривен по 40 за килограмм, и затем продают за рубеж в несколько раз дороже, - замечает Татьяна Василик. - В результате пасечники зарабатывают немного. В случае с кооперативами фронтовиков ситуация иная: одни производят мед, другие его перерабатывают и фасуют. Вкладывается дополнительный труд, а это заработок для семей ветеранов.

Джерело: Ветераны АТО-кооператоры: «Десять процентов прибыли будем тратить на создание рабочих мест и обучение фронтовиков». URL: http://fakty.ua/ 252059-desyat-procentov-pribyli-budem-tratit-na-sozdanie-rabochih-mest-i-obuchenie-frontovikov.

Стаття надшшла до редакцл 22.03.2018

Прийнято до друку 19.06.2018