CC BY
96
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1 Закон України “ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” від 16.07.99 р. № 996
- ХІУ (із змінами та доповненнями)
2 Облікова політика Укрзалізниці
затверджена Наказом Укрзалізниці № 17-Ц від
19.01.2000 р. із змінами та доповненнями
внесенними Наказами Укрзалізниці від 24.03.2000 р. №109-Ц; від 22.12.2000 р. №598-Ц; від
03.07.2000 р. №254-Ц; від 29.12.2000 р. №625-Ц; від 26.11.2001 р. №645-Ц; від 01.02.2002 р. №46-Ц; від 31.01.2003 р. №30-Ц3; від 09.07.2003 р. №258-Ц3
3 Методичні рекомендації по
застосуванню на залізничному транспорті
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”,
затверджені наказом Укрзалізниці від 22.12.1999р. № 362-Ц (із змінами)
4 Методичні рекомендації по
застосуванню на залізничному транспорті
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2”Баланс”, затверджені наказом Укрзалізниці від 22.12.1999р. № 362-Ц, (із змінами)
5 Методичні рекомендації по
застосуванню на залізничному транспорті Положення (стандарту бухгалтерського обліку 4 ” Звіт про рух грошових коштів”, затверджені наказом Укрзалізниці від 22.12.1999р. № 362-Ц, (із змінами)
6 Методичні рекомендації по
застосуванню на залізничному транспорті Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затверджені наказом Укрзалізниці від 03.07.2000р. № 254-Ц, (із
змінами)
7 Методичні рекомендації по
застосуванню на залізничному транспорті Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальні активи”, затверджені наказом Укрзалізниці від 30.12.1999р. № 379-Ц, (із
змінами)
Експерт редакційної колегії к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова І.В.
УДК 658.011
КОНТРОЛІНГ У СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
Дикань В.Л., д.е.н., професор,
Плугіна Ю.А., студентка магістратури (УкрДАЗТ)
Устатті розглянуто поніття «контролінг», визначено основні функції контролігну, реалізація яких дозволить попередити виникнення кризових ситуацій на підприємстві.
Постановка проблеми та її зв’язки з науковими чи практичними завданнями. У
сучасний період трансформації умов господарювання відбувається зміна парадигми управління, що передбачає зміну цілей і завдань підприємства, законодавчих умов і зовнішнього середовища. На зміну централізованому приходить стратегічне управління. Сучасне промислове
підприємство є складною динамічною системою, орієнтованою на досягнення конкретних цілей.
Удосконалюючи систему управління
підприємством, доцільно орієнтуватися на досягнення головної місії - одержання оптимального прибутку, а також рішення конкретних оперативних, поточних і стратегічних завдань. Новий механізм управління вимагає нових підходів, одним із яких є контролінг. Розвиток і становлення системи контролінга обумовлені реаліями ринку, його стихійністю, нестабільністю цін і збуту. Все це надає контролінгу, як
© Дикань В.Л., Плугіна Ю.А.
Вісник економіки транспорту і промисловості № 25, 2GG9
20
самостійному науковому напрямку, властивості якісного й кількісного орієнтованого методу управління.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню основних питань функціонування контролінгу на підприємстві приділяють особливу увагу такі іноземні й вітчизняні вчені-економісти, як Р. Манн, Е. Майер, Д.Хан, Е. Ананькіна, С. Данілочкин, Н. Данілочкина, А.Карминский, і інші [1-5]. Однак питання, пов'язані із впровадженням контролінга в управлінський процес на підприємстві залишилися недостатньо розглянуті. Це безумовно підтверджує актуальність дослідження проблеми.
Виклад основного матеріалу
дослідження. Система управління потребує інформаційно-аналітичної підтримки процесів прийняття управлінських рішень на основі функціонування спеціалізованих підрозділів, які займалися б кількісною і якісною оцінкою застосовуваних методів управління, їхньою відповідністю умовам зовнішнього середовища, що динамічно змінюються. Для рішення цього завдання є доцільним використати методи й інструменти контролінга - як ефективної системи управління підприємством, що забезпечує його успішне функціонування в довгостроковій перспективі.
Виникнення й еволюція контролінга, як інструмента управління безпосередньо обумовлені розвитком й ускладненням структури ринкових відносин. Необхідно відзначити, що в цей час сутність контролінга, як виду комплексно сформованої сфери знань в економічній теорії й практиці ще остаточно не сформована.
Поняття контроліинга, як наукової категорії виникло від англійського слова <йо соШот» - контролювати, управляти, що у свою чергу виникло від французького слова, що означає < реєстр», < перевірочний список». Згодом в 90-і рр. одержало свій розвиток й в Україні у зв'язку з пошуком механізмів, здатних забезпечити
ефективне функціонування господарюючих суб'єктів у ринкових умовах.
Існує безліч визначень контролінга,
починаючи з розгляду його як варіанта управлінського обліку до визнання контролінга філософією менеджменту. Різноманіття визначень і поглядів свідчить про те, що контролінг є
напрямком, що інтенсивно розвивається в області теорії й практики управління підприємством.
Найбільш точним стало визначення Дитера Хана [5] - контролінг- автоматизована система управління управлінням. Відповідно до цього, контролінг ґрунтується на трьох
компонентах: економічній системі, управлінні,
інформаційній системі. Наявність цих трьох складових підтверджується історичними етапами
розвитку контролінга, протягом яких змінювалися пріоритети й орієнтації концепції:
- система обліку (1930-і рр.);
- управлінська інформаційна
система (1970-1980-і рр.);
- система управління.
Перша група концепцій з'явилася в 1930-і рр. Дана концепція застосовується в тих випадках, коли переслідуються інформаційні цілі, які можуть бути реалізовані за допомогою даних бухгалтерського обліку. Увага концентрується на забезпеченні прибутку всього підприємства,
незважаючи на розходження з метою
господарських областей й окремих співробітників. Представником даної концепції є Д.Шнайдер.
Найбільшу популярність концепція з орієнтацією на інформацію придбаля в 1970-1980-і рр., що збіглося з розвитком комп'ютерних технологій і комунікацій. Відповідно до даної концепції поряд з бухгалтерською
використовується кількісна і якісна інформація, причому її джерелом є безпосередньо господарські області підприємства. Представником даної концепції є Т.Райхманн, який вважав основним завданням контролінга забезпечення керівництва підприємства інформацією для прийняття рішень.
Концепція з орієнтацією на координацію базується на розходженнях між системою управління й системою виконання. Первинна координація виконання управлінських рішень є завданням самої системи управління. Вторинна координація усередині управлінської системи, що розбивається на ряд підсистем, відноситься до контролінгу. Розрізняють дві групи концепцій - з орієнтацією на планування й контроль й орієнтацією на управлінську систему в цілому.
На думку Х.-Ю. Кюппера, функція контролінга складається в координації всієї управлінської системи для забезпечення цілеспрямованого управління підприємством. Виконуючи координуючу функцію, контролінг сприяє досягненню всієї системи цілей діяльності підприємства.
Основна мета контролінга - орієнтація управлінського процесу для досягнення цілей, що стоять перед підприємством [4]. На підставі аналізу літературних джерел [1 - 5] можна виділити наступні напрямки контролінга, що забезпечують виконання поставлених цілей:
- підвищення ефективності діяльності
підприємства;
- координація управлінської діяльності
по досягненню цілей підприємства;
- забезпечення необхідної
інформаційної й консультаційної підтримки;
- прийняття управлінських рішень
шляхом інтеграції процесів збору, обробки, підготовки, аналізу й інтерпретації інформації;
Вісник економіки транспорту і промисловості № 25, 2GG9
21
- надання необхідної інформації для управління трудовими й фінансовими ресурсами;
- забезпечення дієздатності
підприємства на рівнях стратегічного й тактичного управління;
- оптимізація витрат і максимізація прибутку підприємства за рахунок забезпечення ефективного й своєчасного управління;
- орієнтація управлінського процесу на
максимізацію прибутку й вартості капіталу при мінімізації ризику й збереженні ліквідності й
платоспроможності підприємства;
- створення й забезпечення
функціонування загальної інформаційної системи управління підприємством.
Таким чином, контролінг виконує функції консультування й обслуговування, обґрунтування й реалізації рішень. Ці спеціальні завдання контролінга поширюються як на підприємство в цілому, так і на його товарні, функціональні й регіональні підрозділи, а також на групи продукції й послуг, програми заходів і проекти на всіх рівнях управління.
Функції контролінга визначаються поставленими перед підприємством цілями й включають ті види управлінської діяльності, які забезпечують досягнення цих цілей. Сюди відносяться: облік; підтримка процесу планування; контроль за реалізацією планів; оцінка процесів, що протікають; виявлення відхилень, їхніх причин; розробка рекомендацій для усунення причин, що викликали ці відхилення.
Під сферою обліку завдань контролінга розуміють створення системи збору й обробки інформації, необхідної для прийняття
управлінських рішень на різних рівнях керівництва. Це необхідно для розробки стратегії діяльності господарюючих суб'єктів й їхніх структурних підрозділів, а надалі й для підтримки системи ведення внутрішнього обліку інформації про протікання технологічних процесів. Важливими є підбор або розробка адекватних методів обліку, а також критеріїв оцінки діяльності підприємства в цілому і його окремих підрозділах.
Система контролінга інформаційно підтримує розробку базисних планів (планів продажів, ліквідності, інвестицій і т.д.); координує окремі плани за часом й змістом; перевіряє складені плани на повноту й можливість реалізування, що дозволяє скласти єдиний оперативний (річний) план підприємства. При цьому служба контролінга не займається питаннями, що планувати, а радить, як і коли планувати, і оцінює можливість реалізації запланованих заходів.
Служба контролінга на підприємстві повинна прагнути так управляти процесами поточного аналізу й регулювання планових і
фактичних показників діяльності підприємства, щоб, по можливості, уникнути помилки, відхилення та прорахунку - як короткостроковому періоді, так й у майбутньому.
Таким чином, основними завданнями контролінга є виявлення проблем і коректування діяльності підприємства до того, як дані проблеми переростуть у кризу. Для цього необхідно проаналізувати фактичний стан підприємства, спрогнозувати його розвиток, виявити можливі місця відхилень від запланованих параметрів і забезпечити їхнє усунення.
Результативність рішення виявленої проблеми визначається тим, наскільки добре скоординовані цілі різних рівнів управління, засоби й методи їхньої реалізації.
Контроліинг являє собою синтез методів й інструментів, використовуваних у теорії менеджменту, логістиці, бухгалтерському обліку й адаптованих до ринкових умов.
Для попередження виникнення кризових ситуацій у майбутньому на підприємстві в рамках створення служби контролінга повинні бути реалізовані наступні функції, які повною мірою відповідають процесу контролінга:
- моніторинг стану економіки, включаючи дослідження бізнесів-процесів підприємства, оцінку якості цих процесів;
- сервіс, що передбачає інформаційне обслуговування контролінга з використанням планових, нормативних, фактичних даних зміни економічних, соціальних, екологічних й інших показників;
- управління у вигляді прийомів і методів раціонального сполучення елементів і ланок керуючої системи і її взаємозв'язку з керованим об'єктом у часі й просторі;
- контроль й аналіз, що припускає використання даних первинної інформації про господарські операції; виявлення, узагальнення, аналіз результатів виробничої діяльності; аналіз виявлених відхилень від стратегічних цілей й їхнє усунення;
- упорядкування, що передбачає визначення індикаторів системи раннього попередження й розпізнавання;
- розробка методології прийняття рішень, у тому числі цільових показників.
Контролінг особливо ефективний на підприємствах з високим рівнем
диверсифікованості, зокрема зайнятих одночасно виробництвом, реалізацією й продажем різних виробів, робіт, послуг. Контролінг дозволяє оцінити ефективність різних видів діяльності. В умовах погіршення економічного становища підприємства від служб контролінга очікують більшою мірою послуг з координації планів, аналізу причин відхилення від затверджених
Вісник економіки транспорту і промисловості № 25, 2GG9
22
планів, а також рекомендацій із забезпечення виживання на найближчу перспективу.
Таким чином, в умовах невизначеності й динамічності соціально-економічного середовища застосування контролінга у вигляді цілісної концепції управління підприємством є реальною конкурентною перевагою. Воно виражається в тім, що контролінг прагне забезпечити довгострокове існування економічної системи, а реалізація всіх його функцій націлена на прагнення максимально скоординувати дії персоналу підприємства для досягнення основних цілей.
Висновок. Підводячи підсумки, слід зазначити, що для досягнення підприємством успіху й визнання його на ринку необхідно впроваджувати в практику систему контролінга, що виступає як система забезпечення виживання компанії в короткостроковому періоді, націлена на оптимізацію прибутку в довгостроковому періоді. Контролінг, як інструмент ефективності управління підприємством, дає можливість впливати на процеси, які відбуваються на підприємстві, віддзеркалює реальну картину справ, допомагає розібратись у можливих наслідках прийняття рішень.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Контроллинг в бизнесе. Методологические и практические основе построения контроллинга в организациях /
A.М.Карминский, Н.И. Оленев, А.Г. Примак, С.Г. Фалько. 2-- е изд. - Г.: Финансы и статистика, 2002.
- 256с.
2. Контроллинг как инструмент управления предприятием / Э.А.Ананькина, С.В. Данилочкин, Н.Г. Данилочкина и др.; Под ред. Н.Г.Данилочкиной. - Г.: Аудит, ЮНИТИ, 1999.297 с.
3. Манн Р., Майер Э. Контроллинг для начинающих: Пер. с нем. Ю.Г. Жукова / Под ред.
B.Б. Ивашкевича. 2-е изд., перераб. и доп. М.: «Финансы и статистика», 1995. 304 с.
4. Сухарева Л. А. Контроллинг - основа управления бизнесом / Л.А. Сухарева, С.Н. Петренко. - К.: Эльга, Ника-центр, 2002. - 208с.
5. Хан Д. Планирование и контроль: концепция контроллинга: Пер.с нем. / Под ред. и с предисл. А. А. Турчака, Л.Г. Головача, М. Л. Лукашевича. М.: «Финансы и статистика», 1997. 800 с.
Експерт редакційної колегії к.е.н., доцент УкрДАЗТ Якименко Н.В.
УДК 658.7
ОБГРУНТУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇЇ ІНТЕГРОВАНОГО ЛОГІСТИЧНОГО СЕРВІСУ З УРАХУВАННЯМ СПЕЦИФІКИ ПІДПРИЄМСТВ ПРИКОРДОННОГО РЕГІОНУ
Дикань О.В., к.е.н., доцент (УкрДАЗТ)
В статті проаналізовано процеси трансформації ринку послуг в умовах переходу України до сервісної економіки і адаптації її до світової практики організації інтегрованого сервісу; розглянуто методичні підходи, що забезпечують створення і реалізацію потокової моделі руху товарів і послуг в прикордонному регіоні.
Постановка проблеми та її зв’язки з науковими чи практичними завданнями.
Еволюційний хід розвитку української ринкової економіки припускає направлений рух від ринку продавця до ринку покупця, що, у свою чергу, обумовлює її трансформацію в економіку сервісного типу. Ознакою такої трансформації стає прояв цілого ряду тенденцій. Перш за все, мається
© Дикань О. В.
на увазі розвиток галузей сфери сервісу, наслідком якого є зростання обсягів виробництва і споживання послуг.
Статистичні дані свідчать про інтенсивний розвиток послуг соціального характеру і значні структурні зміни на користь інтелектуальної складової. Аналогічна тенденція складається і відносно послуг виробничого характеру, проте
Вісник економіки транспорту і промисловості № 25, 2GG9
23
