CC BY
91
УДК 331.5.009.12 Асист. О.М. Мартин - УкрДЛТУ
КОНКУРЕНЦ1Я НА РИНКУ ПРАЦ1 У ПЕРЕХ1ДН1Й ЕКОНОМ1Ц1
УКРА1НИ
Проаналiзовано конкуренцiю на ринку пращ. Обгрунтоваш монопсонiя та оль гопсонiя на ринку пращ у перехщнш економiцi Украши.
O.M. Martin - USUFWT The competition of labour market in transitional economics of Ukraine
In the article the competition of labour market is analyzed. Monopsony and oligopsony of labour market in transitional economics of Ukraine are grounded.
Ринок пращ узгоджуе штереси найманих пращвниюв i тдприемщв при визначент щни пращ та умов його функщонування. Певний стан цього ринку, який визначаеться умовами конкуренцп, використовуеться вщповщ-ними суб'ектами ринку пращ для досягнення вигоди, що впливае на зайня-тють як на нацiональному, так i регiональних ринках працi.
Конкуренцiю на ринку пращ як явище багатопланове однозначно трактувати не можна. У першу чергу слщ звернути увагу на конкуренщю як з боку попиту на працю, так i з боку И пропозицп. З боку пропозицп працi конкуренщя виникае як мiж безробiтними за отримання мiсця працi, так i мiж квалiфiкованими працiвниками за бшьш оплачуванi робочi мiсця. Щоб отри-мати мiсце працi, працiвник повинен запропонувати бшьш яюсну працю, яка передбачае певний рiвень квалiфiкацil, висою знання, досвiд, вмiння викону-вати складну роботу, здатнiсть до творчо! працi. У конкурентнiй боротьбi пе-ремагае той, хто пропонуе бшьш яюсну робочу силу. Iнодi таю мюця одержу -ють працiвники, яю брали участь у вiдповiдних конкурсах.
Конкуренщя з боку попиту на працю виникае мiж пiдприемцями за можливють залучення у фiрму досвщчених i квалiфiкованих працiвникiв. При цьому важко не погодитись iз точкою зору В.М. Петюха, який заявляе, що "чим актившша конкуренцiя мiж власниками робочо! сили за право зайняття робочого мiсця та роботодавщв за залучення квалiфiкованоl робочо! сили" [7, ст.43], тим ефективнiше функщонуе ринок працi. Зауважимо, що попит на квалiфiкованих працiвникiв зростае постшно, проте загальний попит на працю може бути незмшним або нав^ь знизитися. Такий попит можна назвати сегментним, оскшьки вiн стосуеться певно! групи працiвникiв, квалi-фжащя яких е високою. Такий сегментний характер мае не тшьки попит, але i пропозицiя працi. З приводу цього С.А. Дятлов зауважуе, що конкуренщя на ринку пращ стимулюе, активiзуе i координуе "дп економiчних агентiв, якi формують попит i пропозицiю на робочу силу в межах певного сегменту через щновий мехашзм оплати пращ" [3, ст.93]. На ринку пращ е велика кшь-кiсть рiзних агентiв (суб'ектiв), якi "диференцiйованi по сегментах i мотивах дiяльностi" [3, ст.93]. Аналiзуючи конкуренцiю на ринку пращ з боку пропо-зицп працi, слiд враховувати часовий фактор. У короткостроковому перiодi ринок пращ характеризуеться мiжсегментною немобiльнiстю i вщсутшстю конкуренцil мiж найманими працiвниками, що належать до рiзних сегментiв.
За наявност достатнього часу працiвник мае змогу подолати мiжсегментнi бар'ери, пiдвищуючи свш освiтнiй i квалiфiкацiйний рiвень.
Залежно вiд ступеня конкуренци на ринку пращ як у зарубiжнiй [8, ст. 456-482; 12, ст. 322-363], так i в украшськш лггературЦ6, ст. 44-47; 7, ст. 38-41] видшяють такi його моделi: досконало конкурентний ринок працi; монопсонiчний ринок пращ; монопольний ринок пращ; двостороння монопо-лiя. Досконало конкурентний ринок пращ не юнуе у сучаснш ринковiй еко-номiцi. Неможливе його юнування i в умовах перехщно! економiки до ринку. У сучасних ринкових умовах i пiдприемцi, i найманi працiвники можуть впливати i впливають на цiну працi i рiвень зайнятостi.
В Укра!ш в умовах командно-адмшютративно! системи ринок пращ в цшому виступав, як монопсошчний ринок працi, на якому великш кiлькостi продавцiв робочо! сили протистояв по сут один покупець - держава, що була единим власником засобiв виробництва. Держава, яка виступала в ролi монопольного покупця робочо! сили в межах вЫе! економiки, диктувала всi умови пращ та 11 оплати (тому i був низький рiвень оплати пращ), умови вщпочин-ку, обсяги виробництва продукци, цiни тощо, дД1" держави не були обмежеш силами конкуренци. У даному випадку мова йде про дуже специфiчну мо-нопсошю. По-перше, держава володiе полiтичною владою, i по-друге, вона одночасно е монополютом на товарному ринку.
Дискусшним з цьому приводу е висловлювання I. Петрово!, яка харак-теризуе модель ринку пращ в умовах командно-адмшютративно! системи "як подвшну монополш держави на ринку пращ" [6, ст. 45]. На цьому ринку "продавець i покупець уособлений в одному монополют - держав^ яка шдмь няе своею дiяльнiстю функци решти суб,ектiв працi" [6, ст. 45-47]. Звичайно, на ринку пращ була вщсутня конкуренщя. Проте держава не була монополю-том з боку пропозицп пращ. Виразником трудових iнтересiв працiвникiв мали бути iснуючi на той час профспшки, але !хня дiяльнiсть була формальною, сво!х функцiй вони не виконували. Пропозицiю працi створювали самi пра-цiвники. Держава була единим роботодавцем. Тому пращвник мав вибiр: або бути безробiтним, або продавати свою здатшсть до пращ монопсошсту-дер-жавi за низьку заробггну плату.
У 90-х роках ХХ ст. в Укра!ш тривале перевищення пропозицп працi над попитом на не!, з одного боку, та неоргашзовано! i малоефективно! ди профспшок, з другого - посилили загалом монопольнi позици на ринку пращ з боку держави. В украшськш лiтературi вказуеться, що негативш тенденци в розвитку вiтчизняного ринку пращ пояснюються збереженням та модифжа-щею "рудиментарних тенденцiй державного монопольного диктату шд гас-лом радикальних ринкових реформ" [5, ст. 128]. Держава у перюд роздержав-лення i приватизацп у 1-iй половинi 90-х рокiв володiла одноосiбним моно-польним правом регулювання i впровадження ринкових реформ, при цьому вона залишалась монополютом-роботодавцем.
Монопольне становище держави на ринку пращ юнуе i сьогодш: держава займае ще значну частку в економщь На шдприемствах державно! фор-ми власностi у 2001 р. вироблялося 20,5 % промислово! продукци i було
зайнято 50,1 % пращвниюв вiд загально! кiлькостi працiвникiв, зайнятих в уЫх галузях економiки [13, ст. 308-309]. У державному секторi економiки практично збереглися принципи оргашзаци оплати пращ вщ старо! командно! системи: централiзоване обмеження заробiтно! плати i вiдповiдна розпо-дiльча полiтика.
Монопольне становище держави на ринку пращ посилилось i тим, що в 1-й половиш 90-х рр. вона практично зламала ошр профспiлок (на початку 90-х рр. почали формуватись вшьш незалежш профспiлки) i встановила над-низьку заробiтну плату, перш за все, мшмальну заробiтну плату. Якщо у 1990 р. середньомюячна заробiтна плата перевищувала величину вартост мь нiмального споживчого бюджету у 2,24 раза, то у 2-ш половит 90-х рр. се-редньомюячна заробiтна плата становила близько половини величини про-житкового мiнiмуму. Даш свдаать, що у 2001 р. середньомюячна заробiтна плата працiвникiв, зайнятих в галузях економжи становила 311,08 грн. [10, ст. 250], що майже дорiвнювало величиш прожиткового мшмуму (311,3 грн.). Середньомiсячна заробiтна плата в Укра!ш у перерахунку на до-лари США у 2001 р. становила 57,9 дол. [10, ст.257]. Це значно нижче, шж у Польшд, Чехи, Угорщиш, Росп, Казахстанi, не говорячи про кра!ни з ринко-вою економiкою.
Монополiя держави на ринку працi в Укра!ш пiдриваеться з появою рiзних форм господарювання i форм власност^ а також з розвитком гнучкого ринку пращ, тобто використанням таких нових прогресивних форм зайнятос-т^ як самозайнятють, неповний робочий тиждень, тимчасова робота, надомна робота. Так, в Укра!ш роль недержавного сектору економжи почала зростати у 2-ш половиш 90-х рр. У 2001 р. порiвняно з 1995 р. попит на працю на шдприемствах колективно! форми власность зрю у 2,4 раза, а на приватних шдприемствах - у 2,2 раза, а на державних шдприемствах вш зменшився на 28,82 % [9, ст.32; 10, ст.54].
Розвиток недержавного сектору економ^ сприяе виникненню малих шдприемств. Саме малий бiзнес в розвинутих кра!нах забезпечуе до 60 % нових робочих мюць [2, ст.7]. Аналопчна тенденцiя характерна для кра!н з пере-хiдною економiкою. Так, у Польщд i Чеськiй Республщ близько 45 % робочих мюць надаеться малими пiдприемствами, в Роси - це близько 20 % [4, ст.7].
В Укра!ш з 2000 р. спостершаеться зростання загально! кшькосп малих пiдприемств i збiльшення попиту на працю на цих пiдприемствах. У 2001 р. на 10 тис. населення припадало лише 47 малих шдприемств [11, ст.3]. Водночас, на думку економю^в, для створення нормального економiчного середовища !хня кiлькiсть мае бути принаймш у 10 разiв вища [1, ст.34-40].
Отже, поступовий розвиток шдприемств недержавно! форми власнос-тi i розвиток нових форм господарювання означае, що на ринку працi з'явля-ються фiрми-роботодавцi. Тому на нащональному ринку працi великiй кшь-кост найманих працiвникiв протисто!ть невелика кшьюсть роботодавцiв. Та-ка ситуацiя, на наш погляд, означае, що ринок пращ зараз в цшому вщповщае умовам олшопсони ринку працi, для якого характерш в цiлому таю ознаки:
• зароб^на плата е низькою (нижче рiвня зароб^но! плати за умов досконало! конкуренци).
• зайнятють населения е також нижчою вiд конкурентного ринку пращ. Зауважимо, що деяк регюнальш ринки пращ в Укра!ш вщповщають
умовам монопсони. Роботодавець-монопсошст, який волод1е домшуючим становищем на ринку пращ, мае змогу платити нижчу зароб1тну плату, шж в умо-вах досконало!' конкуренци. Найманий пращвник, який не погоджуеться на низьку зароб1тну плату, залишаеться взагал1 без мюця пращ. Наявнють, на наш погляд, монопсошчних регюнальних ринюв пояснюеться, по-перше, обмеже-ною мобшьнютю пращ в Укра!ш, труднощами отримання мюця пращ 1 житла при пере!здах; по-друге, особливостями розмщення виробництва, юнування мют, що обслуговують одне велике шдприемство (шахти, вшськов1 шд-приемства). Ця друга причина успадкована вщ колишньо! командно! системи. Граф1чно ол1гопсошчний ринок пращ можна зобразити як монопсошю. Моделюючи сучасний ол1гопсошчний ринок пращ в Укра!ш, поста-раемося розмежувати короткостроковий { довгостроковий перюди. У корот-костроковому перюд1 пропозищя пращ (Sl1) е абсолютно нееластичною по вщношенню до величини заробггно! плати (W). У довгостроковому перюд1 крива пропозици пращ (Sl) е висхщною: 1з шдвищенням заробггно! плати послуги свое! пращ запропонують все бшьше пращвниюв. Це означае, що у довгостроковому перюд1 пропозищя пращ е гнучкою по вщношенню до змь
Рис. 1. Ринок пращ при зростанш попиту на працю
Рис. 1 моделюе сучасний стан ринку пращ в Укра!ш. Перетин криво! попиту на працю (О^ 1з кривою пропозици S1 визначае сучасний стан р1внова-ги в точщ Е1, для якого характерна низька реальна заробггна плата W1. Пропозищя пращ в точщ р1вноваги включае зайняте населення (вщр1зок 0-L1) { не-зайняте або безробггне населення (вщр1зок L1-Lo). У такш ситуацп загос-трюеться конкуренщя м1ж пращвниками за вшьш робоч1 мюця, у роботодавщв виникае змога встановити низьку зароб1тну плату, вишу штенсивнють пращ.
У сучасних умовах поступово змшюеться ситуащя на ринку пращ. На-самперед поступово збшьшуеться попит на працю. Перемщення криво! по-
питу на працю вправо з положення Dl у положення Dli дае змогу, по- перше, збiльшити зайнятють з 0-L1 до 0-L2 i зменшити безробiття, а по-друге - шдви-щити заробiтну плату з W1 до W2.
На наш погляд, ол^опсошчна модель ринку пращ в Укра1ш збере-жеться в найближчий час. У таких умовах, як демонструе модель ринку правд, головним фактором збшьшення як реально! заробггно! плати, так i зайня-тостi е збiльшення попиту на працю. Зростання попиту на працю в Укра!ш передбачае структурну модершзащю економiки, технологiчне оновлення основного кашталу на основi активно! швестицшно! та iнновацiйноï дiяльностi, трансформаци системи зайнятостi, розвитку гнучкостi ринку пращ.
Разом з тим "олшопсошчна поведшка роботодавця... потребуе дер-жавноï полiтики, аналогiчноï антимонопольнiй на товарних ринках" [14, ст.338]. Це зумовлюе на сьогоднi посилення ролi держави в напрямку рефор-мування трудовоï сфери, яка повинна враховувати вс об,ективнi закономiр-ностi функцiонування ринку пращ. Ефектившсть державноï полiтики на ринку пращ буде високою, коли вона буде складовою економiчноï полiтики держави, коли регулювання трудових процесiв на макрорiвнi вщбуватиметься у тiсному взаемозв'язку з економiчними i соцiальними перетвореннями в напрямку створення сощально орiентованоï ринково!" економiки.
Л1тература
1. Б1лоус Г. Розвиток малого тдприемництва в Украш1// Економка Украïни. - 2000. - № 2. - С. 34-40.
2. Дщенко Я. Формування ефективноï державноï пол1тики зайнятост в Украш1// Ук-раïна: аспекти пращ. - 2002. - № 2. - С. 3-7.
3. Дятлов С.А. Рабочая сила в системе рыночных отношений. - СПб.: Изд-во СПб. ун-та экономики и финансов, 1992. - С. 93.
4. Краснов Ю. Стратепчш й оперативш заходи щодо державного регулювання зайнятост населення// Украша: аспекти пращ. - 1999. - № 2. - С. 3-7.
5. Мандибура В.О. Проблеми обмеження монопольних прояв1в дискримшаци робо-чоï сили на ринку пращ в Укрш'ш// Сощальш прюритети ринку пращ в умовах структурноï модершзаци економки: М1жн. наук.-практ. конф. Т.1. - К., 2000. - С. 127-132.
6. Петрова 1.Л. Ринок пращ: процес сегментаций - К., 1996. - 178 с.
7. Петюх В.М. Ринок пращ: Навчальний поабник. - К.: КНЕУ, 1999. - 288 с.
8. Шндайк Роберт С., Рубшфелд Дешел Л. Мкроекономка/ Пер. з англ. - К.: Осно-ви, 1996. - 646 с.
9. Праця в Украш1 в 1998 р.: Статистичний зб1рник/ Державний ком1тет статистики Украши. - К.: Технка, 1999. - 355 с.
10. Праця в Укра^-'т в 2001 р.: Статистичний зб1рник/ Державний ком1тет статистики Украши. - К.: Технка, 2002. - 436 с.
11. Сахань I. Становлення середнього класу в Украïнi// Украïна: аспекти пращ. -2002. - № 8. - С. 3-5.
12. Семюелсон Пол А., Нордгауз Вшьям Д. Мкроекономка/ Пер. з англ. - К.: Ос-нови, 1998. - 676 с.
13. Статистичний щорiчник Украши за 2001 р^ Державний ком^ет статистики Украши. - К.: Технка, 2002. - 644 с.
14. Шевченко Л. Зароб^на плата як ринкова ощнка пращ// Сощальш прюритети ринку пращ в умовах струкгурноï модершзаци економки: Мiжн. наук.-практ. конф. Т.1. - К., 2000. - С. 335-340.
