CC BY
14
описаны основные приборы, которые можно применять на складе для кодировки продукции.
Ключевые слова: маркировка, кодировка, склад.
Gryniv N.T., Rusanovska О.А., Kostiuk O.S. Problems of marking and code of commodities are during organization of work of modern storages
The general issue of providing of efficiency of warehouse processes is given, every subitem of this problem is described. The concept of marking and code of products, application of this technology, is formed on warehouse, possible advantages and lacks of the use of this technology are indicated, and also basic devices which can be applied on warehouse for the code of products are described.
Keywords: marking, code, warehouse._
УДК 338.241.2 Асист. O.I. Дорош;
асист. Р.М. Скриньковський - НУ "Львiвська полтехтка"
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖН1СТЬ НАЩОНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ ЯК ЧИННИК ЕФЕКТИВНОСТ1 Д1ЯЛЬНОСТ1 УКРА1НСЬКИХ ШДПРИеМСТВ
Проаналiзовано рiвень конкурентоспроможност (КСП) Украши за рейтингами рiзних мiжнародних оргашзацш, описано особливост становлення ринково! еконо-мши та 1х вплив на дiяльнiсть вггчизняних тдприемств. Встановлено, що основним економiчним шдикатором розвитку вах галузей нащонально! економши виступають швестицп у машинобудiвнi тдприемства.
Ключов1 слова: конкурентоспроможнiсть, нацiональна економша, мiжнароднi оргашзацп, швестицп, шновацп, швестицшна привабливiсть, машинобудiвнi тд-приемства.
Постановка задачi дослiдження. Формування методолопчних та ме-тодичних засад шдвищення КСП нацюнально! економжи та в1тчизняних тдприемств, багато з яких знаходяться у кризовому сташ, набувае сьогодш значно! актуальность Вщсутшсть достатнього досв1ду роботи укра!нських тдприемств в умовах конкуренци, неоднозначшсть концептуальних п1дход1в до трактування самого поняття "конкурентоспроможшсть", недостатне про-роблення методолопчних та практичних проблем управлшня КСП визнача-ють актуальшсть цього дослщження.
Виокремлюють таю три основш р1вн1, на яких здшснюють дослщжен-ня й управлшня КСП: 1) мжрор1вень - КСП товар1в, тдприемств, 2) мезорь вень - КСП галузей, кластер1в, 3) макрор1вень - КСП кра!н, територш, реп-ошв [2]. Об'ектом дослщження у цш статт е найвищий 1з них - макрор1вень.
Питання шдвищення КСП кра!н, галузей, тдприемств, товар1в е об'ектом дослщження багатьох науковщв, серед праць яких варто назвати [2, 3, 7], у яких висвгглено сутшсть, методики управлшня КСП р1зних об'еклв. Проте, на наш погляд, актуальним залишаеться вивчення особливостей впли-ву на досягнення КСП шдприемствами р1зних галузей украшсько! економжи, р1вня розвитку Укра!ни загалом.
Результати дослiдження. У роботах учених-економ1слв та авторитет-них м1жнародних оргашзацш трапляються р1зн1 трактування поняття КСП на-цюнально! економжи i кра!ни. Так, Комшя з промислово! конкурентоспро-
можностi при президентовi США визначае 11 як '^ру можливостi кра!ни за умов вшьного i справедливого ринку продукувати товари та послуги, що вщ-повiдають вимогам свiтових ринкiв, за одночасного збереження або шдви-щення реальних доходiв сво!х громадян". Мiжнародна органiзацiя ОЕСР розу-мiе тд нею спроможнiсть компанiй, галузей, регюшв i нацiй створювати ви-сокий рiвень прибуткiв та оплати пращ, залишаючись вiдкритими для мiжна-родно! конкуренци [2]. О. Шнипко [7] подае визначення КСП кра!ни як "су-купностi притаманних конкретнiй нацюнальнш економiцi факторiв, здатних забезпечити пропозицда товарiв i послуг, вироблених за умов застосування нов^шх технологiй, вшьного i справедливого ринку та зростання доходiв на-селення". Укра!нська економiчна енциклопедiя (автори К. Штайльманн, М. Дряхлов, В. Хартман) КСП кра!ни трактуе як "здатшсть економiки одше! кра!ни конкурувати з економiками шших за рiвнем ефективного використання нацюнальних ресурсiв, пiдвищення продуктивностi народного господарства i забезпечення на цiй основi високого та дедалi вищого рiвня життя населення".
Протягом останнiх роюв у рейтингах КСП кра!н, що формуються ав-торитетними мiжнародними оргашзащями, Укра!на, на жаль, займала низьк позици. Так, за рейтингом Всесвггнього економiчного форуму (ВЕФ), Укра-!на посiла 89 мiсце iз 139-ти за 1ндексом глобально! КСП ^О) у 2010 р. (табл. 1) та 81-ше iз 127-ми (станом на 2007 р.) - за 1ндексом КСП бiзнесу (ВС1) [5, 9, 10].
Табл. 1. Фрагмент рейтингу крат за 1ндексом глобально'1 КСП (ОС!)
у 2008-2010 рр. [5, 9,10]
Кра!ни Млсце у рейтингу
2010 р. 2009 р. 2008 р.
Швейцар1я 1 1 2
Швещя 2 4 1
Сшгапур 3 3 5
США 4 2 4
Н1меччина 5 7 3
Япотя 6 8 6
Фшлянд1я 7 6 7
Нвдерланди 8 10 9
Датя 9 5 10
Канада 10 9 8
УКРА1НА 89 82 72
За 1ндексом глобально! КСП кра!ни ощнюють за такими параметрами, як згруповано у три групи: 1) базовi вимоги - яюсть державних та суспшь-них шституцш, шфраструктура, макроекономiчна стабшьшсть, охорона здо-ров'я i початкова освга; 2) пiдсилювачi ефективностi - вища освiта i профе-сшна пiдготовка, ефективнiсть ринку товарiв i послуг, ринку працi, розвине-шсть фiнансового ринку, технологiчний рiвень, величина ринку; 3) шнова-цiйнi фактори - розвиток бiзнесу i КСП компанш та iнновацiйний потенцiал. За цим шдексом, порiвняно з 2009 р., Укра!на знизилась з 82-го на 89 мюце
(для поpiвняння: у 2008 р. посщала 72 мюце). Серед краш колишнього СРСР найкращий результат показали: Еcтонiя (33 мюце), Литва (47-ме), Азербайджан ^7-ме). Pоciя, як i в 2009 р., посша 63 мюце. Найменш конкурентос-проможними названо економжи Анголи, Буpундi та Чаду.
Шсля пеpiоду вiдноcноï cтaбiльноcтi рейтингу в 2006-2008 pp. (69, 73 i 72 мюце вщповщно) Украша опинилась у дев'ятш деcятцi краш, де вона пе-ребувала до цього. При цьому Украша e у груш латиноамериканських та аф-риканських краш, що розвиваються. Нaйбiльш piзко погipшилиcя рейтинги Украши за такими трьома складниками: 1) мaкpоекономiчнa стабшьшсть (спад на 1S пунк^в); 2) piвень розвитку фiнaнcового ринку (спад на 21 пункт); 3) оснащення новими технолопями (спад на 1S пунклв). При цьому нaйбiльш проблемш для нашо!" краши аспекти, як потребують не-гайного покращення за ощнками ВЕФ [S], - яюсть iнcтитуцiй, етична пове-дiнкa компанш, захист прав влacноcтi, зокрема прав мшоритарних влacникiв, пpозоpicть ухвалення урядових ршень, дieвicть аудиторських i бухгалтерских cтaндapтiв, незaлежнicть судово!" системи, ефектившсть використання державного бюджету, захист прав штелектуально1' влacноcтi, довipa суспшь-ства до полiтикiв, тягар державного регулювання, ефективнicть корпоративного управлшня, фаворитизм в ухвaленнi державних ршень, оpгaнiзовaнa злочиннicть.
Рейтинг Украши, як зрештою i багатьох iнших краш, виявився нес-тiйким до наслщюв фiнaнcовоï кризи. Такий cтpiмкий спад (на 10 i бшьше позицш) вiдбувcя ще у дев'ятьох крашах: Ботcвaнi, Гaнi, Лaтвiï, Maлi, Монго-лiï, Pоciï, Cиpiï, Фiлiппiнaх i Хорвати. Економiкa Украши бiльше за iншi краши pегiону постраждала вiд кризи - спад ВВП у 2009 р. становив 1S,10 %.
Щодо iндекcу конкуpентоcпpоможноcтi бiзнеcу (BCI), то вiн включае яюсть нaцiонaльного бiзнеc-клiмaту, а також ощнку опеpaцiй i cтpaтегiï компанш. Лiдеpом щодо KCП бiзнеcу е США. Украша в 2007 р., як i в 2006 р., посша в рейтингу 81 мюце шсля Азербайджану (78-ме), Пакистану (79-те) та Танзанп (80-те). У pозpiзi складових iндекcу KCП бiзнеcу Украша посша 82 рейтингову позицш в категорп "яюсть нащонального дiлового кшмату", а в кaтегоpiï "опеpaцiï i стратеги компанш" - 83-тю.
Зпдно з доcлiдженнями cвiтовоï конкуpентоcпpоможноcтi "The World Competitiveness Yearbook 2009", що здшснюеться швейцарським 1нститутом розвитку менеджменту (Institute of Management Development), кожну крашу ощнюють за 331 кpитеpieм, виходячи з чотирьох основних нaпpямiв - стан економжи, ефективнicть уряду, стан дшового середовища i шфраструктури. У 2009 р. iз S7 дослщжених краш пеpшi десять мюць поciли вiдповiдн0CШA, Гонконг, Ciнгaпуp, Швейцapiя, Дaнiя, Швецiя, Aвcтpaлiя, Kaнaдa, Фiнляндiя, Нiдеpлaнди. Украша ж поciлa передостанне S 6 мюце зi значенням шдексу 40,42 iз 100 можливих (у 2008 р. посщала S4 мюце) [9].
1ндекс економiчноï свободи, який складають The Heritage Foundation та The Wall Street Journal, демонструе, наскшьки економiкa тieï чи шшо1' дер-жави вiдповiдae лiбеpaльним принципам. 1ндекс оцiнюють за десятьма кате-гоpiями економiчноï свободи, зокрема: торгова, регуляторна, фюкальна, ш-
вестицiйна, монетарна, фшансова полiтика, втручання держави, права влас-ностi, поширення корупцп, полггика у сферi працi. 1ндекс вимiрюють у % вiд 0 до 100, i мiнiмальне значення вщображае найнижчий ступiнь економiчноl свободи. Краши згруповано у п'ять категорiй: 1) "вшьш" з iндексом вiд 80 до 100; 2) "в основному вшьш" - вщ 70 до 79,9; 3) "вщносно вшьш" - вщ 60 до 69,9; 4) "в основному невшьш" - вщ 50 до 59,9; 5) "депресивш" з шдексом вiд
0 до 49,9. У 2009 р. першi десять мюць в рейтингу зайняли вщповщно Гонконг (89,7 бала), Сшгапур (86,1), Австралiя (82,6), Нова Зеландiя (82,1), 1р-ландiя (81,3), Швейцарiя (81,1), Канада (80,4), США (78,0), Дашя (77,9) та Чкш (77,2). Украша була вiднесена до "невшьних" кра!н i посiла 162 мюце в рейтингу 183 кра!н поряд iз Бiлоруссю (150 мюце), Узбекистаном (158), 1ра-ном (168), Туркмешстаном (171), Лiвiею (173). Для порiвняння Украша займала 125 позицш [9].
За рейтингом "Doing Business" (ведення бiзнесу), який оцiнюе законо-давство щодо регулювання шдприемницько1 дiяльностi та його застосування
1 складаеться Свiтовим банком, у 2009 р. лщерами серед 183 кра!н були Сшгапур, Нова Зеландiя, Гонконг, США, Великобриташя, Данiя, Iрландiя, Канада, Австралiя i Норвегiя, а Украша посiла 142 позицiю. Експерти зазначили, що украшська система оподаткування - одна з найскладшших у свт (важча лише в БшоруЫ), а за складнiстю отримання дозволу на шдприемницьку дь яльнiсть Украша - третя з кiнця рейтингу, хоча тут вона перед РоЫею, яка е 120-тою у рейтингу [9]. У 2006 р. Украша займала 128 позицш серед 175 кра!н, в 2007 р. - 139 позицш серед 178 кра!н, у 2008 р. - 145-ту серед 181 краши.
За "1ндексом КСП IT-сфери" (Global IT Industry Competitiveness Index) в 2008 р. першi десять мюць серед 66 кра!н зайняли США (значення шдексу -74,6), Тайвань (69,2), Великобриташя (67,2), Швещя (66), Данiя (65,2), Канада (64,4), Австралiя (64,1), Республша Корея (64,1), Сiнгапур (63,4) i Нiдер-ланди (62,7). Укра!на з iндексом 24,3 отримала 57 мюце й опустилась порiв-няно з 2007 р. на одну позицш в рейтингу.
1ндекс людського розвитку, що складаеться Оргашзащею Об'еднаних Нацш, призначений для порiвняльноl оцшки рiвня добробуту, письменностi та середньо! тривалостi життя в краlнi. Вщповщно до звiту, в 2009 р. першi десять мiсць в рейтингу серед 180 краш свiту посши Норвегiя (0,971), Австралiя (0,970), Iсландiя (0,969), Канада (0,966), Iрландiя (0,965), Нщерлан-ди (0,964), Швецiя (0,963), Франщя (0,961), Швейцарiя (0,960) i Японiя (0,960), а останне Шгер (0,340). Укра1на з iндексом 0,796 посша 85 рейтинго-ву позицш. Для порiвняння: у 2006 р. Украша посiдала 77 позицiю (шдекс 0,774) [9].
Враховуючи економiчну й культурну багатоманiтнiсть Укра1ни, КСП важливо аналiзувати i в регiональному аспект^ ВЕФ у 2008-2010 рр. здшснив оцiнку за 1ндексом глобально: КСП 20 обраних регюшв Укра1ни, що вважають-ся репрезентативними для Украши загалом (рис. 1), та !х порiвняння з КСП кра1н свiту [5]. У 2010 р. провщне мiсце в рейтингу, як i в минулi роки, посiло мюто Ки1в, що мае 4,21 бала. У мiжнародному рейтингу мiсто посщае 59 мiсце
поряд з такими крашами, як Угорщина i Панама. За Киевом з незначним вщ-ставанням прямуе Днiпропетровська область, яка набрала 4,12 бала. Далi йдуть Закарпатська i Львiвська област (67 i 69 мiсця у глобальному рейтингу на рiвнi з Уругваем i Румунiею) i АР Крим з Донецькою областю (72 i 73 мiсця, мiж Казахстаном i Латвiею). Замикае умовну групу лiдерiв Харювська область, яка набрала 4,04 бала { посщае 76 мюце м1ж Колумб1ею та Сгиптом.
н.КиТв Дшпропетровська Закарпатська Льв[вська АР Крим Донсцька Я Харк1вська
Полтавська а. ("СРСДНС за реп о на ми ^ Чсркаська
и*» Хмсльницька
К Запорпька
о Олесь ка
Луганська Херсонська Волинська Р^вненська 1вано-Франывська Сумська Житом ирська Вшницька
и а-
I
3,5 3,6 3,7 3,8 3,9
4,1 4,2 4,3 Бали
Рис. 1. Рейтингрегютв Украгни за 1ндексом глобально'1 КСП (ОС!)
у 2009-2010рр. [5]
До друго! групи можна вщнести област^ значення шдексу КСП яких дорiвнюе або е незначно меншим за середнш бал 20 областей (3,97). Так, Полтавська, Черкаська i Хмельницька област посши 87, 88 i 89 мюця в глобальному рейтингу КСП. Запорiзька, Одеська, Луганська i Херсонська облас-тi також прямують щiльною групою, набравши бали вщ 3,90 до 3,95. Херсонська область зайняла 100 мiсце в мiжнародному рейтингу поряд iз Лiвiею i Аргентиною.
У третiй груш представлено шють областей, що отримали найнижчi бали. Волинська, Рiвненська та 1вано-Франювська областi посiли 102104 мюця поряд з Аргентиною i Гондурасом. Сумська, Житомирська i Вшницька област замикають регiональний рейтинг, при цьому Вшницька область посша 111 мюце мiж Сенегалом i Сербiею.
Загалом у 2010 р. розрив в мiжнародному рейтингу мiж регiонами з найкращим i найгiршим рейтингом становив 52 позицй, що менше, нiж у 2009 р. (70 позицш). При цьому економiчнi диспропорци мiж регiонами поки що не мають тенденцiй до скорочення, тому необхщне розроблення ефектив-но! державно! економiчноl стратеги, що стимулювала б як розвиток економь ки загалом, так i шдвищення КСП менш розвинених регiонiв. Така низька КСП Украши визначаеться економiчними й полiтичними чинниками, харак-терними для перехщного до ринково! економши стану. На погляд керiвникiв шоземних пiдприемств, що намагаються дiяти в пост-радянських крашах, двi найважливiшi риси юнуючого тут стану економiки таю: и iстотна вiдмiннiсть вiд класично! ринково! економiки та 11 непередбачувашсть [8].
Як зазначено в пращ [6], у кра!нах з перехщною до ринково! економь кою, зокрема i Укра!нi, мае мюце ряд негативних моментiв в управлшш шд-приемствами, зокрема: мехашчне копiювання практики пiдприемств закор-донних розвинутих кра!н; перенесення непридатних для мюцевих умов мето-дiв i пiдходiв; використання не найкращо! закордонно! практики господарю-вання, часто в спотвореному виглядц iгнорування, недостатне застосування позитивного досвщу розвинутих кра!н; насадження власних недосконалих методiв дiяльностi тощо. У науковiй працi [6] зазначають неспроможнiсть спроб механiчного копiювання закордонного досвщу укра!нськими тд-приемствами. На погляд М. Черненко [6], обов'язково варто враховувати, що шдприемства перехщного перiоду - це пiдприемства вже не сощалютичш, але ще i не ринковi. При цьому важливою особливiстю е те, що щ тд-приемства змушенi дiяти в постшно мiнливих економiчних умовах, а це ю-тотно ускладнюе прийняття стратепчних управлiнських рiшень. Важливо на-голосити, що "iстотною перешкодою е прагнення керувати шдприемством "соцiалiстичними" методами в умовах "кашталютичного" ринку".
Внаслщок дi! таких факторiв зарубiжнi фахiвцi взагалi пiддають сум-нiву можливють застосування в таких несформованих ринкових умовах тра-дицiйних пiдходiв до управлшня пiдприемствами й мiкроекономiчних теорш. I дiйсно, проаналiзувавши особливостi управлшня пострадянськими фiрма-ми, науковець [8] дшшов таких висновкiв: 1) використання традицшних ме-тодiв управлiння фiрмами в умовах становлення ринково! економжи супереч-ливе; 2) бiльшiсть фiрм дотримуються стратегi! диверсифiкацi!, при цьому особливост диверсифiкацi! у бiльшостi випадюв вiдповiдають ресурснiй те-орi! (зпдно з якою компанi!, що володшть рiдкiсними, специфiчними для ринку ресурсами, як не мають субститутiв i не пiдлягають iмiтуванню, фор-мують тривалi конкурентнi переваги); 3) широко застосовують стратеги, пов'язаш з налагодженням особистих зв,язкiв мiж бiзнесменами, але в склад-нiших формах, шж ранiше, - через диверсифiкацiю, стратепчш альянси, го-ризонтальну i вертикальну iнтеграцiю. Таким чином, автор [8] констатуе, що такий перехщний до ринку стан (який вш називае "гiпокапiталiзмом") е найжорсткiшою формою каппашзму. Якогось певного унiверсального пiдхо-ду до управлшня компашями в такш ситуацi! не виявлено, а популяршсть ди-версифiкацi! е, очевидно, реакщею на високий ступiнь ринкового ризику.
Експерти ВЕФ у 2007-2010 рр. здшснили опитування керiвникiв укра-!нських пiдприемств, щоб виявити найбiльш негативш фактори, що вплива-ють на ведення бiзнесу в Укра!нi. Серед них у 2009-2010 рр. керiвники насам-перед визначили: нестабiльнiсть полггики, що проводиться, доступ до фшан-сування й корупцiю (рис. 2) [5].
Як показало опитування (рис. 2), перелж головних проблем для бiзне-су в Укра!ш не зазнав ютотних змiн, порiвняно з попередшми роками. Найбiльшу кiлькiсть балiв набрали такi фактори, як нестабшьшсть державно! полiтики i доступ до фшансування - !х зазначили 16,5 % i 13,5 % респондента вiдповiдно. Керiвники пiдприемств з року в рж вказують на головну проблему - неадекватшсть полггики уряду. Iмовiрно, це вщображае загальне нев-
доволення бiзнесу не лише антикризовими дiями, але i низькою результатив-нiстю роботи державних шституцш загалом.
Вщсоток вщповщей респондент!в Рис. 2. Найбтьш негативт фактори, що перешкоджають розвитку бiзнесу
в УкраЫ у 2009-2010рр. [5]
У 2009-2010 рр. п'я^рка найбшьш проблемних факторiв для розвитку бiзнесу дещо змшилась: замiсть шфляци i ставок податюв до не! увшшли по-даткове регулювання i нестабiльнiсть уряду. Так, пiсля рекордно високо! шфля-цi! 2008 р. зростання цiн уповiльнилось, а тиск з боку податкових органiв на бiзнес збiльшився (практика авансових платеж1в податюв стала масовою). По-л^ична криза, що досягнула пiку напередодш президентських виборiв 2009 р., також негативно позначилась на оцшщ стабшьносп укра!нського уряду.
Основним способом подолання дй зазначених факторiв, враховуючи зокрема думки науковщв [4, с. 118] та експерта, виступае пiдвищення шно-вацiйно! активностi укра!нських пiдприемств шляхом впровадження нових технолопчних процесiв ^або освоення виробництва нових видiв продукцй. Iнвестицi! у iнновацi! е гаранлею конкурентоспроможностi виробництва тд-приемств. Поряд з цим, варто зазначити, що провщною галуззю матерiально-го виробництва Укра!ни виступае машинобудiвний комплекс. В економiчно розвинених кра!нах свiту, як США, Япошя, Нiмеччина та ш., у структурi про-мисловостi на машинобудiвнi пiдприемства припадае вiд 40 до 50 % вартосл вироблено! промислово! продукцi! [1, с. 5]. Це пов'язано з тим, що машинобу-дiвнi пiдприемства: забезпечують техшчне переоснащення всiх галузей еко-номжи Укра!ни; володiють найпотужнiшим потенцiалом промисловост^ що реалiзуе досягнення науково-технiчного прогресу.
1нвестицй у машинобудiвнi пiдприемства е не тшьки одним з факторiв !х економiчного зростання, а й виступають основним економiчним iндикато-ром реалiзацi! стратегiчних цiлей розвитку економiчних процесiв на галузево-му, регюнальному та нацiональному рiвнях. В умовах обмеженосп iнвести-цiйних ресурсiв та гостро! конкуренцi! мiж машинобудiвними шдприемства-ми, на першу позицiю виходить проблема економiчного оцiнювання та шдви-щення !х iнвестицiйно! привабливостi (1П). Важливими складниками еконо-
Mi4Horo оцшювання 1П машинобудiвного шдприемства для портфельних ш-BecTopiB, KpiM оцiнювання його фшансового стану, споживачiв та виробниц-тва, е також аналiзування шновацшно! активностi (сума витрат за напрямами його шновацшно! дiяльностi) та розрахунок коефщента вiдповiдностi кваль фшаци роб^ниюв рiвню складностi виконуваних нами робгг i / або послуг.
Основним аспектом тдвищення 1П машинобудiвних тдприемств, на наш погляд, також виступае 1х тiсний зв'язок з науковим потенщалом щодо пiдвищення шновацшно! активност пiдприемств.
Висновки. Проаналiзовано КСП украшсько! економiки протягом ос-таннiх роюв та ii вплив на дiяльнiсть украшських пiдприемств. Найбiльш не-гативними факторами, що впливають на ведення бiзнесу в Украiнi, визнано нестабшьшсть уряду й полiтики, що проводиться, корупщю i податкове регу-лювання.
Початок вщновлення свiтовоi економiки створюе передумови виходу Укра!ни з кризи, проте цього недостатньо для тдвищення КСП краши. Як показують результати оцшювання 1ГК, Украiнi насамперед потрiбнi ди, спря-мованi на стабiлiзацiю державних фшаншв, оздоровлення банкiвськоi систе-ми, спрощення системи регулювання i стимулювання конкуренци. Не вжив-ши цих заходiв, Укра!на буде програвати у гострш конкурентнiй боротьбi на св^ових ринках.
Ключова роль у виршенш проблем структурно: перебудови економь ки Украши належить активiзуванню iнвестицiйноi дiяльностi щодо приско-рення темпiв економiчного стабiльного розвитку та пiдвищення ефективност функцiонування вiтчизняних пiдприемств машинобудування. Збшьшення припливу iнвестицiйних ресурсiв iз вшх можливих джерел фiнансування (зовнiшнiх та внутршшх) за рахунок пiдвищення швестицшно! активностi пiдприемств машинобудування зумовлюе удосконалення iнвестицiйного ме-ханiзму органiзацiйно-методичного забезпечення системи швестування. Все це забезпечить техшчне переоснащення всiх ланок нацюнально! економiки та зумовить пiдвищення рiвня !х конкурентоспроможностi до свiтового.
Лггература
1. Дщик А.М. Управлшня витратами у машинобуд1вних корпоращях : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 "Економша та управлшня тд-приемствами" / А.М. Дщик / Нац. ун-т "Льв1вська пол^ехшка". - Льв1в, 2008. - 21 с.
2. Кузьмш O.G. Управлшня м1жнародною конкурентоспроможнютю пiдприемства : пщручник / O.G. Кузьмш, Н.1. Горбаль. - Льв1в : Вид-во "Компакт-ЛВ", 2005. - 304 с.
3. Пщдубний I.O. Управлшня мiжнародною конкурентоспроможнютю шдприемства : навч. поабн. / за ред. проф. I.O. Пщдубного / I.O. Пщдубний I.O., А.1. Пщдубна. - Х. : ВД "1Н-ЖЕК", 2004. - 264 с.
4. Пшик Б.1. 1нвестування шдприемницько! д1яльносп. Регюнальний аспект дослщжен-ня : монограф1я / Б.1. Пшик. - Льв1в : Льв1в. банюв. ш-т НБУ, 2005. - 275 с.
5. Хану М.Д. Основш положення "Звггу про конкурентоспроможшсть Украгни 2010". Назустр1ч економ1чному зростанню та процв1танню / М.Д. Хану, Т. Гейгер // Всесв1тнш еко-ном1чний форум, Женева, Кошрайт 2010. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.feg.org.ua.
6. Черненко М. Проблеми керування украшськими шдприемствами / М. Черненко // Корпоративные системы. - 2002. - № 4.
7. Шнипко О.С. Нацюнальна конкурентоспроможшсть: сутнють, проблеми, мехашзми реашзацп / О.С. Шнипко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2003. - 334 с.
8. Hunter J.G. Determinants of business success under ''hypocapitalism'': Case studies of Russian firms and their strategies / J.G. Hunter // Journal of Business Research 56 (2003), 113-120.
9. Новини гумаштарних технологий // 1нформацшний експертно-анал^ичний ресурсний центр за основними напрямками ринку гумаштарних технологий в Росп i за кордоном. [Елек-тронний ресурс]. - Доступний з http://www.gtmarket.ru/ratings.
10. 1нтернет-ресурс Всесвiтнього економiчного форуму. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.weforum.org.
Дорош О.И., Скрыньковский Р.Н. Конкурентоспособность национальной экономики как фактор эффективности деятельности украинских предприятий
Проанализирован уровень конкурентоспособности (КСП) Украины по рейтингам различных международных организаций, описаны особенности становления рыночной экономики и их влияние на деятельность отечественных предприятий. Установлено, что основным экономическим индикатором развития всех отраслей национальной экономики выступают инвестиции в машиностроительные предприятия.
Ключевые слова: конкурентоспособность, национальная экономика, международные организации, инвестиции, инновации, инвестиционная привлекательность, машиностроительные предприятия.
Dorosh O.I., Skrynkovskyy R.M. Competitiveness of the national economy as the factor of efficiency of the Ukrainian enterprises' activity
In the article the level of competitiveness of Ukraine as to the different international organization estimation is analyzed. The specific of market economy formation in Ukraine and its influence on the domestic firms' activity is shown. Be the basic economic indicators of all sectors of national economy are the investments in machine-building enterprises.
Keywords: competitiveness, national economy, international organizations, investment, innovation, investment attractiveness, machine-building enterprises.
УДК336.71:368 (477) Доц. О.Й. Жабинець, канд. екон. наук;
студ. Н.1. Вакиряк - Льв1вський ДУВС
Ф1НАНСОВА БЕЗПЕКА СТРАХОВОГО РИНКУ УКРА1НИ
Подано оцшку рiвня фшансово! безпеки страхового ринку Укра!ни на пiдставi аналiзу iндикаторiв його фшансово! безпеки. Аналiз основних iндикаторiв фшансово! безпеки страхового ринку Укра!ни показав, що рiвень фшансово! безпеки в^чиз-няного ринку страхування е досить низьким, а як наслщок - вразливим до внутрш-шх та зовшшшх загроз.
Ключов1 слова: страховий ринок, фшансова безпека страхового ринку, шдика-тори фшансово! безпеки страхового ринку.
Вступ. Одним 1з наслщюв св1тово! фшансово! кризи е зростання конкуренции що призводить до переор1ентаци та вдосконалення системи право-во!, фшансово! та економ1чно! безпеки страхових компанш та ринку страхування загалом. Пщтримання сощально! стабшьност в сусшльств1, забезпе-чення держави швестицшними ресурсами, зниження навантаження на бю-джетну систему неможливе без ефективного функцюнування страхового ринку, а його фшансова безпека е необхщним складником економ1чно! безпеки нашо! держави.
Постановка проблеми. У межах економ1чно! безпеки фшансова безпека, зокрема страхового ринку, залишаеться досить актуальною проблемою,
