CC BY
226
4. Wilson R., Machleit K. Advertising decision Models: a menegerial rewiew// Current Issue and Research in Advertising. - Ann Arbor: University of Michigan. - 1985. - P. 99-187.
5. Lynch J., Hooley G. Advertising budgeting practices of industrial advertisers// Industrial Marketing Managemant. - 1987, № 16. - P. 63-69.
6. Горбаль H.I. Оцшка i формування витрат на рекламну дiяльнiсть в otctcmí маркетингу тдприемства: Автореф. дис...канд. екон. наук: 08.06.02/ Нацюн. ун-т '^bBÍB. полгг-ка". - Львiв, 2001. - 20 с.
УДК 336.7(4УКР)8 Acnip. Н.М. Ступка1 - Льв1вський Б1НБУ
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖШСТЬ КОМЕРЦ1ЙНИХ БАНК1В НА
РИНКУ КРЕДИТНИХ РЕСУРС1В
Дослщжено особливосп дiяльностi банюв на ринку кредитних ресурав в умо-вах конкурентного середовища. Розкрито основш фактори, що забезпечують конку-рентоспроможнiсть комерцiйних банкiв. Запропоновано напрями тдвищення конкурентно!' позицп банков у сферi кредитування.
Doctorate N.M. Stupka - Lviv banking institute of the National bank of Ukraine Competitiveness of commercial banks on market of credit resources
The features of activity of banks on market of credit resources in the conditions of competition environment are explored in this article. The basic factors that secure a competitiveness of commercial banks are revealed. The directions of rise of competition the position of banks in the field of crediting are proposed.
Сучасний стан розвитку ринково! економши Укра'ни характеризуется динам1чшстю й суперечливютю процешв, що вщбуваються. Швидке зростання нових вид1в i форм попиту супроводжуеться загостренням конкуренции штенсившше використовуються досягнення науково-техшчного прог-ресу i новаторськ розробки. Вихщ iз кризи та залучення до процесу глобаль заци вимагають вiд банкiвськоi системи ефективно!' адаптацii до нових умов господарювання.
Процес створення нацюнально!' фiнансово-кредитноi системи ринко-вого типу, необхiднiсть формування i розвитку стабiльноi та конкурентоспро-можно!' банкiвськоi системи зумовлюють до виршення на якiсно новому рь внi проблем визначення стратегiчних напрямiв розвитку банкiв, змiни мiсця та ролi комерцiйних банкiв у загальнш фiнансово-кредитнiй системi, вияв-лення сучасних тенденцш \х розвитку в умовах сощально орiентованоi струк-турно-iнновацiйноi моделi розвитку економiки Украши. З огляду на це тдви-щення конкурентоспроможносп банкiвськоi системи на нинiшньому еташ розвитку ринкових вiдносин набувае першочергового значення.
Розглядаючи конкурентоспроможнiсть як основний фактор ефектив-ного розвитку бан^сь^ системи насамперед необхiдно визначити термши. У теорii та практицi конкуренци розрiзняють два аспекти конкурентоспроможносп: товару - як ступiнь його привабливост для цiльових груп спожива-
1 Наук. кер1вник: доц. Т.Д. Прченко, канд. екон. наук - директор Кшбсъко! фши Льв1вського баншвського шституту НБУ
чiв; шдприемства - як здатнiсть суб'екта ринкових вщносин дiяти на ринку нарiвнi з присутнiми там аналогiчними конкуруючими суб'ектами [4]. Визна-чення рiвня конкурентоспроможностi можна розглядати як результат порiв-няльного аналiзу дiяльностi шдприемства. М. Портер [4] одним iз перших дос-лiдив вплив конкурентного середовища на шдприемства на системнш основi. П.С. Зав'ялов [2] запропонував методику вивчення конкурентного середовища, що базуеться на проведенш аналiзу поведiнки конкурентiв на змшт рин-ковi ситуаци i виявлення загальних закономiрностей !х поведiнки. Г. Л. Азов -матрицю конкурентно! карти ринку за даними товарно! групи, що дослщ-жуеться i основними факторами, що формують конкурентнi переваги [1]. В !! основi - метод експертних ощнок. Оцiнка конкурентоспроможност передба-чае наявнiсть шформаци про найбшьш вагомих конкурентiв, характер поведш-ки яких залежить вiд типу ринку i його кон'юнктури. Це питання дослщжував Ф.М. Левшин [3], який розробив класифжацшш ознаки окремих типiв ринюв.
Укра!нсью науковцi, що дослщжують питання конкурентоспромож-ностi банювсько! системи в основному базуються на теори конкурентних пе-реваг М. Портера, в рамках певно! групи банювських установ, оскiльки у вгг-чизнянiй практицi досi ще не розроблено комплексы методики оцiнки конку-рентоспроможностi банкiв. Так I. Фомш зазначае: мКонкурентоспроможнiсть банку - це бшьш складна ринкова характеристика банку, значно ширша вiд поняття його надшность Вона вiдображае ступiнь привабливост банку для реальних i потенцшних клiентiв, що дае змогу отримати певнi переваги у формуваннi впливу на ринкову ситуащю у власних штересах. Наголосимо, високий рiвень конкурентоспроможност досягаеться лише за наявностi конкурентного середовища" [12]. О. Юреев та Ю. Заруба, дослiджуючи проблему шдвищення конкурентоспроможностi банкiв, стверджують: "Основним принципом створення системи iндикаторiв конкурентоспроможностi банку, на нашу думку, мае бути поеднання поточних результата конкурентно! активност банкiвсько! установи з !! можливостями щодо довгострокового створення вартосл. 1ндикатори, якi задовольняють цю вимогу, можна об'еднати у три групи: ринков^ операцiйнi та фшансов^' [8].
Отже, оцiнюючи конкурентоспроможшсть банкiвсько! системи як за-галом так i окремого банку, необхщно насамперед звертати увагу на таю ос-новнi чинники, що !! забезпечують: здатнiсть швидко i адекватно реагувати на змшу економiчно! ситуаци; розроблення та впровадження заходiв для змщнення слабких позицiй банку порiвняно з iншими конкурентами; рiвень спроможност банкiв забезпечити фiнансову стiйкiсть шдприемств; iмiдж банку; надання повного комплексу банювських послуг; привабливють та вщ-критiсть банку для iснуючих i потенцiйних клiентiв; розроблення i надання нових видiв послуг; модернiзацiя ддачих технiчних потужностей; удоскона-лення управлшня, органiзацiйно! структури; розвиток фiлiально! мережц ква-лiфiкацiя та професiоналiзм персоналу, бажання i готовнiсть швидко та яюс-но вирiшувати питання.
Певне уявлення про розвиток конкуренци на ринку кредитних ресур-сiв можна одержати, проаналiзувавши основнi тенденцi! його розвитку.
Банювське кредитування е одним з найперспектившших напрямiв роз-ширення, вдосконалення, розвитку i зростання дiяльностi промислових шд-приемств Укра!ни. В умовах недостатност i гострого дефiциту власних каш-таловкладень, витрат на створення нових, розширення, реконструкцiю, тех-нiчне переоснащення основних фондiв необхiдна тiсна сшвпраця шдпри-емств та комерцiйних банюв, кредити яких дали б змогу значно прискорити виршення фiнансових проблем господарюючих суб,ектiв.
Важливим питанням в управлшш позиковими коштами необхiдно вва-жати вибiр найдешевших кредитiв, яю може отримати пiдприемство вiд ко-мерцiйного банку. При цьому посилення конкуренци мiж комерцiйними банками за завоювання фiнансових ринкiв спонукае !х до пошуку шляхiв зде-шевлення кредитiв i зниження витрат на кредитне обслуговування. Наявшсть вшьних кредитних ресурсiв посилюе необхiднiсть пошуку позичальниюв цих ресурсiв з боку комерцшних банкiв, створюючи цим сприятливi умови для суб,ектiв господарювання. Залучення позикових коштiв дае можливiсть шд-приемствам ефективно вирiшувати проблеми !х розвитку, однак при цьому збшьшуеться !хня фiнансова залежнiсть вiд кредиторiв. Зокрема комерцiйний банк може нав'язати позичальниковi високi вiдсотковi ставки за кредит, змь нити умови кредитування тощо. Тому, ще на еташ ухвалення рiшення щодо залучення позикових кошта, доцiльно обгрунтувати !х необхщшсть та визна-чити напрями !х найефективнiшого використання.
Полiтика банку у сферi цiноутворення кредитних операцiй повинна мати на мет досягнути планового рiвня прибутковостi дiяльностi банку з мь нiмальним рiвнем ризику. На щнову полiтику банкiв значною мiрою вплива-ють макроекономiчна ситуацiя, кон'юнктура зовнiшнього ринку, особливостi законодавчо! та нормативно! бази. Осюльки кожен банк здшснюе свою дiяль-нiсть в умовах жорстко! конкуренцi!, то щна на кредитнi послуги банку орiентуеться на ринкову цiну, ставки НБУ (облжову, ломбардну, тендерну), вартiсть залучених ресурсiв, строковiсть.
З метою здешевлення вартост грошей на кредитному ринку Нащ-ональний банк Укра!ни у 2003 рощ залишив облiкову ставку на рiвнi 7 %. Завдяки цьому та подальшому нарощенню ресурЫв банкiвсько! системи вщ-булося зниження процентних ставок комерцшних банюв за кредитами - в на-щональнш валю^ з 19,5 % рiчних на початок 2003 року до 17,8 % станом на 01.01.2004 р. Водночас незначш темпи !х зниження, невщповщшсть вартостi залучених кош^в та наданих кредитiв не задовольняють ш суб,ектiв господарювання, ш банкiвську систему. До основних факторiв стримування зниження ставок за кредитами необхщно вiднести високi ризики неповернення банками кредита, наданих суб'ектам господарювання, в тому чи^ вщсутшсть у позичальникiв лiквiдного заставленого майна та дiевого механiзму страху-вання кредитних ризикiв.
Найбiльшi кредитш портфелi мали такi банки (див. табл. 1).
З таблищ ми бачимо, що безумовним лщером на ринку кредитних ре-сурсiв е Приватбанк, кредитний портфель якого за звггний перюд збiльшився на 2,1 млрд. грн. Стратегiчним завданням для цього банку е сприяння розвитку
Табл. 1. Кредитний портфель баншв Украти
01.10.2000 01.10.2001 01.10.2002 01.10.2003 Вщхилення
№ з/п чО \0 \0 чО За 2002-03 рр.
Назва банку а л .н 5 & Частка ринку, % а л .н 5 & Частка ринку, % а л .н 5 & Частка ринку, % а л .н 5 & Частка ринку, % КП, млрд. грн. Частка ринку, %
Банки УкраТни, всього 15,5 100,0 30,2 100,0 41,2 100,0 55,4 100,0 +14,2 -
1 Приватбанк 1,5 9,7 3,0 9,9 4,4 10,7 6,5 11,7 +2,1 +1,0
2 АППБ "Аваль" 0,9 5,8 2,4 8,0 4,6 11,2 6,1 11,0 +1,5 -0,2
3 Промшвестбанк 1,8 11,6 2,9 9,5 3,8 9,3 4,9 8,8 +1,1 -0,5
4 Укрсоцбанк 0,7 4,5 1,3 4,5 1,5 3,6 2,6 4,7 +1,1 +1,1
5 Укрекамбанк 0,9 5,8 1,8 6,0 2,1 5,1 2,2 3,9 +0,1 -1,2
6 Ощадний банк 0,4 2,6 1,5 5,0 1,8 4,4 1,9 3,4 +0,1 -0,1
Джерело: https://www.bank.gov.ua.
економжи. На сьогодш банк пропонуе сво!'м кшентам широкий спектр кре-дитних продуктiв, якi враховують реальнi потреби клiентiв. Характерною ри-сою кредитно! дiяльностi Промiнвестбанку та Укрекшмбанку е значний прь оритет у кредитуванш суб,ектiв господарювання та шших юридичних осiб. Промiнвестбанк завжди активно тдтримуе промисловiсть Укра!ни, забезпе-чуючи життедiяльнiсть та сприяючи розвитку шдприемств паливно-енерге-тичного комплексу, металурги, машинобудування. Так, тiльки на потреби па-ливно-енергетичного комплексу в 2002 рощ спрямовано 6,8 млрд. грн. або 28,2 % кредитних вкладень банку. В щлому в структурi кредитних вкладень частка пiдприемств промисловост становить 66,7 %. Для забезпечення потреб агропромислового комплексу у 2002 рощ надано кредит1в на суму 615,7 млн. грн., що на 45,8 млн. грн. бшьше попереднього року [17].
Прюритетами в дiяльностi Укрексiмбанку е виконання функцiй з кре-дитування iнвестицiйних проектiв, спрямованих на економiчний розвиток кра!ни, здшснення структурно! перебудови та модершзаци промисловост^ розвитку експортного потенцiалу укра!нських шдприемств. Починаючи з 1992 р. i по цей час Укрексiмбанк в якостi банка - агента Уряду Украши займае монопольне положення у системi залучення i використання мiжнарод-них кредитiв. Потенцiйно у сферi залучення iноземних кредитних ресурсiв конкуренщю цьому банку можуть скласти банки з шоземним капiталом, якi працюють в Укра!ш. Реальна присутнiсть на ринку шоземного банкiвського капiталу, якому не бракуе ресурЫв (в умовах зниження активност спекуля-тивних операцш та дефiциту кредитоспроможних першокласних позичальни-кiв), Укрексiмбанк створюе конкуренцiю в сферi вкладення наявних ресурсiв. З шшого боку, Аваль та Ощадбанк, у яких поруч iз кредитуванням юридичних оЫб iстотну частку кредитного портфеля посщае кредитування населен-ня, надаючи цьому напрямку кредитування бшьше уваги, шж iншi банки.
Структура кредитного портфеля банюв Украши ютотно вiдрiзняеться вiд структури банювського кредитування в розвинутих кра!нах. Так, у Швейцари частка банкiвських кредш!в пiдприемствам становить х/з, оскiльки останш надають перевагу запозиченням на ринку кашталу. Швейцарськi банки компенсують зниження обсягiв кредитування економiки розвитком посе-
редницьких операцш, яю облiковуються на позабалансових рахунках (у тому числi це довiрчi операцiï, управлiння майном кшента, активами великих îh-вестицiйних фонд1в) [13].
Тим не менш лише кредитування реальних шдприемств в юнцевому результатi може сприяти зростанню нацiональноï економiки i, вiдповiдно, через оздоровлення кшентури призведе до шдвищення фiнансовоï стiйкостi та конкурентоспроможностi банювсько1' системи краïни. Разом з цим юнують певнi диспропорцiï в темпах розвитку мiж реальним та банювським секторами економiки. Бiльшiсть украшських шдприемств потребують значних за розмiром фiнансових ресурсiв, що можуть забезпечити лише велию банки, кiлькiсть яких у нас е недостатньою.
Незважаючи на високi обсяги кредитування, потреби економжи в кре-дитнiй шдтримщ лишаються здебiльшого незадоволеними. Значною мiрою така ситуацiя продиктована високим рiвнем процентних ставок. Проблема високо!" вартост кредитiв обумовлена такими факторами [14]:
• проценты ставки змушет перекривати ризик неповернення кредипв, в тому чист iншими позичальниками;
• неефективною структурою витрат баншв, коли проценты доходи виступають не т!льки компенсатором процентних витрат, але i чи не единим джерелом покриття адмшстративних витрат;
• недосконалою практикою управлшня кредитним ризиком, зокрема ввдсутыс-тю iнструментiв пом'якшення такого ризику;
• недостатньою конкуренщею на ринку баншвських послуг та високою вартш-тю залучених кошт!в.
Як зазначае Ю. Заруба: "Зниження цiн на пропоноваш послуги - ваго-мий аргумент у конкурентны боротьбi, важливий елемент створення позитивного iмiджу банювсько1' установи, що великою мiрою забезпечуе ш при-хильнiсть клiентiв. Здешевлення послуг може забезпечити банку вищий, шж у конкурентiв, прибуток за рахунок бшьшого обсягу ix пропозицш, навiть у разi меншоï, порiвняно з конкурентами, дохщносп" [7].
Отже, формуючи стратепю розвитку дiяльностi на ринку кредита, ко-жен банк повинен визначити сво1' цiльовi орiентири для досягнення найвишо конкурентно1' позицп на даному ринку. Наведемо основш з них:
• визначити прогнозы обсяги кредитiв у цшому по баншвськш системi Укра-ши i на пiдставi цих даних визначити бажану мiнiмальну частку банку на кредитному ринку та поспйно утримувати ïï на зазначеному рiвнi;
• зважено пiдxодити до процесу кредитування;
• забезпечити достатнш рiвень прибутковост кредитних операцiй за рахунок надання кредитних послуг позичальникам iз високим кредитним рейтингом;
• активiзувати роботу з погашення кредипв та нарахованих вiдсоткiв;
• максимiзувати дохвд вщ кредитних операцiй за допустимого рiвня ризику, що приймае на себе банк;
• досягнути та забезпечити прийнятну для банку яшсть кредитного портфеля;
• тдвищити конкурентоспроможнiсть банку шляхом досягнення найвищо1 якостi обслуговування клiентiв та застосовуючи новiтнi кредиты продукта. Сьогодш банкам необхщно виходити на яюсно шший р1вень розвитку,
розширюючи спектр та обсяги сво1'х продукта та послуг, зокрема збшьшу-ючи обсяги кредитування, що в юнцевому результат! призведе до шдвищен-
ня фшансово! стiйкостi пiдприемств та забезпечить змщнення банкiвського сектору i пiдвищить конкурентоспроможшсть банкiв як на внутрiшньому, так i на мiжнародних ринках.
Л1тература
1. Азоев Г.Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика. - М.: Экономика, 1996. - 196 с.
2. Завьялов П.С. Маркетинг в схемах, рисунках, таблицах: Учебное пособие. - М.: ИНФРА. - М.: Наука, 2002. - 496 с.
3. Левшим Ф.М. Мировой рынок: конъюнктура, цена, маркетинг. - М.: Международные отношения, 1993. - 463 с.
4. Портер М. Конкуренция. - М.: Вильямс, 2000. - С. 480.
5. Заруба Ю. Складов! щново! полггики банку// Вюник НБУ. - 2002, № 3. - С34-38.
6. К1реев О., Заруба Ю. Пщвищення конкурентоспроможност банку: стратепчний пщхщ// Вюник НБУ. - 2003, № 11. - С. 24-27.
7. Фом1м I. Рейтингова оцшка комерцшного банку в систем! д1агностики його конку-рентоспроможносп// Вюник НБУ. - 2002, № 4. - С. 11-13.
8. Шпак О., Пушкарьов В., Карчева Г. Основш тенденцп та проблеми в д1яльносп банюв Укра!ни// Вюник НБУ. - 2003, № 6. - С. 2-5.
9. Комплексна програма розвитку банювсько! системи Укра!ни на 2003-2005 рр. // https://www.bank.gov.ua.
10. https://www.ibank.pib.com.ua._
УДК 66.047 Доц. В.М. Атаманюк, канд. техн. наук;
проф. Я.М. Ханик, д-р техн. наук; асист. Д.П. Кндзера, канд. техн. наук;
В.М. Кузьма - НУ '^bsiscbrn полтехшка"
Г1ДРОДИНАМ1КА Ф1ЛЬТРАЦ1ЙНОГО СУШ1ННЯ ЗЕРНИСТИХ, ГРАНУЛЬОВАНИХ ТА КУСКОВИХ МАТЕР1АЛ1В
Розглянуто результати теоретичних та експериментальних дослщжень пдроди-намши при сушшш зернистих, гранульованих та кускових матерiалiв фшьтрацшним методом.
Doc. V.M. Atamanyuk; prof. Ya.M. Khanyk; assist. D.P. Kindzera;
eng. V.M. Kuzma-NU "L'vivs'kapolitekhnika"
Hydrodynamics of filtration drying granular and lumpy of materials
In clause is considered results of theoretical and experimental researches of hydrodynamics at drying granular and lumpy materials by a filtration method.
Постановка питання. Сушшня дисперсних матер1ал1в е складною тепло-масообмшною i технолопчною задачею. Одним i3 найбшьш пошире-них методiв сушшня сипких матерiалiв е сушшня у киплячому шарь Як стверджуеться в робот [1], апарати з киплячим шаром використовуються для перемщення i змшування сипких матерiалiв, для проведення процесу обпа-лювання, теплообмшу, сушiння адсорбцil каталiтичних та шших процесiв. Незважаючи на те, що у киплячому шарi iнтенсивнiсть зовшшнього масопе-ренесення вища, нiж у нерухомому шар^ використання тепломасообмiнних процеЫв у киплячому шарi пов'язано з рядом проблем. Безпосередньо процес сушшня у киплячому шарi мае ряд недолтв, що е причиною вивчення шших методiв обезводнення сипких матерiалiв.
