CC BY
121
УДК 339.137.2(477)
Шимченко Л.А.,
к.ф.н., доцент, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Григорiя Сковороди»
конкурентоспроможн1сть економ1ки украУни в сучасних глобально-трансформац1йних умовах
В cmammi проаналiзовано сучасн виклики конкурентоспроможноcmi укратсько! eKOHOMiKu, розглянуто cmpy^ypHi чинники конкурентоспроможноcmi в ix еволю^йному проявi та запропоновано бачення першочергових завдань по змiцненню конкурентоспроможност'1 украшськоi економiкu.
Ключовi слова: конкурентоспромож^сть, iнноваujйнuй розвиток, трансформаций^ процеси, економiчнi виклики.
В статье проанализированы современные вызовы конкурентоспособности украинской экономики, рассмотрены структурные факторы конкурентоспособности в их эволюционном проявлении и предложено виденье первоочередных заданий по укреплению конкурентоспособности украинской экономики.
Ключевые слова: конкурентоспособность, инновационное развитие, трансформационные процессы, экономические вызовы.
The modern calls of competitiveness of the Ukrainian economy are analysed in the article, the structural factors of competitiveness are considered in their evolutional display and vision of primary tasks is offered on strengthening of competitiveness of the Ukrainian economy.
Key words: competitiveness, innovative development, transformation processes, economic calls.
Актуальжсть теми. Людство чи не вперше у своТй юторп з^кнулося з жорсткими обмеженнями потен^алу свого розвитку i, вщповщно, економiчного зростання [1, с. 5], а тому основним гаслом Всесвтього економiчного форуму в Давос (ачень 2012 року) стало: «Велика трансформа^я: формування новоТ моделi розвитку». Учасники форуму погодилися з думкою про необхщнють запровадження новоТ моделi економiчного зростання, пов'язаноТ з створенням нових робочих мюць i виршенням проблеми зайнятост^ подоланням надмiрних диспарите^в у доходах; забезпеченням пщтримки екосистем та розбудови виробництва на основi «зелених» технолога, акцентуванням уваги на якост управлЫських та споживацьких систем та лквща^ею викривлень у системi свтовоТ торпвл^ забезпеченням сталого розвитку енергетичного сектору i гарантю геопол™чноТ безпеки краТн i регюыв. Особливу увагу було звернуто на iнтелектуалiзацiю економiчних процесiв, пов'язаних з сучасними технолопями, що, по великому рахунку, сприяють забезпеченню конкурентоспроможностi нацiональних економiк, як все ще залишаються головними структуроутворюючими у сучасному свiтовому господарствi та на розробки технолопчно нових моделей вщповщей на глобальнi сучаснi виклики.
Постановка проблеми. В умовах глобальноТ трансформацмно'Т кризи, на чому безпосередньо наголошувалося на форумi у Давось2012, конкурентоспроможнiсть все ще залишаеться iмперативом економiчноТ полiтики та стратегiТ держав, як прагнуть закрiпитися в мiжнародному подiлi працi на стратегiчних з точки зору нацюнальних економiчних Ытереав напрямах. Тому завдання оцiнки конкурентоспроможност економiки краТни, розробки, виконання програм та пол^ики ТТ пiдвищення, що офрйно iнституцiалiзованi в багатьох краТнах, е як необхiдним в умовах украТнських реалiй, так i пщкреслюе актуальнiсть вибраноТ для дослiдження теми.
Метою написання статт е спроба розглянути проблему конкурентоспроможностi сучасноТ економiки УкраТни в контекстi 11 глобалiзацiйного функцюнування.
Ступiнь дослiдження теми. Проблематика конкурентоспроможност привертае увагу широкого кола дослщниюв. В останнiй час серед в^чизняних дослiдникiв даною проблематикою займались Б.С Краснюк, 1.В. Крючкова, Л.1. Пщдубна , В.В. Онiкiенко, Я. А. Жалто, Я. Б. Базилюк, Я. В. Белiнська, Л. Антонюк, I. Бураковський, В. Геець, М. Дудченко, Ю. Макогон, В. Новицький, Ю. Пахомова, О. Шнипка та iншi.
Виклад основного матерiалу. Кризовi явища, що властивi для новоТ доби свiтового розвитку, в^зняються багатоаспектним i неоднозначним характером Тх походження i впливу на економiчнi процеси. Це потребуе вiдповiдного пристосування та нових управлЫських рiшень, адекватних викликам свтового розвитку. Зважаючи на украТ'нсью реалiТ, едино можливим шляхом рiвноправного входження нацiональноТ економiки в трансформацмно-кризову свiтову е формування такоТ нацiональноТ iнновацiйноТ системи, що спиралася б на вже наявн «випереджаючi конкурентнi переваги» в гуманiтарнiй, геопол™чнм, економiчнiй сферах та сприяла побудовi та розвитку «суспiльства знань». Для цього, на основi оцiнки конкурентоспроможносл економiки краТни, необхiдно розробити i забезпечити неухильне виконання програм та пол^ики ТТ пiдвищення. В деяких краТнах iснують нацiональнi ради з конкурентоспроможносп , якi пiдзвiтнi президенту або прем'ер-мУстру (США, IрландiТ, Грецп, ХорватiТ, ДанiТ, РосiТ). У Польщу СловенiТ, Сполученому Королiвствi, ФiнляндiТ, Францп, ЧехiТ при нацiональних мiнiстерствах створюються вiдповiднi управлiння або спецiальнi мiжмiнiстерськi комiтети (комiсiТ), якi розробляють нацюнальы стратегiТ конкурентоспроможностi або операцiйнi програми. У низц краТн розроблена Ыновацмна та науково-технiчна полiтика, що забезпечуе активiзацiю iнновацiйноТ дiяльностi й пщвищення сприйнятливостi економiки до iнновацiйних процеав [2, с. 242].
Оскiльки Ыщативи обумовлюють посилення та змiцнення геоекономiчного потенцiалу окремих краТн та регюыв, то в СС з 2000 р. реалiзуеться Лiсабонська стратегiя, розробляються Ыративи в рамках АСЕАН щодо Ывестицмного та промислового спiвробiтництва, продуктивною е пол^ика «полюсiв конкурентоспроможностi» Францп, а також окремих краТнах евразмського простору: Стратепя розвитку науки й Ыновацм на перiод до 2015 р. в Росп, Нацiональний середньо- i довгостроковий план науково-технiчного розвитку Китаю на 2006-2020 рр., Програма кластерного розвитку Казахстану, науково-техычна пол^ика ЯпонiТ.
Сучасна свiтова економiка стала в останнм час характеризуватись посиленням ролi нацiональних iнтеграцiйних утворень СС, АСЕАН, НАФТА. Вони не лише забезпечують конкурентоспроможнють краТ'н-члеыв шляхом управлЫня мiжнародними валютними вiдносинами, стимулюють Ыоземы iнвестицiТ чи мiжнародну торгiвлю, а також формують сптьний науковий та Ыновацмний простiр, забезпечують розвиток системи осв™, здiйснюють iнституцiйнi перетворення. Це вимагае «репозицюнування» краТн у мiжнароднiй економiчнiй системi, а також вдосконалення чи переорiентацiю функцiй держави та ТТ Ыститу^в.
З цих мiркувань в 2006 р. СС представив нову торговельну стратепю, спрямовану на розширення доступу европейських компанiй до нових ринюв з метою стимулювання конкурентоспроможносп та економiчного зростання СС. «Глобальна Свропа: конкурування в свт», нова стратепя СС, першочерговим прюритетом власноТ мiжнародноТ економiчноТ полiтики визначила укладення двостороных торговельних угод, як вщповщна реакцiя на посилення конкурентного тиску з боку азмських та латиноамериканських краТн.
Проблематиц конкурентоспроможностi украТнськоТ економiки на найвищому державному рiвнi почали придiляти вiдповiдну увагу також, але не було окреслено
стратепчних Ыратив та прiоритетiв змiцнення конкурентоспроможност економiки, а переважання в економiчнiй полiтицi держави поточних прiоритетiв над стратепчними зумовило «рух на мюф>. Це сyперечить не лише свтовим трансформацiям; в Укра1н невирiшенiсть фyндаментальних сyперечностей i неефективнiсть фyнкцiонyвання базових ринкових Ыститу^в економiки в середньо- та довгостроковм перспективi становить значн загрози для економiки, що пов'язано, з такими чинниками:
1. Обмеження можливост держави здмснювати самостiйнy економiчнy полiтикy через звуження iнстрyментiв внаслщок тиску ТНК та в рамках зобов'язань держави перед СОТ. Як результат - посилення тенденцм «повзучо'1' лiбералiзацiï», знижyeться можливiсть залучення Ывестицм, встановлюються регyляторнi обмеження по господарсьюй дiяльностi в краïнi та в усуненн зовнiшньоекономiчних бар'eрiв;
2. Новi напрямки адаптацiï краïни аж до коригування моделi yчастi в глобальному конкурентному середовищi в умовах Ытеграцп у свiтовy економiчнy систему швидкозростаючих схiдно-азiйських краïн. Вiдповiдно вiдбyваeться докорЫна змiна балансу глобальних конкурентних сил, створюються новi торговельнi та Ывестицмы можливостi, зростаe конкyренцiя мiж виробниками ( кра'1'нами, що розвиваються i крахами з перехiдною економiкою) на свтовому ринку низько-технологiчних товарiв;
3. Посилення конкyренцiï в глобально вiйнi за таланти, тобто за Ыновацмно-iнтелектyальний ресурс, що базyeться на змiнi парадигми економiчного зростання -перехщ вiд моделi масового стандартизованого виробництва i вiдповiдного масового споживання до моделi гнучких виробничих i послугових систем та швидко змЫювано)' й диференцiйованоï структури споживання;
4. Зростаюча iнтернацiоналiзацiя працi, яка приводить до збтьшення загроз втрати iнтелектyального та iнновацiйного потенцiалy крайни через мiжнародний трансфер знань, Ыновацм та послуг.
Отже, завдання покращення конкурентоспроможносл нацiональноï економiки в контекст сучасних трансформацiй передбачають формування нового рiвня регулювання економiчних вiдносин, тобто створення сприятливих рамкових умов та Ытенсифка^я зусиль у тих сферах, де юнують «провали» втьного ринку, розвиток iнститyцiйноï системи краïни.
Для аналiзy конкyрентоспроможностi нацiональноï економiки необхщним e визначення джерел економiчного зростання. I хоча в даний час Украина не маe високих економiчних показникiв, що пов'язано як з внутршньою, так i зовнiшньою свтовою фiнансово-економiчною кризою, - за основу аналiзy вiзьмемо 2001-2008 роки, коли темпи економiчного зростання в середньому складали 7,4 % щорiчно, що в дектька разiв перевищувало показник GС - у середньому 1,65 % (2001-2005 pp.). Висок темпи економiчного зростання не обумовили значних якюних зрушень у стрyктyрi економки та не сформували стимули модерызацп виробничих потужностей, активiзацiï iнновацiйних процеав. Iнновацiйна активнiсть промислових пiдприeмств залишаeться надзвичайно низькою, а починаючи з 2001 р. вiдбyваeться скорочення юлькосл промислових пiдприeмств, що здiйснювали Ыновацп. Якщо в краïнах GС у 2002-2004 pp. Ыновацмну дiяльнiсть здмснювали 42 % промислових пiдприeмств, то в Укра1'н ж за перюд 2001-2006 pp. цей показник знизився з 15,6 % до 10,0 % [2, с. 245].
Дослщження показують, що в Укра1'н вщсутня результативна державна Ыновацмна полiтика. Свщченням цьому e той факт, що до цього часу в державi не враховyeться при yправлiннi нацюнальною економiкою iнновацiйно-технологiчний фактор. Так за перюд 2006-2010 рр. динамка Ыновацмност промислових пiдприeмств була подiбною до перюду 2001-2006 рр. - за даними Держстату Укради в 2010 р. 1694 пiдприeмства i оргаызацп використовували передовi виробничi технологiï та рацiоналiзаторськi пропозицiï, 154 пiдприeмства займалися створенням
передових виробничих технолопй (переважно дослщницью структури, пщприемства переробно1 промисловостi, заклади осв1ти). Загальна кiлькiсть створених передових виробничих технолопй склала 376, у т. ч. 87,8 % - новi для Укради, 12,2 % -принципово новк Майже чверть з них створено за державним контрактом, двi третини яких - в оргаыза^ях , що займались дослщженнями i розробками [3, с. 119].
При аналiзi Ыновацмного процесу в промисловост Укради визначаемо, що майже 2/3 Ыновацмно)' продукцп створюють виробництва третього i четвертого технолопчних укладiв; за галузевою структурою - це пщприемства х1м1чно1' та нафтохiмiчноï промисловосД машинобудування, целюлозно-паперове виробництво, металургiя та обробка металу, харчова промисловють. 1нновацмний компонент розвитку економiки Украïни е в ктька разiв нижчим, н1ж у розвинених краïнах. За рiвнем наукоемностi ВВП Украïна випереджае середнм рiвень для краïн GC-1Ü. Так, серед кра'|'н GC-1Ü у 2ÜÜ5 р. вищого показника наукоемност ВВП, н1ж в Украïнi (1,Ü7 %) досягай лише Чехiя (1,3ü %) i Словенiя (1,22 %), тодi як в бiльшостi краïн ЦСС вiн був значно нижчим, зокрема в Естонп та Угорщинi - 0,94 %, Литвi - 0,76 %, Польщi та Латвп - 0,57 %, Словаччинi - 0,51 %, Болгарп -0,5 %, Румунп - 0,39 % [2, с. 246]. Значною мiрою це е свщченням того, що порiвняно з цими крахами конкурентнi переваги Укради на ринках наукоемноï продукцiï е вищими. Проте для бтьшост кра1н ЦСе проблема модернiзацiï нацiональноï економки була вирiшена за рахунок значного надходження Ыоземного капiталу, який приню новi технологiï та комунiтарних Ыратив GC.
Для Украïни, зважаючи на незацкавленють iноземних iнвесторiв в модерызацп украïнськоï економiки, завдання полягае в побудовi внутрiшнiх мотивiв iнновацiйноï та структурно)' перебудови нацюнально)' економiки, чого неможливо досягти лише експлуатацiею Ыновацмного потенцiалу дотрансформацiйного перiоду. У цьому контекст актуалiзуеться завдання переорiентацiï фЫансово-кредитних механiзмiв на забезпечення доступу до капралу для iнновацiйних пiдприемств, здмснення довгострокових iнвестицiйних проектiв тощо.
Поточн чинники економiчного зростання Украïни, а також наявн конкурентнi переваги мають значнi обмеження, якi стримують побудову висококонкурентно! нацiональноï економiки, аналогiчноï розвиненим крахам свiту. Так, маючи висок темпи зростання ВВП в 2007р.- першм половинi 2008 р. - 7,1 %, в той час як у середньому в свт -3,8 %, але Украïнi так i не вдалося вщновити обсяги ВВП на рiвнi докризового 1990 р [4, с.45].
Ще одним чинником економiчного зростання е продуктивнють працi. Вiдновлювальне зростання економiки Укради забезпечило пiдвищення продуктивностi працi в перюд 2001-2006 pp.: за темпами зростання - на
48,3 %, що було значно вище, ыж в уах краïнах GC-15, а також крахах ЦСС, якi вступили в GC у 2004 р. (кр1м Литви i Латвiï -50,1 % i 48,3 % вщповщно). Зокрема за цей перюд продуктивнють прац зросла в Естонп на 45,2 %, Угорщин - 26,3 %, Чехи -24,2 %, Польщi -22,6 %, Фiнляндiï - 12,7 %, Францп - 6,7 %, Нiмеччинi - 6,4 %, а на Кiпрi, в Португалп, lталiï та lспанiï спостерiгалася негативна динамка продуктивност працi [5, с. 24].
Зростання продуктивност працi в Украïнi i збереження при цьому в кризовий перюд 54 позицп в рейтингу св1тових краïн по складовм Г1К «Ефективнють ринку працЬ не достатньо для того щоб переконатися в в1рност1 гiпотези ряду дослщниюв в тому, що економка держави набула рис постiндустрiального характеру, - просто часткове позитивне зрушення вщбувалося переважно в межах iндустрiальних параметрiв розвитку економiки. Як вщзначае у своему дослiдженнi к. е. н. С.О. Радзiевська, що певних втрат (падЫня з 43 на 46 мюце) Украïна зазнала за п'ятою складовою конкурентоспроможност економiки крайни «Вища освiта та профеайна пщготовка», що носить довгостроковий характер i обумовлюеться юнуючим
демографiчним станом вщтворення населення. Але особливо великих втрат зазнала Укради за складовою «Ефективнють ринку товарiв та послуг» - з 103 на 129 мюце; за складовою «Макроекономiчна стабiльнiсть» - з 91 на 132 мюце; за складовою «Охорона здоров'я та початкова освта» - з 60 на 67 мюце; за складовою «Розвиненють фЫансового ринку» - з 85 на 119 мюце. Дещо неочкуваним виглядае падiння складово)' «Оснащенiсть новiтнiми технолопями (технологiчна готовнiсть)» -з 65 на 83 мюце [6, с. 36].
Вагомим чинником економiчного розвитку, що впливае на рiвень конкурентоспроможност е зовнiшньоекономiчна складова. Для економки Укради даного часу характернi дисбаланси та диспропорцп зовнiшньоекономiчного сектору держави. Загрозливим для стмкого розвитку краУни е ïx перманентне наростання, що посилюе «вiдiрванiсть» нацюнально)' економiки вщ тенденцiй свiтового розвитку. Як наслщок, входження Укради в свiтову економку вiдбуваеться на нееквiвалентнiй основi, коли технолопчна та iнновацiйна рента значною мiрою оплачуеться ресурсною рентою, що, зрештою, закрiплюе низько-теxнологiчну модель конкурентоспроможност економiки Укради. Це виявляеться у таких тенден^ях:
1. Формування вщ'емного сальдо поточного рахунку платiжного балансу. На основi статистичних даних прослщковуеться той факт, що починаючи з 2006 року зовышньоторговельне сальдо УкраТ'ни стало вщ'емним (у 2006 р. в розмiрi 1,6 млрд. дол. (або -1,5 % ВВП), щд як у 2005 р. воно було позитивним i становило 2,5 млрд. дол. США, тобто 2,9 % ВВП). Це е свщченням того, що в економщ Укра'ни не акумульовано достатнього адаптацмного потен^алу, що виявляеться в перевищенн темтв приросту iмпорту над експортом. Динамка внутршнього виробництва не встигае за зростаючим Ывестицмним попитом, а зростання реальних доxодiв населення та розширення обсягiв споживчого кредитування в умовах низького рiвня в^чизняно)' пропозицп обумовило пщвищення попиту на iмпортованi товари тривалого користування [7, с. 96-97].
2.Зростання диспропорцмност структури експортних та iмпортниx товаропотоюв. За перiод 2001-2010 pp. частка високо- та середньотехнолопчних товарiв у структурi промислового експорту залишилася майже незмiнною, а в структурi iмпорту - збiльшилась.
3.Посилення технолопчних дисбалансiв у зовнiшнiй торгiвлi промисловими товарами. Стiйке позитивне сальдо формуеться лише по груп середньо-низькотеxнологiчниx промислових товарiв.
4.Низький рiвень залученостi Укра'ни до свiтового ринку наукоемних послуг
5.Закртлення ролi Укра'ни як нетто-iмпортера теxнологiчниx досягнень.
Таким чином, для Укра'ни актуалiзуеться необхщнють здiйснення системно' та
внутрiшньоузгодженоï пол^ики щодо забезпечення конкурентоспроможностi нацiональноï економки, суть яко' може бути зведеною до зростання управлЫсько' ролi держави, наближення нормативно' та Ыституцмно'' бази Укра'ни до стандартiв GC, до акумулювання i моб^зацп iнвестицiйниx ресурав для iнновацiйного вiдтворення та науково-техычного розвитку економiки Укра'ни; до полтшення людського капiталу. Важливо враховувати i максимально дотримуватися принципу нацюнального партнерства держави, бiзнесу та громадянського сусптьства. З метою налагодження ефективного дiалогу мiж ними, необxiдне функцiонування нацюнально' структури, яка б, здiйснюючи аналiз стану конкурентоспроможностi нацiональноï економiки, могла б рекомендувати шляхи по ïï змщненню. Рекомендованi шляхи, меxанiзми та Ыструменти необxiдно поеднати вiдповiдною Нацюнальною програмою чи вiдповiдним нормативно-правовим Актом i забезпечити ïx дотримання ваею пол™чною елiтою, незалежно вiд щеолопчних уподобань.
Особлива увага повинна концентруватися на впровадженн меxанiзмiв iнвестицiйного та Ыновацмно-технолопчного оновлення, модерызацп в^чизняно)'
промисловост, розвитку наукомютких та високотехнологiчних виробництв i створены умов для здмснення катталовкладень в технологiчне оновлення виробництва. Вс1 пропонованi механiзми неможливi без спрощеного доступу до кредитних та фЫансових ресурав для суб'ектiв господарювання (як важливий Ыструмент -зовн1шн1 та внутр1шн1 iнвестицiï), без забезпечення державою механiзмiв захисту в1д недобросовюно1 конкуренцiï, без активноï спiвпрацi з1 св1товими партнерами, без реалiзацiï комплексу заходiв щодо здiйснення виваженоï митно1, податковоï пол1тики з метою стимулювання надходження Ывестицмного !мпорту та залучення сучасних технолопй в економку Укради; без впровадження механiзмiв стимулювання та пщтримки експорту;
Отже, економiчна пол^ика держави повинна фунтуватися на системой основ1, комплексностi, концентрацiï на головних проблемах забезпечення спйко1' конкурентоспроможностi при наявностi в1дпов1дних ресурав суспiльства i з врахуванням св1тових глобальних тенденцм. Лише модель забезпечення конкурентоспроможностi, орiентована на iнновацiйний розвиток, розвиток людського та со^ального капiталу i еколопчну стабiльнiсть, на принципах партнерських вщносин держави, бiзнесу та громадянського сусптьства дасть змогу Украïнi подолати системы недолки в нацiональнiй економiцi та вийти на траектор^ гармонiйного розвитку як економки, так i всього сусптьства [2, с.251-252].
Лiтература
1. Гальчинський А. Економ1чний розвиток: методолопя оновленоï парадигми / А. Гальчинський // Економка Украïни, 2012. - № 5. - С. 4-17.
2. Украина в 2007 роцк щор1чн1 оц1нки сусп1льно-пол1тичного та со^ально-економiчного розвитку: Монографiя / За заг. ред. Ю. Г. Рубана. - К. : Н1СД, 2007. -538 с.
3. Федулова Л. I. Проблеми формування Ыституцмного середовища Ыновацмних систем регюыв Украïни // Л. I. Федулова // Економ1чний вюник унiверситету, 2012. - Вип. 18/1. - С. 117-122.
4. Проблеми укра^сь^' економки: внутршы суперечностi чи результат св1тово1 фiнансовоï кризи?: матерiали експертноï дискусп, 17 жовтня 2008 р. / за заг. ред. В. G. ВоротЫа, Я. А. Жалта. - К.: Н1СД, 2008. - 48 с.
5. Динамiка зростання та ризики нестабтьност економiки Укради в 2008 роц1 / Я. А. Жалто та 1н.; за заг. ред. В. G. Воротiна. - К. : Н1СД, 2008. - 108 с.
6. Ра^евська С. О. Сучасний стан i шляхи пщвищення конкурентоспроможносп економiки Укради / С. О. Радзiевська // Економка та держава, 2012. - №2. - С. 35-38.
7. Украина в 2007 роци внутршне i зовнiшне становище та перспективи розвитку: Експертна допов1дь / За заг. ред. Ю. Г. Рубана. - К. : Н1СД, 2007. - 256 с.
