CC BY
46Кн.З. - К., 1994. - 334 с.
9. Карагодин А.И. История Запорожского края (1770-1917).
- Запорожье : Запор. гос. у-т, 1998
10. Ковалевський Е.П. Народное образование и церковное достояние в IV - й гос. думы. Речи, доклады, статьи. -Ч.2,3. - СПб, 1912. - 187 с.
11. Миропольский С.И. Почерк истории церковно- приходской школы от первого ее возникновения на Руси до настоящего времени . - Вып. 3. - СПб, 1895. - 144 с.
12. Церковно - приходские школы Херсонской губернии в начале ХХ в. // Православна Таврія. - 2001 р. № 1. С.2.
Надійшла до редакції 05.01.2006р.
КОМПОНЕНТИ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ В УМОВАХ КОМП’ЮТЕРИЗАЦІЇ НАВЧАННЯ
Драгнєв Ю.В.
Луганський національний педагогічний
університет імені Тараса Шевченка
Анотація. У статті розглядаються компоненти культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання. Розкривається зміст поданих компонентів культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання. Ключові слова: компоненти, культура здоров ’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання.
Аннотация. Драгнев Ю.В. Компоненты формирования культуры здоровья студентов в условиях компьютеризации обучения. В статье рассматриваются компоненты культуры здоровья студентов в условиях компьютеризированного обучения. Раскрывается содержание компонентов культуры здоровья студентов в условиях компьютеризированного обучения.
Ключевые слова: компоненты, культура здоровья студентов в условиях компьютеризированного обучения. Annotation. Dragnev Y.V. Components of formation of student’s culture health in conditions of a computerization training. In clause is considered the components of the student’s culture health in conditions of the computer aided training. The contents of components of culture of health of the students in conditions of the computer aided training is opened.
Key words: components, culture of health of the students in conditions of the computer aided training.
Вступ.
Використання в навчальному процесі компонентів культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання визначено нами як головна педагогічна умова ефективного розв’язання вказаної проблеми. Виділення цієї умови пов’язане з тим, що використання оздоровчих технологій в навчальному процесі та у процесі самостійної діяльності студентів в умовах комп’ютеризації навчання можливе через системне впровадження експериментального матеріалу, спрямованого на підвищення рівня культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання.
У сучасному суспільстві на теоретичному рівні розробкою культури здоров’я займаються такі вчені: В.Горащук, В.Кириленко, В.Климова, ГКри-вошеєва, В.Скумін, Л.Татарникова та ін [1; 2; 3; 4; 5, 6]. Праці цих вчених спрямовані на формування культури здоров’я особистості як дітей, учнівської молоді, студентів та взагалі громадян різних груп населення.
Стаття виконана в руслі досліджуваної в Інституті фізичного виховання і спорту Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка теми «Формування культури здоров’я дітей та учнівської молоді» (протокол №3 засідання Ради факультету фізичного виховання від 1 листопаду 2001 р.).
Формулювання цілей статті.
Мета даної статті полягає в тому, щоб подати компоненти культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання.
Результати досліджень.
Основними компонентами культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання було визначено: а) концептуальні засади та мотиваційна частина навчання; б) змістовна частина навчання; в) процесуальна частина навчання. Визначення компонентів культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання було спрямовано на реалізацію поставленої мети й завдань нашого дослідження.
Першим компонентом культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання ми визначили концептуальні засади та мотиваційну частину навчання, до якого було включено концепцію неперервної валеологічної освіти в Україні, як базовий показник. У концепції головним стрижнем виступає розробка і послідовне запровадження принципово нових підходів до змісту і структуру-вання освітніх знань. Обов’язковим компонентом нової системи національної освіти мають бути знання з формування, збереження і зміцнення здоров’я та гігієнічному вихованню населення. Це, на нашу думку, є підґрунтям щодо формування культури здоров’я студентської молоді в умовах комп’ютеризації навчання. Концепція формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання увійшла до концептуальних засад та мотиваційної частини навчання і була одним з головних показників у нашому дослідженні. До концепції нашого дослідження було віднесено: а) в умовах масової комп’ютеризації, розвитку інформаційних технологій в Україні зростає необхідність формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання на основі загальнолюдських цінностей; філософсько-культурологічних знань про культуру здоров’я особистості, знань з формування, збереження й зміцнення здоров’я в усіх аспектах індивідуального здоров’я: духовному, психічному й фізичному; знань основ розробки індивідуальної оздоровчої системи; б) філософсько-культурологічні знання про культуру здоров’я особистості, холістичний, аксіологічний та особи-стісно-орієнтовний підходи повинні стати якостями свідомості й поведінки особистості, тобто тими знаннями, пережиті людиною на духовному рівні та сприйняті як особисто значиме для неї; в) саме культура здоров’я найбільшою мірою впливає на світовідчуття та розвиває ті якості, що повинні бути властиві кожній особистості сучасного суспільства
в умовах масової комп’ютеризації та комп’ютеризації навчання; г) оптимізація взаємодії людини з комп’ютером є запорукою підвищення рівня культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання; д) процес формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання проходить успішно, якщо він здійснюється на основі спеціально розробленої програми спецкурсу «Культура здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання», який заснований на культурологічних й оздоровчих засадах; є) процес формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації буде більш ефективним при застосуванні розроблених нами педагогічних умов з використанням оздоровчих технологій, спрямованих на підвищення культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання.
Мотивація до формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання була представлена як один з найголовніших показників дисертаційного дослідження. До мотивації формування культури здоров’я ми віднесли гуманістичні ціннісні орієнтації особистості студентів. Ціннісні орієнтації визначають життєву позицію особистості студентів. В умовах комп’ютеризації навчання ми розглянемо їх через компоненти: а) самовизначення студентів, як усвідомлення сенсу власного життя й готовність реалізувати її в умовах масової комп’ютеризації; б) активність студентів, як інтенсивність цілеспрямованості особистості на оздоровчі види діяльності в умовах комп’ютеризації навчання; в) відповідальність студентів, як властивість особисто приймати рішення за власне здоров’я. Самовизначення студентів, як усвідомлення сенсу власного життя й готовність реалізувати її в умовах масової комп’ютеризації характеризується тим, що студенти, які працюють на комп’ютері в навчальному процесі та у процесі самостійної роботи, у вільний, від навчальних занять час, повинні самовизначитися, з позиції користі для суспільства, свого навчання та своєї діяльності. Активність студентів, як інтенсивність цілеспрямованості особистості на оздоровчі види діяльності в умовах комп’ ютеризації навчання визначається використанням студентами оздоровчих знань та вмінь, які вони отримали під час навчання у ВНЗ та у процесі самостійної роботи на комп’ютері, цілеспрямовано на інші види трудової діяльності, а не лише у межах своїй професійної діяльності. Відповідальність студентів, як властивість особисто приймати рішення за власне здоров’я характеризується роботою на комп’ютері в тій чи іншій галузі виробництва де студенти (майбутні фахівці) повинні бути відповідальними за ті рішення, які вони приймають, відповідальні за ту чи іншу проведену роботу на комп’ютері. Це, на нашу дум -ку, буде сприяти підвищенню рівня культури здоров’я особистості кожного студента. Визначення мотивації студентів до самовдосконалення та са-мооздоровлення під час роботи на комп’ютері в
навчальному процесі та у процесі самостійної роботи є підґрунтям усвідомлення студентами важливості застосування оздоровчих технологій для підвищення культури здоров’я.
Другим важливим компонентом культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання була змістовна частина навчання, у якій показником було визначено зміст експериментального матеріалу педагогічних умов (ЗЕМПУ) до якого входило: а) культура здоров’я особистості студентів до якої належало три компонентних блоки: змістовний, мотиваційний та практичний, в кожному з яких були аспекти індивідуального здоров’я: духовний, психічний, фізичний; б) комплекс оздоровчих тех -нологій, спрямованих на зменшення негативного впливу комп’ютера на здоров’я студентів й підвищення рівня культури здоров’я студентів в навчальному процесі та у процесі самостійної роботи, в) стадії впровадження змісту експериментального матеріалу педагогічних умов (ЗЕМПУ) до яких ув -ійшло: підготовча, організаційна, оцінювальна, контрольно-оцінювальна стадії. До змісту експериментального матеріалу педагогічних умов (ЗЕМПУ) увійшло: а) розуміння студентами корисного впливу оздоровчих технологій під час роботи на комп’ютері на навчальних заняттях і після їх завершення, що у свою чергу, мало на меті призводити до розуміння використовувати оздоровчі технології у своєму житті в умовах масової комп’ ютеризації; б) створення належних умов для вироблення у студентів потреби в проведенні розроблених заходів із самооздоровлення організму; в) самостійна розробка й виконання індивідуальної оздоровчої системи; г) використання оздоровчих технологій в навчальній та самостійній діяльності; д) збір й користування певною літературою про здоровий спосіб життя та негативний вплив комп’ютера на здоров’я людини; е) впровадження інтерактивних методів навчання (групові дискусії та кейс-метод) та активних методів навчання (інтерактивні лекції, карта думок, парний вербальний потік та зворотній мозковий штурм); ж) впровадження у духовний аспект здоров’я - методику самопізнання, у психічний аспект здоров’я - оздоровчу методику словесно-образного, емоційно-вольового управління стану людини /СОЕВУС/ за Г Ситіним, релаксацію та аутогенне тренування, у фізичний аспект здоров’ я - оздоровчі вправи під час та після занять на дисциплінах де використовується комп’ ютер для м’язів шиї, очей, плеч, рук, тулуба, ніг, самомасаж й загартовування; з) усвідомлення студентами важливості підвищення культури здоров’я в умовах комп’ютеризації навчання.
Культура здоров’я особистості студентів визначалася у сукупності трьох блоків: змістовний, мотиваційний, практичний. Змістовний блок формування культури здоров’я студентів в умовах ком -п ’ютеризації включав сучасну систему знань в галузі формування, збереження й зміцнення здоров’ я студентів у всіх його аспектах: духовному, психіч-
ному й фізичному навчання з сучасного погляду на здоров’я за пірамідальним принципом побудови. Цей блок характеризувався здатністю студентів грамотно розробити й постійно вдосконалювати власну індивідуальну оздоровчу систему як в умовах комп’ютеризації навчання так й під час самостійної роботи на комп’ютері.
Змістовний блок включав в себе: а) філософсько-культурологічні знання про культуру здоров’я особистості студентів; б) знання про духовний, психічний й фізичний аспекти здоров’я під час роботи на комп’ютері; в) знання з формування, збереження й зміцнення здоров’я в усіх аспектах: духовному, психічному й фізичному в умовах ком -п’ютеризації навчання; г) знання основ розробки індивідуальної оздоровчої системи під час роботи на комп’ютері та загальної системи оздоровлення. Мотиваційний блок характеризував світоглядний зміст культури здоров’я особистості студентів в умовах комп’ютеризації навчання. Цей блок визначав високий ступінь духовності гуманістичних ціннісних орієнтації студентів в їхній цілісності, виявляє розуміння ними сенсу власного життя й усвідомлення її цінності як для себе так й суспільства в цілому.
До складу мотиваційного блоку належало: а) світогляд студентів, заснований на гуманістичних ціннісних орієнтаціях; б) мета, сенс власного життя та усвідомлення його цінності; в) визначення ідеалу особистості студентів; г) усвідомлення себе як цілісної духовно-фізичної системи; д) оптимістичне світовідчуття й високий рівень соц-іокультурної толерантності студентів. Мотиваційний блок включав в себе сформованість гуманістичних ціннісних орієнтацій студентів як систему особистісних настанов студентів з відношення до існуючих у даному соціумі цінностям індивідуального та суспільного характеру з питань самооздо-ровлення під час роботи на комп’ютері. Вони були не тільки сумою знань, а такою системою відносин й уяв (понять, ідей, ідеалів), які поєднані логікою життєвих цінностей, які студент приймав як особисті внутрішні орієнтації.
Ціннісні орієнтації визначали життєву позицію особистості студентів, які проявлялися через компоненти: а) самовизначення студентів, як усвідомлення сенсу власного життя й готовність реалізувати її в діяльності в цілому так й під час роботи на комп’ютері; б) активність студентів, як інтенсивність цілеспрямованості на оздоровчі види діяльності; в) відповідальність студентів, як властивість особисто приймати рішення в умовах масової комп’ютеризації. Практичний блок харак-
теризувався результатом оволодіння студентами, з урахуванням віку, статі, індивідуальних особливостей, необхідним обсягом умінь і навичок виконання оздоровчих технологій для підвищення культури здоров’я в умовах комп’ютеризації навчання, що орієнтував особистісну практичну спрямованість студентів на активну, плідну, довгу життєдіяльність.
Зміст практичного блоку передбачав: а) володіння оздоровчими технологіями, спрямованими на підвищення культури здоров’я студентів в усіх аспектах індивідуального здоров’я: духовному, психічному та фізичному; б) боротьбу зі шкідливими звичками під час роботи на комп’ютері; в) вміння розробляти й удосконалювати індивідуальну оздоровчу систему в умовах комп’ютеризації навчання; г) ведення здорового способу життя з урахуванням віку, статі та індивідуальних особливостей студентів.
Комплекс оздоровчих технологій, спрямованих на зменшення негативного впливу комп’ютера на здоров’я студентів й підвищення рівня культури здоров’я студентів в навчальному процесі та у процесі самостійної роботи було визначено з урахуванням навчального навантаження студентів під час роботи на комп’ютері. До складу цього комплексу увійшло: а) зменшення негативного впливу комп’ютера на духовний аспект здоров’я шляхом самовиховання, самоосвіти, самопізнання тощо; б) зменшення негативного впливу комп’ютера на психічний аспект здоров’я наступними засобами: аутогенне тренування, релаксація, оздоровчі настрої Г.Ситіна; в) зменшення негативного впливу комп’ютера на фізичний аспект здоров’я завдяки вправам для очей, шиї, плечей, рук, тулуба, ніг, самомасажу, загартовуванню тощо.
Висновки.
Зазначені вище компоненти культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання охоплюють найсуттєвіші чинники, які впливають на формування культури здоров’я студентів умовах комп’ютеризації навчання. Готовність студентів ВНЗ до використовування оздоровчих технологій в навчальному процесі та у процесі самостійної роботи, спрямування змісту оздоровчих технологій, поетапне їх використовування, покликані сприяти ефективному вирішенню оздоровчих, освітніх та виховних завдань сучасної вищої школи України.
У перспективі подати всі педагогічні умови з формування культури здоров’я студентів в умовах комп’ютеризації навчання.
Література
1. Горащук В. П. Формирование культуры здоровья школьников (теория и практика). - Луганск: Альма-матер, 2003.
- 376 с.
2. Кириленко С. В. Формування, збереження й зміцнення здоров’я підростаючого покоління як обов’язковий ком -понент системи національної освіти // Формування, збереження й зміцнення здоров’я підростаючого покоління як обов’язковий компонент системи національної освіти.
- К., 1997. - 6-13.
3. Климова В.И. Человек и его здоровье. - М.: Знание, 1985.
- 192 с.
4. Кривошеєва ГЛ. Формування культури здоров’я студентів університету: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 - Донецьк.
- 2001. - 228 с.
5. Скумин В. А. Культура здоровья - фундаментальная наука о человеке. - Новочеркаск: ТЕРОС, 1995. - 132 с.
6. Татарникова Л.Г Педагогическая валеология: Генезис. Тенденции развития. Перераб. и доп. - СПб.: Петровский и Ко, 1997. - 416 с.
Надійшла до редакції 24.01.2007р.
ОБҐРУНТУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИХ УМОВ УПРАВЛІННЯ РУХОВОЮ АКТИВНІСТЮ ПІДЛІТКІВ З ЦЕРЕБРАЛЬНИМ ПАРАЛІЧЕМ У РЕЖИМІ ДНЯ СПЕЦІАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Єдинак Г.А.
Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника Кам’янець-Подільський державний університет
Анотація. У ході формувальних педагогічних експериментів вивчали ефективність використання змісту рухової діяльності, розробленого на основі встановлених для 13-17-річних дітей з церебральним паралічем організаційно-методичних умов управління їхньою руховою активністю в режимі дня спеціальних загально- і професійно-освітніх навчальних закладів. Отримані дані дозволили визначити кількісні та якісні параметри змін досліджуваних показників при використанні традиційного та експериментального змісту рухової діяльності. Ключові слова: діти з церебральним паралічем, педагогічне управління, рухова активність, організаційно-методичні умови, зміст рухової діяльності, спеціальні загально- і професійно-освітні навчальні заклади. Аннотация. Единак Г.А. Обоснование организационнометодических условий управления двигательной активностью подростков с церебральным параличом в режиме дня специальных учебных заведений. В ходе формирующих педагогических экспериментов изучали эффективность использования содержания двигательной деятельности, разработанного на основе установленных для 13-17-летних детей с церебральным параличом организационно-методических условий управления их двигательной активностью в режиме дня специальных обще-и профессионально-образовательных учебных заведений. Полученные результаты позволили установить количественные и качественные параметры изменений при использовании традиционного и экспериментального содержания двигательной деятельности.
Ключевые слова: дети с церебральным параличом, педагогическое управление, двигательная активность, организационно-методические условия, содержание двигательной деятельности, специальные обще- и профессионально-образовательные учебные заведения. Annotation. Yedinak G. Organizational and methodical conditions of directing motion activity of teenagers with cerebral palsy in the regime of the work of specialized educational establishments. The effectiveness of using the content of motion activity projected for teenagers with cerebral palsy based on organizational and methodical conditions of directing their motion activity in the regime of the work of specialized general and educational establishments has been investigated in the process of the pedagogical experiments. The obtained data gave the possibility to determine quantities and qualitative changes of the investigated indices while using traditional and experimental content of motion activity.
Key words: children with cerebral palsy, pedagogical direction, motion activity, organizational and method conditions, content of motion activity, specialized general and educational establishments.
Вступ
Формування особистості дитини шкільного віку з обмеженими функціями внаслідок захворювання церебральним паралічем (надалі діти з ОФ - прим. автора) сьогодні відбувається в умовах дії багатьох чинників, з яких провідне місце посідає
спеціально організована рухова діяльність із застосуванням фізичних вправ. Ефективність впливу такої діяльності значною мірою залежить від якості управління цим педагогічним процесом.
Дані спеціальної літератури [31] свідчать, що педагогічне управління передбачає надання руховій діяльності ознак чіткої, керованої в кожній частині системи, функціонування якої відбувається за наявності таких умов: вихідної інформації про характеристики дитини, якими буде здійснюватись управління; параметрів (якісних і кількісних), що відображають мету процесу на певному етапі та проміжні завдання; адекватних засобів, методів і оптимальних форм занять; способів отримання поточної інформації про стан об’єкта і характер змін його показників у ході рухової діяльності. Також, до таких умов належать дії з внесення коректив у зміст занять, якщо показники відрізняються від запланованих, урахування зовнішніх (клімат, екологія, умови життя) і внутрішніх чинників (мотивація до занять, спадковість, рухова активність), що визначають управління досліджуваними показниками [33].
Деякі дослідники [18] зазначають, що важливим компонентом системи управління руховою активністю дітей шкільного віку є її основні складові: модельно-цільові характеристики показників, якими здійснюють управління; оптимальний обсяг й інтенсивність фізичних навантажень, що сприяють досягненню зазначених характеристик; педагогічний контроль за результатами рухової діяльності, який відображає ефективність використаної системи управління. Разом з тим, аналіз спеціальної літератури [14, 27, 36, 40] виявив недостатню кількість даних про організаційно-методичні умови управління руховою активністю дітей з ОФ 13-17 років та ефективність їх реалізації в режимі дня спеціальних загально- і професійно-освітніх навчальних закладів. Зазначене свідчить про необхідність досліджень, спрямованих на вирішення цієї проблеми.
Робота виконується згідно плану науково-дослідної роботи Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника, проблемної лабораторії Кам’янець-Подільського державного університету на 2002-2006 рр., Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001-2005 рр. Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України за темою 2.2.3. «Психофізична реабілітація неповносправних дітей засобами фізичного виховання», номер державної реєстрації 0102Ш02646, зведеного плану науково-дослідної роботи Міністерства охорони здоров’я за темою «Удосконалення медичної допомоги населенню промислового регіону з особливими потребами», номер державної реєстрації 0103Ш07883 (шифр УН 01.08.13) відповідно Міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації» на 2002-2011 рр.
Формулювання цілей роботи
Мета роботи - експериментально обґрунтувати організаційно-методичні умови управління руховою активністю дітей з ОФ 13-17 років у про-
