УДК 504/064:625/711
КОМПЛЕКСНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ
УКРАЇНИ
Г.М. Желновач, аспірант, ХНАДУ
Анотація. Досліджено особливості організації та проведення екологічного моніторингу автомобільних доріг України. Проаналізовано документи та програми, у яких розкриваються основи проведення екологічного моніторингу автомобільних доріг.
Ключові слова: навколишнє середовище, моніторинг, компоненти середовища, автомобільні дороги, придорожній простір.
КОМПЛЕКСНЫЙ ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ МОНИТОРИНГ АВТОМОБИЛЬНЫХ
ДОРОГ УКРАИНЫ
А.Н. Желновач, аспирант, ХНАДУ
Аннотация. Исследованы особенности организации и проведения экологического мониторинга автомобильных дорог Украины. Проанализированы документы и программы, в которых раскрываются основы проведения экологического мониторинга автомобильных дорог.
Ключевые слова: окружающая среда, мониторинг, компоненты среды, автомобильные дороги, придорожное пространство.
COMPLEX ECOLOGICAL MONITORING OF UKRAINE HIGHWAYS
G. Zhelnovach, postgraduate, KhNAHU
Abstract. Features of organization and carrying out of ecological monitoring of Ukraine highways are investigated. The documents and programs that consider the basis of highways ecological monitoring are analyzed.
Key words: environment, monitoring, the components of environment, highways, roadside space.
Вступ
Еволюція розвитку людства та створення індустріальних методів господарювання привели до утворення глобальної техносфери, одним з елементів якої є автомобільний транспорт. Навколишнє природне середовище при функціонуванні елементів техносфери є джерелом сировинних та енергетичних ресурсів і простором для розміщення її інфра-струк-тури.
Автомобільний транспорт постійно впливає на навколишнє природне середовище. Рівень впливу може бути в допустимих, рівноважних та кризових межах [1].
Сучасний транспорт - особливе джерело впливу на природу та людину, оскільки він пов’язаний з автомобільними дорогами (лінійними інженерними спорудами). Таким чином, на екосистеми звичайно впливає тандем: автомобільний транспорт - автомобільна дорога [2].
Такий вплив комплексно, системно та ефективно можна оцінити лише на основі системи екологічного моніторингу автомобільних доріг, яка б дозволила робити прогнози змі-нення стану придорожніх територій за результатами комплексних багаторічних досліджень.
Аналіз публікацій
Розробкою ефективного комплексного екологічного моніторингу впливу автомобільних доріг на навколишнє природне середовище займаються на сучасному етапі науковці пострадянського простору [3], оскільки такі системи у розвинених країнах вже розвинені та ефективно функціонують [4].
Однак ще у 1986 р. О. Мироновим та І. Євге-ньєвим були запропоновані основи загального системного підходу до взаємодії автомобільно-дорожнього комплексу. На їх думку, процес взаємодії дороги із середовищем формує декілька основних груп зв’язків: взаємодії дороги як технічної споруди, з навколишніми екосистемами; вплив на навколишнє середовище технологічних процесів будівництва та експлуатації доріг; витрата природних ресурсів [5].
Мета та постановка задачі
Метою даної роботи є обґрунтування необхідності розробки системи комплексного екологічного моніторингу автомобільних доріг, оскільки на сьогодні в Україні немає розробленої та впровадженої ефективної комплексної системи моніторингу впливу автомобільних доріг на навколишнє середовище. У роботі проведено аналіз та виявлено недоліки розробленої тимчасової системи моніторингу при будівництві, ремонті та утриманні автомобільних доріг.
Аналіз ефективності впровадження системи екологічного моніторингу
Державна система моніторингу довкілля (далі - система моніторингу) - це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розробляння науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. Система моніторингу є складовою частиною національної інформаційної інфраструктури, сумісної з аналогічними системами інших країн.
Система моніторингу - це відкрита інформаційна система, пріоритетами функціонування якої є захист життєво важливих екологічних інтересів людини і суспільства; збереження
природних екосистем; відвернення кризових змін екологічного стану довкілля і запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям.
Моніторинг довкілля здійснюється (суб’єкти моніторингу) Міністерством надзвичайних ситуацій, Міністерством охорони здоров’я, Мінагрополітики, Держкомлісгоспом, Міні-ністерством охорони навколишнього природного середовища, Держводгоспом, Держко-мземом, Держжитлокомунгоспом, їх органами на місцях, а також підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери їх управління, які є суб’єктами системи моніторингу за загальнодержавною і регіональними (місцевими) програмами реалізації відповідних природоохоронних заходів. Координацію діяльності суб’єктів системи моніторингу, розгляду поточних питань, пов’язаних із проведенням моніторингу довкілля, здійснює міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля із секціями за відповідними напрямами, склад та положення про яку затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Система моніторингу спрямована на:
- підвищення рівня вивчення і знань про екологічний стан довкілля;
- підвищення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях;
- підвищення якості обґрунтування природоохоронних заходів та ефективності їх здійснення;
- сприяння розвитку міжнародного співробітництва у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки.
Основними завданнями суб’єктів системи моніторингу є:
- довгострокові систематичні спостереження за станом довкілля;
- аналіз екологічного стану довкілля та прогнозування його змін;
- інформаційно-аналітична підтримка прийняття рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки;
- інформаційне обслуговування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також забезпечення екологічною інформацією населення країни і міжнародних організацій [6].
Екологічний моніторинг впливу автомобільних доріг на навколишнє середовище входить до переліку робіт з інженерно-технічного забезпечення експлуатаційного утримання автомобільних доріг.
Експлуатаційне утримання автомобільних доріг - комплекс заходів щодо технічного нагляду та утримання автомобільних доріг загального користування. Воно направлене на забезпечення споживчих властивостей автомобільних доріг - сукупності транспортно-експлуатаційних показників, що безпосередньо відповідають інтересам користувачів та чинним нормам [7].
На сьогоднішній день у Державній службі автомобільних доріг України «Укравтодор» є лише затверджений «План послаблення негативних впливів і план моніторингу для покращення автошляхів та безпеки руху», згідно з яким, моніторинг повинен здійснюватися окремо на етапі життєвого циклу автомобільної дороги «будівництво».
У Державному дорожньому науково-дослідному інституті імені М. П. Шульгіна (Держ-дорНДІ) розроблено систему екологічного моніторингу автомобільних доріг. Згідно з цією інформацією, система екологічного моніторингу при будівництві, ремонті та утриманні автомобільних доріг загального користування (далі - система екологічного моніторингу) - це система спостережень, збирання, обробляння, передавання, збереження та аналізу інформації про стан навколишнього середовища в зоні впливу автомобільних доріг загального користування, прогнозування його змін і розроблення науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень щодо запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки.
Даний документ було розроблено згідно із Законом України «Про автомобільні дороги», на основі постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 № 391 «Про затвердження положення про державну систему моніторингу довкілля», Державною програмою розвитку автомобільних доріг України
на 2007-2011 роки, відповідно до природоохоронного законодавства України та з урахуванням вимог Концепції Державної програми моніторингу навколишнього природного середовища, схваленої розпорядженням
Кабінету Міністрів України від 31.12.2004 № 392-р.
Екологічний моніторинг автомобільних доріг у системі Укравтодору повинен здійснюватися суб’єктами екологічного моніторингу, до яких належать: Служби автомобільних доріг у АР Крим, областях та м. Севастополі, проектні організації, атестовані (акредитовані) лабораторії.
Основними завданнями суб’єктів моніторингу є:
- довгострокові систематичні спостереження за станом навколишнього середовища;
- аналіз та оцінка екологічного стану навколишнього середовища та прогнозування його змін;
- оцінка екологічної придатності дорожньо-будівельних матеріалів, показники яких не регламентуються чинними нормативними документами, та технологій, в яких передбачено їх використання;
- впровадження заходів щодо охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів та попередження екологічно несприятливої обстановки;
- інформаційно-аналітична підтримка прийняття рішень у галузі охорони навколишнього середовища та екологічної безпеки;
- інформаційне обслуговування Укравтодору та подання пропозицій щодо удосконалення нормативного та технічного забезпечення, збирання, обробляння та аналізу даних.
Згідного з Наказом Державної служби автомобільних доріг № 165 від 13.04.2007 року було розпочато дослідне впровадження розробленої Системи екологічного моніторингу при будівництві, ремонті та утриманні автомобільних доріг загального користування у Чернігівській області. Але через брак коштів та недосконалу розробку принципів екологічного моніторингу цей наказ не було впроваджено у дію.
У даній роботі було проведено оцінку якості розробленої пілотної програми екологічного моніторингу, у результаті чого було виділено ряд недоліків:
- узагальнені вказівки щодо проведення моніторингу без конкретизації обов’язків кожного суб’єкта моніторингу;
- відсутність переліку необхідних досліджень, які повинні бути проведені, та періодичності проведення;
- немає вказівок щодо заходів поліпшення стану навколишнього середовища у разі виявлення суттєвих порушень нормативного стану довкілля;
- не визначено строки подачі відомостей про результати досліджень;
- не визначено відповідальних посадових осіб за проведення моніторингу на місцях та санкцій у разі невиконання.
Висновки
В результаті проведених оцінок та аналізу досвіду впровадження системи екологічного моніторингу автомобільних доріг в Україні та за кордоном можна зробити висновок, що постає нагальне питання про розробку та впровадження ефективної та життєспромож-ної системи екологічного моніторингу.
Але на сьогодні це неможливо, оскільки в Україні немає якісної нормативної бази як підґрунтя для проведення моніторингу, Укр-автодором не затверджено низку нормативних документів, що забезпечували б комплексність, системність та повноту екологічних досліджень при будівництві, реконструкції та експлуатації автомобільних доріг.
Література
1. Аксенов И.Я. Транспорт и охрана окру-
жающей среды / И.Я. Аксенов, В.И. Аксенов. - М.: Транспорт, 1986. - 176 с.
2. Кавтарадзе Д.Н. Автомобильные дороги в
экологических системах (проблемы взаимодействия) / Д.Н. Кавтарадзе, Л.Ф. Николаева, Е.Б. Поршнева, Н.Б. Фролова. -М.: ЧеРо, 1999. - 240 с.
3. Скибинская А.А. Научное обоснование
мониторинга автомобильных дорог, как источника загрязнения окружающей среды / А.А. Скибинская // Известия КГАСУ. - 2007. - Т.7, № 1. - С. 92-93.
4. Немчинов М.В. Охрана окружающей при-
родной среды при проектировании строительстве автомобильных дорог : учеб. пособие / М.В. Немчинов, В.Г. Сис-тер, В.В. Силкин. - М.: Изд-во Ассоциации строительных вузов, 2004. - 240 с .
5. Миронов А.А. Автомобильные дороги и
охрана окружающей среды / А.А. Миронов, И.Е. Евгеньев; под ред. В.М. Мо-гилевича. - Томск: Изд-во Том. ун-та, 1986. - 280 с.
6. Про затвердження Положення про держа-
вну систему моніторингу довкілля: постанова КМУ від 30 березня 1998 № 391 // Офіційний вісник України. - 1998. -№ 13. - с. 91.
7. ВБН Г.1-218-530:2006 Класифікатор робіт
з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування.
- На заміну ВБН В.3.2-218-182-2003 (у частині розділів 3, 4), чинний з 200706-03. - К.: Укравтодор, 2006. - 15 с.
Рецензент: А.В. Гриценко професор, д.геогр.н., ХНАДУ.
Стаття надійшла до редакції 5 листопада 2010 р.