Комплексний контроль физической подготовленности молодежи в высших учебных заведениях Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

х/» о і • •• • • •

Комплексним контроль фізичної підготовленості молоді у вищих навчальних закладах

Семенова О.Є. , Афонін В.М.

Національний університет «Львівська політехніка»

Академія сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного

Анотації:

Узагальнено та проаналізовано досвід інтегрованої оцінки стану фізичної підготовленості студентів та курсантів. Досліджувалась

динаміка фізичної підготовленості 18 курсантів. Контрольні виміри проводилися на початку та в кінці кожного року навчання за програмою наступних тестів: підтягування на перекладині; біг на 1о0м; біг на 3000м; подолання смуги перешкод. Показана можливістьінаочність використання методики комплексного контролю рівня та динаміки фізичної підготовленості курсантів протягом усього періоду їх навчання у військовому інституті.

Ключові слова:

фізична підготовленість, інтегральна оцінка, комплексний контроль, тестування.

Семёнова О.Е., Афонш В.Н. Комплексний контроль физической подготовленности молодежи в высших учебных заведениях. Обобщен и проанализирован опыт интегральной оценки состояния физической подготовленности студентов и курсантов. Исследовалась динамика физической подготовленности 18 курсантов. Контрольные измерения проводились в начале и в конце каждого года обучения по программе следующих тестов: подтягивание на перекладине; бег 100м; бег 3000м; преодоление полосы препятствий. Показана возможность и наглядность использования методики комплексного контроля уровня и динамики физической подготовленности курсантов на протяжении всего периода их обучения в военном институте.

физическая подготовленность, интегральная оценка, комплексный контроль, тестирование.

Semenova O.E., Afonin V.M. Complex control of physical readiness of youth in higher educational institutions. Experience of integrated assessment of cadets and students physical readiness state has been generalised and analysed. Dynamics of physical readiness state of 18 cadets has been researched. The control measurings were conducted at the beginning and at the end of every year of teaching on the program of the followings tests: undercutting on a cross-beam; at run of 100m; at run of 3000m; overcoming of bar of obstacles. Possibility and visualization of employing method of complex control of cadets physical readiness level and dynamics over the whole period of their study in military institutes.

physical readiness, integrated ment, complex control, testing.

assess-

Вступ.

Одним з найбільш загальних показників, що комплексно характеризує ефективність фізичного виховання молоді у вищих навчальних закладах, є рівень її фізичної підготовленості, значення якого у зміцненні здоров’я, підвищенні загальної працездатності, всебічному розвитку особистості, прискоренні адаптації до складних військово-професійних та життєвих процесів, досягненні високої продуктивності праці загальновідоме [1, 3, 4, 6].

У спортивній діяльності може використовуватись методика комплексного контролю підготовленості спортсменів (ККПС), яка передбачає отримання узагальнених оцінок зі спеціальної підготовленості за результатами змагальних оцінок. В.М. Рябцев та Д.С. Токер застосували цю методику для контролю фізичної підготовленості студентів і показали можливість широкого застосування такого комплексного контролю, який дозволяє адекватно визначати рівень та динаміку загальної фізичної підготовленості [5,7].

В сучасному житті у всіх сферах праці й побуту широке застосування набула комп’ютерна техніка, яка значно скорочує час на оброблення інформації і представлення її у цікавому, наочному вигляді [2]. Тому, навіть великий масив даних виконання тестових завдань не становить великих труднощів для його опрацювання.

Робота виконана за планом НДР національного університету “Львівська політехніка” та академії сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Ми вважаємо правомірним застосування принципів ККПС для визначення динаміки фізичної підготовленості курсантів. Відмінність полягає у змісті тестів (контрольних вправ), які в даному випадку спрямовані на облік найбільш загальних та інформативних ознак фізичної підготовленості курсантів.

© Семенова О.Є. , Афонін В.М. , 2010

Зміст комплексного контролю фізичної підготовленості курсантів полягає в отриманні узагальненого його виразу шляхом синтезу значень окремих ознак (тестів). Основна методологічна складність отримання узагальненого (інтегрованого) показника фізичної підготовленості - у неможливості порівняти між собою різнопланові (за змістом) результати контрольних тестів. Подолати цю складність можливо шляхом переводу її у єдиний нормований, або стандартизований, показник.

Рівень та динаміка фізичної підготовленості курсантів АСВ досліджувалися за даними контрольних тестів протягом 5-ти років занять. Контрольні виміри проводилися на початку та в кінці кожного року навчання за програмою наступних тестів: Х1 - підтягування на перекладині; Х2 - біг на 100м; Х3 - біг на 3000м; Х4 - подолання смуги перешкод.

Результати дослідження оброблялись методами математичної статистики.

Експериментальні дані з метою забезпечення їх зіставлення переведені у єдину (нормовану) систему виміру за формулою:

Ґ = X IX ,

де: ґ - індивідуальні нормовані значення швидкості

(ґ), витривалості (ґ2), сили (ґ), спритності (ґ);

X,— індивідуальні натуральні значення в окремих тестах;

Хі - середні арифметичні значення окремих тестів.

Результати дослідження.

Результати контрольних вправ за цими тестами, переведеними у нормовану систему, представлені у табл.1.

Нормовані значення мають реальний смисл і виражають міру фізичної підготовленості окремого курсанта відносно до показників „ідеального” (середнього) курсанта. За основу нормованих значень прийняті

Педагогіка, психологія та медико-біологічні

Таблиця 1

Нормовані значення часткових та інтегрованих показників фізичної підготовленості курсантів

Кур- санти 1 курс Т інд 5 курс Т інд

Підтягування Я 100м t2 3км tз Смуга t4 Підтягування Я 100м t2 3км tз Смуга t4

1 1,66 1,05 1,02 0,99 1,18 1,82 1,07 1,10 1,24 1,31

2 0,96 1,03 1,03 1,16 1,05 1,73 1,06 1,11 1,27 1,30

3 1,06 1,03 0,99 0,99 1,02 1,25 1,02 1,00 1,09 1,09

4 0,96 1,00 0,98 1 0,99 1,54 1,03 1,03 1,20 1,20

5 0,86 1,01 0,97 0,97 0,95 1,54 1,03 1,04 1,20 1,20

6 1,1 1,01 1,02 0,94 1,02 1,34 1,11 1,11 1,20 1,19

7 1,06 1,03 1,12 1 1,05 1,54 1,05 1,08 1,15 1,21

8 1,7 1,05 1,15 1,12 1,26 1,92 1,13 1,32 1,29 1,42

9 1,25 1,01 1,23 0,96 1,11 1,15 1,05 1,11 1,18 1,13

10 0,69 0,98 0,96 1,02 0,91 0,85 1,05 1,04 1,11 1,01

11 0,86 1,01 0,94 1 0,95 0,77 1,04 0,93 1,11 0,96

12 1,25 1,02 1,03 1,07 1,09 1,63 1,05 1,11 1,24 1,26

13 0,52 0,87 0,88 0,91 0,80 0,67 0,95 0,99 0,94 0,89

14 0,52 0,92 0,91 0,86 0,80 0,96 1,01 1,01 1,09 1,02

15 0,86 1,04 1,04 1,03 0,99 0,96 1 1,06 1,11 1,03

16 0,69 1,05 0,94 1,02 0,93 0,77 1,06 1,07 1,11 1,00

17 0,77 0,96 1,04 1,02 0,95 1,15 1,04 1,11 1,20 1,13

18 1,25 0,98 1 0,99 1,06 1,25 1,05 1,02 1,20 1,13

Ізаг 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,27 1,05 1,07 1,16 1,14

Таблиця 2

Рівень загальної фізичної підготовленості курсантів на 1 і 5 курсах

Курсанти Т1 Т5 Тінд

1 1,18 1,31 1,11

2 1,05 1,30 1,24

3 1,02 1,09 1,07

4 0,99 1,20 1,21

5 0,95 1,20 1,26

6 1,02 1,19 1,17

7 1,05 1,21 1,15

8 1,26 1,42 1,13

9 1,11 1,13 1,02

10 0,91 1,01 1,11

11 0,95 0,96 1,01

12 1,09 1,26 1,15

13 0,80 0,89 1,11

14 0,80 1,02 1,28

15 0,99 1,03 1,04

16 0,93 1,00 1,07

17 0,95 1,13 1,19

18 1,06 1,13 1,07

Тзаг 1,00 1,14 1,14

Стандартне відхилення 0,113 0,133 0,078

Коеф.варіац. 11,1% 11,7% 6,9%

середні арифметичні показники з результатів контрольних вимірів на початку першого року навчання.

Для кожного курсанта були також вирахувані інтегровані оцінки, що комплексно характеризують рівень фізичної підготовленості курсанта на початку і в кінці спостережень (як середня арифметична нормованих значень кожної контрольної вправи).

Орієнтуючись на інтегровані показники фізичної підготовленості (за чотирма тестами), можна вирішувати завдання управління навчально-тренувальним процесом і передусім ранжирування й групування курсантів за рівнем загальної фізичної підготовленості. Це дозволяє формувати однакові за рівнем фізичної підготовленості курсантів підгрупи і підвищити ефективність навчальних занять з фізичної підготовки шляхом оптимізації фізичних навантажень.

За допомогою використання значень інтегрованого показника фізичної підготовленості (Т) здійснено багатомірне групування масиву досліджених даних, яке дозволило виділити й охарактеризувати контингенти курсантів за рівнем фізичної підготовленості (табл.2).

Попередньо змістовий аналіз об’єкту дослідження передбачає розподіл масиву курсантів на 3-4 групи за рівнем їх результатів з контрольних вправ загальної фізичної підготовки. Ці групи можна визначити як „знижений”, „середній”, „підвищений” та „високий” рівень фізичної підготовленості. Розподіл значень показників здійснювався за показниками відхилення нормованого розподілу (сигма).

Результати дослідження, представлені у табл.2, свідчать про певну ефективність процесу фізичної підготовки. Якщо курсантів з пониженим рівнем фізичної підготовленості на 1 курсі було 38,8%, то на 5 курсі їх стало 11,1%. На основі інтегрованого показника фізичної підготовленості можна здійснювати однозначні оцінки динаміки фізичної підготовленості курсантів шляхом обчислень індивідуальних (Тінд) та загальних індексів ЗФП групи в цілому (Тзаг):

Висновки.

Проведене дослідження показало можливість значно ширшого використання комплексного контролю фізичної підготовленості курсантів, який дозволяє досить адекватно судити про рівень і динаміку загальної фізичної підготовленості курсантів.

У подальших дослідженнях буде перевірена можливість підвищення управління процесом всебічної фізичної підготовки курсантів протягом навчального року.

Література:

1. Антонов Ю. Взаємозв’язок рівня загальної та спеціальної фізичної підготовленості в системі професійно-прикладної фізичної підготовки змінного складу вищих закладів освіти Міністерства надзвичайних ситуацій України / Ю. Антонов, Ю. Петришин // Молода спортивна наука України. - Львів: НВФ „Українські технології”, 2004. - Вип. 8. - Т 3. - С. 6-10.

2. Кисилев А.И. Персональный компьютер в системе автоматической дистанционной оценки общего физического состояния студентов / А.И. Киселев, В.М. Колтун, А.Н. Лебяжьев // Теория и практика физической культуры. - 1988. - № 10. - С. 50-52.

3. Кузнецова О. Динаміка фізичної підготовленості студентів під впливом цілеспрямованого розвитку фізичних якостей / О. Кузнецова // Молода спортивна наука України. - Львів: НВФ „Українські технології”, 2004. - Вип. 8. - Т 3. - С. 179.

4. Мацкевич Н. Особливості фізичної підготовленості та здоров’я студентів педагогічного училища / Н. Мацкевич // Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров’я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації. Тези доповідей IV міжнародного наукового конгресу. - К.: „Олімпійська література”, 2000. - С. 398.

5. Рябцев В.М. Комплексная оценка физической подготовленности студентов по результатам контрольных упражнений / В.М. Рябцев, Д.С. Токер // Теория и практика физической культуры. - М.: „Физкультура и спорт”. - 1988. —№ 3. - С.11-13.

6. Синица С. Анализ эффективности занятий по физическому воспитанию со студентами в группах различной направленности / С. Синица // Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров’я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації. Тези доповідей IV міжнародного наукового конгресу. - К.: „Олімпійська література”, 2000. - С. 450.

7. Смирнов Ю.И. Методика комплексного контролю подготовки спортсменов / Ю.И. Смирнов // Теория и практика физической культуры. - М.: „Физкультура и спорт”, 1953.- №9. - С.17-19.

Надійшла до редакції 23.10.2010р.

Семенова Ольга Евстахиевна Афонин Вячеслав Николаевич [email protected]

Т = Т / Т

ІНД 5 ' 1,

де: ТШД - індивідуальні значення інтегрованого показника фізичної підготовленості відповідно від початку і до кінця контрольного періоду;

Т1 і Т5 - середні арифметичні з інтегрованих показників ФП курсантів з усього масиву спостережень на початку та в кінці контрольного періоду.

З табл.2 видно також, що загальний індекс фізичної підготовленості групи курсантів за п’ять років навчання підвищився в середньому на 14%. У той же час індивідуальні коливання цього індексу досить широкі - від 1 до 28%. Це свідчить про невикористані можливості підвищення загальної фізичної підготовленості багатьох курсантів протягом періоду навчання і наявність ще певних резервів покращення організації цієї роботи на заняттях з фізичної підготовки в умовах військового інституту.