CC BY
12Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Биология, химия». Том 25 (64). 2012. № 3. С. 298-303.
УДК: 615.838 : [502.4 : 504.062.2] (477.75)
КОМПЛЕКСЫ ДОКЛ1Н1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ Л1КУВАЛЬНИХ ГРЯЗЕЙ (ПЕЛОЩ1В) ОЗЕРА ДЖАРИЛГАЧ АР КРИМ
Шктелова О.М., Горбач Л.П., Школенко С.1., Алексеенко Н.О.
Укратський НД1 медичноЧреабШтацп та курортологп МОЗ Украти, Одеса, Украта E-mail: center@kurort. odessa net
Комплексы доклшчш дослщження лкувальних грязей (пело'дав) озера Джарилгач АР Крим обгрунтували кондицшшсть, безпечшсть та можлшсть 'х практичного використання у лжувальшй практищ.
Ключов1 слова: пело'ди, озеро Джарилгач, АР Крим, доклшчш дослiдження. ВСТУП
Перш1 дослщження донних в1дклад1в оз. Джарилгач проводились у 1925 р. [1]. Однак питания щодо i'x бальнеолопчно" оцшки не ставилось. Тшьки у 1974 р. уперше було здшснено рекогносцирувальне обстеження («Геоминвод», Центральный научно-исследовательский институт курортологии и физиотерапии, г. Москва), що визначило перспектившсть пело'д1в оз. Джарилгач для використання у лшувальнш практищ. Детальну розвщку родовища виконав «Геоминвод» у 1976 р., дорозвщку зроблено у 1987 р. цим же тдприемством. У 2002 р. ДП «Сакська ГГРЕС» виконало рекогносцирувальне обстеження оз. Джарилгач. Представляло штерес вивчити сучасний стан пело'д1в родовища.
МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ
Проби донних в1дклад1в оз. Джарилгач вобрано у чотирьох точках центрально' частини родовища (листопад 2008 р.). Проби пело'д1в вщбрано зпдно [2]. Ф1зико-х1м1чн1 дослщження проводились за методиками [2, 3], мшробюлопчш - [4], експериментальш - [5-7].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Оз. Джарилгач розташоване в швшчно-захщнш частиш Тарханкутського швострова на вщсташ 200 м вщ с. М1жводне Чорноморського району АР Крим.
За сво'м генезисом водоймище е лиманним. Водоймище витягнуте з заходу на схщ i в плат мае грушепод1бну форму, берега р1вн1, мюцями пор1зан1 балочно-яружною мережею. Висота берегiв 3-4 м, швшчно-захщних - до 7 м.
Озеро являе собою затоплену морем балку, яка згодом вщокремилась вщ Чорного моря. Довжина озера складае 8,0 км, найбшьша ширина в захвднш частинi
2,5 км, а в схiднiй i поблизу устя балки Джарилгачсько! (Керлеутсько!) - до 0,3-0,4 км. Площа озера - 8,3 км2. Глибини озера незначш. Найбiльшi глибини (0,89-0,90 м) зустрiчаються у центральнiй частинi водоймища. У весняний перiод найбiльша глибина ропи може досягати 1,25 м у центральнш частиш озера (травень 2006 р.). Озерна котловина в цшому мае блюдцеподiбну форму, з бшьш-менш крутими бортами i вщносно пологим дном, яке поступово занурюеться до центру. Вiд моря озеро вщдшене пiщано-гальковим пересипом шириною до 660 м i висотою по гребеню до 2 м.
Оз. Джарилгач безспчне, солоне. Живлення озера здiйснюеться за рахунок шфшьтрацл морських вод через пересип, розвантаження пiдземних вод понт-мэотичного водоносного комплексу та атмосферних опадiв. На оз. Джарилгач добре виражеш згонно-нагонш явища, при яких вiдзначаеться оголення мiлководних дiлянок дна озера i взмучивання донних вiдкладiв. У маловодш роки озеро повнiстю не пересихае, оголюеться лише його мiлководна схщна частина. Замерзае воно не щорiчно, а тiльки в особливо холодш роки.
Доннi вiдклади оз. Джарилгач представлено мулами темно^рого кольору з фрагментами чорного, з запахом шрководню (вмют сiрководню вiд 0,022 (т.203) до 0,038 (т. 71) %, яю мають нейтральну реакцiю середовища (значення рН становить 6,80 (т. 203) - 6,85 (т. 71, т. 127, т. 132) од. рН.
Показником напрямку окислювально-вщновних процешв в вщкладах е окислювально-вiдновний потенщал (ЕЬ). Вiд'емнi значення ЕЬ = (- 140)-(-260) шУ свiдчать про перевагу вщновних процесiв.
Значення масово! частки вологи дослiджених проб становить 54,95-57,41%, що вiдповiдае вимогам, яю висуваються до лiкувальних грязей (пело!дав) [8]. В зв'язку з такими показниками масово! частки вологи вони характеризуются досить високими значеннями теплоемност 2,67-2,76 кДж/(кгК) та мають добрi тепловi властивостi.
Засмiченiсть мiнеральними частинками дiаметром бiльше 0,25 • 10-3 м складае 1,41 (т. 203)-2,64 (т.132) %, що вiдповiдае допустимим значенням засмiченостi при використаннi вщклавдв з лiкувальною метою. Об'емна вага аналiзованих проб вiдкладiв оз. Джарилгач становить вщ 1,39 до 1,41.
Важливими характеристиками донних вiдкладiв з бальнеолопчно! точки зору е напруга зсуву та липкiсть, якi обумовлюють пластично-в'язкi властивостi. Дослiдженi проби характеризуються м'якопластичною консистенщею, значною липкiстю. Значення липкосп коливаються в межах 791,46 (т.71)-1041,40 (т.127) Па та напруга зсуву - 306,56 (т.71)-613,12 (т.127) Па.
Як свщчать результати дослщжень, ропа оз. Джарилгач за сво!м складом е бромною, ортоборною хлоридною магнiево-натрiевою. Переважними компонентами макроскладу е хлорид-юни, iони натрiю та магшю. Вмiст брому складае 150,40 мг/дм3, ортоборно! кислоти - 110,56 мг/дм3. Мiнералiзацiя ропи становить 132,27 г/дм3.
За юнним складом розчин пело1дов подiбний складу ропи озера.
Таким чином, за основними фiзико-хiмiчними показниками донш вiдклади оз. Джарилгач АР Крим вщповщають вимогам, якi висуваються до лшувальних
грязей (пело!дав), що використовуються в бальнеологи i вщносяться до слабкосульфщних, високомiнералiзованих, хлоридних натрiевих, магшево-натрiевих лiкувальних грязей (пело!дав).
Як вiдомо, в пело!догенезi приймають участь рiзнi природнi фактори, яю формують визначений тип пело!ду. Особлива роль належить мiкроорганiзмам, продукти метаболiзму яких збагачують пело!ди рiзними бюлопчно активними сполуками.
Одним з параметрiв, яю дозволяють оцiнити високу терапевтичну актившсть пело!дав та перспективнiсть !х використання з лшувальною метою, е бюлопчна активнiсть. Це iнтегральне поняття, яке включае ряд таких критерив, як ферментативна актившсть пело!дав, напруженiсть мшробюлопчних процесiв, антимiкробнi властивостi у вщношенш умовно-патогенних i патогенних для людини мiкроорганiзмiв, наявнiсть фармако-дiнамiчних компонентiв та ш.
Значна мiкробiологiчна активнiсть пело!дав е !х характерною особливiстю, яка видшяе пело!ди серед iнших аналопчних природних утворень. Активна дiяльнiсть мiкроорганiзмiв, якi належать до рiзних таксономiчних груп, сприяе розкладанню органiчних залишюв i збагачуе доннi вiдклади гумшовими речовинами, продукуе сiрководень, амiак, дюксид вуглецю та iншi гази; тшьки постiйна активнiсть мiкроорганiзмiв забезпечуе стшкий вмiст у пело!дах таких нестшких речовин, як вiтамiни, ферменти та гормони. Завдяки здатносп мiкроорганiзмiв продукувати антибiотичнi речовини, пело!ди здатнi самоочищуватись пiсля антропогенного навантаження у родовищах i регенерируватись пiсля використання.
Вплив пело!дав на життедiяльнiсть i персистентш особливостi бактерiй пiдтверджено експериментально [9]. Навт слабкобактерициднi пело!ди пригшчувала здатнiсть патогенних бактерiй iнактивiрувати комплемент лiзоцим i бактерицидний компонент препарату штерферону, а також знижували пдрофобшсть бактерiальних клiтин. При цьому ешерiхi! зазнавали бiльшо!, нiж стафiлококи модифшуючо! дi! пело!дiв.
Наявнiсть в пело!дах бактерицидного эфекту вiдкривае можливiсть !хнього використання в якостi природних антимшотичних засобiв при грибкових виразках шюрних покривiв, що викликаються рядом дерматофтв [10].
На користь того, що пело!ди мають бактерицидну дiю, свщчать позитивнi результати грязелiкування вiдкритих шфшованих ран. Це ж пiдтвердили i подальшi дослiдження з кiлькiсним облшом виживаемостi патогенно! мiкрофлори в пело!дах.
Виходячи з вищенаведеного, стае очевидною значна роль аутохтонно! мiкрофлори у пело!'догенезi.
Результати мшробюлопчних дослiджень наведено у таблицях 1 - 2. Таксономiчна структура мшробних ценозiв дослiджуемих вiдкладiв представлена лише бактерiями.
Аналiз структури мiкробних угрупувань за даними висдаваноси мiкроорганiзмiв окремих еколого-трофiчних груп показав, що в дослщжуемих вiдкладах переважали мiкробiальнi процеси трансформування азоту та вуглецьвмiсних оргашчних речовин. Кiлькiсне представництво кожно! групи було iндивiдуальним.
Таблиця1
Висiюванiсть мiкроорганiзмiв рiзних таксономiчних груп з донних в1дклад1в _оз. Джарилгач (т. 127), КУО/г _
Назва мiкроорганiзмiв КУО/г
Сапрофiтнi бактери - продуценти каталази 2,8 • 104
Ол^окарбофшьш бактери 9,2^ 103
Мшрооргашзми, якi засвоюють органiчний азот 3,8 • 104
Гетеротрофш бактери - продуценти амiнокислот 0
Амшол^ичш Суцшьний рiст
Залiзоокиснювальнi 0
Марганецьокиснювальнi 0
Мшсобактерп 0
Спороутворювальнi 0
Актиномщети 0
Стрептомiцети 0
Дрiжджi 0
Плiсеневi гриби 0
Таблиця 2
Ощнка висiюваностi мiкроорганiзмiв рiзних еколого-трофiчних груп з _донних в1дклад1в оз. Джарилгач (т. 127), бали_
Назва мiкроорганiзмiв Бали
Масляноки^ 5
Жиророзщеплюючi 0
Вуглеводнеокиснювальнi 0
Сульфатвщновлювальш 2
Тiоновi 5
Амонiфiкувальнi аероби 5
-"-продуценти КИ3 5
-"- продуценти И28 5
Амонiфiкувальнi анаероби 5
-"-продуценти КИ3 0
-"- продуценти И28 4
Денiтрифiкувальнi 0
Целюлозоруйнiвнi аероби 0
Целюлозоруйнiвнi анаероби 0
Метанутворювальш 4
Вивчення мшробних ценозiв вiдкладiв оз. Джарилгач показало, що в них розвиваються, переважно, бактерiальнi форми мiкроорганiзмiв. Знайдено сапрофит бактери - продуценти каталази, амшол^ичш, маслянокислi, бактери, якi засвоюють оргашчний азот, амонiфiкувальнi бактери, якi продукували И28 та КИ3. Бiохiмiчнi
процеси, завдяки яким у вщкладах накопичуються амiак, ферменти каталаза, амiлаза та протеаза, протшали досить активно.
Виявлено присутнiсть метанутворювальних бактерiй. Але серед мiкроорганiзмiв, яю приймають участь у кругообмiну шрки, не пiдтверджено наявнiсть тако! важливо! для пело!догенезу групи як сульфатвщновлювальш бактерi! Desulfovibrio desulfuricans. Крiм цього, у вiдкладах не виявлено антимшробно! дi!.
Вiдсутнiсть у вщкладах антимiкробних властивостей можливо пов'язане з сезонним впливом на акваторда родовища. Для остаточного висновку щодо яюсного стану донних вiдкладiв необхiдно провести додатковi мiкробiологiчнi дослiдження стосовно бактерицидно! ди.
Експериментальними фiзiологiчними дослiдженнями на тваринах встановлено, що вщклади оз. Джарилгач безпечш для органiзму при зовшшньому застосуваннi, але бiологiчною актившстю володiють тiльки пело!ди т. 127 та т. 132. центрально! частини озера.
ВИСНОВОК
Виконаний комплекс дослщжень донних вiдкладiв оз. Джарилгач АР Крим щодо !х медико-бюлопчно! оцiнки якостi та щнносп встановлено, що вiдклади озера Джарилгач безпечш для оргашзму при зовшшньому застосуванш, але бiологiчною актившстю володдать тiльки пело!ди центрально! частини озера.
Список лггератури
1. Курнаков Н.С. Соляные озера Крыма / Н.С. Курнаков, В.Г. Кузнецов, А.И. Дзенс-Литовский, М.И. Равич. - М.: изд-во Академии наук СССР, 1936. - 278 с.
2. Нжшелова О.М. Поабник з метод1в контролю пело'вдв та препара™ на !х основ1 / О.М. Ншпелова., Л.Б. Солодова. - Укр. н.-досл. ш-т мед. реабш. та курорт. Ч.1. Ф1зико-х1м1чш дослщження. - Одеса, 2008. - 100 с.
3. Бахман В.И. Методика анализа лечебных грязей (пелоидов) / В.И. Бахман, К.А. Овсянникова, А.Д. Вадковская. - М., 1965. - 142 с.
4. Нжоленко С.1. ПоЫбник з метод1в контролю лкувальних грязей, ропи та препара™ на !х основ1 / С.1. Кколенко С.М. Глуховська, 1.П. Ковальова. - Укр. н.-досл. ш-т мед. реабш. та курорт. Ч.2. Мжробюлопчш досл1дження. - Одеса, 2002. - 72 с.
5. Алексеенко Н.О. ПоЫбник з метод1в дослщжень природних та преформованих лжувальних засоб1в / Н.О. Алексеенко, О.С. Павлова, Б.А. НаЫбуллш, А.С. Ручк1на. - Укр. н.-досл. ш-т мед. реабш. та курорт. Ч.3. Експериментальн1 та доклшчш досл1дження. - Одеса, 2002. - 115 с.
6. Каминский Л.С. Статистическая обработка лабораторных и клинических даннях / Л.С. Каминский. - М., 1964. - 252 с.
7. Венчиков А.И. Основные приёмы статистической обработки результатов наблюдений в области физиологиии / А.И. Венчиков, В.А. Венчиков - М.: Медицина, 1974. - 152 с.
8. 1нструкщя ¡з застосування класифжацн запаЫв 1 ресурав корисних копалин державного фонду надр до родовищ лжувальних грязей. - Ки!в: ДКЗУ, 2002. - 49 с.
9. Звягинцев Д.Г. Почва и микроорганизмы / Д.Г. Звягинцев. - М., 1987. - 256 с.
10. Шинкаренко А.Л. Органические вещества лечебных грязей и их роль в механизме лечебного действия на организм / А.Л. Шинкаренко, Н.Г. Миленина. - Сб. науч. трудов Пятигорского НИИ курортологии и физиотерапии «Грязевые препараты». — Томск, 1981. - С. 30-33.
Никипелова Е.М. Комплексные доклинические исследования лечебных грязей (пелоидов) озера Джарылгач АР Крым / Е.М. Никипелова, Л.П. Горбач, С.И. Николенко, Н.А. Алексеенко //
Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». - 2012. - Т. 25 (64), № 3. - С. 298-303.
Комплексные доклинические исследования лечебных грязей (пелоидов) озера Джарылгач АР Крым обосновали их кондиционность, безопасность и возможность использования в лечебной практике. Ключевые слова: пелоиды, озеро Джарылгач, АР Крым, доклинические исследования.
Nikipelova O.M., Gorbach L.P., Nikolenko S.I., Alekseenko N.O. Complete preclinical researches of therapeutic muds (peloids) Lake Dzharylgach Crime / O.M. Nikipelova, L.P. Gorbach, S.I. Nikolenko N.O. Alekseenko // Scientific Notes of Taurida V.Vernadsky National University. - Series: Biology, chemistry. - 2012. - Vol. 25 (64), No. 3. - P. 298-303.
Complete preclinical researches of therapeutic muds (peloids) Lake Dzharylgach Crimea justified their conditioning, security and the possibility of use in medical practice. Keywords: muds, Lake Dzharylgach, Crimea, preclinical research.
Поступила в редакцию 20.09.2012 г.
