Научная статья на тему 'Комплексне лікування хворих з доброякісною обтурацiйнoю жовтяницею на етапах періопераційної курації'

Комплексне лікування хворих з доброякісною обтурацiйнoю жовтяницею на етапах періопераційної курації Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
42
12
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
доброякісна обтураційна жовтяниця програма періопераційноголікування ендогенна токсемія системна запальна відповідь оксидативно-нітрозативний статус / неопухолевая обтурационная желтуха - программа периоперационного лечения - эндогенная интоксикация - системный воспалительный ответ - оксидативно-нитрозативный статус

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Саволюк С. І.

Робота висвітлює питання динаміки змін маркерів ендогенної токсемїі, системної запальної відповіді та оксидативно-нітрозативного статусу в 272 хворих з доброякісною обтураційною жовтяницею в післяопераційному періоді в залежності від застосування традиційної та оптимізованої програми періопераційного лікування. В ході проведеного спостереження доведена висока ефективність запропонованої періопераційної лікувальної програми у хворих з доброякісною обтураційною жовтяницею.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

КОМПЛЕКСНОЕ ЛЕЧЕНИЕ БОЛЬНЫХ С ДОБРОКАЧЕСТВЕННОЙ ОБТУРАЦИОННОЙ ЖЕЛТУХОЙ НА ЭТАПАХ ПЕРИОПЕРАЦИОННОЙ КУРАЦИИ

Работа посвящена проблеме изменений маркеров синдрома эндогенной интоксикации, системного воспалительного ответа и оксидативно-нитрозативного статуса в послеоперационном периоде в зависимости от применения традиционной и оптимизированной программы периоперационного лечения в 272 больных с доброкачественной обтурационной желтухой. В ходе выполненных наблюдений доказана высокая эффективность предложенной периоперационной лечебной программы у больных с доброкачественной обтурационной желтухой.

Текст научной работы на тему «Комплексне лікування хворих з доброякісною обтурацiйнoю жовтяницею на етапах періопераційної курації»

BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш

УДК: 616.36 - 089 : 616.36 - 008.5 - 089

КОМПЛЕКСНЕ Л1КУВАННЯ ХВОРИХ 3 Д0БР0ЯК1СН0Ю 0БТУРАЦ1ЙН0Ю ЖОВТЯНИЦЕЮ НА ЕТАПАХ ПЕР10ПЕРАЦ1ЙН01 КУРАЦ11"

Вшницький нацюнальний медичний уыверситет ¡м. М.1.Пирогова Саволюк C.I.

Робота висвтлюе питания дипамгки змгн Mapnepie ендогенног токсемп, системног запалъног eidnoeidi та оксидативно-штрозативного статусу в 272 хворих з доброятсною обтурацшною жовтяницею в тсляоперацшному nepwdi в зaлeжнoстi вiд застосування традицшног та опти-мiзoвaнoг програми перюперацшного лтування. В хoдi проведеного спостереження доведена висо-ка ефективтстъ запропонованог перюперацшног лтувалъног програми у хворих з доброятсною обтурацшною жовтяницею.

Ключов1 слова: доброякюна обтурацмна жовтяниця - програма перюперацшноголкування - ендогенна токсем1я - системна за-папьна вщповщь - оксидативно-штрозативний статус.

Постановка проблеми та анал1з останшх нау-кових публшацш.

Не дивлячись на досягнення сучасноТ ¡нтенси-вно1 терапп та впровадження малонвазивних х\-рурпчних технолопй, проблема лкування хворих з доброякюною обтурацмною жовтяницею (ДОЖ), особливо ТТ ускладнених та критичних форм, залишаеться дотепер актуальною [1, 2, 3, 5]. Розвиток та прогресування, особливо в пю-ляоперацмному перюд1, печнковоТ дисфункци на тл1 порушень морфофункцюнального стану печнки в залежност1 вщ тривалосл холестазу, декомпенсац1я супутньоТ системно! соматичноТ патологи у хворих старшоТ вковоТ групи, вагова частка яких збтьшусться, септичы ускладнення гострого холанпту, ось ц1 аспекти, що формують основу до незадовтьних наслщюв переб1гу перн операцмного перюду у хворих з ДОЖ [4, 6, 7, 8]. Саме тому розробка оптимальних алгоритм^ кураци хворих на ДОЖ ¡з Тх адаптацию до вимог сучасност1 е невиршеним питаниям сучасноТ ге-патологи [9].

Мета дослщження: на основ! пор1вняльного анал^у пюляоперацмноТ динамки маркер^ синдрому ендогенноТ токсеми, системно! запальноТ в1дпов1д1 та оксидативно-ытрозативного статусу визначити ефективнють запропонованоТ програми перюперацмноТ кураци хворих з ДОЖ.

Матер1али та методи.

В факультетськм х1рурпчнм клЫщ Внницького нацюнального медичного уыверситету ¡м. М.1.Пирогова, на баз1 якоТ функцюнус мюький центр х1рурги печнки та позапечшкових жовчних протоюв, за перюд 2000 - 2007рр. з приводу оперовано 272 хворих з приводу ДОЖ, верифн кац1я якоТ здмснювалася шляхом етапного застосування клнко-лабораторних та ¡нструмен-тальних метода дослщження. Середнм в1к опе-рованих хворих становив 60,1±0,84 роюв, з них патентами жночоТ стал були 159 хворих (сере-дн1й вк 61,4±1, 16 роюв), чоловноТ - 113 (58,2±1,18).

Причинами ДОЖ були холедохолтаз (в т. ч. мкрохолелтаз) (199 хворих - 73,2%), хроннний ф1брозно-дегенеративний панкреатит (25 -9,2%), симптомы постнекротичы кюти головки та тта пщшлунковоТ залози (16 - 5,9%), тубуляр-

ний стеноз холедоха (7 - 2,6%), рубцев1 стрикту-ри холедоха за Bismuth II (2) та III (2) (4 - 1,4%) та патолопя позапечнкових жовчних протоюв внаслщок постхолецистектомнного синдрому (21 - 7,7%) у вигляд1 резидуального холедохолн т1азу (12 - 4,4%), рубцевих стриктур холедоха за Bismuth I (1), II (2), III (2) (5 - 1,84%), стенозуючо-го nanmiTy в комбнаци з резидуальним холедо-холтазом (2 - 0,73%) та хроннного ф1брозно-дегенеративного панкреатиту (2 - 0,73%).

В 127 (46,7%) хворих nepe6ir ДОЖ був уекпад-нений розвитком холанпту. Пац1енлв жночоТ стат1 було 63, як1 становлять 39,6% в структур! пац1енлв жночоТ стал з ДОЖ, пац1енлв чоловн чо! стат1 - 64 (59,6%). Розвиток холанпту на тл1 хроннного холециститу спостер1гався в 63 хворих (49,6%), гострого холециститу - 58 (45,7%) (флегмонозна форма - 52 (40,9%), флегмоноз-но-ганренозна - 3 (2,4%), гангренозна - 3 (2,4%)), постхолецистектомнного синдрому - 6 (4,7%).

3 метою виконання поставлено! мети доелн дження сформовано репрезентативы за гендер-ною-вковими та нозолопчними критер^ми конт-рольну (149 хворих, з них 71 з холанптом) та ос-новну (123 хворих, з них 56 з холанптом) групи.

У вщповщносл до розробленоТ математичноТ модел1 прогнозування незадовтьних результа-т1в лкування хворих ДОЖ, що створена на осно-Bi виявлення об'ективних прогностичних предик-TopiB розвитку уекпаднень в перюперацмному nepiofli, що сформували шкалу об'сктивноТ ¡нди-в1дуал1зовано! передоперацмноТ оц1нки ризику виникнення пер1операц1йних уекпаднень, ком-плексне л1кування хворих з ДОЖ ochobhoi групи зд1йснювалося з в1дпов1дною адекватною мета-бол1чною корекцею на Bcix етапах nepe6iry nepi-операц1йного nepiofly з урахуванням супутньоТ системно! соматично! патологИ", TepMiHiB холестазу та вихщного морфофункц1онального стану печнки.

3 метою метабол1чно'| корекци предиктор1в пе-ч1нково1 дисфункц|| (кисневий режим, гепатосп-ланхн1чний кровоплин) та виникаючоТ при холес-таз1 ентеральноТ недостатност1, що е джерелом мкробноТ транслокац|| та ендотоксем1|, л1куван-ня в передоперац1йний та п1сляоперац1йний те-рм1ни доповнено етапними гастроентеросорбц1-

Актуальт проблеми сучасно! медицини

ею та колоносанац1ею 0,1% водним розчином „Сткс" та ¡нсуфляц^ю озонованого ф^юлопч-ного розчину (2мг/л) („Озон УМ-80", Харюв) через назогастральний та колоректальний зонди на протяз1 всього передоперацмного термшу та 7 тсляоперацмних д1б.

В комплекс! пюляоперацмноТ терапп основно! групи були застосоваы методика комбнованого вегетативного блоку шляхом перидуральноТ блокади (ТИ6-ТИ10) 0,25% розчином бутвкану по 8 мл кожы 8 годин протягом 5 д1б та методи регюнарного лкувального впливу, а саме: чере-здренажна холесорбцт 0,1% водним розчином "Сткс", черездренажна перфузт озонованого ф^юлопчного розчину (2мг/л) („Озон УМ-80", Харюв), дозована ¡нтрахоледохеальна антибак-термна перфуз1я з наступним Тх ¡нтраорганним електрофорезом через розроблений модиф1 кований декомпресмний дренаж. Комбнац1ю процедур холесорбци та озоновано! бт1арно!' пер-фузи, пролонгованно! ¡нтрахоледохеально! ан-тибактер1ально1 перфузи та ¡нтраорганного еле-ктрофорезу виконували дв1ч1 на добу протягом 7 Д1б.

3 метою оптимЬаци метаболнно! корекцп морфофункцюнального стану печнки застосо-вували препарати „Тюцетам" та „Ь-л1зину есци-нат" (виробник АТ „Галичфарм", УкраТна) у ви-гляд1 почергових ¡нфузм по 10 мл в 200 мл ф1зь олопчного розчину 2 рази на добу та препарат комплексно! дм "Мексщол" (ООО НПК „Фарма-софт", Роая) по 200 мг (4мл) трич1 на добу внут-р1шньовенно протягом всього термЫу передопе-рацмноТ пщготовки та протягом 7-10 д1б пюля-операцмного перюду, посднуючи систем ний фармаколопчний вплив з регюнарним впливом внутр1шньотканинного електрофорезу на проек-ц1ю печнки (Патент на корисну модель № 21603 УкраТна. Споаб перюперацмноТ корекцп морфофункцюнального стану печЫки у хворих з об-турацмною жовтяницею / А.1. Годлевський, С.1. Саволюк. Опубл. 15.03.2007. // Бюл. № 3.) та сеансами локально!' магытотерапи на проекц1ю пе-чшки (Патент на корисну модель № 21604 УкраТна. Спос1б вщновлення функцюнальноТ здатно-ст1 печнки у хворих з доброяюсною обтурацм-ною жовтяницею в пюляоперацмному перюд1 / А.1. Годлевський, С.1. Саволюк. Опубл. 15.03.2007. // Бюл. № 3.) з наступним призна-ченням комплексного багатовекторного мембра-ностабт^атора „Урсохол" („Дарниця") по 750мг 1 раз на добу в комбнаци з препаратом полне-насичених жирних кислот „Теком" по 1 капе. 3 рази на день, прийом яких продовжуеться в ран-ньому та тзньому тсляоперацмному термнах з метою пщвищення якост1 життя оперованих хворих та ефективност1 Тх медико-соц1альноТ реабь л1таци.

Обсяг оперативного втручання визначався умовами до виконання радикально!' одноетапноТ корекцп (ускладнена та критична форма ДОЖ, супутня соматична патолопя) з метою ¡ндивщу-

ал1заци xipypriHHoT тактики i включав рев1з1ю та вщповщну корекц1ю ÖmiapHoT патологи з засто-суванням принцип^ рацюнальноТ декомпресп для радикально!" л1кв1дацИ причини обструкцп, а тому у 45 хворих основно!" групи застосована етапна тактика ömiapHoT декомпресп (на 1 eTani 24 виконано формування мкрохолецистостомп та 21 пюля ендоскотчноТ паптосфнктеротомп та ömiapHoT експлораци).

Ендогенна токсем1я оцЫювалася шляхом ана-л1зу розрахункових ¡ндекав лейкоцитарноТ фор-мули (лейкоцитарний ¡ндекс ¡нтоксикаци за Кальф-Кал1фом (ЛИ) та в модифкацп Ф1щенко О.Я. та XiMi4a С.Д. (ЛИ мод.), гематолопчний по-казник ¡нтоксикаци' Васильева (ГП1)), молекул середньоТ маси за Габрюляном (МСМ), ¡муноре-гуляторного ¡ндексу (IPI) (стввщношення Тхел-пери/Тсупресори) (Подольський В.В., 2005), mi-кол1зованого гемогло&ну (HbAlc) (Королев В.А., 2003), загально!" концентрацп альбумЫу (ЗКА, г/л), ефективноТ концентрацп' альбумЫу (ЕКА, г/л) (флуоресцентний метод, анал1затор АКЛ-01 „Зонд") та резерву зв'язку альбумну (РЗА, ум. од.), ¡ндекав ендотоксемп (IE) (1ванов Ю.В., 2001) (стввщношення р1вня д1енових кон'югат (ДК, од.опт.щтьн., Гаврилов Б.В., 1988) до р1вня МСМ) та ризику лтопероксидацп (1РЛ) (стввщ-ношення малонового д1апьдегщу (МДА, мкмоль/л, Владимиров Ю.А., АрчаковА.И., 1972) до р1вня холестерину плазми KpoBi (Строев Е.А., 1996)).

Оцнка системноТ запально!" вщповщ1 здмсню-валася ¡муноферментним визначенням С-реактивного протеТну (СРП) (мг/л) (ИМТЕК, Ро-ая), фактора некрозу пухлин (ФНП) (нг/л) (Smith R. et al.,1987) та ¡нтерлейюну-1, 2, 6, 8, 10 (1Л-1) (пг/л), 1Л-2 (пкг/мл), (1Л-6) (нг/л), (1Л-8) (пг/л), (1Л-10) (пкг/мл) (Brailly H. et al., 1994) (IMMUNOTECH, Франщя.), а1-антитрипсину (а-1-АТ) (мкмоль/л), а2-макроглобул1ну (a-2-МГ) (г/л) (К.Н. Версмсенко, 1988) та неорганнного фосфору (ммоль/л) (Меншиков В.В., 1987).

Для оцнки оксидативно-н1трозативного статусу визначали церулоплазм1н (у.о.) (Бабенко Г.О., 1968), каталаза (мг Н202/мл) (Бах А.Н., Зубкова С.Э., 1986), малоновий д1альдег1д (МДА) (мкмоль/л) (Владимиров Ю.А., Арчаков А.И., 1972), flicHOBi кон'югати (ДК) (од.опт.щ1льн.) (Гаврилов Б.В., 1988), apriHiH (ммоль/л), н1трати та н1тр1ти (ммоль/л) (Коренман И.М., 1975; Сиггиа С., Ханна Д.Г., 1983), карбонтьних груп (од.опт.щ1льн./мг б1лку) (Дубинина Е.Е., 2000; Levine R.L. et al., 1994), ксантиноксидази (мкмоль/хв/л) (Xia Y., Zweier J.L., 1995; Axon R.N. et al., 1998; Suzuki H. et al., 1998), ппоксантину та ксантину (мкмоль/л) (Асатиани B.C., 1957, 1965), аденозиндезамнази (мкмоль/хв/л) (Асатиани B.C., 1969), арпнази (мкмоль/0,1мл) (Храмов В.А., 1984).

Формування та редагування первинноТ бази даних проведено на „Pentium 4 PC" у середови-„Windows XP Professional Second Edition" па-

BÎCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ

кетом „Microsoft Excel" з обчисленням статисти-чних показник1в та параметр1в розподту досл1-джуваних даних в цтому та в окремих трупах процедурою „Descriptive Statistics" за допомогою програмного пакета „Statistica for Windows-6.0".

Результати та ïx обговорення

У хворих ochobhoï групи на фон1 застосування оптим1зованоТ программ пер1операц1йноТ терапп пор1вняно з аналог1чними показниками контрольно!' групи спостер1галося зменшення МСМ протягом всього терм1ну спостереження (5 доба: 0,44±0,028, 0,32±0,027, (p<0,01); 9 доба: 0,363±0,0336, 0,27±0,011, (p<0,01)), ДК (5,22±0,270, 3,0±0,20, (p<0,001); 4,15±0,240, 2,36±0,170, (p<0,001)), МДА (9,7±1,14, 5,2±1,17, (p<0,01); 7,1±1,12, 3,6±0,86, (p<0,05)) та очкува-не зменшення р1вня холестерину плазми п1сля виконання б1л1арно1' декомпресп, яке у хворих ochobhoï групи було в1рог1дно суттсвим (5 доба: 13,4±1,24, 9,4±0,64, (p<0,01); 9 доба: 10,5±0,76, 6,8±0,46, (p<0,001)). Спостереження за динам1-кою ¡ндексу ендотоксемп (IE) (сп1ввщношення pi-вня ДК до р1вня МСМ) та ¡ндексу ризику лтопе-роксидаци (1РЛ) (сп1ввщношення МДА до р1вня холестерину) засвщчило про сформовану дина-м1ку зниження р1вня ендотоксемп на приклад1 цих ¡нтегральних показниюв, що посднують значения ендогенно!' токсемп та антиоксидантного статусу, у хворих ochobhoï групи (IE - 5 доба: 11,86±0,324, 9,37±0,268, (p<0,001); 9 доба: 11,43±0,286, 8,7±0,242, (p<0,001); 1РЛ -0,72±0,030, 0,55±0,020, (p<0,001); 0,68±0,027, 0,53±0,018, (p<0,001 )). Пюляоперацмна динамн ка розрахункових ¡ндекав ендогенно!' токсемп лейкоцитарно!' формули засвщчила позитивну динамку зниження дослщжуваних маркер1в у хворих ochobhoï групи пороняно за аналопчы значения у хворих контрольно!' групи (ЛИ - 5 доба: 6,11±0,873, 4,06±0,46, (p<0,05); 9 доба: 4,76±0,592, 2,36±0,30, (p<0,001); ЛИ мод. -5,0±0,18, 4,1±0,32, (p<0,05); 4,7±0,27, 3,81±0,22, (p<0,05); ГП1 - 14,58±1,879, 6,57±1,219, (p<0,001); 10,73±1,53, 5,93±1,820, (p<0,05)). Анал1з значень ефективно!' концентраци альбу-м1ну (ЕКА) в пюляоперацмному nepiofli у хворих ochobhoï групи засвщчив про суттсве збтьшен-ня цього показника пороняно з значениям контрольно! групи хворих (ЕКА - 5 доба: 33,0±0,59, 28,36±0,46, (p<0,001); 9 доба: 38,25±0,45, 34,25±0,3, (p<0,001 )). Протягом термЫу спостереження вщзначалося збтьшення ¡мунорегуля-торного ¡ндексу у хворих ochobhoï групи nopiB-няно з вщповщними значениями контрольно!' групи хворих (IPI - 5 доба: 1,14±0,11, 1,56±0,18, (p<0,01); 9 доба: 1,24±0,11, 1,64±0,16, (p<0,01)). Динамка р1вня глкол1зованого гемоглобшу конс-татувала суттсве зменшення показника протягом пюляоперацмного перюду у хворих ochobhoï групи пороняно з контрольною групою (HbA1c -5 доба: 7,8±0,12, 5,8±0,1, (p<0,001); 9 доба: 6,8±0,11, 5,1±0,08, (p<0,001)).

У хворих основно!' групи на фоы застосування оптим1зовано!' програми перюперацмно!' терапп' пороняно з аналопчними показниками контрольно! групи спостер1галося зменшення СРП протягом всього термшу спостереження (5 доба: 47,8±2,39, 34,1±2,66, (р<0,001); 9 доба: 30,3±0,07, 15,5±0,09, (р<0,001)), ФНП (250,0±0,71, 189,2±0,86, (р<0,001); 175,6±0,50, 105,3±8,53, (р<0,001)), 1л-1 (98,7±3,42, 80,5±2,53, (р<0,001); 78,3±2,34, 63,6±1,24, (р<0,001)), 1л-2 (358,1 ±38,31, 186,7±24,28, (р<0,001); 288,4±28,62, 168,4±23,19, (р<0,01)), 1л-6 (22,5±1,24, 17,9±0,04, (р<0,001); 16,2±0,97, 13,2±0,03, (р<0,01)), 1л-8 (97,0±2,2, 82,1±1,8, (р<0,001); 54,2±1,34, 38,2±1,11, (р<0,001)), 1л-10 (158,2±15,23, 118,4±12,62, (р<0,05); 134,5±13,81, 86,4±9,76, (р<0,01)), а1-антитрипсину (134,2±7,42, 101,7±8,43, (р<0,01); 112,0±5,81, 86,4±4,24, (р<0,001)), а2-макроглобул1ну (2,7±0,23, 2,1 ±0,15, (р<0,05); 2,2±0,15, 1,7±0,08, (р<0,01)), а концентрац1я неорганнного фосфору у хворих основно! групи збтьшувалася протягом всього терм1ну спостереження пороняно з ана-лог1чним показником хворих контрольно! групи (5 доба: 0,78±0,034, 0,98±0,040, (р<0,001); 9 доба: 0,86±0,060, 1,13±0,076, (р<0,01)).

Спостереження за динам1кою ДК у хворих основно! групи констатувало в1рогщно менш1 значения пор1вняно за показниками контрольно!' групи (ДК - 5 доба: 5,22±0,27, 3,0±0,21, (р<0,001); 9 доба: 4,15±0,24, 2,36±0,17, (р<0,001)). Под1бна ситуац1я в хворих основно!' групи спостер1галася з показником МДА (9,7±1,14, 5,2±1, 17, (р<0,01); 7,1±1,12, 3,6±0,86, (р<0,05)). Визначення вм1сту арг1н1ну констатувало в1ропдно 61льш1 значения у хворих основно! групи пороняно з показниками хворих контрольно! групи протягом тсляоперацмного перн оду: на 5 (43,1±1,04, 53,0±3,42; р<0,01) та 9 добу (51,49±1,094, 63,0±3,48; р<0,01). Досл1дження вм1сту н1трат1в та ытрит1в \ карбон1льних груп у хворих контрольно! та дослщно!' груп на 5 та 9 добу пюля декомпресп в1рог1дно! р1зниц1 значень не виявило (р>0,05). Визначення вм1сту ксанти-ноксидази у хворих основно! групи констатувало в1ропдно менш1 (р<0,001) значения пороняно з хворими контрольно! групи, починаючи з 5 (5,29±0,253, 3,5±0,34) та на 9 (6,66±0,374, 4,2±0,43) доби. Спостереження за вм1стом ппо-ксантину та ксантину (18,3±0,92, 24,5±1,45, р<0,01; 24,6±1,47, 32,7±1,49, р<0,001) та адено-зиндезам1нази (24,9±1,22, 36,7±1,98, р<0,001; 34,6±1,72, 47,7±1,96, р<0,001) констатувало ме-нш1 значения показник1в у хворих основно! групи пороняно з хворими контрольно!' до 5 пюляопе-рацмно!' доби. Починаючи з 5 доби та протягом наступного спостереження, констатована в1рог1-дна р1зниця значень каталази (3,9±1,1, 7,4±1,1; р<0,01) хворих основно!' та контрольно! груп. Спостереження за динамкою церулоплазмну виявило в1ропдну р1зницю значень до 7 п1сля-операцмно!' доби (23,5±3,4, 13,6±1,3, (р<0,001))

Актуальт проблеми сучасно!" медицини

Висновки

Застосування у хворих з ДОЖ основноТ групи запропонованоТ программ перюперацмноТ кура-ци, спрямованоТ на метаболнну корекц1ю предиктор^ печнковоТ дисфункци та вщновлення по-рушеного морфофункцюнального стану печнки, е високо ефективним, що пщтверджено позитивною пюляоперацмною динамкою маркер^ ен-догенноТ токсеми, системно! запальноТ в1дпов1д1 та оксидативно-ытрозативного статусу

Перспективи подальших дослвджень

Представлен! результати досл1дження е фрагментом роботи по розробц1 комплексно! програ-ми та оптимальних \ адекватних алгоритм^ тактики та стратеги перюперацмноТ кураци хворих з ускладненими та критичними формами ДОЖ, що буде розроблена на основ! математичноТ модел1 прогнозування незадовтьних результалв лку-вання через виявлення об'сктивних прогностич-них предиктор^ розвитку ускладнень в перюпе-рацмному перюд1 з розробкою шкали об'сктивноТ ¡ндивщуалЬованоТ передоперацмноТ оцнки ризику виникнення перюперацмних ускладнень та вщповщною адекватною Тх мета-болнною корекц1ею на век етапах переб1гу перь операцмного перюду в цього контингенту хворих з урахуванням супутньоТ системно! соматичноТ патологи, термов холестазу та вихщного морфофункцюнального стану печнки.

Л1тература

Дзюбановський 1.Я., Савчук О.Я., Галей М.М. Ендоскопн чне стентування жовчних проток у хворих з „критичною" обтурацшною жовтяницею // Шпитальна xipyprifl. - 2007. - № 4. - С. 41 - 44.

Ендоскоглчы транспаптяры втручання у хворих на гост-рий холанпт, спричинений холедохолтазом / Ничитайло М.Ю., Огородник П.В., Скумс A.B. та ¡н. // Клшнна xipyp-пя. - 2007. - № 2 - 3. - С. 78.

Застосування мЫпнвазивних метод1в декомпресп жовчо-вивщних шлях1в за печшково!' недостатност1 у хворих з обтурацшною жовтяницею / Старосек В.М., Власов O.K., Хтько С.С. та ¡н. // КлУчна xipyprifl.-2007.-№5-6.-C.14-15.

Мунтян С.О., Чабан О.П., Бондаренко Ю.В. КлУчний анал1з результата xipypri4Horo лкування обтурацмною жовтянищ непухлинного генеза // Клшнна xipyprifl. -2007. - № 2 - 3. - С. 77 - 78.

Оптимальный подход к лечению холедохолитиаза в эру лапароскопической хирургии: одно- или двухэтапные операций? / Грубник В.В., Ковальчук А.Л., Калинчук C.B., Ткаченко А.И. // Xipyprifl У краТни. - 2007. - № 1. - С. 31 -35.

Семенюк Ю.С., В1всяник О.М. Мшпнвазивы втручання у хворих похилого та старечого BiKy з приводу обтурацмно!' жовтянищ непухлинного генеза // Клшнна xipyprifl. -2007. - № 5 - 6. - С. 79 - 80.

Хирургическая тактика при остром холецистите и его осложнениях у больных с повышенным операционно-анестезиологическим риском / Захараш М.П., Заверный Л.Г., Стельмах А.И. и др. // Харгавська xipypri4Ha школа. -2007. - № 4 (27). - С. 92 - 96.

Хирургическая тактика у больных пожилого и старческого возраста с острым холециститом и обтурационной желтухой / П.Г. Кондратенко, М.В. Конькова, O.A. Бело-зерцев, A.A. Юдин // Xipyprifl Укра'жи. - 2007. - № 2. - С. 27-31.

Черепенко I.B. Комплексне xipypri4He лкування пацюнлв похилого i старечого BiKy з холециститом, поеднаним з холедохолтазом та обтурацшною жовтяницею як метод профтактики гостроУ печшково!' дисфункци // КлЫчна xi-рурпя. - 2007. - № 2 - 3. - С. 83 - 84.

Резюме

эндогенная интоксикация ■

КОМПЛЕКСНОЕ ЛЕЧЕНИЕ БОЛЬНЫХ С ДОБРОКАЧЕСТВЕННОЙ ОБТУРАЦИОННОЙ ЖЕЛТУХОЙ НА ЭТАПАХ ПЕРИОПЕРАЦИОННОЙ КУРАЦИИ. Саволюк С.И.

Ключевые слова: неопухолевая обтурационная желтуха - программа периоперационного лечения ■ системный воспалительный ответ - оксидативно-нитрозативный статус.

Работа посвящена проблеме изменений маркеров синдрома эндогенной интоксикации, системного воспалительного ответа и оксидативно-нитрозативного статуса в послеоперационном периоде в зависимости от применения традиционной и оптимизи-рованной программы периоперационного лечения в 272 больных с доброкачественной обтурационной желтухой. В ходе выполненных наблюдений доказана высокая эффективность предложенной периоперационной лечебной программы у больных с доброкачественной обтурационной желтухой.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.