CC BY
84
Мкарю, що практикуе
To General Practitioner
УДК 617.583-007.17-036.83 DOI: 10.22141/1608-1706.4.18.2017.109350
Пустовойт Б.А.1, Пустовойт К.Б.2, Тохтамишев М.О.2, Карпнська О.Д.3 ХаркВська державна академия ф1зично!культури, м. Харюв, Укра!на 2Харк1вська медична академия п1слядипломно! освпи, м. Харюв, Укра!на
3ДУ «1нститут патологи хребта та суглоб1в ¡м. проф. М.1. Ситенка НАМН Укра!ни», м. Харюв, Укра!на
Комплексна ф1зична реабштащя хворих ¡з диспластичними деформащями колшного суглоба
Резюме. Розглянут питання псляоперацмно! реаблтаци хворих ¡з диспластичними деформацями ко-лнного суглоба (пластика зв'язок, транспозиця горбистост великогомлково! кстки, коригувальна кст-кова пластика блоку стегново! кстки, пластика надколнка тощо). Комплексне використання засоб'т ф-зично!реаблтаци, масажу та фiзютерапu е одним з найважливших принципв вдновного лкування таких хворих. Ф'зична реаблтаця (лкувальна ф'зкультура) впливае на р'зн системи органзму, у тому числ'1 без-посередньо на м'язи, що оточують колнний суглоб, зв'язковий апарат надколнка, дозволяе вдновити силу, швидксть, витривалсть. Вправи лкувально! ф'зкультури впливають на органзм людини через ней-рорефлекторний i нейрогуморальний механзм д! Правильно пдбраний у час та обфунтований щодо д! комплекс лкувально! ф'зкультури дозволяе уникнути псляоперацйних ускладнень та повернути повну працездатнсть. Лкувальний масаж е важливою ланкою у вдновному лкуванн псля реконструктивних операцй розгинального апарату колнного суглоба, причому на вс'к етапахреаблтаци. У механ'зм'! дН' лкувального масажу на органзм хворо! людини провдна роль выводиться трьом чинникам: нейрореф-лекторному, нейрогуморальному й механ'чному. Припризначеннiмасажу слд керуватися ф'зичним станом пацента та братидо увагизагальний перебгвдновлення, враховуючи показання та протипоказання для проведення тих чи нших масажних процедур. Ф'зотерапи выводиться значна роль у комплексному лкуванн'! хворих псля операцИ на колнному суглоб'1. Ф'зотерапевтичн'! процедури впливають на вднов-леннярепаративнихпроцес'т ухрящовiй тканинколнного суглоба, крово- тал'мфообк, тонус судин, про-цеси мкроциркуляци в тканинах, чинять протибольову, протизапальну, десенсиб'л'зуючу, регенеративну дИ\ Комплексне використання засоб'т ф'зично! реаблтаци (лкувально! ф'зично! культури, лкувального масажу, фiзiотерапu, пдрокнезотерапи й механотерап!) дозволяе в повному обсяз вдновити опорну й рухову функцю, а також професйну придатнсть.
Ключовi слова: диспластична деформаця колнного суглоба; фiзична реаблтаця; фiзютерапiя; масаж
Травма
Вступ
Остеоартроз на сьогодш е одним з найпоширешших захворювань опорно-рухового апарату. За останш деся-rapi44H спостертаеться зростання юлькост хворих на остеоартроз з 19,8 до 63 %, з них на частку остеоартрозу колшного суглоба припадае вщ 51,6 до 72,0 %, що вказуе не тльки на медичну, але й на сощальну проблему [1].
Природжена дисплазiя колшного суглоба е одшею з причин розвитку гонартрозу в молодому та зршому вщь
1снують рiзнi форми диспластичних деформацш колшного суглоба, що сприяють розвитку дисплас-тичного гонартрозу: аплазй' (надколшка), гшоплазп (медiальноl фасетки надколшка, виростыв стегново! ыстки (СК), великогомшково! ыстки (ВГК)), гшер-плазп (медiального виростка СК) та ш. Для диспластичних деформацш колшного суглоба характерна полiморфнiсть м'якотканинних, ысткових дистро-фiчних змш та кшшчно! симптоматики. У будь-якому випадку дослщниками було виявлено, що дисплас-
© «Травма», 2017 © Trauma, 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Пустовойт Катерина Бориавна, асистент кафедри травматологи, анестезюлопТ та вшськовоТ xipypri'i, Харювська медична академiя пклядипломноТ освiти, вул. Амосова, 58, м. Харюв, 61176, УкраТна; e-mail: doctor.kat@rambler.ru
For correspondence: Kateryna Pustovoit, Assistant at the Department of traumatology, anesthesiology and military surgery, Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Amosova st., 58, Kharkiv, 61176, Ukraine; e-mail: doctor.kat@rambler.ru
тичний процес вражае вш елементи колiнного су-глоба й включае: недорозвинення м'якотканинних компонентiв суглоба (капсульно-зв'язковий апарат, мешски), диспластичнi змши феморопателярного зчленування (ФПЗ) та диспластичш деформацп пбь офеморального зчленування [2].
Слд зазначити, що, за спостереженнями вчених, досить часто ш диспластичш змши комбшуються. Найпоширенiшими формами диспластичних дефор-мацiй ФПЗ е: гшервальпзащя горбистостi ВГК, гшо-плазiя-аплазiя виростюв блоку СК, гiпоплазiя-аплазiя медаальнох фасетки надколшка, високе розташування надколiнка [3].
Одним iз варiантiв лiкування диспластичних форм деформацш колiнного суглоба е хiрургiчне, воно може включати: пластику зв'язок, що тдтримують надко-лшок; транспозицiю горбистостi ВГК; коригувальну ысткову пластику блоку СК i пластику надколшка; вщновлення мiкроциркуляцií, зняття ысткового на-пруження (тунелiзацiя, спонгiалiзацiя); оптимiзацiю репаративного процесу у вогнищi суглобового хряща та 1х комбiнацií [4].
Незалежно вiд оперативного втручання останшм важливим етапом пiсля проведення реконструктивних операцш на розгинальних апаратi колшного суглоба е компетентна пiсляоперацiйна реабштащя.
Одним з важливих принципiв виновного лiкування диспластичних патологiй колiнного суглоба е комп-лексне використання засобiв фiзичноí' реабiлiтацií з урахуванням стада захворювання, характеру оперативного втручання й перiодiв перебiгу хвороби шсля артроскопiчних або вiдкритих втручань. Вщновне ль кування колiнного суглоба шсля операцш починаеться на стацюнарному еташ реабiлiтацií й тривае на полкль нiчному (санаторному) i диспансерному. Базовими на ушх етапах реабiлiтацií е фiзичнi вправи, лiкувальний масаж, фiзiотерапевтичнi заходи, що сприяють вщнов-ленню функцiй колiнного суглоба.
Мета роботи — надати клiнiко-фiзiологiчне об-Грунтування комплексно! фiзичноl реабштацп хво-рих iз диспластичними деформацiями колiнного суглоба.
Матер1али та методи
Проведено aнaлiз спещально1 лiтератури з проблеми застосування зaсобiв фiзичноl реaбiлiтaцií хворих шс-ля мрурпчного та ендоскопiчного лiкувaння колшного суглоба.
Результати та обговорення
Фiзичнi вправи, використaнi пiсля оперaцiй на ко-лiнному суглобi, впливають не лише на рiзнi системи оргашзму хворого, але й на окремi групи м'язiв нижнiх кiнцiвок, суглоби, дозволяючи вiдновити силу, швид-ысть, витривaлiсть. Вправи л^вально1 фiзкультури впливають на оргашзм людини через нейрорефлек-торний й нейрогуморальний мехaнiзм ди, який, у свою чергу, згiдно зi висновками В.К. Добровольского, про-являеться тонiзуючою, трофiчною дiею, формуе тим-
часову або постiйну компенсацш, нормaлiзуе функцiю суглобiв [5].
Спещально пiдiбрaнi фiзичнi вправи здaтнi посилю-вати процеси гальмування або збудження в централь-нiй нервовiй системi й тим самим сприяють вщновлен-ню нормально1 рухливостi та урiвновaженостi нервових процешв. Це покращуе, регулюе й aктивiзуе дiяльнiсть ендокринних залоз i стимулюе вегетативш функцií i обмiн речовин за мехашзмом моторно-вiсцерaльних рефлексiв. Тошзуючий вплив фiзичних вправ е тим виражешший, чим бiльше м'язiв залучаеться до рухо-во1 дiяльностi i чим бiльш виражене м'язове зусилля. У хворих у пiсляоперaцiйному перюд^ яю займаються лi-кувальною фiзичною культурою, виникають позитивнi емоцГ^', шдшмаеться нaстрiй i з'являеться впевненiсть у швидкому одужaннi [6].
У процеш рухово1 дiяльностi виникають пропрiо-цептивш iмпульси, якi йдуть у вищi вiддiли нерво-во1 системи й вегетативш центри та перебудовують 1х функцiонaльний стан, що сприяе полшшенню трофiки суглобiв. М'язова дiяльнiсть стимулюе обмшш, окис-лювaльно-вiдновнi й регенеративш процеси в оргaнiз-мi, i в першу чергу в ураженому суглобi. У працюючих м'язах уражено1 кiнцiвки вiдбувaеться розширення й збтьшення кiлькостi функцiонуючих кaпiлярiв, по-силюеться приплив насиченою киснем aртерiaль-но1 та вiдтiк венозно1 кровi, пдвищуеться швидкiсть кровотоку, покращуеться лiмфотiк. За рахунок цього швидше розсмоктуються продукти запалення й змен-шуються дистрофiчнi процеси в суглобi, зaпобiгaючи розвитку м'язово1 атрофГ^' й деформацГ^' суглоба.
Лшувальна фiзичнa культура забезпечуе тимчасову компенсацш, фiзичнi вправи сприяють швидкому вщ-новленню або зaмiщенню порушено1 функцií суглоба. Формування компенсaцií обумовлене рефлекторними мехашзмами. Тимчaсовi компенсaцií виникають п!д час хвороби й зникають шсля одужання. Так, для змен-шення осьового навантаження на суглоб при ходьбi рекомендуеться виробляти навичку пересування з на-пругою шдничних м'язiв з боку ураженого суглоба (пересування дрiбними кроками без розгойдування тулуба на перiод загострення процесу). Розвантаження сугло-бiв нижшх кiнцiвок досягаеться тимчасово за допомо-гою додатково1 опори: милиць, тростини, палиць [6].
Усi фiзичнi вправи розподшяються на загальнороз-вивaльнi та спещальш.
Зaгaльнорозвивaльнi вправи спрямовaнi на оздо-ровлення й змiцнення всього оргашзму. Завданням спещальних вправ для колшного суглоба е загальна розробка м'язiв нижнiх кiнцiвок i колшного суглоба [7], запобтання виникненню шсляоперацшних контрактур. Необхiдно завжди враховувати, що одш й тi ж вправи залежно вiд характеру захворювання й методики застосування можуть виршувати рiзнi завдання. Наприклад, згинання й розгинання в колшному сугло-бi в одного хворого можна застосовувати для розвитку рухливостi в суглоб^ у iншого — для змщнення оточу-ючих суглоб м'язiв, у третього — для розвитку м'язово-суглобового чуття.
Пiсля оперативних втручань на колшному суглобi загальнорозвивальнi вправи, спрямоваш на розвиток рухливостi в колшному суглоб^ вiдновлення, змщнен-ня й тренування сили та витривaлостi м'язiв стегна й гомiлки, е спещальними. До них належать динaмiчнi пасивш й aктивнi рухи в колшному суглоб^ фiзичнi вправи для розробки рухiв у колiнному суглобi в ба-сейнi, iзометричне напруження чотириглавого м'яза стегна та м'язiв гомшки, вправи з опором, вправи з об-тяженням, вправи на блокових апаратах i спецiaльно сконструйованих апаратах, плавання в бaсейнi в ластах, рухливi iгри, елементи спортивних кор.
При виконанш динaмiчних фотошчних) вправ м'яз працюе в iзотонiчному режимi, вiдбувaеться чергуван-ня перiодiв скорочення з перiодaми розслаблення, при цьому тривалють i силу напруження м'яза можна до-зувати застосуванням важеля, змшою швидкостi руху, використанням додаткових навантажень, опори, пм-настичних снaрядiв.
При статичних (iзометричнi) вправах вщбуваеться напруження й скорочення м'яза без змши положення. Статичне фометричне) напруження м'язiв застосову-ють у витвдд ритмiчного й тривалого (з 2—3 до 7—8 с) напруження.
Хдеомоторш вправи — вправи, яы виконуються тть-ки в уявi, або п, при яких вiдбувaються слабы м'язовi рухи, що виникають у результат уявлення цього чи шшого руху. Iдеомоторнi вправи е засобом щеального моделювання д1й, якi належить виконати, уявивши 1х вiд початку до кшця. Таке «програмування» покращуе результати 1х реального виконання. Щ вправи широко призначаються в першому iммобiлiзaцiйному й ран-ньому шсляоперацшному перiодaх [7, 8].
Пaсивнi вправи застосовуються для стимуляцй вщ-новлення рухiв у суглобах при стороннш допомозi або за допомогою самого хворого. Активш вправи виконуються самим хворим у порушеному колшному суглоб^ можливе виконання 1х у полегшених умовах (ковзаючи п'ятою по лiжку, на горизонтально площинi, що ков-зае, на роликовому вiзку тощо), а також в ускладнених умовах (з опорою, додатковим навантаженням).
Вправи ритмопластики застосовують найчастше шсля виписки хворого iз стaцiонaру — на пол^Щч-ному або санаторному еташ реaбiлiтaцií з метою повно! корекцй функцй суглоба [7].
У комплексному лшуванш хворих пiсля оперативних втручань на колшному суглобi на вшх етапах реа-бштацй широко використовують лiкувaльний масаж, що дозволяе значно зменшити штенсившсть медика-ментозно! терапй. На м'язову систему й суглобовий апарат масаж чинить загальнозмщнювальну й регене-руючу даю. Пiд впливом масажу пiдвищуеться тонус i елaстичнiсть м'язiв, покращуеться 1х скорочувальна функцiя, зростае сила й витривалють. Масаж благотворно позначаеться на функцй суглоба й сухожильно-зв'язкового апарату. Пiд впливом масажу збтьшуеться елaстичнiсть i рухливiсть зв'язок колшного суглоба. При вiдновному лшуванш суглоба нaйбiльш ефективнi прийоми розтирання. Масаж aктивiзуе секрецiю сино-
вiaльноl рiдини, сприяе розсмоктуванню пaтологiчних вщкладень у колiнному суглобi [9].
У мехaнiзмi дй лiкувaльного масажу на оргашзм хворо! людини провiднa роль выводиться трьом чин-никам: нейрорефлекторному, нейрогуморальному й мехaнiчному [9]. Нейрорефлекторний чинник прояв-ляеться в мехашчному подрaзненнi рiзних нервових екстра- i пропрiорецепторiв, у яких мехaнiчнa енергiя перетвориться в сигнал нервового збудження, що дае можливiсть прояву складних рефлекторних реакцш. Цi сигнали вiд рецепторiв по аферентних шляхах над-ходять у певш центри кори головного мозку, де син-тезуються у вщповщь у складну реaкцiю, що у виглядi нервових iмпульсiв певно1 сили поширюеться по ефе-рентних шляхах у певш органи й системи оргашзму. Гуморальний чинник дй лшувального масажу на ор-гaнiзм людини проявляеться в aктивiзaцií бiологiчно активних гормошв, якi у великий илькосп надходять у кров. Пiд впливом масажних подразнень у шкiрi утворюються рiзнi високоaктивнi речовини (гiстaмiн, ацетилхолш, aмiнокислоти, полiпептиди та iн.), що беруть участь у передaчi нервових iмпульсiв, регуляцй судинного тонусу. Шд впливом мехaнiчноl дй цi активш речовини, що утворюються, потрапляють у кров i лiмфу й поширюються по усьому оргашзму. О^м цього, завдяки нейрорефлекторному чиннику ш речовини aктивiзують дiяльнiсть залоз внутрiшньоl секрецй (гiпофiзa, надниркових залоз), унаслщок чого вони ви-робляють у великш кiлькостi гормони, що надходять у кров i aктивiзують дiяльнiсть усього оргaнiзму [9].
Уш цi чинники дй масажу на оргашзм людини пере-бувають у тюному взаемозв'язку мiж собою, впливаю-чи на усi органи й системи оргашзму.
Лшувальний масаж застосовують на ушх етапах медично1 реабштацй в комплексному лiкувaннi всiх захворювань i травм. Проте, незважаючи на його уш-версaльнiсть i ефектившсть, е ряд протипоказань до його застосування залежно вiд стану здоров'я людини, форми, стадй й захворювання та шдивщуальних осо-бливостей.
У процеш вiдновних зaходiв пiсля оперативного втручання на к^стково-м'язовому aпaрaтi класична технiкa масажу застосовуеться переважно у фaзi пере-бiгу репаративных процешв, що характеризуеться руб-цюванням та вщновлюванням м'яких тканин (зв'язок, що пщтримують нaдколiнок). У гострому перiодi (най-ближчi термiни пiсля операцй) за нaявностi набряку тканин, больового напруження м'язiв показання до застосування класичного масажу колiнного суглоба дуже обмеженi, оск^льки додаткове мехашчне подразнення масажними прийомами може призвести до посилення реактивних явищ [10].
У ранньому шсляоперацшному перiодi пiсля артро-скопiчних оперaцiй на колiнному суглобi призначаеть-ся сегментарно-рефлекторний масаж паравертебраль-но!' зони попереково-крижового вiддiлу хребта й здорово!' нижньо! кшщвки, а також з 10-12-го дня шсля операцй — дренажний масаж дтянки сiдниць i м'язiв стегна оперовано! нижньо! кiнцiвки [10].
Основними завданнями лiкувального масажу в шз-ньому (функцiональному) i тренувально-вiдновному перiодах пiсля артроскопiчного втручання на колшно-му суглобi е розсмоктування рубцiв у зв'язковому апа-ратi колiнного суглоба; вiдновлення об'ему й фiзичних якостей м'язiв нижньо'1 кiнцiвки (силово'1 витривалостi i скорочувально'1' здатностi чотириглавого м'яза стегна); в!дновлення порушено! функцй' колiнного суглоба; в!дновлення працездатностi. У цей перiод М.А. Ере-мушкин [10] рекомендуе проводити масаж надколшка, бiчних поверхонь прооперованого суглоба, а також масаж уздовж суглобово'1 щтини з використанням при-йомiв погладжування й розтирання.
У процеш реабiлiтацiï хворих шсля операцй' на колш-ному суглобi з приводу диспластично'1 патологй' ФПЗ на ушх етапах широко застосовуються ф!зютерапев-тичнi методи лiкування. Саме фiзичнi чинники спри-яють в!дновленню суглобового хряща й не дають по-бiчних негативних ефектiв на оргашзм хворого. Вони впливають на крово- i лiмфообiг, тонус судин, процеси мшроциркуляцй', ферментативну активнiсть, обмш речовин у тканинах, суглобовий i м'язово-зв'язковий апарат, прискорюють вiдновлення порушених функ-цiй. Фiзичнi чинники шдвищують тонус м'язiв, запо-бiгають тугорухливост й деформацй' суглоба, мають протизапальну, трофiчну, знеболювальну й регене-руючу даю. Також застосовують УФ-опромшювання суглоба, електрофорез анестезуючих препаратiв i хон-дропротекторiв, ультразвук, фонофорез нестерощних протизапальних препаратiв, магнiтотерапiю, д!адина-мотерапiю, амплшульстерашю, лазеротерапiю, озоке-ритовi й парафiновi аплiкацiï, грязелiкування (природ-на й штучна торф'яна грязь), радоновi i сiрчановодневi ванни (природнi й штучш) [11].
Фiзичнi чинники (природнi i преформоваш) дiють на органiзм хворого через шыру, слизовi, дихальнi шляхи, подразнюючи ix численнi рецептори. Поглине-на клiтинами енергiя змiнюе ix фiзико-xiмiчний стан, внутрiшньоклiтинний обмiн, енергопотенщал i про-никнiсть клiтинниx i внутршньоклггинних структур i дае початок взаемозв'язаним нейрорефлекторному i гуморальному мехашзмам да фiзичниx чинникiв на органiзм. Ця дiя проявляеться не лише п!д час безпо-середнього впливу фiзiотерапевтичниx процедур, але й через деякий час [12].
Фiзичнi чинники впливають на крово- та лiмфообiг, тонус судин, процеси мшроциркуляцй' в тканинах, чи-нять протибольову, протизапальну, десенсибшзуючу, регенеруючу дй'.
Н.П. Яковенко та В.Б. Самойленко [13] обГрунтува-ли так! принципи фiзiотерапiï: принцип нервiзму — ед-нiсть нервового й гуморального шлях!в, якими реаль зуеться вплив енергй' ф!зичних чинниыв на органiзм: в!д молекулярних процешв до д!яльност органiзму в цшому; принцип патогенетичний — використання природних i преформованих чинниыв залежно в!д специфiчностi ïx дй' та впливу ïx на певнi процеси в ор-ганiзмi хворого; принцип використання низьких доз енергй' ф!зичних чинниыв; принцип своечасного при-
значення з урахуванням стадй' й перюду захворюван-ня або травми; принцип комплексного використання ф!зичних чинниыв — у комплекс з шшими засобами ф!зично'1 реабiлiтацi'i й медикаментозно'1 терапй'.
У ранньому шсляоперацшному перiодi шсля пластики зв'язок, що утримують надколшок, використовують методи свiтлотерапi'i (ультрафiолетове, шфрачервоне випромiнювання) i електротерапiю (дiадинамотерапiя, амплшульстерашя, синусощально-модульоваш стру-ми, електричне поле ультрависоких частот).
У шзньому шсляоперацшному (функцюнальному) й тренувально-вiдновному перiодаx основними завданнями фiзiотерапi'i е [13] профилактика й лшвща-Шя тугорухомост й контрактури в колшному суглоб!; прискорення регенеративних i репаративних процешв у тканинах колшного суглоба (хрящових структурах i зв'язковому апарап); профилактика й лiквiдацiя спай-кового процесу; покращання функцiонального й за-гального стану органiзму хворого.
На цьому еташ рекомендуеться використовувати [14, 15] лшарський електрофорез; амплiпульстерапiю на дтянку колшного суглоба; мшрохвильову терапiю (СМХ- або ДМХ- терашя); лазеротерапiю; магштоте-рапiю, парафiновi й озокеритовi аплшацй' на колшний суглоб; ультразвук; аплшацй' торф'яно'1 або мулово'1 гряз! на колшний суглоб. А також для профилактики й лiквiдацi'i шсляоперацшно'1 тугорухливост в колшному суглоб! рекомендуеться використовувати бальнеотера-тю й електростимуляцш чотириголового м'яза стегна; йодобромш, шрчановоднев!, радонов! ванни й грязель кування [13].
Комплексне використання засоб!в ф!зично'1 реабш-тацй' (лшувально! ф!зично'1 культури, лшувального масажу, ф!зютерапй', пдроынезотерапй' й механотерапй') дозволяе в повному об'ем! в!дновити опорну й рухову функцш, а також професшну придатнють.
Висновки
1. У комплексному лшуванш хворих шсля оперативного лшування на колшному суглоб! з приводу дис-пластичних змш в ФПЗ важливу роль вщграе ф!зична реабштащя (лшувальна ф!зкультура), яка впливае на р!зш системи оргашзму, у тому числ! безпосередньо на м'язи, що оточують колшний суглоб, зв'язковий апарат надколшка, дозволяе в!дновити силу, швидысть, витривалють. Вправи л!кувально'1 ф!зкультури впливають на оргашзм людини через нейрорефлекторний i нейрогуморальний мехашзм дй'. Правильно пщбраний у час! та обГрунтований щодо дй' комплекс лшуваль-но'1 ф!зкультури дозволяе уникнути шсляоперацшних ускладнень та повернути повну працездатнють.
2. Лшувальний масаж е важливою ланкою у в!днов-ному лшуванш шсля реконструктивних операцш роз-гинального апарату колшного суглоба, причому на вшх етапах реабштацй'. У мехашзм! дй' лшувального масажу на оргашзм хворо'1 людини пров!дна роль выводиться трьом чинникам: нейрорефлекторному, нейрогумо-ральному й мехашчному. При призначенш масажу сл!д керуватися ф!зичним станом пашента й загальним
nepe6iroM вiдновлення, враховуючи показання та про-типоказання для проведення тих чи шших масажних процедур.
3. Фiзiотерапii вiдводиться значна роль у комплексному лшуванш хворих тсля операцii на колшному су-глобi. Фiзiотерапевтичнi процедури впливають на вщ-новлення репаративних процешв у хрящовiй тканинi колiнного суглоба, впливають на крово- та лiмфообiг, тонус судин, процеси мкроциркуляци в тканинах, чи-нять протибольову, протизапальну, десенсибiлiзуючу, регенеруючу дд1.
4. Комплексне використання засобiв фiзичноi' реа-бштаци (лiкувальноi' фiзичноi' культури, лiкувального масажу, фiзiотерапii, гiдрокiнезотерапii й механотера-пи) дозволяе в повному об'eмi вщновити опорну й ру-хову функцш, а також професiйну придатнiсть.
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вщсуг-нiсть конфлiкту iнтересiв при шдготовщ дано! статтi.
Список л1тератури
1. Корж Н.А. Остеоартроз — подходы к лечению / Н.А. Корж, В.А. Филиппенко, Н.В. Дедух // Всник ортопед., травматол. та протез. — 2004. — № 3. — С. 75-78. ISSN 0132-2486.
2. Сименач Б.И. Заболевания коленного сустава, обусловленные наследстенной предрасположенностью (лечебно-диагностическая тактика) / Б.И. Сименач, Е.П. Ба-буркина, Б.А. Пустовойт и др. — Х.: ФЛП Бровин А.В., 2015. — 478 с.
3. Пустовойт К.Б. Роль диспластичних деформацш ксткових компонентiв колшного суглоба у формуван-ш гонартрозу, прогноз його розвитку [Текст]: автореф. дис... канд. мед. наук, спец.: 14.01.21 — травматологiя та ортопедья / Пустовойт К.Б. — Х.: ДУ«1н-т патологи хребта та суглобiв 1м. проф. М.1. Ситенка АМН УкраИни», 2013. — 20 с.
4. Пустовойт Б.А. Хiрургiчна профыактика диспла-стичного гонартрозу: автореф. дис... докт. мед. наук: 14.01.21 / Борис Анатольович Пустовойт; ХНД1ОТ. — Харшв, 1996. — 43 с.
5. Добровольский В.К. Клинико-физиологическое обоснование лечебного применения физических упражнений / В.К. Добровольский // Учебник инструктора по лечебной физической культуре / [под ред. В.П. Правосудова]. — М.: ФиС, 1974. — С. 67-84.
6. Белорусова Л.В. Оценка эффективности занятий лечебной физической культурой / Л. В. Белорусова, И.С. Дамскер // Учебник инструктора по лечебной физической культуре/[подред. В.П. Правосудова]. — М.: ФиС, 1980. — С. 24-33.
7. Мухт В.М. Ф1зична реабштащя: [тдручник для студ. вищ. навч. закладiв фiз. виховання i спорту] /
B.М. Мухш. — К.: Олiмпiйська лтература, 2005. —
C. 127-180.
8. Мусалатов Х.А. Травма и травматизм / Х.А. Муса-латов, Т.С. Юмашев, М.Н. Елизаров // Травматология и ортопедия/[подред. Х.А. Мусалатова, Т.С. Юмашева]. — М.: Медицина, 1995. — С. 15-20.
9. 6фiменко П.Б. Техшка та методика класичного масажу: [навчальний поабник] / П.Б. 6фiменко. — Харшв: ОВС, 2007. — 216 с.
10. Еремушкин М.А. Классическая техника массажа при травмах и заболеваниях опорно-двигательного аппарата: [справочное пособие] / М.А. Еремушкин. — СПб.: Наука и техника, 2010. — 192 с
11. Физиотерапия и курортология / под ред. В.М. Боголюбова. — М.: БИНОМ, 2009. — 312 с.
12. Каптелин А.Ф. Гидрокинезотерапия в ортопедии и травматологии / А.Ф. Каптелин. — М.: Медицина, 1986. — С. 7-19.
13. Яковенко Н.П. Фiзiотераniя: [тдручник] /Н.П. Яко-венко, В.Б. Самойленко. — К.: ВСВ «Медицина», 2011. — 256 с.
14. Сосин И.Н. Фтотератя в ортопеди, травматологи i нейрохiрургii: [довiдковий поабник] / [тд ред. И.Н. Со-сина]. — К.: Здоров'я, 1996. — С. 313- 316;
15. Шестакова Т.Н. Методы оценки эффективности лечебной физической культуры при заболеваниях внутренних органов: [метод. пособие] / Т.Н. Шестакова. — Минск: БГИФК, 1985. — 66 с.
Отримано 15.06.2017 ■
Пустовойт Б.А.1, Пустовойт Е.Б.2, Тохтамышев Н.А.2, Карпинская Е.Д.3 1Харковская государственная академия физической культуры, г. Харков, Украина 2Харковская медицинская академия последипломного образования, г. Харков, Украина 3ГУ «Институт патологии позвоночника и суставов им. проф. М.И. Ситенко НАМН Украины», г. Харков, Украина
Комплексная физическая реабилитация больных с диспластическими деформациями коленного сустава
Резюме. Рассмотрены вопросы послеоперационной реабилитации больных с диспластическими деформациями коленного сустава (пластика связок, транспозиция бугристости большеберцовой кости, корректирующая костная пластика блока бедренной кости, пластика надколенника и т.д.). Комплексное использование средств физической реабилитации, массажа и физиотерапии является одним из важнейших принципов восстановительного лечения таких больных.
Физическая реабилитация (лечебная физкультура) влияет на различные системы организма, в том числе непосредственно на мышцы, окружающие коленный сустав, связочный аппарат надколенника, позволяет восстановить силу, скорость, выносливость. Упражнения лечебной физкультуры влияют на организм человека через нейрорефлекторный и нейрогу-моральный механизм действия. Правильно подобранный во времени и обоснованный по действию комплекс лечебной
физкультуры позволяет избежать послеоперационных осложнений и вернуть полную работоспособность. Лечебный массаж является важным звеном в восстановительном лечении после реконструктивных операций разгибательного аппарата коленного сустава, причем на всех этапах реабилитации. В механизме действия лечебного массажа на организм больного человека ведущая роль отводится трем факторам: нейро-рефлекторному, нейрогуморальному и механическому. При назначении массажа следует руководствоваться физическим состоянием пациента и общим ходом восстановления, учитывая показания и противопоказания для проведения тех или иных массажных процедур. Физиотерапии отводится значительная роль в комплексном лечении больных после опера-
ции на коленном суставе. Физиотерапевтические процедуры влияют на восстановление репаративных процессов в хрящевой ткани коленного сустава, влияют на крово- и лимфообращение, тонус сосудов, процессы микроциркуляции в тканях, оказывают противоболевое, противовоспалительное, десенсибилизирующее, регенерирующее действия. Комплексное использование средств физической реабилитации (лечебной физической культуры, лечебного массажа, физиотерапии, гидрокинезотерапии и механотерапии) позволяет в полном объеме восстановить опорную и двигательную функцию, а также профессиональную пригодность. Ключевые слова: диспластическая деформация коленного сустава; физическая реабилитация; физиотерапия; массаж
B.A. Pustovoit1, K.B. Pustovoit2, M.O. Tohtamishev2, O.D. Karpinska3
Kharkiv State Academy of Physical Culture, Kharkiv, Ukraine
2Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
3State Institution "Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology of the National Academy
of Medical Science of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
Comprehensive physical rehabilitation of patients with dysplastic deformities of the knee joint
Abstract. The questions of postoperative rehabilitation of patients with dysplastic deformities of the knee joint (ligament plasty, transposition of the tibia, corrective bone plasty of the femoral bone block, patellar plasty, etc.) are considered. Comprehensive use of physical rehabilitation, massage and physiotherapy is one of the most important principles in the rehabilitation of such patients. Physical rehabilitation (therapeutic exercises) impacts various systems of the body, including directly the muscles surrounding the knee joint, the ligament apparatus of the kneecap, allows to restore strength, speed, endurance. Physical exercises influence the human body through the neuroreflex and neurohumoral mechanism of action. A well-timed and well-grounded exercise therapy complex eliminates postoperative complications and restores full performance. Therapeutic massage is an important link in restorative treatment after reconstructive surgery of the knee joint, at all stages of rehabilitation. In the mechanism of action of therapeutic massage on the body of a patient, a leading role belongs to three factors:
neuroreflex, neurohumoral and mechanical. When administering a massage, you should be guided by the physical condition of the patient and the overall course of recovery, taking into account the indications and contraindications for these or other massage procedures. Physiotherapy is given a significant role in the comprehensive treatment of patients after surgery on the knee joint. Phys-iotherapeutic procedures affect the restoration of reparative processes in the cartilage tissue of the knee joint, influences the blood and lymph circulation, vascular tone, microcirculation processes in the tissues, have anti-ulcer, anti-inflammatory, desensitizing, regenerative effects. Comprehensive use of physical rehabilitation (medical physical therapy, therapeutic massage, physiotherapy, hydrocolonotherapy and mechanotherapy) allows to restore the support and motor function, as well as professional suitability, in full volume.
Keywords: knee joint dysplasia; physical rehabilitation; physiotherapy; massage
