CC BY
36
УДК 612.014.461+612.084
Ковальчук Л.Й., Мошенко А.В., Нас1булл1н Б.А., Солодова Л.Б., Олешко О.Я., Бахолдна О.1.
КОМПЛЕКСНА ОЦ1НКА СТРУКТУРНО-ФУНКЦЮНАЛЬНИХ ЗМ1Н В ОРГАН1ЗМ1 ЗДОРОВИХ ЩУР1В, ЩО СПОЖИВАЛИ В ЯКОСТ1 ПИТНО1 ВОДУ ОЗ. КАГУЛ
Одеський нацiональний медичний уыверситет;
Державне пщприемство «УкраТнський науково-дослiдний iнститут медицини транспорту MiHicTepcTBa охо-рони здоров'я УкраТни», м. Одеса;
Державна установа «УкраТнський науково-дослщний iнститут медичноТ реабшггацм та курортологи МЫютер-ства охорони здоров'я УкраТни», м. Одеса
В роботi представлено комплексну оцнку структурно-функцональних зм/'н в органiзмi здорових щур'в, що споживали в якостi питноУ воду оз. Кагул. Встановлено вЮпо&днють води оз. Кагул ви-могам чинних нормативних документ'¡в за винятком азоту амоншного, азоту нтритного та зага-льного органыного вуглецю. Виявлено 3 види ц'анобактерш, зокрема висок рiвнi Aphanocapsa pul-verea, яка викликае «цвШння» води. Показано, що у щур'в, як одержували в якост'1 питноУ воду оз. Кагул, мають мсце метабол1чн1 змни в печiнцi, як/ св'дчать про ослаблення антиоксидантного за-хисту i iнактивацiю б'токсинтезуючо'У функцИ. Виявлен ознаки дистрофiчних зм/'н печ/'нки, легк дистрофiчнi змни в мозку. У селезiнцi вдзначаються вираженi перебудови компенсаторного характеру на дю активност'1, що виснажуе. Можна вважати, що, як насл'док таких зм/н, пов'язаних з дi-ею води, створюються умови (порушення регуляци, зниження захисту в'д супероксидчонт, змни iо-нообмну) для розвитку дистрофiчних процес'т в органiзмi щур'т. Зважаючи на в'дсутн'ють гiгiенiчно значимих концентра^й антропогенних забруднювач/'в, висловлено думку, що виявлен бiологiчнi ефекти е насл/'дком да цiанотоксинiв, якi продукуються виявленими цiанобактерiями. Обгрунтова-но необх'1дн'ють розширення та продовження досл'джень цiанобактерiй у контекстах Ух виявлення у вод '1, iдентифiкацiУ цiанотоксинiв, впливу цих ксеноб'1отик'1в на стан теплокровних тварин та люди-ни.
Ключовi слова: вода, озеро Кагул, хiмiчний склад, антропогенн Вступ
Як вщомо, безпечнють води р1зних вид1в ко-ристування (питноУ, поверхневих водойм тощо) регламентуеться вщсутнютю або ч1тко визначе-ною межею наявност р1зних контамшанпв, серед яких прюритетними е бюлопчы (бактери, в1-руси, найпростЫ). Особливу роль тут посщають ц1анобактери або синьо-зелен1 водоросп, як1 е класичними фотосинтетиками, осктьки мають хлорофт I видтяють у втьному стан1 кисень в процес фотох1м1чного синтезу.
Ц1анобактери широко розповсюджены в р1з-номаштному д1апазон1 середовищ, включаючи фунти, морську воду I, найбтьше, прюн1 водо-йми. Деяк1 еколопчы умови, включаючи сонячне св1тло, теплу погоду, низьку турбулентнють I висок! живильн р1вн1 можуть сприяти Ух розмно-женню. Залежно вщ р1зновид1в, це може привести до зеленуватого фарбування води через ви-соку щтьнють суспендованих кл1тин I, у деяких випадках, формування поверхневоУ шни. Евт-роф1кац1я (п1двищення б1олог1чного росту, пов'я-зане з1 зб1льшенням живильних речовин) у знач-н1й м1р1 1н1ц1юе розвиток ц1анобактер1й.
Найб1льш вщома особлив1сть деяких р1зно-вид1в ц1анобактерш у контекст! охорони здоров'я - здатнють продукувати токсини (ц1анотоксини). Кожний токсин мае певш специф1чн1 властивосп, включаючи ушкодження печ1нки, нейротоксич-нють I генерування пухлин. Гостр1 симптоми включають шлунково-кишков1 розлади, лихоманку, подразнення шк1ри, вух, ока, горла I дихаль-них шлях1в. Ц1анобактери не розмножуються в
забруднювачi, ^анобактерп, бiологiчнi ефекти, щури
орган1зм1 людини i, отже, не е шфекцшними агентами.
1нтенсивне розмноження ^анобактерш може привести до формування високих концентрацш токсинiв.
Потенцiйнi занепокоення в контекст впливу на здоров'я людини е результатом впливу ток-сишв при вживаннi питноУ води [1, 2].
Озера УкраУнського Придунавья, зокрема оз. Кагул, вл^ку потерпають вщ надмiрного «цвтн-ня» цiанобактерiй внаслщок евтрофкацп, що показано нами у попередшх роботах [3, 4]. Слщ за-значити, що ця проблема, як мiжцисциплiнарна, досi залишаеться поза увагою науковцiв, за винятком публкаци [1] та роздту у монографп [2]. Це стосуеться, у тому числi, вивчення бюлопч-них ефектiв цiанотоксинiв на теплокровних тва-ринах та екстраполяци такого впливу на людину. Тому мета даноУ роботи полягала у комплекснш фiзiолого-гiгiенiчнiй оцiнцi структурно-функцiональних змш в органiзмi здорових щурiв, що споживали в якост питноУ воду оз. Кагул.
Матерiали та методи
Зразки води оз. Кагул у 3-х повторностях вщби-рали 23, 24 липня 2014 р. Перед проведенням до-слщжень води на лабораторних тваринах викона-но фiзико-хiмiчнi, санiтарно-хiмiчнi та альгологiчнi дослiдження за вщповщними методиками [5].
Iдентифiкацiю ^анобактерш проводили шляхом прямоУ мiкроскопiУ краплi води за вщповщ-ною методикою [6]. Статистичну обробку проводили параметричними методами з використан-ням програмного забезпечення Excel 2010
Актуальш проблеми сучасноТ медицини
(Microsoft Inc., США).
Експериментальн дослiдження проведено на 30 бтих щурах самицях лжи Вютар аутбредного розведення з масою тiла 150 - 200 г. Пщ час всього перiоду дослщу тварини знаходились на постiйному стандартному харчовому та питному режимi в умовах утримання Тх у вiварil ДУ «Укр НД1 МРтаК МОЗ УкраТни». Дослiдження над тва-ринами проводились згщно iснуючих правових докуменпв [7, 8].
Експериментальнi данi порiвнювали з подiб-ними показниками штактних щурiв (контрольна група). Щурiв було подтено на 2 групи. Перша — контрольна група порiвняння (12 штактних тварин). Тварини другоТ (дослщноТ) групи (18 тварин) вживали воду оз. Кагул у режимi ad libera (втьного доступу). Тривалють експерименту склала 30 дiб.
Дослщжували стан печiнкового метаболiзму (аланiнтрансфераза /АлТ/, аспартаттрансфера-за /АсТ/, тимолова проба, малоновий дiальдегiд /МДА/, каталаза) та структурно-функцюнальш змiни у внутрiшнiх органах (шлунку, печiнцi, се-лезiнцi, нирках, головному мозку).
Методики бiохiмiчних та морфолопчних до-слiдженнях викладено у Методичних рекомен-дацiях [9].
Отриманий матерiал обробляли статистич-ними методами непрямих рiзниць. Вiрогiдними змiнами вважались т^ що знаходились за таб-лицями Стьюдента у межi вiрогiдностi < 0,05 [10].
Результати та 1х обговорення
Результати фiзико-хiмiчних та саштарно-хiмiчних дослiджень (табл. 1, 2), як оцiнювали на вщповщнють вимогам чинних нормативних документiв ДСТУ 4808:2007 [11] та Сан^Н № 4630-88 [12], свщчать, що вода оз. Кагул за ос-новними фiзико-хiмiчними та саштарно-хiмiчними показниками вщповщала чинним вимогам ДСТУ 4808:2007 до джерел 1-2 класу яко-ст [11] та повнютю вiдповiдала вимогам СанПiН № 4630-88 [12]. Винятком е показники азоту амоншного, азоту нiтритного та загального орга-нiчного вуглецю, якi за ДСТУ 4808:2007 норму-ються для джерел 3 класу якостк
У зразках води оз. Кагул вмют хпороргашчних пестицидiв (ХОП) знаходився за межею чутли-востi прилада, а саме (мг/дм3): лiндан < 0,00016; гептахлор < 0,00023; ДДЕ <0,00049; ДДД<0,00069; ДДТ< 0,00107.
Таблиця 1
ф'зико-х'шЫних дослджень води оз. Кагул, min - max (Ме)
Показник Результати Норматив за [11] Норматив за [12]
Запах, бали 2/3 < 2 (1) н/н
Прозорють, см 9,7-10,2(10,1) н/н 20
Кольоровють, град. 10,7-11,9(11,4) < 20 (2) н/н
Каламутнють, мг/дм3 21,8-22,3 (22,0) < 20 (1) н/н
Водневий показник, од. рН 7,92-8,43 (8,14) 6,9-7,5 (1-3) 6,5-8,5 (в)
Окислюванють перм., мгО/дм3 11,8-12,6 (12,0) < 3 (1,2) н/н
Лужнють, мг-екв/дм3 2,98-3,13 (3,04) < 1,5 (2) н/н
Жорстюсть, мг-екв/дм3 3,67-3, 87 (3,73) <3 (2) н/н
Капьцiй, мг/дм3 23,7-25,1 (24,8) н/н н/н
Магнш, мг/дм3 29,5-30,7 (30,3) < 10 (2) н/н
Натрiй + капiй, г/дм3 66,8-68,2 (67,6) н/н 200,0
Хлорид-юни, мг/дм3 87,6-89,4 (88,4) < 30 (1) 350 (в)
Супьфат-iони, мг/дм3 32,1-45,3 (43,0) < 40 (1,2) 500 (в)
Пдрокарбонат-юни, мг/дм3 183,4-188,9 (185,5) н/н н/н
Сухий залишок, мг/дм3 419,3-428,4 (422,0) < 400 (1) 1000 (в)
Примтка: у дужках значень за нормативом [11] клас якост1 води даного джерела.
Таблиця 2
Результати сан1тарно-х1м1чних досл1джень води оз. Кагул, min - max (Ме)
Показник Результати Норматив за [11] Норматив за [12]
Азот амоншний, мг/дм3 0,408-0,414 (0,4123) <0,1 2,0
Азот нпритний, мг/дм3 0,035- 0,041 (0,0393) <0,002 3,3
Азот штратний, мг/дм3 0,097-0,101 (0,0991) <0,20 45,0
Нафтопродукти, мг/дм3 0,018-0,022 (0,0202) <0,01 0,3
Феноли, мкг/дм3 5,1-5,5 (5,32) <1 <5
Загальний оргашчний вуглець, мг/ дм3 18,63-18,69 (18,653) <5,0 н/н
Примтка: надстроковий ¡ндекс - клас якост1 води даного джерела за нормативом [11].
Результати виявлення ^анобактерш у водi висок рiвнi Aphanocapsa pulverea, яю е ознакою оз. Кагул представлено у табл. 3. Слщ зазначити «цвтння» води.
Результати експериментальних дослщжень нiзмi щурiв, що одержували воду оз. Кагул, на лабораторних тваринах показують наступне. представлено у табл. 4. Змша стану печiнкового метаболiзму в орга-
Таблиця 4
Змна показник!в стану обмну речовин в печ1нц1 у щур1в, що вживали воду оз. Кагул
Таблица 3
Видовой спектр цанобактерй у Bodi оз. Кагул, min - max (Ме)
Вид ^анобактерп Ктьюсть кпiтин/дм3
min max Ме
Aphanizomenon flos-aquae 285000 323000 312000
Aphanocapsa pulverea 1187000 2227000 2130000
Oscillatoria planctonica 87000 123000 108000
Показник Контроль Доспщ Р
АлТ, од/дм3 33,60 ± 2,90 39,26 ± 3,44 > 0,5
АсТ, од/дм3 62,94 ± 4,85 63,38 ± 5,36 > 0,5
Тимолова проба, ум. од. 1,48 ± 0,14 2,32 ± 0,21 < 0,05
МДА, мкМ/дм3 6,51 ± 0,22 6,90 ± 0,35 > 0,5
Каталаза, % 62,22 ± 2,17 51,24 ± 1,55 < 0,01
Даш табл. 4 свщчать, що вживання щурами води оз. Кагул практично не впливае на актив-нють ферметчв трансамшування в тканин печн нки. Осктьки активнють цих ферметчв у плазмi кровi пов'язують зi схороннiстю клiтин печiнки, можна вважати, що вода оз. Кагул, незважаючи на свою ксенобютичну (токсичну) складову, не викликае значного безпосереднього ушкодження тканини печшки. Вочевидь, вщсутнють значних змiн елементiв печiнки безпосередньо не змшюе ТТ детоксикацiйну функцю За непрямими озна-ками (вмют МДА) можна вважати, що значних змш енергозабезпечення печiнкових клiтин не вщбуваеться i надлишку супероксид-iонiв - про-дуктiв активацп ПОЛ (резервного шляху енергозабезпечення) не виникае. Однак, мае мюце до-стовiрне зниження активностi системи антиокси-дантного захисту, судячи по вмюту каталази. У цьому випадку негативний вплив супероксид -южв повинен пщсилюватися i при тривалому ю-нуванн даного феномена можна чекати попр-шення структурно-функцюнально'Т оргашзацп печiнки.
Проведет бiохiмiчнi дослiдження також ви-явили достовiрне пiдвищення показника тимоловой проби, що свщчить про певне пригшчення бтоксинтезуючо'Т функцп печiнки, зокрема про зменшення продукци альбумiнiв, р- i Y-глобулiнiв, пов'язаних з ними лтопроте'^в. Такi змiни тимолово'Т проби створюють умови для ш-активацп гуморальноТ складовоТ iмунноТ вщповн Дi.
Структурно-функцiональнi змiни у внутршшх органах щурiв, що одержували воду оз. Кагул, полягали у наступному.
При макроскошчному дослщжены внутрiшнiх оргашв пiддослiдних щурiв iстотних вiдмiнностей вщ iнтактних тварин не виявлено. Звертае увагу лише багряно-коричневе забарвлення печшки.
При мiкроскопiчному дослщжены шлунку вщ-мiнностей вiд контролю не виявлено. Пщслизова пластина шлунку представлена щтьно впакова-ними фiброзними волокнами, довжина Тх вiзуа-льно достатня. Вмют фiбробластiв невеликий, ядра Тх витягнут^ щiльнi, добре забарвленi. Сли-
зова оболонка звичайного виду, товщина ТТ од-накова на значному протязк Зверху ТТ прикривае цiлiсний шар слизу одшеТ товщини на вам про-тязi. lнтерстицiaльнi прошарки мiж залозами то-нкi, сформовaнi з ыжних фiброзних волокон з одиничними фiброблaстaми. Судини слизовоТ i пщслизовоТ пластини помiрного кровонаповнен-ня, тонкостшш залози слизовоТ звичайноТ труб-частоТ форми, епiтелiй вистилае Тх повнютю. Цитоплазма епителюцтчв слaбо-бaзофiльного забарвлення, гомогенна. Ядра еттелюцтчв сере-днi, помiрноТ щiльностi.
При дослщжены печiнки встановлено, що ТТ часточкова структурно-функцюнальна оргашза-цiя збережена. Центральна вена i судини трiaд застшно-повнокровш, ендотелiоцити нaбряклi. Навколо центрально' вени та у найближчш зонi часточки визначаються невеликi, гомогеннi ео-зинофтьы бiлковi включення. Гепатоцити зiбрa-н в балки, але балкова структура ч^ко прослщ-ковуеться тiльки ближче центрально' вени, дaлi балкова структура змазана. Ядра гепатоци^в великi, помiрно зaбaрвленi, iз брильчато- волокнистою структурою. Навколо ядра цитоплазма обводнена, блща. Брилки цитоплазматичного вмюту вщтиснут до перифери клiтини. У частит гепатоци^в в цитоплaзмi мають мюце вакуолк
У цiлому можна говорити про прояви дис-трофп в тканиш печшки.
При мiкроскопiчному дослщженш нирок по-рушень у структурно-функцюнальнш оргaнiзaцiТ нефрона не визначено. Вщзначаеться набря-кання цитоплазми ендотелiоцитiв i ТТ мутнува-тiсть. Боуменовий проспр щiлиноподiбний, зов-нiшня мембрана ниркових ттець потовщена. Звивчaстi кaнaльцi характеризувалися рiзким набряканням i мутнувaтiстю цитоплазми ештель оцитiв. Набрякання нaстiльки значне, що в де-яких канальцях просв^ закритий. Iнтерстицiaльнi прошарки тонк, однак у деяких з них визначаються соковит ядра лiмфоТ'дних елементiв. У цн лому можна говорити про затримку води в нирц^ пов'язану iз бiлковою дистрофiею, та подраз-нення лiмфоТдних елеметчв сполуковоТ тканини.
У селезiнцi при мiкроскопiчному дослiдженнi
Актуальш проблеми сучасно'1 медицини
визначаеться збереження сегментарное оргаш-зац^ ïï тканини. 1^жсегментарш прошарки мю-тять KpiM фiбpoцитiв значну кiлькicть соковитих ядер лiмфoïдних елементiв, що е ознакою ïx по-дразнення. У сегментах частина фолкул зви-чaйнoï структури, герменативный центр iз щть-но впакованих кл^инних елементiв. У центpi ви-значаються чиcельнi лакуни piзниx poзмipiв, час-тина з яких запусттк У ткaнинi мiж фолкулами також багато лакун piзниx poзмipiв. Периферич-на зона цих фолкул cеpедньoï величини, з до-сить розрщженим poзпoдiлoм лiмфoïдниx еле-ментв. Частина фoлiкул, вочевидь, дiлятьcя, осктьки периферичн зони з'еднуються балками з лiмфoцитiв: геpменaтивнi центри невеликi, щтьы, oкpуглi. Частина фoлiкул мaленькi, центри |'х дефopмoвaнi, пеpифеpичнi зони вузью, з досить щiльним poзпoдiлoм лiмфoïдниx еле-ментiв. Оcoбливicтю cелезiнки пщдослщних щу-piв е невелика ктькють еpитpoцитiв у мiжфoлi-куляpнiй тканин та велике число cидеpoфaгiв у цш ткaнинi.
Мopфoлoгiчну oцiнку змш мозку у пщдослщ-них щуpiв здiйcнювaли за результатами дослн джень препаратв кори головного мозку. У данш гpупi щуpiв при пстолопчному дocлiдженнi вста-новлено, що в 1/3 випадш лaмiнapнicть кори збережена. Судини кори i 6moï речовини злегка звит, ендoтелiй набряклий, пеpiвacкуляpнi прос-тори poзшиpенi. Мае мюце явище caтелiтoзу. Серед нейpoнiв клiтиннoï пoпуляцiï кори пере-важна бтьшють звичайного виду, opiентaцiя ^х стосовно поверхн мозку не порушена. Ще в 1/3 випaдкiв на ™i збеpеженoï лaмiнapнocтi визна-чаються групи кл^ин збiльшениx poзмipiв з нечн ткими межами тiлa i ядра, однородною cвiтлoю цитоплазмою. Ще в 1/3 випадш мае мicце зма-зaнicть лaмiнapнocтi, на цьому ™i спостер^а-ються нейрони з порушенням opiентaцiï. Кpiм того, частина нейрошв з нечiткoю межею, свп"лою цитоплазмою. Частина нейpoнiв звичайних роз-мipiв з мiлкoбpильчaтoю xpoмaтoфiльнoю речо-виною i зменшеним темним ядром (пкноз ядер). В кopцi головного мозку мають мюце вогнища ганглюзнокл^инних розряджень.
Висновки
1. Результати фiзикo-xiмiчниx та саштарно-xiмiчниx дocлiджень води оз. Кагул свщчать про ïï вiдпoвiднicть вимогам чинних нормативних документ за винятком азоту амоншного, азоту ж-тритного та загального оргажчного вуглецю.
2. У вoдi оз. Кагул виявлено 3 види ^анобак-теpiй, зокрема виcoкi piвнi Aphanocapsa pulverea, яка викликае «цвтння» води.
3. Встановлено, що у щуpiв, якi одержували в якост питнoï воду оз. Кагул, мають мюце мета-бoлiчнi змiни в печшщ якi cвiдчaть про ослаб-лення антиоксидантного захисту i шактивацш бiлoкcинтезуючoï функцiï. Виявленi ознаки дис-тpoфiчниx змiн печiнки, легкi диcтpoфiчнi змiни в мозку. У селезшц вiдзнaчaютьcя виpaженi пере-
будови компенсаторного характеру на дш активности що виснажуе. Можна вважати, що, як на-слiдок таких змш, пов'язаних з дiею води, ство-рюються умови (порушення регуляци, зниження захисту вщ супероксид-iонiв, змiни юнообмшу) для розвитку дистрофiчних процесiв в органiзмi щурiв.
4. Зважаючи на вщсутнють гiгiенiчно значи-мих концентрацш антропогенних забруднювачiв, можна з певною долею вiрогiдностi вважати, що виявлеж бiологiчнi ефекти е наслiдком дм ^ано-токсинiв, якi продукуеться виявленими ^анобак-терiями.
5. Слiд вважати за необхщне розширення та продовження дослщжень цiанобактерiй у контекстах 'х виявлення у водi, щентифкацп ^ано-токсинiв, впливу цих ксенобютиш на стан теплокровних тварин та людини.
Лтература
1. Мокиенко А.В. Питьевая вода и водно-обусловленные инфекции (сообщение седьмое). Цианобактерии и цианотоксины / Мокиенко А.В., Петренко Н.Ф. // Вода i водоочисш технологи. - 2008. -№ 3 (27). - С. 22-31.
2. Вода и водно-обусловленные инфекции / [А.В. Мокиенко, А.И. Гоженко, Н.Ф. Петренко и др.]. - Одесса : «Лерадрук», 2008. - Т. 1. - 412 с.
3. Ковальчук Л.Й. Ппеычна оцшка евтрофкацп поверхневих водо-йм Укра'нського Придунав'я / Л.Й. Ковальчук, А.В. Моюенко // Актуальш проблеми сучасно'' медицини : Вюник Укра'нсько''' ме-дично'' стоматолопчно'' академп. - 2014. - Т. 14, вип. 4(48). - С. 73-78.
4. Ковальчук Л.И. Гигиеническая оценка цианобактерий озер Украинского Придунавья / Л.И. Ковальчук, А.В. Мокиенко, Д.А. Нестерова // Досягнення бюлогп та медицини. - 2014. - № 2. - С. 10-14.
5. ПоЫбник з метсдав дослщжень природних та преформованих лн кувальних засобiв: мшеральш природы лiкувально-столовi та лн кувальш води, напо''' на Тх основi; штучно-мiнералiзованi води; пело'ди, розсоли, глини, воски та препарати на '''хнш основi / [Н.О. Алексеенко, О.С. Павлова, Б.А. Насiбуллiн та ш.]. - Одеса : ЮНЕСКО-СОЦ1О, 2002. - Ч. 3. - 114 с.
6. Радченко И.Г. Практическое руководство по сбору и анализу проб морского фитопланктона. Учебно-методическое пособие для студентов биологических специальностей университетов / И.Г. Радченко, В.И. Капков, В.Д. Федоров. - М. : Мордвинцев, 2010. - 60 с.
7. Наказ Мшютерства освiти i науки, молодi та спорту Укра'ни вiд 01.03.2012 р. № 249. — Офщшний вiсник Укра'ни вiд 06.04.2012. — № 24. — С. 82; стаття 942, код акта 60909/2012.
8. Directive 2010/63/ EU of the European Parliament and of the Council of 22 September 2010 on the protection of animals used for scientific purposes (Text with EEA relevance) / Official Journal L 276, 20.10.2010. — P. 0033 — 0079.
9. Методичш рекомендацп з методiв дослщжень бюлопчно'' дм природних лкувальних засобiв та преформованих засобiв: мшеральш природы лiкувально-столовi та лкувальш води, напо'' на '''х основу штучно-мiнералiзованi води; пело'ди, розсоли, глини, воски та препарати на '''хнш основг Затверджено наказом МОЗ Укра'ни вщ 28.09.2009 р. за № 692. - Ки'в, 2009. — 117 с.
10. Гланц С. Медико-биологическая статистика / Пер. с англ. Ю. А. Данилова, под ред. Н.Е. Бузикашвили и Д.В. Самолова. — М. : Практика, 1999. — 459 с.
11. Джерела централiзованого питного водопостачання. Ппешчы та еколопчш вимоги щодо якост води i правила вибирання : ДСТУ 4808-2007. - К. : Держспоживстандарт Укра'ни, 2007. - [Чинний вщ 01.01.2009]. - 36 с.
12. Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения. СанПиН № 4630 - 88. - М. : МЗ СССР, 1988. - 69 с.
References
1. Mokienko A.V. Pit'evaya voda i vodno-obuslovlennye infekcii (soobschenie sed'moe). Cianobakterii i cianotoksiny / A.V. Mokienko, N.F. Petrenko // Voda i vodoochisni tehnologi''. - 2008. -№ 3 (27). - S. 22-31.
2. Voda i vodno-obuslovlennye infekcii / [A.V. Mokienko, A.I. Gozhenko, N.F. Petrenko i dr.]. - Odessa : «Leradruk», 2008. - T. 1. - 412 s.
3. Koval'chuk L.J. Gigiеnichna ocinka evtrofikaci'' poverhnevih vodojm Ukra'ns'kogo Pridunav'ya / L.J. Koval'chuk, A.V. Mo^nko //
Aktual'ni problemi suchasno'i' medicini : Visnik UkraYns'koY medichno'i' 8. stomatologichnoi akademiY. - 2014. - T. 14, vip. 4(48). - S. 73-78.
4. Koval'chuk L.I. Gigienicheskaya ocenka cianobakterij ozer Ukrainskogo Pridunav'ya / L.I. Koval'chuk, A.V. Mokienko, D.A. Nesterova // Dosyagnennya biologi'' ta medicini. - 2014. - № 2. - S. 9. 10-14.
5. Posibnik z metodiv doslidzhen' prirodnih ta preformovanih likuval'nih zasobiv: mineral'ni prirodni likuval'no-stolovi ta likuval'ni vodi, napo''' na 'h osnovi; shtuchno-mineralizovani vodi; pelo'di, rozsoli, glini, voski ta preparati na 'hnij osnovi / [N.O. Alekseenko, O.S. Pavlova, B.A. Nasibullin ta in.]. - Odesa : YuNESKO-SOCIO, 2002. - Ch. 3. - 10 114 s.
6. Radchenko I.G. Prakticheskoe rukovodstvo po sboru i analizu prob morskogo fitoplanktona. Uchebno-metodicheskoe posobie dlya 11 studentov biologicheskih special'nostej universitetov / I.G. Radchenko, V.I. Kapkov, V.D. Fedorov. - M. : Mordvincev, 2010. -60 s.
7. Nakaz Ministerstva osviti i nauki, molodi ta sportu Ukra'ni vid 12 01.03.2012 r. № 249. - Oficijnij visnik UkraVni vid 06.04.2012. - № 24. - S. 82; stattya 942, kod akta 60909/2012.
Реферат
КОМПЛЕКСНАЯ ОЦЕНКА ФУНКЦИОНАЛЬНЫХ ИЗМЕНЕНИЙ В ОРГАНИЗМЕ ЗДОРОВЫХ КРЫС, КОТОРЫЕ ПОТРЕБЛЯЛИ В КАЧЕСТВЕ ПИТЬЕВОЙ ВОДУ ОЗ. КАГУЛ
Ковальчук Л.И., Мокиенко А.В., Насибуллин Б.А., Солодова Л.Б., Олешко А.Я., Бахолдина Е.И.
Ключевые слова: вода, озеро Кагул, химический состав, антропогенные загрязнители, цианобактерии, биологические эффекты, крысы.
В работе представлены результаты комплексной оценки функциональных изменений в организме здоровых крыс, которые потребляли в качестве питьевой воду оз. Кагул. Установлено соответствие воды оз. Кагул требованиям действующих нормативных документов за исключением азота аммонийного, азота нитритного и общего органического углерода. Выявлено 3 вида цианобактерий, в частности высокие уровни Aphanocapsa pulverea, которая вызывает «цветение» воды. Показано, что у крыс, которые получали в качестве питьевой воду оз. Кагул, имеют место метаболические изменения в печени, которые свидетельствуют об ослаблении антиоксидантной защиты и инактивации белоксинте-зирующей функции. Выявлены признаки дистрофических изменений печени, легкие дистрофические изменения в мозге. В селезенке отмечаются выраженные перестройки компенсаторного характера на действие истощающей активности. Можно считать, что, как следствие таких изменений, связанных с действием воды, создаются условия (нарушение регуляции, снижение защиты от супероксид-ионов, изменения ионообмена) для развития дистрофических процессов в организме крыс. Принимая во внимание отсутствие гигиенически значимых концентраций антропогенных загрязнителей, высказана мысль, что выявленные биологические эффекты являются следствием действия цианотоксинов, которые продуцируется выявленными цианобактериями. Обоснована необходимость расширения и продолжение исследований цианобактерий в контекстах их выявление в воде, идентификации циано-токсинов, влияния этих ксенобиотиков на состояние теплокровных животных и человека.
Summary
COMPREHENSIVE ASSESSMENT OF FUNCTIONAL CHANGES IN HEALTHY RATS WHICH TOOK DRINKING WATER FROM KAHUL LAKE.
Kovalchuk L.I., Mokienko A.V., Nasibullin B.A., Solodova L.B., Oleshko A.Ya., Bakholdina Ye.I.
Key words: water, Kahul lake, chemical composition, anthropogenic pollutants, cyanobacteria, biological effects, rats.
This paper presents the results of a comprehensive assessment of functional changes in the body of healthy rats who took drinking water from Kahul lake. Water taken from this lake meets the demands of existing regulations with the exception of ammonia nitrogen, nitrite nitrogen and total organic carbon. Three species of cyanobacteria were revealed and in particular there were high levels of Aphanocapsa pulverea, which caused "bloom" of water. It was shown that rats that received drinking water from Kahul lake demonstrated metabolic changes in the liver, which indicated a weakening of the antioxidant defence and inactivation of protein synthesis function. The signs of degenerative changes were observed in the liver and slight degenerative changes were detected in the brain. In the spleen there were expressed compensatory changes. We can assume that such changes related to the impact produced by water create the conditions (deregulation, reduced protection against superoxide ions, some alterations in ion exchange) for the development of degenerative processes in the body of the rats. Whereas there is the lack of hygienically significant concentrations of anthropogenic pollutants we may suggest that the identified biological effects are a consequence of the action of cyanotoxins produced by cyanobacteria. There is an urgent necessity to expand and to carry on studies of cyanobacteria in the contexts of their detection in water, the identification of cyanotoxins, the impact of these xenobiotics on the state of warm-blooded animals and humans.
Directive 2010/63/ EU of the European Parliament and of the Council of 22 September 2010 on the protection of animals used for scientific purposes (Text with EEA relevance) / Official Journal L 276, 20.10.2010. — P. 0033 — 0079.
Metodichni rekomendaciV z metodiv doslidzhen' biologichnoV diV prirodnih likuval'nih zasobiv ta preformovanih zasobiv: mineral'ni prirodni likuval'no-stolovi ta likuval'ni vodi, napoV na Vh osnovi; shtuchno-mineralizovani vodi; peloVdi, rozsoli, glini, voski ta preparati na Vhnij osnovi: Zatverdzheno nakazom MOZ UkraVni vid 28.09.2009r. za № 692. - KiVv, 2009. - 117 s. Glanc S. Mediko-biologicheskaya statistika / Per. s angl. Yu. A. Danilova, pod red. N.E. Buzikashvili i D.V. Samolova. - M. : Praktika, 1999. - 459 s.
Dzherela centralizovanogo pitnogo vodopostachannya. Gigienichni ta ekologichni vimogi schodo yakosti vodi i pravila vibirannya : DSTU 4808-2007. - K. : Derzhspozhivstandart UkraVni, 2007. -[Chinnij vid 01.01.2009]. - 36 s.
Sanitarnye pravila i normy ohrany poverhnostnyh vod ot zagryazneniya. SanPiN № 4630-88. - M. : MZ SSSR, 1988. - 69 s.
