Компетентнісний підхід до оновлення змісту освіти у Великобританії та США Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Светлана РОМАНОВА

КОМПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д ДО ОНОВЛЕННЯ ЗМ1СТУ ОСВ1ТИ У

ВЕЛИКОБРИТАНИ ТА США

У статтi аналгзуються компетентнкт моделi в профеайнШ освiтi ВеликобританИ та США, впровадження яких сприяе виршенню протирiч мiж процесом i результатом пiдготовки спецiалiстiв, здобутими знаннями та 1х використанням у практичтй дiяльностi.

Головним завданням вищо1 школи е тдготовка вмшого, конкурентоспроможного спецiалiста, який розумiе власне призначення, роль у суспшьсга i свое очiкування вiд освiти, вшьно володiе професiею та орiентуеться в сумiжних галузях дiяльностi, готового до постшного професiйного зростання, сощально1 та професшно! мобiльностi, тобто спецiалiста, компетентного у сво!й предметнiй галузi. Освпа все бiльше орiентуеться на «вшьний розвиток», високу культуру, творчу шщативу, самостiйнiсть, мобiльнiсть майбутнiх спецiалiстiв, що вимагае якiсно нового пiдходу до формування майбутнього фахiвця.

Конкурентоспроможнiсть спещалюта — вчорашнього випускника вищого навчального закладу (ВНЗ) може розглядатися як штегральний показник якосп пiдготовки у раз^ якщо:

- визначенi основш напрями оцiнки якостi пiдготовки спещалюта у свгговому освiтньому досвiдi;

- знайдена адекватна мет i завданням ощнювання технологiя взаемодп в системi «викладач - студент»;

- розроблеш конкретнi шляхи реатзацп ново! моделi оцiнювання якостi пiдготовки конкурентоспроможного спещалюта.

Однак виршенню цього важливого наукового i практичного завдання заважають протирiччя мiж:

- теоретичною орiентацiею змюту пiдготовки i особистiсним розвитком майбутнього спещалюта;

- традицшним пiдходом до ощнки якостi пiдготовки спецiалiста i ринком освiтнiх послуг;

- потребою в ефективних дiагностичних методиках оцiнки якосп пiдготовки спецiалiста у ВНЗ i недостатнiстю науково-методичного забезпечення поточного i пiдсумкового контролю оцiнки якостi тдготовки;

- вимогами, поставленими перед спещалютом ринком працi, i готовнiстю викладачiв до пiдготовки конкурентоспроможного спецiалiста-випускника;

- складеною системою оцiнки рiвня тдготовки спещалюта i орiентацiею студентiв на адекватну ощнку сво!х професiйних якостей.

Шляхи подолання цих протирiч можна знайти в ддачих зарубiжних компетентнюних моделях професшно1 освiти.

Компетенцiя — це особиста здатнють спецiалiста виршувати певнi професiйнi задачi. Компетентнiсть е сукупнютю компетенцiй.

Болонський процес зумовив в Украш тi перетворення, яю стали характерними для европейського ствтовариства. На змiну знанневому пiдходу, який забезпечував загальне уявлення про способи виконання певно! дiяльностi i сформованють загальнопрофесiйних умiнь, прийшов компетентнiсний шдхщ. До нього ставляться вимоги забезпечення сформованосп професiйних якостей, поведiнкових акпв i виконавчих дiй на рiвнi посадових вимог можливого працевлаштування ^ водночас, на рiвнi вимог наступного освiтнього рiвня (у разi продовження освгги).

Професiйнi компетенцп — це сукупнють знань, умiнь i навичок, яю безпосередньо характеризують спецiалiста в професшнш галузi. Особистiснi компетенци — це якосп, що характеризують спещалюта як особистють (особистiсно-психологiчнi характеристики: моральш, дiловi i психологiчнi якостi, котрi е необхiдними для заняття певним видом дiяльностi; характеристики здоров'я i фiзичноl пiдготовки, культурного розвитку).

Формування результата освгш у термшах компетенцш дозволяе зiставляти системи вищо! освiти, узгоджувати !х структуру i змют програм на основГ використання загально! методологи.

Як вщомо, европейською освiтньою спiльнотою визначенi 30 загальних компетенцш (шструментальних, мiжособистiсних, системних), яю можна використовувати для характеристики результату освггшх досягнень випускникiв ВНЗ. Також щкавим е досвiд компетентшсних моделей у рiзних крашах.

У систему освгги Великобританп компетентнiсний шдхщ став впроваджуватися у 1995 р. Сучасна його модель мютить шють ключових компетенцiй, що об'еднанi у двГ групи: комунiкацiйнi (робота з шформацшними технологiями) i базовi компетенци широкого профшю (робота в грут, умшня приймати рiшення). Якщо першГ пiдлягають вимiрюванню, то для других критерiем е певний «портфель доказГв», що збираеться студентом. Це своерщне свiдчення того, наприклад, як устшно група, в якш вш працював певний час, просувалася вперед. У Великобританп юнуе так звана «квалГфшащя в галузГ ключових компетентностей». У цьому документ перераховаш знання i вмшня, якими повинен володгш випускник з певно! спещальносп, i вказано, де саме (ушверситет, факультет, спещалГзащя) i на яких умовах (схеми навчання, оплата, пшьги, гранти) можна !х вивчити у формГ певних академГчних предметГв (навчальних курсГв, дисциплш) у британськш системГ освгш. Цей елемент включений в «нацюнальну квалГфшацшну рамку», тобто знання i навички, якими володГе людина, можуть бути перевГреш як в процес навчання, так i при прийомГ на роботу, а також при атестацп на вщповщшсть певнш посадГ вже при робот в компанп.

У британськш системГ освгш немае обов'язкового мшмуму знань, як необхщно знати кожному випускниковг 1снуе ГерархГя рГвшв компетентностей — як предметних, так i широких, ключових. Таким чином, стандарт освгш е орГентиром розвитку, а не обов'язковим мшмумом знань. У зв'язку з цим набуття цих компетенцш е обов'язковим результатом навчання. Навчальш плани професшних навчальних закладГв мають надавати таю можливосп, а також включати предмети, вивчення яких свщчило би про володшня цими компетенщями.

КлючовГ компетенци виконують три функци: 1) допомагають студентам вчитися, 2) дозволяють сшвробгшикам стати бшьш гнучкими, вщповщати вимогам роботодавщв, 3) допомагають бути бшьш устшними в подальшому житп. Розвиток цього напрямку передбачае викладання абсолютно всГх предметГв, враховуючи щ обставини. Так, наприклад, вивчення математики передбачае: а) умшня оперувати певним словником i спшкуватися в певнш ситуацп, б) проводити вимГри, робити розрахунки, подавати результати в табличнш i графГчнш формах. Отже, ключовГ компетенци в освт Великобританп штегроваш в li змют, що е характеристикою компетентшсно! моделг

У США поняття «компетентнюна освГта» виникло як результат розробки концептуально! основи сучасно! освгш. Розвитку тако! освгш сприяла загальна комп'ютеризащя. Особливо актуальною компетентгнюна освГта стала в ситуацп так званого шформацшного вибуху, коли з'явилося багато шформацп, яку необхщно вмГти аналГзувати, штерпретувати i приймати ршення про И використання. В системГ рашше вважалося найголовшшим дати готовГ знання, перевГрити, настшьки добре вони засвоеш i зрозумш учням. В нових умовах стали актуальними навички критичного мислення, щоб розумно використовувати шформащю. Також сьогодш шформащя стае застаршою через 4-5 роюв. Це потребуе внутршньо1 готовносп до постшного оновлення, створюе потребу у володшш штелектуальними, сощальними й шшими компетенщями.

Спещалюти США визначають три основш компоненти в компетентнюнш освт: це знання, умшня i цшносп. Перший компонент мае наступш категори: знання-опис, знання-пояснення, синтезоване (або системне) знання, знання-передбачення, знання-intervention, контролююче знання. Знання-опис дозволяе описувати i навколишнш свгт, i внутршнш стан людини, воно е ушверсальним, проте актуальним лише в певному контексп. Знання-пояснення дозволяе вийти на теоретичний рГвень. Синтезоване знання — цшсне, узагальнене знання. Знання-попередження або прогноз передують знанню- intervention, що передбачае активне втручання в процес, та повинно привести до позитивного результату. Контролююче знання

дозволяе керувати процесом тзнання. Тобто, це т компетенци, що виконуе саме знання щодо людсько1 дiяльностi.

Умшня в компетентнiснiй моделi США подшяються на дев'ять груп.

• умшня мислити критично;

• кооперативш умшня, тобто умшня юнувати в колективi i працювати в командi;

• умшня робити усвщомлений i правильний вибiр;

• умiння цiнити рiзноманiтнiсть (,^знють»), приймати ,Днше»;

• умшня розкрити потенщал iншого, добиватися вщ членiв команди максимального внеску в загальну справу;

• умшня мислити системно;

• умшня працювати творчо, бачити нове, перенести звичне у нову площину;

• фасилггаторсью умшня;

• лщерсью умшня.

• Цшнюний компонент компетентнюно! освiти передбачае врахування:

• особистюних цiнностей;

• групових щнностей (сiм'я, друзi, професшна група);

• суспiльнi (закон, мораль);

• цшносп самоповаги (бути тим, хто ти е, i гордитися тим);

• цшносп неперервно1 освгги (бути завжди вiдкритим новому знанню).

Аналiз досвiду зарубiжних кра1н щодо використання компетентнюно! моделi е надзвичайно корисним для усвщомлення ефективностi переходу до И впровадження у нашш кра!ш. Зважаючи на дослiджене, слщ визнати, що:

- ключовi компетентности у рiзних моделях е багатофункщональш, оволодiння ними дозволяе розв'язувати рiзнi проблеми у щоденному професiйному та сощальному життi та досягати певних цшей;

- ключовi компетентностi е надпредметними та мiждисциплiнарними;

- ключовi компетентностi потребують значного iнтелектуального розвитку: абстрактного мислення, само рефлекси, визначення свое1 позицп, самооцiнки, критичного мислення i т.д.;

- ключовi компетентности багатовимiрнi, тобто включають в себе рiзнi розумовi процеси i штелектуальш умiння (аналiтичнi, критичнi, комунiкативнi i т.д.).

Отже, перспектива впровадження компетентнюно! моделi вищо! освiти в Укра!ш може вирiшити ряд протирiч мiж пiдготовкою спецiалiстiв i ринком пращ, що юнують зараз в економщ кра!ни, мiж навчанням студента за професшною програмою i його особистюним розвитком i т.д. Багатовимiрнiсть та багатоварiантнiсть компетентностей, що можна запозичити у зарубiжних моделях професшно! освгги, дозволяе впроваджувати !х iз урахуванням ментальних, культурних та iнших особливостей, властивих сучаснш вiтчизнянiй моделi освпи, не заперечуючи И досягнення.

Л1ТЕРАТУРА

1. Ефремов А. П., Чистохвалов В. Н. Кредиты и учебный процесс. — М.: Изд-во РУДН, 2003.

2. Болонський процес у фактах 1 документах / Упоряд. Степко М. Ф., Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д., Грубшко В. В., Бабин I. I. — Кшв-Тернопшь: Вид-во ТДПУ 1м. В. Гнатюка, 2003. — 52 с.

3. Глобализация образования: компетенции и системы кредитов / Под общ. ред. проф. Ю. Б. Рубина. — М.: Маркет ДС Корпорейшн, 2005. — 490 с.

4. Моргунов Г. М. Социосинергетика и образование. — М.: МЭИ, 2005. — 152 с.