CC BY
19Учет записки Тавршського нацюнального утверситету iMeHi В. I. Вернадського. Серiя: Фiлологiя. Соцiальнi комуткацп. - 2014. - Т. 27(66), № 4. Частина 2. - С. 100-107.
МОВОЗНАВЧ1 СТУДП
УДК 811.161.2' 367
КОМПАРАТИВН1 ФРАЗЕОЛОГ1ЧН1 ОДИНИЦ1 З ФЛОРИСТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ У ЗБ1РЦ1 МИХАЙЛА ПАЗЯКА «УКРА1НСЬК1 ПРИСЛ1В'Я, ПРИКАЗКИ ТА ПОР1ВНЯННЯ З Л1ТЕРАТУРНИХ ПАМ'ЯТОК»
Ачилова В. П.
Тавршський нащональний ушверситет iMeHi В. I. Вернадського, Смферополь E-mail: achilovavp@mail.ru
У статт висвгтлено cyTHicTb i компонентний склад компаративних фразеолопзмш, проанатзовано компаративеми мшмально1 структури з флористичним компонентом у збiрцi Михайла Пазяка «Укра1нсью приоив'я, приказки та поршняння з лiтературних пам'яток». Простежено, як окремi ознаки i властивостi рослин, 1хтх плодiв i частин ввдображено в образнiй характеристицi рис i якостей людей та предметш. Часто повторюваш, вони стають нацюнальними стереотипами. Встановлено, що з-помiж назв дерев i кущiв частотними в компаративних фразеолопчних одиницях мщмально1 структури е такi флоризми, як дуб, тополя, терен, калина, з-помiж трав - трава, кропива. У груш частини i плоди рослин переважають назви мак, рожа, квтка, цибуля, буряк, горгх, реп'ях, пень, оггрок, перець, а з-пом1ж грибiв - гриб, рижок, печериця, сироЧжка. Розкрито образне та символiчне значення назв типових представникв рослинного свiту як виразниюв нацюнально-культурно1 специфiки компаративних фразеолопчних одиниць укра1нсько1 мови.
Km4aei слова: компаративт фразеологiчнi одиницi, об'ект ж^вняння, флоризм, образ, символ.
Науков1 розвщки щодо фразеолопзм1в свщчать про високу частотшстъ вживання в усному i в писемному мовленш компаративних фразеологiчних одиниць (КФО) - таких стшких та вщтворюваних сполук, фразеолопчна специфша яких грунтуеться на традицшному пор1внянш. КФО виникають на основ1 образного усвщомлення дшсносп й акумулюють у соб1 життевий досвщ поколшь, багатов1ков1 спостереження за довкшлям, уявлення про властивосп предмета (живих i неживих) та явищ.
КФО як особлива група фразеолопчних зворот1в вщр1зняються вщ шдивщуально-авторських пор1внянь тим, що вони «вщтворюваш з пам'ят як готов1 мовш одинищ, цшсш за значенням i стшю за складом та структурою» [6, с. 90]. Синошм1чними е термши стШт порiвняння, порiвняльнi фразеологязми, компаративш фразеологiзми, компаративеми, компаративш паремп тощо). Багато уваги 1м придшено в роботах з1 стилютики, оскшьки стшю пор1вняння е одним ¡з виразових засоб1в мови. Як окрем1 мовш одинищ таю фразеолопзми розглядали В. Виноградов, О. Кунш, А. Назарян, I. Чернишова та ш. Дослщженню структурних, семантичних i стилютичних властивостей КФО присвячено низку наукових праць в украшськш (М. Алеф1ренко, А. Марахова, Г. Доброльожа, А. Найда, Н. Баранник, О. Шкуран. А. Романченко), росшськш (Л. Лебедева, В. Огольцев. М. Черемисша,
100
Компаративна фразеолог!чт одиниЦ з флористичним компонентом у збгрцг Михайла Пазяка...
Г. Садова), шмецькш (З. Божеева, В. Куленко, В. Михайлов К. Мiзiн) англшськш (Г. 1сша, Р. Прохорова, А. Терентьев) тощо. Частина роб^ виконана на основi контрастивного аналiзу, матерiалом для якого слугують спорiдненi (В. Вальчук, I. Кузнецова, I. Холманських) або неспорщнеш (Л. Гопсвашдзе, С. Мунiца, О. Неведомська) мови.
Незважаючи на значну кшьюсть рiзноаспектних робiт про КФО, проблема 1хнього вивчення вичерпана недостатньою мiрою. Актуальним е системний аналiз КФО украшсько! мови з погляду лшгвокультурологи, 1хня яскрава образнiсть, символiзм. Мета статп - характеристика КФО мшмально! структури (у складi двох повнозначних слiв i порiвняльного сполучника) з флористичним компонентом як об'ектом порiвняння.
Як вщомо, в основi порiвняння лежить логiчна формула порiвняння: А - С -тВ, де А - суб'ект порiвняння, С - основа (ознака) порiвняння, В - об'ект порiвняння, т - модус (показник) порiвняння [див., напр.: 1, с. 8]. КФО видшеш в окрему групу фразеологiзмiв насамперед за зовшшшми, структурними ознаками. Дискусiйним у компаративнш фразеологп е питання про компонентний склад КФО. Одш вченi (В. Огольцев, А. Долгова та ш.) вважають, що в порiвняннi е два компоненти: основа порiвняння та порiвняльна частина - об'ект порiвняння, уведений порiвняльним сполучником. Iншi мовознавщ (В. Жуков, А. Молотков та ш.) не вбачають потреби враховувати основу порiвняння, оскiльки вона вже закршлена в колективнiй свiдомостi мовщв i реалiзована в конкретному контекст як часткова ознака: як стг [бший]. У роботi розглядаемо ПФО як двокомпонентш структури. А. Долгова називае щ компоненти л1ва (вих1дна) i права (еталонна) частини. Лiва частина КФО визначае 1хню граматико-синтаксичну i семантико-тематичну приналежнiсть, а в правш частинi сконцентровано образ (картиннють) КФО [3, с. 9]. Сталi порiвняння включають образи реально! дшсносп, i кожне таке порiвняння вироблене в результатi багатовiкового досвщу народу. Саме тому вони становлять запас таких образiв, якi вiдомi всiм членам мовного колективу й звичш для них, 1х передають за традищею вiд поколiння до поколшня, а деякi з них стають символами.
Про нащональне бачення свггу можна судити з образностi другого компонента КФО. Розглянемо компоненти, семантика яких пов'язана з рослинним свггом. Для коментаря використано словник-довщник В. Жайворонка [4], а також тлумачний словник [2]. Пюля шюстрацш у квадратних дужках зазначено сторшку з аналiзованоl збiрки [5].
Серед групи рослини традицшно видiляють чотири тдгрупи: дерева г кущг; трави; частини г плоди рослин; гриби. До тдгрупи дерева г кущг входять такi назви: береза, бузина, бузок (буз), верба, вишня, граб, дерево, дуб (дубець), калина, липа (липка), лоза, осичина, смерека, терен (терня), тополя (тополька), хмыь, яв1р. Найбшьше КФО мшмально! структури виявлено з флоризмами дуб, тополя, терен, калина.
Уживання назв рослинного можна пояснити нерозривним зв'язком мови з етнокультурною украшщв, вщбиттям у мовних одиницях навколишнього свггу i ставленням до нього украшського народу, яке грунтуеться на давнiх релшйно-
101
мiфiчних поглядах. Багато з цих ^в уже давно стали символами укра!нсько! культури. Скажiмо, дуб споконвiку поважаний у народi як тверде й великого розмiру дерево. Цi його ознаки стали основою для таких порiвнянь: Твердий, як дуб [115]; Високий, як дуб [91]; Великий, як дуб [88]; Кремезний, наче дуб [102]. Вш також символiзуe мщне здоров'я, силу, могутнють (Здоров (-ий), як дуб [100]; Сильний, як дуб [111]; Мщний, як дуб [102]), а молодий дуб асощюють з молодютю: Тонкий, як дубець [45]. З дубом порiвнюють i чоловша, хлопця, яким притаманш символiчнi ознаки цього дерева: Хлоп, як дуб [220]; Хлопець, як дуб [43].
Береза (6epi3Ka) - люове бшокоре дерево: Быий, як береза [86]; виступае символом дiвочо! чистоти; символiзуе дiвчину, жiнку: Гнучка, як бергзка [32].
Бузина - кущ чи дерево з чорними або червоними ягодами, а також ягоди ще! рослини; сш використовували як фарбу або як чорнило: Поситв, як бузина [111]; Симй, як бузина [111].
Бузок (буз) - чагарник з великими волотями дуже запашних квтв: СинШ, як бузок (буз) [111].
Верба - життездатна рослина, росте дуже швидко, тому кажуть: Виросла, як верба [197]; Вигнав, як верба [60]; Вибуяв, як верба [60].
Вишня - вишневий цвгг асощюють з дiвочою красою: Цвте, як вишня [209].
Граб - дерево родини березових iз гладенькою арою корою: Стрункий, як граб
[45].
Дерево - рослина з твердим стовбуром i гшлям, що утворюе крону. Лежати, як дерево [118] - про неповоротку, незграбну або бездушну, тупу, нечулу людину.
Калина - символ здорово!, повносило! жшки: Гарна, як калина [31]; Пишна, як калина [105]; Цвте, як калина [209]; Розцвта, як калина [209].
Липа - дерево, з якого для господарських потреб здирали кору, тому Оббирати, як липку [150] - грабувати, забираючи все дочиста, а також брати дуже велику плату; Голий, як липа (липка) [28] - дуже бщний.
Лоза (лозина) - народна назва кущових порщ верби, також стебло (лозина) та стебла як матерiал. Традицшний символ дiвочостi; також незахищеносп й сирггства: Гнучка, як лоза [32]; Прке, як лоза [52]; Гнеться, як лоза (лозина) [72].
Осика (осичина), шша назва - тополя тремтяча. За бiблiйною легендою, цю особливють дерева пояснюють тим, що воно прийняло 1уду i на ньому вш шбито повюився. Через це осику вважають нечистою, проклятою, вона вiчно дрижить i без виру тршоче: Труситься, як осичина [207].
Смерека - хвойне дерево з конусоподiбною кроною; ялина карпатська: Високий, як смерека [91].
Терен = тернина = терня - колючий кущ або дерево, що дае темно-сиш !спвш плоди з терпким кисло-солодким присмаком, а також колючки i плоди ще! рослини: Сине, як терен [111]; Сухе, як терня [112]; Стоть, як на терню [204]; Сидить, як на терню [200]; ^зь терновi кущi дуже важко проходити, тому рослина символiзуе непрохщшсть у просторi й часк Дорога, як терном [96]. Про бщування кажуть: Гаразд, як у терню [213].
Тополя (тополька) - дерево з високим прямим стовбуром, об'ект традищйних порiвнянь: Д1вка, як тополя [34]; Пряма, як тополя [109]. Улюбленою в народа як
102
Компаративш фразеолог!чт одиниЦ з флористичним компонентом у збгрцг Михайла Пазяка...
зазначае В. Жайворонок, е шрамщальна тополя, або украшська тополя, яку завiз в Украшу шбито Кирило Розумовський [4, с. 599]. Це дерево символiзуе струнку дiвчину: Струнка, як тополя [45]; Тонка, як тополя [45]; Гнучка, як тополя [32]; Виросла, як тополька [197]. Рщше з тополею порiвнюють хлопщв: Високий, як тополя [91]; Довгий, як тополя [96]. Тополя може уособлювати й безталанну дiвчину: Одинока, як тополя [40].
Хм1ль - витка рослина; здавна символ родючосп, молодого буяння: Плететься, як хмгль [154]; також символ залицяння, зальопв, вщваги й молодецтва: В'еться, як хмгль [154].
Явiр - дерево родини кленових; бший клен; символiзуе красу, струнюсть, силу молодого хлопця, козака, парубка, коханого: Хлопець, як явгр [43].
До тдгрупи трави входять таю назви: барвгнок, бур'ян, коноплкропива, кутль, льон, м'ята, паслт, пастернак, полин, рута, трава. Найбшьш поширеними е флоризми трава, кропива.
Барвiнок - сланка трав'яниста рослина з вiчнозеленим листям: Зелена (-е, -ий), як барвток [100]; також символ залицяння: В'еться, як барвток [154].
Бур'ян - некультивована трав'яниста рослина: Росте, як бур'ян [198].
Коноплi - висока трав'яниста техшчна рослина; були добрим сховищем: Вирвався, як з конопель [153]. Тепер ви^в переосмислено на означення чогось несподiваного, неочшуваного, необдуманого.
Кропива - трав'яниста рослина, стебло та листя яко! вкрит жалкими волосками; об'ект традицшного метафоричного переосмислення: Жалке, як кропива [80]; Злий, як кропива [80]; Сердита, як кропива [82].
Кукть - бур'ян, росте серед хлiбних злаюв: Дти, як кукыь [61].
Льон - техшчна рослина, зi стебел яко! добувають волокно; символ дiвочоl краси; його асощюють з волоссям: Коси, як льон [36].
М'ята - трав'яниста запашна рослина: Пахучий, як м'ята [99]; Пахуще, як м 'ята [99].
Паслт - дикоросла трав'яниста або чагарникова рослина: Густе, як пасл1н [94]; деяю рiзновиди слугували ласощами для невибагливо! сшьсько! дггвори: Смгеться, наче в пасльот [214].
Пастернак - городня i дикоросла рослина, м'ясистий коршь яко! використовують, зокрема, i як прянощк Зелене, як пастернак [101].
Полин - трав'яниста або натвкущова рослина з мщним запахом i прка на смак: Прка (-е), як полин [52]; iронiчно - Добрий, як полин [95].
Рута - вiчнозелена натвкущова або трав'яниста рослина; традицшний символ привабливосп й краси: Зелена, як рута [100].
Трава (мур1г = мор1г 'густа молода трава'') е символом велико! мiри: Багато, як трави [85]. Традицшним об'ектом порiвняння е й тир: Зелена, як трава [100]; Позелемв, як трава [100]; Зелений, як мур1г [101], а також тсний смак: Несолоне, як трава [58].
До тдгрупи частини i плоди рослин входять назви билина, бгб, буряк, вгдземок, гарбуз, гтля (гтляка), гор1х (гор1хи, горшок), горох (горошина), кавун, лико, листок, мак (маювка), малина, ог1рок (ог1рочок), пень, перець, твотя, полова, редька,
103
реп'ях, pina, рожа (ружа), солома, суниця, xpin, цибуля (цибулька, цибулина), яблуко (яблучко), ягода (ягодка). Частотними е флоризми мак, рожа, квтка, цибуля, пень, буряк, гоpiх, огipок, перець.
Билина - стебло трав'янисто! рослини, що легко гнеться, падае: Гнучка, як билина [32]; Впала, мов билина [157]; символ бщносп, саштносп й сирггства: Лишився, як на билит [168].
Б1б -городня рослина, що мае в стручках поживш плоди, а також самi плоди ще! рослини; мiра велико! кшькостк Дтей, як бобу [61].
Буряк - колiр цього коренеплода е традицшним об'ектом для порiвняння: Hic, як буряк [140]; Зачервотв, як буряк [118]; Почервотв, як буряк [118]; Червона (-ий), як буряк [118].
В1дземок - частина стовбура вщ кореня до гшок: Хлопець, як вiдземок [43].
Гарбуз - круглий плщ великого розмiру: Круглий, як гарбуз [103]; Голова, як гарбуз [32].
Гшля (гыляка) - боковий вщросток вщ стовбура дерева або чагарника; Сухий, як гшляка [112] - про худу, сухорляву людину. Як вiд гiллi вiдipвaвcя [155]; Як з гiллi зipвaвcь [155] - про людину, що перестала бути в рщному або звичному оточенш.
Гор1х (горшок) - мiра великого розмiру: Зерно, як гоpiх [16]; Град, як гоpiхи [22]; лущення горiхiв потребуе чималих зусиль, тому про сильну духом людину кажуть: Хлопець, як горшок [43]; Здоровий, як гоpiх [100]. Збертають плоди сухими, звщси: Сухий, як гоpiх [113].
Горох (горошина) - кругле насшня городньо! трав'янисто! рослини; символ велико! чи мало! мiри: Град, як горох [22]; Маленький, як горошина [104].
Кавун - великий круглий плщ баштанно! рослини: Щоки, як кавуни [46].
Лико - внутршня частина кори переважно молодо! липи; с^чки лика використовували як пасок для пiдперiзування, з них плели також нехитре взуття -личаки, що були ознакою бщносп, злиденносп: Дурний, як лико [98]. Дере, як лико [164] - грабувати, забираючи все дочиста, а також брати дуже велику плату; експлуатувати.
Листок - зелене покриття рослини, що на зиму опадае; Одинокий, як листок [40] - про людину, яка живе, перебувае окремо вщ шших; яка не завела родини або живе без родини.
Мак - символ пишноти, розкошк Повна, як маювка [105]. Червоний цв^т маку -символ молодосп, краси: Красний, як мак [37]. Маковий цв^т - це символ розквпу фiзичних i духовних сил: Дiвчинa, як маювка [35]; Цвте, як маювка [209]. Колiр макового цвпу може бути об'ектом порiвняння в разi шяковосп, сорому, збудження (про обличчя, вуха i т. ш.): Почервотв, як маювка [118]. Макове зерня символiзуе все дрiбне i незначне: Дpiбне (-ий), як мак [96]. Недозрший мак смачний (Облизнувся, як тсля маювки [56]), у значнш кшькосп вш дурманить голову, тому сон тсля його споживання мщний, непробудний: Спить, як тсля маювки [58]. Скрутне, безвихщне становище, невдачу в чому-небудь передають фразеолопзмом ав маком [201]. Семантику порiвняння Сивий, як мак [110] допомагае зрозумгш його поширений варiант Поcивie, як мак на веpетi [там же], де верета - 1) те саме, що рядно; 2) оберемок, купа чого-небудь, що вмщуеться в одному рядш.
104
Кoмпapamuвнi фpaзеoлoгiчнi одиниц з флори^ичним кoмпoненmoм у збipцi Мишйла Пазяка...
Квтку асощюють пеpедyсiм з ^асою дiвчини: Дiвчuнa, як квШка [35]; Хороша, як квШка [45]; ЦвШе, як квШка [96]; Cвiжa, мов квШка [45], однак e асощащя i з ^асою xлопця: Кратвий, наче квЫка [37], а також xara: Хama, як квЫка [18].
Мaлuнa - символiзye дiвочiсть, молодють; взaгaлi солодке, ^ивабливе: Дiвчuнa, як малина [35].
Огipoк (o¿ipo4oK.) - плщ гоpодньоï сланко1' pослини; символiзye молодiсть: Молода, як oгipoчoк [62]; тупсть тiлa, його здоpов'я i кpaсy: Хлопець, як oгipoк [43]; Повний (-е), як oгipoчoк [106]; об^ктом поpiвняння може слугувати й mrnp: Зелений, як oгipoк [101].
Пень - ^иземна частина, що залишилася вiд зpyбaного деpевa; символiзye неpозyм: Дурний, як пень [98]; Тупий, як пень [115]; Голова, як пень [32]. ^о того, xto pобить щось бездумно, шчого не pозyмiючи, або ж ^о бездiяльного кажуть: Cmoïmь, як пень [204]; Хoдumь, як пень 176]. Також назву вживають для тдсилення якоьнебудь ознаки, якогось стану; дуже: Cпumь, як пень [58]; Cmapuй, як пень [63]; Глуxuй, як пень [92]; Здоровий, як пень [100]; ipонiчно - Швидкий, як пень [121].
Перець - nprni плоди, викоpистовyють ïx як ^и^аву тшьки сyxими, тому говоpять: Cуxе, як перець [112]; Bucox, як перець [90]; Оно, як перець [17]. На смак вш riprn^ тому ipонiзyють: Добрий, як перець [95].
Пiвoнiя - велика квггка декоpaтивноï pослини; символiзye pозквiт дiвочоï кpaси, а також молодiсть i зpiлiсть, тому кажуть: Червона, як твотя [119].
Пoлoвa - лушпини з обмолоченого зеpнa; символiзye piч, що не мae вapтостi: Гpoшi, як полова [94]; Змартв, як полова [68].
Редьш - 1'спвний коpенеплiд, гipкий на смак: Прке (-а), як редька [52].
Реп'ях - бyp'ян iз чiпким суцвггтям i з колючками, а також чшка головка, сyцвiття цieï pослини; об'eкт тpaдицiйного поpiвняння, символiзye ^ичепливу, нaстиpливy людину: Bзявcь, якpеп'яx [151]; Мовpеп'яxoм взявcя [151]; Пpuчепuвcя, як pеп'яx [160].
Pina - 1'спвш солодкуват на смак коpенi овочево1' pослини, що мають пеpевaжно бiле зaбapвлення: Зуби, як рта [36].
Poжa, або мaльвa, - о^аса пpисaдибниx квiтникiв у^аш^кою села. У фольклоpi назва pослини вистyпae не лише на означення мальви, а й тpоянди i e тpaдицiйним обpaзом дiвочоï ^аси: Дiвчuнa, як рожа [34]; Гарна, наче рожа [12]; Червона, як рожа (ружа) [119]; Розцвта, як рожа [209]; Кpacуemьcя, як рожа [178].
Coлoмa - сyxi свггло-жовт стебла злaковиx pослин, що залишаються тсля обмолоту i якi викоpистовyють, зо^ема, для плетiння бpилiв та декоpaтивниx виpобiв. Гнеmьcя, як шлома [72] - пiдкоpяeться кому-, чому-небудь, чишсь волi; виpaжae покipнiсть.
Суниця - поpiвняно недaвнiй об'eкт для поpiвняння, не зaфiксовaний y словникy-довiдникy: Молодиця, як cунuця [62]; Червоний, як cунuцi [119].
XpiH - потовщене коpеневище, 1'дке i ripm на смак, яке вживають як госфу ^яну пpипpaвy до 1Ж, тому говоpять: Прке, як xprn [52]; Нагдку, як з xpoну [55]. Рослина надзвичайно життсздатна: Здоровий, як xpm [100].
105
Цибуля (цибулька, цибулина) - традицшний об'ект порiвняння: №с, як цибуля [40]; Оч1, як цибуля [42]; Кругленька, як цибулька [102]; Кругленький, як цибулина [102].
Яблуко (яблучко) - плщ яблуш переважно кулясто! форми: Круглий, наче яблуко (яблучко) [103].
Ягода (ягiдка) - порiвняно недавнш об'ект для порiвняння, не зафшсований у словнику-довщнику: Дгвка, як яг1дка (ягода) [34]; Гарна, як яг1дка [31]; Червона, як ягода [119].
Пщгрупа гриби малопродуктивна, сюди входять таю назви: гриб, мухомор, опеньок, печериця (печеричка), рижок (= рижик), сирожка.
Гриб символiзуе духовну шертнють, нерухомють, домосщство: Сидить, як гриб [199]; Сидить, як печериця [200]; немiчнiсть: Старий, як гриб [63]; Старий, як мухомор [63]; а також тупсть тша, здоров'я i красу: Кремезний, як рижок [102]; Гарна, як печеричка [31]; Св1жий, як сирожка [45]; Св1тить, як сирожка [198].
Отже, у КФО мтмально! структури значно переважають назви частин i плодiв рослин, продуктивними е також назви дерев i кущiв. Вивчення стшких порiвнянь мае велике значення для виявлення нащонального свггобачення украшського народу.
Список л^ератури
1. Баранник Н. О. Сутшсть та структурш особливосл компаративних фразеолопзмш сучасно! укра!нсько! мови / Н. О. Баранник // Наук. вюник М!жнародного гумашст. ун-ту. Фшолопя. - 2014. -№ 10. Т. 1. - С. 8-11.
2. Великий тлумачний словник сучасно! украшсько! мови [з дод. [ допов.] / уклад. [ голов. ред. В. Т. Бусел. - К.; 1ртнь : Перун, 2005. - 1728 с.
3. Долгова А. О. Грамматическая и лексико-семантическая структура устойчивых сравнений как класса фразеологических оборотов (на материале русского, английского и немецкого языков) : автореф. дис. канд. филол. наук : спец. 10.02.19 / А. О. Долгова. - Минск : Белорус. гос. ун-т., 2007. - 22 с.
4. Жайворонок В. В. Знаки укра!нсько! етнокультури. Словник-дов1дник / В. В. Жайворонок. - К. : Дов1ра, 2006. - 703 с.
5. Укра!нсью прислш'я, приказки та поршняння з лггературних пам'яток / упоряд. М. М. Пазяк. - К. : Наук. думка, 20001. - 392 с.
6. Шанский Н. М. Фразеология современного русского языка / Н. М. Шанский. - М. : Высш. шк., 1969. - 225 с.
Ачилова В. П. Компаративные фразеологические единицы с флористическим компонентом в сборнике Михайла Пазяка «Украинские пословицы, поговорки и сравнения из литературных памятников» / В. П. Ачилова // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2014. - Т. 27(66), № 4. Часть 2. - С. 100-107.
Статья посвящена сущности и компонентному составу компаративных фразеологизмов, проанализированы компаративемы минимальной структуры с флористическим компонентом в сборнике Михаила Пазяка «Украинские пословицы, поговорки и сравнения из литературных памятников». Прослежено, как отдельные признаки и свойства растений, их плодов и частей отражены в образной характеристике черт и качеств людей и предметов. Часто повторяющиеся, они становятся национальными стереотипами. Установлено, что среди названий деревьев и кустов частотными в компаративных фразеологических единицах минимального строения есть такие флоризмы, как дуб, тополь, терн, калина, среди трав - трава, крапива. В группе части и плоды растений преобладают названия мак, мальва, цветок, лук, свекла, орех, репей, пень, огурец, перец, а среди грибов - гриб, рыжик, шампиньон, сыроежка. Раскрыто образное и символическое значение названий типичных
106
Компаративш фразеологiчнi одиниц з флористичним компонентом у збiрцi Михайла Пазяка...
представителей растительного мира как выразителей национально-культурной специфики компаративных фразеологических единиц украинского языка.
Ключевые слова: компаративные фразеологические единицы, объект сравнения, флоризм, образ, символ.
Achylova V. P. The essence and component composition of comparative idioms with floral component in the collection by Mykhaylo Pazjak "Ukrainian proverbs, sayings and comparisons from literary monuments" / V. P. Achylova // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. Series: Philology. Social communications. - 2014. - V. 27(66), № 4. Part 2. - P. 100-107.
The article is devoted to the essence and component composition of comparative idioms, analyzed language units with minimum structure with floral component in the collection by Mykhaylo Pazjak "Ukrainian proverbs, sayings and comparisons of literary monuments". It explores how the individual features and properties of plants and their fruits and parts reflected in the imaginative characteristic of features and qualities of people and objects. They become national stereotypes, such as the often repeated. It was found that in the comparative idioms among the names of trees and bushes the most frequent are names such as oak, poplar, willow, blackthorn, guelder rose, among the grass - grass, nightshade, nettle, wormwood, periwinkle, mint. In the group of "the fruits and parts of plants" poppy, mallow, flower, onion, beetroot, walnut, burr, hops are dominated, and among the fungi - fungus, saffron, mushrooms, russula. It was revealed a figurative and symbolic meaning of names of typical representatives of the plant world as the exponent of national and cultural identity of comparative idioms of the Ukrainian language. Keywords: comparative idioms, an object of comparison, image, symbol, plant word.
107
