CC BY
7Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №4. Часть 1. С.116-120.
УДК 316.77:004.92:621.397.13
КОМП'ЮТЕРН1 ЗАСОБИ У ЖАНРОВ1Й СИСТЕМ1 ТЕЛ ЕЖУР Н АЛ 1СТИКИ
Шевченко О.В.
Запор1зький класичний приватний ун1верситет, м. Запор1жжя, Украна
У cmammi систематизоваш оригтальш здобутки грaфiчноi o6pa3Hocmi в тформацтних, аналтичних i художньо-публщистичних meMeeÍ3mHm. жанрах та Чх р1зновидах.
Ключовi слова: комп'ютерна графта, образтсть, жанри, тформацшт, аналтичт, художньо-публщистичт, жaнровi ргзновиди.
Постановка проблеми. 1сторично сформоваш жанри телевАзшно'' журналютики з вщповщними структурами, способами засвоення фактичного матерiалу, його вщображення в усьому 1х багатствi та розмагтп, маючи усталеш формозмiстовi ознаки, все ж змшюються, оновлюються, модифшуються. У цих еволюцiйних процесах значну роль вiдiграе комплекс моделей застосування комп'ютерно'' вАзуалАзаци абстрактних змiстiв, вищв анiмацiй, зображень, законiв композици -симетрп, перенесення, пропорцiйностi, масштабностi, контрасту, нюансу, ритму.
Вивченню й аналiзу тенденцiй 'х розвитку ще не було присвячено спецiальних, грунтовних робгг, хоча частково 1'х розглядали телевiзiйнi журналiстикознавцi З. Дмитровський [3], Г. Кузнецов [5], А. Яковець [9]. Таю прогалини в наукових знаннях сьогоднi створюють наукову проблему, оскшьки новiтнi iнфографiчнi технологи е активною донкою украшсько'' телевАзшно'' журналiстики, впливовими засобами сощальних комунiкацiй.
Мета стaттi - систематизувати оригшальш здобутки графАчно'' образностi в iнформацiйних, аналiтичних i художньо-публщистичних телевiзiйних жанрах та 1'х рiзновидах. Вiдповiдно до мети були поставлен такi завдання: продовжити теоретичш розвiдки щодо модифiкування формозмiстових структур телевiзiйних жанрiв; виявити змiни, що розкривають особливостi еволюцл використання графiчних засобiв у телевiзiйнiй практицi; науково обгрунтувати вимоги до якост комп'ютерно'' графши з погляду журналiстикознавства; визначити комплекс моделей застосування електронно' вiзуалiзацi1' абстрактних змюпв, видАв зображень, закошв композици в кожнш груш жанрiв; обгрунтувати необхiднiсть шдвищення загально'' комп'ютерно'' грамотносп творчих колективАв телебачення та розробки вщповщних допомАжних методик.
Результати. Впровадження комп'ютерно'' шфографши у журналютську дАяльшсть вносить ютотш технолопчш змши в редакцшну роботу, сприяе шдвищенню рАвня творчо'' компетентност сучасних фахАвщв, вимагаючи вщ них оволодшня принципово новими навичками пошуку та використання джерел
професшно1 шформацн, аналiтики й образного зображення, задоволення об'ективно1 потреби посилення iнфографiчних складникiв телепродукцп.
Дифузiйний процес телевiзiйних жанрових новацiй розширюе можливост пiзнання та штерпретацп фактiв, подш, явищ, виявлення типових рис, досягнення необхiдного ступеня узагальнення, безпосереднього вираження особистостi автора, його бачення реальносп, ставлення до рiзних проблем i поеднання наукового та художнього способiв осягнення свiту, що в цшому визначають змiстоформовi особливостi твору. Новi жанровi утворення, форми (синтетичнi, пбридш) потребують щенгифшацп i внесения вщповщних коректив у iснуючi класифшацп жанрiв.
Розрiзияючи телевiзiйнi жанри "за характером вщображуваного об'екта дiйсностi, конкретним призначенням жанру у розв'язаннi поставленого завдання, масштабом охоплення дiйсностi i, вщповщно, масштабом висновкiв i узагальнень, характером лторатурно-стилютичних засобiв", З. Дмитровський до перелiчених ним ознак правомiрно додае i "характер виражальних засобiв, за допомогою яких вiзуально вирiшують журналютський задум" [3, с. 67].
Незважаючи на розвиток телевiзiйноl зшмально1 та записувально! технiки, поки що практично найоператившшим видом iнформувания телеаудиторн е усне повщомлення. Воно доцiльне в шформуванш про поди та явища, що зримо не розвиваються у просторi (продуктивнiсть працi, И ефектившсть, економiя коштiв, зростання кiлькостi кандида^в наук у вишах тощо), також про рiзнi зiставления виораних чи зашяних масивiв, дiлянок, будiвельних процешв тощо.
1хне словесно-вiзуальне подання завдяки додатковим жанротвiрним засобам розширюе можливосп для забезпечення його ясностi й чггкосп. Достовiрнiсть повiдомлень збiльшують посилання на джерела шформацн: у рухомих рядках називаються телеграфнi агентства, прес-центри, газети, радюстанцн.
Переконливiшим i повшшим роблять гнформацШне повгдомлення текстовi виклади подробиць. Розвивають i збагачують його текстовi перелiки: назв мiст, часовi позначення у розкладах руху поlздiв, автобусiв, лiтакiв; прiзвищ та iмен постраждалих у надзвичайних ситуацiях, дорожньо-транспортних пригодах.
У телевiзiйних новинах "деяю комплекснi юторн можуть бути зрозумшшими тодi, якщо уяву не вщволшатиме" "споглядання обличчя" ведучого ("балакаючо1 голови"), "може полегшити сприйняття того, про що вш говорить", а "наступним вiзуальним кроком вiд балакаючо1 голови е И поеднання iз графшою" [7, с. 308]. Наприклад, М. Опвенс наводить таку iлюстрацiю: "Ведуча новин KHWB-TV Шерi Вiльямс говорить про конструкщю дороги, а збоку бшя И голови - малюнок iз зображенням швидкюно1 автостради. Ця картинка не дае глядачам особливо багато шформацн, але вона допомагае зосередитися на сюжета., зробити кадр щкавшим" [7, с. 308-309]. Цей прийом збагачено тележурналiстикою багатьох кра1н.
М. Стiвенс вважае, що "юнують чотири способи, за допомогою яких у новинах можна використати граф^: титри, проекцiя, рамки, комп'ютерна графша" [7, с. 309].
У повщомленш, сюжетi iм'я i посаду героя можна вивести на екран у виглядi тексту шд його зображенням, не озвучуючи його. За М. Опвенсом, "це дуже рацiонально" [7, с. 309]. Титри як найпростша форма графiчного зображення у
вкомпонованих у сюжети уривках з iнтерв'ю чи висловах людей, коли вони говорять на камеру - синхронах, на багатьох телеканалах з'являеться на екраш протягом кшькох секунд iм'я автора. Так само титруються кореспонденти й ведучi новин, навт "^рки".
Варто керуватися тим, що "часто найцiкавiше в новинах - це люди: дiячi шоу-бiзнесу, знаменитостi, вiдомi полiтики, представники елiти, тi, кого ми знаемо на вiдстанi, i про кого ми хочемо дiзнатись через власну щкавють, заздрiсть, захоплення, антипатiю чи симпапю, люди, через яких ми компенсуемо нестачу емоцш у власному житп, або чи! вчинки i рiшення впливають на наше буття i формують його" [1, с. 38].
Крiм iмен людей, у титрах подаються назви мiсць, дати, спортивш рахунки, показники часу, вщстаней, висоти у змаганнях та шша статистика, яку можна вивести на екран у той час, як продовжуеться розповщь ведучого i вщеоряд.
Телеканали ОРТ, 1СТУ, СТБ використовують титри для позначення мiсця поди, адреси й часу, вiдеокадрiв iз архiву чи прямого ефiру, посилання на джерела - в кутку екрана.
В гнформацШних тележанрах, основне призначення яких - оперативно вщображати поди, факти, явища переважае подiева iнформацiя, яка здебшьшого стосуеться лише яко!сь одше! ситуаци, одиничного факту. "1нформацшш жанри вщповщають емпiричному (фактологiчному) рiвню осягнення i вiдображення реально! дшсносп" [3, с. 182].
За З. Дмитровським, "до шформацшних тележанрiв належать: усне повщомлення, вiдеосюжет, звiт, iнтерв'ю, репортаж, огляд подш, коментар (iнформацiйний рiзновид)" [3, с. 182].
Iнфографiку може мютити коментоване повгдомлення як '^зновид телевiзiйного усного повiдомлення, яке використовують з огляду на ймовiрнiсть небажаного тлумачення або ж поверхового його сприйняття, складаеться з шформацшно-констатувально! та пояснювально! частин" [3, с. 183]. У ньому "картинки можна зменшувати, обертати i перегортати як книжш сторiнки. Один кадр може зм^ати iнший з екрану, можна використовувати багато вцщв "зникнень", "розчинень" i "накладень" [1, с. 384].
1нфографша допомагае широко й рiзнопланово передати подда в "одному з найсинтетичшших жанрiв телевiзiйноl шформаци" - звгтг, в якому "синтетичшсть виявляеться в оргашчному переплетеннi усних та вщеоповщомлень" [3, с. 77]. Аудiовiзуальним звтам про важливi громадсько-полiтичнi та масовi заходи (з'!зди, конференцil, наради, м^инги, зустрiчi, збори тощо) "властива бшьша, порiвняно з вiдеозамiткою, деталiзацiя повщомлення" [3, с. 176]. Наприклад, дiаграми порiвнянь у виглядi стовпчикiв показують зростання кiлькостi учасникiв рiзних заходiв за роками i вiковими групами.
На телебаченш ттерв 'ю як "записана або прямоефiрна розмова тележурналюта з компетентною особою" "мае кшька рiзновидiв, а саме: iнтерв'ю як складова й органiчна частина вщеосюжету (репортажу), цiлiсне iнтерв'ю як окремий матерiал iнформацiйноl чи будь-яко! шшо! телепрограми i самостiйне, окреме вщ iнших передач iнтерв'ю" [3, с. 181].
Нами встановлено низку збагачень засобами шфографши цтсного ¡нтерв'ю, що його "завжди будують у формi запитань журналюта-штерв'юера i вiдповiдей на них запрошено1 на iнтерв'ю особи" [3, с. 79] як окремого матерiалу iнформацiйних програм "Новини" (Перший нащональний канал), "Пiдсумки" (ТРК "Ера"), "ТСН" (1+1), "Подробности" (1нтер), "Факти" (1СГУ), "Вiкна" (СТБ).
Подiляючи думки дослщниюв, що коментар на телебаченнi може бути, як i iнтерв'ю, методом i жанром, що в одному випадку вiн виконуе переважно шформацшну функцiю, в iншому - анал^ичну, ще в iншому - публщистичну, виокремлюемо визначення: "За насиченiстю вщеоряду коментарi бувають iлюстрованими й нешюстрованими" [3, с. 81]. В ¡люстрованих коментарях журналiстовi "у твердженнях, особливо економiчного напряму, доводиться оперувати цифрами, посилатися на статистичш данi" [3, с. 104]. Роз'яснити !х, порiвняти, перевести у вiдомi, такi, що легко й емоцшно сприймаються, величини, допомагають iнфографiчнi засоби - рiзновиди дiаграм (колова, пелюсткова, теплова), креслення, схеми.
Нащлешсть на дослiджения, тлумачення подiй, ситуацiй, процесiв, пошуки зв'язюв мiж ними, оцiнювання !х, намагання прогнозувати наслiдки зумовлюють постiйний розвиток, адаптащю до нових творчих завдань групи аналгтичних жанр1в.
Проникнення !х авторiв у суть явища, порiвняння рiзних точок зору, глибина шдходу "найбiльше притаманнi тим, хто не перебувае шд тиском стереотипiв i не вiдступае перед складнiстю проблеми, яку дослiджуе, та причин, що И породили" [9, с. 87-88].
У коментарг як "власнш думцi на телеекраш компетентно1 людини (журналiста або фахiвця з шшо1 галузi) про поди, факти, явища" жанрова специфша "полягае в безпосередностi спiлкувания, можливосп органiчного поеднання слова i зображення... " [3, с. 183]. Вiзуалiзацiя даних в аналiтичних передачах "Краша якостi", "Дiловий свiт" (Перший нащональний канал), "Квартирне питання" (ICTV), "Знак якосп" (1+1) нерiдко мае вш три И шари: образи першого плану - зображення з накладанням розмiтки й даних; виноски, кольоровi та шрифтовi видiления; цитати й цифри.
Оскшьки масштабностi й емоцшносп у художньо-публщистичних жанрах досягають завдяки символам, аналопям i асоцiацiям, що "дають змогу зiставляти, порiвнювати або й розкривати факти шшого ряду, безпосередньо не пов'язаш з даними, але такими, що проливають нове св^ло на основну думку, поглиблюють И" [3, с. 111], вони можуть виявлятись у часк шфографша (iлюстрацil, заставки, малюнки) в портретному нарис допомагае у створенш екскуршв у минуле i створеннi роздумiв про майбутне; в проблемному нарис - у переходах вщ мюцевого факту до роздумiв про життя держави, людство i свiт; в есе - у глибиш сутносп: вiд факту до виутрiшнього змюту, вiд явища до визначення специфши процесу чи й закономiрностi.
Висновки. Як показуе аналiз, комп'ютерна графша пiдсилюе й урiзноманiтнюе щею й концепцiю творiв рiзних жанрових груп, наочно й зрозумiло пояснюе глядачевi складнi поняття, процеси, забезпечуе переконливють суджень, емоцiйне й
естетичне K0M6iHyBaH^ ^в i зображень, вiдеоряду. Як складний, але
перспективний вид зображення вона забезпечуе HOBi можливостi творчих досягнень
телевiзiйноl жyрналiстики.
Список лiтератури
1. Бойд Е. Еф1рна журналютика: технологи виробництва еф1рних новин. - 5-е вид. / Пер. з англ.
О.О. Колот / Ендрю Бойд. - К.: 1нститут журналютики КНУ 1меш Тараса Шевченка, 2007. - 429 с.
2. Ворошилов В.В. Журналистика. Базовый курс: [учебник]. - 5-ое изд. / В.В. Ворошилов. - СПб: Изд-во Михайлова В.А., 2006. - 640 с.
3. Дмитровський З.£. Телев1зшна журналютика: [навч. поЫбник]. - Вид. 3-те, доповн. / З.£. Дмитровський. - Льв1в: ПА1С, 2009. - 224 с.
4. Кв1т С. Масов1 комушкаци: [тдручник] / С. Кв1т. - К.: Вид. д1м "Киево-Могилянська академ1я", 2008. - 206 с.
5. Кузнецов Г.В. ТВ - журналистика: критерии профессионализма / Г.В. Кузнецов. - М.: Изд-во РИП
- холдинг, 2002. - 220 с.
6. Основы творческой деятельности журналиста: [учебник] / Ред. - сост. С. Г. Корконосенко. - СПб: Знание, 2000. - 272 с.
7. Сивенс М. Виробництво новин: телебачення, радю, штернет. / Пер. англ. Н. Сгоровець. / М1тчел Сивенс. - К.: Вид. д1м "Киево-Могилянська академ1я", 2008. - 407 с.
8. Шаповал Ю.Г. Телев1зшна публщистика: методолопя, методи, майстернють: [монограф1я].
- Льв1в: Видавничий центр Льв1вського нащонального ушверситету 1меш 1вана Франка, 2002.
- 233 с.
9. Яковець А.В. Телев1зшна журналютика: теор1я i практика [тдручник] / А.В. Яковець. - К.: Вид. д1м "Киево-Могилянська академ1я", 2007. - 240 с.
Шевченко А.В. Компьютерные средства в жанровой системе тележурналистики // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №4. Часть 1. - С.116-120.
В статье систематизированы оригинальные обретения графической образности в информационных, аналитических и художественно-публицистических телевизионных жанрах и их разновидностях.
Ключевые слова: компьютерная графика, образность, жанры, информационные, аналитические, художественно-публицистические, жанровые разновидности.
Shevchenko O.V. Computer facilities in genre system of tv journalism //
Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №4. Part 1. - P. 116-120.
In the article the original findings of graphic vividness are systematized in informative, analytical and artistic-publicism televisional genres and their varieties.
Key words: computer graphics, vividness, genres, informative, analytical, artistic-publicism, genre varieties.
Поступила до редакцп 29.06.2011 р.
