CC BY
56
-г0. п-:-
Запропоновано тдхгд та технологю синтезу утверсальних технЫних засобiв для монторингу екологiчних параметрiв довкшля широкого спектру - клiматинних, радiацiйних, концентраци забруднююних реновин та тших. Використана методика роздшення функцш первинног реестраци шформацшних сигналiв та подальшог гх цифровог обробки дозволила утфжувати вимоги до викори-стовуваних у системi вимiрювальних перетворю-ватв та обнислювальних засобiв
Клюновi слова: екологЫний монторинг довкшля, iнформацiйно-вимiрювальна система, ттелек-туальний вимiрювальний перетворюван, паралель-
на обробка коду
□-□
Предложен подход и технология синтеза универсальных технинеских средств для мониторинга экологинеских параметров окружающей среды широкого спектра - климатинеских, радиационных, концентрации загрязняющих веществ и др. Использованная методика разделения функций первинной регистрации информационных сигналов и последующей их цифровой обработки позволила унифицировать требования к используемым в системе измерительным преобразователям и вынислительным средствам
Клюневые слова: экологинеский мониторинг окружающей среды, информационно-измерительная система, интеллектуальный измерительный
преобразователь, параллельная обработка кода -□ □-
УДК 57.045: 574.24:004.274:004.383
|DOI: 10.15587/1729-4061.2015.40899]
комп'ютеризована
система з реконф1гурованою арх1тектурою для мон1торингу параметр1в довк1лля
Г. I. Воробець
Кандидат фiзико-математичних наук, доцент* E-mail:g.vorobets@chnu.edu.ua Р. Д. Гу ржу й Асистент* E-mail: ruslan_gurjui@ukr.net М . А. Куз ь Завщувач лабораторieю* *Кафедра комп'ютерних систем та мереж Чершвецький нацюнальний уыверситет iм. Юрiя Федьковича вул. Уыверситетська, 28, м. Чершвф, УкраТна, 58000
1. Вступ
Недолжом сучасних електронних систем мош-торингу еколопчних параметрiв довкiлля е вузька спецiалiзацiя вимiрювального обладнання [1, 2]. В першу чергу це зумовлено специфжою i широким спектром контрольованих параметрiв, i, вiдповiдно, особливостями функщонування та технiчних характеристик використовуваних в обладнанш сенсорiв i вимiрювальних перетворювачiв фiзичних величин [3, 4]. Рiзноманiття використовуваних сенсорiв i широка номенклатура приладiв утруднюе як первинну обробку даних, так i систематизацiю. Розробка аналиичних звiтiв i прогнозiв е складною i трудо-мiсткою задачею. Особливо це стосуеться регюналь-них (РСМД) i державно! в Украiнi систем мошто-рингу (ДСМД) довкiлля, де обсяг накопичувано! iнформацii та звтв наразi зростае в геометричнiй пропорцп [5]. Розробленi наразi i використовуваш в РСМД i ДСМД системи автоматизованого збору i обробки даних пльки частково вирiшують вказанi проблеми, осюльки значна частина операцiй при передачi даних вiд одного типу техшчних засобiв (ТЗ) до шших, вiд одних установ та мшштерств до iнших i т.п., передбачае використання промiжних но-сiiв, а за параметрами та формою подання даних таю ТЗ погано узгоджеш. Тому актуальним е завдання створення комп'ютерних i техшчних засобiв для
шдвищення рiвня автоматизацii збору i обробки еколопчних даних.
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
Варто вщмггити, що питанням еколопчного мош-торингу довкiлля останнiм часом придшяеться значна увага, про що свщчить значна кiлькiсть науко-вих публiкацiй [6-9], навчальних програм [10, 11], та ршення, яю приймаються на державному рiвнi [5]. Однак, загальним недолiком, е ввдсутшсть належ-ного вирiшення проблеми комплексного тдходу до технiчного забезпечення еколопчного монiторингу. Як правило, техшчш питання вирiшуються для локаль-них завдань, наприклад вимiрювання рiвня ультрафь олетового випромiнювання [7-9], дослiдження шквд-ливих викидiв в атмосферу та шшь Тому створення узагальнених баз даних, яю об'еднують рiзнi фактори впливу на середовище i часто пов'язаш мiж собою та потребують комплексного аналiзу, е дуже трудомкт-кою задачею. Технiчним вирiшенням дано! проблеми може бути створення ушфжованих комп'ютерних пристро!в i систем (КПС), як мають функщонува-ти на основi типових стандартизованих протоколiв i забезпечувати взаемодiю базових структур КПС iз рiзноманiтними наборами вимiрювальних перетворю-вачiв i сенсорiв, i в автономному режимi забезпечувати
© Г.
збирання шформацп, створення баз даних i знань на ochobî експертних даних та проведення моделювання й аналiзу за рiзними типами запитiв i 3pi3iB баз даних [13-15]. Шдхщ до побудови прототипу такоï технiчноï системи з багаторiвневою ieрархiчною реалiзацieю взаeмозв'язкiв мiж компонентами запропоновано в [2, 12]. Недолжом технiчних ршень описаних в [5, 12] е орieнтацiя системи на дискретнi рiзнотипнi ТЗ для рiзних типiв еколопчних параметрiв i даних.
3. Цшь та задачi дослщження
Метою дано! роботи е розробка загальних засад i технiчних рiшень для створення ушфжованого тд-ходу i ввдповвдних технiчних засобiв для цифрово! обробки шформацп з рiзнотипових сенсорiв i вимiрю-вальних перетворювачiв.
Для досягнення мети необхщно було вирiшити на-ступнi завдання: на основi систематизацп даних щодо особливостей вимiрiв широкого спектру еколопчних параметрiв довкiлля запропонувати методику ушфь кованого пiдходу до !х реестрацii; розробити струк-турно-алгоритмiчнi рiшення, якi б дозволили спро-стити технiчну реалiзацiю комп'ютеризовано! системи обробки даних параметрiв довкiлля та розширити !! функцiональнi можливостi; дослщити можливостi оптимiзацii запропонованих технiчних ршень для пiдвищення швидкостi обробки шформацп i застосу-вання !х в умовах виробництва.
4. Методика ушфжовано!' цифрово!' обробки даних
Завдання ушфжацп цифрово! обробки iнформацii (ЦО1) потребуе виршення двох основних категорiй питань.
По перше, це техшчш питання, спрямоваш на створення базових апаратно-програмних засобiв регiонального рiвня для автоматизовано! системи комплексного багатопараметричного еколоНчного монiторингу забруднення атмосфери шкщливими викидами (СО, SO2, NOx, пилу та iншими речовина-ми), рiвня ультрафiолетового та радiацiйного у-ви-промiнювання навколишнього середовища, сейс-мiчноi активностi земно! кори ^ зрозумiло, також клiматичних параметрiв - температурних спостере-жень, атмосферного тиску, вологосп, перерозподiлу повiтряних мас та шше. Таке коло завдань можна окреслити термшом первинно! обробки i накопичен-ня iнформацii.
По друге, це задачi вторинно! обробки даних i теле-комунiкацii. Вони передбачають розробку програмних i технiчних ршень мiсцевого i регiонального рiвня зi створення чи адаптацп телекомунiкацiйноi мережi для передачi iнформацii вiд локальних станцш до центрального сервера, створення алгоритмiчно-про-грамного забезпечення для формування баз даних (фiзичного накопичення, математичного моделювання i статистично! обробки та аналiзу результатiв експе-риментальних дослiджень) i пiдтримки прийняття рь шень щодо запобжання чи зменшення впливу неспри-ятливих умов i надзвичайних ситуацш на здоров'я i господарську дiяльнiсть населення.
З iншого боку, питання мониторингу вказаних пара-метрiв досить часто доводиться виршувати в локальних масштабах, зокрема, наприклад, при забезпеченш саштарно-гтешчних умов на виробництв^ де застосо-вуються шкiдливi для людини види випромiнювання, чи можливi бiльшi за гранично-допустимi концентра-цп (ГДК) шкiдливих речовин. У цьому випадку до-цiльними для ушфжовано! обробки, окрiм контролю i тривалого мониторингу локальних параметрiв обмеже-но! в просторi екосистеми, е також функцп управлiння чи корекцп стану контрольованого довюлля.
5. Застосування реконф^уровних мультифункцiональних комп'ютерних систем для обробки даних з мошторингу екологiчних параметрiв довкiлля
Враховуючи вказанi особливостi i вимоги до методик ЦО1 та техшчних рiшень узагальнену структуру базово! системи доцiльно виконати за модульно^ерар-хiчним принципом (рис. 1). Основою системи е базовий модуль цифрово! обробки даних (АР БМ ЦОД) з функ-щями адаптивного налаштування за типом реалiзову-ваних завдань та, при необхщносп, власного реконфь гурування на програмному й апаратному рiвнi.
Такий модуль повинен володгги розгалуженою системою штерфейав i значною обчислювальною потуж-шстю. Проте, особливих вимог щодо швидкодп i пара-лелiзму обчислень до даного модуля не виставляеться. Паралельна обробка шформацп в ньому закладаеть-ся на рiвнi обслуговування перифершних пристро!в (ПП), а не прискорених обчислень.
Основний модуль ПП охоплюе масиви рiзнотипових iнтелектуальних сенсорiв i вимiрювальних перетворю-вачiв (IСiВП). Його призначення - первинна обробка шформацшних сигналiв, !х форматування i маршалшг отриманих даних до АР БМ ЦОД для основно! обробки. Зауважимо, що видiлення в окрему структурну одини-цю IСiВП та роздшення функцiй первинно! обробки iнформацiï та обробки форматованих даних якраз, на ввдмшу ввд iнших аналогiчних техшчних ршень, i доз-воляе ушфжувати представлення iнформацiï i стандар-тизувати вимоги до базових вузлiв системи.
Режими мультифункцюнальност та прискорених обчислень можна забезпечити за рахунок власно! по-тужностi базового модуля ЦОД, або з допомогою ре-конфжуровност комп'ютерно! системи (РКС). Для цього в структурному ршенш (рис. 1) передбачеш модулi, на основi яких реалiзують репрограмованi середовища (МРС) та модулi бiблiотек файлiв рекон-фп-урування (МБФРК).
Iнтерфейснi шини для зв'язку з ЮВП та серверами вищого рiвня iерархiï, як правило, повинш бути роздiленi. Дана вимога виставляеться з тих мiрку-вань, що для реалiзацiï окремих титв IСiВП хоч i використовуються стандартизован апаратнi рiшення iнтерфейсiв на доступнш елементнiй базi, проте про-токоли обмшу даними е iндивiдуальними i повинш враховувати особливост та функщональне виконан-ня i призначення шформацшних перетворювачiв, а також забезпечувати надшне кодування i передачу службово! шформацп у потощ з основним шформа-цiйним навантаженням.
вир1шувати широким спектр завдань з еколопчного мониторингу параметр1в довкшля та саштарно-гтешчних умов виробничих середовищ.
6. Особливосп функцiонування та техшчно!' реалiзацiï базового модуля цифрово!' обробки даних
Рис. 1. Узагальнена структурна схема адаптивно реконф^уровно!'
iнформацшно-вимiрювальноï системи для можторингу екологiчних параметрiв довкiлля
Таким чином, згвдно узагальнено! моделi системи, на ICiBn покладаються завдання iдентифiкацiï титв вимiрюваних сигналiв, ïx нормування i масштабуван-ня вiдповiдноï шкали вимiрювального перетворювача. До функцiй АР БМ ЦОД належать завдання загальноï синхрошзацп та ущiльнення вимiрювальниx каналiв, а процеси швидкоï обробки даних виконуються за допомогою математичних спiвпроцесорiв, як в залеж-ностi вiд вхщних iнформацiйниx потокiв, реалiзують-ся в програмовному середовишд МРС. Звичайно, що набiр виконуваних задач обмежуеться бiблiотечним списком файлiв реконфiгурацiï, однак, структурно МБФРК може реалiзовуватись як на статичних еле-ментах пам'ятi, так i на основi Flash-теxнологiï, що розширюе можливостi системи у напрямку динамiчноï iдентифiкацiï доступних файлiв реконф^урування.
Для оперативного вiдображення контрольованих даних та можливост застосування системи в умовах виробництва ïï доцiльно обладнати засобами вiзу-алiзацiï та вщображення результатiв монiторингу i моделювання (ЗВ РММ). Таким чином, запропоно-вана адаптивно-реконфжуровна шформацшно-вимь рювальна комп'ютеризована система (АР 1В КС) для буде функщонально завершеним об'ектом, здатним
Для nepeBip^ працездатностi та ефективностi обробки шформацп за до-помого запропонованого тдходу i тех-нiчних ршень проведено iмiтацiйне моделювання базово! структури (рис. 2) в середовищах програмування Proteus, Altium Design, а також реалiзовано ескiз-ний макет на реальних компонентах.
В якост мiкропроцесора (CPU, рис. 2) використано мжроконтролер фГр-ми STM icroelectronics STM32F103VC, що мае ядро на основi ARM-архiтектури Cortex-M3. Його базовi характеристики, зокрема робоча частота 72 МГц, виконан-ня множення за один такт та апаратне дь лення, наявшсть 384 Кб флеш-пам'яп, 64 Кб оперативно! пам'ятi, а також наявшсть статичного контролера пам'яп i набору таймерiв дозволяють в повному обсязi виконувати завдання синхрошзацп ш-формацiйних потокiв у вимiрювальнiй системi. В той же час, наявшсть рiзних типiв iнтерфейсiв (SPI, USART, CAN, USB, SDIO, I2C, I2S) дае можливкть ре-алiзувати робочу станцiю стацiонарного типу i спрощуе роботу з нестандарти-зованими штерфейсами вимiрювальних перетворювачiв. Однак для роботи у безпровщному режимi дане ршення по-требуе застосування додаткових модулiв безпровiдноi передачi даних. Наявнiсть USB штерфейсу спрощуе реалiзацiю мобiльного варь анту БМЦОД для виробничих потреб. Крiм того досить потужнi вбудоваш засоби аналогово-цифрового (ADC) та цифро-аналогового (DAC) перетворення шформа-цiйних сигналiв дае можливiсть безпосередньо працю-вати з перифершними пристроями в умовах реалiзацii пристрою для контролю саштарно-гтешчних умов на виробництв^ в медичних установах та шше. Таким чином, розвинена шфраструктура даного контролера забезпечуе йому хорошi характеристики для обмшу да-ними з радiо модулем, репрограмованим середовищем та зовнiшнiми пристроями. Недолжом можна назвати вiдсутнiсть апаратно! можливостi розшифровування зашифрованих даних, що надходять з радюмодуля. Хоча потужне ядро та висока частота роботи даного CPU дозволяе зробити це програмно.
Наразi розглядаеться питання застосування мжро-процео^в серп STM32F4XX (зокрема STM32F407VG) в якосп CPU. Це ршення може забезпечити ряд пе-реваг: Cortex-M4 мае робочу частоту 168 МГц, 1 Мб флеш-пам'яп, 192 Кб оперативно! пам'яп, наявшсть рiзноманiтноi периферii (додатково до попередньо-го - генератор випадкових чисел, USB OTG FS/HS,
Ethernet 10/100, апаратний модуль шифрування/де-шифрування AES, DES, TDES, хеш-функцп md5, shal). Також в якостi модуля CPU може виступати будь-яю мжропроцесорн модулi, для прикладу Allwinner A20 з робочою частотою 1 ГГц на осшж двох ядер Cortex-A7. Недолiком останнього можна назвати занадто потужш параметри для поставлених задач.
Рис. 2. Особливостi реалiзацiï та обробки даних у базовому цифровому модулi системи монiторингу napaMeTpiB довкiлля
В модулi ICiBn апробовано pi3Hi типи ceHcopiB, що вщносяться до рiзних категорiй визначених на еташ синтезу узагальненого структурного ршення системи (рис. 1). Застосованi сенсори аналогового та цифрового типу для ревстрацп тиску i температу-ри (LPS331AP), вологостi (HCH 1000), вуглекислого газу (MQ-7), складних вуглеводнiв (TDS0048), а також напiвпровiдниковi сенсори ультрафюлетового та iнфрачервоного випромiнювання показали хорошу вiдтворюванiсть результатiв вимiрiв та узгоджешсть функцiонування з мiкроконтролерами фiрми Atmel, зокрема ATmega 8 та шшими. Це дозволило реалiзу-вати модуль штелектуальних цифрових сенсорiв, яю мають можливiсть як проводово!, так i безпровщно! передачi даних, в тому числi i з використанням радю-модулiв типу RFM12B.
RF modul (рис. 2) - це модуль RFM12B, що дозволяв передавати даш в двох напрямках, тобто виконув функцп як приймача, так i передавача даних. Робоча частота модуля прийому-передачi 433 МГц. Якщо використовувати антену на повну хвилю передачу то радiус дп на горизонтi без перешкод складав 300 м. Для спряження з CPU чи FPGA даний модуль мштить SPI-штерфейс, що можна безперечно вщнести до його переваг. Недолжом в вартiсть пристрою i залежшсть радiусу передачi вiд висоти антени. В якоси без-провiдного модуля передачi даних також частково апробовано i промисловi радiомодулi, якi мають по-тужнiший радiус ди, зокрема модулi Bluetooth, GSM та GPS. Головним недолжом в цих випадках в або щна пристрою, або радiус його дiï.
В якост програмованого середовища FPGA ви-користовуеться схема Cyclone4 EP4CE6E, що мае наступш характеристики: 6272 логiчних вентилiв (LEs), 270 Кбiт пам'ятi, 15 апаратних помножувачiв розряднiстю 18x18, 2 вузли фазового автоматичного налаштування частоти (ФАНЧ, в англшському по-значенш - PLL), 8 штук незалежних банюв портiв. Данi мiкросхеми використовуються як фiльтри для швидкого перетворення Фур'е (ШПФ), та як спещ-алiзованi процесори. Оскiльки в них е забезпечена наявшсть апаратного паралелiзму, то данi схеми доз-воляють дуже швидко обробляти iнформацiю. бди-ним, чим вiдрiзняються схеми дано1 серii вiд iнших, це наявшстю спецiалiзованоi периферii та кiлькiстю вентильних матриць, а вщповщно, швидкодiею. Хоча для виршення поставлених задач можна використати програмоваш середовища iнших виробниюв (Xilinx, Actel), але недолiком цих схем е висока цшова характеристика.
EEPROM/FLASH. Наявшсть даних блоюв забез-печуе можливiсть накопичення iнформацii а також ii моделювання. В якоси EEPROM для вщпрацю-вання моделi було апробовано пам'ять фiрми Atmel AT24C512 - енергонезалежна пам'ять, що працюе за протоколом 12С, хоча можливе використання анало-гiчних компонент шших виробникiв. Недолiком вка-заноi мiкросхеми е обмеження максимальноi швид-костi обмiну даними на рiвнi 400 КГц, при робочiй напрузi в дiапазонi 2.5-5.5 В. Однак це не обмежуе можливоси системи, осюльки EEPROM призначено для збер^ання файлiв базових конфiгурацiй комп'ю-терних засобiв, а тому може використовуватись не в режимi реального часу. Якщо потрiбно забезпечити вищу швидкодж, то можна використовувати iнший аналог EEPROM з штерфейсом SPI - це штегральна схема 25LC512-I/P, яка забезпечуе потрiбну швид-кiсть обмшу даними на частотi 20 МГц i мае об'ем пам'ятi 64 КБ. Також потрiбнi параметри для б^ьш швидкого обмiну даними мають EEPROM з паралель-ною оргашзащею, як наприклад AT28HC256 (32 КБ, швидюсть запису - до 10 мс). Недолжом EEPROM е обмежений об'ем пам'яп, тому в якоси модуля для зберiгання даних та конф^урацш пiд рiзнi задачi краще пропонувати FLASH пам'ять. Для прикладу MT29F2G08AACWP - 2 ГБ флеш пам'ять, 30 ns читан-ня, або SPI flash M25PXX. Також в якосп масиву для збер^ання даних може бути використана SD-карта.
7. Висновки
На основi проведених дослвджень запропоновано пiдхiд та технолопю синтезу унiверсальних техшч-них засобiв для монiторингу екологiчних параметрiв довкшля широкого спектру - клiматичних, радiацiй-них, концентрацп забруднюючих речовин та шших. Використана методика розд^ення функцш первин-ноï ревстрацп iнформацiйних сигналiв та подальшоï '¿х цифровоï обробки дозволила ушфжувати вимоги до використовуваних у системi вимiрювальних пере-творювачiв та обчислювальних засобiв. Розширення функщональност системи i спрощення ïï технiчноï ре-алiзацiï досягнуто за рахунок застосування структур-но-модульноï органiзацiï, штелектуальних сенсорiв i
вим1рювальних перетворювач1в та комп'ютерних засо-б1в з реконф1гуровною архитектурою. Запропонована методика паралельно! обробки код1в щентифжацп ш-телектуальних сенсор1в у центральному процесор1 та ствпроцесор1 збору даних дозволяе вдв1ч1 тдвищити швидюсть сортування вхщних даних та, вщповщно, збшьшити юльюсть шформацшних канал1в для ре-
естрацп еколопчних параметр1в довюлля. Ушвер-сальшсть запропонованого базового модуля цифрово! обробки даних та наявшсть розвинено! периферп ви-користаного для есюзного макетування пристрою мж-ропроцесора STM32F103VC дозволяе адаптувати його для застосування в якост1 засобу для саштарно-ririe-шчного контролю виробничих примщень.
Лiтература
1. Якунина, И. В. Методы и приборы контроля окружающей среды. Экологический мониторинг : учебное пособие [Текст] / И. В. Якунина, Н. С. Попов. - Тамбов: Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2009. - 188 с.
2. Шабашкевич, Б. Г. Комп'ютеризований радюметр-дозиметр ультрафюлетового випромшювання Тензор-31М. [Текст] / Б. Г. Шабашкевич, Ю. Г. Добровольський, В. Г.Юр'ев та ¡н. // Науковий вюник Чершвецького нацюнального ушверситету iменi Юрiя Федьковича. Серiя: Комп'ютерш системи та компоненти. - 2013. - Т. 4, Вип. 2. - С. 89-93.
3. Вуйщк, В. Мжроелектронш сенсори фiзичних величин : Науково-навчальне видання. В 3 томах. Том 1 [Текст] / В. Вуйщк, З. Ю. Готра, В. В. Григор'ев та ¡н.; за ред. З. Ю. Готри. - Львiв: Лiга-Прес, 2002. - 475 с.
4. Научно-производственная фирма "Тензор" [Електронний ресурс] / Режим доступа: http://tenzor.ua/main/about/ o-firme.html
5. Методичш рекомендацй з питань створення систем мошторингу довюлля регiонального рiвня. Наказ Мшютерства навко-лишнього природного середовища Укра!ни вiд 16 грудня 2005, № 467 [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://gov.ua
6. Тема випуску: Злоякюш пухлини шгари - на другому мющ в Укра!ш серед онкозахворювань [Текст] / Здоров'я. - 2010. -№ 31 (166). - С. 12-17.
7. Метеообсерватория МГУ. Программа УФ мониторинга [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.momsu.ru/ ufr.html
8. Yankee Environmental Systems, Inc. (YES) [Electronic resource] / Available at: http://www.yesinc.com/
9. UV-B Monitoring and Research Program. Colorado State University [Electronic resource] / Available at: http://uvb.nrel.colostate. edu/UVB/index.jsf
10. Тарасова, В. В. Еколопчна стандартизащя i нормування антропогенного навантаження на природне середовище [Текст] / В. В. Тарасова, А. С. Малиновський, М. Ф. Рибак; заг. ред. В. В. Тарасово!. - К.: Центр учбово! л^ератури, 2007. - 276 с.
11. Клименко, М. О. Мошторинг довюлля [Текст]: тдручник / М. О. Клименко, А. М. Прищепа, Н. М. Вознюк. - К.: Видавничий центр "Академ1я", 2006. - 360 с.
12. Воробець, Г. I. Структурна оргашзащя системи мошторингу [Текст] / Г. I. Воробець, С. Л. Воропаева, М. А. Кузь, А. М. Ншо-лаев // Науковий вюник Чершвецького нацюнального ушверситету Тмеш Юр1я Федьковича. Серiя: Комп'ютерш системи та компоненти. - 2011. - Т. 2, Вип. 1. - С. 120-123.
13. Bolchini, C. A Framework to Model Self-Adaptive Computing Systems [Text] / C. Bolchini, M. Carminati, A. Miele, E. Quinta-relli // Proc. NASA/ESA Conference on Adaptive Hardware and Systems, 2013. - P. 71-78.
14. Berthold, O. Self-reconfiguring System-on-Chip using Linux on a Virtex-5 FPGA [Text] / O. Berthold. - Diplomarbeit zur Erlangung des akademischen Grades Diplominfor-matiker Humboldt-Universität zu Berlin, 2012. - 107 p.
15. Palagin, A. V. Design and Application of the PLD-Based Reconfigurable Devices [Text] / A. V. Palagin, V. M. Opanasenko // Design of Digital Systems and Devices. Series: Lecture Note in Electrical Engineering. - 2011. - Vol. 79. - P. 59-91. doi: 10.1007/ 978-3-642-17545-9 3
