CC BY
197
низщ зарубiжних кра1н широко використовуеться практика повного вираху-вання iз оподаткування вщсотюв за кредитами на придбання чи будiвництво житла. В Укршт запровадження даних механiзмiв також уже визршо i е на ча-сi, що, зокрема може стати напрямком подальших наукових дослiджень.
Отже, оподаткування значною мiрою впливае на розвиток швести-цшно! дiяльностi банюв. Саме тому потрiбне системне застосування податко-вого стимулювання банювсько! швестицшно! активностi у поеднаннi iз пиль-ним контролем за дотриманням банками податкових зобов'язань.
Лiтература
1. Реверчук С.К., Владичин У.В. та ш. Банкiвський каттал: 1стор1я, теор1я, досв1д/ За ред. д-ра екон. наук, проф. С.К. Реверчука. - Льв1в, ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2004. - 276 с.
2. Борисов О. Проблемы налогового стимулирования инвестиционной деятельности банков// Вопросы экономики. - 2005, № 5. - С. 76-88.
3. Сколотяний Ю. Оподаткування банюв: д1алог без консенсусу/ Дзеркало тижня -2005, № 38. - С. 8. _
УДК 339.142 Здобувач В. С. Полiвчак - Rbeiecbm КА
КОМЕРЦ1ЙНИЙ Б1ЗНЕС: ПОНЯТТЯ, СТРУКТУРА ТА ФОРМИ
Уточнюеться i розширюсться поняття 'взнесу" у квазiринкових економiчних системах, розглядаються його об'екти i суб'екти; визначаються види i складовi ком-поненти системи бiзнесу. Порiвняно i розмежовано поняття "^знес" та поняття "ко-мерцiя", "пiдприемництво".
Competitor V.S. Polivchak - Commercial Academy of L'viv Commercial business: notion, structure and forms
The meaning of the term "business" in quasi-market economy is specified and broadened, as well as its subjects and objects. Types and components of business system are defined. Term business and terms "commerce" and "entrepreneurship" are compared and separated.
Поступальна трансформащя вичизняно! економжи вщ планово-розпо-дшьчо! модел1 до ринково! змшюе основш прюритети i параметри суспшьно-го економ1чного мехашзму. При цьому змшюються не тшьки мехашзм i ва-жел1 господарського мехашзму кра!ни, розширюеться теоретична база вгтчиз-нянш економ1чн1й теори, в не! оргашчно вливаються нов1 поняття i термши, як описують яюсш змши у практищ господарювання.
Одним 1з таких понять е поняття "б1знес" - вщносно нове i маловивче-не поняття, яке бiльш точно i повно характеризуе новий тип суспшьно-еконо-мiчних вiдносин, що поступово складаеться у кра!ш. Ранiше сощалютична теорiя постiйно "прив'язувала" дане поняття до буржуазних, кашталютичних моделей господарювання i розглядала його пiд кутом суцшьно! критики "антинародно! його сутностГ, власне чому сутнiсть, види i форми бiзнесу, його прояви i методи здiйснення до сьогодш на фундаментальному науковому рiв-ш е практично неописаними i невивченими у в^чизнянш науковiй лiтературi.
Змша прiоритетiв у суспiльно-економiчному розвитку краши потре-буе, на наш погляд, поглибленого вивчення сут i змюту поняття бiзнесу, його комерцшно! частини. При цьому важливим е встановлення мюця i ролi
бiзнесових взаемин у системi суспiльно-економiчних вiдносин держави в умовах формування квазiринковоï eKOHOMi4HOÏ моделi.
Розгляду проблем бiзнесових вщносин у пострадянських краïнах прис-вячеш роботи М.1. Долiшнього, I.I. Лукшова, G.I. Бойка, Г.1. Башнянина, O.G. Кузьмiна, А.П. Кисельова та шших, в яких акумульовано початковий дос-вiд формування основ системи комерцшного бiзнесу пiсля розвалу централiзо-вано-плановоï моделi господарювання. Поряд з тим, вивчення основних форм прояву комерцшного бiзнесу у перехщних економiчних системах, його склад-никiв i тенденцш подальшого розвитку, на наш погляд, потребуе систематиза-цiï i уточнення, детального наукового розгляду вшх його складових елементiв.
У вивченнi сутност комерцiйного бiзнесу важливе мiсце посщае роз-гляд теоретико-методологiчних аспектiв даного економiчного явища, який ми стисло проведемо нижче.
Термш мбiзнесм ввiйшов у мiжнародну лшгвютику з англiйськоï мови i виник на базi слова "busy", "business", яке мае чимало синонiмiчних тракту-вань - справа, дiло, робота, праця i т.д. Аналопчно до словоутворювальноï конструкцiï, термiн "бiзнес" в економiчному контекстi вживаеться у багатьох значеннях, вш одночасно використовуеться для означення будь-якого виду дiяльностi i окремоï спецiалiзацiï; загальних принципiв i технолопчних особ-ливостей ведення справи; виробництва матерiальних благ, ïx обмшу i реалiза-цiï; характеру i роду зайнятост людей тощо.
Захщт економiсти визначають поняття бiзнесу системно i при цьому розширюють межi його значень вiд дiла, роботи, виробництва через систему задоволення бажань, через стиль життя людей до центральноï магiстралi со-цiально-економiчноï системи суспшьства. Саме тому термiну '^знес" закор-доннi вченi не дають чiткого однозначного визначення, адже наскшьки широким е число видiв, пiдвидiв i рiзновидiв людськоï дiяльностi, настiльки широким повинно би було бути визначення бiзнесу.
У втизнянш науцi стосовно термiну '^знес" на сьогоднi пануе цш-ковита невизначешсть i еклектика, що призводить до змiшування рiзниx за суттю i змiстом економiчниx понять та ускладнюе розумiння i вивчення багатьох аспеклв вiтчизняноï системи бiзнесовиx вiдносин. Така ситуацiя час-тково пояснюеться домiнуванням деякоï iнерцiï пострадянсь^' економiчноï думки, заснованоï на постулат ще соцiалiстичного економiчного вчення, який однозначно стверджуе що '^знес - це дiяльнiсть, яка дае прибуток", а також, що учасник даноï сфери, "бiзнесмен - це комерсант, дшок" [1].
Вiдгомiн цього постулату - не рщюсть в економiчнiй лiтературi. До прикладу, А.П. Кисельов спочатку стверджуе, що у свщомост людей "... поеднання бiзнесу iз прагненням до наживи (прибутку, доходу) правильно вщображае стан речей" i тшьки у другу чергу згадуе, що бiзнесмен може "...отримати дохщ, тiльки надаючи своïм клiентам потрiбнi ï^ послуги, або, виконуючи для них корисш роботи, або, на кшець, продаючи ïm товар, що ïx цiкавить" [2]. Думаемо, що насправдi ситуацiя е кардинально протилежною.
Теоретична неопрацьованiсть поняття бiзнесу разом iз нерозумiнням сутностi i складових елемент1в комерцiйного бiзнесу веде до змшування i
ототожнювання всього 6i3Hecy з окремими або групою його внутрiшнiх складових елеменлв, звуження сфери бiзнесових вщносин до структури чи iH-фраструктури бiзнесу. Зокрема, iншим раритетом радянсько1 iдеологiï е прос-те ототожнення, шдмша поняття бiзнесу Ï3 близькими до нього поняттями ко-мерци i пiдприемництва.
Безсистемнiсть i еклектичшсть у вивченнi сутностi явища бiзнесу пе-реважно пов'язана з динамiчними i кардинальними змiнами у середовищд еле-ментiв економiчноï моделi перехщного типу, недостатньою вивченiстю ос-новних тенденцш (негативних i позитивних) в господарському мехашзм^ а, школи, - iз суб'ективним обгрунтуванням "власного шляху" штегрування вгт-чизняноï економiки у св^ову.
У пострадянськiй економiчнiй теори переважае пiдхiд до вивчення су-тi поняття бiзнесу через спрощене ототожнення його з комерцшною дiяльнiс-тю або пiдприемницькою дiяльнiстю. Дшсно, цi поняття е не просто тюно пов'язаними з самим поняттям бiзнесу, вони мають ключове значення для вивчення його суть Водночас, комерщя i шдприемництво е категорiями менш емними, пiдпорядкованими, пiдрядними i складовими частинами гло-бальноï системи - системи бiзнесових вiдносин, що обгрунтуемо нижче.
Поняття "комерщя" походить вщ латинського "commercium" i вико-ристовуеться для означення будь-якоï доцiльноï господарськоï дiяльностi, що мае на мет створення прибутку. У своему первюному значеннi поняття комерщя означало не що iнше, як торпвлю, торговельну дiяльнiсть. У сьогод-нiшнiх умовах комерцiя е поняттям далеко глибшим, анiж суто торговельна дiяльнiсть, спрямована на оптову або роздрiбну торгiвлю виготовленими ма-терiальними благами. З поглибленням процесiв суспшьного розподiлу працi, спецiалiзацiï i коопераци працi комерцiя перетворюеться у вщносно самос-тiйну сферу бiзнесових вщносин з багатьма видами i формами дiяльностi.
Пiдкреслюючи важливу роль i значення прибутку i у комерци, i у сис-темi дшових вiдносин загалом, не варто робити його визначальним чинни-ком, метою i цшлю бiзнесу. Дiйсно, прибуток у бiзнесовiй дiяльностi - це надзвичайно потужний стимул для розвитку i розширення на кожнш стади суспiльного вiдтворення, оскiльки абсолютною бшьшютю бiзнесменiв рухае, передусiм матерiальний, а вже у другу чергу - моральний штерес. Бiльш цього, прибуток виступае як першоджерело постiйного решвестування, розширення справи, бiзнесу. Як вщомо, у свiтовiй та й вгтчизнянш практицi значний обсяг прибутку скеровуеться передуЫм на вiдтворення, i тшьки нез-начна частка - на особисте та колективне споживання.
Однак, характеризуючи систему бiзнесу безвiдносно до окремо взято1' господарсько1' системи необхiдно зауважити, що поруч iз значним комер-цшним сектором, iснуе некомерцiйний сектор бiзнесу. У будь-якiй краïнi, у т.ч. й у нашш, iснуе цший спектр бiзнесових вiдносин, якi можна вщнести як до комерцiйних, так i до частково комерцшних i некомерцшних взагалi.
Комерцiйний сектор системи бiзнесу об'еднуе у собi суспшьну (дер-жавну), приватну i колективну шщативу в будь-якiй галузi господарсько1' дь яльностi, безумовною метою яко1' е виготовлення матерiальних благ, ix реаль
зацiя з метою отримання прибутку. Сюди також належать наймаш пращвни-ки, самодiяльнi пiдприемцi i споживачi, якi беруть безпосередню участь у функцiонуваннi комерцшного бiзнесу i його окремих шдсистем. Своею чер-гою, комерцiйний бiзнес подiляеться на суто комерцiйний (постшно спрямо-ваний на формування прибутку) i комерцiйний з некомерцiйними елемента-ми - в основному зорiентований на прибуток, але у певнш частинi скерова-ний на задоволення загальносуспшьних, трансфертних благ i потреб державного характеру.
Некомерцшний сектор бiзнесових зносин складаеться iз некомер-цiйного бiзнесу з елементами комерци (створення прибутку з метою збшь-шення обсягiв виробництва матерiальних благ сощального, суспiльного характеру) i суто некомерцiйного бiзнесу (дiяльнiсть благочинних фондiв, зак-ладiв, установ тощо) для задоволення потреб суспiльства в цшому.
У вiтчизнянiй економiчнiй теори i суспiльнiй думцi часто трапляеться ототожнювання поняття бiзнесу з тдприемницькою iнiцiативою, шд-приемництвом, що набуло активного розвитку у в^чизнянш квазiринковiй моделi господарювання. Однак, поняття шдприемець стосуеться тiльки вщ-носно невелико! частини активних члешв суспiльства, котрi дiйсно бажають повною мiрою реалiзувати власну економiчну свободу виробляти, переробля-ти, обмiнювати i споживати, тим самим забезпечуючи власнi матерiальнi (шднесення рiвня благополуччя) i задовольняючи моральш (застосування ш-дивiдуальних здiбностей, знань, умшь) потреби. Водночас переважна бшь-шiсть працездатного населення не бажае або не може влитися до лав тд-приемщв, не маючи належного для цього iдеологiчного та економiчного шдгрунтя. Якщо данi члени суспшьства брали б участь у дшових вiдносинах як споживачi або наймаш пращвники, а не сощально iнертнi особи (безробгт-нi, т^ що працюють умовно тощо), можна би було говорити про цшсну систему бiзнесу. З шшого боку, пiдприемництво - це сукупшсть суб,ектiв госпо-дарсько! дiяльностi, що виробляють, закуповують i реалiзують (обслугову-ють) новостворенi та наявнi матерiальнi блага безвiдносно до конкретно! га-лузi (виробничо! чи невиробничо!), а також обрано! форми власностi (державна, недержавна, кооперативна, шш^. У вгтчизнянш економiцi пiд-приемництво зазнае екстенсивного розширення за рахунок утворення нових недержавних господарських формувань i iнтенсивного розвитку - вщ цiлко-витого одержавлення у минулому до формування пом^ного сектора приватно! господарсько! iнiцiативи в економщ.
На перший погляд, саме найбшьш соцiально активний прошарок людей, здатний i бажаючий постiйно нести тягар бiзнесового ризику, а також оргашзацшш формування, ними створеш, i становлять систему бiзнесових вщносин. У дiйсностi - це тшьки основа, базис бiзнесу, адже повноцшними його суб'ектами е суспiльнi (державш) господарськi структури, найманi пра-щвники у всiх секторах економiки, сощально пасивш члени суспiльства (не шдприемщ, непрацездатнi) i всi вони разом взя^ як споживачi.
Пiдприемництво за своею суттю, мюцем i роллю у системi бiзнесу е оргашзацшною пiдсистемою, остовом бiзнесу, залишаючись при цьому само-
стiйним поняттям, для якого xарактернi внутршш тенденци розвитку, змiни в яких у кшцевому пiдсумку впливають на формування в^чизняного бiзнесу. Ця шдсистема описуе органiзацiйну, вiдносно консервативну попри внутрш-ню динамiку, сторону бiзнесу - вiд моменту застосування, створення власноï справи (включно iз ïï органiзацiйною формою - iндивiдуальна дiяльнiсть, господарське товариство, акцiонерне об'еднання тощо) через розробку i вть лення бiзнесовоï стратеги даноï господарськоï одинищ аж до моменту змiни (перепрофшювання, злиття, реорганiзацiï) органiзацiйноï структури або зак-риття (лiквiдацiï) даного суб'екта бiзнесу.
Говорячи про пасивну, але вiдносно стабiльну пiдсистему бiзнесу -шдприемництво, не можна не враховувати, добиваючись повноти розумшня поняття бiзнесу, активноï ролi матерiального блага - основного об'екта дшо-вих вщносин, присутнiсть якого динамiзуе усю систему бiзнесу. Матерiальнi блага - товари i послуги об'еднують в едине цше пiдприемництво i комерцiю, приводять у дiю систему дiловиx вщносин, спонукаючи усix ïï суб,ектiв всту-пати у господарськi зв'язки. 1ншими словами, рiвень розвитку шдприемниц-тва, вплив об'ективних i суб'ективних чинниюв на стан пiдприемницькоï iHi-щативи ще не мають панiвного стовщсоткового впливу на бiзнес, елементи якого збер^аються навiть за обмеженого шдприемництва, оскiльки взаемо-вiдносини людей з приводу виробництва, обмшу i споживання товарiв i пос-луг скорочуються, але не зникають. Розширення останшм часом кола матерь альних благ, як можна вiднести до об'ектв бiзнесу: включення до ïx складу нерухомост^ цiнниx паперiв, робочоï сили тощо, збшьшуе контингент безпо-середшх учасникiв бiзнесу - юридичних i фiзичниx осiб, сприяючи розвитку i змщненню сукупноï системи бiзнесу.
Як бачимо, систему комерцшного бiзнесу необхщно розглядати знач-но ширше i об'емшше вiд комерци i шдприемництва.
Провщне значення у системi бiзнесу, безумовно, вiдiграють ïï об'екти. Сукупшсть об,ектiв системи бiзнесу становлять двi основнi групи: товари i послуги, яю загалом можна означувати як матерiальнi блага. Об'екти бiзнесу знаходяться в безперервному кругообiгу всерединi аналiзованоï системи. При цьому ïx не можна однозначно вщнести до легального (облжованого i опо-даткованого державою) або нелегального (тшьового i нелегального); комерцшного (такого, що е орiентованим на прибуток) або некомерцшного (орiентованого на соцiальний ефект або захист) об^у. Один i той самий товар чи послуга можуть бути представленими у будь-яких названих вище складових сукупного об^у об'екпв бiзнесу.
Важливе мюце у системi бiзнесовиx вiдносин займають також ïï суб'екти. До основних суб'ектв сфери бiзнесу також можна вщнести двi по-мiтнi групи учасниюв: пiдприемницькi формування i споживачiв.
Основними ознаками класифжаци пiдприемницькиx формувань -суб'екпв бiзнесу - е ïx розподш за основними формами власност i органiзацiï. На товарному ринку функцюнують рiзноманiтнi учасники бiзнесу державно^ приватноï, колективноï, кооперативноï i змшаних, поxiдниx вiд вищеназва-них, змшаних форм власностi. У практицi бiзнесу нерiдко трапляються дер-
жавно-колективнi, державно-кооперативш, колективно-приватнi та iншi гос-подарсью формування. Необхiдно зауважити, однак, що Bei 6i3HecoBi формування можуть бути як комерцшного, так i некомерцшного типу за умови ïx повно1 рiвностi i важливостi у бiзнесовиx вiдносинаx.
У вивченнi суп i понять бiзнесу важливе мюце посщае розгляд його основних видiв. Види вiтчизняного бiзнесу можна вивчати i анашзувати за такими ознаками: за характером основноï дiяльностi суб'екта бiзнесу; за про-вiдною формою власност бiзнесового формування; за мюцем докладання б!з-несових зусиль учасником системи бiзнесу; за ступенем оргашзованосп суб'екта бiзнесу.
Залежно вiд характеру основноï дiяльностi суб'екта бiзнесу видтяють два основних види бiзнесу: комерщйний i некомерцiйний. Основне мiсце при цьому належить бiльш мобiльному i потужному, об'ективно притаманному цившзова-ному суспшьству комерцiйному бiзнесу, тод як некомерцшна частина його знач-ною м!рою е вимушеною необxiднiстю для будь-якого сусшльного ладу.
У практищ бiзнесу дуже часто трапляються таю його р!зновиди як: комерщйний бiзнес з некомерцiйними елементами i, навпаки, некомерцшний б!з-нес з елементами комерци. Якщо основна д!яльшсть учасника бiзнесовиx вщ-носин носить чггко виражений комерцiйний характер, однак при цьому даний суб'ект прямо або опосередковано бере участь в неприбутковш суспшьно необ-хщнш д1яльност1, його можна вiднести до першого р!зновиду. З шшого боку, чимало неприбуткових господарських i суспшьних формувань займаються ко-мерцiйною д!яльнютю в частит, що не заперечуе установчим документам i стратепчним щлям, а отримаш доходи щлком скеровуються на створення i на-дання суспшьних благ.
Провiдна форма власностi учасника б!знесу дае змогу розр!зняти таю його види як державний; приватний; колективний; трудовий i самодiяльний б!знес. Державний бiзнес охоплюе вс сфери i галузi суспiльно-необxiдноï дь яльност (державного управлшня i регулювання) i сощального захисту насе-лення, що здшснюеться з шщативи i шд епдою держави.
Приватний б!знес включае як об'еднання, так i окремих, шдив!дуаль-них б!знесмешв, як! заснували за власний кошт i провадять на власний розсуд господарську д!яльшсть у самостшно обранш дшянщ б!знесу. Цей вид б!зне-су е переважно суто комерцшним, адже практично не залежить вщ держави, яка у засад! шщдае некомерцшну б!знесову д!яльшсть.
Колективний б!знес, в основному, представлений великими шд-приемствами i оргашзащями, управлшня якими здшснюють колективи влас-ниюв i ïx представниюв у р!зномаштних галузях економжи. Сюди ж належать виробнич^ буд!вельш, закушвельш, збутово-реал!зацшш, постачаль-ницью торговельно-посередницью, споживч! та шш! кооперативш шд-приемства i органiзацiï.
В основ! трудового б!знесу лежить здатшсть бшьшосл члешв суспшь-ства вщповщно до вроджених або набутих штелектуальних чи ф!зичних зд!б-ностей створювати i надавати особливий товар у систем! б!знесу - працю. Цей вид б!знесу формуе чималий прошарок активних учасниюв дшових вщ-носин - найманих пращвниюв: менеджер!в i виконавщв р!зних р!вшв.
В основi самодiяльного бiзнесу лежить залучення в господарський процес "мимовiльниx" бiзнесменiв: осiб, що втратили роботу в xодi економiч-них трансформацiйниx процешв; пенсiонерiв та iншиx малозабезпечених ошб; осiб без професiйноï пiдготовки i квалiфiкацiï. Бiльша частина самодь яльного бiзнесу провадиться на-пiв або цшком нелегально i являе собою вик-ривлену форму соцiального захисту зубожшого населення.
За мiсцем докладання бiзнесовиx зусиль система бiзнесу подiляеться на виробничий; обслуговуючий (сервюний) i споживчий види бiзнесу. Якщо виробничий бiзнес охоплюе дiловi вiдносини у сферi виробництва матерiаль-них благ, то сервюний або обслуговуючий формуеться у сферi обмiну, това-ропросування, а споживчий - у сферi споживання знову виготовлених матерь альних благ. Паралельно з названими у вшх сферах розширеного вiдтворення суспiльного продукту мае мюце соцiальний бiзнес. BiH проявляеться на всix стадiяx: створення, розподшу i споживання матерiальниx благ суспшьного (соцiального) характеру, тобто одночасно функцюнуе у сферах виробництва, обмшу i споживання.
За ступенем оргашзованост суб'ектiв бiзнесу видiляються два його основш види: органiзований i неоргашзований. Органiзований бiзнес вклю-чае належним чином зареестрованих учасникiв господарськоï дiяльностi, якi провадять свою дiяльнiсть цшком легально, звгтуючи про ïï обсяги у встанов-леному порядку i сплачуючи належний обсяг податкiв.
У вгтчизнянш, як i закордонних, системi бiзнесу мае мiсце неоргашзо-ваний вид бiзнесу. BiH подiляеться на два рiзновиди: нелегальний i кримь нальний. Нелегальний бiзнес об'еднуе як зареестрованих, так i самодiяльниx учасниюв дiловиx вiдносин, якi приховують реальш обсяги дiяльностi зага-лом або частково для уникнення сплати податюв i незаконного збагачення. Маловивченим, але цшком реальним е кримiнальний бiзнес, пов'язаний з ан-тисуспiльними, злочинними явищами (проститущя, наркотики, торгiвля зброею тощо). Зайняття кримшальним бiзнесом заборонене законами i е ка-ральним, однак особливо привабливе для частини члешв суспiльства через надвисоку рентабельшсть.
Як показуе розгляд сутi поняття бiзнесу, його змiсту i наповнення у сучасних умовах, систему втизняного бiзнесу можна характеризувати як складну динамiчну систему дiловиx вiдносин, що охоплюють комерцшш i некомерцiйнi аспекти цiлеспрямованоï людськоï дiяльностi щодо виробництва, обмшу i споживання матерiальниx благ i базуються на тюному поеднанш пiдсистеми матерiальниx благ (товарiв i послуг) - об'ектiв бiзнесовоï дiяль-ностi i пiдсистеми суб'ектв бiзнесу - юридичних i фiзичниx осiб, що вступа-ють у цившьш зносини з приводу об'еклв бiзнесу. Предметом подальших дослiджень можуть виступити особливосл становлення i розвитку бiзнесу у квазiринковиx економiчниx системах.
Л^ература
1. УкраУнська Радянська Енциклопед1я - К.: Головна редакц1я УРЕ АН УРСР, 1986, т. 1. - С. 171.
2. Киселев А.П. Теория и практика современного бизнеса (или как создать фирму и работать на себя). - К.: Изд-во ЛИБРА, 1995. - С. 16-17._
