Клініко психопатологічні особливості рекурентного депресивного розладу при розсіяному склерозі Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

41. Koumfns E.H. Bacterial vaginosis I E.H. Koum-fns, L.E. Markowitz, V. Hogan II Clin.Infect.Dis. - 2002.

- Vol.15, S. 2. - P.152-172.

42. Mead P.B. Epidemiology of bacterial vaginosis I P.B. Mead II Am. J. Obstet. Gynecology. - 2001. - Vol. 169. - P.547-560.

43. Myziuk L. BV Blue test for diagnosis of bacterial vaginosis I L. Myziuk, B. Romanowski, S.C. Johnson II J. Clin. Microbiol. - 2003. - P. 1925-1928.

44. Nonspecific vaginitis; diagnostic criteria and microbial and epidemiologic assotiations I R. Amsel, P.A. Totten, C.A. Spiegel, С hen K.S. [et al.] II Am. J. Med. - 1983. - Vol. 74. - P. 14-22.

45. Nugent R.P. Reliability of diagnosing bacterial vaginosis is improved by a standardized method of gram stain interpretation I R.P. Nugent, M.A. Krohn, S.L. Hillier II Clin. Microbiol. - 1991. - Vol. 29, N 2. - P. 297-301.

46. Oral probiotics can recolve urogenital infections I G. Reid, A.W. Bruce, N. Eraser [et al.] II FEMS Microbiol Immunol. - 2001. -Vol. 30. - P 49-52.

47. Placebo controlled trial of intravaginal clindamycin 2% cream foe treatment of bacterial vaginoses / G.T. Stein, S.L. Christensen, N.L. Mummaw, D.E. Soper // Ann. Pharmacother. - 1993. - Vol. 28, N 2. - P. 483487.

48. Urogenital infections in women - Can probiotics help? / G. Reid, A.W. Bruce // Postgraduate Medical J. -2003. - Vol. 79. - P. 429-432.

49. Reid G., Bocking A. The potential for probiotics to prevent bacterial vaginosis and preterm labor / G. Reid, A. Bocking // Am. J Obstet. Gynecol. - 2003. - Vol. 189.

- P 1202-1208.

50. Spiegel C.A. Lactobacillus dose required to restore and maintain a normal vaginal flora / C.A. Spiegel // Am. J. Obstet. Gynecol. - 1989. - Vol. 27, N 3, Pt. 52. -P. 212-291.

51. The association of Atopobium vaginae and Gardnerella vaginalis with bacterial vaginosis and recurrence after oral metronidazole therapy / C.S. Bradshaw,

S.N. Tabrizi, C.K. Fairley [et al.] // J. Infect. Dis. - 2006.

- Vol. 194, N 6. - P.828-836.

♦

УДК 616-004:616.895.4-036:616.89

М.В. Данилова КЛІНІКО - ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ

ОСОБЛИВОСТІ РЕКУРЕНТНОГО ДЕПРЕСИВНОГО РОЗЛАДУ ПРИ РОЗСІЯНОМУ СКЛЕРОЗІ

ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України» (дир.- д. мед. н., проф. П.В. Волошин) м. Харків

Ключові слова: рекурентний депресивний розлад, розсіяний склероз, клініко-психопатологічні особливості

Key words: recurrent depressive disorder, multiple sclerosis, clinical-psychopathological peculiarities

Резюме. Обследовано 64 больных рассеянным склерозом с рекуррентным депрессивным расстройством. Проведен синдромальный анализ депрессивного расстройства, исследованы двигательные, когнитивные, поведенческие, эмоциональные и сомато-вегетативные проявления депрессии. На основании анализа полученных данных выделены основные клинико-психопатологические особенности рекуррентного депрессивного расстройства у больных рассеянным склерозом, которые могут служить дифференциальными критериями в диагностике данной формы депрессивной патологии при рассеянном склерозе.

Summary. Sixty four patients with multiple sclerosis and recurrent depressive disorder were examined. Syndrome analysis of depressive disorder was carried out, motor, cognitive, behavioral, emotional, and somato-vegetative manifestations of depression were investigated. On the basis of analyzed results, the main clinical-psychopathological peculiarities of recurrent depressive disorder in patients with multiple sclerosis were defined. These peculiarities may be used as differential criteria for diagnosis of this form of depressive pathology in multiple sclerosis.

Масштабність та актуальність проблеми депресії в сучасному суспільстві визначається її негативним впливом на працездатність, тривалість і якість життя людини, зростаючим економічним тягарем і епідеміологічними тенденціями, що відображають неухильне зростання частоти депресивних розладів у всьому світі [3, 5-10].

За даними Всесвітньої організації Охорони здоров'я, частота депресивних розладів серед мешканців Землі досягає 3-6%, що становить від 120 до 160 мільйонів людей, серед яких у 60% спостерігається хронічна і рецидивуюча форма депресії [7]. Поширення депресій в Європі становить 17%, в США - 16,2% [9]. Аналіз поширення депресивних розладів в Україні свідчить про зростання цього показника на 17,7% тільки за останні 10 років [2].

Рівень смертності хворих на депресію достовірно вище, ніж у популяції в цілому, а тривалість їх життя на 10 років менше за рахунок сукупного впливу суіцидального ризику і високої імовірності розвитку тяжкої соматичної патології [1,5,11].

Встановлено, що під впливом сучасних факторів патоморфозу депресія характеризується вираженою соматизацією, рецидивуючим перебігом, резистентністю до терапії, що проводиться [2,4,5,6,7]. У 20% пацієнтів після встановлення діагнозу депресивна хвороба набуває рециди-вуючого або хронічного перебігу. Згідно з ка-тамнестичними даними, через 5 років після перенесеної депресії у 55% розлад рецидиву є, а у 12% хроніфікується. Через 15 років рекурентний перебіг реєструється вже у 82%, а хронічний - у 6% хворих [9].

Особливу актуальність становить проблема депресій у загальній медицині, де частота їх виникнення досягає 22-33%, а в неврологічній практиці - 86% [6, 7]. Причому реєструється переважання діагностично складних стертих форм, у картині яких невротичні, соматичні, вегетативні прояви невіддільні від власне афективних, що значно ускладнює діагностику такої патології.

У зв'язку з цим особливої актуальності набуває необхідність вивчення специфіки та особливостей перебігу депресивних розладів при різній неврологічній патології, зокрема при розсіяному склерозі, для розробки диферен-ційних критеріїв діагностики депресивної патології у таких хворих.

Метою цього дослідження було вивчення клініко-психопатологічних особливостей реку-

рентного депресивного розладу при розсіяному склерозі.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

У дослідженні взяло участь 64 хворих на розсіяний склероз, ускладнений рекурентним депресивним розладом (F33.0-33.2). Використовувалися клініко-психопатологічний метод, що включає зібрання скарг та анамнезу, оцінку психічного стану хворого, і психометричні методи: шкала Монтгомері-Асберга [8] для об'єктивної оцінки тяжкості депресії (MADRS), яка враховує основні симптоми депресії і дозволяє точніше оцінити динаміку стану, та опиту-вальник депресії Бека [8] для суб'єктивної оцінки тяжкості депресії, у якому у кожній групі тверджень про самопочуття пацієнт визначає одне, яке найкраще відповідає його переживанням впродовж останнього тижня. Статистична обробка отриманих результатів проведена методами варіаційної статистики з використанням критерію Стьюдента [3]. При обробці отриманих результатів використовувалася комп’ютерна технологія Microsoft Excel.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Клініко-психопатологічний аналіз продемонстрував переважання в синдромальній структурі депресії у цих хворих тужливої (меланхолійної) (46,9%) і апато-адинамічної депресії (34,4%). Інші синдромальні варіанти зустрічалися значно рідше (табл. 1).

На підставі результатів об'єктивної оцінки тяжкості депресії (за шкалою MADRS) у хворих на рекурентний депресивний розлад при розсіяному склерозі реєструвалася помірна ступінь тяжкості стану, в середньому на рівні 28,0 ± 1,9 балу, що збігалося з суб'єктивною оцінкою тяжкості депресії (за опитувальником Бека ), яка також відповідала помірному рівню і становила в середньому 21,9 ± 2,0 балу. Така відповідність суб'єктивної та об'єктивної оцінок тяжкості депресії свідчила про вираженість депресії у хворих на рекурентний депресивний розлад при розсіяному склерозі.

Аналіз феноменологічної структури депресій продемонстрував наявність у 68,7% хворих рухових порушень у вигляді загальмованості рухів, мови, міміки (табл. 2). У 29,7% реєструвалося рухове занепокоєння, а у 17,2% - невиражені рухові розлади. Подібна специфіка рухових порушень у хворих на рекурентний депресивний розлад при розсіяному склерозі відображала превалювання у генезі цих розладів ендогенних механізмів формування.

Синдромальні варіанти депресії у хворих на рекурентний депресивний розлад

при розсіяному склерозі

Синдромальні варіанти депресії Рекурентний депресивний розлад (Г33.0-33.2) (п=64)

абс. %

Тужлива (меланхолійна) депресія 30 46,9

Тривожна (ажитована) депресія 1 1,6

Апато-адинамічна депресія 22 34,4

Дисфорична (бурчлива, дистимічна) депресія - -

Анестетична (деперсоналізаційна) депресія - -

Істерична депресія 1 1,6

Депресія з нав’язливостями (обсесивна) - -

Сенесто-іпохондрична депресія 2 3,1

Астено-анергічна депресія 7 10,9

Сомато-вегетативна депресія 1 1,6

У хворих цієї групи часто зустрічались ідеаторні порушення (79,7%), які проявлялись у вигляді ідей малоцінності; когнітивні розлади у вигляді зниження пам'яті (76,6%) та рівня концентрації уваги (71,9%). Також відзначалися труднощі у прийнятті рішень (26,6%) та

іпохондричні розлади (21,9%). У цілому, характер когнітивних порушень у цій групі відбивав їх двоїстий генез: з одного боку, зумовлений органічним (демієлінізуючим) процесом, з іншого - ендогенним афективним процесом (табл. 3).

Таблиця 2

Рухові розлади у хворих на рекурентний депресивний розлад при розсіяному склерозі

Рекурентний депресивний

розлад

^33.0-33.2)

Рухові розлади (п =64)

абс. %

Загальмованість рухів, мови, міміки 44 68,7

Рухове занепокоєння (заламування рук, покусування нігтів, губ, непосидючість) 19 29,7

Рудиментарні рухові розлади 11 17,2

- гіпомімія 6 9,3

- легка загальмованість 7 10,9

- м’язова адинамія 4 6,3

Поведінкові розлади у таких хворих ви- 75,0% хворих (табл. 4). Ананкастні розлади

являлися переважно у вигляді погіршення ко- реєструвалися у 32,8%, обсесивно-компульсивні

мунікативних функцій, що спостерігалося у у 21,9% обстежених.

Когнітивні розлади у хворих на рекурентний депресивний розлад

при розсіяному склерозі

Рекурентний депресивний розлад

(Р33.0-33.2)

Когнітивні розлади (п=64)

абс. %

Ригідність мислення

13

20,3

Труднощі у прийнятті рішень, неможливість приймати своєчасні рішення, тенденція до відкладання прийняття рішень

17

26,6

Нав’язливі думки

Зниження рівня концентрації уваги

Порушення пам’яті (зорової, короткочасної, довготривалої)

10

46

49

15.6 71,9

76.6

Емоційні порушення були широко представ- печалі (68,8%) (табл. 5). За феноменологічною

лені в цій групі обстежених і проявлялися у структурою представлені емоційні розлади від-

вигляді добових коливань настрою (95,3%), від- бивали ендогенний регістр патології, харак-

чаю (81,3%), туги (76,6%), байдужості (70,3%) і терний для такого контингенту обстежених.

Таблиця 4

Поведінкові розлади у хворих на рекурентний депресивний розлад

при розсіяному склерозі

Рекурентний депресивний розлад

(Р33.0-33.2)

Поведінкові розлади (п=64)

абс. %

Обсесивно-компульсивні розлади 14 21,9

Ананкастні розлади 21 32,8

- схильність до сумнівів і обережності, особлива увага до деталей, правил, порядку 13 20,3

- надмірна сумлінність і педантизм 15 23,4

- упертість 5 7,8

- схильність до соціальних умовностей 18 28,1

Тривожні розлади 12 18,8

Погіршення комунікативних функцій 48 75,0

Серед сомато-вегетативних симптомів у хворих на рекурентний депресивний розлад при розсіяному склерозі найбільш часто зустрічалися закріпи (85,9%), порушення апетиту (82,8%), зниження маси тіла (79,7%), порушення сну (76,6 %) (табл. 6). У 50% обстежених цієї групи

реєструвалися порушення функціонування серцево-судинної системи, у 32,8% - дихальної системи, у 37,5% - сексуальні порушення. Таким чином, структура сомато-вегетативних порушень у обстежених також відбивала ендогенний характер цієї патології.

Емоційні розлади у хворих на рекурентний депресивний розлад

при розсіяному склерозі

Емоційні розлади Рекурентний депресивний розлад (Г33.0-33.2) (п=64)

абс. %

Ангедонія (втрата можливості отримувати задоволення) 21 32,8

Байдужість 45 70,3

Незадоволення 10 15,6

Горе (скорбота) 21 32,8

Туга 49 76,6

Печаль (сум) 44 68,8

Відчай 52 81,3

Засмучення 9 14,1

Тривога 20 31,3

Образа 7 10,9

Боязнь 12 18,8

Переляк 10 15,6

Страх 19 29,7

Досада - -

Гнів 1 1,6

Почуття образи 1 1,6

Обурення 1 1,6

Ненависть - -

Неприязнь - -

Злість 14 21,9

Зневіра 17 26,6

Нудьга - -

Жах - -

Сором - -

Лють - -

Презирство 2 3,1

Відраза - -

Незадоволення собою 13 20,3

Гіркота 9 14,1

Добові коливання настрою 61 95,3

Постійне відчуття втоми 24 37,5

Сомато-вегетативні розлади у хворих на рекурентний депресивний розлад

при розсіяному склерозі

Сомато-вегетативні розлади Рекурентний депресивний розлад (Г33.0-33.2) (п=64)

абс. %

Порушення діяльності серцево-судинної системи (кардіалгічний синдром, порушення серцевого ритму) 32 50,0

Порушення дихання (розлад дихального ритму, ларингоспазм, кашель) 21 32,8

Порушення діяльності шлунково-кишкового тракту (порушення функцій шлунка, порушення функцій кишечнику) 10 15,6

Порушення з боку сечовидільної системи 18 18,8

Головні болі (психалгіі, нервово-м’язового характеру, нервово-судинного характеру) 19 29,7

Сексуальні порушення (зниження лібідо, розлади ерекції, розлади еякуляції, розлади оргазму) 24 37,5

Зниження маси тіла 51 79,7

Гіпергідроз 15 23,4

Вегетативно-вісцеральні кризи (симпато-адреналові, ваго-інсулярні, змішані) 18 28,1

Порушення сну 49 76,6

Порушення апетиту 53 82,8

Закріпи 55 85,9

Порушення менструального циклу 15 23,4

ПІДСУМОК

Таким чином, проведене дослідження дозволило виділити основні клініко-психопатологічні особливості рекурентного депресивного розладу при розсіяному склерозі, які полягали у домінуванні тужливого (меланхолійного) і апато-адинамічного варіантів депресивного синдрому помірного ступеня тяжкості; переважання в структурі депресивного розладу рухової за-гальмованості, ідеаторних розладів (ідей мало-цінності), когнітивних порушень (зниження пам'яті та уваги); наявності порушень комунікативних функцій, емоційних розладів (добові

коливання настрою, відчай, туга, байдужість і смуток) та сомато-вегетативних проявів (закріпи, порушення апетиту, зниження маси тіла, порушення сну) ендогенного характеру. Виділені клініко-психопатологічні особливості можуть служити діагностичними критеріями наявності рекурентного депресивного розладу у хворих на розсіяний склероз, їх облік дозволить значно підвищити діагностичну точність і застосувати своєчасні адекватні методи лікування такої категорії хворих.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бачериков А. М. Псіходіагностічні предиктори суїцідальної поведінкі у хворих на депресівні розладі / А.М. Бачериков, Т. В. Ткаченко // Укр. вісник психоневрології. - 2007. - Т.15, вип. 1 (50), додаток. -С.154-155.

2. Бредня В. Ф. Клінічні аспекти реабілітації хворих на депресивні розлади / В. Ф. Бредня, В. В. Бредня, Т. С. Бредня // Укр. вісник психоневрології. - 2007.

- Т.15, вип. 1 (50), додаток. - С. 158-159.

3. Гланц А. Медико - биологическая статистика / А. Гланц. - М., 1999. - 453с.

4. Казаков В. Є. Діагностика і реабілітація хворих з соматизованимі депресивними розладами / В.Є. Казаков // Укр. вісник психоневрології. - 2007. - Т.15, вип. 1 (50), додаток. - С. 186.

5. Марута Н.А. Актовегін і Геримакс в лікуванні резистентних рекурентних депресивних розладів / Н. А. Марута, А. М. Бачериков // Укр. вісник психоневрології. - 2007. - Т.15, вип. 1 (50). - С. 119-121.

6. Марута Н.А. Ефективність препарату вен-лаксор при лікуванні депресивних розладів / Н.А. Ма-

рута // Укр. вісник психоневрології. - 2007. - Т.15, вип. 2 (51). - С. 139-142.

7. Михайлов Б.В. Проблема депресій в за-гальносоматичній практиці / Б.В. Михайлов // Між-нар. мед. журнал. - 2003. - Т. 9, № 3. - С. 22-27.

8. Мішиєв В.Д. Сучасні депресивні розлади. Керівництво для лікарів / В.Д. Мішиєв. - Львів, 2004. -208 с.

9. Смулевич А.Б. Терапія депресій як пріоритетна проблема медицини XXI століття / А.Б. Смулевич // Неврологія та психіатрія. - М., 2006.

10. Baldwin D. Depression / D. Baldwin, R. Hir-

schfeld. - Oxford: Lundbeck Institute, 2005. - 82 p.

11. Kanner A. M. Depression in Neurological Disorders / A. M. Kanner. - Chicago: Lundbeсk Institute, 2005. - 161 p.

12. Kennedy S. Placebo-controlled trial of agome-latine in the treatment of major depressive disorder / S. Kennedy, R. A. Emsley // Ibid. - 2005. - Vol.16. - P. 323329.

13. Kutcher S., Chehil S. Suicide Risk Management /

S. Kutcher, S.Chehil. - Halifax. Lundbeсk Institute, 2007.

- 134p.

УДК: 612.171-053.5/.67

В. О. Кондратьєв,

Л. І. Вакуленко,

Н.Г. Порохня ,

H.П. Ткаченко,

I.І. Андрейченко

ДЗ “ Дніпропетровська медична академія МОЗ України

кафедра госпітальної педіатрії №1

(зав. - д. мед. наук, проф. В.О. Кондратьєв)

Обласна дитяча клінічна лікарня * м.Дніпропетровськ

СЕРЦЕВА ДІЯЛЬНІСТЬ У ЗДОРОВИХ ДІТЕЙ ЗА ДАНИМИ ЕХОКАРДІОГРАФІЇ

Ключові слова: серцева діяльність, ехокардіографічні показники, діти Key words: cardiac activity, echocardiography parameters, children

Резюме. Изучены возрастные особенности развития сердца и формирования его структур у 230 здоровых детей и подростков, определены возрастные диапазоны эхокардиографических показателей у детей в возрасте от 7 месяцев до 16 лет, даны характеристики возрастных особенностей трансклапанных допплеровских потоков, которые могут быть использованы в качестве нормативных при оценке сердечной деятельности у детей в условиях кардиальной и соматической патологии.

Summary. Age features of heart development and its structures forming in 230 healthy children and adolescents aged from 7 months to 16 years were evaluated. Age echocardiography parameters and characteristics of transvalvular Doppler currents in these category of children, which may be used as normal variants while evaluating cardiac activity in children with cardiac and somatic disorders were determined.

Дослідження серцевої діяльності у дітей в нормі і при патології за допомогою методу ехо-кардіографії (ЕхоКГ) в останні десятиріччя міцно увійшли в клінічну практику не тільки кардіологів, але й педіатрів, та є найбільш розповсюдженими в світовій педіатрії завдяки неінва-зивності та високій інформативності методу [4,

5].

Сучасна діагностика кардіологічних захворювань, ураження серця і судин при різних

соматичних захворюваннях у дітей і підлітків неможлива без використання методу ЕхоКГ, методологічною основою якого є накопичення і використання знань про вікові особливості й закономірності взаємозв’язків ехо- і допплер-кардіографічних показників у здорової дитини в різні вікові періоди [4]. Вікові особливості ЕхоКГ-розмірів порожнин серця і крупних судин, морфометрічні та функціональні параметри шлуночків і передсердь серця, співвід-