CC BY
19
Орипнальна стаття = Original article = Оригинальная статья
УДК 591.482:616-001-092.9
Клшто-морфолопчш особливосп моделi вiдкритоï проникноУ травми спинного мозку з тривалим перебуванням стороннього тша у хребтовому каналi
Цимбалюк В.1.1, Медведев В.В.2, Семенова В.М.3, Гридна Н.Я.4, Ямнський Ю.Я.1, Сенчик Ю.Ю.5, Драгунцова Н.Г.4, Рибачук О.А.6, Васлович В.В.7, Дичко С.М.8, Петр'т Т.1.1
1 Вщдшення вщновлювальноТ' нейрох1рурпТ, 1нститут нейрох1рург1Т' iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТ'ни, КиТ'в, УкраТ'на
2 Кафедра нейрохiрурпТ', Нацiональний медичний ушверситет iменi О.О. Богомольця МОЗ УкраТ'ни, КиТ'в, УкраТ'на
3 Лабораторiя культивування тканин, 1нститут нейрохiрурпТ' iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТ'ни, КиТ'в, УкраТ'на
4 Лабораторiя експериментальноТ' нейрохiрурпТ', 1нститут нейрохiрургiТ' iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТ'ни, КиТ'в, УкраТ'на
5 Вщдшення хiрургiТ' хребта та спинного мозку, КиТ'вська мкька клЫчна лiкарня швидко'Т медично'Т допомоги, КиТ'в, УкраТ'на Лабораторiя сенсорноТ' сигналiзацiТ' вiддiлу загальноТ' фiзiологiТ' нервовоТ' системи, 1нститут фiзiологiТ' iменi О.О. Богомольця НАН УкраТни, КиТв, УкраТна
7 Лабораторiя електронноТ' мшроскопм, 1нститут нейрохiрургiТ' iм. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТ'ни, КиТ'в, УкраТ'на
8 Вщдшення штенсивноТ' терапм та анестезюлоги №1, 1нститут нейрохiрургiТ' iм. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТ'ни, КиТ'в, УкраТна
Над1йшла до редакцп 31.05.16. Прийнята до публ1кацп 03.09.16.
Адреса для листування:
Медведев Володимир В1кторович, кафедра нейрох1рургп, Нацональний медичний ун1верситет ¡мен1 О.О. Богомольця, вул. Платона Майбороди, 32, Ки/в, Укра/на, 04050, e-mail: [email protected]
АктуальнСть. Вщкрита проникна травма з потраплянням стороннього тша в хребтовий канал е одним з найбтьш поширених уражень спинного мозку (СМ) вшськового часу; експериментальне вщтворення окремих складових багатокомпонентно' взаемоди мiж стороншм ттом та СМ утруднене. Мета дослдження. Вивчити клш^о-морфолопчш особливосп моделi зазначеного виду спшально''' травми.
Матер'§али i методи. Тварини — 6mi щури-самц (вiк 5,5 м^, маса тiла 300 г, шбредна лiнiя, похiдна породи Wistar); експериментальш групи: основна (травма СМ + негайна гомототчна iмплантацiя фрагмента щкропористого гiдрогелю — сторонне тiло [n=10]); групи пор1вняння (травма СМ [n = 16], травма СМ + iмплантацiя хiмiчно iдентичного макропористого гiдрогелю NeuroGel™ [n=20]). Модель травми — лiвобiчне переачення половини СМ на рiвнi TXI; монiторинг функцiï заднiх кiнцiвок за шкалою ВВВ; морфолопчне дослiдження — стандарты пстолопчш методики; трансмiсiйна електронна мкроскотя.
Результати. Компресiя СМ бюлопчно сумiсним пружнiм стороннiм тiлом суттево попршуе перебiг процесiв регенерацй; протягом перших 8 тиж показник функцп (ПФ) задньо''' iпсилатеральноï кiнцiвки (З1К) у тварин найнижчий — (1,30±0,94) бала за шкалою ВВВ, через 3-4 м^ ПФ З1К статистично значуще збiльшувався до (2,35±0,95) бала за шкалою ВВВ, що, найiмовiрнiше, пов'язане з змiнами форми стороннього тша та його утилiзацiею, зменшенням тиску на СМ. Через 24 тиж спостереження ПФ З1К становив (8,45±0,92) бала (в групi NeuroGel™) та (2,35±0,95) бала (в грут сторонне тiло). Сторонне тiло протягом перюду експерименту, на вiдмiну вщ фрагментiв NeuroGel™, не iнтегроване у тканину СМ, оточене щтьною фiброзною капсулою, практично не iнфiльтроване тканинним компонентом. Морфолопчш змiни у протилежнш частинi СМ на рiвнi ураження не виявлеш.
Висновок. Використана модель задовтьно вiдтворюе механiчний компонент дм стороннього тiла на тканину СМ, ознаки синдрому посттравматично' спастичност^ зменшення компресiï СМ навiть у вщдаленому перiодi травми суттево покращуе процеси регенерацй. Ключов1 слова: вдкрита проникна травма спинного мозку; сторонне тло хребтового каналу; експериментальна модель сп/нальноУ травми; регенерац':я спинного мозку; синдром посттравматично)' спастичностi.
Украшський нейрох1рурпчний журнал. — 2016. — №4. — С.16-25.
Clinical and pathomorphological features of penetrating spinal cord injury model with prolonged persistence of a foreign body in the vertebral canal
Vitaliy Tsymbaliuk1, Volodymyr Medvediev2, Vera Semenova3, Nina Grydina4, Iuriy Iaminskiy1, Yuriy Senchyk 5, Natalya Draguntsova4, Oksana Rybachuk6, Victoria Vaslovych 7, Sergiy Dychko 8, Taras Petriv1
1 Restorative Neurosurgery
Department, Romodanov Neurosurgery Institute, Kiev, Ukraine Department of Neurosurgery, Bogomolets National Medical University, Kiev, Ukraine
3 Tissue Culture Laboratory, Romodanov Neurosurgery Institute, Kiev, Ukraine
4 Laboratory of Experimental Neurosurgery, Romodanov Neurosurgery Institute, Kiev, Ukraine
5 Department of Spinal and
Vertebral Surgery, Kiev City Clinical
Emergency Hospital, Kiev, Ukraine
Background. Penetrating spinal cord injury with a foreign body in the spinal canal is one of the most common spinal cord injuries during wartime; the experimental reproduction of particular elements of complex interaction between a foreign body and the spinal cord is complicated.
Objective. To examine clinical and pathomorphological features of the model of this type of spinal cord injury.
Materials and methods. Animals: albino male rats (5.5 months, 300 grams, inbred line, the original strain is Wistar); experimental groups: basic (spinal cord injury + immediate homotopical implantation of a fragment of the microporous hydrogel - a foreign body [n=10]); comparison groups (spinal cord injury [n=16], spinal cord injury + immediate homotopical implantation of chemically identical macroporous hydrogel NeuroGel™ [n=20]). Model of injury: left-side spinal cord hemisection at TXI level; monitoring the function of
© Цимбалюк В.1., Медведев В.В., Семенова В.М., Гридна Н.Я., ЯмЫський Ю.Я., Сенчик Ю.Ю., Драгунцова Н.Г, Рибачук О.А., Васлович В.В., Дичко С.М., Петр1в Т.1., 2016
6 Department of General Physiology of Nervous System, Laboratory
of Sensory Signaling, Bogomolets Institute of Physiology, Kiev, Ukraine
7 Electronic Microscopy Laboratory, Romodanov Neurosurgery Institute, Kiev, Ukraine
8 Department of Anesthesiology and Intensive Care N 1, Romodanov Neurosurgery Institute, Kiev, Ukraine
Received, May 31, 2016. Accepted, September 3, 2016.
Address for correspondence:
Volodymyr Medvediev, Department of Neurosurgery, Bogomolets National Medical University, 32 Platona Mayborody St, Kiev, Ukraine, 04050, e-mail: [email protected]
hind legs — the BBB scale; pathomorphological study: conventional histological techniques, transmission electronic microscopy.
Results. Compression of the spinal cord by biologically compatible foreign body significantly worsens the course of the regeneration process; during the first 8 weeks the hind ipsilateral leg function indicator (HI LFI) in animals was the lowest one — (1.30±0.94) points by BBB scale; during the 3rd-4th month HI LFI increases to 2.35±0.95 points by BBB scale, which is likely due to the change in the form of a foreign body and its utilization, decrease of the pressure on the spinal cord. On the 24th week of the follow-up HI LFI was (8.45±0.92) points (in NeuroGelTM group) compared with (2.35±0.95) points by BBB scale (in the group with a foreign body). During the experiment a foreign body, unlike the fragments of the NeuroGelTM, was not integrated into the tissue of the spinal cord, was surrounded by a thick fibrous capsule, hardly infiltrated by tissue component. Morphological picture in the contralateral part of the spinal cord at the level of injury did not change. Conclusion. The model satisfactorily a mechanical component of a foreign body effect on the spinal cord tissue, presents the picture of post-traumatic syndrome of spasticity; reducing the spinal cord compression even at the late period of injury significantly improves the regeneration process. Key words: penetrating spinal cord injury; foreign body in the vertebral canal; experimental model of spinal cord injury; spinal cord regeneration; posttraumatic syndrome of spasticity.
Ukrainian Neurosurgical Journal. 2016;(4):16-25.
Клинико-морфологические особенности модели открытой проникающей травмы спинного мозга с длительным нахождением инородного тела в позвоночном канале
Цымбалюк В.И.1, Медведев В.В.2, Семенова В.М.3, Гридина Н.Я.4, Яминский Ю.Я.1, Сенчик Ю.Ю.5, Драгунцова Н.Г.4, Рыбачук О.А.6, Васлович В.В.7, Дичко С.Н.8, Петрив Т.И.1
1 Отделение восстановительной нейрохирургии, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
2 Кафедра нейрохирургии, Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца МЗ Украины, Киев, Украина
3 Лаборатория культивирования тканей, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
4 Лаборатория экспериментальной нейрохирургии, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
5 Отделение хирургии позвоночника и спинного мозга, Киевская городская клиническая больница скорой медицинской помощи, Киев, Украина
6 Лаборатория сенсорной сигнализации отдела общей физиологии нервной системы, Институт физиологии имени А.А. Богомольца НАН Украины, Киев, Украина
7 Лаборатория электронной микроскопии, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
8 Отделение интенсивной терапии и анестезиологии №1, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
Поступила в редакцию 31.05.16. Принята к публикации 03.09.16.
Адрес для переписки:
Медведев Владимир Викторович, кафедра нейрохирургии, Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца МЗ Украины, ул. Платона Майбороды, 32, Киев, Украина, 04050, e-mail: [email protected]
Актуальность. Открытая проникающая травма с попаданием инородного тела в позвоночный канал является одним из наиболее распространенных повреждений спинного мозга (СМ) военного времени; экспериментальное воспроизведение отдельных составляющих многокомпонентного взаимодействия между инородным телом и СМ затруднено.
Цель исследования. Изучить клинико-морфологические особенности модели приведенного вида спинальной травмы.
Материалы и методы. Животные — белые крысы-самцы (возраст 5,5 мес, масса тела 300 г, инбредная линия, производная породы Wistar); экспериментальные группы: основная (травма СМ + немедленная гомотопическая имплантация фрагмента микропористого гидрогеля — инородное тело [п=10]); группы сравнения (травма СМ [п=16], травма СМ + имплантация химически идентичного макропористого гидрогеля NeuroGelTM [п=20]). Модель травмы — левостороннее пересечение половины СМ на уровне ТХ1; мониторинг функции задних конечностей (по шкале ВВВ); морфологическое исследование — стандартные гистологические методики; трансмиссионная электронная микроскопия. Результаты. Компрессия СМ биологически совместимым упругим инородным телом существенно ухудшает течение процессов регенерации; в сроки до 8 нед показатель функции (ПФ) задней ипсилатеральной конечности (ЗИК) у животных наименьший — (1,30±0,94) балла (по шкале ВВВ); через 3-4 мес ПФ ЗИК статистически значимо увеличивался до (2,35±0,95) балла (по шкале ВВВ), что, вероятно, обусловлено изменением формы инородного тела, уменьшением его объема, давления на СМ. Через 24 нед наблюдения ПФ ЗИК составил (8,45±0,92) балла (в группе NeuroGelTM) и (2,35±0,95) балла (в группе инородное тело). Инородное тело в период эксперимента, в отличие от фрагментов NeuroGelTM, не интегрировано в ткань СМ, окружено плотной фиброзной капсулой, практически не инфильтрировано тканевым компонентом. Морфологические изменения в противоположной доле СМ на уровне повреждения не выявлены.
Выводы. Апробированная модель удовлетворительно воспроизводит механический компонент влияния инородного тела на ткань СМ, признаки синдрома посттравматической спастичности; уменьшение компрессии СМ даже в отдаленном периоде травмы существенно улучшает процессы регенерации.
Ключевые слова: открытая проникающая травма спинного мозга; инородное тело позвоночного канала; экспериментальная модель спинальной травмы; регенерация спинного мозга; синдром посттравматической спастичности.
Украинский нейрохирургический журнал. — 2016. — №4. — С.16-25.
Вступ. Вщкрите проникне ураження хребта i СМ
— це неоднорщна група вщмшних в етiологiчному та епiдемiологiчному плат варiантiв спiнальноí травми. У мирний час основною причиною тако'|' травми е вогнепальне поранення (у 13-17% спостережень у структурi спiнальноí травми мирного часу [1]), рщко
— ножовi та iншi поранення [2-4]; травму виявляють переважно у чоловшв молодого вiку [2, 5], вщзна-чено тенденцiю до збiльшення и частоти у жiнок [6]; спостереження проникного поранення СМ в мирний час у д^ей — казу'стичш [7]. Переважання того чи шшого варiанту травми мае регiональну та в^ову специфiку. Так, у тдл^юв Пiвденноафриканського регiону до кiнця 70-х роюв минулого сторiччя частота ножового поранення становила 25% в структурi про-никно' спiнальноí травми [8]; у США у 1993 р. — 11% [9]. У д^ей наведет повщомлення про травмування СМ уламками скла, олiвцями, цвяхами, велосипедними шпицями [7, 10].
Вiдкрите ураження хребта i СМ е характерним видом спшально''' травми вiйськового часу [11, 12], причому, частота слтого уламкового ураження СМ у структурi бойово' травми збiльшуеться [13]. За даними аналiзу результатiв надання спецiалiзованоí медично' допомоги постраждалим у зон проведення антитеро-ристично' операцií, травма хребта становила 4,67% в структурi мшно-вибухового ураження [14].
Видiляють проникну та непроникну вщкриту хре-бетно-спинномозкову травму (залежно вщ порушен-ня цтюност твердоí оболонки СМ); за траекторiею руху снаряда стосовно хребтового каналу — на-скрiзне, тангеншальне, слiпе та дотичне ураження [13]. Патофiзiологiчний механiзм ураження СМ при проникнш травмi включае пряму мехашчну дiю, ко-моцiйний (concussive — шокуючий) та кавiтацiйний компоненти [1]. Кл^чш прояви залежать вiд локалЬ зацií, виду ушкодження, темпiв компреси СМ, вiку та iндивiдуальних особливостей потерптого. Видiляють струс (з повним регресом невролопчного дефiциту пiсля травми), забиття, розчавлення, анатомiчний та функцюнальний (клiнiчний) перерив, лацерацiю та стискання СМ, травматичний крововилив у хребтовий канал (епЬ та субдуральний, субарахнощальний, гематомiелiя), ураження корiнцiв СМ (травматичний радикул^) [15]. Розрiзняють гострий (2-3-тя доба), раннiй (до 2-3-го тижня), промiжний (до 2-3-го мЬ сяця) та тзнш (до 2-3-го року тсля травми) перiоди перебiгу вщкрита хребетно-спинномозковоí травми. Зважаючи на низьку частоту травми, тактика ведення таких потерптих не визначена [3]; загалом у раннь-ому та гострому перiодi вона включае спецiалiзованi нейрохiрургiчнi втручання (декомпресiя СМ, видален-ня стороншх тiл, реконструкцiя хребтового каналу, стаб^зашя хребта), показаннями у бтьшост спостережень е наявнiсть кл^чно значущого стискання СМ, лiквореí, потенцшно небезпечного стороннього тiла у хребтовому каналi [13, 15, 16]. Критерiями ефек-тивностi хiрургiчного лiкування е полтшення стану пацiента, значущий регрес невролопчних симптомiв, стабiльнiсть ушкодженого вщдту хребта; тимчасо-вим обмеженням надання хiрургiчноí допомоги при
TpaBMi СМ стороншм тiлом в умовах вшськових дiй е тяжкiсть стану потерптого, вщсутшсть необхiдноí квалiфiкацií xipypriB на промiжних етапах надання медичноí допомоги, збереження цЫсност та опорноí функци хребта (попри наявнiсть стороннього тта у хребтовому каналi).
Протягом усього перюду iснування медицини апрiорною вважають тезу про негативний вплив стороншх тт на навколишнi тканини та органи, за умови спшально!' травми це проявляеться попршен-ням невролопчного статусу потерптого, обмеженням процеав регенераци. Так, N.L. Karlins та ствавтори [17] повiдомили про значний регрес невролопчного дефщиту у пацiента 21 року тсля видалення уламка леза ножа з грудного вщдту хребта; R.J.M. Groen та ствавтори [18] описали спостереження потрапляння шипа електричного ската у тто TVIII хребця, вщтер-мшоване (через 4 тиж) видалення якого супровод-жувалося регресом больового синдрому та розладiв чутливосп.
Стороны тта хребтового каналу необхщно вида-ляти навiть за вщсутносп первинного неврологiчного дефiциту. N.O. Karim та спiвавтори [19] описали спостереження вщтермшовано'! радикулопати, спричинене м^рашею стороннього тiла з рiвня TXI-TXII до LIV-LV та регрес симптомiв пiсля видалення травмуючого об'екта. 1ншм причини поглиблення неврологiчного дефiциту за тривалого перебування стороннього тта у хребтовому каналi пов'язаш з виникненням шфекцшних ускладнень, формуванням напружено' посттравматично' юсти [20], реакцiями тканин: мщь провокуе виражене рубцювання i некроз тканини СМ [21], срiбло — слабшу та все ж значну вщповщь тканин [22]; нiкель та олово — вщповщь середньо' штенсивност, золото i платина — м^мальну [23]; сталь, залежно вiд хiмiчного складу, спричиняе реак-цií рiзноí iнтенсивностi, окиснення супроводжуеться iнфiльтрацiею навколишшх тканин iржею [20].
Отже, актуальшсть вивчення особливостей травми СМ стороншм ттом суттево зростае, iснуючi даш щодо особливостей перебiгу цього виду травми фрагментарш. Патофiзiологiчнi спiввiдношення мiж стороннiм тiлом та СМ багатокомпонентш, включають механiчний, хiмiчний, бiологiчний (активашя iмунноí та тканинноí вiдповiдi), можливо, електрофiзичний та iншi види впливу. 1зольоване дослiдження цих складових у клЫчних умовах неможливе, в умовах експерименту — проблематичне формування якiсноí групи порiвняння, тваринам якоí iмплантують анало-гiчний у хiмiчному плаш, проте, фiзично чи бiологiчно вщмшний матерiал (за такого дизайну дослщження вивчатимуть фiзичний та бiологiчний компоненти впливу). Виокремлення та iзольоване дослщження складових будь-якого, у тому чи^ клiнiчного явища е необхiдним елементом наукового пошуку, компонентом, з^тавним з вивченням явища в цтому.
У дослiдженнi наведенi результати моделю-вання проникноí хребетно-спинномозковоí травми з вщтворенням тривалого перебування солiдного, пружно-пластичного стороннього тта у порiвняннi з аналопчною у технiчному планi iмплантацiею фраг-
Стаття м'1стить рисунки, яю вдображаються в друкован'1Й версИ у в'дт'1нках срого, в електронн'1й — у кольор'1.
мента його xiMi4H0 щентичного аналога, вщмшного за параметрами мкроструктури (мкротектошки) та впливом на процеси регенераци.
Метою дослдження було вивчення клЫчних та морфолопчних особливостей впливу сторон-нього тта на перебiг спiнальноí травми в умовах експерименту.
Завдання дослдження: дослщити особливост динамiки процесiв регенерацií та синдрому спас-тичностi за вiдкритоí проникно!' спiнальноí травми з тривалим перебуванням бюсумюного пружно-плас-тичного стороннього тта, пстолопчж та ультраструк-турнi кореляти його впливу на переб^ модельовано' спiнальноí травми.
Матерiали i методи дослщження
Експериментальнi тварини та експеримен-тальнi групи
Дослщження проведенi на бiлих безпородних щурах-самцях (шбредна 20-рiчна лiнiя на базi породи Wistar; 1нститут нейрохiрургií iменi А.П. Ромоданова НАМН Украíни), вком 5,5 мiс, масою тiла 350 г, яких тримали у стандартних умовах, за звичного харчуван-ня. Сформован таю експериментальш групи:
1) група «сторонне тшо» — основна експери-ментальна група, тваринам якоí одразу пiсля травми СМ у зону ураження iмплантували шкропористий гiдрогель — еквiвалент стороннього тiла (n=10; мак-симальнi строки спостереження 24 тиж);
2) група «нейрогель» (перша група порiвнян-ня), тваринам якоí одразу пiсля травми СМ у зону ураження iмплантували фрагмент макропористого пдрогелю NeuroGel™ (n=20; максимальнi строки спостереження 26 тиж);
3) група «контроль», тваринам якоí у той же експериментальний сезон моделювали аналопчну травму СМ (n=16; максимальнi строки спостереження 24 тиж).
Пол'мерний матер'ал, що використовували для '1мплантацп
Макропористий пдрогель NeuroGel™ (пол/fN-(2-пдроксипроп'1л)-метакрилам'щ]) — комерцшний препарат, синтезований в лаборатори E. Pinet (FISO Technologies Inc., Quebec, Canada) шляхом гетеро-генноí полiмеризацií з подальшим очищенням, мак-ропросторовою консолiдацieю в спиртових i водяних ваннах та стерилiзацieю. Препарат неодноразово випробуваний для л^ування експериментальноí травми СМ [24-29], на нашу думку, один з найбтьш ефективних сучасних синтетичних матриксiв, що стимулюють регенерацiю СМ. Як сторонне тшо використовували суцтьний фрагмент пдрогелю з аналопчною первинною хiмiчною структурою, проте, бтьшим коефiцiентом просторовоí щтьносп, бiльшою механiчною тривкiстю та пружшстю.
Моделювання травми спинного мозку
Експериментальне дослщження проведене з до-триманням юнуючих норм бiоетики, регламентiв ро-боти з експериментальними тваринами, оптимальних сучасних протоколiв знеболення та тсляоперацшного догляду.
Оперативнi втручання виконували в умовах загального знеболення фiксованоí на спешальному операцiйному столику тварини шляхом (внутршньо-очеревинного введення сум/ш/ розчин/в ксилазину
[Sedazin, Biowet, Польща] 15 мг/кг i кетам1ну (Calypso, «Гедеон Р'хтер А.О.», Угорщина) 70 мг/кг, дотримуючи необхщного для наркозу ксилазином температурного режиму. Детально особливосп використаноí моделi спiнальноí травми (лiвобiчне переачення поперечника СМ — ЛПП) описан ранiше [30]. Пiсля нанесення травми СМ та самовтьного припинення кровотечi у тварин груп «контроль» в^но доступу в хребтовий канал прикривали фрагментом пiдшкiрноí фасцií, м'як тканини та шкiру в зон доступу наглухо зашивали крученими полiамiдними хiрургiчними нитками у два ряди вузлових ш^в. Дiлянку рани обробляли 5% спиртовим розчином йоду. У тварин групи «сторонне тшо» у рану СМ iмплантували фрагмент мкропорис-того пдрогелю розмiром 1 мм3; у тварин груп «нейрогель» — фрагмент нейрогелю аналопчного об'ему; операшю завершували описаним вище чином.
З метою профтактики iнфекцiйних ускладнень у задню шийну дiлянку тдшюрно вводили розчин бЬ цилiну-5 (ОАО «Киевмедпрепарат») у дозi 1 млн ОД на 1 кг маси тта (~150-200 тис ОД, 1 мл розчину на одну тварину). Як протизапальну та протинабрякову тера-тю застосовували внутршньоочеревинне введення розчину дексаметазону (KRKA, Словения) у дозi 6 мг/кг маси тта. П^ля цього тварини протягом 2-4 год ут-римували в примщенш з тдвищеною температурою повiтря (30°C), у подальшому — у спецiальних кликах по 3-6 особин при температурi у середньому 21-24°C, за умови постшного вентилювання примiщення та перiодичноí замiни тирсовоí пiдкладки.
Реeстрацiя функц'юнально)' активност заднiх юнщвок
Функцюнальну актившсть З1К та задньоí кон-тралатеральноí щодо зони травми кiнцiвки (ЗКК) оперованих тварин оцшювали за шкалою ВВВ, зап-ропонованою D.M. Basso, M.S. Beattie, J.C. Bresnahan [31, 32]. Детальний опис та деяк особливостi вико-ристаноí шкали розглянут нами ранiше [30]. Коротко зазначимо, що дiапазон шкали ВВВ становить 0-21 бал; у межах 0-11 балiв оцшюють рухову актившсть у кожному з трьох ключових суглобiв задньоí кiнцiвки, у межах 8-11 балiв — постановку стопи та тривал^ть пiдтримання маси тта задньою кшщвкою при пересуваннi по горизонтально поверхнi; принци-пи оцшки функцií вище 11 балiв не наводимо [30]. Достовiрна оцiнка руховоí активностi ЗКК можлива лише у дiапазонi 15-18 балiв i за умови функци З1К на рiвнi понад 12 балiв, тому у данш роботi функцiю ЗКК не оцшювали.
ПФ З1К оцiнювали, починаючи з 7- доби пiсля оперативного втручання, з огляду на етичний регламент роботи з експериментальними тваринами. Тривал^ть спостереження у групах «контроль» та «сторонне тшо» 24 тиж, у груш «нейрогель» — 26 тиж.
Морфолопчн'1 дослдження
Тварин виводили з експерименту шляхом пе-редозування наркотичних речовин, дтянку хребта довжиною 5 см, що включала зону виконання ЛПП, видаляли i вмщували у 10% розчин нейтрального формалшу.
Для формування поздовжшх оглядових зрiзiв пер-винно фксоваш фрагменти СМ вилучали з навколиш-жх тканини, вщмивали у 0,1 молярному фосфатному буферi та поздовжньо нарiзали на автоматизованому
вiбрацiйному MiKp0T0Mi (Leica VT 1000A, Ымеччина), формуючи зрiзи товщиною 80 мкм. Зрiзи вмщували на предметне скло в бальзам для препара^в (Aqua-Mount, Sigma, Ымеччина), вкривали покривним склом. Фотоф^сащю здiйснювали фотокамерою з оптичним та цифровим збтьшенням "AmScopeMU900" (Китай).
Для пстолопчного дослiдження первинно фасован фрагменти СМ вилучали з хребта, виакали дiлянку навколо ЛПП (5 мм), вмщували у 20% розчин формалшу, протягом 1 доби витримували у розчинах етилового спирту зростаючоТ концентраци (70°, 96° i 96°), хлороформi (24 год); далi — у хлороформi та парафiнi, формували парафшову заливку. Зрiзи фар-бували за стандартними протоколами гематоксилшом та еозином, тюншом (за Нiсслем). Аналогову фотофк-сацiю мiкропрепаратiв здiйснювали на св™ооптично-му мiкроскопi Axiophot (OPTON, Ымеччина).
Для електронно-м^роскотчного дослiдження фрагменти тканини СМ поряд з зоною ЛПП об'емом 1 мм3 видаляли вщразу тсля виведення тварини з експерименту, фксували в сумiшi 4% параформаль-дегiду, 2,5% глутаральдегiду i 4% сахарози на 0,1 молярному фосфатному буферi (рН=7,4) з подаль-шою дофiксацieю в 1% розчиш чотириокису осмiю, зневоднювали в зростаючих концентрацiях етанолу i оксипропiлену, заливали сумшшю епоксидних смол (епон-аралдит). Для прицтьного ультратомування i поглибленоТ оцшки отриманих даних з епоксидних блоюв виготовляли напiвтонкi зрiзи товщиною 100 мкм, забарвлювали Тх метиленовим сишм, пiронiном i переглядали в св™ооптичному мiкроскопi Axiophot (OPTON, Нiмеччина). Ультратоню зрiзи товщиною 60 мкм отримували на ультратомах LKB (Швешя) i Reicherdt-Jung (Австрiя), забарвлювали за Reynolds та переглядали в електронному м^роскот ЕМ-400Т (PHILIPS, Нщерланди).
Статистична обробка отриманих результат'§в
Статистична обробка даних мошторингу функцiТ заднiх кшщвок проведена за допомогою програмного пакету Statistica 6.0 на персональному комп'ютерк Використовували непараметричний U-тест Мана-УТтнi. Статистичну значущють рiзницi середнiх значень ПФ З1К в межах групи впродовж перюду експерименту оцiнювали за УТлкоксоном, зв'язок i спрямованiсть Тх змш — за допомогою рангового ко-ефщгёнту Сгнрмена.
Результати та ix обговорення
Динамка процес 'в регенерацп в експериментальних групах
Дослiдження репрезентативностi груп «контроль» та «нейрогель» щодо модельованих у них експеримен-тальних ситуацiй з залученням нако-пичених протягом 2006-2015 рр. даних свщчило про типовi ознаки виновного процесу у цих групах.
Аналiз результатiв дослiдження динамки ПФ З1К у грут «сторонне тiло» свiдчив про суттeвi вiдмiнностi перебiгу спiнальноТ травми: середне значення ПФ З1К в iнтервалi вiд 2-го до 7-го тижня було найменшим у межах експерименту
— (1,30±0,94) бала (за шкалою ВВВ). У перюд з 12-го до 16-го тижня вщзначали статистично значуще (вiдповiдно р=0,043 i р=0,036) збiльшення ПФ З1К до (2,5±0,84) бала (за шкалою ВВВ); на юнець 24-го тижня — деяке зменшення — до (2,35±0,95) бала (рис. 1). Це дозволило припустити наявшсть суттевих вщмшностей процесiв регенерацií у вщдалеш строки пiсля травми за наявност дослiджуваного варiанту стороннього тiла, ^ як свiдчать наведенi нижче результати морфолопчного дослiдження, може бути пов'язане з суттевим регресом об'ему стороннього тта протягом 3-4 мю тсля iмплантацií.
Динамiка ПФ З1К у групi «контроль» близька до наведено! в групi «сторонне тшо». Протягом першого мiсяця спостерiгали збтьшення ПФ З1К з (1,0±0,35) до (1,66±0,54) бала (за шкалою ВВВ); через 8 тиж — статистично незначуще зменшення
— до (1,19±0,48) бала (за шкалою ВВВ); через 16 тиж
— статистично значуще вщновлення — до (1,63±0,46) бала, через 24 тиж — стабЫзашю — (1,59±0,49) бала. Протягом усього перюду експерименту не доведена статистична значущють рiзницi ПФ З1К мiж група-ми «сторонне тiло» та «контроль», м^мальну величину р-значення реестрували на 3-му тижш спостереження (р=0,1347), що вiдповiдало одному з найбтьших значень рiзницi мiж показниками (0,26 бала за шкалою ВВВ).
Незважаючи на щентичшсть первинноí хiмiчноí структури обох iмплантатiв, íх вплив на процеси ре-генерацií рiзний: рiзниця ПФ З1К мiж групами «нейрогель» та «сторонне тшо», починаючи з 3-го тижня експерименту i до його завершення, практично не змшювалася i становила приблизно 6 балiв (за шкалою ВВВ), через 24 тиж — вщповщно (8,45±0,92) i (2,35±0,95) бала.
Динамiка рiвня спастичностi в групах «контроль» та «нейрогель» аналопчна, рiзнилася кть-кiсно; в групi «сторонне тшо» вона складна, якiсно вiдмiнна вщ динамiки у двох iнших групах: протягом перших 3 тиж спостер^али збтьшення ступеня спас-тичностi вщ (2,3±0,11) до (2,7±0,15) бала (за шкалою Ashworth); через 4-6 тиж — значне збтьшення — до (3,6±0,2) бала; через 7 тиж — стабЫзашя, з 8-го тижня — зменшення до (2,7±0,3) бала (рис. 2).
В грут «сторонне тшо» встановлена обернена кореляшя мiж ступенем спастичност^ оцшеним за
Рис. 1. Динамика ПФ З1К в експериментальних групах.
S ^
<л g
3,8 3,6
0 <
1 § 3'2
У 5 3
ID ¿
5 3 2,8
JZ m
и
2,6 2,4
2,2
r \ / \
i
! 1 1
\ 1
л \
/ > \ * т/
\ \ т ä / >
X V г^Г : - . . J
w w w •— i-' К
—■— спастичшсть л - -•- - функцм 3IK
Ш
2,2
1,6 E
1,4
1,2
1 2 3 4 5 6 7 8 12 16 20 24 Тривалкть спостереження, тиж
Рnc. 2. Поpiвняльнa динaмiкa ПФ 3IK тa cтyпeня cпacтичноcтi 3IK y твapин гpyпи «cтоpоннe тто». Плaнки поxибок y точкax кpивоï ПФ 3IK нe нaвeдeнi чepeз iнший мacштaб шкaли тa cepeдньоï вeличини поxибки.
шкaлою Ashworth, тa ПФ 3IK; в гpyпax «нeйpогeль» тa «контpоль» — cna6a пpямa коpeляцiя динaмiки циx по^зниюв.
Пpотягом пepiодy eкcпepимeнтy пpояви тяжкого xpонiчного больового cиндpомy y дшянц 3IK (ayтофa-гiя [33]) виявлeнi y 12,5% твapин гpyпи «контpоль»,
y гpyпax «cтоpоннe тiло» тa «нeйpо-2,4 m гeль» — в^утш.
Мoрфoлoгiчнi ocoбливocтi nepe6iry cпiнaльнoï травми за нaявнocтi cтoрoнньoгo тла
Haтивний нeйpогeль cyттeво вiдpiзняeтьcя вщ мiкpопоpиcтого aнaлогy, пepeдyciм, cepeднiм
попepeчним пepepiзом aмоpфниx кaнaлiв мiж о^углими cepпaнковими eлeмeнтaми peчовини (рnc. ЗА): щтьшсть пpоcтоpового pозтaшyвaння пpyжноï peчовини y мiкpопоpиcтомy гiдpогeлi (стоpоннe тло, рж. ЗБ) знaчно бiльшa. Pозмipи щiльниx eлeмeнтiв мiкpопоpиcтого гiдpогeлю cyттeво мeншi, нiж eлeмeнтiв NeuroGel™.
Моpфологiчнi змiни в зон iмплaнтaцiï cтоpоннього тiлa cyттeво piзнилиcя вiд тaкиx зa iзольовaноï тpaвми aнaлогiчного виду [30] тa iмплaнтaцiï гiдpогeлю [29].
Чepeз 24 тиж eкcпepимeнтy зонa iмплaнтaцiï cтоpоннього ™a мaкpо-cкопiчно бiльшe нaгaдyвaлa зону тpaвми y твapин гpyпи «контpоль», нiж зону iмплaнтaцiï гiдpогeлю: виявлeнe знaчнe змeншeння локaльного об'ему СМ, лiвобiчнa дeфоpмaцiя тa cтоншeння, змeн-шeння об'ему бiлоï peчовини, cyттeвi змiни cтpyктypи СМ (рnc. 4А). Стоpоннe тiло, нa вiдмiнy вiд iмплaн-
Рм. З. М^офото. Peчовинa NeuroGeITM (А) тa його мiкpопоpиcтого aнaлогy (Б, стоpоннe тло). Зaбapвлeння гeмaтокcилiном тa eозином (А) тa тiонiном зa Hiccлeм (Б). Зб. x50 (А), x20 (Б).
Р^. 4. Поздовжнiй зpiз фiкcовaного СМ пicля iмплaнтaцiï cтоpоннього тiлa (А) тa фpaгмeнтa NeuroGelTM (Б) чepeз 25 тиж cпоcтepeжeння. Iмплaнтaти зaзнaчeнi cтpiлкaми. c — кayдaльний кiнeць; r — pоcтpaльний кiнeць; c.c. — цeнтpaльний кaнaл СМ; compr — компpeмовaнa дтян^ СМ; NG — iмплaнтовaний фpaгмeнт NeuroGeITM; R — пpaвоpyч; L — лiвоpyч. 36.x3,5 (А), x8 (Б). Мacштaб — 2,5 мм (А), 1 мм (Б).
тованого фрагмента нейрогелю, не просвiчувалося при дюфаноскопп, що не характерне для нейрогелю в аналопчш строки спостереження. Характерне фор-мування единого конгломерату стороннього тта з оболонками СМ, асощащя його з масою СМ. Аналопчну реакшю сполучноí тканини вiдзначали в грут «ней-рогель», меншою мiрою — в грут «контроль». Бта речовина СМ на боц ураження стоншена, бiльшою мiрою — каудально вщ зони травми.
На оглядових зрiзах, забарвлених гематоксилiном та еозином, ц особливостi яскраво вираженi (рис. 5А, Б): на вщмшу вiд об'емно! зони щiльно штегрова-ного фрагмента пдрогелю, заповненого численними виростами глiофiброзноí тканини, об'ем стороннього тiла у порiвняннi з таким одразу тсля iмплантацií, суттево зменшений, слабо асоцшований з щiльною мономорфною фiброзною капсулою, мютить невелику кiлькiсть сполучноí тканини. Рубцева тканина навколо iмплантата в аналопчш строки певною мiрою нагадуе наведену при моделюванш пересiчення половини СМ [30], проте, характерна ч^ка просторова iзоморф-
нiсть i структуровашсть, щiльнiсть волоконного та бiднiсть кл^инного компоненту.
Гiстологiчне дослiдження iмплантатiв обох видiв пiдтверджуе зазначенi припущення: залишковий фрагмент стороннього тта слабо асоцмований з щть-ною сполучнотканинною капсулою (рис. 6А), щтьш округлi елементи мiкропористого гiдрогелю меншi, нiж елементи NeuroGelTM (рис. 6А, Б); характерш мiнiмальна iнфiльтрацiя клiтинними компонентами, висока щтьшсть пружноí речовини мiкропористого пдрогелю (рис. 6А). Ц змiни суттево вiдрiзнялися вiд притаманною для iмплантованих фрагментiв NeuroGelTM (рис. 6Б), детально описаних нами раш-ше [29].
За даними електронно-м^роскотчного дослщ-ження речовини СМ тварин групи «сторонне тшо» товща гiдрогелю представлена численними щтьно розташованими фрагментами, без ознак проростання новоутворених нервових волокон i клiтин сполучноí тканини. 1псилатерально нижче зони iмплантацií ви-являли «темш» деструктивно-змiненi мотонейрони з
Рис. 5. М^рофото. Оглядовi поперечнi гiстологiчнi зрiзи СМ на рiвнi iмплантацií фрагмента NeuroGelTM (А) та стороннього тта (Б) через 25 тиж спостереження. L — лiворуч; Я — праворуч; соп^ — контралатеральна частка СМ; с.с. — центральний канал; NG — iмплантований фрагмент NeuroGelTM; залишковий фрагмент стороннього тiла окреслений пунктиром та обмежений стртками. Забарвлення гематоксилшом та еозином. Зб.х20.
Рис. 6. Мкрофото. Структура стороннього тта (А) у порiвняннi з структурою NeuroGelTM в аналогiчнi строки спостереження (25-й тиждень). Речовина пдрогелю на обох мкрофото безбарвна, представлена численними глибчастими фрагментами, мiж якими розташований глiофiброзний матрикс (Б) або поодиною ^тинш елементи (А). Забарвлення гематоксилшом та еозином (А), гематоксилшом та ткрофуксином (Б). Зб. х400 (А), х200 (Б).
пщвищеною щтьшстю дифузного ядерного та цитоп-лазматичного вмюту, ексцентрично (часто — навколо нуклеолеми) розташованим ядерцем, численними цитоплазматичними вакуолями, насамперед, м^охон-дрiального походження, зменшеною кiлькiстю вiльних рибосом i полном, значним збiльшенням кiлькостi лiзосом. Елементи нейропшю набряклi, дендрити — з просв™еною дендроплазмою, зменшеним вмiстом та локальною вакуолiзацieю структурних компонентiв. Синаптичний апарат представлений численними, неха-рактерними для норми, набряклими аксо-дендритними синапсами з електронно-прозорою аксо- i дендроплазмою, дещо зменшеною осмiофiльною активною зоною, нечисленними, згрупованими поблизу синаптичноТ щтини або центрально, iнколи аглютинованими си-наптичними везикулами, набряклими мiтохондрiями з локально зруйнованими кристами. Таю змши пресина-птичного апарату можуть бути проявом ппокси тканин та порушення метаболiзму катехоламiнiв [34]. Бта речовина iпсилатеральноТ частки СМ мютила ппертро-фованi олiгодендроцити без ознак ультраструктурних змш; мieлiнiзованi аксони навколо ол^одендрогли на тлi поширеного мiжламелярного набряку характери-зувалися значним ураженням або втратою елементiв цитоскелету, просв™еною аксоплазмою, набухан-ням мiтохондрiй рiзного ступеня, iнодi — тотальною вакуолiзацieю, руйнуванням внутрiшньоТ мембрани, поодинокими залишками крист.
У нейронах протилежноТ частини СМ на рiвнi iмплантацiТ стороннього тша у строки спостереження 24 тиж не виявляли св™ооптичних ознак дегенераци чи вираженоТ дисфункцiТ (рис. 7А, Б, В), як i в шших експериментальних групах [30]. В арш речовинi СМ виявлеш ознаки дистрофiчних змiн: наявнiсть реактивно та деструктивно змшених мотонейрошв, ядро та цитоплазма пiдвищеноТ осмюфтьност, набряклi мiтохондрiТ, часткова втрата крист, зменшення кшь-костi вiльних рибосом та полюом. Деструктивнi змiни нейропшю ароТ речовини та елементiв бшоТ речовини СМ помiрно вираженi, компенсаторы.
Висновки. 1. Використана модель задовшьно вщтворюе умови вiдкритоТ проникноТ травми СМ з три-валим перебуванням стороннього тша та поступовим швелюванням його мехашчноТ дiТ, дозволяе вивчити патофiзiологiчнi механiзми обмеження процесiв реге-нерацiТ пiд впливом тривалоТ компреси СМ.
2. Компресiя СМ апробованим варiантом стороннього тiла суттево попршуе функцiональну регенерацiю СМ, поглиблюе синдром спастичносп. Поступове зменшення тиску стороннього тша на тканину СМ у вщдаленому перiодi травми супровод-жуеться регресом основних неврологiчних симптомiв, що обгрунтовуе необхiднiсть усунення компремуючоТ дiТ стороннього тiла навiть у вщдаленому перiодi спiнальноТ травми.
3. Морфолопчш змiни вiтальностi та функцюналь-ноТ активностi нейронiв контралатеральноТ частини СМ свщчать про можливостi ТТ залучення до функцю-нальноТ регенераци.
4. Використання запропонованоТ моделi для вщ-творення синдрому посттравматичноТ спастичносп, зважаючи на його виражешсть та однорщшсть в ек-спериментальнiй груш, сприятиме оптимiзацiТ таких дослiджень.
Рис. 7. Мкрофото. Мотонейрон (А), нейрони поверхневих oiapiB заднього рогу (Б) та нейроцити прилегло! до стороннього тша дшянки контралатеральноТ частини СМ (В) через 25 тиж спостереження. Забарвлення тюншом за Нюслем. Зб.х400.
Список лiтератури
1. Civilian gunshot injuries of the spinal cord: a systematic review of the current literature / G.S. Sidhu, A. Ghag, V. Prokuski [et al.] // Clin. Orthop. Relat. Res. - 2013. - V.471, N12. - P.3945-3955.
2. Lipschitz R. Stab wounds of the spinal cord / R. Lipschitz, J. Block // Lancet. - 1962. - V.2, N7248. - P.169-172.
3. Shahlaie K. Nonmissile penetrating spinal injury. Case report and review of the literature / K. Shahlaie, D.J. Chang, J.N. Anderson // J. Neurosurg. Spine. - 2006. - V.4, N5.
- P.400-408.
4. Spinal cord injury caused by stab wounds: incidence, natural history, and relevance for future research / E.J. McCaughey, M. Purcell, S.C. Barnett, D.B. Allan // J. Neurotrauma. - 2016.
- V.33, N15. - P.1416-1421.
5. Gunshot injuries in the spine / T.E. de Barros Filho, A.F. Cristante, R.M. Marcon, A. Ono, R. Bilhar // Spinal Cord.
- 2014. - V.52, N7. - P.504-510.
6. A multicenter evaluation of whether gender dimorphism affects survival after trauma / C.D. Wohltmann, G.A. Franklin, P.W. Boaz, F.A. Luchette, P.A. Kearney, J.D. Richardson, D.A. Spain // Am. J. Surg. - 2001. - V.181, N4. - P.297-300.
7. Lavelle W.F. When a broken pencil is more than just a broken
pencil / W.F. Lavelle, L.C. Allen // Spine J. - 2005. - Vol. 5. - P. 471-474.
8. Peacock W.J. A review of 450 stab wounds of the spinal cord / W.J. Peacock, R.D. Shrosbee, A.G. Key // S. Afr. Med. J.
- 1977. - V.51, N26. - P.961-964.
9. Incidence, characteristics, and outcome of spinal cord injury at trauma centers in North America / R.E. Burney, R.F. Maio, F. Maynard, R. Karunas // Arch. Surg. - 1993. - V.128, N5.
- P.596-609.
10. MR imaging of penetrating spinal trauma / S. Moyed, K. Shanmuganathan, S.T. Mirvis, A. Betkel, M. Rothman // J. Roentgenol. - 1999. - V.173, N5. - P.1387-1391.
11. Are spine injuries sustained in battle truly different? / J.A. Blair, J.C. Patzkowski, A.J. Schoenfeld, J.D. Cross Rivera, E.S. Grenierm, R.A. Lehman, J.R. Hsu // Spine J. - 2012.
- V.12, N9. - P.824-829.
12. Spinal cord injury resulting from gunshot wounds: a comparative study with non-gunshot causes / Ü. Güzelkügük, Y. Demir, S. Kesikburun, B. Aras, F. Yavuz, E. Ya?ar, B. Yilmaz // Spinal Cord. - 2016. - V.54, N9. - P.737-741.
13. Вогнепальш ушкодження центрально!' нервовоТ системи / М.€. Пол1щук, В.1. Старча, €.1. Слинько, А.Х. Завальнюк.
- Тернопть: ТДМУ, 2005. - 184 с.
14. Клшко-нозолопчна та кл1н1ко-анатом1чна характеристика постраждалих i3 мшно-вибуховою травмою на ранньому госттальному етат надання медичноТ' допомоги в умовах сучасних бойових дш на прикладi проведення антитерористичноТ операци на сходi УкраТ'ни / С.О. Гур'ев, Д.1. Кравцов, А.В. Ордатш, В.€. Казачков // Хiрургiя УкраТ'ни. - 2016. - №1. - С.7-11.
15. Нейрохiрургiя: тдручник / В.1. Цимбалюк, Б.М. Лузан, 1.П. Дмитерко, М.О. Марущенко, В.В. Медведев, О.1. Троян; за ред. акад. В.1. Цимбалюка. - Вшниця: Нова Книга, 2011. - 304 с.
16. Оружейно-взрывные ранения нервной системы: монография / В.И. Цымбалюк, В.В. Могила, К.В. Семкин,
C.В. Куртеев; под ред. В.И. Цымбалюка, В.В. Могилы.
- Симферополь, 2008. - 274 с.
17. Karlins N.L. Computed tomography for the evaluation of knife impalement injuries: case report / N.L. Karlins, G. Marmolya, N. Snow // J. Trauma. - 1992. - V.32, N5. - P.667-668.
18. Spinal cord injury with a stingray spine / R.J.M. Groen, E.A. Kafiluddin, H.L. Hamburger, E.J.F.H. Veldhuizen // Acta Neurochir. (Wien). - 2002. - V.144, N5. - P.507-508.
19. Spontaneous migration of a bullet in the spinal subarachnoid space causing delayed radicular symptoms / N.O. Karim, M.W. Nabors, M. Golocovsky, F.D. Cooney // Neurosurgery.
- 1986. - V.18, N1. - P.97-100.
20. Jones F.D. Delayed myelopathy secondary to retained intraspinal metallic fragment: case report / F.D. Jones, R.E. Woosley // J. Neurosurg. - 1981. - V.55, N6. - P.979-982.
21. Retained intracranial metallic foreign bodies. Report of two cases / K. Ott, E. Tarlov, R. Crowell, N. Papadakis // J. Neurosurg. - 1976. - V.44, N1. - P.80-83.
22. McFadden J.R. Tissue reactions to standard neurosurgical metallic implants / J.R. McFadden // J. Neurosurg. - 1972.
- V.36, N5. - P.598-603.
23. Sights W.P. The fate of retained intracerebral shotgun pellets. An experimental study / W.P. Sights, R.J. Bye // J. Neurosurg. - 1970. - V.33, N6. - P.646-653.
24. Reconstruction of the transected cat spinal cord following NeuroGel implantation : axonal tracing, immunohistochemical and ultrastructural studies / S. Woerly, V.D. Doan, N. Sosa, J. de Vellis, A. Espinosa-Jeffrey // Int. J. Dev. Neurosci. - 2001.
- V.19, N1. - Р.63-83.
25. Prevention of gliotic scar formation by NeuroGel allows partial endogenous repair of transected cat spinal cord / S. Woerly, V.D. Doan, N. Sosa, J. de Vellis, A. Espinosa-Jeffrey // J. Neurosci. Res. - 2004. - V.75, N2. - P.262-272.
26. Spinal cord repair with PHPMA hydrogel containing RGD peptides (NeuroGel) / S. Woerly, E. Pinet, L. de Robertis,
D. van Diep, M. Bousmina // Biomaterials. - 2001. - V.22, N10. - Р.1095-1111.
27. Spinal cord reconstruction using NeuroGel implants and functional recovery after chronic injury / S. Woerly, V.D. Doan, F. Evans-Martin, C.G. Paramore, J.D. Peduzzi // J.
Neurosci. Res. - 2001. - V.66, N6. - Р.1187-1197.
28. Expression of heat shock protein (HSP)-25 and HSP-32 in the rat spinal cord reconstructed with Neurogel / S. Woerly, O. Awosika, P. Zhao, C. Agbo, F. Gomez-Pinilla, J. de Vellis, A. Espinosa-Jeffrey // Neurochem. Res. - 2005. - V.30, N6-7. - P.721-735.
29. Цымбалюк В.И. Спинной мозг. Элегия надежды: монография / В.И. Цымбалюк, В.В. Медведев. - Винница: Нова Книга, 2010. - 944 с.
30. Модель переачення половини поперечника спинного мозку. Частина I. Техшчш, патоморфолопчш та клшко-експериментальш особливост / В.1. Цимбалюк, В.В. Медведев, В.М. Семенова, Н.Я. Гридша, Ю.Ю. Сенчик, О.М. Величко, С.М. Дичко, В.В. Васлович // Укр. нейрохiрург. журн. - 2016. - №2. - С.18-27.
31. Methods for behavioral testing of spinal cord injured rats / J. Sedy, L. Urdzikovа, P. Jendelovа, E. Sykovа // Neurosci. Biobehav. Rev. - 2008. - V.32, N3. - P.550-580.
32. Burke D.A. Basso, Beattie, and Bresnahan scale locomotor assessment following spinal cord injury and its utility as a criterion for other assessments / D.A. Burke, D.S.K. Magnuson // Springer Protocols Handbooks; ed. J. Chen, X.-M. Xu, Z.C. Xu, J.H. Zhang. - Humana Press, 2012. - V.2. Animal Models of Acute Neurological Injuries II: Injury and Mechanistic Assessments. - 718 p.
33. Модель поперечного переачення половини спинного мозку. Частина II. Стан нервово-м'язового апарату, синдром посттравматично'!' спастичност та хрошчний больовий синдром / В.1. Цимбалюк, В.В. Медведев, Н.Я. Гридша, Ю.Ю. Сенчик, Л.М. Сулш, М.М. Татарчук, О.Ь. Величко, С.М. Дичко, Н.Г. Драгунцова // Укр. нейрохiрург. журнл. - 2016. - №3. - С.9-17.
34. Боголепов Н.Н. Ультраструктура мозга при гипоксии / Н.Н. Боголепов. - М.: Медицина, 1979. - 168 с.
References
1. Sid hu GS, Ghag A, Prokuski V, Vaccaro AR, Radcliff KE. Civilian gunshot injuries of the spinal cord: a systematic review of the current literature. Clin Orthop Relat Res. 2013;471(12):3945-55. doi:10.1007/s11999-013-2901-2. PMID:23479233.
2. Lipschitz R, Block J. Stab wounds of the spinal cord. Lancet. 1962;2(7248):169-72. PMID:14465744.
3. Shahlaie K, Chang DJ, Anderson JN. Nonmissile penetrating spinal injury. Case report and review of the literature. J Neurosurg Spine. 2006;4(5):400-8. PMID:16703908.
4. McCaughey EJ, Purcell M, Barnett SC, Allan DB. Spinal cord injury caused by stab wounds: incidence, natural history, and relevance for future research. J Neurotrauma. 2016;33(15):1416-21. doi:10.108 9/neu.2015.4375. PMID:26825180.
5. de Barros Filho TE, Cristante AF, Marcon RM, Ono A, Bilhar R. Gunshot injuries in the spine. Spinal Cord. 2014;52(7):504-10. doi:10.1038/sc.2014.56. PMID:24777161.
6. Wohltmann CD, Franklin GA, Boaz PW, Luchette FA, Kearney PA, Richardson JD, Spain DA. A multicenter evaluation of whether gender dimorphism affects survival after trauma. Am J Surg. 2001;181(4):297-300. PMID:11438262.
7. Lavelle WF, Allen LC. When a broken pencil is more than just a broken pencil. Spine J. 2005; 5: 471-4, PMID:16106562.
8. Peacock WJ, Shrosbee RD, Key AG. A review of 450 stab wounds of the spinal cord. S Afr Med J. 1977;51(26):961-4. PMID:888030.
9. Burney RE, Maio RF, Maynard F, Karunas R. Incidence, characteristics, and outcome of spinal cord injury at trauma centers in North America. Arch Surg. 1993;128(5):596-609. PMID:8489395.
10. Moyed S, Shanmuganathan K, Mirvis ST, Bethel A, Rothman M. MR imaging of penetrating spinal trauma. J Roentgenol. 1999;173:1387-91. doi:10.2214/ajr.173.5.10541126. PMID:10541126.
11. Blair JA, Patzkowski JC, Schoenfeld AJ, Cross Rivera JD, Grenier ES, Lehman RA, Hsu JR. Are spine injuries sustained in battle truly different? Spine J. 2012;12(9):824-9. doi:10.1016/j.spinee.2011.09.012. PMID:22000726.
12. Güzelkügük Ü, Demir Y, Kesikburun S, Aras B, Yavuz F, Ya?ar E, Yilmaz B. Spinal cord injury resulting from gunshot wounds: a comparative study with non-gunshot causes.
Spinal Cord. 2016;54(9):737-41. doi: 10.1038/sc.2016.29. PMID:26927292.
13. Polishchuk MYe, Starcha VI, Slynko Yel, Zavalniuk AKh. Vognepalni ushkodzhennia centralnoyi nervovoyi systemy [Gunshot injures of the central nervous system]. Ternopil: TMDU; 2005. Ukrainian.
14. Guriev SO, Kravtsov DI, Ordatiy AV, Kazachkov VYe. Clinical, nosological and anatomical aspects of mine-blast trauma victims on the early hospital care stage in modern warfare [Case study: anti-terrorist operation in eastern Ukraine]. Surgery of Ukraine. 2016;1:7-11. Ukrainian.
15. Tsymbaliuk VI, Luzan BM, Dmyterko IP, Marushchenko MO, Medvediev VV, Troyan OI. Nejrokhirurgia: pidruchnyk [Neurosurgery: Handbook]. Vinnytsa: Nova Knyha; 2011. Ukrainian.
16. Tsymbaliuk VI, Mogila VV, Semkin KV, Kurteev SV. Oruzhejno-vzryvnyie ranenia nervnoj sistemy: monografía [Weapons-explosive wounds of the nervous system: monography] Simferopol; 2008. Russian.
17. Karlins NL, Marmolya G, Snow N. Computed tomography for the evaluation of knife impalement injuries: case report. J Trauma. 1992;32(5):667-8. PMID:1588658.
18. Groen RJM, Kafíluddin EA, Hamburger HL, Veldhuizen EJFH. Spinal cord injury with a stingray spine. Acta Neurochir. (Wien). 2002;144(5):507-8. doi:10.1007/s007010200075. PMID:12111510.
19. Karim NO, Nabors MW, Golocovsky M, Cooney FD. Spontaneous migration of a bullet in the spinal subarachnoid space causing delayed radicular symptoms. Neurosurgery. 1986;18(1):97-100. PMID:3945385.
20. Jones FD, Woosley RE. Delayed myelopathy secondary to retained intraspinal metallic fragment: case report. J Neurosurg. 1981;55(6):979-82. doi:10.3171/ jns.1981.55.6.0979. PMID:7299474.
21. Ott K, Tarlov E, Crowell R, Papadakis N. Retained intracranial metallic foreign bodies. Report of two cases. J Neurosurg. 1976;44(1):80-3. doi:10.3171/jns.1976.44.1.0080. PMID:1104779.
22. McFadden JR. Tissue reactions to standard neurosurgical metallic implants. J Neurosurg. 1972;36(5):598-603. doi:10.3171/jns.1972.36.5.0598. PMID:5026546.
23. Sights WP, Bye RJ. The fate of retained intracerebral shotgun pellets. An experimental study. J Neurosurg. 1970;33(6):646-53. doi:10.3171/jns.1970.33.6.0646. PMID:5482795.
24. Woerly S, Doan VD, Sosa N. de Vellis J, Espinosa-Jeffrey A. Reconstruction of the transected cat spinal cord following NeuroGel implantation : axonal tracing, immunohistochemical and ultrastructural studies. Int J Dev Neurosci. 2001;19(1):63-83. PMID:11226756.
25. Woerly S, Doan VD, Sosa N. de Vellis J, Espinosa-Jeffrey A. Prevention of gliotic scar formation by NeuroGel allows partial endogenous repair of transected cat spinal cord. J Neurosci Res 2004;75(2):262-72. doi:10.1002/jnr.10774. PMID:14705147.
26. Woerly S, Pinet E, de Robertis L, van Diep D, Bousmina M. Spinal cord repair with PHPMA hydrogel containing RGD peptides (NeuroGel). Biomaterials. 2001;22(10):1095-111. PMID:11352090.
27. Woerly S, Doan VD, Evans-Martin F, Paramore CG, Peduzzi JD. Spinal cord reconstruction using NeuroGel implants and functional recovery after chronic injury. J Neurosci Res. 2001;66(6):1187-97. doi:10.1002/jnr.1255. PMID:11746452.
28. Woerly S, Awosika O, Zhao P, Agbo C, Gomez-Pinilla F, de Vellis J, Espinosa-Jeffrey A. Expression of heat shock protein (HSP)-25 and HSP-32 in the rat spinal cord reconstructed with Neurogel. Neurochem Res. 2005;30(6-7):721-35. doi:10.1007/s11064-005-6866-8. PMID:16187209.
29. Tsymbaliuk VI, Medvediev VV. Spinnoj mozg. Elegia nadezhdy [Spinal cord. Elegy of hope]. Vinnitsa: Nova Knyga; 2010. Russian.
30. Tsymbaliuk V, Medvediev V, Semenova V, Grydina N, Senchyk Yu, Velychko O, Dychko S, Vaslovych V. [The model of lateral spinal cord hemisection. Part I. The technical, pathomorphological, clinical and experimental peculiarities]. Ukrainian Neurosurgical Journal. 2016;(2):18-27. Ukrainian. http://theunj.org/article/view/72605.
31. Sedy J, Urdzikova L, Jendelova P, Sykova E. Methods for behavioral testing of spinal cord injured rats. Neurosci Biobeha. Rev. 2008;32(3):550-80. doi:10.1016/ j.neubiorev.2007.10.001. PMID:18036661.
32. Burke DA. Basso, Beattie, and Bresnahan scale locomotor assessment following spinal cord injury and its utility as a criterion for other assessments. In: Burke DA, Magnuson DSK. Springer protocols handbooks. Animal models of acute neurological injuries ii: injury and mechanistic assessments; eds. J Chen, X-M Xu, ZC Xu, JH Zhan. Humana Press, 2012;2.
33. Tsymbaliuk V, Medvediev V, Grydina N, Senchyk Yu, Suliy L, Tatarchuk M, Velychko O, Dychko S, Draguntsova N. [The model of spinal cord lateral hemisection. Part II. State of the neuromuscular system, syndrome of post-injury spasticity and chronic pain syndrome]. Ukrainian Neurosurgical Journal. 2016;(3):9-17. Ukrainian. http://theunj.org/article/ view/78766.
34. Bogolepov NN. Ultrastruktura mozga pri gipoksii [Ultrastructure of the hypoxic brain]. Moscow: Medicine; 1979. Russian.
