CC BY
53
16. Upchurch B.H. Expression of peptide YY in all four islet cell types in the developing mouse pancreas suggests a common peptide YY-producing progenitor / B.H. Upchurch, G.W. Aponte, A.B. Leiter // Development. - 1994. - Vol.120. - P. 245-252.
Реферати
ВИД ІМПЛАНТАЦІЇ ВПЛИВАЄ НА ЕКСПРЕСІЮ РЕЦЕПТОРІВ THE TYPE OF IMPLANTATION INFLUENCES ON
ЛЕКТИНУ РИЦИНИ В ЗАКЛАДКАХ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ EXPRESSION OF RICINUS COMMUNIS LECTIN RECEPTORS РАННІХ ЗАРОДКІВ ЛЮДИНИ IN PANCREAS OF EARLY HUMAN EMBRYOS
Майструк М.І. Maystruk N.I.
У 122 зародків людини у віці від 21 доби до 12 тижнів In 122 human embryos in the age from 21 day to 12 weeks of
внутріутробного розвитку при типовій імплантації і 42 зародків при the intrauterus development and 42 embryos of tubal implantation, which
атиповій імплантації на стадіях послідовно від раннього періоду нервового includes stage X - XXIII and beginning of the fetal period by
жолобка до початку дефінітивного плодового періоду по классификации classification of Carnegie institute, regularity of redistribution of
інститута Карнеги вьіявлено закономірне переросподілення глікополімерів - glycopolymers - receptors of ricinus communis lectin in pancreas рецепторів лектину рицини в епітеліальних і мезенхімних закладках epithelial and mesenchymal germs have been revealed. Sequence of
підшлункової залози. Послідовність експресії і редукції таких глікополімерів expression and reduction of such glycopolymers and their amount in the
і їх кількість в закладках підшлункової залози при типовій імплантації epithelial and mesenchymal germs of pancreas during typical
статистично достовірно відрізняється від таких в закладках залози при implantation statistically differs from epithelial and mesenchymal germs
атиповій імплантації. При трубній імплантації галактокон’югатів, of gland during atypical implantation. At tubal pregnancy synthesis of екранованих сіаловою кислотою, синтезується менше, ніж при матковій galatoconjugates, screened by sialic acid, is less than, that during uterine
імплантації, що свідчить про порушення процесів міграції і дезинтеграції implantation, that testifies to violation of processes of migration and
рівноважної системи адгезія-міграція. disintegration of the adhesion-migration system.
Ключові слова: ембріональний гістогенез людини, Key words: human embryonic histogenesis, glycopolymers,
глікополімери, лектини, підшлункова залоза, трубна вагітність. lectins, pancreas, tubal pregnancy.
Стаття надійшла 27.02.2013 р.
УДК 616 - 002.78:616.36-092-08
JI.M. Михайлів
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І,Я, Горбачевського», м. Тернопіль КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ТА АРТРОСОНОГРАФІЧНІ ПАРАЛЕЛІ У ХВОРИХ НА ПОДАГРУ
У 138 пацієнтів з хронічним подагричним артритом визначені клініко-функціональні тести (візуальна аналогова шкала болю (ВАШ), альгофункціональний індекс Лекена, суглобовий індекс Річі), параметри показників пуринового метаболізму та оцінено дані артросонографії. Встановлено, що зі зростанням віку пацієнтів та тривалості захворювання зростають сила та вірогідність кореляційних зв’язків між клінічними, біохімічними та ультразвуковими параметрами суглобового синдрому у хворих на подагру.
Ключові слова: подагра, клініко-функціональні тести, артросонографія, гіперурикемія.
Не дивлячись на тривалу історію вивчення, проблема своєчасної діагностики та акватного лікування подагри залишається актуальною і в наші дні. Захворюваність подагрою зростає з кожним роком, особливо у високорозвинутих та високотехнологічних країнах. За даними літератури в світі на подагру хворіють 0,3 - 4,2 % населення [1,5,7,8]. Епідеміологічні дані свічать про істинне зростання захворюваності на подагру, яке не зумовлене покращенням діагностики чи прийомом сечогінних препаратів. [1,7] Рання діагностика подагри багато в чому обумовлює її прогноз, оскільки доведено, що адекватна терапія з використанням гіпоурикемічних препаратів може попередити незворотні зміни в суглобах і фатальне ураження нирок. Проте ця проблема ще далека від вирішення [4,6]. Висока медико-соціальна значимість подагри та труднощі діагностики суглобового синдрому на ранніх стадіях патологічного процесу спонукає до пошуку нових методичних підходів до діагностики суглобових уражень, оптимізації лікувальної тактики і динамічного спостереження пацієнтів. На сьогодні залишається невивченим питання впливу медикаментозної терапії на динаміку ультразвукової картини уражених суглобів . Більш детального дослідження потребує уточнення специфічних сонографічних критеріїв різних стадій подагричного артриту, їх кореляція з клінічними, лабораторними та рентгенологічними даними. Заслуговує подальшого вивчення можливість прогнозування перебігу суглобових уражень, контролю ефективності заходів вторинної профілактики подагри [2,3].
Метою роботи було дослідження клініко-лабораторних та артросонографічних паралелей у хворих на подагру в залежності від віку, статі, тривалості захворювання.
Матеріал та методи дослідження. Нами обстежено 138 хворих на подагру, у яких було діагностовано хронічний артрит. Серед хворих на на подагру було 102 чоловіки (73,9 %) та 36 (33,4 %) жінок. У 54 осіб (39,13 %) було діагностовано супутню артеріальну гіпертензію. Групою контролю служили 20 практично здорових осіб. Вік пацієнтів коливався від 39 до 69 років і становив в середньому (54+1,4) роки. Розподіл пацієнтів за віковими категоріями проводився згідно з рекомендаціями ВООЗ (М.А. Корольов, 1989). Хворі були розподілені на 2 групи за віком. У першу вікову категорію (39 - 59 років) ввійшло 78 хворих (56,52 %), у другу категорію (старше 60 років) - 60 хворих (43, 48 %). В залежності від тривалості захворювання пацієнти розділені на дві групи: з тривалістю хвороби до 10 років - 62 пацієнти, з тривалістю понад 10 років - 76 пацієнтів. Усім пацієнтам проведено повне клінічне та лабораторне обстеження, а також визначено спеціальні клініко-функціональні тести, які дозволяли оцінити клінічний стан суглобів і ступінь суглобової декомпенсації:
1) Суглобовий індекс за Річі (1968) в модифікації П. Лі та співавторів (1975) (Насонов Е.Л., Чичасова Н.В. 2001; Нейко Є.М, Головач І.Ю., 2001). Болючість суглобів оцінювали за 4-бальною системою.
2) Альгофункціональний індекс Лекена визначали методом опитування хворого про характер больового синдрому (час виникнення, максимальна дистанція ходьби без болю, тривалість ранкової скутості суглобів, труднощі у самообслуговуванні). Ступінь тяжкості визначали так: 1-4 бали — слабкий, 5-7 — середній, S-10 — виражений, 11-13 — значно виражений, >14 — максимально виражений (1997)
3) Візуальна аналогова шкала болю (ВАШ) —10-сантиметрова шкала. Виділяють також такі градації больового синдрому: 2 бали (або 2 см) — помірний біль, 4 бали — середній біль, б балів — сильний біль, S балів — дуже сильний біль, 10 балів — максимальний біль (Насонов Е.Л., Чичасова Н.В. (2001).
Визначення креатиніну і сечової кислоти та їх кліренс, гострофазових показників запалення, добової екскреції уратів проводиди за загальноприйнятими методиками. УДЗ опорно-рухового апарату здійснювали на апараті «Aloka SSD-1400» згідно сучасних рекомендацій (Backhaus M. et al., 2001; EULAR, Working Party on Imaging in Rheumatology, 2005). Згідно з методикою, оцінюються кісткові суглобові поверхні (зміни поверхні субхондральної кістки - наявність кист, ерозій, інших дефектів), суглобова щілина, синовіальна оболонка (СО), навколосуглобові м'які тканини, наявність випоту, тофусів, кровотоку в СО, зміни зв'язкового апарата тощо.
Результати дослідження та їх обговорення. Результати проведених нами досліджень показали, що класичний дебют подагри у вигляді артриту першого плесне-фалангового суглобу визначався лише у б4 хворих, що становить 4б,38 %, в решти випадків спостерігалась інша локалізація ураження (табл. 1). Усі пацієнти з подагрою скаржилися на біль, пов’язаний з навантаженням на суглоби, а також нічний біль, хрускіт, наростаюче зниження обсягу рухів в уражених суглобах, обмеження функціональної активності, наявність тофусів. Для об’єктивізації клінічних проявів захворювання проведено оцінку клініко-функціональних тестів. Результати наведено в табл. 2.
Таблиця 1
Частота суглобових проявів подагри в дебюті захворювання_____________________________
Уражений суглоб Загальна група (n=138) І група (n =84) II група (n =54)
% % %
Перший плесне-фаланговий б4 4б,38 39 4б,43 25 4б,30
Колінний 19 13,77 15 17,8б 4 7,41
Гомілковостопний 24 17,39 20 23,81 4 7,41
Променезап ’ ястковий 5 3,б2 2 2,381 3 5,5б
Суглоби кисті 18 13,04 4 4,7б 14 25,93
Дрібні суглоби стоп 3 2,17 3 5,5б
Ліктьовий 5 3,б2 4 4,7б 1 1,85
Таблиця 2
Клінічні показники суглобового синдрому у хворих на подагру (М±т)_________________________________
Показник Хворі на подагру (n=138) Хворі середнього віку (n=78) Хворі похилого віку (п=60) P1 Тривалість захворювання P2
До 10 років (п=62) Більше 10 років (п=76)
Інтенсивність болю за ВАШ, балів 5,б4±1,58 5,57±1,43 5,74±1,72 >0,05 5,04±1,28 б,10±1,83 <0,05
Альгофункціо нальний індекс Лекена, балів 10,94±1,2б 10,13±1,5б 11,10±1,14 <0,05 11,77±1,18 12.17±1,33 <0,01
Суглобовий індекс за Річі, балів 2,03±0,84 1,47±0,73 2,б7±0,95 <0,01 1,91±0,88 2,12±0,7б >0,05
Примітки: Р1 — вірогідність різниці між групами хворих середнього та похилого віку; Р2 - вірогідність різниці між групами хворих з різною тривалістю захворювання.
У хворих на подагру виявлено зміни клініко-функціональних тестів в залежності від віку, причому у пацієнтів похилого віку реєстрували достовірно вищі показники суглобового індексу за Річі та альгофункціонального індексу Лекена. Щодо інтенсивності болю за ВАШ, то вона була недостовірно вища у цієї групи пацієнтів. Також бачимо, що зі зростанням тривалості захворювання достовірно збільшується інтенсивність болю за ВАШ, альгофункціональний індекс Лекена та суглобовий індекс Річі. За даними аналізу зміни показників пуринового обміну встановлено вірогідні відмінності порівняно з контрольними показниками. Лабораторні показники у хворих на подагру відображали інтенсивність запального процесу та ступінь порушення показників пуринового обміну. Загальновідомо, що в нормі показники пуринового метаболізму суттєво відрізняються у чоловіків та жінок. В наших дослідженнях виявлено достовірні відмінності в рівнях урикемії та кліренсу сечової кислоти, які були значно вищими у хворих чоловічої статі. Щодо відмінності лабораторних показників в залежності від віку та тривалості захворювання, то бачимо достовірне зростання урикемії та кліренсу сечової кислоти з віком та збільшенням тривалості захворювання. В рівнях решти досліджуваних показників достовірної різниці не виявлено (табл. 3).
Таблиця 3
Показники пуринового обміну у хворих на подагру (M±m)___________________________________
Показники Стать Вік Тривалість захворювання
Чоловіки (n=102) Жінки (п=36) До 60 років (n=78) Старше 60 років (п=60) До 10 років (п=62) Більше 10 років (п=76)
Гіперурикемія, мкмоль/л 541±19,0 440±1б,1 481±1б,0:* 5б2±15,7* 475±13,0* 559±14,9*
Кліренс сечової кислоти, ммоль/добу 359б,2±199,8 2937,2±143,4 3012,2±177,4* 344б,2±189,3* 3471,2±199,8* 3778,2±141,4*
Креатинін крові, ммоль/л 103,б±б,4 9б,2±б,7 101,б±5,4 10б,2±4,9 101,3±4,7 10б,2±4,1
Кліренс креатиніну, мл/добу 97,9±3,7 105,7±3,5 99,9±3,4 104,7±4,1 103,9±3,3 104,7±3,б
СРП, мг/мл 7,0±1,3 б,4±1,4 7,0±1,1 7,4±1,2 б,7±1,2 7,4±1,3
ШОЕ, мм/ год 14,5±1,4 13,4±1,1 13,7±1,2 12,9±1,3 13,б±1,1 14,2±1,4
Примітка: *- позначені параметри достовірно відрізняються від даних групи контролю (р<0,05)
При проведенні артросонографії у пацієнтів з подагрою найчастіше виявляли синовіїт без потовщення синовії та без ознак посилення кровообігу в ній та тофуси різного ступеня зрілості. Частота їх виявлення корелює з віком пацієнтів та тривалістю захворювання. Встановлено, що для пацієнтів з подагрою не характерне звуження ультразвукової суглобової щілини на ранніх стадіях захворювання. Лише у групі пацієнтів з тривалістю захворювання більше 10 років відмічалося її помірне зниження. У жінок, порівняно з чоловіками, частіше виявлялись мікрокристалічні включення в м’яких тканинах, що з часом призводило до частішого утворення у них тофусів. Наявність крайових кісткових розростань не характерна для пацієнтів з подагрою. Поодинокі випадки їх виявлення у пацієнтів старшої вікової групи та при збільшенні тривалості захворювання свідчать про приєднання остеоартрозу. На поверхні суглобового гіалінового хряща, вже в дебюті захворювання виявляли множинні гіперехогенні мікрокристалічні включення, які з прогресуванням захворювання формували так званий симптом «подвійного контуру». Дані сонографічного обстеження пацієнтів наведено в табл. 4.
Таблиця 4
Показники УЗД суглобів хворих на подагру (M±m)_______________________________________
Показники Хворі на подагру (п=138) Стать Вік Тривалість захворювання
Чоловіки (n=102) Жінки (п=36) До 60 років (n=7S) Старше б0 років (п=60) До 10 років (п=62) Більше 10 років (п=76)
Стан суглобового хряща:
товщина >0,1мм 116 89 27 71 45 58 58
товщина <0,1мм 22 13 9 7 15 4 18
Негомогенний «мікрокальцинати» 28 18 10 27 1 19 9
Негомогенний «подвійний контур» 92 69 23 47 59 25 67
Крайові кісткові розростання 7 5 2 0 7 1 б
Виніт у суглобі:
гомогенний 15 11 4 15 0 13 2
негомогенний 74 56 18 27 47 21 53
Потовщення синовіальної оболонки:
рівномірне 39 28 11 21 18 23 16
нерівномірне 80 57 23 38 42 32 48
Зміни навколосуглобових м’яких тканин, мікрокристалічні включення 108 81 27 33 75 30 78
Наявність тофусів 42 28 14 17 25 15 27
Отримані результати свідчать про існування тісних взаємозалежностей між різними клінічними, лабораторними показниками і сонографічними даними у хворих на подагру. Кореляційні зв’язки більшої сили (г=0,398-0,673) характерні для тривалості захворювання більше 10 років та віку пацієнтів старше 60 років. Так, інтенсивність болю за ВАШ корелює з рівнем гіперурикемії (r=0,637), наявністю неоднорідного випоту в суглобі (r=0,792) і дещо менше — з наявністю тофусів (r=0,3S1). Альгофункціональний індекс Лекена проявляє залежність з рівнем гіперурикемії, кліренсом сечової кислоти, наявністю випоту в суглобі та потовщенням синовії (r=0,3S6-
0.592.. Аналогічні закономірності виявлено і для суглобового індексу за Річі. Наявність кореляційних зв’язків між клініко-функціональними показниками та параметрами артросонографії дозволяє рекомендувати більш широко використовувати ці методи для всебічної оцінки ефективності різних методів лікування у хворих на подагру.
Підсумок
Клініко-функціональні тести (ВАШ, альгофункціональний індекс Лекена, суглобовий індекс Річі) тісно корелюють з сонографічними показниками та рівнем гіперурикемії. Зі зростанням віку пацієнтів та тривалості захворювання збільшуються сила та вірогідність кореляційних зв’язків між клінічними, біохімічними та ультразвуковими параметрами.
Перспективи подальших досліджень. Виявлені взаємозалежності між клініко-лабораторними та сонографічнгими проявами подагри доцільно використовувати для оцінки динаміки патологічного процесу при застосування різних програм лікування таких хворих.
Література
1. Дидковский Н.А. Подагра: современный взгляд на этиопатогенез и новые перспективы в лечении l Н.А. Дидковский [и др.] ll Клин геронтол 2005; 4: 26-9.
2. Железинская Н.В. Возможности ультразвуковой диагностики суставного синдрома в ревматологии l А.Ю. Васильев, Н.В. Железинская ll Вестник рентгенологии и радиологии. - 2005. - №5. - С.50-60.
3. Железинская Н.В. Современные возможности ультразвукового метода исследования в диагностике подагрического артрита суставов конечностей l А.Ю. Васильев, Н.В. Железинская ll Инновационные технологии медицины XXI века: Материалы Всерос. науч. форума. - М., 2006. - С.43-44.
4. Насонова В.А. Ранние диагностика и лечение подагры —научно_обоснованное требование улучшения трудового и жизненного прогноза больных l В.А. Насонова, В.Г. Барскова ll Научно_нрактическая ревматология. — 2004. — N° 1. — С. 5-7.
5. Arromdee E. Epidemiology of Gout: Is the Incidence Rising? l E. Arromdee, C.J. Michet, C.S. Crowson ll J. Rheumatol. 2002; Vol. 29: P.2403-2406.
6. Becker M.A. Clinical manifestations and diagnosis of gout l M.A. Becker ll http:llwww.uptodate.comlhomelindex.html. Accessed Sept. 23, 2009.
7. Lai S.W. Epidemiology of hyperuricemia in the elderly l S.W. Lai, C.K. Tan, К.С. Ng ll Yale J. Biol. Med.- 2007.- P. 151- 157.
8.Mikuls T.R., Saag G. New insights into gout epidemiology l T.R. Mikuls, G. Saag ll Curr Opin Rheumatol.-2006.- P.199 -203.
Реферати
КЛИНИКО-ЛАБОРАТОРНЫЕ И АРТРОСОНОГРАФИЧЕСКИЕ CLINICAL LABORATORY AND ARTROSONOGRAFY
ПАРАЛЛЕЛИ У БОЛЬНЫХ ПОДАГРОЙ PARALLELS IN PATIENTS WITH GOUT
Михайлив Л.М. Mykhayliv L.M.
Резюме: В 138 пациентов с хроническим подагрическим In 138 patients with chronic gouty arthritis defined
артритом определены клинико-функциональные тесты (визуальная аналоговая шкала боли (ВАШ), альгофункциональний индекс Лекена, суставной индекс Ричи), параметры показателей пуринового метаболизма и оценены данные артросонографии. Установлено, что с увеличением возраста пациентов и длительности заболевания возрастают сила и достоверность корреляционных связей между клиническими, биохимическими и ультразвуковыми параметрами суставного синдрома у больных подагрой.
Ключевые слова: подагра, клинико-функциональные тесты, артросонография, гиперурикемия.
Стаття надійшла 27.02.2013 р.
clinical and functional tests (visual analogue scale of pain (VAS), algofunktsional Leken index, articular index of Ritchie), the parameters of performance and evaluated the purine metabolism data artrosonografy. It is established that with increasing age of patients and duration of disease increased strength and reliability of the correlation between clinical, biochemical and ultrasound parameters of articular symptoms in patients with gout.
Key words: gout, clinical and functional tests artrosonografiya, hyperuricemia
УДК 57б.3/7+б1б.43+б12.017.1:533.б.013.8:б1б-008.9
ГУ
«Крымский
Г.А. Мороз
государственный мслпцппский университет имени С.И. Георгиевскою», г
Симферополь
ФАРМКОРРЕКЦИЯ МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНЫХ НАРУШЕНИИ В ОРГАНАХ ЭНДОКРИННОМ И ИММУННОЙ СИСТЕМ, ВЫЗВАННЫХ СИСТЕМАТИЧЕСКИМ ВОЗДЕЙСТВИЕМ ГРАВИТАЦИОННЫХ ПЕРЕГРУЗОК
С целью морфологического обоснования применения глутаргина для повышения резистентности организма при систематическом гипергравитационном воздействии с помощью световой и электронной микроскопии изучены изменения в надпочечных железах, тимусе и селезенке 20 крыс-самцов линии Вистар (с массой тела 120-130 г), которых ежедневно (10 дней) подвергали 10 мин воздействию гравитационных перегрузок ^) на фоне применения препарата. При сравнительном анализе выявлено, что применение глутаргина обеспечивает меньшую выраженность циркуляторных расстройств и дистрофическо-деструктивных изменений в изученных органах на фоне морфофункциональных преобразований, носящих явный компенсаторно-приспособительный характер. Это позволяет считать морфологически обоснованным применение глутаргина с целью повышения адаптационных возможностей надпочечных желез, тимуса и селезенки при систематическом воздействии гравитационных перегрузок.
Ключевые слова: морфология, надпочечная железа, тимус, селезенка, гипергравитация, глутаргин.
Работа является фрагментом научно-исследовательской работы на тему “Возрастные морфофункциональные особенности отдельных органов и систем организма под влиянием гравитационных перегрузок и при различных методах их коррекции ”, № госрегистрации 0104U002080.
Изучение особенностей реакции органов и систем организма на воздействие искусственно созданных факторов внешней среды, вообще, и гипергравитации, в частности, в настоящее время представляет большой интерес [3, 12]. Повторяющиеся в процессе профессиональной деятельности летчика воздействия перегрузок создают постоянную нагрузку на регуляторные системы организма и, нередко, приводят к нарушению работоспособности и снижению его адаптационных возможностей [1, 11]. Напряжение адаптивных систем сопровождается нарушением микроциркуляции, ацидозом, нарастанием катаболизма, активацией свободнорадикального окисления, повреждением клеточных мембран [2, 10]. Возникающая при этом клеточная дезадаптация эндокринных и иммунных органов может приводить к снижению резистентности организма и развитию иммунодефицитных состояний. Поэтому на современном этапе актуален поиск эффективных средств коррекции и профилактики негативного действия гравитационных перегрузок. В этом аспекте заслуживают внимание антиоксидантные фармпрепараты, способные ингибировать липопереокисление биомембран и стабилизировать антиоксидантный гомеостаз организма [7, 9].
Целью работы было морфологически обосновать возможность применения глутаргина с целью повышения адаптационных возможностей организма при систематическом воздействии гравитационных перегрузок.
Материал и методы исследования. Исследование проведено на 20 крысах-самцах линии Вистар с исходной массой тела 120-130 г. Животные были разделены на 2 серии: контрольную и экспериментальную, по 10 крыс в каждой. Экспериментальные крысы ежедневно на протяжении 10 дней подвергались 10-минутному воздействию поперечно-направленных гравитационных перегрузок (9 g). За 30 мин до гипергравитационного воздействия крысам внутрибрюшинно вводили глутаргин (4% раствор аргинина глутамата для инъекций) в дозе 100 мг/кг массы животного (по действующему веществу) [8]. Гипергравитация моделировалась путем вращения животных в центрифуге Ц-2/500. Контрольные крысы не подвергались гравитационным перегрузкам, но за 30 мин до начала опыта им внутрибрюшинно вводили стерильный физиологический раствор в эквивалентной дозе. Крыс выводили из опыта путем декапитации под эфирным наркозом. Эксперимент был выполнен с соблюдением биоэтических норм. Для морфологического исследования забирали надпочечные железы, тимус и селезенку. Фиксацию материала и изготовление парафиновых блоков выполняли согласно общепринятым методикам. Готовили серийные срезы органов толщиной 4-6 мкм. Для изучения структурных компонентов органов срезы окрашивали гематоксилином и эозином, по ван Г изону. Для трансмиссионной электронной микроскопии кусочки фиксировали в глютаровом альдегиде на фосфатном буфере и дофиксировали в 1% растворе четырехокиси осмия. Материал заливали в эпон-812. Готовили полутонкие и ультратонкие срезы. Полутонкие срезы, окрашенные толуидиновым синим, изучали светооптическим методом. Ультратонкие срезы (30-60 нм), после контрастирования по Рейнольдсу просматривали и фотографировали на электронном микроскопе ПЭМ-125К Сумского ПО «Электрон». Детали гистологического строения изучали с помощью цитоморфологического комплекса на базе микроскопа Olympus СХ31. В среде морфометрической программы Image J производили вычисления относительных показателей
