CC BY
26
I
Орипнальы досл1дження
Original Researches
Травма
УДК 616.-717/.718-001:616.833-001-073.7-08
СТРАФУН С.С., ГАЙКО О.Г., КУР1ННИЙ 1.М.
ДУ «1нститут травматологи та ортопедн НАМН Укра/ни», м. Кив
KAiHiKO-EAEKTPOMiOrPAÔiHHi ТА COHOrPAOÎHHi КРИТЕРП Y BM3HA4EHHi ТАКТИКИ А^УВАННЯ XBOPÈX 3 YШKOДЖEHHЯM nEPÈÔEPÈ4HÈX HEPBiB BHACAiAOK
ТРАВМИ KiHUiBOK
Резюме. У роботi наведенi дан1 к^нкочнструментального обстеження та лкування 327 хворих з ушкоджен-ням периферичних нервiв унаслдок травми кщвок. На основi визначених особливостей перебгу ефек-тивноÏ та неефективно'1 реннерващ' м'язiв, юльюснихпрогностичних електромiографiчних та сонографiчних критерив (активност введення, коефiцieнтiв ппотрофи та ехощльностi) щодо ефективност вдновлення функ-ци та формування незворотно/ денерва^йно/' атрофи м'язiв запропонована дагностично-прогностична схема обгрунтування тактики лкування даного контингенту хворих.
Ключов слова: травма нерва, м'яз, денерва^я, реннерва^я, електромiографiя, ультразвукове досл^кен-ня, тактика лкування.
Високий стутнь швалщноси та значна частка неза-довтьних результат л^вання хворих з ушкодженням периферичних нервiв внаслщок травми юнщвок обу-мовлеш тяжюстю ураження, високим рiвнем дiагнос-тичних та тактичних помилок, несвоечасним та не-адекватним наданням квалiфkованоl спецiалiзованоl допомоги [6—8]. Вибiр тактики лкування проводиться в бтьшосп випадюв без належно! об'ективно! оцiнки структурно-функцiонального стану м'язiв [9], визна-чення характеру патолопчного процесу та перспектив вiдновлення !х функци. Сьогоднi вiдсутнi кiлькiснi прогностичш клiнiко-електромiографiчнi та соногра-фiчнi критери щодо ефективностi вiдновлення функци та формування необоротно! денервацшно! атрофи, що е вкрай важливим для визначення оптимальних тер-мiнiв змiни тактики лкування: вщ консервативного до оперативного. Надскладним завданням е обгрунтування показань до ортопедично! реконструкци, яку в бшьшосл випадкiв починають виконувати тiльки через декiлька роив тсля травми.
Мета роботи — на основi клшко-шструментально! оцiнки та мониторингу структурно-функцiонального стану м'язiв розробити дiагностично-прогностичний алгоритм обгрунтування тактики лiкування хворих iз травматичним ушкодженням периферичних нервiв унаслiдок травми кiнцiвок.
Матер1ал та методи досл1дження
В основу роботи покладено аналiз обстеження та лкування 327 хворих з ушкодженням периферичних нервiв, iз них 84 (25,7 %) — з ураженням пле-
чового сплетшня, 84 (25,7 %) — променевого, 36 (11,0 %) — аксилярного, 43 (13,1 %) — серединного та лктьового (променевого); 34 (10,4 %) — сщнич-ного, 46 (14,1 %) — малогомшкового нерва. Серед-нш вк пащенпв — 34,5 ± 15,1 року. Клшко-шстру-ментальне обстеження виконували в рiзнi термiни: вщ 5 днiв до 168 мюящв пiсля травми.
Клiнiчне обстеження виконували за стандартною методикою з мануальним тестуванням м'язiв та оцшкою функци' за 5-бальною шкалою (М0—5). Ви-значали передбачуваний розрахунковий термш ре-iннервацiï м'яза (РТРм) за формулою РТРм = L/S, де L — вщстань вщ мюця травми нерва до м'яза, мм; S — швидысть регенераци' аксошв, мм/добу (у се-редньому 1 мм/добу).
Електромiографiчне (ЕМГ) обстеження виконували на електромiографi Neuroscreen (Шмеччина) та Viking Quest (США). За стандартними методиками проводили стимуляцшну ЕМГ з дослщженням швидкостi проведення збудження по рухових волокнах периферичних нервiв кшщвок [11] i реестра-цiею викликано'1 моторно'1 вщповщ, голкову ЕМГ з визначенням активност введення (АВ), спонтанно'1 активностi (СА), параметрiв потенцiалiв рухових одиниць (ПРО), показнишв ЕМГ максимального скорочення м'язiв [5, 10]. АВ та СА дослщжували на трьох рiвнях м'язового черевця (верхня, середня та
© Страфун С.С., Гайко О.Г., Куршний 1.М., 2013 © «Травма», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
нижня третина), особливо у хворих i3 пiдозрою на поеднане ураження м'яза (денервашя, iшемiя, без-посередне травматичне пошкодження м'яза).
Ультразвукове дослiдження (УЗД) M^3iB ви-конували на апарат HDI-3500 та HD-11 фiрми Philips з мультичастотними лшшними датчиками (5—12 МГц) за стандартними методиками [12].
За розробленим протоколом визначали яшсш (контур м'яза, структуровашсть м'язово'1 тканини; ехогеншсть; наявнiсть травматичних пошкоджень; зон перебудови — фiброз, некроз, жирова перебу-дова) та кiлькiснi ультразвуковi параметри м'язiв (товщина пiдшкiрно-жировоi клггковини; тов-щина м'яза у спокоi та при скороченнi, ехощшь-шсть) пошкодженоi та здоровоi кiнцiвки. Показ-ники iнтактноi кiнцiвки приймали за норму. Для об'ективiзацii даних ультразвукового дослщження виконували оцiнку таких коефвденпв: ступiнь i ко-ефiцiент ппотрофп (СГ i КГ вiдповiдно); коефщь ент ехощiльностi (КЕЩ) та коефщент скорочення (КС) м'яза [4].
Резудьтати
Численними роботами доведено, що оптималь-ними термiнами вiдновних операцiй на нервових стовбурах е 2—4 мюящ шсля травми, особливо при проксимальних ушкодженнях нервiв. Результати наших дослщжень свiдчать про досить пiзне надхо-дження пацiентiв для вiдновного лшування: 37,6 % хворих зверталися за спещаизованою допомогою в термiни, що перевищували 6 мiсяцiв пiсля травми. Саме цей контингент пащенпв бшьше за все потре-бував чикого, Грунтовного визначення перспектив вiдновлення функцп м'язiв. 1з 98 пацiентiв, у яких РТРм був перевищеним, 56,1 % хворих лшувалися консервативно необГрунтовано тривалий час, iз них у 49,1 % термши пiсля травми були бiльшi за 12 мь сяцiв. Така ж тенденцiя довгого очшування вщнов-них процесiв та вщсутшсть електромiографiчного монiторинга спостерiгалася у хворих шсля оперативного вщновлення нервiв.
При визначенi прогнозу вщновлення функцп м'язiв ми спиралися на основш клшшо-анамнес-тичнi данi: вид та мехашзм травми, ступiнь тяжко-стi ушкодження нервового стовбура, термши шсля травми або оперативного втручання на нерв^ силовi характеристики м'язiв, розлади чутливостi, симптом Тшеля, болючiсть м'язiв при пальпацп; результати ЕМГ i УЗД. У пащенпв iз полютруктур-ною травмою кшщвки особливо важливим було визначення характеру патолопчного процесу у м'язах, оскшьки порушення функцп м'яза могло бути спри-чинене поеднанням декшькох патологiчних проце-сiв: травматичним ударом, денервашею, iшемiею, тенотомiею. Це потребувало використання рiзних iнструментальних методiв обстеження та вщповщ-ного трактування результапв дослiджень.
Нами вперше запропоновано комплексне використання електромiографiчного показника ак-
тивностi введення та сонографiчних параметрiв — коефiцieнта ехощiльностi, гiпотрофii для оцшки та монiторингу структурно-функцiонального стану м'язiв у хворих з ушкодженням периферичних нер-вiв кiнцiвок. Були встановлеш iх кiлькiснi змiни на етапах лшування, якi вiдображали структурш змiни м'яза, дозволяли визначити характер патолопчного процесу та прогнозувати його перебш Установлено, що прогностично несприятливими ознаками формування необоротно].' денервацшно].' атрофп та незадовiльного функцюнального результату вщнов-лення м'язiв (вщсутшсть або часткове неефективне вiдновлення до М < 2) такк активнiсть введення < 60 % вщ норми, коефiцieнт гшотрофи > 40 % та коефщент ехощiльностi > 160 % [1, 4].
На основi даних обстеження та лшування хворих iз повним аксональним ушкодженням периферичних нервiв у динамiцi нами видшено 5 клiнiко-електромiографiчних стадiй денервацшно-решнервацшного процесу у м'язах: стадiя денер-вацп, початкова стадiя реiннервацii, стадiя ранньо'' реiннервацii, стадiя ефективно'' та неефективно'' ре-iннервацii [10]. В основу визначення стадш вщнов-ного процесу покладена часова послiдовнiсть кль нiко-електромiографiчних змiн та функцiональний результат вщновлення м'яза. Самi назви зазначених стадш визначають направленiсть реiннервацiйних процеав у м'язах та дають змогу отримати узагаль-нюючу об'ективну шформацш щодо перебiгу вщ-новного процесу: iз кiнцевим результатом у виглядi ефективноi реiннервацii з корисним вщновленням функцп м'язiв до М > 3 та неефективноi — iз част-ковим вiдновленням до М < 2.
Ефективна реiннервацiя характеризуеться по-явою початкових електромiографiчних ознак ре-iннервацii у передбачуваний або незначно переви-щений РТРм (сшввщношення РТРм до термiнiв появи перших електромiографiчних ознак решнер-вацп становить 1,11 ± 0,30 при консервативному та 1,30 ± 0,44 при оперативному лшуванш). Пере-хiд стади ранньоi реiннервацii в стадiю ефективноi в даного контингенту хворих тривае до 3 мюящв при консервативному лшуванш i до 5 — шсля шва або пластики нервових стовбурiв. Виявлене збшь-шення вщношення РТРм до термiнiв появи перших електромiографiчних ознак реiннервацii (у серед-ньому 1,65) та тривалостi переходу стадш у хворих шсля шва або пластики нерва необхщно врахову-вати при прогнозуванш реiннервацiйного процесу. Об'ективними кшьшсними показниками прогре-сування виновного процесу е наростання силових характеристик м'яза, збшьшення показникiв ЕМГ максимального довшьного скорочення та ампль туди М-вiдповiдi м'яза. Однак слщ зазначити, що амплiтуда М-вiдповiдi мае досить слабкий зв'язок iз бальною оцiнкою функцii м'яза та появою ПРО на початку реiннервацiйних процеав, тому стимуля-цiйна ЕМГ не може самостшно використовуватись в електромiографiчному монiторингу.
Неефективна реiннервацiя характеризуеться одним або декшькома клiнiко-електромiографiчними критерiями: затримкою появи початкових електро-мiографiчних ознак, переходом початково! стадп, стадп ранньо! решнервацп в стадiю неефективно! та частковим вщновленням функцп м'яза до М < 2 у термiни, що перевищують РТРм. Прогностично несприятливими електромiографiчними ознаками формування неефективно! решнервацп е зниження активност введення < 60 % вщ норми, значне збшь-шення (у 2 рази та бшьше) термiнiв появи початкових ознак решнервацп, вiдсутнiсть переходу стадп ранньо! реiннервацi! в стадiю ефективно! понад 3—5 мiсяцiв залежно вщ методу лiкування.
Запропонована дiагностично-прогностична схема обгрунтування тактики лкування хворих з ушкодженням периферичних нервiв при травмi кшщвок наведена на рис. 1.
За абсолютш показання до оперативного втру-чання в гострому перiодi пiсля травми, ми при-ймали вiдкритi ушкодження; закрит ушкодження нерва за типом повного аксонального ушкодження з наявшстю травми мапстральних судин або пере-ломiв, що потребують МОС.
В шших випадках, коли мали мiсце частковi ушкодження, порушення цiлiсностi нервових стов-бурiв було сумнiвне або мехашзм травми не виклю-чав можливють самостiйного вiдновлення, обирали тактику очкування та клiнiко-iнструментального монiторингу структурно-функцiонального стану м'язiв.
Перше електромiографiчне обстеження у строки 3—4 тижш шсля травми в бiльшостi випадкiв було виршальним у визначеннi рiвня та ступеня тяжкост ушкодження нервового стовбура та патолопчного процесу в м'язах [2]. За допомогою елек-тромюграфп та сонографп оцiнювали вихщний структурно-функцiональний стан м'язiв та проводили диференщальну дiагностику денервацiйного, iшемiчного, травматичного ураження м'язiв та !х поеднання. При виявленнi поеднаного ураження м'язiв (денервацп та iшемi!, денерваци та синдрому тенотомi!) первинний прогноз щодо функцюналь-ного результату лкування був менш сприятливим, шж при моноураженш.
За винятком випадкiв з абсолютними показан-нями до оперативного втручання, хворим рекомен-дували консервативне лкування та повторне обстеження через 6—8 тижшв.
За вщсутносп функци (М0), болючостi м'язiв при пальпацп, динамiки симптому Тiнеля, електро-мiографiчних ознак реiннервацi! м'яза, але при прогностично сприятливих рiвнях АВ > 60 % вщ норми, КГ < 40 %, КЕЩ < 160 % вщ норми в термши 3-4 мiсяцi шсля травми хворому рекомендували хiрур-пчне вiдновлення нерва.
За вiдсутностi функци (М0) та ознак решнервацп м'яза, але при наявностi позитивно! динамки симптому Тшеля, появi пальпаторно! болючостi
м'яза або виявленнi клiнiко-електромiографiчних ознак вiдновлення (початково! або стадп ранньо! реiннервацi!) обирали очiкувальну тактику та рекомендували консервативне лкування з мониторингом стану м'язiв через 1-3 мюяць Слiд зазначити, що реестращя початкових ознак решнервацп ви-переджувала першi клiнiчнi прояви вщновлення функцп м'яза на 4-8 тижшв.
У подальшому в термши 3-6 мюяшв пiсля травми за вщсутносп вiдновлення або виявленш ознак неефективно! реiннервацi!, але при збереженш прогностично сприятливих щодо вщновлення функци м'язiв значень АВ, КГ та КЕЩ хворому рекомендували хiрургiчне вщновлення нерва. Пащенти з ви-явленими клiнiко-електромiографiчними ознаками ефективного вщновлення функци м'язiв (М > 3) продовжували етапну реабштацшну програму. Хворим iз вiдсутнiстю вщновлення в динамвд або ознаками неефективно! решнервацп при прогностично несприятливих значеннях АВ, КГ та КЕЩ i пашентам iз наявнiстю тяжких поеднаних денерва-цiйно-iшемiчних уражень м'язiв [3] рекомендували ортопедичну корекцiю порушених функцш у поед-наннi з вщновленням нерва, що дозволяло отрима-ти бiльш ефективний функцiональний результат — вщновлення рухiв та чутливость
Слiд зазначити, що позитивна динамка симптому Тшеля мала вщносну дiагностичну цiннiсть, оскiльки цей симптом констатував тшьки факт ре-генераци певно! кiлькостi аксонiв, але не давав уяв-лення про кшьшсний аспект регенерацГ! i, вiдповiд-но, !! ефективнiсть у подальшому.
Шсля хiрургiчного вiдновлення нерва монiто-ринг структурно-функцюнального стану м'язiв та-кож вщграв важливу роль в обгрунтуванш тактики подальшого лiкування. Клiнiко-електромiографiч-не та сонографiчне дослiдження виконували вщ 1 до 14 мiсяцiв шсля операци згiдно з розрахунковим термшом реiннервацi! м'язiв верхньо! та нижньо! кiнцiвки. Час появи електромiографiчних ознак решнервацп залежав вщ рiвня травми термiнiв та виду оперативного втручання (невролiз, шов, пластика). Перше шсляоперацшне обстеження виконували в термши 3-6 мюяшв пiсля операцГ! у проксималь-них м'язах, що шнервуються вiдповiдним нервом. За вiдсутностi вщновлення, динамки симптому Тшеля та при прогностично несприятливих значеннях АВ, КГ та КЕЩ рекомендували ортопедичш реконструктивш втручання. При виявленш клшь ко-електромiографiчних ознак ранньо! решнервацп у строки, що вщповщали або незначно переви-щували РТРм, дослщження повторювали через 2-5 мiсяцiв: при клiнiко-електромiографiчних ознаках неефективного вiдновлення рекомендували ортопедичну реконструкцш порушених функцш, ефективного (М > 3) — продовження етапно! реабшта-цшно! програми.
Окремо треба звернути увагу на групу хворих, що первинно зверталися шсля вщновлення нерва
"О О
о о
СО
о о
о
К)
о
О тз
х'
0 >
в-
1 >
О
о >
* ф
X X а
О
сд и" О
70 Ф
СО
Ф О
О 17 Ф
Рисунок 1. Д1агностично-прогностична схема обфунтування тактики л'!кування хворих з ушкодженням периферичних нерв1в при травм!
К1НЦ1ВОК
у строки, що перевищували РТРм. За вщсутносп вiдновлення або за наявност ознак неефективноi реiннервацii, при виконанш оперативного втру-чання не в спецiалiзованому закладi, прогностично сприятливих клшшо-шструментальних критерь ях щодо ефективного вщновлення функцп м'язiв (рiвня та давност травми, значень АВ, КГ та КЕЩ) рекомендували повторне оперативне втручання на нервь Пацieнтам з прогностично несприятливи-ми щодо ефективного вщновлення функцп м'язiв клiнiко-електромiографiчними та сонографiчними показниками одразу рекомендували проведення ортопедичноi корекцii рухових порушень. У таких випадках оперативне втручання на нервових стов-бурах мало сенс тшьки для покращення захисноi чутливостi кшщвки.
Таким чином, при обстеженнi пащенпв з ушко-дженням периферичних нервiв внаслiдок травми кiнцiвок постае кшька клiнiчних питань: чи вщбу-деться вщновлення нерва та функцп м'яза, чи буде це вщновлення ефективним i в якi термiни слщ очь кувати його першi клшчш та електромiографiчнi ознаки? Визначенi нами особливост перебiгу ефек-тивно' (М > 3) та неефективноi (М < 2) реiннервацii м'язiв, кшьшсш прогностичнi електромiографiчнi та сонографiчнi критерп щодо формування нео-боротно' денервацшно' атрофп та незадовiльного функцiонального результату (вщсутшсть вщнов-лення) дають можливють оптимiзувати термiни та тактику лшування пацieнтiв iз травматичним ушко-дженням нервiв. Саме вiдсутнiсть комплексно' сис-теми дiагностики та прогностичних критерпв, на нашу думку, i е основою тактичних помилок даного контингенту хворих: невиправданого збшьшення термШв прийняття ршення про перехiд вiд консервативного до оперативного методу лшування, виконання завщомо приречених на провал вщнов-них операцiй на нерв^ що загалом призводить до незадовшьних функцiональних результатiв, трива-ло' стшко' афункцiональностi кiнцiвки.
Загалом оцiнка шформативносп та дiагностич-но' цiнностi клiнiко-електромiографiчного та со-нографiчного дослiдження, вихщного структурно-функцiонального стану уражених м'язiв кiнцiвки дозволяла вже при першому обстеженш скорегува-ти тактику лшування певно' категорп хворих. Так, у 182 (55,7 %) хворих з ушкодженням периферичних нервiв внаслщок травми кшщвки клшшо-шстру-ментальна дiагностика дозволяла обрати очшуваль-ну тактику з подальшим монiторингом; 69 (21,1 %) хворим було рекомендовано виконання операцш iз вiдновлення нервiв; 50 (15,3 %) — ортопедичш ре-конструктивш втручання; 26 (7,9 %) — етапну ре-абiлiтацiю. Термiн мiж першим кшшко-шструмен-тальним дослiдженням та оперативним втручанням становив у середньому 0,38 ± 0,40 мiсяця.
Використання комплексного шдходу у визна-ченш структурно-функцiонального стану м'язiв до-зволяе на основi кiлькiсних об'ективних показни-
кiв оцiнити характер та глибину змш в ураженому м'язi; визначити прогноз щодо функщонального результату вщновлення функцii та своечасно коре-гувати тактику лшування.
Список д1тератури
1. Гайко О.Г. Електромiографiчна актившсть введення у м 'язi в HopMi та при mpaeMi нерва / О.Г. Гайко // Bi-сник ортопеда, травматологи та протезування. — 2012. — № 2. — С. 37-43.
2. Гайко О.Г. Оцшка ступеня mяжкосmi ушкоджень та перспектив вiдновлення неpвiв при первинному елек-mpомiогpaфiчному до^дженш хворих з травмою периферичних неpвiв верхньог кшщвки // Лтопис травматологи та ортопеда. — 2011. — № 1—2. — С. 21-28.
3. Гайко О.Г. Елекmpомiогpaфiчнa дiaгносmикa iшемiч-ного ураження м'язiв кшщвок / Гайко О.Г., Долгопо-лов О.В., Страфун С.С. // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2013. — № 1. — С. 67-72.
4. Гайко О.Г. Соногpaфiчне до^дження м'я.ш у хворих з на^дками травми периферичних неpвiв / Гайко О.Г., Страфун С.С., Гайович В.В., Вовченко Г.Я. // В^ник ортопеда, травматологП та протезування. — 2013. — № 1. — С. 42-21.
5. Гехт Б.М. Электромиография в диагностике нервно-мышечных заболеваний / Б.М. Гехт, Л.Ф. Касаткина, М.И. Самойлов, А.Г. Санадзе. — Таганрог: Изд-во ТРТУ, 1997. — 370 с.
6. Кардаш К.А. Основш помилки при наданш допомоги хворим з ушкодженнями периферичних неpвiв та шляхи ¡х подолання / К.А. Кардаш // Травма. — 2003. — Т. 4, № 4. — С. 424-429.
7. Куртний 1.М. Помилки лтування на^дыв пол-структурног травми верхньог кшщвки / 1.М. Курш-ний, С.С. Страфун, А.А. Безуглий//Всник ортопеда, травматологП та протезування. — 2006. — № 3. — С. 34-38.
8. Николас Ж.И. Проблемы диагностики и хирургического лечения травматических повреждений срединного нерва / Ж.И. Николас, В.В. Могила // Таврический мед.-биол. вестник. — 2005. — Т. 8, № 4. — С. 66-69.
9. Страфун С.С. Комплекснеортопедичнелкуванняхворих з застарыими ушкодженнями плечового сплетен-ня та периферичних неpвiв верхньог кшщвки: Автореф. дис... д-ра мед. наук: спец. 14.01.21 «Тpaвмamологiя та оpmопедiя»/С.С. Страфун. — К., 1999. — 32с.
10. Страфун С.С. Клiнiко-елекmpомiогpaфiчнi стада денерващйно-решнерващйного процесу у м'язах при ушкодженш периферичних неpвiв / Страфун С. С., Гайко О.Г. //Травма. — 2012. — Т. 13, № 4. — С. 121127.
11. Liveson J.A. Laboratory reference for clinical neurophysiology /J.A. Liveson, D.M. Ma. — N.Y.: Oxford University Press, 1992.. — 513 p.
12. Van Holsbeeck M. Musculoskeletal ultrasound / M. Van Holsbeeck, J. Introcaso. — St. Louis: Му Book, 1991. — 316 p.
Отримано 10.06.13 □
Страфун С.С., Гайко О.Г., Куринной И.Н.
ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины»,
г. Киев
КЛИНИКО-ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЧЕСКИЕ И СОНОГРАФИЧЕСКИЕ КРИТЕРИИ В ОПРЕДЕЛЕНИИ ТАКТИКИ ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ С ПОВРЕЖДЕНИЕМ ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ НЕРВОВ ВСЛЕДСТВИЕ ТРАВМЫ КОНЕЧНОСТЕЙ
Резюме. В работе представлены данные клинико-инстру-ментального обследования и лечения 327 больных с повреждением периферических нервов вследствие травмы конечностей. На основе определенных особенностей течения эффективной и неэффективной реиннервации мышц, количественных прогностических электромиографических и сонографических критериев (активности введения, коэффициентов гипотрофии и эхоплотности) эффективности восстановления функции и формирования необратимой денервационной атрофии мышц предложена диагностически-прогностическая схема обоснования тактики лечения данного контингента больных.
Ключевые слова: травма нерва, мышцы, денервация, реин-нервация, электромиография, ультразвуковое исследование, тактика лечения.
Strafun S.S., Gayko O.G., Kurinny I.M.
State Institution «Institute of Traumatology and Orthopedics
of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv,
Ukraine
CLINICAL, ELECTROMYOGRAPHIC AND SONOGRAPHIC CRITERIA IN THE SELECTION OF TREATMENT STRATEGY FOR PATIENTS WITH PERIPHERAL NERVE INJURY DUE TO TRAUMA OF THE LIMBS
Summary. This paper presents the data of clinical and instrumental examination and treatment of 327 patients with peripheral nerves injury due to trauma of the limbs. The diagnostic and prognostic algorithm of treatment regimen for these patients was offered, based on specific features of the clinical course of effective and ineffective muscle reinnervation, the quantitative prognostic electromyographic and sonographic criteria (insertional activity, coefficients of hypotrophy and echodensity) for the effectiveness of restoration of muscles function and formation of irreversible denervation atrophy ot muscles.
Key words: nerve injury, muscles, denervation, reinnervation, electromyography, ultrasound, treatment strategy.
