CC BY
47
© Романюк Т. I., Клiщ I. М., Герасимюк I. 6.
УДК 617. 713-001. 17:617. 749+616. 15-06+577. 1+615. 2|3. 099]-092. 9 Романюк Т. I., Клщ I. М., Герасимюк I. €.
КЛ1Н1КО-Б1ОХ1М1ЧН1 ЗМ1НИ У КРОВ1 ТА ВНУТР1ШНЬООЧН1Й Р1ДИН1
У КРОЛ1В З ОП1КОМ РОГ1ВКИ ТА ПРИ КОРЕКЦП ЕНТЕРОСОРБЕНТОМ
«ПОЛ1СОРБ»
Тернопiльський державний медичний унiверситет
iMeHi I. Я. Горбачевського (м. Тернопшь)
Робота виконана в рамках планово! науково! роботи кафедри анатоми людини Терноптьського державного медичного унiверситету iменi I. Я. Горбачевського «Ремоделювання кровоносних русел внутршых органiв та тканин при рiзних патологiчних станах в експерименти, № держ. реeстрацii, 011111008026.
Вступ. Опiки очей належать до найтяжчого виду пошкодження органа зору. Проблема !х лiкування залишаеться до теперiшнього часу гострою i актуальною. Наслщки травм ока протягом останых трьох десятирiч е найбтьш поширеною iнвалiдизуючою патологiею очей [10]. За даними Пасечнкова Н. В. з ствавт. [4] в Укра!н показник частоти опiкiв очей у 2006 i 2011 р. р. склав вiдповiдно 1,4 i 1,0 на 10 тис. населення, а штенсивний показник Ывалщност вна-слщок очного травматизму у цей же перюд перебу-вав у межах 0,1-0,7 на 10 тис. населення.
Найчастше опкова травма очей викликаеться рiзноманiтними хiмiчними речовинами - 60-85 % випадюв. Далi слiдують термiчнi i променевi опiки. Серед хiмiчних опiкiв превалюють опiки лугами. За даними Н. О. Пучювсько! з ствавт. [6] на 1хню част-ку припадае 73 %. Подiбнi данi наводяться й iншими авторами [3,12].
Числены доогмдження механiзмiв розвитку от-ково! хвороби на пстоморфолопчному, бiохiмiчно-му, iмунологiчному, електронно-мiкроскопiчному рiвнях, як у тканинах ока, так i в органiзмi в цтому. сформували уявлення про патогенез опшв очей, як про багатофакторний, багатокомпонентний I взаемопов'язаний процес, який не обмежуеться ттьки дiлянкою ока, а викликае рiзноманiтнi пато-логiчнi змЫи в рiзних системах органiзму людини: наростають явища аутоiнтоксикацiI i аутосенсибт^ зацii, виникають порушення реактивностi оргаызму, в процес втягуються iмунокомпетентнi органи, по-рушуються ферментативнi та обмшы процеси, нер-вово-рефлекторнi зв'язки, а також виникають змши у кровi i кровоносних судинах [7, 9].
Мета дослiдження - встановити особливост1 клiнiко-бiохiмiчних змiн у кровi та внутршньоочнм рiдинi у кролiв з опком рогiвки та при корекци енте-росорбентом «Полiсорб».
Об'ект i методи дослiдження. Експерименти виконано на 54 кролях вiком в 2 роки i з масою тта вiд 2,5 до 3,0 кг. З них 6 тварин складали iнтактну контрольну групу. 24 кролям наносили опки ропв-ки лугом - 10 % №ОН, ще 24 кролям через 5 хвилин
пюля нанесення оп1ку лугом здмснювали проми-вання кон'юнктивального м1шка розчином сорбенту «Полюорб».
Перед процедурою виготовлялися диски д1аме-тром 8 мм з бавовняно! тканини, що волод1е пгрос-коп1чними властивостями i здатнютю р1вном1рно розпод1ляти вологу по всм поверхнi. Тканиннi диски просочували розчином лугу i рiвномiрно розподтя-ли по поверхн рогiвки без захоплення зони лiмба. Експозицiя лугу на ропвку складала 10 секунд, в результат чого рогiвка набула вигляду матового скла.
Забм тварин здмснювали введенням великих доз концентрованого тюпенталу натрю (з розрахун-ку 25 мг/1кг) через 1, 4, 6, 12 i 24 години вщ початку експерименту, пiсля чого проводили забiр бюлопч-ного матерiалу для дослiдження. Утримання тварин та експерименти проводилися вщповщно до поло-жень «бвропейсько! конвенцiI про захист хребетних тварин, як використовуються для експерименпв та iнших наукових цтей» (Страсбург, 1985), «За-гальних етичних принцитв експериментiв на твари-нах», ухвалених Першим нацiональним конгресом з бюетики (Ки!в, 2001). Всi експериментальн досл^ дження проводилися з дотриманням «Правил про-ведення робiт з використанням експериментальних тварин».
Функцюнальну активнiсть нейтроф^в оцiнювали за допомогою спонтанного НСТ-тесту (сНСТ-тест) [2]. Для визначення функцюнального резерву нейтрофiлiв використовували iндукований НСТ-тест (iHCT-тест). Розраховували показник резерву (ПР) за формулою iHCT/сНСТ, а також коефщент метаболiчноI активацiI нейтроф^в (Какт) за формулою: iHCT - сНСТ/iHCT [1]. Продукцiю активних форм оксисену (АФО) у мононуклеарних лейкоцитах (МНЛ) визначали методом проточно! цитофлуориметри на апарат Epics XL («Beckman Coulter», Францiя) з використанням барвника дихлорфлюоресцешу дiацетату (ДХФ-ДА) («Sig ma Aldrich», USA). Значен-ня доогмджуваного параметра виражали в умовних одиницях (штенсивнють свiтiння на клмтину).
Надосадову частину гомогенату рогiвки використовували для визначення вмюту гiдропероксидiв лiпiдiв (ГПЛ), продуктiв, що реагують з тюбарб^ро-вою кислотою (ТБК-активних продуктiв) i вщновле-ного глутатюну (ВГ). Вмiст ВГ в гомогенат рогiвки i гемолiзатi еритроцитiв визначали методом Ellman G. [11]. Концентра^ю глутатiону виражали в гомогена-т рогiвки i у гемолiзатi в мг/л. Вмют ГПЛ визначали
Таблиця 1
Рiвень бiохiмiчних показникiв у кровi та у гомогенатi рогiвки штактних кролiв
Показник АФО, ум. од ГПЛ, сироватка, ум. од/мл ГПЛ, гомогенат, ум. од/г ТБК-активш продукти, сироватка, мкмоль/л ТБК-активш продукти, гомогенат, мкмоль/кг сНСТ-тест, % 1НСТ-тест, % ПР Какт
Р1вень 0,37 ± 0,02 2,75±0,23 5,86 ± 0,37 1,84 ± 0,48 5,64 ± 0,48 15,53 ± 1,57 25,96 ±1,01 1,65 ± 0,11 0,401 ± 0,014
спектрофотометричним методом [5] i виражали в умовних одиницях екстинкцп. Концентрацiю ТБК-активних продуктiв оцшювали за реакцieю з тюбар-б^ровою кислотою [8] i виражали у сироватц в мкмоль/л, у гомогенат - в мкмоль на 1 г бтка. Вмiст цитокiнiв визначали на натвавтоматичному iмуно-ферментному аналiзаторi «БТАТ-РАХ 303» з вико-ристанням наборiв фiрми «Вектор Бест» (РоЫя).
У сво1й роботi ми також доотджували про- i протизапальнi цитокши у процесi перебiгу опiково,i травми та при II корекци. Серед прозапальних ци-токiнiв визначали фактор некрозу пухлин-альфа -ТЫРа (ФНП), штерлейюни 1-бета, 4 i 10 (11_ 1 в, 4 i 10).
Отриманi цифровi данi оброблялись методом варiацiйноI статистики. Визначення достовiрностi вiдмiнностей порiвнюваних параметрiв мiж рiзними вибiрками проводили з використанням 1-критерт Стьюдента (при нормальному розподiлi результатв) чи Манна-Уiтнi (у випадку розподту, що не був нор-мальним). Достовiрним вважали вiдмiнностi при р < 0,05.
Результати дослщжень та 'Гх обговорення.
Опiк рогiвки супроводжувався розвитком оксида-тивного стресу, що характеризуемся збiльшенням iнтенсивностi продукування активних форм оксиге-ну. Через 1 годину пюля нанесення опiковоI травми продук^я АФО значно зростала i становила 249 % вiд рiвня iнтактних (табл. 1), а до 6-1 години вщ моменту моделювання патологiчного процесу цей по-казник дещо знижувався i становив 227 % вщ норми, однак все ж достовiрно вiдрiзнявся вщ рiвня здоро-вих тварин. На 12-у годину показник становив 184 % вщ рiвня iнтактних тварин, на 24-у - 165 %.
Аналопчна тенден^я спостерiгалась i стосовно початкових та промiжних продуктiв лтопероксидацп. Зокрема, вмiст ГПЛ у сироватц кровi тварин з опiком ропвки через 1 годину становив 213 % вщ аналогiчного показника штактних тварин, на 6-ту годину - 180 %, на 12-ту i 24-ту вiдповiдно 116 % i 110 %. У гомогенатi ропвки показник зрю в 1,5 раза через 1-ну i в 1,1 раза - через 6 годин пюля нанесення травми, а до 4-1 години становив 111 %. За умов отку ропвки вмют ТБК-активних продукпв у сироватц кровi перевищував показник здорових кролiв у 2,2 раза, а в гомогенат рогiвки - в 1,3 раза. До 6-1 години концентра^я ТБК-активних продуктв у сироватцi кровi суттево знижувалась i становила 135 % вщ рiвня штактних тварин, а в гомогенат1 - 113 %. У подальшому показники знижувались I на 24-у год експерименту значення ТБК-активних продуктв в гомогенат рогiвки у кролiв були нижчими на 14,5 %, а в сироватц кровi - на 25,9 % у порiвняннi з початком експерименту.
Таблиця 2
Рiвень бiохiмiчних показникiв у сироватц1 кровi та у внутршньо очнiй рiдинi iнтактних кролiв
Сироватка кров1, пг/мл Внутр1шньоочна р1дина, пг/мл
ТЫРа 0,392 ± 0,012 0,127 ± 0,025
1_1 р 1,31 ± 0,02 2,62 ± 0,03
1_4 4,24 ± 0,15 2,68 ± 0,03
1_10 15,40 ± 0,23 6,62 ± 0,09
Застосування сорбенту «Полiсорб» сприяло значно меншм iнтенсифiкацiI окиснювальних процесiв у сироватц кровi опечених тварин. Так, вмют АФО протягом усього експерименту був достовiрно ниж-чим, ыж у тварин контрольно, групи i до 24-1 години складав 138 % вщ рiвня штактних кролiв, тодi як у груп порiвняння - 173 %. Знижувався також вмют промiжних продуктiв лтщно! пероксидацiI - ГПЛ I ТБК-активних продуктв, причому на 24-у годину вщ моменту нанесення опiковоI травми у гомогенат1 рогiвки показники достовiрно не вiдрiзнялись вiд iнтактних тварин.
Розвиток запалення у ропвщ характеризував-ся збiльшенням вмiсту активних нейтроф!тв у периферiйнiй кровi. На 1-у годину вщ початку експерименту показники сНСТ-тесту були ви1^ на 78 % (р < 0,001) у порiвняннi з контролем. У меншмй мiрi, на 49 % (р < 0,001) змшилися показники шдукованого НСТ-тесту, показник резерву склав (1,40 ± 0,08), що на 18 % менше, нiж у контроль Зменшення показника резерву вщображае зниження функцiональних резервiв нейтроф^в, характерне для запалення. На це ж вказуе i суттеве зниження коефiцiента метаболiчноI активацiI нейтроф!тв (69 % вiд рiвня здорових тварин). На 6-у годину з моменту нанесення травми показники сНСТ-тесту i ^СТ-тесту дещо знизились. ПР на 6-у годину з моменту нанесення ушкодження також залишався нижчим вщ контрольних значень (1,54 ± 0,09), (р > 0,05), а коефМент резерву ж дещо збтьшився порiвняно з 1-ю годиною, однак був достовiрно нижчим, ыж у контрольних тварин (87 % вщ норми). На 12-ту годину експерименту у кролiв показники сНСТ-тесту i зНСТ-тесту були достовiрно нижчими в 1,38 раза i 1,31 раза вiдповiдно по вщношенню до першо, години. Показник резерву, а також коефМент активаци нейтрофiлiв через годину вщ моменту нанесення травми суттево не вiдрiзнялися у порiвнюваних гру-пах. Через 24 години з моменту нанесення ушкодження ропвки показники НСТ-тесту знизилися, що супроводжувалося зменшенням показника резерву до (1,31 ± 0,06) i Какт до (0,239± 0,007). У цей термiн
експерименту значення сНСТ-тесту i iНСТ-тесту були нижчими в 1,39 раза i 1,64 раза у порiвняннi з1 здоровими тваринами.
На зниження штенсивност запально! реакцii, за умов застосування сорбенту «Полюорб» вказу-ють показники НСТ-тесту у тварин ще! групи. Нами зафксовано зниження спонтанного i шдукованого тесту з нiтросинiм тетразолiем протягом усього експерименту у порiвняннi з контрольними тваринами, а також покращання функцюнально! активност1 нейтроф^в, на що вказуе зростання показника резерву i коефiцiента активацп.
Нанесення опiку рогiвки тваринам призве-ло до зниження концентрацii ВГ порiвняно з iнтактними тваринами (у нормi в гомогенатi рогiвки
- (3,98 ± 0,15) мг/г) на 17,6 % на 1-у годину, а до 6-! години спостеркалось подальше падшня i показник склав 72,9 % вiд норми. У гемолiзатi еритроцитiв кролiв з гострою травмою ропвки спостерiгали тенденцiю до пщвищення рiвня глутатiону i до 6-! години з моменту нанесення травми його рiвень був вищим вщ вихiдних значень на 20,2 % (у контроль-них тварин - (72,6 ± 2,5) мг/л). Вмют ВГ у гомогенат1 рогiвки у кролiв на 12-ту i 24-ту години був нижчим на 29,1 % i на 16,9 % у порiвняннi з початком експерименту. Концентра^я ВГ в гемолiзатi еритроцитiв у цм групi була також бiльш низькою i склала на 1-у годину
- 60,7 %, на 8-у - 56,0 % вщ норми.
Ми також встановили, що рiвень ФНП у сироватц1 кровi здорових кролiв становив (0,392 ± 0,012) пг/ мл, а у внутршньоочнм рщиы - (0,127 ± 0,025) пг/мл (табл. 2). Через 1 годину пюля нанесення опково! травми рiвень ФНП у сироватцi кровi зрiс у 2,4 раза i продовжував зростати до 12-! години (3,1 раза). Через 12 годин вщ моменту виникнення опку спостер^алось деяке зниження вмiсту ФНП, однак показники все ж достовiрно перевищували рiвень здорових тварин. Ця тенден^я спостерiгалась i на 24-у години.
У внутршньоочнм рiдинi рiвень ФНП через 1 годину пюля нанесення травми зрю ще бтьше i у 12,9 раза перевищував норму, а до 6-! год зростання становило 15,1 раза. Причиною цього може бути штенсивна мiграцiя лейкоци^в у мiсце ураження.
У тварин, яким пюля нанесення опково! травми застосовували сорбент «Полюорб» зростання рiвня ФНП було меншим, ыж у контрольних тварин. Зо-крема, у сироватц кровi через 1 год показник перевищував норму у 1,8 раза, через 6 годин - у 2,3 раза. У подальшому вш знижувався i через 24 години вiдрiзнявся вщ показника норми в 1,2 раза, причому зниження було достовiрним вщносно контролю.
Ще бтыхн змiни ми вiдмiтили у внутрiшньоочнiй рiдинi - через 1 годину зростання показника становило 7,9 раза, через 6 годин - 9,6 раза, проте у подальшому наступало зниження вмюту ФНП i на 24 години вш лише у 4,6 раза перевищував норму.
У наших дослщженнях рiвень 11_-1р у сироватц здорових тварин становив (1,31 ± 0,02) пг/мл, а у внутршньоочнм рщиы - (2,62 ± 0,03) пг/мл. Опк рогiвки спричинився до його зростання у сироватц1 кровi у всi термiни дослiдження з максимумом на 6-у
годину вщ моменту нанесення травми, коли показник перевищував рiвень штактних кролiв в 3 рази з подальшим поступовим зниженням. У внутрiшньо очнм рiдинi рiвень цього цитокiна через 1 годину вщ опiку перевищував норму у 2,7 раза на до 6-! годин зрю ще бтьше i становив 327 % вщ норми.
Застосування сорбенту «Полюорб» мало по-зитивний вплив на даний показник. Зокрема, у сироватц кровi зростання було не насттьки вира-женим i на 6-у годину становило 2,2 раза, причому показник достовiрно в^^знявся вiд контрольно! групи. У внутршньоочнм рiдинi через 1 годину вщ опiковоi травми зростання становило 1,5 раза, на 6-ту - 2 рази, а до 24-! год знижувалося ще бтьше i перевищувало норму на 50 %.
Серед велико! групи цитоюыв штерлейюн-4 (1_-4) посiдае особливе мюце, позаяк проявляе як про-, так i протизапальну дiю. У сво!х дослiдженнях ми вiдмiтили менш значне зростання цього цито-юну, нiж 1Л-1, ФНП-альфа. У сироватц кровi через 1 годину вщ нанесення опiковоi травми показник зрю на 24,5 % i продовжував зростати до 12-! години, коли становив 154,2 % вщ норми. До 24-! години спостер^алось деяке зниження цього цитоюна I вш становив 129,2 % вщ норми. У внутршньоочнш рщиы через 1 годину вiд нанесення опку вмiст 1_4 перевищував норму на 53 %, а на 6-у - на 87 %.
При застосуванн сорбенту «Полюорб» динамка зростання 1_4 була ще помiрнiшою. У сироватц кров1 показники становили 119, 121, 128 i 107 % вщ рiвня здорових тварин у вщповщы термiни до^дження, причому до 24-! годни рiзниця рiвня цитокiна була у межах достовiрностi з iнтактними тваринами. У внутршньоочнм рiдинi ми також вiдмiтили менш значне, порiвняно з контролем, зростання продукци цього цитокiна. Через 1 годину вщ моменту нанесення опково! травми вiн перевищував норму на 23 %, через 6 - на 65 %, на 12-ту - на 66 % i на 24-у - на 53 %.
Опкова травма супроводжуеться також при-гнiченням продукцii I_-10. Зокрема, у сироватц кровi через 1 годину пiсля моделювання опку рогiвки продукцiя 1_-10 знизилась на 21 % порiвняно з штактними тваринами. Подальше зниження три-вало до 12-! годни, коли показник склав 55 % вщ норми. На 24-ту годину рiвень I_-10 дещо зрiс, однак був достовiрно нижчим вiд показника здорових тварин. Аналопчна тенденцiя спостеркалась I у внутрiшньоочнiй рiдинi. Через 1 годину вщ нанесення опково! травми показник склав 62 % вщ рiвня iнтактних кролiв, а на 6-ту год - 49 %.
У тварин, яким застосовували сорбент «Пол^ сорб» ми не спостеркали такого виразного зниження протизапального цитоюна. У сироватц кров1 через 1 годину вщ нанесення опiку показник склав 87 % вщ норми i був вiрогiдно вищим вiд рiвня контрольних тварин. У подальшому спостеркалось не-значне зниження цитокiна через 6 i 12 годин вщ початку експеименту i його зростання через 24 години, коли вш склав 89 % вщ рiвня здорових тварин. Через 1 годину вщ моменту нанесення опково! травми
показник у внутршньоочнм рiдинi склав 73 % вщ рiвня здорових тварин поступово зростаючи до 24-1 години, коли вш склав 94 % вщ норми i достовiрно не перевищував рiвень здорових тварин.
Таким чином, опкова травма рогiвки супро-воджуеться активацieю системно! вiдповiдi мг сцево! запально! реакци, спричинено! штенси-фка^ею неспецифiчних факторiв iмунного захисту, надмiрним продукуванням прозапальних i пригы-ченням експреси протизапальних цитокiнiв. За-стосування сорбенту «Полюорб» у значнiй мiрi нормалiзуе iмунну вiдповiдь на пошкодження i позитивно впливае на цитоюновий статус у сироватцi кровi i внутрiшньоочнiй рiдинi.
Висновки.
1. Опкова травма рогiвки супроводжуеться активащею системно! вiдповiдi мюцево! запально! реакци, спричинено! iнтенсифiкацiею неспецифiчних факторiв iмунного захисту, надмiрним продукуванням прозапальних i пригнiченням експресi! протизапальних цитоюыв.
2. Застосування сорбенту «Полюорб» у значнш мiрi нормалiзуе iмунну вiдповiдь на пошкодження i позитивно впливае на цитокiновий статус у сироватц кровi i внутршньоочнм рiдинi.
Перспективи подальших дослiджень. По-дальшi дослiдження дозволять обфунтувати новi методи надання першо! допомоги та визначити на-прямки корекцi! при хiмiчних опiках органа зору.
Л^ература
1. Влiзло В. В. Лабораторнi методи дослiдження у бюлогп, тваринниц™ i ветеринарнiй медицинi: довiдник / В. В. Влiзло, Р. С. Федорук, I. Б. Ратич [та 1н.]. - Львiв : СПОЛОМ, 2012. - 764 с.
2. Диагностическая ценность лейкоцитарных тестов. II. Определение биоцидности лейкоцитов. Методические рекомендации / Под ред. Д. Н. Маянского. - Новосибирск, 1996. - 32 с.
3. Ермолаев В. Г. Структура бытовых ожогов органа зрения / В. Г. Ермолаев, А. И. Плотников, В. Н. Курочкин // Ожоги глаз и их последствия: науч. -практ. конф., 23-24 мар. : материалы. - М., 1997. - С. 7-8.
4. Кшшко-експериментальш результати застосування амнютично! оболонки та крюлюф^зовано! ропвки свиш в якост матерiалу для кератопластики / Н. В. Пасечнкова, С. А. Якименко, В. В Б^уняк [та ш.] // Медицина сьогодш i завтра. -2011. - № 1-2. - С. 50-51.
5. Колесова О. Е. Перексидное окисление липидов и методы определения продуктов липопероксидации в биологических средах / О. Е. Колесова, А. А. Маркин, Т. Н. Федорова // Лаб. дело. - 1984. - № 9. - С. 540-546.
6. Пучковская Н. О. Патогенез и лечение ожогов глаз и их последствий / Н. О. Пучковская, В. М. Непомнящая. - М., 1973. - 192 с.
7. Сомов Е. Е. Клиническая анатомия органа зрения человека / Е. Е. Сомов. - М. : МЕДпресс-информ, 2005. - 136 с.
8. Стальная И. Д. Метод определения малонового диальдегида с помощью тиобарбитуровой кислоты / И. Д. Стальная, Т. Г. Гаришвили // В кн. : Современные методы в биохимии. Под ред. В. Н. Ореховича. - М. : Медицина, 1977. -С. 66-68.
9. Черныш В. Ф. Ожоги глаз состояние проблемы и новые подходы / В. Ф. Черныш, Э. В Бойко. - СПб. : ВМедА, 2008. -135 р.
10. Якименко С. А. Стан надання спецiалiзованоí допомоги потерпшим з отками очей в Укра!ш / С. А. Якименко // Офталь-мол. журн. - 2008. - № 6. - С. 79-83.
11. Ellman George L. Tissue sulfhydril groups / G. L. Ellman // Arch. of Biochem. and Biophys. - 1959. - Vol. 82, № 1. - P. 70-77.
12. Schräge N. F. The effect of irrigation with phosphate buffer after alkali burn / N. F. Schräge, R. Kuckelkorn, M. Redbrake [et al.] // 22nd European cornea conference: abstract book. - Aachen, Germany, 1996. - P. 4-9.
УДК 617. 713-001. 17:617. 749+616. 15-06+577. 1+615. 2|3. 099]-092. 9
КЛ1Н1КО-Б1ОХ1М1ЧН1 ЗМ1НИ У КРОВ1 ТА ВНУТР1ШНЬООЧН1Й Р1ДИН1 У КРОЛ1В З ОП1КОМ РОГ1ВКИ ТА ПРИ КОРЕКЦП ЕНТЕРОСОРБЕНТОМ «ПОЛ1СОРБ» Романюк Т. I., Клщ I. М., Герасимюк I. €.
Резюме. В експеримент на кролях вивчено особливост динамки бiохiмiчних показниюв у кровi i внутршньоочнм рщиы за умов нанесення хiмiчного опку ропвки лугом та обфунтовано можливють застосування для надання першо! допомоги препарату «Полюорб». При цьому встановлено, що опки ропвки лугом у кролiв супроводжуються актива^ею системно! вщповщ мюцево! запально! реакци, спричинено! штенсифкащею неспецифiчних факторiв iмунного захисту, надмiрним продукуванням прозапальних i пригыченням експреси протизапальних цитоюыв. Застосування сорбенту «Полюорб» у значнм мiрi нормалiзуе iмунну вщповщь на пошкодження i позитивно впливае на цитоюновий статус у сироватц кровi i внутршньоочнм рщинг
^^40Bi слова: рогiвка, опiк, луг, запалення, iмунiтет.
УДК 617. 713-001. 17:617. 749+616. 15-06+577. 1+615. 2|3. 099]-092. 9
КЛ1Н1КО-БИОХИМИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ В КРОВИ И ВНУТРИГЛАЗНОЙ ЖИДКОСТИ У КРОЛЕЙ С ОЖОГОМ РОГОВИЦЫ И ПРИ КОРРЕКЦИИ ЭНТЕРОСОРБЕНТОМ «ПОЛИСОРБ» Романюк Т. И., Клищ И. М., Герасимюк И. Е.
Резюме. В эксперименте на кролях изучены особенности динамики биохимических показателей крови и внутриглазной жидкости в условиях нанесения химического ожога роговицы щелочью, и обоснована возможность применения для оказания первой помощи препарата «Полисорб». При этом установлено, что
ожоги роговицы щелочью у кролей сопровождаются активацией системного ответа местной воспалительной реакции, вызванной интенсификацией неспецифических факторов иммунной защиты, чрезмерным продуцированием провоспалительных и угнетением экспрессии противовоспалительных цитокинов. Применение сорбента «Полисорб» в значительной мере нормализует иммунный ответ на повреждение и положительно влияет на цитокиновый статус в сыворотке крови и внутриглазной жидкости.
Ключевые слова: роговица, ожог, щелочь, воспаление, иммунитет
UDC 617. 713-001. 17:617. 749+616. 15-06+577. 1+615. 2|3. 099]-092. 9
Clinical and Biochemical Changes in Blood and Internal Eye Fluid among Rabits with Cornea Burns and at Correction by Means of Polisorb Enterosorbent
Romaniuk T. I., Klishch I. М., Herasymiuk I. Ye.
Abstract. Eye burns belong to the most severe case of eye injury. The problem of their medical treatment still is rather acute and relevant. Mostly, eye burns are caused by various chemicals. The most common among chemical eye burns are alkali burns.
Numerous studies of the burn development mechanisms on histomorphologic, biochemical, immunological and electron-microscopic levels in both eye tissues and the whole organism have shaped the picture of eye burn pathogenesis as a multi-factor and multi-componential and interconnected process affecting the eye and leading to various pathological changes in different systems of human body, i. e. the phenomena of autointoxication and autosensibilization become frequent, the organism responsiveness can be violated, some immunocompetent organs become involved in the process, some fermentation and metabolic processes as well as nerve and reflex correlations may be violated. Also, there may occur some changes in blood and blood vessels.
The purpose of our research was to define the peculiarities of clinical and biochemical changes in blood and internal eye fluid among rabbits with cornea burn and at correction by means of "Polisorb" enterosorbent.
The experiments were made on 54 rabbits aged 2 years and with the weight of 2. 5 - 3. 0. kg. 6 of these rabbits were the intact control group. 24 rabbits were affected by alkali cornea burns - 10 % NaOH, 24 other rabbits had their conjunctival sac watered with "Polisorb" sorbent 5 minutes after the alkali burn.
Before the procedure pads were made. They had the diameter of 8 mm and were made of cotton with hygroscopic properties and ability to evenly distribute moisture about the entire surface. The cotton pads absorbed the alkali solution and evenly distributed about the cornea surface not involving the corneal limbus. The alkali exposition on the cornea was 10 seconds, after this the cornea looked like matte glass.
The animals were killed by means of big amount of concentrated sodium thiopental (25 mg / 1 kg) after 1, 4, 6, 12 and 24 hours from the beginning of the experiment. Then the biological material was taken for research. All the experiments were conducted in compliance with "The Rules of Conducting Research Using Experimental Animals".
The functional activity of neutrophils and functional backup were studied. The backup factor and the neutrophil metabolic activity coefficient were calculated. The production of reactive oxygen species in mononuclear leukocytes was studied by means of ductal cytofluorometry. The supernatant part of the cornea homogenate is used to measure the hydroperoxide of lipids, products reacting with thiobarbituric acid and renewed glutathione. The cytokine amount was measured on a semi-automatic enzyme-immunoassay device "STAT-FAX 303" using the sets of "Vector Best" (Russia).
In our research, we also studied proiflammatory and antiinflammatroy cytokines in the process of burn and at its correction.
It has been established that the cornea burn is accompanied by the development of oxidative stress characterized by increase of intensiveness in reactive oxygen species production. The same tendency can be observed in early and intemediate lipid peroxidation products. The cornea inflammation development is characterized by increase in the amount of active neutrophils in the peripheral blood.
The development of cornea inflammation is characterized by increase in the amount of active neutrophils and decrease in the concentration of reduced glutathione in peripheral blood as compared with intact animals.
The similar changes of the studied parameters were during using "Polisorb", however, the degree of deviation from that of control animals was significantly lower than in animals which correction was not performed.
Thus, the cornea burn is accompanied by activation of the system response of the local inflammatory reaction caused by the intensification of non-specific factors of immune protection, extensive production of proinflammatory and decrease of anti-inflammatory cytokine expression. The usage of "Polisorb" sorbent normalizes the immune response to the injury to a considerable extent and positively influences the cytokine status in the blood serum and internal eye fluid.
Key words: cornea, burn, alkali, inflammation, immune protection.
Рецензент - проф. Кочина М. Л.
Стаття надшшла 29. 07. 2014 р.
