CC BY
103
УДК 616. 317 - 002 - 08-053.3: 616 - 084
КЛ1Н1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ТА ФАКТОРИ РИЗИКУ АТОП1ЧНОГО ХЕЙЛ1ТУ В Д1ТЕЙ Р1ЗНОГО В1КУ В.М. Кулигiна, М.В. Стремчук
Вшницький нацiональний медичний унiверситет iM. М.1.Пирогова Хмельницька MicbKa об'еднана стоматологiчна пол^шжа
Актуальнiсть
Атопiчний хейлiт - хрошчне рецидивуюче запалення червоно!' кайми губ, що виникае в дiтей з атошчним дерматитом [4, 6, 8, 11]. Атошчний дерматит - хрошчна aлергiчнa хвороба, яка розвиваеться в ошб i3 генетичною схильнiстю до атопп, мае рецидивуючий перебiг, вiковi особливостi клiнiчних проявiв та характеризуеться шдвищеним рiвнем загального i специфiчних IgE у сировaтцi кровi [2, 7]. Результати ешдемюлопчних дослiджень, здшснених за стандартизованими протоколами мiжнaродноi програми ISAAC (International Study of Asthma and Allergy in Childhood), визначили поширешсть aтопiчного дерматиту серед дитячого населення Укра'ни на рiвнi 3,9% (2006) [1]. За даними втизняних статистичних дослщжень, до 20% немовлят i дiтей молодшого вiку мають тi чи iншi прояви ще! хвороби [7]. Остaннiми роками захворювашсть продовжуе неухильно зростати. Приблизно в третини дiтей клiнiчнa картина атошчного дерматиту характеризуеться чiтко вираженим хейштом iз хронiчним рецидивуючим перебiгом [4]. У деяких випадках запальний процес червоно!' кайми губ стае домшуючою скаргою дiтей з aтопiчним дерматитом або може бути единим його кшшчним проявом [5, 11]. Атошчний хейл^ несприятливо впливае на вс аспекти життя дiтей i шдл^юв, суттево погiршуе самопочуття й актившсть хворих, ускладнюючи 1'хню соцiaльну адаптацш [4].
Метою дослщження було визначення факторiв ризику, а також вивчення кттчних особливостей nepe6iry aToni4Horo хейлiту в д^ей pi3Horo вiкy.
Матерiали i методи
Пгд нашим спостереженням перебувала 61 дитина з атошчним хейлiтом, у т. ч. 19 дггей з iзольованою формою i 42 дитини i3 симптоматичним хейштом на фонi атопiчного дерматиту. Усгх дiтей було подiлено на 4 вiковi категорii: 9 дггей - групи раннього дитинства - 1-3 роюв; 17 дгтей - групи першого дитинства - 4-7 рокгв; 17 дгтей - другого дитинства - 8-12 рокгв; 18 дгтей - пгдлгткового вгку - 13-16 рокгв. 65 здорових дгтей аналопчного вгкового перюду склали групу контролю (вгдповгдно 8, 19, 21 i 17 осгб).
Кштчне обстеження дгтей з атошчним хейлгтом охоплювало суб'ективш й об'ективш методи. Пгд час суб'ективного дослгдження проводили опитування дитини та ii батькгв (ошкушв) гз метою з'ясування суб'ективних вгдчутлв i скарг хворого, збору анамнестичних даних, а також ознайомлення з медичною документащею, наявною в пащента, -витягом з iсторii хвороби, гсторгею розвитку дитини, висновком лгкаргв-спецГалгстгв (дерматолога, алерголога, гастроентеролога тощо), результатами попереднгх функцгональних та лабораторних дослгджень. Збираючи анамнез, ураховували тривалгсть i тяжк1сть перебггу основно!' хвороби, частоту рецидивiв i термiни ремiсii, детально з'ясовували алергологiчний анамнез.
Поширешсть шюрних проявгв атопiчного дерматиту оцшювали за загальноприйнятими в дерматологiчнiй практищ рекомендацiями, зпдно з якими видгляють локалiзованy (обмежену), дисемiнованy (поширену) i дифузну форми атопiчного дерматиту [4, 9, 11].
Кшьюсний аналiз тяжкост перебiгy атопiчного дерматиту в д^ей старше 7 рок1в здiйснювали за допомогою шкали SCORAD (Scoring of
Atopic Dermatitis). Для дгтей раннього вшу, хворих на атошчний дерматит, використовували шкалу EASI (Eczema Area and Severity Index) [3]. Основне кшшчне стоматологiчне обстеження дiтей проводили зпдно з алгоритмом, рекомендованим ВООЗ (1997) [10, 13].
Характер перебггу атошчного хейлгту оцiнювали за такими критергями: к1льк1сть рецидивiв протягом року; середня тривалгсть захворювання вгд перших кшшчних проявгв до початку ремiсii; вираженгсть кшшчних проявгв; тривалiсть ремiсiй. Беручи за основу класифiкацiю групи авторiв [3, 9, 11, 12], вгдповгдно до зазначених критерпв видгляли легкий, середнгй i тяжкий стyпенi атошчного хейлгту.
Статистичну обробку отриманих результатгв здiйснювали за допомогою пакета програм «StatSoft Statistica 10 Enterprise» та «Microsoft Office Excel 2007» гз використанням параметричних i непараметричних методiв (хi-квадрат та поправка Йетса), при цьому достовгрними вважали вщмшностг при p<0,05.
Результати дослiдження та обговорення
Пгд час ретельного аналiзy даних сгмейного алергологiчного анамнезу в 47 дгтей (77,05%) гз атошчним хейлгтом виявлено обтяжену щодо алергii спадковгсть. Так, у 14 дгтей (29,79%) обидва батьки мали алерггчну патологгю, в 30 пацгентгв (63,83%) на атопгю страждав лише один гз батьюв. З них у 22 хворих (73,33%) алергологгчний анамнез був обтяженим по материнськш лшп, у 8 (26,67%) - по батьювськш лшп. У 3 дгтей (6,38%) батьки не мали алерггчних захворювань, проте на атопгчну патологгю страждали 1хнв близьк1 родичг.
У структург атопгчних уражень у сгмейному анамнезг обстежуваних дгтей переважали алерггчнг реакцii на ргзнг алергени (головним чином, на харчовг алергени i пилок рослин) - 57,45% випадкгв, алерггчний рингт (19,15%), бронхгальна астма (12,77%) та екзема (6,38%).
Порiвняння анамнестичних даних антенатального розвитку д^ей основно! та контрольно!' груп (табл. 1) показав, що в матерiв, дiти яких надалi страждали на атошчний хейлiт, гестози вагiтностi виникали частiше, нiж у матерiв практично здорових д^ей контрольно! групи (26,23% i 9,23% вiдповiдно, р<0,05). Подальший аналiз даних акушерського анамнезу, переб^у вагiтностi та пологiв не виявив статистично достовiрних вiдмiнностей мiж обстежуваними групами.
Таблиця 1
Результати ощнки анамнестичних даних антенатального 1 постнатального розвитку дггей з атоп1чним хейлггом 1 практично
здорових д1тей контрольно! групи
Дат анамнезу Основна група (п=61) Контрольна група (п=65)
абс. / % абс. / %
Гестози ваптност 16 / 26,23 6 / 9,23
Р р<0,05
Загроза переривання ваптност 5 / 8,2 4 / 6,15
Р р>0,05
Передчаст пологи 6 / 9,84 2 / 3,08
Р р>0,05
Кесар1в розтин 7 / 11,48 3 / 4,62
Р р>0,05
Захворювання матер1 п1д час ваптност! 10 / 16,39 4 / 6,15
Р р>0,05
Надм1рне споживання високоалергенних продукив тд час ваптносп (гор1хи, цитрусов1, мед, полуниця тощо) 19 / 31,15 12 / 18,46
Р р>0,05
Штучне вигодовування з 1 м1с. 12 / 19,07 6 / 9,23
Р р>0,05
Штучне вигодовування з 3 м1с. 14 / 22,95 10 / 15,38
Р р>0,05
Ранне введення прикорму (до 3 м1с.) 9 / 14,75 1 / 1,54
Р р<0,01
Ексудативно-катаральний д1атез 58 / 95,08 12 / 18,46
Р р<0,001
Прим1тки:
Р - достов1ршсть р1знищ значень м1ж показниками д1тей основно'! та контрольно'! груп.
Оцшюючи фактори ризику в перюд новонародженост та грудному вiцi, встановили, що дiти з атопiчним хейлiтом значно часпше, нiж дiти контрольно!' групи, отримували прикорм до 3-мiсячного вжу (14,75% та 1,54% вiдповiдно). Крiм того, в переважно! бiльшостi хворих iз цieю патологieю (58 ошб, або 95,08%) у анамнезi був наявний ексудативно-катаральний дiатез, тодi як у контрольнiй групi дiатез спостерiгали лише у 12 дггей (18,46%). Це дае пiдстави з високим ступенем вiрогiдностi (9999,9%) стверджувати, що ранне введення прикорму i наявшсть у анамнезi дитини ексудативно-катарального дiатезу е суттевими факторами ризику виникнення атопiчного хейлiту в д^ей.
Подальший порiвняльний аналiз супутшх хвороб i патологiчних станiв у дггей основно! та контрольно! груп (табл. 2) показав, що в д^ей з атопiчним хейлiтом частое дiагностують харчову алергiю (85,25% i 13,85% вiдповiдно), захворювання ШКТ (88,52% i 23,08%), дисбактерiоз кишечнику (90,16% i 10,77%), хронiчну рецидивуючу герпетичну шфекцш губ (70,49% i 24,62%). Високий ступiнь статистично! достовiрностi рiзницi показник1в вiдносно контрольно! групи вказуе на !хню значимiсть як важливих передумов розвитку атошчного хейлiту в д^ей.
Таблиця 2
Частота супутшх хвороб у дггей з атошчним хейлiтом i практично
здорових дгтей контрольно! групи
Загальносоматичт хвороби 1 патолопчт стани Основна група (п=61) Контрольна група (п=65)
абс. / % абс. / %
Харчова алерпя 52 / 85,25 9 / 13,85
Р р<0,001
Медикаментозна алерпя 15 / 24,59 4 / 6,15
Р р<0,01
1иш1 види алерпчних реакцш (побутова, етдермальна алерпя, полшоз) 11 / 18,03 2 / 3,08
Р р<0,01
Пopyшeння постави та oпopнo-pyxoвoгo aпapaтy 26 / 42,62 11 / 16,92
P p<0,01
Бpoнxiaльнa астма 5 / S,2 -
P p<0,05
Алepгiчний pинiт 9 / 14,75 3 / 4,62
P p>0,05
Зaxвopювaння шлунково-кишкового тpaктy 54 / SS,52 15 / 23,0S
P p<0,001
Патолопя н^ок 11 / 1S,03 3 / 4,62
P p<0,05
Диcбaктepioз кишeчникy 55 / 90,16 7 / 10,77
P p<0,001
^л^^този 19 / 31,15 4 / 6,15
P p<0,001
Адeнoïди 10 / 16,39 3 / 4,62
P p<0,05
XpomHKHñ тонзил1т 23 / 37,7 S / 12,31
P p<0,001
XpomHna peцидивyючa гepпeтичнa i^eRu^ губ 43 / 70,49 11 / 16,92
P p<0,001
^им^ки:
Р - дocтoвipнicть piзницi araHe^ м1ж показниками дiтeй основно! та кошрольно! гpyп.
Частота виявлeння фaктopiв pизикy пpи iзoльoвaнiй фopмi атотчного xeйлiтy i xeйлiтi на фот атотчного дepмaтитy нe мала дocтoвipнoï piзницi показник1в, дoпycтимиx y мeдичниx дocлiджeнняx (p>0,05).
На клiнiчнoмy oбcтeжeннi oбмeжeнa фopмa aтoпiчнoгo дepмaтитy y виглядi iзoльoвaнoгo ypaжeння чepвoнoï кайми гу6 (iзoльoвaнa фopмa aтoпiчнoгo xeräriy) була дiaгнocтoвaнa в 19 дп^й (31,15%), iз ниx - S дiвчaтoк та 11 xлoпчикiв. Симптоматичний xeräri на фoнi aтoпiчнoгo дepмaтитy виявлeний у 42 дiтeй (6S,S5%), зoкpeмa у 25 дiвчaтoк та 17 xлoпчикiв. Сepeд ниx у 40 дггей (95,24%) xeйлiт ycтaнoвлeнo пpи ди^мшованш фopмi aтoпiчнoгo дepмaтитy з лoкaлiзaцieю ypaжeнь на oбличчi, ши!, лжтьовж i кoлiнниx згинax, ciдницяx, тильнж пoвepxняx
кистей. У 2 пащенпв (4,76%) був дiагностований симптоматичний хейлп на фош обмежено! форми атопiчного дерматиту. У цих дгтей, крiм червоно! кайми губ, елементи ураження спостер^али в завушнш дiлянцi та на шкiрi лоба.
У 14 хворих (33,33%) iз симптоматичним хейлiтом на фош атошчного дерматиту був установлений легкий стушнь атошчного дерматиту (шдекс 8СОЯЛБ = 16,65±1,59, iндекс БЛ81 = 9,59±1,72). У 23 дiтей (54,76%) спостер^али середнiй ступiнь тяжкостi атошчного дерматиту (шдекс 8СОЯЛБ = 44,94±3,37, iндекс БЛ81 = 32,07±1,3). Тяжкий переб^ атопiчного дерматиту дiагностували в 5 хворих, або 11,9% (шдекс 8СОЯЛБ = 71,3±3,25, шдекс БЛ81 = 56,03±1,65).
Розвиток атошчного хейлпу в бiльшостi дгтей (40 пацiентiв, або 65,57%) вщбувався на фонi хронiчно! фази дитячо! (37 дiтей, 92,5%) або шдлпково! (3 дитини, 7,5%) форми атошчного дерматиту. У 10 дгтей (16,39%) хейлп був единим проявом атошчного ураження вщ початку захворювання без залучення в патологiчний процес типових для атошчного дерматиту дшянок шюри. У 8 дiтей (11,48%) iзольований атопiчний хейлiт уперше був виявлений шсля гостро! фази атопiчного дерматиту i тривало! ремiсi! (вiд 9 мю. до 1,5-2 рок1в), при цьому ураження шюрних покривiв типово! локалiзацi! надалi нiколи не дiагностували.
У 2 дiтей (3,28%) вжово! групи раннього дитинства спостерiгали ураження червоно! кайми губ i шюри перiорально! дiлянки на тлi гостро! фази немовлячо! форми атопiчного дерматиту з подальшою хронiзацiею запального процесу.
За даними анамнезу, першi клiнiчнi симптоми атошчного хейлпу в дiтей при iзольованому ураженнi червоно! кайми губ виникли у вiцi 2 рокiв 7 мю. - у 1 дитини (5,26%), 4-6 роюв - у 6 дней (31,57%), 7-11 роюв - у 9 дiтей (47,37%), 12-14 роюв - у 3 ди-ей (15,79%).
^ояви симптоматичного xeйлiтy в дiтeй на фот атотчного дepмaтитy впepшe виникли у вiцi 1,5-3 poкiв - у S дп^й (9,05%), 4-6 po^ -у 1S дггей (42,S6%), 7-11 poкiв - у 12 дггей (2S,57%), 12-14 po^ - у 4 дiтeй (9,52%).
В 11 дп^й (57,S9%) з iзoльoвaнoю фopмoю aтoпiчнoгo xeйлiтy та 27 дп^й (64,29%) iз xeйлiтoм на фот атотчного дepмaтитy на початку roCTpoï фази зaxвopювaння cпocтepiгaли появу на чepвoнiй кaймi губ, особливо в кyтoчкax poтa, та в бaгaтьox випaдкax - на шкipi ^p^pa^M! дiлянки - poжeвoï epитeми з чiткими мeжaми, а також нaбpяк губ у 36,S4% (7 дп^й) i 57,4% (24 дп^й) вiдпoвiднo. Зaзнaчeнi симптоми cyпpoвoджyвaлиcя cвepбeжeм piзнoï iнтeнcивнocтi, що посилювався вночь
У 2 дiтeй (4,76%) iз xeйлiтoм на фoнi aтoпiчнoгo дepмaтитy гocтpe зaпaлeння cyпpoвoджyвaлocь yтвopeнням на шкipi губ i нaвкoлopoтoвoï дшянки, а також чepвoнiй кaймi мiкpoвeзикyл, якi швидко pyйнyвaлиcь, оголюючи зони мокнуття.
У S дiтeй (42,11%) ^и iзoльoвaнiй фopмi aтoпiчнoгo xerärry та в 13 дiтeй (30,95%) Гз xeйлiтoм на фот атотчного дepмaтитy cпocтepiгaли шший пepeбiг: виpaжeнa cyxicть та iнфiльтpaцiя чepвoнoï кайми губ i ш^и пepiopaльнoï дшянки, yтвopeння eкcкopiaцiй та дpiбниx тpiщин у кyтoчкax poтa.
Нeoднaкoвий xaparcrep пpoявy aтoпiчнoгo xeйлiтy в oбcтeжyвaниx пaцieнтiв дав нам пiдcтaви видшити тpи cтyпeнi кшшчного пepeбiгy зaxвopювaння.
Лeгкий стушнь тяжкост aтoпiчнoгo xeräriy дiaгнocтyвaли в 10 дiтeй (52,63%) з iзoльoвaнoю фopмoю та в 11 дггей (26,19%) Гз xe^nm на фот aтoпiчнoгo дepмaтитy. У цьому вapiaнтi кшшчного пepeбiгy зaxвopювaння cпocтepiгaли слабку гiпepeмiю чepвoнoï кайми губ, дpiбнoплacтинчacтe i кpyпнoплacтинчacтe луш^ння в дшянщ зовшшньо! частини чepвoнoï кайми губ i купв poтa, нeзнaчнy лixeнiзaцiю шкipи куточк1в poтa (pиc. 1).
Вщчуття слабкого свербежу мали 4 дитини (40,0%) з iзольованою формою захворювання та 6 дггей (54,55%) iз хейлiтом на фонi атопiчного дерматиту.
Рис. 1. Дитина С., 10 роюв. Дiагноз: атопiчний хейлiт, iзольована форма, легкий ступiнь тяжкостi. Дрiбнопластинчасте лущення в куточках рота, множинш дрiбнi трiщини по лiнií змикання губ, помггаий набряк червоно!' кайми, лiхенiзацiя шкiри в дiлянцi кулв рота
У 7 хворих (36,84%) на iзольований хейлiт та 24 пащенлв (57,14%) iз хейлiтом при атотчному дерматитi виявили середнiй стушнь тяжкостi ураження. У дiтей спостерЬали помiрну гiперемiю та незначний набряк губ, шфшьтращю та лiхенiзацiю шюри кутiв рота, а в дшянщ зовнiшнього краю червоно!' кайми губ та куточках рота - дрiбно- i крупнопластинчасте лущення. У 4 дггей (16,67%) iз хейлiтом на фош атопiчного дерматиту виявили явища перюрального дерматиту (рис. 2).
Рис. 2. Дитина В., 6 роюв. Дiагноз: симптоматичний хейлгт при дисемшованш формi атопiчного дерматиту, середнiй стушнь тяжкостг На шкiрi перiоральноí дшянки - рожева еритема з чгткими межами, крупнопластинчасте лущення вздовж зовшшнього краю червоно'1 кайми губ; виражена сухють червоно'1 кайми губ i шкiри навколоротово'1 зони
У куточках рота визначалися поодинокi дрiбнi трщини. Усi пащенти вiдчували свербiж у дшянщ червоно'1 кайми губ та шюри навколоротово'1 дiлянки. У 2 пащенм (28,57%) з iзольованим хейлггом та 4 хворих (16,67%) iз хейлiтом при дисемiнованiй формi атотчного дерматиту свербiж був досить штенсивним, особливо вночi, створюючи суттевий дискомфорт шд час сну.
Тяжкий перебЬ атопiчного хейлiту дiагностували у 2 дггей (10,53%) з iзольованою формою та в 7 дгтей (16,67%) iз хейлiтом на фонi атотчного дерматиту. На кмшчному обстеженнi спостерЬали виражену гiперемiю та набряк губ, шфшьтращю i лiхенiзацiю шкiри кулв рота, дрiбно- i крупнопластинчасте лущення в кутах рота i вздовж зовшшнього краю червоно'1 кайми, множинш дрiбнi або одиничнi глибокi лшшш трiщини, особливо в куточках рота та по лши змикання губ, покрик кiрочками. В 1 дитини (50,0%) з iзольованою формою атотчного хейлгту та в 4 дiтей (57,14%) iз хейлiтом на фонi атотчного дерматиту виявили ураження шюри перюрально' дшянки. Постшним симптомом у хворих ща групи був
штетеивний cвеpбiж, що знaчно погipшyвaв яюеть життя дiтей, порушуючи ïxнiй ноpмaльний cон i повcякденнy дiяльнicть.
Сшд зaзнaчити, що виpaженicть клiнiчниx пpоявiв aтопiчного xейлiтy в дiтей iз диcемiновaною формою зaxвоpювaння не зaвжди вiдповiдaлa тяжкоcтi пеpебiгy aтопiчного деpмaтитy: при яcкpaво виpaженомy зaпaльномy процеш нa чеpвонiй кaймi губ ypaження шкipниx покpивiв iншоï, типово!' для aтопiчного деpмaтитy локaлiзaцiï, були незшчними aбо помipними.
Зa допомогою поpiвняльного aнaлiзy клiнiчниx пpоявiв iзольовaноï форми aтопiчного xейлiтy тa xейлiтy ш фонi aтопiчного деpмaтитy вcтaновили, що i^rn пеpебiг y цiломy мae однотипний xapaктеp: приблизно з одшковою чacтотою виявляли лixенiзaцiю шкipи в д^нщ кyтiв pотa (78,99% i 73,81% вщповщно), гiпеpемiю чеpвоноï гайми (2б,32% i 21,43%), множиннi дpiбнi тpiщини в дiлянцi зовнiшнього кpaю чеpвоноï кaйми, в кyточкax pотa i зонi Kлейнa (Зб,84% i 38,1%), юрочки (Зб,84% i 30,95%) тa екcкоpiaцiï (21,б5% i 23,8%). У процеш доcлiдження ми виявили i деяк клiнiчнi вiдмiнноcтi переб^у iзольовaноï форми aтопiчного xейлiтy тa cимптомaтичного xейлiтy нa фонi aтопiчного деpмaтитy, xочa вони не мaли доcтaтнього piвня cтaтиcтичноï доcтовipноcтi (р>0,05). Тaк, кpyпноплacтинчacте лущення в дшянщ зовнiшньоï чacтини чеpвоноï кaйми губ пеpевaжaло в дiтей iз xейлiтом при диcемiновaнiй фоpмi aтопiчного деpмaтитy (33,33% проти 15,79% при iзольовaномy xейлiтi), тодi як дpiбноплacтинчacте лущення з утворенням бiляcтиx лycочок y дшянщ купв pотa тa вздовж зовшшнього кpaю чеpвоноï кaйми губ чacтiше виявляли при iзольовaнiй фоpмi aтопiчного xейлiтy (84,21% проти бб,б7%). Kpiм того, y xвоpиx ш iзольовaнy форму aтопiчного xейлiтy xapaктеpною ознaкою бyлa появa пpозоpиx aбо cipyвaто-жовтиx лycочок по лiнiï зми^ння губ, що cпоcтеpiгaли в 47,57% витадюв; це мaйже вдвiчi чacтiше, нiж y дiтей iз xейлiтом нa фонi aтопiчного деpмaтитy (28,57%).
Глибок одиничш лшшш rpiшини вздовж зовшшнього ^аю чepвoнoï кайми губ, кyтoчкax poтa i зон Kлeйнa у д^й Гз xeйлiтoм на фон aтoпiчнoгo дepмaтитy виявляли чacтiшe, шж у дiтeй з iзoльoвaнoю фopмoю зaxвopювaння (30,95% i 21,05% вщповщно).
У дiтeй гз xeйлiтoм ^и диceмiнoвaнiй фopмi aтoпiчнoгo дepмaтитy також чacтiшe cпocтepiгaли вщсутшсть чiткoï мeжi мГж шкipнoю частиною губ i чepвoнoю каймою по всш ïï пpoтяжнocтi (42,S6% пpoти 26,32% ^и iзoльoвaнiй фopмi), що свщчить ^о бшьш знaчнe зaлyчeння в патолопчний пpoцec шкipи губ пpи xeräm на фон aтoпiчнoгo дepмaтитy. Нaбpяк тканин губ, який cтвopюe мю^вГ нecпpиятливi умови для фГзюлопчного змикання губ, чacтiшe виявляли в дп^й Гз xeйлiтoм на фон атотчного дepмaтитy, шж пpи iзoльoвaнiй фopмi (57,14% i 36,S4% вщповщно). Оскшьки пopyшeння apxiтeктoнiки губ вiдiгpae важливу poль у пaтoгeнeзi xeйлiтiв, caмe нaбpяклicть тканин губ нaдaлi мoжe ускладнювати пepeбiг aтoпiчнoгo xeйлiтy.
У дп^й Гз симптоматичним xeйлiтoм на фош атотчного дepмaтитy xapaктepнiшими були також гiпepпiгмeнтaцiя шкipниx пoкpивiв у д1лянщ купв poтa i губ (11,9% та 9,52% вщповщно), а також iнфiльтpaцiя шкipи куточюв poтa (61,9% пpoти 47,37% у д^й з iзoльoвaним aтoпiчним xeйлiтoм).
Висновки
1. Нaйбiльш значимими пepeдyмoвaми виникнeння aтoпiчнoгo xeйлiтy cepeд фaктopiв aнтeнaтaльнoгo i постнатального poзвиткy дитини e нaявнicть у aнaмнeзi eкcyдaтивнo-кaтapaльнoгo дiaтeзy та paннe (до 3 мю.) yвeдeння пpикopмy.
2. Фaктopaми pизикy poзвиткy aтoпiчнoгo xeйлiтy в дггей e нaявнicть cyпyтнix xвopoб: патологи шлунково-кишкового тpaктy (SS,52%), xapчoвoï aлepгiï (S5,25%), диcбaктepioз кишeчникy (90,16%),
хрошчний рецидивуючий герпес губ (70,49%), порушення постави i опорно-рухового аппарату (42,62%), хрошчний тонзилп (37,7%).
3. У 65,57% випадюв розвиток атопiчного хейлпу починався на фонi хронiчно! фази дитячо! (92,5%) або пiдлiтково! (7,5%) форми атошчного дерматиту.
4. Виражешсть клiнiчних проявiв атопiчного хейлiту в дней iз дисемiнованою формою захворювання не завжди вщповщала тяжкостi переб^у атопiчного дерматиту: при яскраво вираженому запальному процес на червонiй каймi губ ураження шк1рних покривiв шшо!, типово! для атопiчного дерматиту локалiзацi!, були незначними або помiрними.
5. Провщт клiнiчнi ознаки атопiчного хейлпу - це лiхенiзацiя шкiри кулв рота, набряк губ, дрiбно- i крупнопластинчасте лущення, глибок1 або множинш дрiбнi трiщини, свербiж рiзно! штенсивность
6. Клiнiчнi прояви iзольовано! форми атошчного хейлпу та хейлiту на фош атопiчного дерматиту мають однотипний характер. Частота виявлення основних ознак захворювання ^хешзащя шюри в д^нщ кутiв рота, гiперемiя червоно! кайми, множинш дрiбнi трiщини в д^нщ зовнiшнього краю червоно! кайми, в куточках рота i зонi Клейна, юрочки та екскорiацi!) не мала вiрогiдного рiвня статистично! достовiрностi (р>0,05).
7. Для iзольовано! форми атошчного хейлпу характернiшi дрiбнопластинчасте лущення (84,21%) та ексфолiативнi лусочки по лшп змикання губ (47,37%), а для симптоматичного хейлпу на фонi атошчного дерматиту - вщсутшсть чiтко окреслено! межi мiж шкiрою i червоною каймою губ (42,86%), крупнопластинчасте лущення (33,33%) та набряк червоно! кайми губ (57,14%).
Перспективою подальших дослщжень е вивчення особливостей архпектошки губ та стану прикусу в д^ей рiзного вжу з атопiчним хейлпом.
Л^ература
1. Аряев М.Л. Атотчний дерматит у дгтей / М.Л. Аряев, В.А. Клименко, А.1.Кожем'яка. - К., 2006. - С. 20-33.
2. Бережний В.В. Дiагностика та терашя атотчного дерматиту: стандарти дiагностики i терапи / В.В. Бережний, О.П. Бшозоров. - К., 2002. - 32 с.
3. Беш Л.В. Симпозiум «Атотчний дерматит у д^ей» / Л.В. Беш // Здоровье ребенка. - 2012. - №2 (37). - С. 8-17.
4. Горбатова Л.Н. Атопический хейлит у детей: факторы риска и клинические симптомы / Л.Н. Горбатова // Стоматология. - 2000. - №3. -С. 48-50.
5. Дроботько Л.Н. Атопическй хейлит у детей. Современный подход к терапии / Л.Н. Дроботько, С.Ю. Страхова, М.В. Жевнова // Клиническая стоматология. - 2011. - №4. - С. 24.
6. Елизарова В.М. Основные заболевания слизистой оболочки полости рта у детей / В.М. Елизарова, С.Ю. Страхова, Л.Н. Дроботько.-М.: МГМСУ, 2007. - С. 67-70.
7. Калюжна Л.Д. Новi тдходи до терапи та контролю атотчного дерматиту (методичш рекомендаций / Л. Д. Калюжна. - К., 2006. - 20 с.
8. Куцевляк В.И. Детская терапевтическая стоматология // В.И. Куцевляк. - Балаклея: ИИК «Балаклейщина», 2002. - С. 402-404.
9. Лепешкова Т.С. Атопический хейлит у детей. Новые походы к терапии / Т.С. Лепешкова // Клиническая стоматология. - 2011. - №2. -С. 28-32.
10. Луцкая И.К. Тактика врача-стоматолога при обследовании и лечении пациентов с поражениями слизистой оболочки полости рта / И.К. Луцкая, Д.С. Олиферко // Современная стоматология. - 2006. - №2. - С. 28-33.
11. Савичук Н.О. Особливост кштки та фактори ризику виникнення aToni4Horo хейшту / Н.О. Савичук, М.М. Соломонюк // Лiки Укра!ни. - 2004. - №1. - С. 79-81.
12. Торопова Н.П. Распространенность и клинические особенности хейлита у детей, больных атопическим дерматитом / Н.П. Торопова, Т.С. Лепешкова, С.Н.Теплова // Вестник дерматологии и венерологии. - 2010. - №4. - С. 60-65.
13. Юдина Н.А. Основные и дополнительные методы обследования пациента на приеме врача-стоматолога / Н.А. Юдина, В.И. Азаренко. - Минск: БелМАПО, 2006. - 25 с.
Стаття надшшла 5.06.2014 р.
Резюме
Проведено дослщження архггектошки губ, функщональних порушень та шюдливих звичок у 65 здорових дггей та 61 хворого на атошчний хейлп у рiзнi вiковi перюди: ранне дитинство (1-3 роки), перше та друге дитинство (вщповщно 4-7 i 8-12 роюв) i шдлгтковий вж (13-16 рокiв). Найбшьш значимими передумовами виникнення атопiчного хейлпу серед факторiв антенатального i постнатального розвитку дитини виявились наявнiсть у анамнезi ексудативно-катарального дiатезу та ранне введення прикорму (до 3 мюящв). Факторами ризику розвитку атошчного хейлпу в дней е наявшсть супутшх хвороб: патологи шлунково-кишкового тракту (88,52%), харчово! алерги (85,25%), дисбактерюз кишечнику (90,16%), хронiчний рецидивуючий герпес губ (70,49%), порушення постави й опорно-рухового апарату (42,62%), хрошчний тонзил^ (37,7%). Провщш клiнiчнi ознаки атошчного хейлпу - це лiхенiзацiя шюри кутiв рота, набряк губ, дрiбно- i крупнопластинчасте лущення, глибокi або множинш дрiбнi трiщини, свербiж рiзноl iнтенсивностi.
^rnHOBi слова: атотчний хейтт, архггектотка губ, функцюнальт порушення, шкiдливi звички. Резюме
Проведено исследование архитектоники губ, функциональных нарушений и вредных привычек у 65 здоровых детей и 61 больного атопическим хейлитом в разные возрастные периоды: раннее детство (1-3 года), первое и второе детство (соответственно 4-7 и 8-12 лет) и подростковый возраст (13-16 лет). Наиболее значимыми предпосылками возникновения атопического хейлита среди факторов антенатального и постнатального развития ребенка оказались наличие в анамнезе экссудативно-катарального диатеза и раннее введение прикорма (до 3 месяцев). Факторами риска развития атопического хейлита у детей является наличие сопутствующих заболеваний: патологии желудочно-кишечного тракта (88,52%), пищевой аллергии (85,25%), дисбактериоза кишечника (90,16%), хронического рецидивирующего герпеса губ (70,49%), нарушение осанки и опорно-двигательного аппарата (42,62%), хронический тонзиллит (37,7%). Ведущими клиническими признаками атопического хейлита являются лихенизация кожи углов рта, отек губ, мелко- и крупнопластинчатое шелушение, глубокие или множественные мелкие трещины, зуд различной интенсивности.
Ключевые слова: атопический хейлит, архитектоника губ, функциональные нарушения, вредные привычки. UDC 616. 317 - 002 - 08-053.3: 616 - 084 V.M. Kulygina, M.V. Stremchuk
CLINICAL FEATURES AND RISK FACTORS OF ATOPIC CHEILITIS IN CHILDREN OF DIFFERENT AGE
Vinnytsa National Medical University named after Mykola Pyrohov Khmelnytskyi City United Dental Clinic Summary
Atopic cheilitis is a chronic recurrent inflammation of prolabium that occurs in children with atopic dermatitis. In third of them clinical picture of atopic dermatitis is characterized by a manifestative cheilitis with a chronic recurrent course. In some cases, prolabium inflammatory process is the predominant complaint of children with atopic dermatitis, or it may be the solitary clinical sign. Lips lesions at atopic cheilitis is a stress factor and has a negative impact on all life aspects of children, teenagers and people who care for them.
The research objective: to determine the risk factors and to study the clinical characteristics of the atopic cheilitis course in children of all age periods.
Materials and methods. There were examined 61 children of different age periods with atopic cheilitis, including 19 children with isolated form and 42 children with symptomatic cheilitis against the background of atopic dermatitis. Children were divided into 4 groups: early years (1-3 years old), first and second childhood (4-7 years old and 8-12 years old, respectively) and adolescence (1316 years old). 65 healthy children of similar age groups comprised the control group.
Clinical examination of children with atopic cheilitis included subjective and objective methods. For children older than 7 years severity of atopic dermatitis was determined using the SCORAD index, for children under 7 years of age it was assessed using the EASI index. Intraoral examination was performed using the WHO outline and standard instruments' kit.
Results and discussion. Among the factors of antenatal and postnatal development the most important prerequisites for atopic cheilitis occurrence are presence of exudative diathesis and early (up to 3 months) supplemental feeding in past history. The risk factors for atopic cheilitis in children are the presence of concomitant diseases such as pathology of the gastrointestinal tract (88.52%), food allergy (85.25%), intestinal dysbacteriosis (90.16%), chronic recurrent
herpes of lips (70.49%), disorders of carriage and musculoskeletal system (42.62%), chronic tonsillitis (37.7%). In 65.57% of cases the development of atopic cheilitis began against the background of chronic phase of the child (92.5%) or adolescent (7.5%) forms of atopic dermatitis. Severity of clinical manifestations of atopic cheilitis in children with disseminated form of the disease was not always in accord with the severity of atopic dermatitis: while the inflammatory process of prolabium was strongly pronounced, the skin lesions of another typical localization for atopic dermatitis were minor or moderate. Guiding clinical symptoms of atopic cheilitis are skin lichenification of the mouth angle, lips swelling, branny and scaled desquamation, deep or multiple shallow fissures, different intensity itching. Clinical manifestations of atopic cheilitis isolated form and cheilitis against the background of atopic dermatitis have a single-type character. Detection rate of the major signs of the disease (lichenification of the skin at the mouth angles, prolabium hyperaemia, multiple shallow fissures in the area outside of the prolabium, in the mouth angles and in the Klein area, crusts and excoriation) was not the likely level of statistical significance (p > 0,05). For isolated form of atopic cheilitis there are more typical branny desquamation (84.21%) and exfoliative scales along the line of lips closure (47.37%), and for symptomatic cheilitis against the background of atopic dermatitis the same are the absence of distinct boundary between the skin and prolabium (42.86%), scaled desquamation (33.33%) and lips swelling (57.14%).
Key words: atopic cheilitis, clinical features, risk factors, children at different age.
