CC BY
29
УДК 616.253.2-055:378.147:159.955 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.1 (part 2).126954
КЛ1Н1ЧНЕ ТА «КЛ1ПОВЕ» МИСЛЕННЯ НА Р1ЗНИХ ЕТАПАХ НАВЧАННЯ ЗА ФАХОМ «ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА-С1МЕЙНА МЕДИЦИНА»
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти» вул. В. Вернадського, 9, Днтро, 49044, Украша SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine e-mail: [email protected]
Ключовi слова: KniHi4He мислення, «клтове» мислення, «тривале» мислення, студенти, ттерни, лiкарi Key words: clinical thinking, «clip-on» thinking, «long-term» thinking, students, interns, doctors
Реферат. Клиническое и «клиповое» мышление на различных этапах обучения по специальности «Общая практика - семейная медицина». Ехалов В.В., Гайдук О.И, Кузьмина А.П., Гайдук Т.А. Проведено анонимное анкетирование - опрос студентов 6-го курса, получивших распределение в интернатуру по специальности «Общая практика - семейная медицина», врачей-интернов и слушателей курса специализации по той же специальности с целью диагностики наличия «клипового» мышления. Использована тестовая методика М.Б. Литвиновой, которая характеризуется критериальной и категориальной валидностью и соответствует критерию надежности. «Клиповое» мышление было диагностировано у 36,5% опрошенных студентов, обучающихся на бюджетной основе, и у 37,8% студентов, обучающихся на контрактной основе, причем еще 38,5% из них составили группу риска. На этапе последипломного образования (обучение в интернатуре) процент «людей экрана» (с «клиповым» типом мышления) был значительно ниже, но, наряду с этим, увеличен удельный вес группы риска формирования «клипового» типа мышления. Выявление преимущественного увеличения «людей книги» («длительное» мышление) в среде врачей с определенным трудовым стажем в основном объясняется их возрастными особенностями. Современное медицинское последипломное образование требует формирования качественно нового подхода к учебному процессу, основанного на формировании и развитии клинического мышления с учетом психологических особенностей современной молодежи и более старших коллег. Это явление требует детального социального, андрагогического и медицинского исследования, создания новых образовательных технологий, основанных на «живом» общении.
Abstract. Clinical and «Clip on» thinking at different training stages according to «General practice - family medicine» specialty. Yekhalov V.V., Gayduk O.I., Kuz'mina A.P., Gayduk T.A. There was carried out an anonymous questioning- a survey of 6th-year students who received an internship assignment in the specialty «General Practice - Family Medicine», interns and students doing courses in the same specialty in order to diagnose the presence of «clip-on» thinking. M.B. Litvinova test method which is characterized by criterial and categorical validity and corresponds to reliability criterion was used. «Clip on» thinking was diagnosed in 36.5% of the surveyed students on training a budgetary basis and 37.8% of students studying on a contract basis, plus 38.5% of them were at risk. At the stage ofpostgraduate education (internship training), the percentage of «screen people» (with «clip» type of thinking) was significantly lower, but at the same time the share of the risk group on formation of a «clip» type of thinking was increased. The predominant increase in «people of the book» («long» thinking) among physicians with a certain length of service mainly is due to their age characteristics. Modern medical postgraduate education requires the formation of a qualitatively new approach to the educational process, based on the formation and development of clinical thinking, taking into account psychological characteristics of the modern youth and older colleagues. This phenomenon requires detailed social, andragogical and medical research, the creation of new educational technologies based on «live» communication.
В.В. Ехалов, O.I. Гайдук, А.П. Кузьмта, Т.А. Гайдук
Особливосп роботи лiкарiв загально! практики - шмейно! медицини полягають у тому, що вони працюють самостшно й несуть основну вщповщальнють за забезпечення кв^фшовано! та безперервно! медично! допомоги кожному пащентов^ незалежно вщ його вшу та стат^ а також характеру його захворювання. Вони здш-снюють медичну допомогу пащенту або постра-ждалому з урахуванням особливостей його им'!,
суспшьства, в якому вш мешкае, його культурного рiвня, забезпечуючи дотримання принцитв медично! деонтологи. Вони визнають свою особисту вщповщальшсть перед населенням за професшну яюсть надаваних ними послуг. Щц час обговорення з пащентом плану лшування вони враховують фiзичнi, психолопчш, со-щальш, культурш та екзистенцшш чинники, а також шформащю та емоцшш взаемовщносини,
що склалися в ходi попереднiх контакпв. Реаль зацiя цих першочергових завдань неможлива без сформованого валщного ктшчного мислення, яке е основою лшарсько! практики.
Клiнiчне мислення - це рiзновид продуктивного професiйного мислення, що характеризуемся творчим виршенням питань дiагностики, лiкування та визначення прогнозу патологiчного процесу на засадах шформованосп, досвiду та лшарсько! штущп. Це змiстовно специфiкований процес дiалектичного мислення, що додае цшс-нють i завершенiсть медичного знання. Вщ-сутнiсть (вади) клiнiчного мислення породжують у лiкарському середовищi таке явище, як «фельд-шеризм», основою якого стае сучасне сустльне явище - «клшове» мислення, яке формуеться як певна захисна реакщя органiзму на шформацшне перенавантаження. У психологи, педагопщ та журналiстицi таке мислення характеризують як фрагментарне та алогiчне [6]. В шдивща зникае необхiднiсть запам'ятовувати шформащю, конс-пектувати 11 та осмислювати. Вiн перестае опа-новувати об'екти тзнання, зважаючи на те, що вони шюзорно доступнi. Така специфша запа-м'ятовування «електронно! особистосп» тягне за собою вiдповiднi змши мислення - скорочуеться кiлькiсть бажаних, шуканих, значущих, нев> домих об'екпв. Думка, що втратила сво! проб-лемнi складовi, припиняе породжувати анал> тичнi думки, образи, символи, ще! [2]. Мова образiв i жестiв значно давнiша, нiж мова сим-волiв, тому людинi легше сприймати iнформацiю у виглядi образiв, шж у лiнiйнiй формi (лiтер, цифр, формул тощо).
Негативними ознаками «клшового» мислення е: вiдволiкання вiд головного заняття - навчання; спрощення шформаци, втрата здiбностi до ана-лiзу та побудови довгих логiчних ланцюжюв; зниження рiвня критично! свiдомостi та само-
свiдомостi. У результатi знижуються рiвень успiшностi та коефiцiент засвоення знань. Люди швидко забувають нещодавно отриману шфор-мацiю, не можуть подужати твори класично! лiтератури, стають податливими до манiпуляцiй i впливу. «Клшове» мислення послаблюе сшв-чуття та колегiальнiсть, призводить до масового синдрому розладу уваги та втрати бажання тзнання нового, спростування потреби та здат-ностi до творчостi.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Нами було проведено аношмне анкетування -опитування студенев 6-го курсу, що отримали розподiлення в iнтернатуру за спещальшстю «Загальна практика - сiмейна медицина», л> карiв-iнтернiв та слухачiв курсу спецiалiзацil за таким же фахом з метою дiагностики наявносп «клшового» мислення. Для цього була вико-ристана запропонована М.Б. Лiтвiновою тестова методика, яка характеризуеться критерiальною та категорiальною валiднiстю та вiдповiдае кри-терiю надiйностi [5]. Згiдно з тестовими пи-таннями при наявност «клiпового» мислення («люди екрану») кшьюсть ключових вiдповiдей повинна бути 15 та бшьше. Якщо кiлькiсть вщ-повiдних балiв дорiвнювала 12-14, то таю результата респондент ми вщносили до групи ризику, якщо 11 та менше - до категори «тривалого» мислення («люди книги»).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
У додипломнiй та шслядипломнш освiтi за фахом «Загальна практика - шмейна медицина» вже прослщковуеться така тенденцiя замiни продуктивного (ктшчного) мислення на фрагментарне. Отримаш з анонiмних анкет резуль-тати нами було занесет до таблиц з ураху-ванням етапу освгги та вiку респондентiв.
Результати анкетування студент1в та л1кар1в
Етап навчання Середн1й в1к у роках Середнш результат ключових ввдповвдей Д1агностовано
«клшове» мислення група ризику «тривале» мислення
Студенти 22-27 13,8+0,7 36,5% 38,5% 25,0%
Шкарьштерни 23 - 29 12,7+0,8 23,4% 45,3% 31,3%
,'1ик1|р циклу 30 - 39 12,4+1,2 12,5% 25,0% 62,5%
спещашзацц «ЗП-СМ»
40 - 49 10,4+0,9 11,1% 11,1%% 77,8%
50 - 59 9,0+0,6 0% 13,3% 86,7%
60 - 69 8,2+0,5 0% 0% 100,0%
18/ Том XXIII/1 ч. 2
77
AHani3 отриманих результат вказуе на наяв-нють у студентському середовищi певно! тен-денцiï до формування «клшового» мислення, проте в лiкaрiв-iнтернiв середнiй результат ключових вщповщей значно знижуеться за рахунок збшьшення вiдсотку групи ризику, до того ж спостер^аеться певне шдвищення питомоï час-тини опитуваних з тривалим мисленням. Це, напевно, можна пояснити не вшовою рiзницею респондент, оскiльки вона досить незначна, а здебшьшого усвiдомлювaним зануренням мо-лодих колег до основ спещальносп, що нагально вимагае ретельного aнaлiзу та синтезу отримaноï iнформaцiï, якi потрiбнi при оволодiннi прак-тичними навичками.
Що стосуеться колег, яи вже мають певний досвщ прaктичноï роботи за рiзними фахами, то було виявлено прогресивну тенденцiю зниження з вiком вщсотку осiб з «клшовим» мисленням, а також лiкaрiв, що потрапили до групи ризику. Подiбнa тенденцiя спостер^алася в наших по-переднiх дослщженнях мислення студентiв та лiкaрiв-iнтернiв рiзних спецiaльностей [3, 4]. У вщ бiльше 50 рокiв серед опитаних ми вже зовшм не зустрiчaемо «людей екрану», а пiсля 60 роюв зникае нaвiть група ризику. У цьому рaзi не можна вщкидати вiковi особливостi респондент. У переважно1' бiльшостi з них ктшчне мислення формувалося в перюд, коли «шфор-мaцiйного буму» ще не було, не було й потреби людсько1' психiки в захист вiд цього явища. Навпаки, автори можуть пригадати часи, коли шформащю здебшьшого отримували з папе-рових носiïв у бiблiотекaх, а в умовах обмежено1' доступностi ксерокопiювaння навт з фотокопiй обмежених видань. Звюно, що цi лiкaрi вже були «людьми книги».
У нишшнш час ще досить невелика частина тих, хто навчаеться за спещальшстю «Загальна практика - амейна медицина», тдпадае тд характеристику «люди екрану», але бшьшють сучасних дослiджень прогнозуе швидкий прогрес цього явища в суспшьсга, тобто з кожним роком кшькють людей iз «клiповим» мисленням у стшах вищих навчальних зaклaдiв буде збшь-шуватися. I це може призвести до катастрофи, якщо не шукати шляхи пристосування системи вищо1' освiти до сучaсностi. У наших подальших дослiдженнях ми плануемо провести таке ж саме тестування у тих же самих колег через хоча б п'ять роюв, щоб прослщкувати прогрес або регрес проникнення «клшового» мислення до лшарського середовища.
У сучaснiй медичнiй освiтi юнують деякi «провокуючi» склaдовi: посiбники, методичш
рекомендaцiï, електроннi версiï тощо, створен за «клiповим» принципом: задля економп часу та витрат сил спрощуеться компонент власного усвiдомлювaння iнформaцiï. Застосування тес^в в освiтi знижуе критичт, aнaлiтичнi можливостi тих, хто навчаеться, та примушуе ïx вловлювати лише фрагменти того або шшого явища, без з'ясу-вання його причин, зaкономiрностей, без побудови логiчних схем. Ставлячи певш тестовi завдання, ми, звюно, ощнюемо ерудизм (багатознайство), але позбавляемо людину можливостi aнaлiтично мис-лити та нaвiть висловлюватися професшно [8].
У сучaснiй педaгогiчнiй та андрагопчнш лiтерaтурi пропонуються рiзнi засоби виходу з начебто глухого кута: створення граф-схем, роз-роблення принципiв вiзуaлiзaцiï, пaрaдоксaльнi ситуaцiï, тренiнги, читання «неклшових» лтера-турних джерел, пiдготовкa яюсно1' методично1' продукцiï, формування навичок ктшчного мислення, мотивaцiйнi моменти, защкавлешсть у процесi навчання тощо [1]. Використання iнди-вiдуaльноï творчостi тих, хто навчаеться, оп-тимiзуе «тривале» мислення нaвiть при роботi з тестовими завданнями [7].
ВИСНОВКИ
1. «Клшове» мислення було дiaгностовaно в 36,5% опитаних студенпв, що навчаються на бюджетнш основi, та в 37,8% студенпв, що нав-чаються за контрактом, причому ще 38,5% з них склали групу ризику.
2. На етат пiслядипломноï осв^и (навчання в iнтернaтурi) вiдсоток «людей екрану» (з «клшо-вим» типом мислення) значно знижуеться, але, поряд з цим, збшьшуеться група ризику.
3. Виявлення переважно1' бiльшостi «людей книги» у середовищi лiкaрiв з певним трудовим стажем здебшьшого пояснюеться ix вiковими особливостями.
4. «Клiпове» мислення вiдтiсняе клiнiчне мислення, принципи медично].' деонтолог^', сприяе розвитку «фельдшеризму» тощо.
5. Сучасна медична тслядипломна освгга вимагае формування якiсно нового тдходу до навчального процесу, що базуватиметься на формувaннi та розвитку клшчного мислення з урахуванням псиxологiчниx особливостей су-чaсноï молодi та бшьш старших колег.
6. Це явище вимагае детального сощального, aндрaгогiчного та медичного дослiдження, ство-рення новггшх освiтянськиx теxнологiй, засно-ваних на «живому» спшкуванш.
7. «Клiпове» мислення мае не тшьки не-долши - це просто розвиток одних когштивних навичок за рахунок шших, це нинi ще «дитина в колисщ», i що з неï виросте - залежить вiд нас.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гич Г.М. "Клшове" мислення молодi: друг чи ворог навчання? / Г.М. Гич // Науюш працi. "Педа-roriKa". - 2016. - Вип. 257, т. 269. - С. 38-42.
2. Исаева А.Н. "Клиповое мышление": психологические дефициты и альтернативы (пространственный фокус) / А.Н. Исаева, С.А. Малахова // Мир психологии. - 2015. - № 4 (84). - С. 177-191.
3. 1нтегращя "клшового мислення" в сучасну медичну освиу / С.1. Бараншк, В.В. Схалов, I.A. Рома-нюта [та ш.] // Швденноукр. мед. наук. журнал. -2018. - № 19 (19). - С. 8-12.
4. Ктшчне та "клшове" мислення у лiкaрiв-iн-тершв / В.В. Схалов, А.В. Самойленко, I.A. Романюта, C.I. Бараншк // Укр. журнал медицини, бюлогп та спорту. - 2018. - Т. 3, № 1 (10). - С. 241-244.
5. Лгтвшова М.Б. Досвщ дiaгнoстувaння клшового мислення / М.Б. Лпвшова // Педагопчт науки: зб. наук. праць. - 2017. - Вип. LXXVI, т. 3. - С. 140-145.
6. Семеновских Т.В. Феномен «клипового мышления» в образовательной вузовской среде / Т.В. Семеновских // Науковедение. - 2014. - Вып. 5 (24). -С. 1-10.
7. Стимулювання шдиввдуально!' творчосл у шдготовш л1кар1в-штершв за фахом "Загальна прак-тика-амейна медицина" до лщензшного юпиту "Крок-3"/ О.М. Клигуненко, В.В. Схалов, О.В. Кра-вець, Д.М. Станш [та ш] // Бшь. знеболювання 1 ш-тенсивна терап1я. - 2013. - № 3. - С. 13-14.
8. Ярмола Т.1. 1нформатизашя освгги 1 11 наслщок
- формування "клшово!" свщомосп та "клшового" мислення - крок уперед чи назад у медичнш освт? / Т.1. Ярмола, О.В. Мохначов, Л.А. Ткаченко [та ш] // Удосконалення якосп пвдготовки л1кар1в в сучасних умовах: матер1али наук.-практ. конф. - Полтава, 2016.
- С. 254-256.
REFERENCES
1. Gich GM. ["Clip" youth thinking: friend or foe of studieng?]. "Naukovi pratsi. Pedagogika". 2016;257(269):38-42. Ukrainian.
2. Isaeva AN, Malakhova SA. ["Clip-on thinking": psychological deficiencies and alternatives (spatial focus)]. Mir psikhologii. 2015;4(84):177-191. Russian.
3. Barannik SI, Ekhalov VV, Romanyuta IA, et al. [Integration of "clip thinking" into modern medical education]. Pivdennoukrains'kiy medichniy naukoviy zhur-nal. 2018;19:8-12. Ukrainian.
4. Ekhalov VV, Samoylenko AV, Romanyuta IA, Barannik SI. [Clinical and "clip" thinking of interns]. Uk-rains'kiy zhurnal meditsini, biologii ta sportu. 2018;3-1(10):241-244. Ukrainian.
5. Litvinova MB. [Experience in diagnosing clip-on thinking]. "Pedagogichni nauki", zb. nauk. prats'. 2017;LXXVI(3):140-145. Ukrainian.
6. Semenovskikh TV. [The phenomenon of "clip-on thinking" in the educational high school environment]. Naukovedenie. 2014;5(24):1-10. Russian.
7. Kligunenko OM, Ekhalov VV, Kravets' OV, Stanin DM, et al. [Stimulation of individual creativity in the preparation of interns in the specialty "General practice-family medicine" for the license exam "Krok-3"]. "Bil'. Znebolyuvannya i intensivna terapiya". 2013;3:13-14. Ukrainian.
8. Yarmola TI, Mokhnachov OV, Tkachenko LA, et al. [Informatization of education and its consequence - the formation of "clip" consciousness and "clip" thinking - a step forward or back in medical education?]. " Improving the quality of doctors training in modern conditions " Conference. Poltava, 2016:254-6. Ukrainian.
♦
18/ Том XXIII/1 ч. 2
79
