CC BY
18
Клштна пед1атр1я
УДК 616.98-053.2-097 ЧЕРНИШОВА Л.1., СТЕПАНОВСЬКИЙ Ю.С.
Нацюнальна медична академм п'юлядипломно! освти ¡мен П.Л. Шупика АОНСЫКОЙ Б.В., ЧЕРНИШОВ В.П.
ДУ «1нститутпедютрИ акушерства I пнекологп НАМН Укра'/ни», м. Ки>в
KAiHiHHE ЗНАЧЕНИЯ ВИЗНАЧЕННЯ АНТИФОСФОЛОДНИХ AHTMTiA У ВiЛ-iHФiKОВАHИХ ДiТEЙ
Резюме. Удтей, тфжованих eipycoM iмунодефiциту людини (В1Л), часто виявляються кофакторнезалеж-Hi антифосфолтдт антитыа. У доЫдженш визначали антифосфолтдн антитла у сироватц Kpoei 49 ВЫ-тфжованих nацieнтiв, розподленихзалежно вгдpienn вiрyсного навантаження, клжчног стадп хворо-би та стадП iмyносyпpесii. До груп поpiвняння ввтшли 24 дитини з В1Л-негативним статусом, народжет ВЫ-позитивними матерями, та 11 здоровых дтей, народжених В1Л-негативними матерями. Середтй вж дтей — 2,5 року. Виявилося, що тдвищет piвнi вказаних антиты зберШються при покращенн клШчного стану i навть при нормалШцп ^b^^i CD4-лiмфоцитiв тсля отримання дтьми антиpетpовipyсноi те-рапп (АРТ). Зазначено, щоpiвень кофакторнезалежних антифосфолiпiдних антиты можерозглядатись як додатковий критерШ ефективностiАРТ. Показано чтку позитивну кореляцжpiвня кофакторнезалежних антифосфолiпiдних антиты ш piвнем вipyсного навантаження, що дае змогу рекомендувати визначення х piвня як додатковий показник швидкого прогресування ВЫ-Ыфекцп у перинатально нфшованих дтей. Ключовi слова: ВЫ-тфекщ.я, дти, кофакторнезалежн антифосфолМдт антитыа, швидка прогреая, перинатально тфковаш дти.
Вступ
Епщем1я ВШ-шфекцц в Украгш е одтею з най-тяжчих серед краш Схщно! бвропи та Ствдружносп Незалежних Держав. За перюд 1987—2011 рр. в Укра-!т офщшно зареестровано 202 787 випадюв шфку-вання в1русом !мунодефщиту людини серед громадян Украши, у тому числ1 46 300 випадав захворювання на синдром 1мунодефщигу людини (СН1Д) та 24 626 випадав смерп вщ захворювань, зумовлених СНЩом. Масштаби епщемц В1Л-шфекцц поступово зростають: починаючи з 1999 р. кшькють офiцiйно зареестрованих випадав ВIЛ-iнфекцii щороку постiйно зб1льшуеться. У 2011 р. у крат офщшно зареестровано 21 177 нових випадав ВШ-шфекци (46,2 на 100 тис. населения) — це найвищий показник за весь перюд спостереження за ВШ-шфекцею в Украт з 1987 року [1].
У зв'язку з1 зростанням юлькост! ВIЛ-iифiковаиих жiиок репродуктивного вiку зростае також 1 кшьйсть народжених ВШ-шфжованих детей.
Хоча в крат 1 спостерцаеться прогрес щодо профь лактики передач1 В1Л вiд матер1 до дитини, проте загаль-на кшьйсть детей 1з пiдтвердженим В1Л-позитивним статусом продовжуе зростати. На 01.01.2012 р. пщ на-глядом перебувае 2722 дитини, у яких деагноз ВШ-шфекцц пiдтверджено, у тому чист 752 дитини, хвор1 на СН1Д, та 6735 детей у стада пщтвердження даагнозу ВIЛ-iифекцii [1].
У 2011 рощ був отриманий та проаналзований показник частоти передач! В1Л в!д матер1 до дитини серед 3857 детей, якi були народжен1 ВIЛ-iнфiкованими матерями у 2009 рощ, серед них: 169 детям встановлено деагноз ВIЛ-iнфекцii; 3447 детей знято з диспансерного нагляду у зв'язку з вiдсутнiстю ВШ-шфекцц; 241 дитина залишила-ся з д!агнозом ВIЛ-iнфекцii у стада пщтвердження.
Основним шляхом iнфiкування д!тей е передача в!-русу в!д матерi до дитини п!д час ваг!тност!, полог1в або при вигодовуваннi грудним молоком. Меншу частку iнфiкування детей, особливо у старшому вщ, займають статевий шлях, вживання !н'екц!йних наркотикв або !нш!, наприклад, пiд час переливання контам!новано! кров1. Незважаючи на зменшення частоти передач1 в!-русу вщ матер1 до дитини та проф!лактику вертикально! передач! (з 27,8 % у 2001 рощ до 4,7 % у 2009 рощ [1]), вона залишаеться високою. Наприклад, у захщноевро-пейських кра!нах i США частота передач! В1Л вщ матер! до дитини не перевищуе 2 %. Щороку в Укра!н! реестру-еться близько 150—170 перинатально !нф!кованих д!тей.
Беручи до уваги вказан! дан!, з одного боку, та висо-ку ймов!рн!сть швидкого прогресування ВШ-шфекцц у детей першого року життя, з !ншого, !снуе значний ри-зик !нвал!дизац!! чи нав!ть летального насл!дку у великого числа детей.
Основним д!евим способом стримування ВШ-шфекцц е антиретров!русне л!кування (АРТ). Проте
Клтт'чна педтатр!я
6(41) • 2012
станом на сьотодн вибiр оптимального строку призна-чення АРТ у датей становить одну з ключових проблем. Особливо це стосуеться датей першого року життя. У датей в цьому вiцi спостер1гаеться висока схильнють до загрозливих для життя опортунютичних iнфекцiй та необоротних уражень головного мозку внаслщок В1Л-енцефалопата. До того ж першi прояви ВШ-шфекцц у ддтей першого року життя е неспецифiчними, що утруднюе ранню клтчну диагностику з точки зору можливого швидкого прогресування хвороби, а рДвнД CD4+-лiмфоцитiв, що е основним показником на-явносп чи вщсутносп Дмуносупресц, можуть бути нор-мальними навiть при клтчнш стада СНЩу. До того ж у багатьох дослщженнях показано [5, 6], що зниження рДвнДв CD4+-лiмфоцитiв не завжди збiгаеться у часi з кттчним погiршенням перебiгу хвороби i, з це! точки зору, вони не завжди можуть бути маркером швидкого прогресування захворювання. Тому вибрати час початку лДкування у датей, особливо першого року життя, надзвичайно складно. Вщомо, що, почавши лДкування за III чи IV стадш хвороби, прогноз щодо тривалостi та якостД життя завжди гДрший, нДж порДвняно з датьми, лД-кування яких розпочате за I—II клтчних стадш [16].
У зв'язку з цим останшм часом все б!льше з'явля-еться праць, присвячених пошуку додаткових до тих, що Дснують, показнишв функцюнального стану Дмунно! системи, якД можна було б використати як предиктори швидкого прогресування ВШ-шфекцц [5—15]. Вивча-лися функцюнальний стан CD8+- та CD4+-лiмфоцитiв шляхом визначення маркерДв !х активацц чи пригнДчен-ня, а саме штерлейкш1в (IL-2, IL-12, IL-18, IFN-y), фактора некрозу пухлини та Днших. На жаль, результати, що були отриманД, е надзвичайно суперечливими [9, 11].
Автори одне! з робДт показують, що у дорослих як показник швидкого прогресування хвороби можливо використовувати рДвнД антифосфолшщних антит!л [3]. Але, провДвши огляд лДтератури, таких праць щодо ддтей автори цДе! стал! не знайшли.
Антифосфолшщт антит!ла — це гетерогенна група антит!л, направлених проти фосфолшщв та фосфолшщзв'язуючих б!люв. До них належать анти-кардюлшшовД антит!ла, вовчаковий коагулянт, анти-т!ла до фосфатидилсерину, фосфатидилетаноламшу, протромбшу та шшД [2]. Як правило, гх високД рДвнД спостерДгаються при ангифосфолiпiдному синдром!, системному червоному вовчаку, вони вщповщальт за розвиток тромбоемболчних ускладень. Це переважно кофакторзалежт антифосфолшщт антит!ла [21]. Про-те антифосфолшщш антит!ла часто присутнД на тлД багатьох вДрусних, бактерДальних та паразитарних шфекцш, наприклад, ЦМВ-, ЕБВ-шфекцш, туберкульозу, саль-монельозу, сифтсу, маляр!!, токсоплазмозу та Днших [2, 17—20]. Не е винятком i ВIЛ-iнфекцiя. НайчастДше це — кофакторнезалежш антифосфолшщт антит!ла. Наприклад, показано, що у пашен™ з гепатитом В у б!льшосп випадкв визначаються р2^Р1-незалежш антифосфолшщт антит!ла [22]. Таю кофакторнезалеж-m антифосфолшщт антит!ла не е проявом автоДмунно! реакцй, гх поява може бути свщченням певного пору-шення Дмунорегуляцц [23].
Метою роботи було оцшювання клтчного значен-ня визначення в сироватцД кровД ВШ-шфжованих ддтей рДвнДв антифосфолшщних антит!л.
Матер1али
та методи дозддження
Пщ спостереженням перебувало 73 дитини, якД знаходяться на облДку у КиГвському мДському центр! проф!лактики та боротьби зД СНЩом, що е клД-нДчною базою кафедри дитячих шфекцшних хвороб та дитячо! Дмунолог!! НМАПО ДменД П.Л. Шупика. КритерДем включення було народження дитини ВШ-шфжованою матДр'ю. Серед них 49 ВШ-шфжованих та 24 нешфжованих дитини. Для верифжацц даагнозу ВШ-шфекц!! використовували виявлення провДрус-но! ДНК методом полДмеразно! ланцюгово! реакц!! у датей вДком до 18 мсяцш та визначення у сироватцД кровД дней старших за 18 мсяцш антит!л до ВШ методом Дмуноферментного аналДзу (IФА). Для оцшки Дмунолопчно! стада! ВШ-шфекц!! використовували рДвнД CD4+-лiмфоцитiв, вщсотковД значення у дней вДком до 5 рокДв, абсолютнД значення — у старших за 5 рокДв вщповщно (класифжатя Дмуносупрес!! при ВШ-шфекц!! у датей згДдно з рекомендацДями ВсесвДтньо! оргатзацц охорони здоров'я 2006 року [4]). ДДтей, якД не були шфжованими, зараховували до групи порДв-няння. КрДм цього, було обстежено 11 датей, народже-них вщ ВIЛ-неiнфiкованих матерДв. На момент забору кровД у цих дней була вщсутня шфекцшна патолопя та порушення з боку Дмунно! системи. На обстеження та використання результатДв обстеження була отримана Днформована згода батькДв.
Визначення рДвня кофакторнезалежних антифос-фолДпДдних антит!л (ДмуноглобулДни класу G) проводи-лося методом ЮА. АналДз вважався позитивним, якщо рiвнiантифосфолiпiднихантит!лперевищували15U/mL [3]. ЗабДр венозно! кровД проводився таким чином: пДд час вДзиту дитини до Ки!вського мДського центру про-ф!лактики та боротьби зД СНIДом для планового клДнД-ко-лабораторного контролю проводився забДр венозно! кровД з подальшим вДдсепаровуванням плазми та !! замороженням. КлДнДчнД данД д!тей заносились у спе-цДально розробленД форми. При збираннД необхДдно! к!лькост1 сироваток було проведено визначення у них рДвня антифосфолДпДдних антитт. АналДз проводився на апаратД Multiscan з використанням стандартних на-борДв Biotech.
Статистична оцДнка отриманих даних проводилася за допомогою методдв описово! та порДвняльно! статистики. Використовувався пакет програм Statistica 5,5 на персональному комп'ютерД.
Проводилися розрахунки середн!х величин та !х стандартних похибок. Для перевДрки вДдмДнностей по-казникДв мДж групами з урахуванням розподалу вибДр-кових даних розраховувався 95% довДрчий Днтервал — межД, у яких з 95% ДмовДрнДстю знаходилися параметри показника. Для виявлення зв'язкДв мДж дослДджувани-ми показниками та оцДнки !х ДнтенсивностД використовували коефщДент кореляцй СпДрмена (r). Кореляцда вважали вДрогДдною при p < 0,05.
Результата дозддження та IX обговорення
Середнiй в1к ддтей, як1 брали участь у дослщжент, становив 2,5 року.
Клшчна стадЯ та ревень антифосфолтдних анти-тЛ. Пдд час анал1зу виявлена залежн1сть к1лькост1 антифосфолшщних антитш вщ клшдчно! стад! хвороби (рис. 1).
Найвищд ршнд антифосфолшщних антитш спо-стердгались у грут ддтей дз III—IV клшдчними стаддями хвороби (31,2 ± 14,2 U/mL), що суттево вщрдзнялися вщ ршня антифосфолшщних антитш групи неднфжованих ддтей (3,5 ± 1,0 U/mL, p < 0,03). При клшдчних стаддях хвороби I та II рдвнд антифосфолшщних антитдл були нижчими, ндж при III—IV стаддях (12,2 ± 2,3 U/mL), проте залишалися суттево вищими пордвняно з нешфд-кованими ддтьми (12,3 ± 2,3 U/mL; 3,5 ± 1,0 U/mL вщповщно, p < 0,002). У ддтей дз групи контролю та неш-фдкованих ддтей значення були практично однаковими. Вщмдчено, що найнижчд значення антифосфолшщних антитш серед усдх ВШ-шфжованих ддтей спостердгались у грут ддтей дз I—II клшдчними стаддями хвороби i особливо у тих, як! отримують АРТ. Тобто на тл АРТ функ-цдя дмунно! системи нормалдзуеться, чого не спостердга-еться у ддтей дз I—II стаддями хвороби, як! не отримують АРТ (8,2 ± 1,8 U/mL та 17,2 ± 1,8 U/mL вщповщно, р < 0,07). Отже, показник ршня антифосфолшщних антитш може бути одним дз критерцв оцднки ефективност! АРТ. Ддти з I—II стаддями, як не отримували АРТ, мали суттево вищд показники ршнш антифосфолшщних антитш, тж у грут неднфжованих ддтей (17,2 ± 1,8 U/mL, 3,5 ± 1,0 U/mL вщповщно, p < 0,001) та грут контролю (17,2 ± 1,8 U/mL, 4,4 ± 1,3 U/mL вщповщно, p < 0,02). Можна припустити, що таю ршт антифосфолшщних антитш свщчать про хрондчну активацда дмунно! систе-ми. Даний показник може бути додатковим критердем щодо вирдшення питання про початок АРТ.
Iмунологiчна стадЯ та ревень антифосфолтдних ан-титл. Нами також був проведений аналдз ршня антифосфолшщних антитш при рдзних стаддях дмуносупресц у ВШ-шфжованих ддтей. Результата наведет на рис. 2.
Виявилося, що найвищд рдвнд антифосфолдпддних антитш спостердгалися у груш ддтей дз тяжкою та дуже тяжкою стаддями дмуносупресц (32,9 ± 15,6 U/mL), що пщгверджуе порушення дмунорегуляторно! функ-цц Т-лiмфоцигiв. Цей показник був набагато ви-щий пордвняно з показниками у неднфдкованих ддтей
(3,5 ± 1,0 U/mL, p < 0,01). Також цей показник був значно вищий, тж у ддтей дз групи без дмуносупресц, якд отримували АРТ (32,9 ± 15,6 U/mL, 7,5 ± 1,6 U/mL вщповщно, p < 0,05). Тобто при зменшеннд дмуносупресц вщновлю-валася дмунорегуляторна функця лдмфоцитш Поршня-но з показниками в ддтей дз групи без дмуносупресц, якд не отримували АРТ, показник був вищий, проте не досягав суттево! вщмшност! (32,9 ± 15,6 U/mL, 21,0 ± 6,0 U/mL вщповщно, p < 0,2). У ВШ-шфжованих ддтей дз нор-мальним ршнем CD4-лiмфоцитiв, якд не отримували АРТ, показник антифосфолшщних антитш набагато вщрдзнявся вщ такого у ддтей, яю отримували АРТ (21,0 ± 6,0 U/mL, 7,5 ± 1,6 U/mL). При проведеннд аналдзу виявлена суттева вддмднндсть мдж групами ддтей без дмуносупресц, якд отримували/не отримували АРТ дз групою ВШ-нешфжованих ддтей (p < 0,05, p < 0,004 вддповддно). Можна припустити, з огляду на отрима-нд дат, що ршнд антифосфолшщних антитш значно зростають ще до того, як настае кшьюсне зменшення CD4-лiмфоцитiв. Тобто цей показник може використо-вуватись як додатковий критерш для виршення питан-ня про початок АРТ, а також як додатковий показник ефективност! АРТ.
Bipyme навантаження та piem антифосфолтдних антитЛ. У робот! ми проанал!зували, чи залежать по-казники рдвндв антифосфолдпддних антитдл вдд вдрусно-го навантаження (табл. 1).
Виявилося, що найнижчд значення антифосфолд-пщних антитш вщзначались у груш ддтей !з вдрусним навантаженням менше 100 копдй/мл (7,6 ± 1,9 U/mL), а такожу нешфжованихддгей (3,5 ± 1,0 U/mL) та уддтей !з групи контролю (4,4 ± 1,3 U/mL). Показники цих трьох груп мДж собою суттево не вщрдзнялися. Вищд показники антифосфолшщних антитш виявлено у грут ддтей дз вдрусним навантаженням вщ 1000 до 10 000 копш/мл (24,9 ± 9,6 U/mL). При цьому дана вщмшндсть е сутте-вою (p < 0,05, p < 0,002, p < 0,05 вщповщно). Ще вищд значення спостергались у грут ддтей дз вдрусним навантаженням понад 10 000 копш/мл (31,3 ± 12,2 U/mL). Поршняно з показниками у грут ддтей дз вдрусним навантаженням менше 100 копдй/мл вщмшн!сть також була суттевою (p < 0,01). Вдрогддна рдзниця також спо-стергалася мДж показниками в ддтей дз вдрусним навантаженням вщ 1000—10 000 копш/мл i нешфжованих ддтей (p < 0,002) та групою контролю (p < 0,05). Рдзниця
40
30
Е
Ф о ZD 20
^ ig 10
а СС 0
31,2
17,2
8,2 _
4,4
-IV I-II на АРТ 1—11 без АРТ Контроль
Кл1н1чна стад1я ВШ-шфекцм
✓
32,9
✓
21
п
7,5 1
3,5 4,4
| 1 ¿—Л
--1 Г ,-1-
Без Без
iMyHocy- iMyHocy-пресп пресп на АРТ не на АРТ !мунолопчна стад1я
Нешфн коваш дiти
Контроль
Рисунок 1. Р1вень антифосфолшщних антитл Рисунок 2. Р1вень антифосфолшщних антитш
залежно вщ ^¡Hi4Hoi стади залежно вщ iмунолопчноí стащи
Кл1'н1чна пед^атр^я
6(41) • 2012
Таблиця 1. PiBHi антифосфолшщних антитЛ та CTyniHb BipycHoro навантаження
Показник BipycHe навантаження, копiй/мл Нешфшоваш дгги Контроль
< 100 1000-10 000 > 10 000
1 2 3 4 5
Антифосфолтщш антитта, U/mL 7,6 24,9 31,3 3,5 4,4
Позитивнi значення, % (> 15 U/mL) 20 60 64 8 0
Р 1-4 < 0,05 1-3 < 0,01 1-2 < 0,05 2-4 < 0,002 2-5 < 0,05 3-4 < 0,001 3-5 < 0,02 4-5 n/s
0 •40 •35 •30 •25 •20 •15 •10 •5 1000 2000 3000 4000 5000 6000 7000 8000 9000 10000 11000 12000 13000 14000 15000 Т Рiвeнь антифосфолшщних антитш, U/mL
i i i i r = 0,411; p < 0,02 3530252015-IDS'
_L_
■ и 0 Bipy^e навантаження, кошй/мл -» u 1000 2000 3000 4000 5000 6000 7000 8000 9000 10000 11000 12000 13000 14000 15000
Рисунок 3. Залежнсть MiM piвнем антифосфолпдних антитЛ та piвнем вipycнoro навантаження
м1ж показниками в дней i3 в1русним навантаженням понад 10 000 копш/мл та групах нешфжованих дтей i контролю становила p < 0,001 та p < 0,02 вщповщно. За-лежн1сть м1ж р1внем антифосфолшщних антитш та piB-нем в1русного навантаження показано на рис. 3.
Як видно з рис. 3, при зростант в1русного навантаження зростае й piвень ангифосфолiпiдних антитл. Подобт дан1 при "ix дослщжент були отриман1 й у до-рослих [3]. Ведомо, що при зростант piвня в1русного навантаження зростае i ризик швидкого прогресування захворювання, i тому високий ступiнь кореляцп дозво-ляе стверджувати, що показник piвня антифосфолшщ-них антит1л може використовуватись як непрямий маркер швидкосл прогресування ВIЛ-iнфекцii. З огляду на те, що сьогоднi в УкраМ визначення вipусного наван-таження використовуеться в основному для контролю ефективносп АРТ i не е рутинним методом дослщжен-ня у дней, як ii не отримують, показник piвня антифос-фолiпiдниx антитiл може бути додатковим кpитеpiем щодо вибору оптимального початку лжування. окр1м цього, визначення антифосфолшщних антитш е досить простим доагностичним тестом, виконуеться за допомо-гою 1ФА, не е витратним щодо проведення та не потре-буе спецiального лабораторного обладнання.
Висновки
У длей iз ВШ-шфекщею з великою частотою ви-являються кофакторнезалежн1 ангифосфолiпiднi ан-титша. Пщвищення piвня кофакторнезалежних анти-фосфолiпiдниx антитш передуе клiнiчним проявам шфекци та зменшенню CD4-лiмфоцитiв. 1х визначення може бути додатковим кpитеpiем вибору оптимального термшу початку АРТ. Пiдвищенi piвнi кофакторнезалежних ангифосфолiпiдниx ангитiл зберягаються при покращенн1 клiнiчного стану i навiтъ при нормалза-ц]|" кшькосл CD4-лiмфоцитiв пiсля отримання детьми АРТ, тому к piвень може розглядатися як додатковий кpитеpiй ефекгивностi АРТ.
Чггка позитивна коpеляцiя р1вня кофакторнезалежних антифосфолшщних антитш з р!внем в!русного навантаження дае можливкть рекомендувати визначення р1вня кофакторнезалежних антифосфолшщних антитш як додатковий i доступний для використову-вання в широкш пpактицi показник швидкого прогресування ВШ-шфекцп у перинатально шфжованих дотей.
Список дгсератури
1. ВШчнфекця в Украж. 1нформацшний бюлетень МОЗ Украти. — Кит, 2012.
(^мора&ьв' ^ЛГ/ребёти
2. Asherson R.A., Cervera R. Antiphospholipid antibodies and infections// Ann. Rheum. Dis. - 2003. - № 62. - P. 388-393.
3. Martinez V., Diemert M.C., Braibant M, Potard V., Charuel J.L., Barin F., Costagliola D., Caumes E., Clauvel J.P., Autran B., Musset L. Anticardiolipin Antibodies in HIV Infection Are Independently Associated with Antibodies to the Membrane Proximal External Region of gp41 and with Cell-Associated HIV DNA and Immune Activation // Clinical Infectious Diseases. - 2009. - № 48. - P. 123-132.
4. Guidelinesfor apublic health approach. - World Health Organization, 2006.
5. Tovo P.A., de Martino M., Gabiano C. et al. Prognostic factors and survival in children with perinatal HIV-1 infection: the Italian register for HIV infections in children //Lancet. - 1992. - № 339. - P. 1249-1253.
6. Dunn D. Short-term risk of disease progression in HIV-1-infected children receiving no antiretroviral therapy or zidovudine monotherapy: a meta-analysis//Lancet. - 2003. - № 362. - P. 1605-1611.
7. Fahey J.L., Taylor J.M., Detels R., Hofmann B., Melmed R., Nishanian P., Giorgi J.V. The prognostic value of cellular and serologic markers in infection with human immunodeficiency virus type 1 //N. Engl. J. Med. - 1990. - № 322(3). - P. 166-172.
8. Fahey J.L., Taylor J.M.G., Manna B., Nishanian P., Aziz N., Giorgi J.V, Detels R. Prognostic significance of plasma markers of immune activation, HIVviral load and CD4 T-cell measurements// AIDS. - 1998. -№ 12(13). - P. 1581-1590.
9. Chinen J., Shearer W.T. Molecular virology and immunology of HIV infection // Journal of Allergy and Clinical Immunology. - 2002. -№ 110(2). - P. 189-198.
10. Phillips A.N., Lundgren J.D. The CD4 lymphocyte count and risk of clinical progression // Current Opinion in HIV & AIDS 2006. - № 1(1). -P. 43-49.
11. Connolly N.C., Ridder S.A., Rinaldo C.R. Proinflammatory cytokines in HIV disease - a review and rationale for new therapeutic approaches // AIDS Reviews. - 2005. - №7. - P. 168-180.
12. Mellors J.W., Munoz A., Giorgi J.V, Margolick J.B., Tassoni C.J., Gupta P., Kingsley L.A., Todd J.A., Saah A.J., Detels R., Phair J.P., Rinaldo C.R.. Plasma Viral Load and CD4+ Lymphocytes as Prognostic Markers of HIV-1 Infection // Annals of Internal Medicine. - 1997. -№ 126(12). - P. 946-954.
13. Bajaria S.H., Webb G., Cloyd M, Kirschner D. Dynamics of naive and memory CD4(+) T-lymphocytes in HIV-1 disease progression // Journal of Acquired Immune Deficiency Syndromes. — 2002. — № 30(1). — P. 41-58.
14. СамарЫ Д.В. Формування T^mrpoußmie mu'ami у В1Л-позитивних dimeü з прогресуючим переб^ом ВШ-тфещй // Современная педиатрия. — 2008. — № 1. — С. 93-97.
15. Самарн Д.В., Чернишова Л.1., Чернишов В.П. Можливот про-гнозування переб.1гу ВШ-мфекиИу перинатально тркованих дтей шляхом визначення експреси iзоформ поверхневого рецептора CD45 на по-верхнi Т-лiмфоuиmiв//Збiрник наукових праць ствробтнитв НМАПО м. ПЛ. Шупика. — КиГв, 2007. — Вип. 16; кн. 2. — 928с.; с. 856-860.
16. Early Antiretroviral Therapy and Mortality among HIV-infected Infants Violari A., Paed F.C., Cotton M.F., Gibb D.M., Babiker A.G., Steyn J., Madhi S.A., Patrick J.P., McIntyre JA. // N. Engl. J. Med. — 2008. — № 359. — P. 2233-2244.
17. Loizou S., Cazabon J.K., Walport M.J., Tait D., So A..K.. Similarities of specificity and cofactor dependence in serum antiphospholipid antibodies from patients with human parvovirus B19 infection and those with systemic lupus erythematosus// Arthritis Rheum. — 1997. — № 40. — P. 103-108.
18. Sthoeger Z.M., Fogel M., Smirov A., Ergas D., Lurie Y., Bass D.D. et al. // Anticardiolipin autoantibodies in serum samples and cryoglobulins of patients with chronic hepatitis C infection //Ann. Rheum. Dis. — 2000. — № 59. — P. 483-486.
19. Yamazaki M., Asakura H., Kawamura Y., Ohka T., Endo M., Matsuda T. Transient lupus anticoagulant induced by Epstein-Barr virus infection//Blood Coag. Fibrinolysis. — 1991. — 2. — P. 771-774.
20. Uthman T., Taher A., Khalil I. Hughes syndrome associated with varicella infection // Rheumatol Int. — 2001. — 20. — P. 167-168.
21. Greaves M. Antiphospholipid antibodies and thrombosis//Lancet. — 1999. — 353. — P. 1348-1353.
22. Chernyshov V., Dons 'koi B., Vodyanik M. Anti-idiotypic regulation of cofactor-independent antiphospholipid antibodies // Central European Journal ofImmunology. — 2011. — 36. — № 4. — P. 220-225.
23. Донськой Б.В., Чернишов В.П. Система антшдютипових антитш як фiзiологiчний мехатзм супреси продущн кофакторнезалежних антифосфолШдних антиты // Фiзюл. журн. — 2006. — Т. 52, № 1. — С. 71-77.
Отримано 03.09.12 □
Чернышева Л.И., Степановский Ю. С. Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика ДонскойБ.В., ЧернышовВ.П.
ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии НАМН Украины», г. Киев
КЛИНИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ ОПРЕДЕЛЕНИЯ АНТИФОСФОЛИПИДНЫХ АНТИТЕЛ У ВИЧ-ИНФИЦИРОВАННЫХ ДЕТЕЙ
Резюме. У детей, инфицированных вирусом иммунодефицита человека (ВИЧ), часто выявляются кофакторнезависимые антифосфолипидные антитела. В исследовании определяли антифосфолипидные антитела в сыворотке крови у 49 ВИЧ-инфицированных пациентов, которые были распределены в зависимости от уровня вирусной нагрузки, клинической стадии болезни и стадии иммуносупрессии. В группы сравнения вошли 24 ребенка с ВИЧ-негативным статусом, рожденных от ВИЧ-положительных матерей, и 11 здоровых детей, рожденных ВИЧ-негативными матерями. Средний возраст детей — 2,5 года. Оказалось, что повышенные уровни указанных антител сохраняются при улучшении клинического состояния и даже при нормализации количества CD4-лимфоцитов после приема детьми антире-тровирусной терапии (АРТ). Отмечено, что уровень кофакторне-зависимых антифосфолипидных антител может рассматриваться как дополнительный критерий эффективности АРТ. Показана четкая позитивная корреляция уровня кофакторнезависимых антифосфолипидных антител с уровнем вирусной нагрузки, что дает возможность рекомендовать определение их уровня в качестве дополнительного показателя быстрого прогрессирования ВИЧ-инфекции у перинатально инфицированных детей.
Ключевые слова: ВИЧ-инфекция, дети, кофакторнезави-симые антифосфолипидные антитела, быстрая прогрессия, перинатально инфицированные дети.
Chernyshova L.I., Stepanovsky Yu.S.
National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk
Donskoy B.V., Chernyshov V.P.
State Institution «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of National Academy of Medical Sciences», Kyiv, Ukraine
CLINICAL VALUE OF ANTIPHOSPHOLIPID ANTIBODIES MEASUREMENT IN HIV-INFECTED CHILDREN
Summary. Co-factor independent antiphospholipid antibodies are often detected in children infected with human immunodeficiency virus (HIV). Antiphospholopid antibodies were measured in serum of 49 HIV-positive patients, which were ranged according to the level of viral load, clinical stage of disease and stage of immunosuppression. Control groups consisted of 24 HIVnegative children who were born from HIV-positive mothers, and 11 healthy children, which were born from HIV-negative mothers. Mean age of children was 2.5 years. It was found that levels of antiphospholipid antibodies remain increased while clinical state is improved and even while normalization of CD4 lymphocyte levels after anti-retrovirus therapy (ART). It was mentioned that cofactor-independent antiphospholipid antibodies levels may be considered as additional criterion of ART effectiveness. Positive correlation was shown between levels of cofactor-independent antiphospholipid antibodies and level of viral load. This makes possible recommendation of measuring of these antibodies as an additional marker of fast progression of HIV-infection in children infected perinatally.
Key words: HIV-infection, children, cofactor-independent antiphospholipid antibodies, fast progression, children infected perinatally.
