CC BY
40
УДК 636.09:619.99:636.7
Зворигша В. С., астрант (zvorygina90@mail.ru), Прус М. П., д. вет. н., професор (ргш^еап@гиа), Борисевич Б. В., д. вет. н., професор (Lisovav@ukr.net) ©
Нацюнальний утверситет б1оресурс1е I природокористування Украгни,
м. Кигв, Украгна
КЛ1Н1ЧН1 ОЗНАКИ ТА ПАТОЛОГОАНАТОМ1ЧН1 ЗМ1НИ ЗА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО САРКОЦИСТОЗУ СОБАК
Встановлено основш клШчш ознаки та патологоанатомгчш змти за експериментального саркоцистозу собак. Для проведення експерименту вгдгбрали 10 клт1чно-здорових цуценят, яких подглили на 2 групи - контрольну та дослгдну (п=5). Тварин дослгдног групи тддали зараженню шляхом згодовування фаршу з яловичих сердець, вражених саркоцистами. Цуценятам обох груп щоденно проводили загальний клШчний огляд, який включав термометр1ю, визначення частоти серцевих скорочень, кглькостг дихальних рухгв, огляд видимих слизових оболонок. Копролог1чн1 дослгдження з метою виявлення спороцист та ооцист саркоцист проводили кожш 3 днг. Встановили, що препатентний перюд тривав 7 д1б, патентний - 21. Найвищу ттенсивтсть саркоцистозног твази (25 спороцист у полг зору мжроскопу) вгдмгчали на 14-ту добу тсля зараження. В цей час вгдмгчали змти в консистенцИ фекалш - у молодших цуценят ргдка, у старших цуценят - мазеподгбна. В цей перюд вгдмгчали загострення клШчних ознак, а саме тдвищення температури тта до 39,08±0,08 °С, збыьшення частоти серцевих скорочень до 130,0±1,6 ск./хв. Кр1м того, в окремих випадках реестрували блювання та болючгсть черевног сттки при пальпацИ. При патологоанатомгчному розтинг видыили постШш I характеры макроскопгчнг змти при саркоцистозг в собак: катарльне запалення слизовог оболонки тонкой кишки, серозне запалення л1мфовузл1в тонкоъ кишки та дистрофгчнг змти в печтщ.
Ключов1 слова: саркоцистоз, собаки, кишечник, клШчш ознаки, катарльне запалення слизовог оболонки тонкой кишки, серозне запалення лгмфовузлгв, дистрофгчнг змти в печтщ.
УДК 636.09:619.99:636.7
Зворыгина В. Е., аспирант, Прус М. П., д. вет. н., профессор, Борисевич Б. В., д. вет. н., профессор
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины,
Киев, Украина
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРИЗНАКИ И ПАТОЛОГОАНАТОМИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМ САРКОЦИСТОЗЕ СОБАК
Установлены основные клинические признаки и патологоанатомические изменения при экспериментальном саркоцистозе собак. Для проведения эксперимента отобрали 10 клинически здоровых щенков, которых разделили на 2 группы -контрольную и опытную (п = 5). Животных опытной группы подвергли заражению путем скармливания фарша из говяжьих сердец, пораженных саркоцистами. Щенкам обеих групп ежедневно проводили общий клинический осмотр, который включал термометрию, определение частоты сердечных сокращений, количества дыхательных движений, осиотр видимых слизистых оболочек. Копрологическое исследования с целью выявления спороцист и ооцист саркоцист проводили каждые 3 дня. Установили, что препатентный период длился 7 дней, патентный - 21. Самая высокая интенсивность саркоцистозной инвазии (25 спороцист в поле зрения микроскопа) отмечали на 14-е сутки после заражения. В это время отмечали изменения в консистенции фекалий - у младших щенков - жидкая, у старших щенков -
© Зворигша В. С., Прус М. П., Борисевич Б. В., 2016
48
мазеподобная. В этот период отмечали обострение клинических признаков, а именно повышение температуры тела до 39,08 ± 0,08 °С, увеличение частоты сердечных сокращений до 130,0 ± 1,6 сокр./мин. Кроме того, в отдельных случаях регистрировали рвоту и болезненность брюшной стенки при пальпации. При патологоанатомическом вскрытии выделили постоянные и характерные макроскопические изменения при саркоцистозе у собак: катарльное воспаление слизистой оболочки тонкой кишки, серозное воспаление лимфоузлов тонкой кишки и дистрофические изменения в печени.
Ключевые слова: саркоцистоз, собаки, кишечник, клинические признаки, катарльное воспаление слизистой оболочки тонкой кишки, серозное воспаление лимфоузлов, дистрофические изменения в печени.
UDC 636.09:619.99:636.7
Zvorygina V. E., PhD student, Prus M. P., Doctor of Veterinary Science, Professor, Borisevich B. V., Doctor of Veterinary Science, Professor National University of Life and Environmental Sciences Of Ukraine
Kyiv, Ukraine
CLINICAL SIGNS AND PATHOLOGICAL CHANGES IN CASE OF EXPERIMENTAL SARCOCYSTIS SPP. INFESTATION IN DOGS
The basic clinical signs and pathological changes in dogs in case of experimental Sarcocystis spp. infestation were established. For the experiment 10 clinically-healthy puppies were selected and divided into 2 groups - the control and experimental (n = 5). Animals of the experimental group were subjected to infection by feeding minced beef hearts affected by sarcocystis. General clinical examination that included thermometry, determine of heart rate, the number of respiratory movements, inspection of visible mucous membranes was performed to the puppies of both groups every day. Scatological study for identifying sporocysts and oocysts of sarcocysts was performed every 3 days. It was established that prepatent period lasted 7 days, patent - 21. The highest intensity of sarcocystis infestation (25 sporotsyst in the sight of microscope) was noted on the 14th day after infection. At this time, some changes in stool consistency was observed - the younger puppies had liquid consistency, the older puppies - ointment-like. During this period, the exacerbation of clinical symptoms, such as fever up to 39,08 ± 0,08 °C and increase in heart rate up to 130,0 ± 1,6 contr./Min. were observed. In addition, vomiting and abdominal tenderness on palpation were recorded in some cases. At postmortem autopsy the persistent and characteristic macroscopic changes in case of sarcocystosis of dogs were identified: catarrhal inflammation of the mucous membrane of the small intestine, serous inflammation of lymph nodes of small intestine and degenerative changes in the liver.
Key words: sarcocystosis, dogs, intestines, clinical signs, catarrhal inflammation of the mucous membrane of the small intestine, serous inflammation of lymph nodes, degenerative changes in the liver.
Вступ. Саркоцистоз - протозойна хвороба багатьох видiв тварин, а також людини. Цикл розвитку збудника включае обов'язкову участь двох хазя!в - промiжного (переважно свшсьш тварини) та дефштивного (м'ясо!дш тварини та людина). Собака е небезпечним джерелом саркоцистозно! швазп для продуктивних тварин, оскшьки видшяе спороцисти або ооцисти у зовншне середовище разом з фекатями [4]. Як правило, переб^ дано! швазп у собак безсимптомний, проте у молодих тварин за високо! iнтенсивностi швазп спостер^ають порушення роботи шлунково-кишкового каналу, зниження апетиту, в'ялють, ввдставання в рост! За даними Лощинша М. Н. та ш. [3], у пробах фекалш, ввдбраних ввд собак з клшчними ознаками порушення роботи шлунково-кишкового каналу, найчастше реестрували найпростших Cystoisospora sp. (EI 27,2 %), на другому мющ - трофозо!ти та цисти Giardia sp. (EI 5,4 %), на третьому -Sarcocystis sp. (EI 1,7 %). Рвдше знаходили ооцисти Cryptosporidium sp. (EI 0,3 %). Ввдповвдно до результатов до^джень, проведених Курносовою О. П. [2], на першому
49
мющ за частотою виявлення у собак знаходяться найпростiшi Sarcocystis sp. (Е1 15,4 %), на другому - цисти Giardia sp. (Е1 6,3 %), на третьому - С. ohioensis (Е1 5,5 %). Рiдше реестрували ооцисти С. сanis (Е1 2,5 %) та дуже рiдко ооцисти тдродини Toxoplasmatinae (Е1 0,59 %). 1з аналiзу доступних лiтературних джерел, в Укра1ш дослiдження щодо поширення дано! iнвазil як серед продуктивних тварин (як промiжних господар), так i серед собак (дефiнiтивний господар) мали фрагментарний характер, а вивчення особливостей перебiгу ентерального саркоцистозу у цуценят не проводилось.
Матерiали i методи дослiдження. Для дослiдження було ввдбрано 10 клiнiчно здорових цуценят вшом 2-4 мiсяцi, з яких сформували контрольну i дослiдну групи (по 5 голiв у кожнш). Перед початком дослiду цуценят витримали на карантинi, пiд час якого провели обробку вiд екто- та ендопаразитОв, що контролювалося лабораторними до^дженнями. Тваринам дослвдно1 групи протягом 3 дтв згодовували фарш з яловичих сердець, уражених саркоцистами.
Загальний клшчний огляд тварин, який включав термометрто, визначення частоти серцевих скорочень, кшькосп дихальних рухiв за хвилину та огляд видимих слизових оболонок, проводили щоденно. Наявнiсть спороцист i ооцист визначали копрологiчним дослiдженням фекалiй методом Фюллеборна кожнi 3 днi.
Для вивчення патологоанатомiчних змiн за експериментального саркоцистозу собак були вiдiбранi 3 ктшчно здоровi цуценята вiком 2-4 мюящв. Пiсля 14-ти денного карантинування собаки були пiдданi зараженню як I в попередньому експеримент! Тварин тддали евтаназп на 7, 14 та 21 добу тсля заражения. Патологоанатомiчний розтин тварин проводили методом частково! евюцерацл за загальноприйнятою схемою [1].
Результати дослщження. Встановили, що препатентний перiод у собак за ентерального саркоцистозу становив 7 дiб, патентний - 21 добу. Протягом препатентного перiоду у тварин обох груп не спостерiгали клiнiчиих ознак захворювання, показники температури тiла, пульсу та дихання знаходились в межах фiзiологiчних значень. Видiления поодиноких ооцист саркоцист у фекалiях тварин дослвдно1 групи спостерiгали починаючи iз 7 доби тсля зараження. Найвищу iитенсивнiсть саркоцистозно1 швазп (25 спороцист у полi зору мiкроскопу) вiдмiчали на 14-ту добу пiсля зараження. В цей час вiдмiчали змiни в консистенцл фекалiй - у молодших цуценят рiдка, у старших цуценят - мазеподiбна. При пальпацп черевно1 станки вiдмiчали И болючiсть. У цуценят молодшого вiку разом iз дiареею реестрували поодинок випадки блювання. Максимальне пiдвищення температури тша та збшьшення частоти серцевих скорочень до 39,08±0,08 °С та 130,0±1,6 скорочень за хвилину ввдповвдно спостерiгали також на 14-ту добу тсля зараження. Частота дихальних рухiв коливалась в межах 20,2±0,72 та 26,8±1,07 рух/хв. Крiм того, у тварин дослвдно1 групи спостерiгали полiдипсiю. Видимi слизовi оболонки мали блiдо-рожеве забарвлення.
У той же час, у тварин контрольно1 групи видшення спороцист та ооцист саркоцист не виявляли, крiм того, температура тша коливалась в межах ввд 38,2±0,18 до 38,32±0,14 °С, частота серцевих скорочень в межах ввд 105,8±2,63 до 118,0±1,26 уд./хв., а кiлькiсть дихальних рухiв - ввд 20,0±1,1 до 21,8±0,91 рух./хв.
Шд час проведення патологоанатомiчного розтину встановили наступне. Будь-як макроскотчт змiни у головному мозку, легенях, серцi, шлунку i селезiнцi були ввдсутт. Печiнка мала незмiненi розмiри, проте в нiй виявляли дшянки рiзних розмiрiв i форми аруватого кольору. Нирки з поверхнi мали синюшнш колiр. Кровоноснi судини були чгтко контурованi. На розрiзi виявляли помiрнi застiйнi явища в ниркових сосочках. Пiдшлункова залоза була набрякла, з досить виразною часточковiстю будови, мюцями трохи почервонiла. Найбiльш виразно макроскопiчнi змiни виявлялися в тонкш кишцi. У собак на 14 та 21 добу тсля зараження на багатьох дшянках вона була нерiвномiрно почервонiла, пiд серозною оболонкою мiсцями виявлялися полосчастi й плямисп крововиливи. В усiх собак слизова оболонка тонкого вiддiлу кишечника була
50
пперемшована, вкрита товстим шаром густого слизу «ро-бшого кольору. Лiмфовузли тонко! кишки були збшьшеш, «ро-бшого чи «ро-рожевого кольору. На розрiзi !х napeHXiMa випиналася. У слiпiй кишщ вмiст був дещо розрiджений. Макроскопiчно помiтнi 3Mi™ в ободовiй i пpямiй кишках нами встановлеш не були.
Висновки. Встановлено, що препатентний пepiод за експериментального зараження саркоцистами у собак становив 7 дiб, патентный - 21 добу. Найбшьш яскраво виpaжeнi клшчн ознаки, а саме: пiдищeння температури тша, частоти серцевих скорочень, розрвдження фeкaлiй, блювоту, болючiсть черевно! отнки при пальпаци та полiдипсiю вiдмiчaли починаючи з 14-то! доби тсля зараження. Поспйними i характерними макроскотчними змiнaми при сapкоцистозi в собак е катарльне запалення слизово! оболонки тонко! кишки, серозне запалення лiмфовузлiв тонко! кишки та дистpофiчнi змши в пeчiнцi.
Перспективи подальших дослщжень. З метою вивчення патогенезу саркоцистозно! iнвaзi! нeобхiдно провести лaбоpaтоpнi до^дження кpовi. У подальшому для уточнення характеру i ступеню моpфологiчних змш у собак за саркоцистозу необхвдно провести гiстологiчнi дослiджeння !х оргашв.
Л1тература
1. Зон Г. А. Пaтологоaнaтомiчний розтин тварин / Г. А. Зон, М. В. Скрипка, Л. Б. 1вашвська. - Донецьк: ПП Глазунов Р. О., 2009. - 189 с.
2. Курносова О. П. Паразитарные заболевания домашних собак и кошек в мегаполисе Моск- ва / О. П. Курносова // Мед. паразитол. и паразит. болезни. — 2009. - № 4. - С. 31-35.
3. Лощинин М. Н. Кишечные протозоозы собак и кошек в условиях мегаполиса / М. Н. Лощинин, У. В. Студенникова, В. В. Белименко // РВЖ. МДЖ. - 2015. - №1. - С. 20-21.
4. Kirkpatrick C. E. Enteric Coccidial Infections: Isospora, Sarcocystis, Cryptosporidium, Besnoitia, and Hammondia / C. E. Kirkpatrick, J. P. Dubey // Veterinary Clinics of North America: Small Animal Practice. - 1987. - Vol. 17(6). - P. 1405-1420.
References
Zon, G. A., Skripka, M. V., Ivanivska, L. B. (2009). Patologoanatomlchniy roztin tvarin. -
Donetsk: PP Glazunov R. O. - 189. (in Ukrainian) Kurnosova, O. P. (2009). Parazitarnyie zabolevaniya domashnih sobak i koshek v megapolise
Moskva / Med. parazitol. i parazit. bolezni. 4, 31-35. (In Russian) Loschinin, M. N. (2015). Kishechnyie protozoozyi sobak i koshek v usloviyah megapolisa / M. N. Loschinin, U. V. Studennikova, V. V. Belimenko // RVZh.MDZh. - № 1, 20-21. (In Russian)
Kirkpatrick, C. E., Dubey, J. P. (1987). Enteric Coccidial Infections: Isospora, Sarcocystis, Cryptosporidium, Besnoitia, and Hammondia / Veterinary Clinics of North America: Small Animal Practice. Vol. 17(6), 1405-1420.
Стаття надтшла доредакцп 12.04.2016
УДК 619:616.981.21:636.2.053
Kicepa Я. В., д. вет. н., професор, Сторчак Ю. Г., асистент (juliettus@rambler.ru) ©
Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бютехнологт iмет С. З. Гжицького
ЕП1ЗООТИЧНИЙ МОН1ТОРИНГ ПНЕВМОКОКОВО1 ШФЕКЦП ТЕЛЯТ В
УКРА1Ш
В умовах промислового вирощування великог рогатог худоби найбтьший вiдсоток захворювань припадае на рiзнi рестраторы та шлунково-кишковi захворювання. Фактори сучасног промисловог технологи ютотно знижують сттюсть тварин до тфекцтних захворювань, особливо до тих, збудниками яких е умовно-патогенн бактерп. Тому за останн роки рiвень захворюваностi тварин з ураженням оргатв дихання не знижуеться, а навпаки мае тенденцт до зростання.
© Юсера Я. В., Сторчак Ю. Г., 2016
51
