CC BY
34
УДК 616.853-009.24 DOI: 10.22141/2224-0713.16.5.2020.209250
Малець М.В., Чомоляк Ю.Ю.
Ужгородський нацiональний уыверситет, м. Ужгород, Укра1на
Клiнiчнi й субклУчы форми епiлепсií у па^енлв пiсля вентрикулоперитонеального шунтування
Резюме. Актуальтсть. Пдроцефалгя е частим захворюванням у дтей, особливо вком до 1 року. Ет-лептичт напади спостерШються у пацiентiв з гiдроцефалiею у 3рази частше, шж у звичайтй популяци. Значна кльксть пацiентiв з гiдроцефалiею потребуе хiрургiчного лкування з iмплантацiеюлкворошун-туючог системи. Клiнiчнi та суб^шчш форми епшепсп у дтей з гiдроцефалiею недостатньо вивчен та потребують ретельного обстеження. Метою нашого до^дження було проанал1зувати частоту виникнення субклтчних i клтчних форм етлепси у пацiентiв з гiдроцефалiею тсля вентрикулоперитонеального шунтування. Матерiали та методи. Ми провели анал1з даних пацiентiв з гiдроцефалiею, як надшшли в обласну дитячу лкарню з 2015 по 2019рк. Ретроспективно зiбрано еткризи 80 пацiентiв з шунтованою гiдроцефалiею на базi Закарпатськог обласног дитячог лшарш, проведено вiдео-ЕЕГ-монi-торинг дтей з шунтованою гiдроцефалiею за мiжнародною системою 10—20 у стан спокою протягом 30хвилин. Проведено тривалий вiдео-ЕЕГ-монiторинг дтей 1з шунтованою гiдроцефалiею пд час сну, як мали штерiктальш етлептиформш змни на електроенцефалографп. Результати. За нашими даними, клтчш форми етлепси тсля вентрикулоперитонеального шунтування виникали у 31 пащента (39,2 %). У бiльшостi випад^в (71 %) вогнище етлептиформног активностi локал1зуеться над гемюферою, де знаходиться лкворошунтуюча система, що пов'язуерозвиток еплептичних нападiв 1з подразнювальною дiею шунта. Суб^шчщ форми етлепси у дтей тсля вентрикулоперитонеального шунтування трапля-лися значно рiдше, шж клЫчни Протягом 2 ро^в спостережень за патентами виявлено безсудомний електричний статус сну у 6 пацiентiв (7,5 %). Висновки. Дiагностика вказаних форм епшепсп можлива тльки шляхом проведения тривалого вiдео-ЕЕГ-монiторингу в стан активностi та тд час сну, а самi форми потребують подальшого ретельного вивчення.
Ключовi слова: лкворошунтуюча система; гiдроцефалiя; епшепая; суб^шчна етлепая
1NJJ
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL I
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Вступ
Гiдроцефалiя е частим захворюванням у дггей, особливо вшом до 1 року. Значна кшьысть цих пащентав потребуе хiрургiчного лшування з iмплантацiею лш-ворошунтуючо! системи (ЛШС). Проблема подразню-вально! дц вказано! системи на мозок залишаеться дис-кутабельною i зараз [1—4]. Патогенез розвитку епшепсп у таких дггей активно вивчаеться у високорозвинених крашах свпу. В Укра!ш випадки прогресуючих пдроце-фалш i пов'язаних з цим ептептичних сташв станов-лять бтьшу частку внаслщок бтьшо! ктькосп вродже-них вад розвитку (ВВР) нервово! системи. За даними експерпв Всесвггаьо! оргашзацп охорони здоров'я та
вичизняних aBTopiB, частота ВВР плода в pi3H^ кринах свпу коливаеться в межах 22,7—50,0 %о. Зпдно з даними Мшютерства охорони здоров'я Украши, в нашш кра'1ш щорiчно народжуеться близько 10 тисяч дггей з уродженою патолопею [6].
Гiдроцефалiя е не ттьки поширеною, але й комплексною проблемою, що спричинена фiзичними або функцюнальними обструкциями вщтоку лшвору. Пору-шення вщтоку лiквору спричиняе прогресуючу вентри-кулярну дилатацш. Згiдно з визначенням мiжнародноí робочо! групи з гiдроцефалií: «Пдроцефалiя е розши-ренням шлуночково'1 системи в результат порушення вiдтоку лшвору з мiсця продукування у шлуночках го-
© <Мжнародний неврологiчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiceskij zurnal»), 2020 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2020
Для кореспонденци: Малець М.М., кафедра неврологи, нейрохiрургíí та психiатрíí, медичний факультет, Ужгородський нацюнальний унiверситет, площа Народна, 3, м. Ужгород, 88000, УкраТна; e-mail: myroslava.malets@uzhnu.edu.ua
For correspondence: M. Malets, Department ofneurology, neurosurgery and psychiatry, medical faculty, Uzhhorod National University, Narodna sq., 3, Uzhhorod, 88000, Ukraine; e-mail: myroslava.malets@uzhnu.edu.ua
ловного мозку до мюця абсорбцй' у системний круго-оби» [7].
Згiдно з останшми дослiдженнями, пдроцефа-лiя спостертаеться в 1,1 з 1000 новонароджених [7]. Останне найбiльше дослiдження поширеност пдро-цефалiй дитячого вшу проводилось на 6a3i регiону м. Денмарк (США) протягом 30 рошв. Критерiями вiдборy стали дiти вiком до 1 року з щопатичною гд-роцефалiею. Мальформацп' Кiарi та Девдд — Уокера були включенi в дослщження, але дефекти неврально!' трубки були виключеш Згiдно з даними цього досль дження, гiдроцефалiя новонароджених виникае у 32 на 10 000 випадыв [8].
Ептептичш напади спостертаються у пацiентiв з пдроцефатею у 3 рази частiше, шж у звичайнiй по-пуляцп' [2]. Тип ептептичних нападiв залежить вщ зони ураження мозку. Вiдомо, що всi описанi випад-ки ептептичних нападiв у пацiентiв з гiдроцефалiею починаються з вогнищевого компонента з наступ-ною генералiзацiею або без не1 [2—8]. Згiдно з новою класифшащею епiлептичних нападiв ILAE 2017 року, клшчш ознаки епiлепсiï характеризуются судомами з вогнищевим початком (з усвтомленням та з порушен-ням усвтомлення), з генералiзованим та з невщомим початком. Вогнищевий початок нападiв можливий з моторного компонента (автоматизми, атошчш, кло-нiчнi, епiлептичнi спазми, гшеркшетичш, мюклошч-нi, тонiчнi), з немоторного компонента (вегетативш, припинення дiяльностi, когнiтивнi, емоцiйнi, сен-сорнi). Генералiзований початок нападiв можливий з моторного компонента (тошко-клошчш, клонiчнi, тонiчнi, мюклошчш, мiоклоно-тонiко-клонiчнi, мю-клоно-атонiчнi, епiлептичнi спазми) та з немоторного компонента (абсанси) [10].
Субкшшчш форми ептепсп' недостатньо вивчеш та потребують ретельного обстеження. Субктшчш напади здатнi викликати значне погiршення поведiнки дитини, гшерактившсть i когнiтивний дефiцит. Ще в 1947 р. Швабом описаш змши поведiнки дiтей i по-рушення когнiтивних фyнкцiй залежно вiд адекватно!' реакцп' на фото- та фоностимули при проведенш електроенцефалографй' (ЕЕГ). Шваб видтив 6 типiв змши когштивних фyнкцiй дiтей залежно вщ реак-цй' на стимyляцiйнi проби при проведенш ЕЕГ. Дане питання зараз активно вивчаеться в наукових колах. Останне найбтьше обстеження дiтей з поведшковими порушеннями здiйснено Charles L. Yeager, M.D., John S. Guerrant, M.D., San Francisco. Дослщники виявили кореляцш мiж сyбклiнiчними судомами та вираженим когштивним дефiцитом у дiтей з поведшковими порушеннями [10]. За допомогою одночасного запису електроенцефалографй' та проведення стимуляцшних проб (фотостимуляшя, фоностимуляшя, виконання простих моторних завдань) дослщники виявили ет-лептичнi напади, що не помiчаються оточуючими та самим пашентом. Вплив сyбклiнiчних епiлептичних нападiв на дiтей може проявлятись по^зному — вiд незначно!' затримки вщповщ до повно1 вiдсyтностi ре-акцй' на стимyлюючi проби.
За даними Charles L. Yeager та John S. Guerrant, суб-KnÎHÎ4HÎ епiлептичнi напади формують когштивний де-фiцит у майбутньому та розлади аутистичного спектра (РАС). Безсудомний електричний статус сну е одшею з найяскравших субклiнiчних ознак ептепсп'. Ептепти-формна активнiсть, яку генеруе мозок, бтьше 80 % за-пису протягом сну мае необоротний негативний вплив на розвиток дитячого головного мозку. Проведення вь део-ЕЕГ-монiторингу разом iз спостереженням за па-цiентом у момент безсудомного нападу дозволяе чггко пщтвердити дiагноз.
З даного дослщження стало вiдомо, що субклiнiчнi напади, найбтьш ймовiрно, вiдiграють роль у форму-ваннi псиматричних станiв, що асоцшоваш з розладами поведiнки та недиференцшованим ментальним дефь цитом. Наведено припущення, що субклiнiчнi напади впливають на формування антисоцiальних i шизофре-нiчних реакцiй у дiтей [12].
Метою дослвдження було проаналiзувати частоту виникнення субктшчних i клiнiчних форм ептепсп' у пацiентiв з гiдроцефалiею пiсля вентрикулоперитоне-ального шунтування (ВПШ).
Матерiали та методи
Ми провели аналiз даних пацiентiв з гiдроцефалiею, яю надiйшли в обласну дитячу лкарню з 2015 по 2019 рш Пацiентiв розподтено на 2 групи: у першiй групi па-цiенти пiсля ВПШ, в яких виник хоча б один ептептич-ний напад, у другiй — пащенти пiсля ВПШ, яю не мали клiнiчних форм епiлепсiï. Ретроспективно зiбрано ет-кризи 80 пащенпв iз шунтованою гiдроцефалiею на базi Закарпатсько1 обласно!' дитячо1 лiкарнi, проведено вщео-ЕЕГ-монiторинг дiтей з шунтованою гiдроцефалiею за м1жнародною системою 10—20 у сташ спокою протягом 30 хвилин. Проведено тривалий вiдео-ЕЕГ-монiторинг дггей iз шунтованою гiдроцефалiею пiд час сну, яю мали iнтерiктальнi ептептиформш змiни на ЕЕГ.
Результати та обговорення
До невролопчного вiддiлення обласно'1' дитячо1 ль карнi звернулось 137 дггей з гшертензивно-гщроце-фальним синдромом з 2015 по 2019 рш. Ушм пацiентам проведено нейровiзуалiзацiю у форм1 магштно-резо-нансно1 томографи' та комп'ютерно'1' томографи' головного мозку. У 58 дггей не виявлено показань до вентри-кулоперитонеального шунтування.
Вентрикулоперитонеальне шунтування виконано 79 пашентам з прогресуючою гiдроцефалiею. ЛШС iмплантовано у заднiй рп правого бокового шлуночка головного мозку в ушх пацiентiв. Кшшчш ептептичш напади до або шсля операци' (1 та бiльше) виявлено у 31 пащента. Субклшчш епiлептичнi напади у виглядГ безсудомного ептептичного статусу повтьнохвильового сну та поведшкових порушень встановлено у 8 оперо-ваних пацiентiв.
Проведено 30-хвилинний вщео-ЕЕГ-мошторинг у станi спокою вам оперованим пашентам, виявлено наявшсть епiлептиформноï активност над зоною вста-новленого шунта у 39 пашентав.
36
М1жнародний невролопчний журнал, ISSH 2224-0713 (print), ISSH 2307-1419 (online) Том 16, № 5, 2020
Ептептичш напади виявлено у 31 патента. Ептеп-тичн1 напади з вогнищевим початком (неусв1домлен1, з порушенням свщомосп) заф1ксовано у 31 пац1ента, з генерал1зованим початком — не заф1ксоваш
Ептептичш напади з вогнищевим початком розпо-дтено залежно до класиф1каци ILAE (2019 р.):
— Ептептичш напади з моторним початком заф1к-совано у 26 пащенпв (автоматизми — 6, атошчш — 0, клошчш — 11, ептептичш спазми — 0, гшерюнетич-н1 — 0, мюклошчш — 0, тошчш — 9).
— Ептептичш напади з немоторним початком за-ф1ксовано в 1 пац1ента (вегетативн1 напади з почерво-н1нням л1во! половини обличчя та гшергщрозом).
— Генерал1зований початок напад1в не заф1ксовано.
Найвища частота напад1в заф1ксована пац1ент1в до
оперативного встановлення ВПШ:
— Ептептичш напади, що виникли до х1рурпчного встановлення ВПШ, заф1ксовано у 19 пащенпв.
— Ептептичш напади, що виникли шсля встановлення ВПШ, заф1ксовано у 13 пац1ент1в (у 8 пащенпв 1 до, 1 шсля встановлення вентрикулоперитонеально! системи).
Ми провели вщео-ЕЕГ-мониоринг 79 пац1ент1в 1з шунтованою гщроцефал1ею п1сля х1рург1чного лшу-вання. Електроенцефалограф1чн1 показники виявили таке:
— Фонова мозкова активнють представлена домшу-ванням альфа-ритму частотою 8—13 Гц та амплпудою 30—70 мкВ у 38 пащенпв (в1ком п1сля 1 року). Фонова мозкова активнють у пащентав до 1 року домшувала у вигляд1 тета-ритму частотою 4—5 Гц та амплпудою 10— 40 мкВ (41 пашент).
— М1жкульова асиметр1я незначна у 45 пашентав, в1дсутня — у 34 пащентав.
— Фотопароксизмальна реакц1я: реакц1я засвоення ритму задовтьна у 79 пащенпв.
— Ешлептиформна активн1сть у вигляд1 спайюв (до 70 мс), гострих хвиль (бтьше 70 мс) 1 комплекшв «го-стра — повтьна хвиля» зареестрована у 79 пащентав: за пол1вогнищевим типом — у 47 пащентав (59,4 %) з до-м1нуванням ампл1туди та частоти над правою швкулею головного мозку, за вогнищевим типом — у 32 (41,7 %) пащентав (над правою швкулею — у 29, над л1вою твкулею — у 3 пащентав).
Уш пашенти з еп1лептичними нападами отримува-ли протисудомну терашю. Повного контролю напад1в вдалось досягти призначенням протиеп1лептичних препарапв (ПЕП) першо! лши (вальпроева кислота, карбамазетн, леветирацетам) у бтьшосп пащентав (6 пац1ент1в). ПЕП друго! лши (ламотриджин, топ1рамат) призначено 10 пащентам. Повний контроль напад1в до-сягнуто в ушх пац1ент1в на момент обстеження.
Для виявлення субкшшчно! форми ептепси проведено тривалий вщео-ЕЕГ-мошторинг п1д час сну та мониторинг з проведенням стимуляц1йних проб тд час проведення ЕЕГ. Дане обстеження проводилось патентам з встановленою ЛШС, в яких були таи ознаки: поведшков1 порушення, судоми, гшерактивнють, синдром деф1циту уваги, штерштальш еп1лептиформн1
■ Ктыясть пащеттв з етнападами до встановлення ВПШ
□ Ктьюсть пац1ент1в з епЫападами пюля встановлення ВПШ
□ Ктьюсть nauieHTiB з епнападами до i пюля встановлення ВПШ
Рисунок 1. Частота еплептичних напад/в уд 'ией з прогресуючою гщроцефал1ею та встановленою ЛШС
змши при проведенш звичайного вщео-ЕЕГ-монио-рингу. Вщбрано 31 дитину для проведення тривало-го вщео-ЕЕГ-мошторингу за мiжнародною системою 10—20 з проведенням стимуляцшних проб та записом шд час сну.
Данi тривалого вщео-ЕЕГ-монггорингу виявили таю змши:
— Фонова мозкова активнють представлена домшу-ванням альфа-ритму частотою 8—13 Гц та амплпудою 30—70 мкВ у вшх пащенпв (вшэм шсля 1 року).
— Мiжкульова асиметр1я незначна у 8 пащентав, вщ-сутня — у 4 пашенпв.
— Фотопароксизмальна реакцiя: реакцiя засвоення ритму задовтьна в ушх пашенпв.
— Ешлептиформна активнiсть у виглядi спайкiв (до 70 мс), гострих хвиль (бтьше 70 мс) i комплексiв «гостра — повiльна хвиля» зареестрованi за полiвогни-щевим типом у 21 пащента з домшуванням амплiтуди та частоти над правою швкулею головного мозку, за вогнищевим типом — у 10 пашенпв (над правою тв-кулю).
— Вторинна генералiзацiя тд час повтьнохвильо-вого сну над правою твкулею зареестрована у 9 пащ-енпв.
— Вторинна генералiзацiя пiд час повтьнохвильо-вого сну над ушм головним мозком виявлена у 5 пащ-ентiв з порушенням поведшки в анамнезi.
— Електричний статус сну у виглядi постшно! спайк-хвильово! активностi над центрально-скроневи-ми дiлянками протягом повiльнохвильового сну (non REM sleep) виявлено у 6 пашенпв.
Висновки
За нашими даними, клшчш форми ептепси пiсля вентрикулоперитонеального шунтування спостерта-ються у 31 пацiента (39,2 %). Переважають вогнищевi неусвiдомленi напади без вторинно! генералiзацií. У бтьшосп випадкiв вогнище епiлептиформноí' актив-ност локалiзуеться над гемiсферою, де знаходиться ЛШС.
Згiдно з нашими спостереженнями, субклшчш форми епiлепсií у дней пiсля ВПШ трапляються зна-чно рщше — у 6 пащенпв (7,5 %) — у виглядi елек-тричного статусу повiльнохвильового сну. Дiагностика вказаних форм ептепси можлива тiльки шляхом про-ведення тривалого вiдео-ЕЕГ-монiторингу пiд час сну, а самi форми потребують подальшого ретельного ви-вчення.
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту штересш та власно! фшансово! защкав-леност при пiдготовцi дано! статтi.
Список лператури
1. Tully H.M., Kukull W.A., Mueller B.A. Clinical and Surgical Factors Associated With Increased Epilepsy Risk in Children With Hydrocephalus. Pediatr. Neurol. 2016 Jun. 59. 18-22. doi: 10.1016/j. pediatrneurol.2016.02.011. Epub 2016Mar 3.
2. Sato O., Yamguchi T, Kittaka M, Toyama H. Hydrocephalus and epilepsy. Childs Nerv. Syst. 2001 Jan. 17(1—2). 76-86.
3. Nishiyama I., Pooh K.H., Nakagawa Y. Clinical and electroencephalographs analysis of epilepsy in children with hydrocephalus. No To Hattatsu. 2006 Sep. 38(5). 353-8.
4. Piatt J.H. Jr, Carlson C.V. Hydrocephalus and epilepsy: an actuarial analysis. Neurosurgery. 1996 Oct. 39(4). 722-7.
5. Орлов Ю.А., Маловичко 1.А., Марущенко Л.Л. Вiддаленi результати хiрургiчного лкування гiдроцефалiiкритичного сту-пеня у дтей перших ротв життя. Мiжнародний неврологiчний журнал. 2011. 8(46).
6. Галич С.Р., Щурко Д.М., Щурко М.1. Епiдемiологiя вроджених вад розвитку плода в Одеському регiонi. 2013. Т. 16. № 2.
7. Tully H.M., Dobyns W.B. Infantile hydrocephalus: a review of epidemiology, classification and causes. Eur. J. Med. Genet. 2014. 57(8). 359-368. doi: 10.1016/j.ejmg.2014.06.002(https://www.ncbi. nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4334358/).
8. Munch T.N. et al. Familial aggregation of congenital hydrocephalus in a nationwide cohort. Brain. 2012. 135(Pt. 8). 2409-15 [PubMed] [Google Scholar].
9. Rekate H.L. The definition and classification of hydrocephalus: a personal recommendation to stimulate debate. Cerebro-spinal Fluid Res. 2008. 5. 2 [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar].
10. Robert S. Fisher, J. Helen Cross et al. ILAE Position Paper 10. Operational classification of seizure types by the International League Against Epilepsy: Position Paper of the ILAE Commission for Classification and Terminology. First published: 08 March 2017. https:// doi.org/10.1111/epi.13670.
11. Charles L. Yeager, John S. Guerrant. Subclinical epileptic seizures — Impairment of Motor Performance and Derivative Difficulties. Calif. Med. 1957Apr. 86(4). 110-117. PMCID: PMC1511881.
12. Charles L. Yeager, John S. Guerrant. Subclinical epileptic seizures — Impairment of Motor Performance and Derivative Difficulties. Calif. Med. 1957Apr. 86(4). 242-247. PMCID: PMC1511881.
Отримано/Received 29.01.2020 Рецензовано/Revised 20.02.2020 Прийнятододруку/Accepted27.02.2020 ■
Малец М.В., ЧомолякЮ.Ю.
Ужгородский национальный университет, г. Ужгород, Украина
Клинические и субклинические формы эпилепсии у пациентов после вентрикулоперитонеального шунтирования
Резюме. Актуальность. Гидроцефалия является частым заболеванием у детей, особенно в возрасте до 1 года. Эпилептические припадки наблюдаются у пациентов с гидроцефалией в 3 раза чаще, чем в обычной популяции. Значительное количество пациентов с гидроцефалией нуждаются в хирургическом лечении с имплантацией ликворошунти-рующей системы. Клинические и субклинические формы эпилепсии у детей с гидроцефалией недостаточно изучены и требуют тщательного обследования. Целью нашего исследования было проанализировать частоту возникновения субклинических и клинических форм эпилепсии у пациентов с гидроцефалией после вентрикулоперитонеального шунтирования. Материалы и методы. Мы провели анализ данных пациентов с гидроцефалией, поступивших в областную детскую больницу с 2015 по 2019 год. Ретроспективно собраны эпикризы 80 пациентов с шунтируемой гидроцефалией на базе Закарпатской областной детской больницы, проведен видео-ЭЭГ-мониторинг детей с шунтируемой гидроцефалией по международной системе 10—20 в состоянии покоя в течение 30 минут. Проведен длитель-
ный видео-ЭЭГ-мониторинг детей с шунтируемой гидроцефалией во время сна, которые имели интериктальные эпилептиформные изменения на ЭЭГ. Результаты. По нашим данным, клинические формы эпилепсии после вен-трикулоперитонеального шунтирования наблюдались у 31 пациента (39,2 %). В большинстве случаев (71 %) очаг эпи-лептиформной активности локализуется над гемисферой, где находится ликворошунтирующая система, связывающая развитие эпилептических припадков с раздражающим действием шунта. Субклинические формы эпилепсии у детей после вентрикулоперитонеального шунтирования происходили значительно реже, чем клинические. В течение 2 лет наблюдений за пациентами обнаружен бессудорожный электрический статус сна у 6 пациентов (7,5 %). Выводы. Диагностика указанных форм эпилепсии возможна только путем проведения длительного видео-ЭЭГ-мониторинга в состоянии активности и во время сна, а сами формы требуют дальнейшего тщательного изучения. Ключевые слова: ликворошунтирующая система; гидроцефалия; эпилепсия; субклиническая эпилепсия
38
М1жнародний невролопчний журнал, ISSN 2224-0713 (print), ISSN 2307-1419 (online)
Том 16, № 5, 2020
M.V. Malets, Y.Y. Chomolyak
UzhhorodNational University, Uzhhorod, Ukraine
Clinical and subclinical epileptic forms after ventriculo-peritoneal
bypass surgery
Abstract. Background. Hydrocephalus is common condition in children, particularly under one year old. Epileptic attacks oc-curr in hydrocephalus patients three time more often compared to general population. Majority of hydrocephalus patients requires surgical treatment with cerebrospinal fluid shunt surgery. Clinical and subclinical epileptic forms in children with hydrocephalus are under-investigated and require thorough examination. The purpose of our study was to analyze the incidence of clinical and subclinical forms of epilepsy in hydrocephalus patients after ventriculo-peritoneal bypass surgery. Materials and methods. We have analyzed the data of patients with hydrocephalus admitted to the Regional Children's Hospital in 2015 — 2019. The case histories of 80 patients with shunted hydrocepha-lus were retrospectively collected based on the Transcarpathia Regional Children's Hospital, the video EEG monitoring was performed to the children with shunted hydrocephalus according to the international system 10—20 at rest within 30 minutes.
The children with shunted hydrocephalus experienced interictal epileptiform changes on EEG were performed continuous video EEG monitoring while sleeping. Results. Our data demonstrated clinical forms of epilepsy following ventriculo-peritoneal bypass surgery in 31 patients (39.2 %). The most patients (71 %) experienced the focus of epiletiform activity above the hemisphere with cerebrospinal fluid shunt system that links the development of epileptic seizures with irritant effect of the shunt. Subclinical epileptic forms in children following the ventriculo-peritoneal bypass surgery are significantly more rare compared to the clinical. The follow-up within two years revealed concealed electric status of sleep in 6 patients (7.5 %). Conclusions. The diagnosis of the epilepsy forms mentioned above is possible only using video EEG monitoring while activity and sleeping, and the forms require further accuracy investigation.
Keywords: cerebrospinal fluid shunt system; hydrocephalus; epilepsy; subclinical epilepsy
