CC BY
21
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 616.635.3:616-08-039.73 DOI: 10.22141/2224-0586.8.79.2016.90378
САМБУРГЯ.Ю., ВЛАСЕНКО О.М., МАГДАЛ1Ц T.I., БУТ1КОВА О.О.
Хартська медична академя пслядипломноi осв'пи, кафедра терапЦ нефрологи та загально!практики — смейно!медицини, м. Харюв, Укра!на
КЛ1Н1ЧНА ЕФЕКТИВНЮТЬ ЗАСТОСУВАННЯ П1ПЕРАЦИЛ1НУ/ТАЗОБАКТАМУ В Л1КУВАНН1 1НФЕКЦ1ЙНО-ЗАПАЛЬНИХ УРАЖЕНЬ СЕЧОВИВ1ДНО1 СИСТЕМИ У ДОРОСЛИХ
Резюме. Робота присвячена ощнщ ефективностi та 6e3ne4Hocmi комбтаци птерацилту/ тазобактаму, ii впливу на клтко-лабораторт прояви та перебк неускладненого гострого те-лонефриту та загострення хротчного телонефриту 3i збереженою функщею нирок у дорослих. В до^дження були включет 36 nацieнтiв з тфекщею сечових шляхiв. Уам пащентам проводились до^дження мiкробiологiчного спектра сечi з його кыьтсною оцткою та стандартт лабо-раторт до^дження. Були виявлет етiологiчно значущi збудники телонефриту (Exoli — у 56 % хворих, E.faecalis — у 14 %, Klebsiellaрпеытотае — в 11 %) з високою чутливктю до тперащлту/ тазобактаму тарезистенттстю до ко-тримоксазолу i цефтрiаксону. На третю добу лжування вiдмiчено вiрогiдне зниження гтертерми (р < 0,05), вираженостi дизуричних явищ (р < 0,05) та iнтенсивностi больових вiдчуттiв (р < 0,05), лейкоцитури (р < 0,05). На шосту добу вiд початку лжування показники лейкоцитури вiдnовiдали референтним значенням локальноiлаборатори (р < 0,01). Отримат результати довели високу клтчну ефективтсть та безпечтсть застосу-вання птерацилту/тазобактаму в дозi 12/1,5 г на добу у nацieнтiв з неускладненим перебком гострого або загостренням хротчного телонефриту.
Ключовi слова: тфекцшт ураження сечових шляхiв; телонефрит; антибютикорезистенттсть
Вступ
1нфекцшт ураження сечових шляхiв (шфекцп сечових шляхiв — 1СШ) у дорослих мають досить поширений характер i займають друге мюце тсля шфекцшно! патологи оргашв дихання. За дани-ми Нащонального ниркового реестру, в структурi нирково! патологи мжробно-запальт захворю-вання сечово! системи становлять 75,6 %, а серед хворих на хрошчну хворобу нирок (ХХН) в Укра-!ш телонефрит (ПН) займае перше мюце. Понад 70 % жшок репродуктивного вжу хоч раз у житт переносять шфекцшне запалення сечових шля-хiв. За останш п'ять роюв частота захворювань сечово! системи зросла майже вдвiчi [5]. Тому питання ефективного та безпечного лжування ще! патологи е досить актуальним. Дуже важли-ва проблема збшьшення антибютикорезистент-ност грамнегативно! флори, яка е одним iз най-
частших збудниюв шфекцшних уражень сечових шляхiв. Треба зазначити, що неадекватне i не-виправдане лжування стае основною причиною бактерiально! резистентност вже на популяцш-ному рiвнi [1]. Ращональне використання анти-бактерiально! терапп — основа зниження анти-бютикорезистентность
Метою л^вання 1СШ е швидка ввдповщь пащ-ента на застосування антимжробного засобу i про-фiлактика рецидиву iз запобiганням формуванню резистентностi мiкроорганiзмiв до антимiкробних препаратiв. Наразi особливе занепокоення викли-кае зрiст набуто! резистентностi до антибiотикiв широкого спектра дп, зокрема фторхiнолонiв, це-фалоспоришв та навiть карбапенемiв [4, 9]. Вра-ховуючи вказанi положення, на сучасному етат розвитку нефролопчно! науки дуже важливою е оптимiзацiя емтрично! антибактерiально! терапп
© «Медицина невщкладних стаыв», 2016 © «Emergency Medicine», 2016
© Видавець Заславський О.Ю., 2016 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2016
Для кореспонденцп: Самбург Яна Юрпвна, кандидат медичних наук, асистент кафедри терапп, нефрологи та загальноТ практики — амейно'Т медицини, Харювська медична академiя пклядипломно'Т освiти, вул. Амосова, 58, м. Харюв, 61176, УкраТ'на; e-mail: samburgyana@gmail.com For correspondence: Ya. Samburg, Candidate of Medical Sciences, Assistant of the Department of therapy, nephrology and general practice and family medicine, Kharkiv State Medical Academy of Postgraduate Education, Amosova st., 58, Kharkiv, 61176, Ukraine; e-mail: samburgyana@gmail.com
1СШ, забезпечення 11 максимально! ефективност та безпеки для пацieнтiв.
Швидкий розвиток стiйкостi мжробно'1 флори до антибактерiальних препаратiв, змiна спектра мь кроорганiзмiв, якi викликають мiкробно-запальний процес у сечовш системi, продукцiя багатьма з них Р-лактамаз створюють труднощi при виборi анти-бактерiального препарату i роблять традицiйну те-ратю малоефективною [7].
З метою оптимiзaщ1 ефективностi антибакте-рiальноl терапп та подолання мжробно'1 резис-тентностi в клтчнш практицi використовуються захищенi вщ дп Р-лактамази пенiцилини. До них вщносяться такi комбiнацГ1, як амоксицилш/клаву-ланат, ампiцилiн/сульбактам, тикарцилш/клавула-нат, пшерацилш/тазобактам [3].
Мета дослщження — встановлення ефективност та безпеки застосування комбшацп пiперацилiну/ тазобактаму, 1! впливу на клшжо-лабораторш прояви та перебп неускладненого гострого шелонеф-риту та загострення хронiчного ПН зi збереженою функцieю нирок у дорослих.
Матер1али та методи
Анaлiзувaлися результати лiкування 36 хво-рих на гострий неускладнений ПН та загострення хронiчного ПН зi збереженою функцieю нирок, якi л^валися протягом 6 ± 1 доба на бaзi не-фрологiчного вщдшення КЗОЗ «ХМКЛШНМД iм. проф. О.1. Мещаншова». Температура тша ви-мiрювaлaся перорально. Дiaгноз ХХН та оцiнку функцiонaльного стану нирок було верифжовано згiдно з вимогами 2-го Нащонального з'1зду не-фрологiв Укра1ни (Хaркiв, 23—24 вересня 2005 р.) за швидюстю клубочково1 фшьтрацп (ШКФ). ХХН 1-1 стадп у хворих було дiaгностовaно за наявност ШКФ < 90 мл/хв/1,73 м2. Лaборaторнi показники клiнiчного та бiохiмiчного дослiдження кровi i сеч^ в тому числi лейкоцитестераза, визначалися з ви-користанням автоматичних aнaлiзaторiв: креати-нiн кровi — ВА 88, Мтёгау; клiнiчний aнaлiз кро-вi — АВХ-М1СЯ0860, ИОМВА; клшчний aнaлiз сечi — РБ 303, АРБЬ; бaкпосiв сечi проводився на наступних середовищах — Плоскiревa, Чистовича, Мюллера — Хштона, aгaрi Ендо, кров'яному ага-рi. Дослiдження виконувались в лабораторп КЗОЗ «ХМКЛШНМД iм. проф. О.1. Мещаншова» (свщо-цтво про атестащю № 100-281/2016 вщ 20.09.2013). Iдентифiкaцiю збудникiв 1СШ (дослщження мь кробiологiчного спектра сечi) з кшьюсною оцiнкою рiвня бaктерiурi1 проводили шляхом поаву мате-рiaлу на живильш середовища з видiленням чисто1 культури та визначенням показника мжробного числа кожного виду бaктерiй з визначенням чут-ливостi до антибютиюв. Крiм вiзуaльного та бак-терюскошчного спостереження мiкрооргaнiзми iдентифiкувaли за допомогою типових бiохiмiчних тестiв згiдно з вщповщними стандартами [2]. Протокол дослщження схвалений i затверджений локальною етичною комiсieю КЗОЗ «ХМКЛШНМД iм. проф. О.1. Мещаншова».
Для верифжацп дiагнозу гострого ПН або загострення хрошчного ПН необхщна наявнiсть не мен-ше 3 i3 перерахованих ознак:
— гострий початок захворювання з t > 38,0 °C;
— бшь у боку (в дшянщ проекци нирки);
— болiснiсть при пальпаци та постукуванш в костовертебральному кутку, по бокових фланках;
— нудота, блювання;
— пiурiя (лейкоцитурiя);
— лейкоцитоз > 10 • 109/л.
Пащенти були рандомiзованi на 3 групи за кри-терieм клiнiчного результату ПН:
— одужання;
— полшшення;
— клiнiчна невдача.
Пiперацилiн/тазобактам використовували вну-трiшньовенно (в/в) краплинно у дозi 4/0,5 г протягом 30 хвилин три рази на добу. Ощнювання показникiв перебiгу ПН (титр збудниюв, клшжо-лабораторнi показники) на фош антибага^ально-го л^вання проводили до початку внутршньовен-ного введення препарату, на третю добу вщ початку лiкування та тсля останньо! дози препарату впро-довж наступно! доби [11].
Статистичну обробку даних проводили за допомогою програмного пакета Statistica 6.0 for Windows. Значення показникiв: медiана (Me), 25% — ниж-нiй квартиль, 75% — верхнш квартиль (Me [25%; 75%]). Статистичш вiдмiнностi визначали при рiвнi значущостi р < 0,05. Для порiвняння показникiв у двох групах застосовували критерiй Вшкоксона для зв'язаних вибiрок.
Результати
Клшчна характеристика хворих наведена в табл. 1.
Таблиця 1. Кл1н1чна характеристика хворих на ПН
Показник Групи хворих
1-ша (гострий ПН) 2-га (ХХН 1 ст.: ПН)
Чоловки/жшки 7/12 6/11
BiK, роки 36,5 ± 12,8 34,2 ± 11,3
ШКФ, мл/хв/1,73 м2 98,1 ± 2,9 94,6 ± 3,2
Динамжа змш клiнiко-лабораторних показниюв перебiгу ПН дослщжувано! когорти хворих наведена у табл. 2, 3.
У результата проведеного клшчного аналiзу сечi та аналiзу мжробного спектра сечi встановлений рiзноманiтний мжробний спектр етiологiчно значу-щих збудниюв ПН у дослщжуваних хворих. Провщ-нi позицп серед усiх виявлених збудникiв займала E.coli (грамнегативний збудник), яка була виявлена у 20 iз 36 хворих. Другим за частотою було видше-но грампозитивний штам E.faecalis (5 iз 36 хворих). Слщ зазначити, що частота щентифжаци E.coli та E.faecalis не залежала вщ топiчного дiагнозу, а аналiз антибiотикограм показав 1х високу чутливiсть до т-
Таблиця 2. Динамка титру збудниюв 1СШ у хворих за результатами м1кробюлопчного спектра сеч'1
на фон1 антибактер1ально1 терапп
36yAHMK До л^вання (група 1) 3-тя доба лжування (група 2) 6 ± 1 доба лiкування (група 3)
Титр (10 КУО/мл) Кшьюсть/ вiдсоток хворих Титр (10 КУО/мл) Кшьюсть / вщсоток хворих Титр (10 КУО/мл) Кшькють/ вщсоток хворих
E.coli 1 • 106 20/55,6 1 • 103 6* - 0**
E.faecalis 1 • 106 5/13,9 1 • 103 2* 1 • 102 2
Klebsiella pneumoniae 1 • 106 4/11,1 1 • 102 1* - 0**
Pseudomonas aeruginosa 1 • 105 3/8,3 - 0* - 0**
Proteus mirabilis 106 2/5,5 - 0* - 0**
Citrobacter 106 2/5,5 - 0* - 0**
Примтки: * — в'рог'щш в'щм'шностiвщ групи 1 (р < 0,001); ** — в1рогщн1 вщм1нност1 вщ групи 2 (р < 0,001).
перацилшу/тазобактаму та значущу резистентшсть до ко-тримоксазолу та цефтрiаксону.
Аналiз отриманих результата показав, що до ль кування бiльшiсть пацieнтiв мали гiпертермiю з пщ-вищенням до фебрильних цифр (38,5 ± 0,5 °C), диз-уричнi явища, больовi вщчуття по бокових фланках та при постукуванш по реберно-хребцевих кутах iз рiзним ступенем вираженостi симптому. У вах паць eнтiв спостерiгались клiнiчно значущi лейкоцитоз, лейкоцитурiя, визначалась лейкоцитестераза сечь На третю добу лiкування пшерацилшом/тазобакта-мом у бiльшостi пацieнтiв було вiдмiчено вiрогiдне зниження перорально! температури тша до субфе-брильних цифр (37,2 ± 0,5 °C), зниження вираже-ностi дизуричних явищ, зменшилась iнтенсивнiсть болю по бокових фланках та при постукуванш по реберно-хребцевих кутах (табл. 3).
Стосовно вираженост лейкоцитозу — до початку л^вання у 90 % хворих рiвень лейкоцитозу був вищiм за 9 • 109. У клшчному аналiзi кровi на третю добу спостерпалась чiтка тенденцiя до зниження абсолютно! кшькосп лейкоцитiв у клшчному аналiзi кровi, однак не було виявлено його вiрогiдних змш На третю добу вщ початку лiкування пшерациль ном/тазобактамом у 70 % хворих вiдмiчалась стiйка тенденц1я до зниження лйкоцитозу в межах вщ 6 до 9 • 109, ще 22 % хворих не мали суттево! динамiки
даного показника, i лише у 8 % хворих на 3-тю добу вщ початку лжування цей показник не змшювався. Наприкiнцi внутрiшньовенного застосування пше-рацилiну/тазобактаму кiлькiсть лейкоцитiв кровi у бiльшостi пацieнтiв (96 %) вщповщала референтним значенням.
Основним маркером запалення за наявностi у хворих 1СШ вважаеться лейкоцитурiя, яка була ви-значена за клiнiчним аналiзом сечi у 100 % хворих на ПН до л^вання. Вже на третю добу вщ початку в/в введення пiперацилiну/тазобактаму за аналiзом се-чового осаду виявлено вiрогiдне зниження кшькосп лейкоцитiв, а на шосту добу вiд початку лiкування показники лейкоцитурИ вiдповiдали референтним значенням локально! лабораторИ (р < 0,01).
Обговорення
Вщомо, що основною проблемою при лiкуваннi 1СШ стае розвиток резистентност уропатогенних штамiв кишково! палички як щодо незахищених амiнопенiцилiнiв, так i до комбшацИ триметоприму з ко-тримоксазолом, тому емпiричне використан-ня антибютиюв цих груп неприпустимо — занадто високий ризик клiнiчноï невдачi [10]. Основним мехашзмом стiйкостi уропатогенноï флори до ß-лактамних антибiотикiв е вироблення ß-лактамаз. Наразi описано понад 500 ввддв ß-лактамаз, i ця
Таблиця 3. Динамiка кл'ш'ко-лабораторних показниюв на фон антибактер'альноï терапп
Клшшо-лабораторний симптом До лжування 3-тя доба лжування 6 ± 1 доба лiкування
Лихоманка, °C 38,5 ± 0,5 37,2 ± 0,5 36,5 ± 0,5
Дизурiя +++/++ ++/+ -
Болючiсть по бокових фланках та при постукуванш по реберно-хребцевих кутах +++/++ ++/+ +/-
Лейкоцитоз кровi > 9 • 109 + +/- -
Лейкоцитурiя > 10 (екз/полi зору) + +/- -
Лейкоцитестераза сечi +++/++ ++/+ +/-
Примтки: «+» — легкий ступнь вираженост симптому; «++» — пом'рний стутнь вираженост симптому; «+++» — значний ступнь вираженост симптому.
кшьюсть постшно зростае. Одним iз способiв збере-ження активностi Р-лактамних антибютиюв е !х за-хист за допомогою iнгiбiторiв Р-лактамаз (сульбак-там, клавуланова кислота, тазобактам) [6, 8].
Особливо треба зазначити, що пщ час лiкування пацiентiв за наявност як гострого ПН, так i заго-стрення хронiчного ПН iз застосуванням пшераци-лiну/тазобактаму внутрiшньовенно стандартними терапевтичними дозами не було зафжсовано жод-ного небажаного явища або ускладнення. В цiлому по груш пащенти вiдмiчали добру переносимiсть терапп, швидку позитивну динамiку з боку клшч-но! симптоматики запалення (дизуричш явища, больовий синдром), що тдвищуе прихiльнiсть до лiкування. Призначення пшерацилшу/тазобактаму частiше не потребуе проведення супутньо! терапГ! пробiотиками, нестерощними протизапальними та дезштоксикацшними препаратами. В бiльшостi кль нiчних випадкiв ми використовували лише спазмо-лiтичнi препарати в першi 2—3 доби лiкування.
Висновки
1. Встановлена висока клшчна ефективнiсть застосування пшерацилшу/тазобактаму в дозi 12/1,5 г на добу у пашен™ iз неускладненим пере-бiгом гострого або загостренням хронiчного тело-нефриту. Рекомендований термш лiкування стано-вить 6—7 дiб.
2. Активний монiторинг показав високий про-фiль безпечностi лжування пшерацилшом/тазобак-тамом у цiльових терапевтичних дозах.
Таким чином, лiкування гострого або заго-стрення хронiчного неускладненого пiелонефриту iз застосуванням внутршньовенно! терапп пшера-цiлiном/тазобактамом вiдрiзняеться високою кль нiчною ефективнiстю та безпечнiстю.
Конфлжт iнтересiв. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту iнтересiв при шдготовш дано! статтi.
^т
Список лггератури
1. Бюллетень ВОЗ «Проблемы антибиотикорезистент-ности». — 2011. — № 1. — С. 772..
2. Визначення чутливостi мiкроорганiзмiв до антибак-терiальних препаратiв. Методичт e^3iern. Затверджено Наказом МОЗ Украгни № 167eid 05.04.2007.
3. бвропейська асощащя урологiв 2015. Настанови щодо урологiчних шфекцш / Grabe M., Bartoletti R., Bjerklund-Johansen T.E., Cai T., Qek M., Koves B., Naber K.G., Pickard R.S., Tenke P., Wagenlehner F., WulltB. //Новости медицины и фармации. — 2015. — № 14(552). — С. 3-4, 6.
4. Локшин К.Л. Лечение острых неосложненных инфекций нижних и верхних мочевых путей (цистита и пиелонефрита) / К.Л. Локшин // Эффективная фармакотерапия. Урология и нефрология. — 2014. — № 2(15). — С. 32-37.
5. Основи нефрологи / За ред. проф. М. О. Колесника. — К.: Бiблiотека «Здоров'я Украгни», 2013. — С. 37-40, 86-89.
6. Скала Л.З. Практические аспекты современной клинической микробиологии/Л.З. Скала, С.В. Сидоренко. — М.: Лабинформ, 1997. — С. 83-94.
7. Супотницкий М.В. Механизмы развития резистентности к антибиотикам у бактерий / М.В. Супотницкий // Биопрепараты. — 2011. — № 2. — С. 4-44.
8. Яковлев С.В. Антибактериальная терапия обострения хронического пиелонефрита в стационаре/ С.В. Яковлев // СотШиш Medicum. — 2013. — Т. 5, № 7. — С. 13-16.
9. Annual Report of the Europian Antimicrobial Resistance Surveillance Network (EARS-Net). — Stockholm: ECDC, 2012. — P. 199.
10. Silverman J.A. From Physiology to Pharmasy: Developments in the Pathogenesis and Treatment of Reccurent Urinary Tract Infections / J.A. Silverman, T.H. Hooton, H.L. Schreiber // Current Urology Reports. — 2013. — V. 14. — P. 448-456.
11. Surbhi L. General principles of antimicrobial therapy / L. Surbhi, C.L. Terrell, R.S. Edson // Mayo Clin. Proc. — 2011. — № 86(2). — P. 156-167.
Отримано 20.10.2016 ■
СамбургЯ.Ю., Власенко О.М., Магдалиц Т.И., Бутикова О.О.
Харьковская медицинская академия последипломного образования, кафедра терапии, нефрологии и общей практики — семейной медицины, г. Харьков, Украина
КЛИНИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ ПИПЕРАЦИЛЛИНА/ТАЗОБАКТАМА В ЛЕЧЕНИИ ИНФЕКЦИОННО-ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ПОРАЖЕНИЙ МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ У ВЗРОСЛЫХ
Резюме. Работа посвящена оценке эффективности и безопасности комбинации пиперациллина/тазобак-тама на клинико-лабораторные проявления и течение неосложненного острого пиелонефрита и обострения хронического пиелонефрита с сохраненной функцией почек у взрослых. В исследование было включено 36 пациентов с инфекцией мочевых путей. Всем пациентам проводились исследование микробиологического спектра мочи с его количественной оценкой и стандартные лабораторные исследования. Были обнаружены этиологически значимые возбудители пиелонефрита (E.eoli — у 56 % больных, E.faecalis — у 14 %, Klebsiella рпеытотае — у 11 %) с высокой чувствительностью к пиперациллину/тазобактаму и резистентно-
стью к ко-тримоксазолу и цефтриаксону. На третьи сутки лечения отмечено достоверное снижение гипертермии (р < 0,05), выраженности дизурических явлений (р < 0,05) и интенсивности болевых ощущений (р < 0,05), лейкоцитурии (р < 0,05). На шестые сутки от начала лечения показатели лейкоцитурии отвечали референтным значениям локальной лаборатории (р < 0,01). Полученные результаты показали высокую клиническую эффективность и безопасность применения пиперациллина/тазобактама в дозе 12/1,5 г в сутки у пациентов с неосложненным течением острого или обострением хронического пиелонефрита. Ключевые слова: инфекционные поражения мочевых путей; пиелонефрит; антибиотикорезистентность
Ya.Yu. Samburg, O.M. Vlasenko, T.I. Magdalits, O.O. Butikova Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
CLINICAL EFFECTIVENESS OF PIPERACILLIN/TAZOBACTAM IN THE TREATMENT OF INFECTIOUS AND INFLAMMATORY LESIONS
OF THE URINARY SYSTEM IN ADULTS
Abstract. Background. Urinary tract infections are on the second place after respiratory tract infections in adults. For the last five years, the incidence of the urinary diseases increased almost two times. According to the National Kidney Registry, microbial-inflammatory lesions of the urinary system make up 75.6 % in the structure of kidney diseases. An important problem is the growth of antibiotic resistance of Gram-negative flora, which is one of the most common activators of infectious lesions of the urinary tract. The aim of the study was to evaluate the efficacy and safety of piperacillin/tazobactam in terms of clinical and laboratory manifestations and course of uncomplicated acute pyelonephritis (PN) and exacerbation of chronic PN with preserved renal function in adults. Materials and methods. We have analyzed the results of treatment of 36 patients with uncomplicated acute PN and exacerbation of chronic PN with preserved renal function treated for 6 ± 1 days at the nephrology department of Kharkiv clinical emergency and immediate care hospital named after prof. O.I. Meshchaninov. Laboratory indicators of clinical and biochemical tests of blood and urine, including leukocyte esterase, were performed using automatic analyzers. The research of microbiological spectrum in urine was conducted by cultivation material on solid nutrient medium with the release of pure culture and identification of microbial index of each type ofbacteria. Patients were randomized into 3 groups by the clinical outcome of PN: recovery; improvement; clinical failure. Piperacillin/tazobactam was used intravenously by drop infusion at a dose of 4 g/0.5 g during 30 minutes three times a day. Evaluation of PN indicators (titer pathogens, laboratory tests) has been conducted prior to the intravenous administration of the drug, on the third day of treatment and next day after the last dose. Statistical data processing was conducted using
the software package Statistica 6.0 for Windows. Results. Based on the analysis of microbial spectrum of urine, major etiologic pathogens of PN were identified: E.coli was found in 56 % of patients, E.faecalis Gram-positive strain — in 14 %, Klebsiella pneumoniae — in 11% of patients with high sensitivity to piperacillin/tazobactam and resistance to co-trimoxazole and ceftriaxone. Before treatment, 99 % of patients had hyperthermia with an increase to febrile values (38.50 ± 0.50 °C), significant dysuria and pain in the lateral flanks during percussion of cos-tovertebral angles with varying severity degree of the sign. All patients had clinically significant leukocytosis and leukocytu-ria, leukocyte esterase was determined in urine. On the third day of piperacillin/tazobactam treatment, there was a reduction of oral temperature to subfebrile level (37.20 ± 0.50 °C, p < 0.05), decreased severity of dysuria effects (p < 0.05), reduced pain intensity in lateral flanks and during percussion of costovertebral angles (p < 0.05). Also on the third day from the start of piperacillin/tazobactam intravenous injections, we had revealed a reliable decrease in the leukocyturia (p < 0.05) through the analysis of urine sediment, which was identified in 100 % of patients with PN before treatment, and on the sixth day of treatment, the parameters of leukocyturia conformed to the local laboratory norms (p < 0.01). Conclusions. It has been established a high clinical efficacy of piperacillin/tazobactam at a dose of 12/1.5 grams per day in patients with uncomplicated acute pyelonephritis or exacerbation of chronic pyelonephritis. The recommended duration of treatment is 6—7 days. Active monitoring has shown a high safety profile of treatment by piperacillin/tazobactam in targeted therapeutic doses. Keywords: urinary tract infections; pyelonephritis; antibiotic resistance
