Научная статья на тему 'Кластерний підхід до моделювання інформаційного простору в системі управління державними фінансами'

Кластерний підхід до моделювання інформаційного простору в системі управління державними фінансами Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
57
12
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
інформаційна взаємодія / кластери / система управління державними фінансами / information interaction / clusters / public finance management system

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — М. Б. Вітер, М. А. Сендзюк, О. Б. Тищенко

Розроблено методологічні засади побудови кластерів електронної інформаційної взаємодії в інформаційному просторі системи управління державними фінансами. Наведено конкретні приклади таких кластерів.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The cluster approach to modeling information space in state finance management system

Methodological principles of constructing clusters of electronic information interaction in the information field of public financial management. Provide specific examples of such clusters.

Текст научной работы на тему «Кластерний підхід до моделювання інформаційного простору в системі управління державними фінансами»

ського облку як науки. Нацюнальы школи i напрями, як вщо-бражали eкономiчнi особливостi окремих краТн, мали взаемний вплив. Усе це сприяло вдосконаленню бухгалтерськоУ науки.

Подальший розвиток бухгалтерського облку, на нашу думку, мае йти в напрямi стандартизаци та унiфiкацiï, що е над-звичайно важливим в умовах евроЫтеграци та глобалiзацiï.

Список використаних джерел

1. Бутинець Ф.Ф. 1стор1я бухгалтерського обл1ку: В 2-х ч.: Навч. по-с1бник - 2-е вид., доп. i перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2001.

2. Маздоров В.А. История развития бухгалтерского учета в СССР. - М.: Финансы, 1975.

3. Малькова Т.Н. Древняя бухгалтерия: какой она была? - М.: Финасы и статистика, 1995.

4. Остап'юк М.Я., Лучко М.Р., Даньюв Й.Я. lсторiя бухгалтерського обл^у: Навч. поабник - К.: Знання, 2005.

5. Пасько Т.О. lсторiя бухгалтерського обл^у: навч.-метод. поаб-ник для самост. вивч. дисц. / Пасько Т. О. - Суми: ВТД «Уыверситет-ська книга», 2009.

6. Пушкар М.С., Гавришко Н.В., Ромаыв Р.В. lсторiя облiку та контролю господарськоУ дiяльностi: Навч. посiбник. - Тернопiль: Карт-бланш, 2007.

7. Соколов Я.В. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней: Уч. пособие: - М.: Аудит C. - 2007.

М.Б. ВПЕР,

к.ф.-м.н., MÍHÍcrepcTBO ф!нанс!в Украни, М.А. СЕНДЗЮК,

к.е.н., професор, Ки'вський нацональний економ!чний ун!верситет ím. Вадима Гетьмана,

О.В. ПИЩЕНКО,

аcпípант, Кивський нацюнальний eкономíчний ун!верситет ím. Вадима Гетьмана

Кластерний шдхщ до моделювання ¡нформацшного простору в систем! управлшня державними фшансами

Розроблено методологии! засади побудови кластер!в електронно'1 !нформац!йно( взаемодн в íнфоpмацíйному пpоcтоpí системи управлння державними фнансами. Наведено конкретнÍ приклади таких кластер!в.

Ключов'1 слова: нформацйна взаемод!я, кластери, система управл!ння державними ф!нансами.

М.Б. ВИПЕР,

к.ф.-м.н., Министерство финансов Украины,

М.А. СЕНДЗЮК,

к.э.н., профессор, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана,

Е.В. ПИЩЕНКО,

аспирант, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана

Кластерный подход к моделированию информационного пространства в системе управления государственными финансами

Разработаны методологические основы построения кластеров электронного информационного взаимодействия в информационном пространстве системы управления государственными финансами. Приведены конкретные примеры таких кластеров.

Ключевые слова: информационное взаимодействие, кластеры, система управления государственными финансами.

M. VITER,

Ph.D., Ministry of finance of Ukraine, M. SENDZYUK,

Ph.D., professor, Kyiv National University named by Vadym Hetman,

E. TYSHCHENKO,

graduate student, Kiev National University named by Vadym Hetman

The cluster approach to modeling information space in state finance management system

Methodological principles of constructing clusters of electronic information interaction in the information field of public financial management. Provide specific examples of such clusters.

Keywords: information interaction, clusters, public finance management system

Постановка проблеми. У зв'язку з переходом УкраУни до но-вих ринкових вщносин, а також необхщнктю поглиблення Ытегра-ци' у свггову економiчну i фЫансову системи, перед нашою державою стоУть першочергове завдання модерызаци власноУ системи управлЫня державними фЫансами (СУДФ) на базi сучасних мж-народних стандарта та Ыформацмних технолопй [1, 2].

Моделювання i структурованють економiчних вщносин е прямим наслщком вщповщного моделювання i структуро-

ваност Ух Ыформафйного простору. Тому одним iз напрямiв вдосконалення СУДФ е побудова адекватних моделей Ы-формацмно'У взаемоди його суб'ек^в.

Аналз дослщжень та публ!кац1й з проблеми. Сучасн до-слщження у сферi побудови моделей системи управлЫня державними фЫансами характеризуються рiзними напрямами:

- загальн пщходи до моделювання в економщ [3];

- моделювання окремих фЫансових процеав [4];

© М.Б. ВПЕР, MA. СЕНДЗЮК, О.В. ПИЩЕНКО, 2014 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 8 (159)/2014 13

- моделювання управлЫня бюджетом на репональному рвы [5].

Однак при цьому мало уваги придтяеться моделюванню ¡нформафйно'У взаемодп' суб'ектю дано'У сфери.

Метою статт! е розробка методолог¡чниx засад побудо-ви кластерних моделей електронно'У ¡нформацмно'У взаемодп суб'eкт¡в ¡нформац¡йного простору системи управлЫня дер-жавними ф¡нансами.

Виклад основного материалу. У нашому досл¡дженн¡ п¡д системою управл¡ння держаними фЫансами ми будемо розу-м¡ти фЫансову систему, пов'язану з бюджетним процесом. При цьому головним суб'ектами и вважатимемо М¡н¡стерство фЬ нанс¡в УкраУни (МФУ), Державну казначейську службу УкраУни (ДКСУ) та розпорядник¡в бюджетних кошпв р¡зниx р¡вн¡в.

У зв'язку з тим що сучасне трактування ¡нформацмно-го простору е надзвичайно широким ¡ мае р¡зн¡ вар¡анти, в залежност в¡д сфери застосування (предметно' област¡) [6], е потреба в окремому визначенн поняття ¡нформац¡йного простору СУДФ.

Пщ ¡нформац¡йним простором СУДФ ми будемо розумЬ ти сукупн¡сть ¡нформац¡йниx ресурса, включаючи технологи ¡ засоби Ух опрацювання, суб'ектв ¡нформац¡йноУ взаeмод¡У, а також вщповщних засоб¡в телекомункацп', як використову-ються при орган¡зац¡i' бюджетного процесу.

Особливост даного простору полягають в наступному:

- ¡нформацмы ресурси, як зад¡ян¡ в ньому, тюно пов'язан¡ з бюджетним процесом;

- ¡снують р¡зн¡ р¡вн¡ (схеми) взаемодп суб'eкт¡в цього простору: горизонталью - на р¡вн¡ району, области центральних орга-н¡в, ¡ вертикалью, як формуються за галузевим принципом;

- на рвних р¡вняx взаемодп використовуються рвы технологи представлення ¡ обробки даних, а також рвы засоби Ух передавання.

- ¡нформацмы вщносини м^ суб'ектами цього простору будуються як на рюноправних засадах, так ¡ за ¡ерархнним принципом.

В останньому десятил¡тт¡ серед наукових дослщжень зр¡с ¡нтерес до використання кластерного тдходу при моделю-ванн р¡зниx сфер д¡яльност¡ сусп¡льства [7]. На вщмЫу в¡д багатьох традицмно використовуваних метод¡в процедура кластерного аналву дозволяе повн¡ше виявити структуру об'екта на основ¡ анал¡зу основних його показниюв, а також формувати типов¡ орган¡зац¡йн¡ ¡ функц¡ональн¡ ршення для кожного кластера.

Розвиток сучасних ¡нформац¡йниx технолопй дае змогу будувати нов¡ форми ¡ види кластер¡в, використовуючи при цьому таю засоби автоматизации як системи роботи з базами даних чи хмарн технологи.

Кластеризацт ¡нформацмного простору СУДФ дозволяе:

- структурувати цей прос^р шляхом видтення ¡стотних сп¡льниx ознак серед його суб'ектю;

- побудувати типов¡ функцюнальы р¡шення для конкрет-них кластера на баз¡ в¡дпов¡дниx математичних моделей та сучасних 1Т-технолопй;

- сформулювати методолопчно-органвацмы рекомен-дац¡i' щодо оптимваци функц¡онування окремих кластер¡в.

Формування кластера ¡нформац¡йного простору СУДФ зд¡йснюeться на основ¡ функц¡онально-теxнолог¡чноi' мо-

дел¡ ¡нформафйноУ взаeмод¡i' суб'eкт¡в бюджетного процесу. Можна видтити два основних функц¡онально-теxнолог¡чн¡ блоки (системи) ц° модел¡:

- система пщготовки бюджету держави;

- система виконання бюджету держави.

Окремо розглядаеться система ¡нформацмно'У взаемодп МФУ ¡ ДКС (як зв'язуюча ланка мж двома попередн¡ми).

Система п¡дготовки бюджету держави мютить п¡дсистеми:

- ¡нформацмноУ взаeмод¡i' МФУ ¡ головних розпорядниюв кошт¡в;

- ¡нформацмно'У взаемодп головних розпорядниюв кошт¡в ¡ розпорядник¡в коштю нижчого р¡вня.

Система виконання бюджету держави мютить п¡дсистеми:

- ¡нформафйноУ взаемодп ДКС ¡ головних розпорядниюв кошт¡в;

- ¡нформацмно'У взаемодп головних розпорядниюв кошт¡в ¡ розпорядник¡в коштю нижчого р¡вня.

При цьому системи електронно'У ¡нформафйно'У МФУ ¡ ДКС з¡ сво'Уми рег¡ональними п¡дрозд¡лами теж можна сформува-ти як окрем¡ кластери. Проте, оск¡льки ¡нформац¡йний обмЫ у цих кластерах стосуеться бтьше м¡сцевиx бюджет¡в, у дан¡й робот ми Ух не розглядатимемо.

На баз¡ кожноУ системи ¡нформац¡йноi' взаемодп форму-еться в¡дпов¡дний ¡нформац¡йно-теxнолог¡чний кластер Кл (О, I, Т). Основу його структури складають три компоненти:

- О - оргаызацмы структури;

- I - ¡нформацмы ресурси ¡ засоби Ух обробки;

- Т - телекомункацмна ¡нфраструктура.

Компонента О мютить ¡нформа^ю про суб'екти ¡нформа-

цмно'У взаемодп в кластерк При цьому в¡дносини м¡ж ними можуть будуватись як на рвноправый основу так у форм¡ ¡е-рарx¡чного п¡дпорядкування. Важливу роль для даноУ компоненти в¡д¡граe нормативно-правове регулювання ¡нформа-цмно'У взаемодп вказаних суб'ектв.

Компонента I описуе ¡нформацмы потоки, як¡ функцюну-ють в кластера Ух об'ем, структуру, формат представлення тощо. Виокремлення такоУ компоненти дае змогу здмснюва-ти аналв даних на предмет дублювання, змютовно'У повноти, а також стандартизации

Компонента Т описуе засоби органвацп обмЫу ¡нформа-ц¡йними ресурсами м¡ж суб'ектами кластера. II параметрами можуть бути: паперовий обмЫ, електронна пошта, видтений канал зв'язку, безпосередн¡й доступ до баз даних партнера, веб-доступ тощо. Перехщ на бтьш сучасн¡ технологи обмЬ ну дозволить оптим¡зувати процес ¡нформафйно'У взаемодп в кластер¡.

При детальному дослщжены ¡ в¡дпов¡дн¡й оптимально па-раметризацп компонент можна сформувати таку модель кожного кластера, яка забезпечуватиме найефективнше його функцюнування.

Наведемо дектька приклад¡в побудови ¡нформацмно-технолопчних кластер¡в.

Кластер головного розпорядника бюджетних кошт'в (ГРК]

Суб'ектами цього кластера е головний розпорядник бюджетних коштв, а також розпорядники бюджетних коштю нижчих рюнв, як¡ йому пщпорядкованк

Розпорядники бюджетних кошт¡в виступають безпосе-редн¡ми суб'ектами бюджетного процесу.

Залежно вщ ступеня пщпорядкованост та обсягу наданих прав розпорядники подтяються на головних розпорядниюв та розпорядниюв нижчого рвня.

Головы розпорядники бюджетних коштю - бюджеты установи в особ1 Ух кервниюв, як вщповщно до статп 22 Бюджетного кодексу УкраУни отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень [8].

Розпорядник бюджетних коштю нижчого рвня - це розпо-рядник, який у сво'Уй дтльност пщпорядкований вщповщно-му головному розпоряднику та (або) дтльысть якого коор-динуеться через нього.

Розпорядженням КабЫету МУстрв УкраУни «Про вдо-сконалення структури розпорядникв бюджетних коштв» вщ 31.05.2006 №296-р (з1 змЫами) затверджений перелк головних розпорядникв бюджетних коштв та вщповщальних вико-навцв бюджетних програм, що фЫансуються за рахунок Державного бюджету УкраУни, а також затверджено схему Ух взаемоди.

Головы розпорядники:

1) встановлюють для розпорядникв нижчого рвня гра-ничы обсяги видаткв та/або надання кредитв з бюджету ¡з загального фонду бюджету, термЫ подання проект¡в кошто-рис¡в ¡ дають вказ¡вки щодо Ух складання;

2) розробляють ¡ пов¡домляють розпорядникам нижчого рвня ¡нш¡ показники, яких вони повины додержуватися вщповщно до законодавства ¡ як¡ необхщы для правильного ви-значення видатюв або надання кредит¡в з бюджету у проектах кошторисв;

3) забезпечують складення проекта кошторис¡в на бюджеты програми (функци), що виконуються безпосередньо головними розпорядниками.

У даному кластер¡ параметрами компоненти О е головний розпорядник бюджетних коштв ¡ п¡длегл¡ йому розпорядники нижчого рвня, компоненти I - даы про документи, як¡ фор-муються розпорядниками коштв при орган¡зац¡i' бюджетного процесу, компоненти Т - засоби оргаызаци ¡нформацмноУ взаемодп'.

Завдання кластера - формування ¡ оптимвацт розпод¡лу бюджетних кошт¡в на рвы головного розпорядника коштв. На рис. 1 показано ¡нформацмы потоки в кластер¡ ГРК.

Детальний анал¡з компонент даного кластера дае можли-вють зробити так¡ висновки.

Характерними рисами багатьох параметра компоненти I е формування Ух на основ¡ стандартних шаблонв у строго визна-чен терм¡ни з пер¡одичн¡стю один рк. Це пов'язане з тим, що акти про бюджет носять перюдичний характер ¡ приймаються на один календарний рк, що в¡дпов¡даe бюджетному перюду.

Розпод¡л видатк¡в державного бюджету, що закртлюеть-ся у додатку до закону про державний бюджет УкраУни, мю-тить деталвовану ¡нформа^ю щодо ф¡нансування головних розпорядник¡в бюджетних коштв, а саме: код програмноУ класиф¡кац¡i' видатк¡в та кредитування державного бюджету; код функцюнально'У класифкацп' видатк¡в та кредитування державного бюджету; найменування розпорядника згщно з програмною класифка^ю видатк¡в та кредитування державного бюджету.

Як показуе анал¡з, рвень автоматизац¡i' обробки такоУ ве-ликоУ к¡лькост¡ показник¡в розпорядниками кошт¡в на даний час достатньо низький. Основний формат представлення даних - паперовий. Це ¡стотно знижуе ефективысть ¡ як¡сть ¡нформафйно'У взаемоди у кластерк

При анал¡з¡ компоненти Т даного кластера виявляеть-ся, що ¡снують р¡зн¡ шляхи ¡нформац¡йноi' взаемоди м^ його суб'ектами, при чому переважае серед них паперовий обм¡н. Це спричиняе до виникнення затримок у чаа, зростанн¡ ¡мо-в¡рност¡ появи помилок, ускладнены автоматизац¡i' процесу обробки даних.

Виходом з даноУ ситуацп е створення на баз¡ головного розпорядника коштв центру обробки даних кластера, де б збергалась уся необхщна ¡нформац¡я у вигляд¡ вщповщного сховища даних. Розпорядники кошт¡в нижчого рвня, як¡ пщ-порядковуються даному головному розпоряднику коштв, на правах користувачв зд¡йснювали б формування вщповщних документ¡в за допомогою веб-доступу на вщповщному сайт¡ ГРК на основ¡ готових шаблон¡в.

Така технолог¡я дозволяе:

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

- п¡двищити ефективн¡сть ¡ яюсть обробки даних, зокрема, за рахунок лквщаци мереж¡ передавання;

- забезпечити вищий рвень захисту ¡нформацп';

Рисунок 1. 1нформацшш потоки в кластер! головного розпорядника кошпв

- мaкcимaльнo пpишвидшити iнфopмaцiйнy взaeмoдiю y ^aciepi.

Пpи цьoмy peaлiзaцiя дeякиx зaвдaнь в paмкax клacтepa мoжe 6ути здiйcнeнa зacoбaми вiдпoвiднoï cиcтeми тдфим-ки пpийняття piшeнь ГPK нa ocнoвi вiдпoвiдниx мaтeмaтич-ниx мoдeлeй.

Пoкaжeмo цe нa пpиклaдi poзв'язaння зaдaчi oптимiзaцiï poзпoдiлy бюджeтниx гаш^в мiж cyб'eктaми клacтepa ГPK.

Bвeдeмo тaкi пoзнaчeння:

S - oбcяг видaткiв гoлoвнoгo poзпopядникa кoштiв;

Sy - oбcяг видaткiв i—гo poзпopядникa нижчoгo piвня нa j-ту цiльoвy пpoгpaмy tí = l,n\j= 1 ,m];

P. - гpaничний oбcяг видaткiв нa j-ту цiльoвy пpoгpaмy;

ССу - вaгoвi кoeфiцieнти, пoв'язaнi з пpiopитeтнicтю нa-пpямy (г = 1,и;У = 1 ,т]. Heoбxiднo знaйти тaкi знaчeння öy ( i = l,n;j = 1 ,m], якi б зaбeзпeчили мiнiмiзaцiю гpaничнoгo o6-cягy видaткiв S:

n m

¡=i m _

пpи oбмeжeнняx oбcягiв видaткiв нa гажну j-ту i = 1 ,n] цi-льoвy пpoгpaмy:

i=l

^а<рг

1 i=1 ÊS» -Pm

Iнфopмaцiйнa взaeмoдiя в ^adepax «MФУ-ДKC», «MФУ-ГPK» фopмyeтьcя виxoдячи з ocнoвниx фyнкцiй Mi-нicтepcтвa ф^нав як гoлoвнoгo opгaнy в cиcтeмi цeнтpaль-ниx opгaнiв викoнaвчoï влaди з фopмyвaння тa зaбeзпeчeння peaлiзaцiï дepжaвнoï фiнaнcoвoï, бюджeтнoï, a тaкoж пoдaт-кoвoï i митнoï пoлiтики [9].

^a^ep Mнфн - PPK

Функцп ^nadepa «MФУ-ГPK» cпpямoвaнi в ocнoвнoмy нa фopмyвaння фyнкцioнaльнo-тexнoлoгiчнoï cиcтeми пiдгo-товки бюджeтy дepжaви. З oднoгo бoкy, Miнфiн, вiдпoвiднo дo пoклaдeниx нa ньoгo зaвдaнь, opгaнiзoвye poбoти, пoв'язaнi зi cклaдaнням дepжaвнoгo бюджeтy Укpaïни, кoopдинaцiю дiяльнocтi yчacникiв бюджeтнoгo пpoцecy, a з ^mono - гo-

Pиcунoк 2. ^öopMaö^rn пoтoки в клacтepi «Miнфiн-ГPK»

ловн¡ розпорядники коштв е головними суб'ектами у цьому процеск

На рис. 2 показано основы ¡нформацмы потоки в ¡нфор-мац¡йно-технолог¡чному кластер¡ «МФУ-ГРК».

Багато параметра компоненти I цього кластера так само, як параметри однойменно'У компоненти попереднього кластера, мають змЫний характер ¡ регулярно оновлюються у зв'язку з¡ щор¡чним формуванням бюджету. Вщповщне оновлення та-кож вщбуваеться при внесенн¡ зм¡н до бюджету. 0собливо це стосуеться в¡дпов¡дних довщникв ¡ класиф¡катор¡в.

Параметри компоненти I включають у себе засоби робо-ти з базами даних. Це пов'язано з тим, що основы даы цього кластера обробляються у спец^льних автоматизованих системах:

- програмному комплекс головного розпорядника (ПК ГРК) бюджетних коштв;

- А1С «Держбюджет» МЫстерства фЫансв УкраУни.

Параметрами компоненти Т е засоби електронноУ пошти,

як¡ забезпечують обм¡н даними мж головними розпорядниками коштв та МУстерством ф¡нанс¡в УкраУни. Як правило, це засоби електронноУ пошти. На нижчих рвнях взаемоди Мж фЫуправлЫнями ¡ розпорядниками бюджетних коштв нижчого рвня) взаемодт здмснюеться здеб¡льшого шляхом паперового обм¡ну.

Така оргаызацт ¡нформац¡йноi' взаемоди мае сво'У недолЬ ки: завжди ¡снуе проблема своечасного оновлення дов¡дник¡в ¡ класифкаторв у ПК ГРК при внесены змЫ до бюджету, пере-силання даних мережею пов'язане з ризиками щодо належно-го захисту даних, паперове представлення даних знижуе рвень автоматизации а отже, ¡ ефективност обробки даних тощо.

Виходом з даноУ проблеми е формування на баз¡ даного кластера (у М¡н¡стерств¡ ф¡нанс¡в) единого ¡нформац¡йного

сховища з наданням регламентованих прав веб-доступу до нього вщповщним розпорядникам бюджетних кошт¡в.

При проведены ¡ерархнного кластерного анал¡зу можна сформувати нижч¡ р¡вн¡ кластер¡в ц¡ei' електронноУ ¡нформа-цмно'У взаемоди, а саме: «0бласы ф¡нуправл¡ння - ГРК нижчого рвня», «Районы фЫуправлЫня - ГРК нижчого рвня». Проте даы кластери будуть пов'язаы здебтьшого з оргаы-зац¡eю м¡сцевих бюджет¡в.

Кожен ¡з вказаних вид¡в кластер¡в характеризуемся сво'У-ми видами ресурс¡в, оргаызацмними структурами ¡ засоба-ми передавання ¡нформацп.

Кластер ДКСУ - ГРК

0сновним завданням ДержавноУ казначейсько'У служби УкраУни е реал¡зац¡я державно' полггики у сфер¡ казначей-ського обслуговування бюджетних коштв.

ДКСУ вщповщно до покладених завдань:

1) веде базу даних про мережу розпорядникв ¡ одержувачв бюджетних коштв, складае та веде единий реестр розпорядникв та одержувачв бюджетних коштв;

2) веде облк бюджетних асигнувань, доводить до розпорядникв та одержувачв бюджетних коштв витяг ¡з розпису державного бюджету та змЫи до нього;

3) здмснюе реестра^ю та облк бюджетних зобов'язань розпорядникв та одержувачв бюджетних коштв ¡ вщобра-жае Ух у зв^ност про виконання бюджету;

4) здмснюе у межах повноважень контроль за:

- вщповщыстю кошторис¡в розпорядник¡в бюджетних коштв показникам розпису бюджету;

- вщповщыстю взятих розпорядниками бюджетних коштв бюджетних зобов'язань вщповщним бюджетним асигну-ванням, паспорту бюджетно'У програми (у раз¡ застосування програмно-цтьового методу у бюджетному процеа) тощо.

Рисунок 3. 1нформацшш потоки в кластер! «ДКСУ-ГРК»

Opгaни Д^У здiйcнюють poзpaxyнкoвo-кacoвe o6^0-гoвyвaння poзпopядникiв бюджeтниx кoштiв шляxoм пpoвe-дeння плaтeжiв з peecтpaцiйниx, cпeцiaльниx peecтpaцiйниx paxyнкiв poзпopядникiв бюджeтниx кoштiв !a paxyнкiв oдep-жyвaчiв бюджeтниx гаш^в, вiдкpитиx в opгaнax ДKCУ, вщ-пoвiднo дo кoштopиciв, плaнiв acигнyвaнь зaгaльнoгo фoн-ду дepжaвнoгo бюджeтy (зa виняткoм нaдaння кpeдитiв з дepжaвнoгo бюджeтy], плaнiв нaдaння кpeдитiв iз зaгaльнo-гo фoндy дepжaвнoгo бюджeтy, плaнiв cпeцiaльнoгo фoндy дepжaвнoгo бюджeтy (зa виняткoм влacниx нaдxoджeнь бю-джeтниx ycтaнoв тa вiдпoвiдниx видaткiв] aбo плaнiв вига-pиcтaння бюджeтниx кoштiв тa пoмicячниx плaнiв викopиc-тaння бюджeтниx кoштiв.

Opгaни ДKCУ здiйcнюють плaтeжi нa пiдcтaвi плaтiжниx дopyчeнь зa дopyчeннями poзпopядникiв бюджeтниx кoштiв тa oдepжyвaчiв бюджeтниx кoштiв у paзi нaявнocтi в oблiкy вiдпoвiднoгo бюджeтнoгo зoбoв'язaння !a бюджeтнoгo фЬ нaнcoвoгo зoбoв'язaння у мeжax зaлишкiв нa paxyнкax для oблiкy вiдкpитиx acигнyвaнь.

Пiдтвepджyючi дoкyмeнти (дoгoвopи, звiти пpo peзyльтaти пpoвeдeння пpoцeдypи зaкyпiвлi тoщo] нaдaютьcя у paзi пo-тpeби здiйcнeння aвaнcyвaння, пoeтaпнoï oплaти зapeecтpo-вaниx бюджeтниx фiнaнcoвиx зoбoв'язaнь тoщo.

Ha pиc. 3 пoкaзaнo iнфopмaцiйнi пoтoки в ^adepi «Д^У-ГPK».

Cпeцифiкa фyнкцioнaльнoï дiяльнocтi кaзнaчeйcтвa вiдпo-вiдним чинoм впливae нa фopмyвaння пapaмeтpiв кoмпoнeн-ти I кnacтepa «ДKCУ-ГPK». Ix мoжнa poздiлити нa двa типи: к^идичы (дoгoвopи, звiти пpo peзyльтaти пpoвeдeння пpoцe-дypи зaкyпiвлi toiio] i бyxгaлтepcькi (плaтiжнi дoкyмeнти]. ^и цьoмy вoни фopмyютьcя у TPK piзнoмaнiтними пpoгpaмними зacoбaми (у кoжнoгo ГPK - ^oi^] i пepeдaютьcя, як пpaвилo, нapyчнo з oбoв'язкoвим дyблювaнням у пaпepoвoмy виглядi.

У зв'язку цим нa дaний чac вaжкo визнaчити типoвi пapa-мeтpи кoмпoнeнти T у цьoмy клacтepi.

У ДKCУ oбpoбкa дaниx здiйcнюeтьcя зacoбaми aвтoмaти-зoвaнoï cиcтeми «Kaзнa».

Пpoблeми клacтepa «ДKCУ-ГPK» i шляxи poзв'язaння циx пpoблeм тaкi мм^ як i клacтepa «MФУ-ГPK». Лишю вига-pиcтaння cyчacниx вeб-тexнoлoгiй дoзвoлить oптимiзyвaти фyнкцioнyвaння клacтepa «ДKCУ-ГPK». ^и цьoмy нeoбxiд-нoю yмoвoю е фopмyвaння iнфopмaцiйнoгo cxoвищa нa бaзi ДKCУ з вiдпoвiдним вeб-дocтyпoм poзпopядникiв бюджeт-ниx кoштiв piзниx piвнiв.

^a^ep Miнфiн - Дepжaвнa кaзнaчeйcькa ^yœ6a

У зв'язку з тим |o Miнicтepcтвo фiнaнciв !a Дepжaвнa кaзнaчeйcькa cлyжбa мaють бeзпocepeднe вiднoшeння дo фopмyвaння i викoнaння бюджeтy дepжaви, iнфopмaцiйнa взaeмoдiя мiж ними xapaктepизyeтьcя iнтeнcивним oбмiнoм вeликими oб'eмaми дaниx.

Пpи цьoмy oбмiн дaними здiйcнюeтьcя як нa цeнтpaль-нoмy, тaк i нижчиx piвняx: oблacнoмy i paйoннoмy (pиc. 4]. Oчeвиднo, |o в дaнoмy випaдкy дoцiльнo тaкoж фopмyвa-ти iнфopмaцiйнo-тexнoлoгiчнi клacтepи нa нижчиx piвняx Ы-фopмaцiйнoï взaeмoдiï: oблacнoмy i paйoннoмy.

Xapaктepними pиcaми клacтepa MФУ - Д^У цeнтpaль-нoгo piвня е тe, |o пapaмeтpи кoмпoнeнти I фopмyютьcя зa-coбaми aвтoмaтизoвaниx cиcтeм кoжнoгo yчacникa. З бoкy Miнфiнy дo тaкиx cиcтeм нaлeжaть AIC «Дepжбюджeт», IAC «Micцeвi бюджeти» to|O. З бoкy ДKCУ - AC «Kaзнa».

Пiд чac iнфopмaцiйнoï взaeмoдiï:

- MФУ нaдae ДKCУ: poзпиc дepжaвнoгo бюджeтy тa змiни дo ньoгo; бюджeтнy кnacифiкaцiю тa змЫи дo нeï; дaнi пpo dpy^-py тa poзмipи дepжaвнoгo бopгy; iнфopмaцiю пpo cтaн зaбop-гoвaнocтi пepeд дepжaвoю зa пoзикaми, нaдaними зa paxyнoк кpeдитiв, зaлyчeниx дepжaвoю aбo пiд дepжaвнi гapaнтiï to|O.

- ДKCУ нaдae MФУ: пoкaзники викoнaння дepжaвнoгo тa мicцeвиx бюджeтiв; дaнi щoдo пoгaшeння тa oбcлyгoвyвaння дepжaвнoгo бopгy; iнфopмaцiю пpo пepepaxyвaння дo дep-жaвнoгo бюджeтy гаш^в тa oтpимaнi кpeдити, зaлyчeнi дep-жaвoю aбo пiд дepжaвнi гapaнтiï

Щoдeннa iнфopмaцiя вiд Д^У дo MФУ фopмyeтьcя мaйжe двoмa дecяткaми типiв фaйлiв. Фopмaти дани^ |o пepeдaють-cя: dbf -фaйли, бaзи дaниx Oracle, Excel тaблицi, тeкcтoвi фaйли.

Cepeд oб'eктiв oбмiнy e вeликa кiлькicть клacифiкaтopiв i дoвiдникiв, якi oпиcyють piзнi фopми клacифiкaцiï:

- фyнкцioнaльнa, eкoнoмiчнa, вiдoмчa, пpoгpaмнa клacи-фiкaцiï видaткiв бюджету;

- cпiввiднoшeння кoдiв пpoгpaмнoï клacифiкaцiï видaткiв дepжaвнoгo бюджeтy тa кoдiв фyнкцioнaльнoï клacифiкaцiï видaткiв бюджeтy;

- cпiввiднoшeння кoдiв тимчacoвoï клacифiкaцiï видaткiв мicцeвиx бюджeтiв тa кoдiв фyнкцioнaльнoï клacифiкaцiï ви-дaткiв бюджeтy;

- дoвiдники кoдiв i фoндiв бюджeтiв to|o.

Пpи цьoмy зaвжди aктyaльнoю e пpoблeмa ïx yзгoджeння i aктyaлiзaцiï.

Peглaмeнт oбмiнy пepeдбaчae щoдeннe, щoтижнeвe, |o-мicячнe, щoдeкaднe, щoквapтaльнe i piчнe пepeдaвaння iн-фopмaцiï.

Pиcунoк 4. Piвнi iнфopмaцiйнoï взacмoдiï Miœ МФУ I ÄKC

Очевидно, що така ¡нтенсивна взаемодт мае здмснюва-тись у спец¡альний cnoc¡6, зокрема на p¡вн¡ прямого обм¡нy даними мж в¡дпoв¡дними серверами ДКСУ та МФУ. Тому основними параметрами компоненти Т у даному клаcтеp¡ е вид¡лен¡ л¡н¡í зв'язку м¡ж МФУ ¡ ДКС.

У зв'язку з обробкою ¡нформацп у р^них ¡нформацм-нo-анал¡тичниx системах cyб'eкт¡в цього кластера виника-ють проблеми при обмУ даними, кoнcoл¡дац¡í даних, а також породжуеться багато «пеpеx¡дниx таблиць» вщ одних форм нормативно-довщково'' ¡нформацп' до ¡нших.

При в¡дcyтнocт¡ електронно-цифрового пщпису важко за-безпечити належний рвень захисту даних.

Одним ¡з вар^нтв вдосконалення ¡нформафйно'' взаемоди в клаcтеp¡ МФУ - ДКСУ центрального рвня е створення cп¡льнoгo для МФУ ¡ ДКС центpал¡зoванoгo сховища даних, а саме ¡нтеграфю ¡нформацмних pеcypc¡в М¡нф¡нy ¡ Державно' казначейсько'' служби на баз¡ централ^овано'' ¡нформацмно' системи yпpавл¡ння державними ф¡нанcами шляхом формування едино' апаратно'' та програмно'' платформи.

Висновки

1снуюча в Укра'У система yпpавл¡ння державними фЫан-сами сформувалася п¡д впливом структурних змЫ, як¡ вщбу-лися в yc¡x сферах cycп¡льнoгo життя держави.

Проведений в робот анал¡з показав, що основним недолЬ ком ¡снуючо' ¡нформацмно'' ¡нфраструктури системи управляя державними ф¡нанcами е автономне функцюнування ¡нфopмац¡йнo-анал¡тичниx систем п yчаcник¡в, вщсутнють в¡дпoв¡дниx центp¡в ¡нтеграци та обробки ¡нформацп, засо-б¡в стандартизацп та формал^аци даних. Усе це причиняе до зниження ефективнocт¡ фyнкц¡oнyвання СУДФ.

Одним ¡з ваp¡ант¡в розв'язання вказано' проблеми е клас-терний тдхщ до оргаызацп структури ¡нфopмац¡йнoгo обмЬ ну в СУДФ. Формування кластерв ¡нформафйно'' взаемоди yчаcник¡в СУДФ дае змогу структурувати цю взаемоди на ocнoв¡ фyнкц¡oнальнo-теxнoлoг¡чниx особливостей бюджетного процесу.

Саме завдяки opган¡зац¡í вказаних кластерв появляеться мoжлив¡cть формування стандартних функцюнальних ¡ про-грамних p¡шень у cфеp¡ ¡нфopмац¡йнoí взаемоди СУДФ, а також використання сучасних засобв веб-технолопй.

При цьому теxнoлoг¡я управлЫня державними ф¡нанcами зм¡нюватиметьcя шляхом поступового переходу вщ форму-

вання та передачТ паперових дoкyмент¡в ¡ вщповщних електро-нних файл¡в до роботи з единою ¡нтегрованою ¡нфopмац¡йнoю базою даних в ¡нтерактивному pежим¡ з використанням веб-технолопй. Такий пщхщ забезпечить створення вщповщного yн¡ф¡кoванoгo мехаызму доступу ¡ yпpавл¡ння ¡нфopмац¡eю у р^норщних ¡нфopмац¡йниx середовищах.

Усе це дозволить пщняти на новий якюний p¡вень функцЬ онування сучасно' системи управлЫня державними ф¡нан-сами.

Список використаних джерел

1. Розпорядження КМ вщ 17.10.2007 №888-р «Про схвален-ня Стратеги модернйзаци системи управляя державними фЫанса-ми». [Електрон. ресурс]. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/ laws/show/888-2007-%D1%80

2. Наказ Мастерства ф^ансв Укра'ни, Державно! казначейсько' служби Укра'ни та Державно' ф^ансово' ¡нспекци Укра'ни в1д 01.06.2013 №569/90/127 «Про затвердження Плану заходв щодо реал^аци Стратег''' модернкзаци системи управляя державними фЫансами». [Електрон. ресурс]. Режим доступу: http://minfin. gov.ua/control/uk/publish/category/main?cat_id=13987

3. Математические методы и модели в экономике: / И.В. Торка-тюк и др.; под. общ. ред. В.И. Торкатюка; Харьк. нац. акад. гор. хоз-ва. - Х.: ХНАГХ, 2012. - 321 с.

4. Marecka E. Modele matematyczne i algorytmy konwersji kredytow walutowych // Zeszyty Naukowe Wyzszej SzkoDy Informatyki i Zarzadzania. - №25. - 2005. - S. 61-72.

5. Маломуж Т.В. Мoдел¡ та ¡нформацмна теxнoлoг¡я пщтрим-ки прийняття p¡шень з yпpавл¡ння бюджетом регюну: автореф. дис. канд. техн. наук: 05.13.06 / Маломуж Т.В.; Херсонський держ. тех-ннний ун-т. - Херсон, 2004. - 20 с.

6. Буньювська О.В. 1нформацмний прос^р: coц¡oкyльтypа cyтн¡cть, стан та проблеми функцюнування в Укра'нй автореф. дис. канд. мис-тецтвознав.: 26.00.01 / О.В. Буньювська; Ки'в. нац. ун-т культури ¡ мистец. - К., 2009. - 19 с.

7. Деяю питання побудови ¡ннoвац¡йнo-¡нфopмац¡йниx кластера // А.В. Ямчук / Проблеми науки. - 2012. - №4. - С. 10-15.

8. Бюджетний кодекс Укра'ни вщ 08.07.2010 №2456-VI. [Елек-трон. ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/2456-17

9. Указ Президента Украпни в¡д 08.04.2011 №446 «Положення про М¡н¡cтеpcтвo ф¡нанc¡в Укра'ни». [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/446/2011

УДК 332.64

О.В. КУСТОВСЬКА, к.е.н., доцент кафедри землевпорядного проектування, Нацюнальний унверситет боресурав i природокористування Украни,

О.О. ГЛАДКА,

студентка магстратури факультету землевпорядкування, Нацюнальний унверситет бюресурав i природокористування Украни

Анал1з проведення нормативно! грошово! оцшки земель населених пунклв

Висвтлено результати проведення нормативно-грошово'1' оцнки земель населених пункт'в. Доведено потен^ал нормативноí грошово'1 оцнки в частин позитивного впливу на соцiально-економiчний стан населених пункт'ю.

Ключов! слова: нормативна грошова оц1нка, земл населених пункИв, аналз розмiру грошово'1 оцтки, земельний податок.

© О.В. КУСТОВСЬКА, О.О. ГЛАДКА, 2014

Формування ринкових вщносин в Укра'н № 8 (159)/2014 19

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.