CC BY
178
Musiienko Yu.M. Distribution and Productivity of Weymouth Pine (Pinus strobus L.) in Ukraine
The per-stratum database of Ukrainian State Project Forest Management Production As-sossiation "Ukrderzhlisproekt" is studied and analyzed. General level of distribution and productivity of Weymouth pine (Pinus strobus L.) in Ukraine is under research. In Ukraine forest stands, where Weymouth pine is a prevailing species, occupy the area of 165.6 ha. Plantations, where Weymouth pine is a secondary species, are common in the area of 2,542 ha. The distribution of Weymouth pine plantations is studied according to their origin, density, growth class, age class and types of vegetation conditions. Weymouth pine is defined as a promising type to be introduced in most of the regions of Ukraine.
Keywords: Weymouth pine, growth class, density, age class, type of vegetation conditions, origin, biological productivity.
УДК 591 Асист. О.В. Паламаренко, канд. бюл. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв К1Т Л1СОВИЙ (FELIS SILVESTRIS) ТА РИСЬ (LYNXLYNX) В УКРАШ1
Розглянуто особливост вивчення стану популяцш кота люового та рис в Укрщш у pi3m перюди. Kir люовий i рись - види Червоно! книги Украши (2009 р.). Ют люовий у списках Червоно! книги з 1980 р., рись - з 1994 р. Ц види доволi давно потребують особливих заходiв охорони в Карпатах, на Полюа та в шших регюнах, де !х рееструва-ли. Наведено дослщнигав, як у рiзнi часи вивчали кота люового та рись. Розкрито пи-тання особливостей облiку, поширення, чисельностi двох видiв. Подано данi з добуван-ня тварин у рiзнi перюди. O^iM того, зазначено головнi чинники, якi негативно впли-вають на популяци тварин. На основi лтературних джерел зроблено прогноз стосовно подальшо! долi популяцiй кота лiсового та рис в умовах Украши.
Ключовi слова: ют лiсовий, рись, популяцш.
Ют лiсовий i рись - представники терiофауни Украши, популяцп яких у pi3Hi часи ретельно вивчали ввдносно небагато науковцiв. Основна причина цього - складнкть проведения дослвджень. Представники цих видав ведуть по-тайний спосiб життя, селяться у мкцях важкодоступних для людини. До списку Червоно!' книги Украши кота лкового внесено з 1980 р., рись - з 1994 р. [7].
Метою наших дослвджень е узагальнення та аналiз лiтературних даних, якi стосуються вивчення рiзних аспекпв популяцiй кота лiсового та рис в Ук-раíнi. Нашими завданнями були: аналiз найстарiших дослiджень, аналiз досль джень радянських терiологiв i терiологiв незалежно!' Украши; оцiнка сучасних даних чисельностi та поширення видш; прогнози для укра'нських популяцiй на наступш роки. У рiзнi перюди значення кота лiсового та рис як промислових звiрiв було неоднаковим. У давнину ''хне хутро мало значно бшьшу цiннiсть, нiж, наприклад, у ХХ та ХХ1 ст.
Найдавнiшi данi про кота лкового та рись знаходимо у працях С. Пет-руського (1853). Протягом ХХ ст. питання поширення видiв, бiологií, екологп та iнших аспекпв дослiджували 1.Т. Сокур (1961), 1.Д. Шнаревич (1959), К.А. Татаринов (1973), I.I. Турянин (1974) С.Ф. Керечун (1975), А.А. Слободян, Я.В. Олшник (1975); у добу незалежно!' Украши - Ю.В. Ткачук (2006), 1.В. За-городнюк (2001), I. Зенша (2001), М.М. Лущак, 1.В. Делеган, С.М. Жила (2002), М.С. Гунчак (2006), Я.О. Довганич (2004), М.А. Шквиря (2008, 2010), I.B. Дикий, е.Б. Сребродольська (2008), А.-Т.В. Башта, Л.А. Потiш (2007), I.M. Гор-
бань, О.1. Дзизюк, Л.1. Горбань (2010), Ю.В. Юркевич (2011) та iH. [1, 3-10, 1217, 19-23]. Спробу узагальнити данi рДзних дослiдникiв у Карпатському perioHi здiйснено у [14].
Бшьшкть згаданих науковцiв у сво'х публiкацiях висвiтлювали piзнома-HiTHi даш щодо популяцiй кота лiсового та рис в Украíнi, отримавши !х вiд еге-piB, лкничих, мисливщв, зоологiв, що спецiалiзуються на шших групах тварин. Значною мipою шформащя щодо чисельностi та поширення цих видiв у piзнi роки базуеться на тих же джерелах.
Ефективними е облши кота лiсового та рис за слiдами на сшгу. Облшу-вати рись доцiльно також за залишками mi. Цiннi результати облшв можна от-римати, застосовуючи телеметpiю, а також встановлюючи у мкцях проживания тварин фотопастки. Моделей фотопасток на сьогодш iснуе дуже багато. Найпpостiшi та найдешевшi здатш реагувати на тварину за рахунок фотоеле-менту чи iнфpачеpвоноí камери, яка реагуе на рух тварини. Таю замасковаш ка-мери можуть зшмати вiдео, здiйснювати фотофiксацiю подш навколо. 1нформа-цiя за певний пpомiжок часу записуеться на флеш картку, яку можна зчитувати у комп'ютер^ Деякi моделi здатнi автоматично передавати щойно зpобленi фо-тографп на мобшьний телефон [11].
У багатьох крашах Свiту цi методи спостережень та облшш уже усшшно використовують. Результати дослiджень стають доступними не лише науков-цям, а й широкому загалу у виглядi фшьмш про життя тварин, народження мо-лодих особин, íх зростання тощо. Отож, технiчних можливостей для полегшен-ня дослiджень таких потайних тварин, як кiт лiсовий та рись на сьогодш кнуе доволi багато. Невтiшний аспект для Украши - недостатнi фiнансовi можливос-ri вiтчизияних дослiдникiв, заповiдних об'ектiв, мисливських господарств. Для проведення дослiджень необхщна вагома фiнансова пiдтpимка защкавлених ба-гатих та економiчно стабшьних краш.
Отже, поршняно з можливостями науковщв минулих роюв, теpiологiв радянсько! доби, украшських дослДдникДв ХХ ст., техшчш можливосп та методики вивчення кота лкового i рис у ХХ1 ст. ктотно еволющонували. 36Др даних можна здiйсиювати дистанцшно. ДослДднику достатньо лише шодД нав^ватися до замаскованих записувальних пристро'в у мкцях !х встановлення. Однак в умовах Украши, у зв'язку Дз складною економiчною обстановкою, подД6ш досль дження на загальнодержавному рДвнД не ведуть, програми з вивчення видДв Чер-воно! книги Украши (2009) практично не фшансують. ВДдомД лише дослДдження рисД за допомогою радюошийнитв у Полкькому заповДднику. Враховуючи на-ведене вище, подальше вивчення стану популяцш кота лкового та рисД в Укра-i'm матиме поверхневий характер, а зДбранД даш будуть знову фрагментарними.
Ют лковий на територц Украши як цшний хутровий звДр особливого значення школи не мав. ПримДром, у 1948 р. було заготовлено 65 широк, у 1949 р. - 120 широк, у 1950 р. - 69 широк, у 1951 р. - 33 шкДрки. Варткть шкДрки становила близько 50 коп. Вид вважали шкДдливим для мисливських угДдь тривалий час. 1снувала думка, що кДт шдривае популяцц ондатри, зайця, фазашв, водоплавних птахДв. Спещального полювання на кота рашше не кну-вало. Значну частину тварин добували у капкани та шшД пастки, виставлеш на звДрДв, а також стршьбою з рушниць з-шд собак [2].
У 1999 p. в У^аМ нaлiчyвaлось 476 особин кота лкового, з нж лише 12 особин полiськоï популяцл, pештa - кapпaтськa попyляцiя. У 2000 p. кшь-кiсть облшованж твapин виявилася бшьшою - 630 особин, з якж 17 особин iз полiськоï попyляцiï. У 2001 p. облшовано 634 особин, з якж полiськиx - 21. У 2002 p. виявлено 883 особин, з якж тpи - в Одеськш обл., вiсiм - y Хмель-ницькiй та двадцять - y Рiвненськiй. У 2003 p. 6уло облiковaно 879 особин, з якж лише 27 - це особини полкько!' популяцл на Рiвненщинi. 896 котш лко-виx виявлено у 2004 p. шд час облтв, з ник 25 особин на Рiвненщинi. У 2005 p. облжовано 986 особин, з якж сiм - на Хмельниччинi та 28 - на Рiвненщинi. У 2006 p. виявлено 1023 особини кота лкового, з якж 17 - на Ршненщиш, 15 - в Одеськш обл., pештa - особини ^p^Kb^' популяцц. З 1999 по 2006 pp. за офщшними даними не було добуто i вдаовлено для pозселення жодноï твapи-ни. Не виявлено також загиблж з piзниx пpичин твapин. У 2010 p. в У^аМ на-лiчyвaлося 1222 особини кота лкового та 436 особин proi. Було добуто одну особину proi. У 2011 p. за pезyльтaтaми облжш було виявлено 1245 особин кота лкового та 464 особин proi. У 2012 p. чисельнкть кота лкового - 1083 особин, proi - 401 особина. У 2013 p. за pезyльтaтaми облшв було отpимaно тaкi дaнi -1072 особини кота лкового та 449 особин proi [24, 25].
Отже, за офщшними даними облшв кота лкового, ^отягом 19992006 pp., pегyляpно pеeстpyвaли у Зaкapпaтськiй, Львiвськiй, Чеpнiвецькiй, 1ва-но-Фpaнкiвськiй обл. Полкька популящя на Рiвненщинi - це невелика ^упа твapин. За вказаний rop^ ïx облiкyвaли вiд 12 до 28 особин. Неpегyляpно тва-pин pеeстpyвaли у Хмельницькiй та Одеськш обл. у 2002 p. На Хмельниччиш котш лiсовиx також спостеpiгaли у 2005 p. У 2006 p. твapин знову облжували в Одеськiй обл. Тaкi неpегyляpнi знaxiдки кота лiсового свiдчaть ^о низькi по-казники чисельностi i потайний споаб життя, що унеможливлювало об'ектив-ний монiтоpинг ïx в окpемi pоки [24].
У ХХ1 ст. piвень вивченостi стану популяцп кота лiсового залишаеться низьким. Мaсштaбниx дослiджень i експедицш з вивчення чисельностi, поши-pення виду та шшж питань, на теpитоpiï Укpaïни досi пpоведено не було. У по-одинокиx пyблiкaцiяx вказуються пеpевaжно фpaгментapнi дaнi. Бiльше того, без генетичниx дослiджень не можна об'ективно мipкyвaти пpо кiлькiсть пб-pидниx особин у Кapпaтськiй та Полкькш попyляцiяx кота лiсового. Тому невь домо скшьки iз облiковaниx за остaннi pоки котш е гiбpидними особинами, а скiльки особин без домшки гешв домaшнix юшок.
Хapaктеpними бiотопaми для кота лкового е ш^о^ли^ят та мiшaнi лки, piдше xвойнi. У Кapпaтax для виду xapaктеpнi сезоннi веpтикaльнi пеpемi-щення [18]. Основнi пpичини низь^ чисельностi кота лiсового: 1) зменшення площ стapиx листяниx лiсiв, найбшьшою мipою дiбpов; 2) вiдстpiл твapин пiд час здiйснення pегyляцiï чисельносп бpодячиx свiйськиx котiв та шд час полю-вань; 3) загибель у мисливськж сaмоловax та ввд мисливськиx собак; 4) pекpе-ацшне i господapське навантаження на екосистеми; 5) клшатичш фaктоpи, зок-pемa глибина снiгового покpивy взимку.
Рубки лку - один iз нaйвaгомiшиx фaктоpiв впливу на попyляцiï кота ль сового. Пiд час pyбок знищуеться сеpедовище життя твapин, pyйнyються ïx сxо-
вища, значних змiн зазнае кормова база. Перебування людей у лДсД, а також рДз-номанiтноí технiки спричиняють фактор турбування. Отож, збереження пралД-сДв Карпат та iнших цДнних лДсових дiлянок - один iз шляхДв охорони тварин.
Згiдно iз законодавством Украши, у мисливських угiддях необхiдно що-року вiдстрiлювати бродячих кДшок i собак. Безперечно, вони завдають збиткiв мисливському господарству, проте бДльшою мiрою це стосуеться собак, що здатнi полювати зграями на оленеподiбних. Здичавiлi кiшки добувають дрiбних тварин, серед яких незначна частка цДнних мисливських видДв. Проте 1х вплив на не мисливську фауну вкрай небажаний. З ще1 причини бродячих кДшок необ-хiдно систематично вДдстрДлювати. Причиною загибелi диких кiшок, поряд iз здичавiлими домашнДми, е неможливДсть iдентифiкувати тварин у природних умовах. З цДею метою, сприяннями природоохоронних та iнших об'ектiв, до-цДльно розповсюджувати серед егерiв та мисливцДв буклети iз зображенням та коротким описом кота лiсового.
Встановлення бДльш жорсткого контролю за використанням забороне-них мисливських самоловiв мае вберегти частину лiсових котДв вiд загибелi та калiцтва. На територДях заселених лiсовим котом доцДльно заборонити полю-вання з використанням собак, а також перебування рекреантДв iз собаками мисливських та не мисливських порДд. Це зведе до мДнДмуму фактор турбування i загибель цих рiдкiсних тварин.
Рекреацiйне i господарське навантаження на екосистеми поряд iз мас-штабними рубками лiсу - одш з найвагомiших чинникiв, що негативно вплива-ють на популяцц лiсових котiв. Отож, популяризувати з метою рекреацц тi дД-лянки Карпат, де поширений кДт лДсовий, вкрай небажано. Будь-яка господарсь-ка дДяльнДсть також небажана там, де розташоваш iндивiдуальнi мисливськД угДддя котДв, 1хнД сховища Д мДсця розмноження. У сДльськДй мiсцевостi доречно контролювати розмноження домашнДх котДв. За можливостД необхДдно проводи-ти стерилДзацДю тварин.
КлДматичш фактори завжди мали Дстотний вплив на чисельнДсть кота лД-сового. На жаль, вплинути на глибину снДгового покриву людина не здатна. З цДе1 причини, у мДсцях поширення виду, варто зводити до мДнДмуму негативну дДю Днших чинникДв.
Отже, шляхами збереження та вДдтворення популяцДй кота лДсового е: 1) заборона вДдстрДлу бродячих свДйських кДшок у мДсцях поширення виду, 2) по-силення боротьби з браконьерством та шдвищення контролю за дотриманням правил утримання собак, 3) створення заказникДв у мДсцях розмноження виду [18]. Важливо також розпочати роботи Дз розведення диких лДсових кДшок у зоопарках та розплДдниках Украши з метою íх рештродукцц в тД угДддя, де вони зникли, але фактори ризику лДквДдованД. Диких лДсових кДшок Карпат необхДдно мДтити з використанням сучасних методДв. Це дасть змогу проводити якДсно мо-нДторинговД дослДдження, а також вивчати особливостД 1х екологп.
Рись - цДнний хутровий звДр. 1снувала думка, що цей вид завдае незнач-но1 шкоди тваринництву. Рись ДнодД нападае на овець, кДз, телят, лошат Д свиней. ВДдомД випадки полювання на собак, котДв, свДйську птицю. Для мисливського господарства вид вважали шкДдливим, адже рись поДдае копитних, зайцДв, бДлок,
лисиць, кypоподiбниx. З 1923 по 1959 p. в СРСР щодоку добували близько 20005000 особин. Шкipки вивозили у Фpaнцiю, Швейцapiю, Ггалда та iншi кpaïни. М'ясо у Пpибaлтицi, в Сибipy, на Далекому Сxодi Росiï вживали в 1жу [2].
У 1999 p. в Укpaïнi було облковано 362 особини proi, у 2000 p. - 338, у 2001 p. - 332, у 2002 p. - 338, у 2003 p. - 358, у 2004 p. - 391, у 2005 p. - 421 осо-бину, у 2006 p. - 463 особини. У 1999 p. найбшьше твapин (144 особин) облко-вано на Зaкapпaттi, найменше (2 особини) - на Волиш. З 1999 по 2006 pp. pись облжували у Волинськш, Житомиpськiй, Зaкapпaтськiй, Iвaно-Фpaнкiвськiй, Киïвськiй, Львiвськiй, Рiвненськiй, Чеpнiгiвськiй та Чеpнiвецькiй обл. У 2002 p. максимальну юльккть твapин зapеeстpовaно у Зaкapпaтськiй обл. - 154 особин, у 2003 p. - 149 особин, у 2004 p. - 171 особина, у 2005 p. - 191 особина, у 2006 p. - 202 особини. Вщносно стабшьна чисельнкть proi з 1999 по 2006 pp. була в Iвaно-Фpaнкiвськiй, Львiвськiй та Чеpнiвецькiй обл. Для кожноï з областей pеeстpyвaли кшька десяттв особин, пpоте не бшьше сотнi [24].
У Кapпaтax загальна чисельнiсть pисi з 1970 по 2005 pp. зазнавала не надто ктота^ змiн. Бшьше 700 особин, пpотягом циx pокiв, облiковaно не було. Понад 600 особин облжували лише з 1975 по 1978 pp., в iншi pоки нaлiчyвa-ли, в сеpедньомy, близько 300-400 особин. Найбшьшу чисельнiсть pисi вщзна-чено на Зaкapпaттi у ХХ та XXI ст. i пов'язана вона з наявнктю значн^ площ коpiнниx лiсiв, близькиx до пpaлiсового типу, якж значно менше в iншиx pегi-онax. Основнi пpичини низькиx показнитв чисельностi pисi - скоpочення rap-мовоï бази, дегpaдaцiя мiсць пеpебyвaння внaслiдок iнтенсивноï експлyaтaцiï та омолодження лiсiв i значного pекpеaцiйного навантаження на ниx, осушування болiт, ^о^адания меpежi доpiг, пошиpення бpaконьepствa [10]. О^ш цього, наявний комеpцiйний ввдлов твapин та пошиpення зaxвоpювaнь.
Для по^ащен^ стану популяцш pисi в У^аЫ доцшьно звести до мЫ-муму чи усунути повнктю дда основниx чиннитв, ят мають вагомий вплив. Пpогнози для yкpaïнськиx популяцш кота лкового та pисi станом на 2015 p. е невпшними. Без ^ratonx зaxодiв щодо оxоpони сеpедовиш iснyвaння видГв та усунення негaтивноï до низки фaктоpiв сеpедовищa, чисельнiсть та apеaл видш будуть невпинно скоpочyвaтися. Пpотягом нaйближчиx десятилиь ют лковий i pись можуть зникнути. Висновки:
1. Найстаршою пyблiкaцieю, в як1й йдеться про кота лкового та рись, e книга Петрyського (1853). У Радянський перiод ïx популяцп' вивчали багато вче-них, проте характер ïx дослвджень був переважно фрагментарним. Серед сучасних досл1дник1в нaйбiльш Грунтовними e пращ С.М. Жили, М.А. Шквир!, А.-Т.В. Башти.
2. Чисельнiсть кота лкового та рис1 y ХХ1 ст. зaлишaeться довол1 низькою -оркнтовно 350-450 особин рис1 та 800-1100 особин кота лкового. Найкра-ща ситyaцiя в популяц1ях обох вид1в y Карпатах та на Полка.
3. На сьогодн1 прогнози для украшських популяц1й кота лкового та рис e невтiшними. За умов низько!' чисельностi тварин, низького показника еко-лопчно!' плaстичностi вид1в та зростання антропогенного впливу e ризик подальшого зниження чисельностi та ще бшьшо!' фрагментацп' i скорочення ареалу. Найближчим часом види можуть зникнути y дикш природ1.
Лггература
1. Башта А.-Т.В. Ссавцi Закарпатсько! област / А.-Т.В. Башта, Л. А. Потш. - Львгв, 2007. -С. 194-199.
2. Гептнер В.Г. Млекопитающие Советского Союза / В.Г. Гептнер, А.А. Слудский. - Т. 4, ч. 2. Хищные (гиены и кошки). - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1972. - С. 297-366.
3. Горбань 1.М. Лiсовi хижi 3Bipi швденного Розточчя / 1.М. Горбань, О.1. Дзизюк, Л.1. Гор-бань // Природно-заповiдний фонд Украши - минуле, сьогодення, майбутне : матер. Мiжнар. конф., присвяч. 20-рiччю ПЗ Медобори, 26-28 травня 2010 р, смт. Гримайлгв. - Тернопшь : Вид-во "Пщручники i посiбники". - С. 633-637.
4. Дикий 1.В. Рiдкiснi i малочисельнi види ссавц1в Шацького нащонального природного парку / 1.В. Дикий, С.Б. Сребродольська // Раритетна терюфауна та й охорона / за ред. I. Загород-нюка. - Луганськ, 2008. - С. 102-106.
5. Довганич Я.О. Стан популяцш великих хижих ссавц1в у Карпатах та шдвищення ролi за-повiдника у !х збереженнi / Я.О. Довганич // Наутек записки державного природознавчого музею : зб. наук. праць. - 2004. - Т. 20. - С. 51-58.
6. Жила С.М. Рись в Украшському Полюй: стан популяци та поширення / С.М. Жила // Вюник Львгвського державного университету ]м. 1вана Франка. - Сер.: Бюлопчна. - Львгв : Вид-во ун-ту ш. 1вана Франка. - 2002. - № 3. - С. 61-64.
7. Загороднюк I. Склад та iсторичнi змши фауни хижих ссавЦв Украши / I. Загороднюк // Велик хижi ссавц Украши та прилеглих крахн : матер. школи-семшару. Полiський природний заповедник, 15-17 грудня 2000 р. 1нформ. бюлетень Укр. терiологiчного товариства, 2001. - С. 14-17.
8. Зенина И. Крупные хищники напионального парка Припятский: история, современное состояние и перспективы сохранения / И. Зенина // Велик хижi ссавпi Украши та прилеглих крахн : матер. школи-семинару. Полiський природний заповiдник, 15-17 грудня 2000 р. 1нформ. бюлетень украшського терiологiчного товариства, 2001. - С. 45-47.
9. Керечун С.Ф. Влияние хищников на карпатскую популяцию копытных / С.Ф. Керечун // Копытные фауны СССР : тез. докл. 1 Всесоюз. науч. совещания. - М., 1975. - С. 197-198.
10. Лущак М.М. Рись звичайна (Lynx (Felis) lynx Linnaeus, 1758) у Карпатах / М.М. Лущак, 1.В. Делеган, М.С. Гунчак // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 16.7. - С. 57-62.
11. Пшькевич I.A. Моделювання i прогнозування чисельност мисливських тварин / I.A. Пшькевич. - Житомир : Вид-во ЖДУ 1м. Ивана Франка, 2012. - С. 64-65.
12. Слободян A.A. Влияние хищников на популяцию копытных в лесах Прикарпатья / A.A. Слободян, Я.В. Олейник // Копытные фауны СССР : тез. докл. 1 Всесоюз. науч. совещания. - М., 1975. - С. 203-204.
13. Сокур !Т. Ьторичт змши та використання фауни ссавц1в Украхни / I.Т. Сокур. - К. : Вид-во ЛН УРСР, 1961. - С. 46-48.
14. Федонюк О.В. Особливосп вивчення та збереження популяций кота лiсового (Felis sil-vestris) та рии (Lynx lynx) в Украшських Карпатах / О.В. Федонюк // Сучасш проблеми екологл та геотехнологгй : матер. Х Всеукр. наук. конф. студентов, мапстрДв та аспiрантiв. Житомир, 10 кв^тня 2013 року. - Житомир, 2013. - С. 28.
15. Татаринов КА. Фауна хребетних Заходу Украхни / К.Л. Татаринов. - Львгв : Вид-во Львгвського ун-ту, 1973. - С. 155-156.
16. Ткачук Ю. Современное состояние популяции рыси (Lynx lynx) на Буковине и ее зависимость от влияния антропогенного фактора / Ю. Ткачук // Фауна в антропогенному середо-вищД Пращ терюлопчно! школи. - Луганськ. - 2006. - Вип. 8. - С. 100-105.
17. Турянин И.И. Охрана зверей в Карпатах / И.И. Турянин // Первый международный конгресс по млекопитающим. - Москва, 6-12 июня 1974. - М., 1974. - Т. 2. - С. 279-230.
18. Червона книга Украши. Тваринний сви / за ред. I.A. Aкiмова. - К. : Изд-во "Глобалкон-салтинг", 2009. - С. 545-546.
19. Шквиря М.Г. Aспекти бюценотичних взаемин вовка з шшими видами хижих ссавщв / М.Г. Шквиря // Раритетна терюфауна та й охорона / за ред. I. Загороднюка. - Луганськ, 2008. -С. 281-282.
20. Шквыря М.Г. Подольская популяция лесного кота Felis silvestris (Carnivora, Felidae), в Украине / М.Г. Шквыря // Вюник зоологи : наук. журнал Ь-ту зоологи 1м. I.I. Шмальгаузена НAН Украши. - 2010. - № 44 (3). - С. 279-280.
21. Шнаревич И. Д. Млекопитающие Советской Буковины / И. Д. Шнаревич // Животный мир Советской Буковины. - Черновцы : Изд-во Черновицкого гос. ун-та, 1959. - С. 5-65.
22. Юркевич Ю.В. Дикi 3Bipi i птахи Карпат / Ю.В. Юркевич. - Надврна, 2011. - С. 28-30.
23. Pietruski S. Historia naturalna zwierat ssacych dzikich galicyiskich / S. Pietruski. - Lwow, 1853. - S. 52-53.
24. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.biomon.org
25. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ukrstat.org
Паламаренко О.В. Кот лесной (Felis silvestris) и рысь (Lynx lynx) в Украине
Рассмотрены особенности изучения состояния популяций кота лесного и рыси в Украине в разные периоды. Кот лесной и рысь - виды Красной Книги Украины (2009). Кот лесной в списках Красной книги с 1980 г., рысь - с 1994 г. Эти виды достаточно давно требуют особенных мероприятий охраны в Карпатах, на Полесье и в других регионах, где их регистрировали. Указаны фамилии исследователей, которые в разные времена изучали лесного кота и рысь. Раскрыт вопрос особенностей учета, распространения, количества двух видов. Приведены данные по добыче животных в разные периоды. Указаны основные факторы, которые негативно влияют на популяции животных. На основе литературных источников сделан прогноз относительно дальнейшей судьбы популяции кота лесного и рыси в условиях Украины.
Ключевые слова: кот лесной, рысь, популяция.
Palamarenko O.V. Wildcat (Felis silvestris) and Eurasian Lynx (Lynx lynx) in Ukraine
The state of populations of wildcat (Felis silvestris) and Eurasian lynx (Lynx lynx) in Ukraine in different periods is elucidated. Wildcat (Felis silvestris) and lynx (Lynx lynx) are species of the Red Book of Ukraine. Wildcat has been included in the lists of the Red Book since 1980, lynx - 1994. These species require special protection in the Carpathian Mountains, Polissya and other regions where they are registered. The article listed the names of researchers who studied wildcat and lynx at different periods of time. The features of accounting and spreading of the two species are also considered. Data on the poaching of animals at different time periods are shown. We specify the main factors that negatively influence the animal population. Based on the literature, we made some predictions concerning the future of wildcat and lynx populations in the conditions of Ukraine.
Keywords: Wildcat, Eurasian lynx, population, the Red Book.
УДК581.524:632.88 Ст. викл. Т.М. Пушкарьова-Бездгль, канд. с.-г. наук;
доц. А.В. Балабак, канд. с.-г. наук - Уманський НУ сШвництва
ВЗА6МНА АЛЕЛОПАТИЧНА АКТИВШСТЬ НАС1НИН AMARANTHUS ALBUS L., CHENOPODIUMALBUM L., BRASSICA NAPUS L. ТА ZEA MAYS L.
Дослщжено взаемну алелопатичну актившсть насшин кукурудзи звичайно! - Zea mays L. та насшин бур'яшв: щирищ бшо! Amaranthus albus L., лободи бшо! Chenopodi-um album L. та ршаку Brassica napus L. Встановлено взаемний пригнчувальний влив колшв Zea mays L. i Amaranthus albus L. та Zea mays L. та Chenopodium album L. Вияв-лено, що щириця бша та лобода бша не лише конкурують з кукурудзою за воду, свкло та поживш речовини у агроф^оцежет, але i пригшчують рют кукурудзи шляхом видь лення бюлопчно активних речовин у грунт. Також встановлено, що бюлопчно активш речовини насшин Brassica napus L. справляють значний стимулятивний вплив на про-ростання насшин Zea mays L., однак бюлопчно активш речовини Zea mays L. пригшчують проростання насшин Brassica napus L. Цей вплив необхщно враховувати шд час планування сшозмш.
Ключовi слова: алелопатична актившсть, насшини, бур'яни, агроф^оценози, 6i-олопчно активш речовини
