CC BY
30
BicHUK ,fl,mnponeTpoBCBKoro ymBepcrneTy. Bionoria, eKonoria. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnepropetrovsk University. Biology, ecology.
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2016. 24(2), 359-363.
doi:10.15421/011647
ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online
www.ecology.dp.ua
УДК 546.59:591.463.2
Клспептин-опосередкована регулящя морфофункцiонального стану ам'яникш щурiв за д11 наночастинок золота
B.G. Калиновський1, А.С. Пустовалов1, Г.Я. Гродзюк2, Н.С. Андрюшина2, М.Е. Дзержинський1
'Кшвський нацюнальний утверситет iMeni Тараса Шевченка, Кшв, Украта 2ТОВ «Наномедтех», Кит, Украта
З'ясовано особливосп впливу наночастинок золота на функцюнальну актившсть сiм'яникiв щургв pi3Horo вжу. За штрапери-тонеального уведення наночастинок золота в 0,1 мг/100 г маси тла гicтoлoгiчна структура ам'яника залишаеться в межах норми. Встановлено пpигнiчувальний вплив нанозолота на ендокринну та сперматогенну активнicть ом'яниюв дорослих тварин, хоча зм1н морфометричних параметр1в у молодих тварин не виявлено. За до нанopoзмipнoгo золота активащя юспептинерпчно1 системи ггпоталамуса шляхом штрацеребровентрикулярного уведення к1спептину в бiчний шлуночок мозку не викликае тдви-щення функщонально1 активности ом'яниюв тварин обох вжових груп. Блокування юспептин-опосередковано! регуляци посилюе пpигнiчувальний вплив нанозолота, при цьому в ciм'яниках з'являються мopфoлoгiчнi ознаки пpигнiчення сперматогенезу. Вплив нанорозтрного золота на регуляцию активности ciм'яникiв не залежить вiд вжу тварини. Нашi данi сввдчать, що наночастинки золота порушують систему регуляторних взаемодй репродуктивно1 системи самщв щургв, що необхщно брати до уваги у пода-льшому практичному застосувант цих нанoматеpiалiв.
Ключовi слова: нанозолото; клiтини Лейдга; клiтини Сертолц кюпептин-10; пептид-234
Kisspeptin-mediated regulation of testicular activity of rats under the effect of gold nanoparticles
V.Y. Kalynovskyi1, A.S. Pustovalov1, G.Y. Grodzyuk2, N.S. Andriushyna2, M.E. Dzerzhynsky1
'Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine 2Nanomedtech-LLC, Kyiv, Ukraine
There are a variety of biomedical applications of nanoparticles. They can be used as drug carriers, anti-tumor agents, biosensors and modulators of immune response. But full-scale real clinical application of nanomaterials requires a great deal of information on their safety and biotoxicity. Even traditionally harmless materials, like gold, can obtain toxic features when scaled to the nanosize. In vitro studies showed that nanoparticles can be geno- and cytotoxic, but their effects on the body as a whole remain largely a mystery. To shed some light on this, our study focused on the reproductive toxicity of nanomaterials. We synthesized 10-15 nm gold nanoparticles through the reduction of sodium tetrachloroaurate (III) in an alkaline medium with the addition of sodium polyphosphate as a stabilizing agent. Next, these particles were administered intraperitoneally to young and old rats for 10 days. To test functional capabilities of the testes, we injected kisspeptin-10 or its antagonist peptide-234 intracerebroventricularly. These substances are known to stimulate or inhibit the central component of the hypothalamic-pituitary-gonadal axis respectively. After the routine histological procedures, we measured the diameter of seminiferous tubules and the nuclear cross-sectional area of Sertoli cells as markers of testicular spermatogenic activity and a cross-sectional area of the Leydig cells' nuclei as a marker of testicular steroidogenesis. We found that injections of nanogold caused no significant changes in the
Кшвський шцюнальний утверситет iM. Тараса Шевченка, ННЦ "1нститут бiологiï", вул Володимирська, 64/13, Knie, 01601, Укра1на Taras Shevchenko National University ofKyiv, ESC "Institute of Biology", Volodymyrska Str., 64/13, Kyiv, 01601, Ukraine Tel.: +38-066-307-77-72. E-mail: squilchuw@gmail.com
ТОВ «Наномедтех», вул. Антоновича, 68, Knie, 03680, Украта NanoMedTech-LLC, Antonovycha str., 68, Kyiv, 03680, Ukraine Tel.: +38-044-200-82-51. E-mail: administration@nanomedtech.com.ua
young animals. At the same time, morphometric parameters of adult animals were significantly lower compared to control, although we observed no pathological changes in the tissue. Combined administration of gold nanoparticles and kisspeptin showed that the stimulatory effect of the latter was not observed at all. This is a specific feature of toxicants called "endocrine disruptors". Moreover, we found morphological signs of testicular degeneration, which are characteristic of the low-testosterone state. Simultaneous injections of gold and peptide-234 resulted in the highest degree of testicular functional downregulation, regardless of age. Taken as a whole, our data indicates that gold nanoparticles disrupt the regulatory network of the hypothalamic-pituitary-gonadal axis, possibly due to direct action on the interstitial cells and spermatogenic epithelium.
Keywords: nanogold; Sertoli cells; Leydig cells; kisspeptin-10; peptide-234
Вступ
Наночастинки - один Í3 найпопуляртших об'екпв дослвджень сучасно1 науки. Завдяки особливим фiзичним та Хмчним властивостям ц структури знаходять свое застосування у рiзних галузях медицини та промисловосп (Lu, 2013). Наприклад, на основi наночастинок срiбла створено антисептичнi препарати, також ïx використову-ють для прискорення загоення ран (Zande et al., 2012). Частинки на основi карбону (фулерени та нанотрубки) та залiза (магнiтнi частинки) пропонуеться використовувати для адресно1 доставки лшарських речовин (Kim, 2012; Bogdanovic and Djordjevic, 2016). Оптичт властивосп нанорозмiрного кадмш зумовлюють широке його застосування як компонента детектив (Reyes-Esparza et al., 2015). Найпоширетша сфера бюмедичного застосування наночастинок рiзного складу - використання ïx у протипуxлиннiй терапи: для адресжя доставки лшв, фототермально1 терапiï чи для безпосереднього знищення трансформованих кл1тин (Dreaden et al., 2011; Lu, 2013; Shao, 2013). У зв'язку iз цим вкрай актуальне дослвдження бiологiчноï безпеки наночастинок рiзного складу.
Бiологiчна д1я наночастинок зумовлена, з одного боку, вившьненням компоненпв частинки у виглядi iонiв, а з iншого, безпосередтм впливом частинок на клiтиннi мшет (Wang, 2016). За до наночастинок срiбла спостерiгаеться окиснення сульфпдрильних груп ба-гатьох бiлкiв - один з основних меxанiзмiв токсичностi юшв Ag+ (Han et al., 2015). Саме тому для дослвдження токсичносп власне наночастинок оптимальне використання структур на основi бiологiчно шертних матерiалiв, наприклад, золота (Cabuzu et al., 2015).
Бшьшють дослвджень у галузi нанотоксикологiï про-водяться in vitro. Наночастинки металiв - цито- та генотоксичнi, можуть пошкоджувати бюлопчт мембрани та впливати на активтсть рiзниx ензимв (Asare et al., 2012; Gao et al., 2013; Talebi et al., 2013). Дослвдження ж in vivo в основному направлен на з'ясування фармакокне-тичних властивостей частинок. Наночастинки можуть проходити через бiологiчнi бар'ери (гемато-тестикуляр-ний, гемато-енцефалiчний, плацентарний) та акумулюва-тись у рiзниx органах, у тому числ1 у тканинах плоду (Balasubramanian et al., 2012; Buerki-Thurnerr et al., 2012; Melnik et al., 2013).
Один з оргашв, здатних накопичувати наночастинки, -це ам'яник. In vitro продемонстровано токсичний вплив наночастинок на сперматозовди та штерстищальт кл1тини сiм'яника (Pizent et al., 2012; Zakhidov et al., 2012). У той же час даних щодо репродуктивноï токсичносп частинок in vivo порiвняно мало: ввдомо, що за тривалого уведення наночастинки спричинюють появу структурно-функц1ональних порушень, хоча короткотривалi ефекти дослiдженi недостатньо (Thakur et al., 2014). Наночастин-
ки можуть виступати в ролi «ендокринних роз'едну-вач1в»: не спричиняючи значних порушень пстолопчно! будови органа, вони можуть впливати на системи регуля-торних взаемодш (Li et al., 2012). Тому доцшьне дослвдження впливу наночастинок на характер ввдповщ органа на стимулювальт та iнгiбувальнi впливи. У ви-падку гiпоталамо-гiпофiзарно-гонадноi системи ключова стимулювальна молекула - це юспептин, який видля-еться нейронами аркуатного ядра гiпоталамуса (Matvien-ko et al., 2013). Тому мета статт полягае у з'ясуваннi особливостей морфофункцiональних змiн у сiм'яниках шурiв за дii' наночастинок золота.
MaTepia™ i методи досл1джень
Наночастинки золота розмром 10-15 нм синтезували шляхом ввдновлення 1 ммоль/л розчину NaAuCLi аскор-бiновою кислотою у лужному середовишi за ранiше опи-саною методикою (Kalynovskyi et al., 2016). Як стабш-затор наночастинок використовували 0,25 ммоль/л розчин полiфосфату натрш. Фiзичнi властивостi отриманих роз-чимв контролювали за допомогою растрово! електронно! мiкроскопii (Tescan (Tescan a.s., Чеська Республiка)) за напруги прискорення 5-20 кВ i лазерно! фотокоре-ляцшно! спектроскопii (Zeta Sizer Nano S (Malvern, Великобритания). Готовi розчини збертали у темрявi за к1мнатно! температури. Кiнцева концентрацiя золота в розчим становила 200 мг/л.
Експеримент проводили на самцях бiлих шурiв Rattus norvegicus вiком 1 та 6 мюящв (вагою 150-170 та 250-300 г вщповщно), по 48 тварин у грут. У подаль-шому кожну вiкову групу под]1лено на 8 тдгруп по 6 тварин у кожнш (табл. 1).
Експериментальт препарати вводили упродовж 10 дб. Наночастинки золота вводили iнтраперитонеально з розрахунку 0,1 мг золота/100 г маси тша тварини. Тва-ринам контрольних груп уводили вщповщт об'еми 0,9% iзотонiчного розчину NaCl та 0,25 ммоль/л розчину пол1фосфату натр1ю.
Для стимуляц!1 та пригтчення роботи сiм'яникiв з 8-i по 10-ту добу тваринам уводили кюпептин-10 (мета-стин-(45-54)-ам1д, Merck KGaA, Нiмеччина) та пептид 234 (кiспептин-234-трифлюорацетат, Sigma, США) вщпо-вiдно. Для цього на 8-му добу експерименту тварин вщпо-вiдних груп наркотизували сумшшю кетам1н (8 мг/100 г маси тша) та ксилазину (1 мг/100 г маси тша). У по-дальшому проводили трепанацию та вводили розчини препарапв у порожнину л1вого шлуночка мозку в доз1 3 мкг/100 г маси т1ла. Робоч1 розчини препарат1в виго-товляли шляхом розчинення сухих пептид1в у 10% диметилсульфоксид! М1сце уведення визначали за допомогою стереотаксичного атласу (Paxinos and Watson, 2007). Контролем до цих груп слугували тварини, яким
штрацеребровентрикулярно вводили 10% розчин диме-тилсульфоксиду.
На 10-ту добу експерименту тварин декапiтували та брали твий сiм'яник для подальших дослщжень. Орган фшсували в сумiшi Буена упродовж 72 годин, зневодню-вали у спиртах i заливали у парафш за загальноприйня-тою методикою. Для мшроскотчних дослщжень виго-товляли зрiзи товщиною 5-6 мкм, яю забарвлювали гематоксилшом Бьомера та еозином. Готовi мшропрепа-рати аналiзували на мкроскот Olympus BX51 (Olympus, Японя), обладнаному цифровою фотокамерою Camedia C-5050 zoom. Для оцшювання морфофункцiонального
Характеристика експер
стану dм'яникiв вимiрювали д1аметр звивистих ам'яних канальцiв, а також площу поперечного перерiзу ядер клiтин Серголi та клiтин Лейдга.
Статистичну обробку даних виконували за допомо-гою програми Statistica 6.0. Характер розподшу даних у вибiрках визначали за допомогою тесту Шатро - У1лка. Оскшьки ми не виявили достовiрних вщмшностей ввд нормального розпод1лу, вщмшносп м1ж групами оцiнювали за допомогою однофакторного дисперсшного аналiзу з апостерiорним тестом Тькш. Рiзницю вважали достовiрною за P < 0,05. Дат представляли як середне ± стандартна похибка (x ± SE).
Таблиця 1
Назва групи Назва препарату
внутршньочеревинне введення (1-10-та доба експерименту) штрацеребровентрикулярне введення (8-10-та доба експерименту)
Контроль 0,9% NaCl -
ПФН 0,25 ммоль/л полiфосфаг натргю -
НЧЗ 200 мг/л розчин наночастинок золота -
ДМСО 0,9% NaCl 10% диметилсульфоксид
КП-10 0,9% NaCl кюпептин-10
Р-234 0,9% NaCl пептид-234
НЧЗ + КП-10 200 мг/л розчин наночастинок золота кюпептин-10
НЧЗ + Р-234 200 мг/л розчин наночастинок золота пептид-234
Результата та ix обговорення
Аналз зрiзiв сiм'яника тварин контрольно! групи вия-вив типову для цього органа будову. У тварин мюячного вжу в деяких канальцях виявили сперматозощи; це сввд-чить, що тварини вже перейшли до статевого дозр1вання. Уведення розчинв полiфосфату натрш та диметилсуль-
Морфометричнi параметри eil
фоксиду не спричинило змiн жодного з вимiряних нами морфометричних параметрш для обох вшових груп (табл. 1, 2). Це свщчить про правильтсть вибору речовин як допом1жних. Уведення розчину наночастинок золота щурам мюячного вжу не спричинило зменшення проаналiзованих нами параметрiв.
Таблиця 2
['яниюв щурiв МКяЧНОГО BiKy
Назва групи Диаметр звивистих сш'яних канальщв, мкм Площа поперечного перерiзу ядер клiтин Сертот, мкм2 Площа поперечного перерiзу ядер клiтин Лейд1га, мкм2
Контроль 237,76 ± 3,06 91,42 ± 1,89 43,32 ± 0,48
ПФН 234,75 ± 2,32 91,93 ± 2,11 43,87 ± 0,55
НЧЗ 236,77 ± 2,79 90,47 ± 1,96 42,16 ± 0,50
ДМСО 235,81 ± 2,34 90,40 ± 1,91 43,05 ± 0,58
КП-10 247,91 ± 2,53* 99,90 ± 1,92* 49,92 ± 0,63*
Р-234 223,52 ± 2,46* 91,02 ± 1,61 40,01 ± 0,55*
НЧЗ + КП-10 236,97 ± 2,00л 89,34 ± 1,61л 37,48 ± 0,47*л
НЧЗ + Р-234 223,51 ± 2,12* 78,65 ± 1,86*л 37,76 ± 0,62*л
Примтки: * - ввдмшносп ввд контрольно! групи досговiрнi за P < 0,05; # - ввдмшносп вщ групи «ДМСО» досговiрнi за P < 0,05; л - ввдмшност! вiд вiдповiдноl групи без уведення наночастинок золота достжрт за P < 0,05.
Таблиця 3
Морфометричш параметри ам'яникв щур1в шестимюячного BiKy
Назва групи Диаметр звивистих с1м'яних канальщв, мкм Площа поперечного перерiзу ядер клiтин Сертот, мкм2 Площа поперечного перерiзу ядер клiтин Лейд1га, мкм2
Контроль 280,75 ± 3,22 131,68 ± 2,65 52,17 ± 0,96
ПФН 280,33 ± 3,17 131,92 ± 2,72 52,43 ± 0,82
НЧЗ 269,12 ± 3,01* 124,77 ± 2,34* 48,53 ± 0,54*
ДМСО 280,55 ± 2,97 132,41 ± 2,58 51,67 ± 0,73
КП-10 291,57 ± 3,58* 137,05 ± 2,62* 56,89 ± 0,74*
Р-234 269,83 ± 3,07* 127,51 ± 2,39* 46,94 ± 0,66*
НЧЗ + КП-10 269,32 ± 3,08*л 124,52 ± 2,38*л 48,81 ± 0,52*л
НЧЗ + Р-234 258,95 ± 2,94*л 120,97 ± 2,17*л 45,75 ± 0,54*
Примтки: див. табл. 2.
У тварин шестимсячного вшу спостерцали достов1р-не пригтчення як сперматогенно1, так i ендокринно1 функцш ам'яника. При цьому спостертали шдвишення кiлькостi гетерохроматину в ядрах i зменшення оксифшьносп цитоплазми iнтерстицiальних клгтин. Виявлет вщ-мшносп у вщповвд тварин р1зних вшових груп можуть бути пояснет загальним нижчим рiвнем функцюнальнох активносп сiм'яникiв у тварин мсячного вшу. 1нтрацере-бровентрикулярне уведення кюпептину-10 на тлi iн'екцii фiзiологiчного розчину викликало достовiрне зростання морфометричних параметрiв як у молодих, так i у дорос-лих шурiв. Морфолойчно це проявляось у п^ишени оксифшьносп цитоплазми та просвiтлiшаннi ядер. Ядра клпин Сертолi часто полiгональнi, з 1-2 швагшащями карiолемн. Огриманi дат сввдчать про стимулювальний вплив юспептину на сiм'яники, шо збиаеться з лгтератур-ними даними (Matvienko et al., 2013; Helena et al., 2015).
Уведення пептиду 234 мало протилежний вплив. Морфологiчнi особливостi клгтин сiм'яника були схожi на результата, отримаш зв умов уведення розчину нано-частинок золота, та ввдображали загальне зниження функцюнально1 активностi органа. У деяких канальцях виявили дегенероваш сперматоцити - рання ознака зменшення рiвня iнтратестикулярного тестостерону (Creasy et al., 2012). Слад зауважити, шо, на ввдмшу вiд усiх шших вимiряних нами параметрiв, не виявлено зм1н плода ядер клiтин Сертолi у тварин мiсячного вiку. Цей факт також можна пояснити низьким рiвнем активносп ам'яниюв молодих тварин, а тому дя пригнiчувальних фатаолв не була значною. Нашi результата шодо впли-ву пептиду-234 на статеву систему повтстю збiгаються з лтературними даними (Pineda et al., 2012).
Стимулящя ам'яниюв кiспептином-10 на тл уведення наночастинок золота не викликала зростання морфомет-ричних параметрiв. Морфолойчно спостерцали щдви-шення базофши ядер, зменшення оксифшьносп цито-плазми клпин Лейдiга, а також округлення ядер клпин Сертолi. У поодиноких канальцях були присутт дегене-рованi сперматоцити. Вщсуттсть вщповвд сiм'яника на стимулювальний вплив боку гтпоталамуса сввдчить про порушення регуляцшних взаемодй у гтпоталамо-гтпофь зарно-гонаднiй системi. Припускаеться, шо один пато-генетичних ефекпв наночастинок - !х втручання у внутршньоклиинт сигнальнi системи (Lucas et al., 2009). Можлива причина цього явиша - iнiцiацiя стрес-реакцй' у клпинах залози за дй' наночастинок, шо продемонстрова-но за да наночастинок срiбла (Han et al., 2015). У той же час пригтчувальний вплив пептиду-234 збер1гався: за комбшованого уведення пептиду та наночастинок зафш-сували найнижчий рiвень уах вим1ряних морфометричних покэзник!в. На свгтлооптичному р!вн! вiдмiчали озна-ки зниження екзо- та ендокринно1 функцш сiм'яника. 1мов!рно, у разi зниження кшькосп стимулювальних впли-в!в на ам'яник на тл! дй' стресора (наночастинок) спо-стерiгаеться посилення розвитку стрес-реакцil та пригн!-чення секреторних функц1й кл!тин Лейд1га та Сертолг
Висновки
Наночастинки золота пригн!чують функцюнальну активнiсть сiм'яника дорослих тварин, не спричиняючи
значних патог^столог^чних зм1н. У той же час, за да нанорозмiрного золота як на дорослих, так i на молодих тварин спостерп-аеться зм1на характеру в^дпов^д! залози на стимулящю з боку гiпоталамо-гiпофiзарного комплексу. Пригнiчувальний вплив наночастинок на залозу може бути пояснений !х цитотоксичн!стю шодо кл!тин Леидта та елементiв сперматогенного еп1тел1ю. Незва-жаючи на те, шо встановлення точного механiзму дй' наночастинок потребуе подальшого дослгдження, нашi результати мають бути прийнят1 до уваги гад час бюмедичного застосування наночастинок золота.
Бiблiогpaфiчнi посилання
Asare, N., Instanes, C., Sandberg, W., Refsnes, M., Schwarze, P., Kruszewski, M., Brunborg, G., 2012. Cytotoxic and ge-notoxic effects of silver nanoparticles in testicular cells. Toxicology 291, 65-72. Balasubramanian, S., Jittiwat, J., Manikandan, J., Ong, C.-N., Yu, L., Ong, W.-Y., 2010. Biodistribution of gold nanopar-ticles and gene expression changes in the liver and spleen after intravenous administration in rats. Biomaterials 31(8), 2034-2042.
Bogdanovio, G., DjordjeviG, A., 2016. Carbon nanomaterials: Biologically active fullerene derivatives. Srp. Arh. Celok. Lek. 144, 222-231. Buerki-Thurnherr, T., Mandach, U., Wick, P., 2012. Knocking at the door of the unborn child: Engineered nanoparticles at the human placental barrier. Swiss Medical Weekly 142, w13559.
Cabuzu, D., Ciija, A., Puiu, R., Grumezescu, A., 2015. Biomedical applications of gold nanoparticles. Curr. Top. Med. Chem. 15(16), 1605-1613. Creasy, D., Bube, A., Rijk, E., Kandori, H., Kuwahara, M., Masson, R., Nolte, T., Reams, R., Regan, K., Rehm, S., Ro-gerson, P., Whitney, K., 2012. Proliferative and nonprolif-erative lesions of the rat and mouse male reproductive system. Toxicol. Pathol. 40(6), 40S-121S. Dreaden, E., Alkilany, A., Huang, X., Murphy, C., El-Sayed, M., 2011. The golden age: Gold nanoparticles for biomedi-cine. Chem. Soc. Rev. 41(7), 2740-2779. Gao, G., Ze, Y., Zhao, X., Sang, X., Zheng, L., Ze, X., Gui, S., Sheng, L., Sun, Q., Hong, J., Yu, X., Wang, L., Hong, F., Zhang, X., 2013. Titanium dioxide nanoparticle-induced tes-ticular damage, spermatogenesis suppression, and gene expression alterations in male mice. J. Hazard. Mater. 258259, 133-143.
Han, J., Jeong, J.-K., Gurunathan, S., Choi, Y.-J., Das, J., Kwon, D.-N., Cho, S.-G., Park, C., Seo, H., Park, J., Kim, J., 2016. Male- and female-derived somatic and germ cell-specific toxicity of silver nanoparticles in mouse. Nanotoxicology 10(3), 361-373.
Helena, C., Toporikova, N., Kalil, B., Stathopoulos, A., Pogreb-na, V., Carolino, R., Anselmo-Franci, J., Bertram, R., 2015. KNDy neurons modulate the magnitude of the steroid-induced luteinizing hormone surges in ovariectomized rats. Endocrinology 156(11), 4200-4213. Kalynovskyi, V., Pustovalov, A., Grodzyuk, G., Andriushyna, N., Dzerzhynsky, M., 2016. Vplyv nanochastynok ta ioniv zolota na morfo-funkcionalnyi stan sim'janykiv statevonezrilyh shhu-riv [Testicular morpho-functional state of immature rats under the effect of gold nanoparticles and ions]. Visn. Kyiv Nat. Univ. im. Tar. Shev. Ser. Biol. 71(1), 23-26 (in Ukrainian). Kim, J.-E., Shin, J.-Y., Cho, M.-H., 2012. Magnetic nanoparti-cles: An update of application for drug delivery and possible toxic effects. Arch. Toxicol. 86(5), 685-700.
Li, W., Wang, F., Liu, Z., Wang, Y., Wang, J., Sun, F., 2013. Gold nanoparticles elevate plasma testosterone levels in male mice without affecting fertility. Small 9, 1708-1714.
Lu, X., Liu, Y., Kong, X., Lobie, P., Chen, C., Zhu, T., 2013. Nanotoxicity: A growing need for study in the endocrine system. Small 9, 1654-1671.
Lucas, B., Fields, C., Hofmann, M.-C., 2009. Signaling pathways in spermatogonial stem cells and their disruption by toxicants. Birth Defects Research. Part C, Embryo Today: Reviews 87(1), 35-42.
Matvienko, M.G., Pustovalov, A.S., Dzerzhinsky, M.E., 2013. Variety of functions and effects of kisspeptin. Biopolym. Cell 29(1), 11-20.
Melnik, E., Buzulukov, Y., Demin, V., Demin, V., Gmoshinski, I., Tyshko, N., Tutelyan, V., 2013. Transfer of silver nanoparticles through the placenta and breast milk during in vivo experiments on rats. Acta Naturae 5(3), 107-115.
Paxinos, G., Watson, C., 2007. The rat brain in stereotaxic coordinates 6th edition. Academic Press, London.
Pineda, R., Garcia-Galiano, D., Roseweir, A., Romero, M., Sanchez-Garrido, M.A., Ruiz-Pino, F., Morgan, K., Pinilla, L., Millar, R., Tena-Sempere, M., 2010. Critical roles of kis-speptins in female puberty and preovulatory gonadotropin surges as revealed by a novel antagonist. Endocrinology 151(2), 722-730.
Pizent, A., Tariba, B., Zivkovic, T., 2012. Reproductive toxicity of metals in men. Archives of Industrial Hygiene and Toxicology 63(Suppl. 1), 35-46.
Reyes-Esparza, J., Martínez-Mena, A., Gutiérrez-Sancha, I., Rodríguez-Fragoso, P., de la Cruz, G.G., Mondragón, R., Rodríguez-Fragoso, L., 2015. Synthesis, characterization
and biocompatibility of cadmium sulfide nanoparticles capped with dextrin for in vivo and in vitro imaging application. J. Nanobiotechnology 13, 83.
Shao, J., Griffin, R., Galanzha, E., Kim, J.-W., Koonce, N., Webber, J., Mustafa, T., Birls, A., Nedosekin, D., Zharov, V., 2013. Photothermal nanodrugs: Potential of TNF-gold nanospheres for cancer theranostics. Sci. Rep. 3, 1293.
Talebi, A., Khorsandi, L., Moridian, M., 2013. The effect of zinc oxide nanoparticles on mouse spermatogenesis. J. Assist. Reprod. Genet. 30(9), 1203-1209.
Thakur, M., Gupta, H., Singh, D., Mohanty, I., Maheswari, U., Vanage, G., Joshi, D., 2014. Histopathological and ultra structural effects of nanoparticles on rat testis following 90 days (chronic study) of repeated oral administration. J. Na-nobiotechnology 12, 42.
Wang, L., Chen, C., 2016. Pathophysiologic mechanisms of biomedical nanomaterials. Toxicol. Appl. Pharm. 299, 30-40.
Zakhidov, S., Pavliuchenkova, S., Marshak, T., Rudoi, V., De-ment'eva, O., Zelenina, I., Skuridin, S., Makarov, A., Khok-hlov, A., Evdokimov, I., 2012. Effect of gold nanoparticles on mouse spermatogenesis. Izv. Akad. Nauk Ser. Biol. 39(3), 279-287.
Zande, M., Vandebriel, R., Doren, E., Kramer, E., Rivera, Z., Serrano-Rojero, C., Gremmer, E., Mast, J., Peters, R., Holl-man, P., Hendriksen, P., Marvin, H., Peijnenburg, A., Bouwmeester, H., 2012. Distribution, elimination, and toxic-ity of silver nanoparticles and silver ions in rats after 28-day oral exposure. ACS Nano 6(8), 7427-7442.
Hadiumna do редкonегii 08.09.2016
