CC BY
67
УДК 616.915:378.147.31
Л.Р. Шостакович-Корецька, К1Р (лекщя, продовження)1
В. В. Маврутенков, А.В. Чергтець, 1.В. Будаева, О.М. Якутна, З.О. Чикаренко
ДЗ «Днтропетровська медична академiя» МОЗ Укра'ти» кафедра тфекцшних хвороб Дтпропетровськ, 49044, Украна
SE «Dnipropetrovsk medical academy Ministry of Health of Ukraine» Department of infectious diseases Dnipropetrovsk, 49044, Ukraine
Ключовi слова: Kip, ускладнення, дiагностика, терапiя, профшактика Key words: measles, complications, diagnosis, therapy, prophylaxis
Реферат. Корь (лекция, продолжение). Шостакович-Корецкая Л.Р., Маврутенков В.В., Чергинец А.В., Будаева И.В., Якунина О.М., Чикаренко З.А. Во второй части статьи приводится дифференциальный диагноз кори в различные периоды болезни. Обсуждается рутинная и подтверждающая лабораторная диагностика, включая цитологические, серологические и молекулярно-генетические методы. Даны критерии подозрительного, вероятного и подтвержденного случаев кори. Описаны принципы постановки диагноза согласно критериям ВОЗ. Рассмотрены осложнения кори согласно причине (вирусные и бактериальные), по разным системам, а также особенности осложнений у лиц высокого риска. Детально описаны осложнения кори со стороны центральной нервной системы. Подробно описан подход к лечению кори, включая показания для госпитализации, этиотропной терапии, четкие показания для назначения кортикостероидов и иммуноглобулинов, назначение витамина А с дозировками, лечение осложнений, показания для назначения антибиотиков и патогенетическая терапия. Также описано специфическое лечение осложнений со стороны центральной нервной системы. Обсуждаются активная и пассивная профилактика кори, противоэпидемические мероприятия, наблюдение пациентов после перенесенного заболевания и прогноз кори. В списке литературы указан 121 источник, включая статьи кириллицей, латиницей и электронные ресурсы.
Abstract. Measles (lecture, continuing). Shostakovych-Koretsraya L.R., Mavrutenkov V.V., Cherhinets A.V., Budayeva I.V., Yakunina O.M., Chykarenko Z.A. The second part of the article discusses differential diagnosis during different measles periods. Routine and confirmatory laboratory diagnosis, including cytological, serological and molecular genetic methods is outlined. Criteria of suspected, probable and proved diagnosis of measles cases are provided. Principles of diagnosis formulation according to WHO criteria are described. Complications of measles according to cause (viral and bacterial), by different systems and particularities in high risk patients are considered. Complications of measles from central nervous system are described in details. Therapeutic management of measles is described in details, including indications for hospital admission, etiotropic therapy, strict indications for steroids and immunoglobulins prescription, vitamin A in dosages, therapy of complications, indications for antibiotics usage and other pathogenetic therapy. Specific therapy of measles complications from central nervous system is outlined. Active and passive immunization, anti-epidemic activities, patient follow-up after episode of measles and disease prognosis are described. The literature reference list consists of 121 items, including Cyrillic, Latin articles and electronic resources.
Диференщальний д1агноз
Диференщальна дiагностика кору залежить вщ перюду захворювання. За визначенням ВООЗ, випадком кору повинне вважатися будь-яке захворювання, яке супроводжуеться лихоманкою, макуло-папульозним висипом, а також кашлем, риштом чи кон'юнктивггом [80].
Щд час продрому диференцшну дiагностику проводять з грипом, ГРВ1, особливо аденов> русною шфекщею, позаткарняною пневмошею,
1 - початок лекци див. № 3, Т. XVIII, 2013 р.
в окремих випадках - дебютом геморапчно! лихоманки, рикетсюзом, септицiемiею, стоматитом. Опорш симптоми: лихоманка, енантема, кон'юнктивгг, трахегг.
У стадп розпалу диференщальний дiагноз включае великий перелш вiруснi шфекци -краснуха, ентеровiруси, арбовiруси (геморапчш лихоманки, вiрус Захщного Ншу тощо), шфек-цшний мононуклеоз, парвовiрус В 19 (V хвороба), герпес вiрус 6 типу; мшробш шфекци -
вторинний сифшс, лептосшроз, ieрсинiоз, синдром токсичного шоку, хвороба Содоку («укус пацюка»), рикетсюзи, ерлiхiози; iмунопатоло-пчш захворювання - синдром Опвена-Джонсо-на, хвороба Кавасаю, червоний плаский лишай, колагенози [25].
Лабораторна дiагностика кору
Дiагноз кору, як правило, базуеться на тд-ставi клiнiки захворювання. Рутинш клiнiчнi дослiдження:
1. Загальний аналп кров1: лейкопенiя, вщ-носний лiмфоцитоз та вiдносна еозинофiлiя, ней-тропенiя, а також помiрне прискорення ШОС.
2. Загальний аналiз сечi - без суттевих змiн, iнодi спостерiгаються явища токсично! нефро-патп при тяжкому перебiгу (протеlнурiя, ци-лiндрурiя).
3. Бiохiмiчний анал1з кровг С - реактивний протеш та активнiсть прокальцитонiну при вiдсутностi бактерiальних ускладнень нормальнi або в 2-3 рази тдвищеш. Активнiсть аланш-трансамшази, аспартаттрансамiнази i креатин-фосфокiнази в межах норми.
4. Цитолопчне дослщження (пряма мшро-скопiя) мазкiв-вiдбиткiв з ротоглотки або харко-тиння виявляе типовi для кору багатоядернi велетенсью клiтини Вортена-Фiнкельдея, але слiд пам'ятати, що в перiод висипки щ клiтини зникають.
5. Серологiчнi методи шд час спалахiв кору проводяться рщко - при труднощах встановлення дiагнозу. При спорадичнiй захворюваностi щ дослiдження е обов'язковими для шдтвердження дiагнозу [65].
Сучаснi серологiчнi дослщження виконую-ться за допомогою методiв iмунохiмil, частiше -iмуноферментного анатзу (1ФА) [46].
При гострш шфекцп можуть спостерiгатися такi лабораторш ситуацп.
Найбiльш типова - наявшсть у кровi антитiл класу ^ М до вiрусу кору, при вщсутност специфiчних антитiл класу О.
Другий варiант, достатньо рiдкий - це вщ-сутнiсть у кровi хворого пiд час розпалу будь-яких специфiчних антитiл проти кору (так зване «серолопчне вiкно»). Але через 3 тижш («метод парних сироваток»), як правило, з'являються специфiчнi ^ О.
У деяких регюнах краши до цього часу застосовують «класичнi, аглютинацiйнi» серо-логiчнi методи - РТГА або РПГА, що визначають наявшсть iмунноl вiдповiдi оргашзму шляхом наростання титру антитiл у кровi в динамiцi, через 3 - 4 тижш в 4 та бшьше разiв.
6. Молекулярно-бюлопчш дослiдження -
це визначення РНК вiрусу кору в кровi, лшвор^ харкотиннi або бiопсiйному матерiалi методом ПЛР. За допомогою ПЛР визначають також генотип вiрусу, що дозволяе дослщити географда спалахiв та провести ешдемюлопчний мошто-ринг [85].
Принципи формулювання дiагнозу корi
Згiдно з рекомендащями ВООЗ, для клiнiч-ного визначення випадку кору застосовуються таю унiфiкованi критерп [65]:
- будь-який хворий з лихоманкою i поши-реною плямисто-папульозною висипкою (але не везикульозною екзантемою) у поеднаннi з одним iз таких симптомiв: кашель, ришт, кон'юнктивщ
- будь-який хворий, у якого медичний пра-цiвник пiдозрюе юр.
Епiдемiологiчне визначення випадку кору
- «Шдозрыий» - випадок гострого захворювання, при якому мае мюце один або деюлька типових клiнiчних ознак кору.
- «Вiрогiдний» - випадок гострого захворювання, який вщповщае стандартному визначенню «юр», i е епiдемiологiчний контакт з шшими «пiдозрiлими» або «пiдтвердженими» випадками кору.
- «Шдтверджений» - це лабораторно тд-тверджений випадок гострого захворювання, зокрема атиповi форми хвороби.
Епiдемiологiчний зв'язок визначаеться при безпосередньому контакт пацiента з хворим, у якого захворювання шдтверджене лабораторно i висипка з'явилась за 7-18 дшв до виникнення захворювання в контактного.
При спорадичнш захворюваностi лабораторному обстеженню тдлягають всi зареестрованi випадки кору, при виникненнi спалахiв - першi 3-5 випадкiв захворювання.
Дiагноз кору може бути вiдмiнений при не-гативних лабораторних дослiдженнях. Щц нешд-твердженим випадком розумiеться вщсутнють специфiчних протикорових антитiл класу М та антитш класу О, а також вщсутнють зростання титру антитш у 3 - 4 рази.
Ускладнення
При кору найбшьш часто виникають ускладнення з боку легенево!, нервово!, травно! систем та ЛОР-оргашв [31]. Ускладнення можуть бути зумовлеш безпосереднiм впливом самого вiрусу, внаслiдок мшробно! супершфекцп або розвитку iмунопатологiчних реакцiй [61].
Предикатами ускладнень при захворюванш на кiр е наявшсть у пащента: Т-клiтинного
13/ Том XVIII/ 4
5
iмунодефiциту будь-якого походження; атмен-тарно! бшково! гшотрофи; лiкувaння iмунодe-пресантами; BiK хворого - менше одного року або старше 20 роюв життя.
Ускладнення, зумовлeнi безпосередшм впли-вом вiрусу - це пгантокттинна iнтeрстицiaльнa пнeвмонiя, лaрингiт, стоматит, ентероколщ колiт, кeрaтокон'юнктивiт (у подальшому -слiпотa), гепатит, евстахит (у подальшому - глухота внаслщок склерозу евстах1ево! труби).
Через бaктeрiaльну супeрiнфeкцiю можуть ви-никнути пневмошя, сeрeднiй ексудативний отит, масто!дит, нома (анаеробна гангрена м'яких тканин рота). Найбшьш частими суперагентами е S. pneumoniae, H. influenzae type b, staphylococci.
Рiзномaнiтнi ураження центрально! нервово! системи (частота: 1 на 1000) спостертаються пе-реважно у пiдлiткiв та дорослих, включають: eнцeфaломiелiт, стовбурний енцефатт та ПСПС [64, 69].
Енцeфaломiелiт з'являеться через 2 тижнi тсля появи висипки й характеризуеться лихоманкою, судомами, порушенням свiдомостi [40, 45]. Виникае внаслщок перехресно! реакци вГрус-спeцифiчних aнтитiл з базисними проте!нами мiелiну.
На вiдмiну вщ eнцeфaломiелiту, стовбурний eнцeфaлiт i ПСПС виникають через мiсяцi та роки тсля перенесеного захворювання, i по-в'язaнi з довготривалою пeрсистeнцiею вiрусу в оргaнiзмi людини. Стовбурний енцефатт - це тяжке, часто фатальне захворювання, яке ви-никае у хворих на Т-клiтинний iмунодeфiцит. ПСПС виникае у дггей, якi перенесли юр у вiцi до 2 роюв. Це тяжке захворювання з повшьним пeрeбiгом, пiд час якого поступово попр-шуються когнiтивнi та моторш функци i може наступити смерть через 5-15 роюв пiсля перенесеного кору [50].
Л1КУВАННЯ
Лшування хворих на кiр у бшьшосп випaдкiв здiйснюеться переважно в домашшх умовах лiкaрeм загально! шмейно! практики [10, 67]. Показанням до лшування в шпитальних умовах можуть бути клшчш, eпiдeмiчнi та сощально-побутовi умови. Так, за клiнiчними ознаками до шпиталю рекомендуеться направляти:
- Дтей першого року життя,
- Пащенпв з тяжкими формами кору,
- При наявносп ускладнень,
- При пeрeбiгу у виглядi мшст-шфекци,
- Пaцiентiв з наявшстю коморбiдних стaнiв (iмунодeфiцит, системна тератя iмунодeпрe-сантами, гiпотрофiя тощо),
- При утруднeннi у визначенш дiaгнозу.
За eпiдeмiчними показаннями до шпиталю направляються хворi, якi мешкають у гурто-житках, перебувають на лшуванш в загальних соматичних вщдшеннях або перебувають на санаторному лшуванш тощо. За умов соцiaльно-побутового характеру до шпиталю спрямовують пащенпв, яким неможливо налагодити кват-фшовану медичну допомогу вдома, з родин або спшьнот з так званих «сощальних мaргiнaлiв»: наркомани, рeлiгiйнi секти, безпритульш тощо.
Як eтiотропний зашб лiкувaння в осiб вiком вщ 18 рокiв рекомендуеться застосовувати рiбa-вiрiн, показанням до його застосування е тяжи форми хвороби, превентивно у хворих з Гмуно-дефщггом або при нaявностi ускладнень - в> русно! пневмони або енцефал^у [12]. Препарат застосовуеться внутрiшньовeнно або у виглядi iнгaляцiй (при пневмони) у дозi 25-35 мг/кг/добу в два прийоми протягом тижня. У хворих на шдгострий коровий eнцeфaломiелiт внутрш-ньовенне застосування рiбaвiрiну може тривати 2-3 мiсяцi. При лшуванш ПСПС е клiнiчнi дослiджeння, що свiдчaть про eфeктiвнiсть ком-бшаци внутрiшньошлункового введення реком-бiнaнтного альфа-штерферону в дозi 3 млн МЕ двiчi на тиждень в поеднанш iз застосуванням 1зоприноз1ну або рiбaвiрiну [94, 102, 109]. Три-валють вказано! комбшовано! хiмiотeрaпil ПСПС залишаеться нез'ясованою i грунтуеться на клшчних ознаках eфeктивностi лiкувaння хвороби. О^м того, при тяжких формах кору або вГрусно! пневмони в поеднанш з терашею рiбaвiрiном рекомендуеться призначати гомоло-гiчний iмуноглобулiн для внутршньовенного застосування в стaндaртнiй дозi 400 мг/добу в одне введення, тривалютю до 5 дiб [89, 103].
При лшуванш постекзантемного меншгоенце-фaлiту рекомендуеться призначення глюкокорти-костеро^дав, бажано дексаметазону, в дозi 0,15 мг/кг кожш 6 годин внутршньовенно [11]. Тривaлiсть застосування глюкокортикостeроlдiв визначаеться за клiнiчними ознаками, насам-перед за наявшстю мозково! коми i «невролопч-ного дефщиту».
У дггей, якi зaхворiли на кiр, особливо при наявносп ознак гшотрофи або супутшх уражень очей (ксeрофтaльмiя), обов'язково призначаеться вгамш А (ретинол). Призначення вгамшу А у дорослих вiршуеться iндивiдуaльно виходячи з конкретно! ситуаци: пeрeбiг хвороби, нaявнiсть aлiмeнтaрно! гшотрофи, нaявнiсть захворювань очей, вщсутшсть протипоказань до застосування нaдмiрних доз препарату, наприклад, вaгiтнiсть. Рeкомeндовaнi ВООЗ дози та тривалють курсу вiтaмiну А для лшування кору в дтей нaвeдeнi в тaблицi 3.
Таблиця 3
Дози та тривалкть курсу вггамшу А у хворих на Kip [20]
Лшувальна доза та споаб застосування
BiK дитини
1-й день 11-й день у подальшому спойб застосування
< 6 м1сяц1в 50 000 МО 50 000 МО Додаткова доза через 2- Внутр1шньо одноразово
В1д 6 до 11 м1сяц1в > 12 мкящв 100000 МО 200000 МО 100000 МО 200000 МО 4 1ижи1 при наявност^ ксерофтальмй Внутршньо одноразово Внутр1шньо одноразово
Важливим компонентом лшування кору е нутрiцiативна пiдтримка хворого. При захворю-ванш на юр, при вiдсутностi обмежень, по-в'язаних з супутною печiнковою, нирковою не-достатнiстю або респiраторним дистрес-синд-ромом, не повинно бути обмежень у калоршност харчування та вмiстi проте!шв, особливо тварин-ного походження [107].
У бшьшосп випадкiв для шдтримки надежного водного балансу у хворих на юр достатньо орального прийому звичайно! рiдини. Пока-занням до внутрiшньовенного введення рiдини е тяжю або ускладненi форми кору та ознаки гшоволемп: спрага, гiпотензiя, тахiкардiя, зни-ження дiурезу та тургору шюри. Базовим розчи-нами для шфузи е кристало!ди.
Враховуючи, що кiр у бiльшостi випадюв е самолiмiтуючим захворюванням, при неусклад-неному або атиповому перебiгу шфекцшного процесу потреби в призначеннi пащентам рiз-ного походження iмуномодуляторiв та шших противiрусних засобiв немае. Терашя хворих на кiр у такому випадку складаеться з виконання ппешчних заходiв (часте провiтрювання при-мщень, постiльний режим протягом перiоду га-рячки, гiгiенiчнi заходи стосовно ротово! порож-нини та очей) та обмежено! кiлькостi лiкiв. Так, у разi виникнення лихоманки застосовуються не-стерощт протизападьнi препарати (iбупрофен, парацетамол, метамiзол, у дорослих - ацетилса-лiцилова кислота) та фiзичнi методи зниження температури тiла; при нежит - судинозвужуючi або гiперосмолярнi препарати; при наявност кашлю - мукол^ики.
Антибактерiальна терапiя у хворих на юр призначаеться виключно при виникненш мшроб-но! супершфекцп i ш в якому разi не повинна застосовуватися як «рутинний» захiд.
Профилактика та пpотиепiдемiчнi заходи
Кiр належить до «керованих iнфекцiй», тому що проти вiрусу кору iснуе високоефективна вакцина, яка мютить живий атенуйований вiрус. Штам вiрусу, якiй мютить вакцина, залежить вiд
виробника: Л-16 (Леншград), Едмонтон або Швартц. Вакцини проти кору виробляються у ви-глядi моно- та асоцiйованих вакцин, наприклад, вiрусiв кору, епiдемiчного паротиту та краснухи (КПК). Оргашзащя iмунопрофiлактики шфек-цiйних хвороб закрiплена на державному рiвнi Законом «Про захист населення вщ iнфекцiйних хвороб» [7]. Безпосередня оргашзащя iмунопро-фiлактики шфекщйних хвороб у державi регла-ментуеться Наказом МОЗ Украши № 595 вщ 16.09.2011 р. «Про порядок проведення проф> лактичних щеплень в Укрш'ш та контроль якостi й обпу медичних iмунобiологiчних препаратiв». Зпдно з Наказом № 595, ушм дiтям у вiцi вiд 12 мюящв, якi не мають протипоказань до отри-мання живих вакцин, призначаеться щеплення КПК. Ревакцинащя КПК вакциною виконуеться ушм дiтям у 6 роюв напередоднi вступу до школи. Слiд пiдкреслити, що вживання вiтамiну А пiд час щеплення не мае негативного впливу на формування специфiчноl iмунноl вiдповiдi [8].
У разi виявлення хворого або спалаху на кiр в оргашзованих колективах лiкар разом з лшарем-епiдемiологом територiальноl санiтарно-епiде-мюлопчно! станцil розробляють план протиепi-демiчних заходiв та проводять епiдемiологiчне розслщування, яке передбачае [35]:
- максимально можливу iзоляцiю групи (кла-су) вщ iншого колективу на 21 день;
- заборону приймання не щеплених осiб i осiб без довщки про щеплення, про перенесене захворювання на кiр на термш карантину;
- установлення щоденного медичного нагляду за особами, якi знаходились протягом 21 дня у контакп з хворим на юр;
- медогляд ошб, якi перебували в контакп з хворим на юр, установлення часу спiлкування з хворим, а також оцшювання iмунного статусу й наявност захворювання на юр в анамнезi;
- вакцинацiю контактних осiб у вiцi вiд 12 м> сяцiв до 30 роюв, яю не хворiли на юр, не щепленi проти кору (не мають документально тдтверджених вiдомостей про щеплення) не
13/ Том XVIII/ 4
7
шзшше 72 годин з моменту виявлення першого хворого;
- пащентам, яким протипоказано щеплення живими вакцинами: особи з Т-клгтинним iму-нодефiцитом, вагiтнi, дiти першого року життя -у першi 5 дшв вiд початку контакту проводиться пасивна iмунiзацiя. Для цього в Укра!ш при-значаеться нормальний iмуноглобулiн людини внутрiшньом'язово в дозi 1,5 - 3 мл залежно вщ вiку та стану здоров'я [75];
- поточна та заключна дезшфекщя в осе-редках шфекци не проводиться.
Диспансерне спостереження
Пащенти, яю перехворiли на неускладнений кiр, шдлягають спостереженню лiкарем загально!
практики (шмейним лiкарем, терапевтом або педiатром) протягом мюяця, причому додаткових лабораторних або шструментальних дослiджень у цьому випадку не потрiбно. У разi ускладнень термiн та обсяг клiнiко-лабораторних обстежень регламентуеться характером патологiчних станiв, що сформувались внаслiдок захворювання на юр. Проведення проби Манту та планово! активно! iмунiзацi!, окрiм екстрених випадюв, наприклад, профiлактики сказу або правця, вiдкладаеться термiном на один мюяць. Щеплення перехво-рiлих на юр проти кору е не лише неефективним, але й небезпечним.
Прогноз
У разi вщсутност ускладнень - сприятливий.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Актуальш питання вакцинопрофшактики ш-фекцшних хвороб у дтгей / 1.С. См1ян, Л.А. Волянсь-ка, 1.Л. Горшня, Л.1. Чернишова [та ш.] -Тернопшь: Укрмедкнига, 2001. - 144 с.
2. Англо-Укранський шюстрований медичний словник Дорланда. В 2-х т. Т.2. - Льв1в: НАУТ1ЛУС, 2002. — 2688 с.
3. Анджапаридзе О.Г. Краснуха. Библиотека практического врача / О.Г. Анджапаридзе, Г.И. Червонский. - М.: Медицина, 1975 . - 101 с.
4. Арнаудов Г. Д. Медицинская терминология на пяти языках [пер. с болгар. проф. В.В. Завьялова]. -София: Медицина и физкультура, 1964. - 1029 с.
5. Беляева Т.В. Корь / Т.В. Беляева // Тропические болезни: учебник / под ред. Е.П. Шуваловой. -СПб.: ЭЛБИ-СПб, 2004. - С. 109 - 119.
6. Болезни плода, новорожденного и ребенка (Нозология, диагностика, патологическая анатомия) / Е.Д. Черствой, Г.И. Кравцова, Г.И. Лазюк, З.Н. Бра-гина [и др.] - Минск: Вышэйшая школа, 1991. - 477 с.
7. Ведение ребенка с серьезной инфекцией или тяжелыми нарушениями питания. Руководство по уходу в стационарах первого уровня в развивающихся странах. - Geneva: WHO, 2000; ресурс: http://whqlibdoc.who. int/hq/2000/WH0_FCH_CAH_ 00.1_rus_pp.1-100.pdf
8. Верховна Рада Укра!ни; Закон ввд 06.04.2000 № 1645-III «Про захист населення ввд шфекцшних хвороб»; ресурс: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/ 1645-14
9. ВОЗ и ЮНИСЕФ объединили свои усилия для борьбы с корью. WHO; режим доступу: http://www.antibiotic.ru/ index.php?article=376
10. Говорухина М.В. Серологическая диагностика кори в период элиминации: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук / М. В. Говорухина.- Ростов-на-Дону, 2008. - 26 с.; режим доступу: http://gabrich.ru/files/pdf/gmv.pdf
11. Державний формуляр лшарських засобiв. Ви-пуск другий / ДП «Державний фармаколопчний центр» МОЗ Украни. - К., 2010.
12. Д1агностика терашя i профшактика шфекцшних хвороб в умовах пол1клш1ки / за ред. М.А. Анд-рейчина. - 2-ге вид., перероб. i доп. - Льв1в: Вид-во "Медична газета Укра!ни", 1996. - 352 с.
13. Ершова И.Б. Корь (клиника и патогенез) / И.Б. Ершова.- Луганск: Изд-во. ЛГУ, 1997.- 286 с.
14. Закстельская Л.Я. Семейство Paramyxoviridae / Л.Я. Закстельская, В.М. Зайдес // Общая и частная вирусология. Руководство / под ред. В.М. Жданова, С.Я. Гайдамовича. В 2-х т. - М.: Медицина, 1982. -Т.1. - С. 205 - 212.
15. Инициатива по борьбе против кори, режим доступу: http://www.who.int/immunization/ newsroom/ FS_Mealses_initiative_RUS.pdf; ВОЗ/ Вопросы здравоохранения. Корь; режим доступу: http://www.who.int/ topics/measles/ru/
16. 1нфекцшни хвороби: шдручник / за ред. проф. О. А. Голубовсько!. - К.: Медицина, 2011. - 765 с.
17. 1нфекцшш хвороби в дггей: шдручник / С.О. Крамарьов, О.Б. Надрага, Л. В. Пипа [та ш.]; за ред. проф. С.О. Крамарьова, О.Б. Надраги. - К.: ВСВ «Медицина», 2010. - 392 с.
18. Кейт Дж. Д. Секреты лечения детских инфекций / Дж. Д. Кейт, Т.Е. Заутис [ пер. с англ.]. - М.: БИНОМ, 2007. - 416 с.
19. Класифжащя шфекцшних i паразитарних хвороб / М.А. Андрейчин, А.О. Руденко, О.Л. 1вахов, М.Д. Чемич. - Тернопшь: Укрмедкнига, 2002. - 144 с.
20. Коровий енцефалгт: дискусп та роздуми / В.С. Копча, 1.С. 1щук, С.Ю. Голик, Л.С. Надал [та ш.] // 1нфекцшни хвороби. - 2012. - № 1. - С. 88 - 92; ресурс: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/ InfKhvor/ 2012_2/17.pdf
21. Корь. ВОЗ. Европейский региональное бюро; ресурс: http://data.euro.who.int/cisid/?TabID=297488
22. Корь // Возианова Ж.И. Инфекционные и паразитарные болезни. В 3 т. - К.: Здоров'я, 2008. - Т.1. - C. 249 - 276.
23. Корь (Morbilli). Руководство по инфекционным болезням у детей / под ред. С.Д. Носова // С.Д. Носов, Л.В. Ливанов.. - М.: Медицина, 1980. - С. 169 -198.
24. Kip / Крамарьов С.О. // 1нфекцшш хвороби в дней: пвдручник / за ред. проф. С.О. Крамарьова. - К.: МОР1ОН, 2003. - С. 83 - 93.
25. Крамарев С.О. Kip / С.О. Крамарев // Здоровье ребенка. - 2006.- № 3(3); ресурс: http://pediatric. mif-ua.com/archive/issue-846/article-896/
26. Крамарев С.О. Kip (клЫчна лекщя) / С.О. Крамарев // Омейна медицина. - 2008. - №4. - C. 41-43.
27. Крамарев С.О. Проблемт питання шфекцшних хвороб в УкраМ // Здоров'я Ура!ни. - 2007. - № 2 (1). - C 7 - 8; режим доступу: http://health-ua.com/articles/1600.html
28. Матеpiали до УкраГнсько!' медично! термшо-логи / тд ред. д-ра медицини М. Галина та проф. О. Корчак-Чепуршвського. - К., 1920. - 192 с.
29. Неверов А.А. Изучение генетических свойств вирусов кори и паротита: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. биол. наук / А.А. Неверов. -Кольцово, 2006. - 27 с.
30. Нисевич Н.И. Инфекционные болезни у детей: учебник / Н.И. Нисевич, В.Ф. Учайкин. - М.: Медицина, 1990. — 624 с.
31. О введении в действие санитарно--эпидемиологических правил СП 3.1.2952-11 «Профилактика кори, краснухи и эпидемического паротита». Санитарные правила. Роспотребнадзор; ресурс: http://ros-potrebnadzor. ru/documen/pravila
32. Об эпидситуации по кори в странах Европейского региона / Пресс-релиз, Роспотребнадзор, 2011; режим доступу:http://rospotrebnadzor.ru/c/ journal/ view_a rticle_content?groupId=10156&articleId=439739&version =1.0
33. Шдсумки науково-практично! конференций з питань додатково! iмунiзацü проти кору та краснухи в УкраМ // Здоров'я Ура!'ни. - 2009.- № 3 - C. 16; режим доступу: http://health-ua.com/articles/3429.html
34. Подолюк О.О. Особливосп переб^ та характер ускладнень кору у дорослих : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук / О.О. Подолюк. - К., 2009. - 20 с.
35. Про затвердження 1нструкцп щодо оргаш-зацп епiдемiологiчного нагляду за кором. Наказ МОЗ Украгни № 188 вед 17.05.2005 р.- К.; режим доступу: http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=4776
36. Про затвердження Пpотоколiв дiагностики та лшування iнфекцiйних хвороб у дгтей: Наказ МОЗ Укра!ни № 354 // Зб. нормативно-директивних доку-ментiв з охорони здоров'я.- К., 2004.- №42.- С. 89-122.
37. Про порядок проведення профшактичних щеплень в Укpаíнi та контроль якосп й обiгу медичних iмунобiологiчних пpепаpатiв: Наказ МОЗ Укра!ни. № 595 вiд 16.09.2011 р. - К., 2011.
38. Про проведення в УкраМ додатково! Гмуш-зацп проти кору та краснухи у 2008 р. Наказ МОЗ Ук-ра!ни № 213 ввд 18.04.2008: К.; режим доступу: http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=8123
39. Распространение генотипа вируса кори в Европейском регионе ВОЗ в 2006 году/ Бюллетень по кори и краснухи ВОЗ, август 2006, режим доступа: http ://data.euro.who.int/cisid
40. Ролак Л.А. Секреты неврологии / Л.А. Ролак [пер. с англ.];под ред. проф. О.С. Левина. - М.: Изд-во БИНОМ, 2008. - 584 с.
41. Руководство ВОЗ по лабораторной диагностике кори и краснухи. Вторая редакция. Женева. ВОЗ; ресурс: http ://www. who. int/immunization_monitoring/ LabManualFinalRussianV.pdf
42. Руководство по эпидемиологическому надзору за корь, краснухой и синдромом врожденной краснухи в Европейском регионе, 2010, режим доступу: http://www.euro.who.int/__data/assets/ pdf_file/ 0017/ 126422/e93035R.pdf
43. Совместный выпуск новостей Американского общества Красного Креста / ЦББ / Фонда ООН / ЮНИСЕФ / ВОЗ; режим доступу: http://www.who.int/ mediacentre/news/releases/2009/measles_mdg_20091203/ru/
44. Справочник по применению бактерийных и вирусных препаратов / под ред. проф. С.Г. Дзагурова и д.м.н. Ф.Ф. Резепова.- М.: Медицина, 1975. - 223 с.
45. Ураження центрально! нервово! системи при шфекцшних захворюваннях у дгтей: навч. поаб. / Л.Р. Шостакович - Корецька, Л.А. Дзяк, 1.В. Будаева, В.В. Маврутенков [та ш.] ; за ред. Л.Р. Шостакович-Корецько!, Л.А. Дзяк. - Д.: АРТ-ПРЕС, 2004. - 284 с.
46. Федотов В.П. Дерматовенеролойя: навч. поаб. / В.П. Федотов, А.Д. Дюдюн, В.1. Степаненко; за ред. В.П. Федотова, А.Д. Дюдюна, В.1. Степаненка. - Д., К., 2008. - 600 с.
47. Фролов А.Ф. Персистенция вирусов (механизмы и клинико-эпидемиологические аспекты) / А.Ф. Фролов.- Винница: Изд-во Винниц. гос. мед. унта им. Н.И. Пирогова, 1995. - 233 с.
48. Цинзерлинг А.В. Современные инфекции. Патологическая анатомия и вопросы патогенеза: Руководство / А.В. Цинзерлинг, В.А. Цинзерлинг. -СПб.: СОТИС, 2002. - 352 с.
49. Черкасский Б. Л. Руководство по общей эпидемиологии / Б. Л. Черкасский. - М.: Медицина, 2001. - 560 с.
50. Шоробура М. Вторинш енцефалгти у прак-тищ клМциста / М. Шоробура, Ю. Матвiенко // Медицина свгту. - 2012. - №9; ресурс: http://msvi-tu.com/ archive/ 2012/september/article-1.php
51. Элиминация кори и краснухи и предупреждение врожденной краснушной инфекции. Стратегический план Европейского региона ВОЗ 2005 -2010 гг. - Женева: ВОЗ, 2005, режим доступу: http ://www.euro .who. int/__data/assets/pdf_file/0019/790 30/E87772R.pdf
52. Amy C. Portmore. Parvoviruses (erythema infec-tiosum, aplastic crisis) / Amy C. Portmore // Principles and Practice of Infectious Diseases/ Ed. by Mandell G.L., Bennett J.E., Dolin R.- 4th ed.- N.Y.: Churchill Living-stone,1995. -Vol. 2. - P. 1439 - 1446.
53. Bannister B.A. Measles (Rubeola) / B.A. Bannister // Infectious Diseases / еd. 2th; еd. J. Cohen. - Mos-by, Edinburgh, London, New York, Oxford, Philadelphia, St Louis, Sydney, Toronto, 2004. - Р.119 - 122.
54. Becker J. Update on rheumatic manifestations of infectious diseases / J. Becker, K. L. Winthrop // Current Opinion Rheumatology. - 2010. - Vol. 22. - Р. 72 -77.
55. Black F.L. Measles // Viral Infections of Humans. Epidemiology and Control / Ed. by A.S. Evans,
13/ Том XVIII/ 4
9
R.A. Kaslow. - 4th. - NY.: Plenum Publishing Corpotion, 1997 - P. 507 - 531.
56. Bellini W.J. Measles and Rubella viruses I W.J. Bellini, J.P. Icenogle II Manual of clinical microbiology I еd. by P.R. Murray, E. Jo Baron, J. H. Jorgensen ^t al.]. 9th. - Washington: ASM Press, 2007. - Vol.2. - P. 1378 - 1392.
57. Brodie H.R. Immunization with Live Measles Virus Vaccine I Le J. de L'association medicale canadienne. - 1963. - Vol. 89, Nii. - P. 533 -536; режим доступу: http:IIwww.ncbi.nlm.nih.govIpmcIarticlesI PMC1921818I pdfI canmedaj01013-0002.pdf
58. Cann A.J. Principles of Molecular Virology I A.J. Cann. - 4th. - San Diego: Elsevier Academic Press, 2005. - 315 p.
59. Centers for Disease Control and Prevention (CDC). Measles pneumonitis following M-M-R vaccination of a patient with HIV infection II MMWR Morb. Mortal. Wkly. Rep.- 1996. - Vol.45.- P. 603.
60. Ciro A. DeQuadres, MeaslesI Ciro A. DeQuad-res, B.S. Hersh, J.K. Andrus II Tropical Infectious Diseases. Principles, Pathogens & Practic I R.l. Guerrant, D.H. Walker, P.F. Weller. - е±2Л.. - Elsevier, 2004. - P. 578-585.
61. Complications of Measles. Measles (Rubeola). CDC; ресурс: http:IIwww.cdc.govImeaslesI aboutI com-plications.html
62. Controlling Infectious Diseases. Population Bulletin. - 2006. -Vol.61, № 2; режим доступу: http:IIwww.prb.orgI pdf06I61.2infectiousdiseases.pdf
63. Early loss of measles antibodies after MMR vaccine among HIV-infected adults receiving HAART I P.F. Belaunzarán-Zamudio , M.L. García-León , R.M. Wong-Chew [et al.] II Vaccine. - 2009. - Vol.27, N50. -P.7059 - 7064.
64. Enders G. Paramyxoviruses: Measles virus I G. Enders II Medical Microbiology. - еd. 4th; еd. Baron S. -University of Texas Medical Branch at Galveston,1996.; pежим доступу: http:IIwww.ncbi.nlm.nih.govI booksI NBK8461I#A3161ht
65. Exanthematous Viral Diseases. Measles I L. Belazarian, M. E. Lorenzo, N. C. Pace, S. M. Sweeney fct al.] II Fitzpatrick's Dermatology in General Medicine I K. Wolff, L. A. Goldsmith, S. I. Katz fct al.]. - 7th Ed. Fitzpatrick's Dermatology in General Medicine. -McGraw-Hill, 2008. - P. 1851 - 1854.
66. Ferry J.A. Reactive Lymph Nodes and Castle-man Disease. Hematopathology I J. A. Ferry; ed. Eric D. Hsi. - ed. 2th. - Elsevier, 20i2. - i60 p.
67. Fontaine B. Subacute sclerosing leukoence-phalitis. Orphanet, October 2008; ресурс: http:II www.orpha.netI consorIcgi-binIDisease_Search.php?lng= EN&data_id= 884& Disease_Disease_ Search_disease Group =--van-Bogaert
68. Foster A. Corneal ulceration, measles, and childhood blindness in Tanzania I A. Foster, A. Sommer II Brit. J. Ophthalmology.- 1987. - Vol.71.- P. 331-343; ресурс: http:IIbjo.bmj.com/content/71I5I331.full.pdf
69. Garg R. K. Subacute sclerosing panencephalitis: Review I R. K. Garg II Postgrad. Med. J. - 2002. -Vol.78. - P. 63-70.
70. Gershon Anne. Measles (Rubeola) / Anne Ger-shon // Derived from Harrison's Principles of Internal Medicine.- еd. 17th -The McGraw-Hill Companies, 2011
- Р. 947-952.
71. Gershon A.A. Measles (Rubeola)/ A.A. Gershon // Principles and Practice of Infectious Diseases / еd. by Mandell G.L. , Bennett J.E. , Dolin R.- 6th ed.- N.Y.: Churchill Livingstone, Elsevier Inc., 2007. -Vol. 2.- P. 1519 - 1526.
72. Halsey N. A. Measles virus / N.A. Halsey // A Practical Giude to Clinical Virology. - 6th / ed. by I.R. Haaheim, J.R. Pattisson, R.S. Whitley. - Wiley, 2002. - P. 97 - 113.
73. HIV-1 infection in Zambian children impairs the development and avidity maturation of measles virus-specific immunoglobulin G after vaccination and infection / N. Nair , W.J. Moss , S. Scott [et al.] // J. Infect. Dis. - 2009. - Vol.200, N7. - P.1031-1038.
74. Ioachim's lymph node pathology / By H.L. Ioa-chim, L.J. Medeiros - 4ed.. - N.Y.: Lippincott Williams & Wilkins, 2008. - P. 97 - 99.
75. Isolation of measles virus at autopsy in case of giant cell pneumonia without rash / J.F. Enders, K. McCarthy, A. Mitus [et al.] // N. Engl. J. Med. - 1959. -Vol.261. - P. 875.
76. Kumar V. Robbins and Cotran: Pathologic Basis of Disease (+ CD-ROM) / V. Kumar, Abul Abbas, N. Fausto // Saunders Elsevier, 2005. - 1525 p.
77. Lamb R.A. Paramyxoviridae: The viruses and their replication / R.A. Lamb, G.D. Parks // Field's Virology / еd. D.M. Knipe, P.M. Howley, D. E. Griffin. - 5th ed. -Philadelphia: Lippencott-Williams&Wilkins, 2007. -P. 1449 - 1496.
78. Lidar M. The role of infection in inflammatory bowel disease: initiation, exacerbation and protection / Merav Lidar, Pnina Langevitz, and Yehuda Shoenfeld // IMAJ. - 2009 - Vol. 9 - P. 558-563; ресурс: http:// www. ima. org.il/ imaj/ar09sep-10.pdf
79. Mayo Clinic, Measles; режим доступу: -http://www.mayoclinic.com/health/measles/ DS00331/ DSECTION=complications
80. Measles Epidemiology and Prevention of Vaccine-Preventable Diseases. The Pink Book: Course Textbook. 12th Ed. Second Printing. CDC; ресурс: http:// www.cdc.gov/vaccines/pubs/pinkbook/meas.html
81. Measles mimicking HIV seroconversion syndrome: a case report / M. T. Chatterjee, M. Coleman, G. Brook, D. McCrea // J. Medical Case Reports.- 2010.-N4.
- P.41- 42; ресурс: http://www.jmedicalcasereports.com/ content/4/1/41
82. Measles, mumps, and rubella. The Fundamental Eradication Trinity; режим доступу: http:// www. brown.edu/Courses/Bio_160/Projects2000/MMR/Measles Pathogenesis
83. Measles (rubeola). Infectious Diseases Epidemiology & Surveillance. Department of Health. Melbourne, Victoria, Australia; режим доступу: http:// www.health.vic.gov.au/ideas/bluebook/measles
84. Measles: Questions and Answers. Information about the disease and vaccines. CDC, 2010; ресурс: http://www.immunize.org/catg.d/p4209.pdf
85. Measles Serology. CDC; ресурс: http://www. cdc.gov/ measles/lab-tools/serology.html
86. Measles—Transmission (Reservoirs of Infection). Emerging and Re-emerging Infectious Diseases; pe^HM gocryny: http://science.education.nih.gov/ supplements/ nih1/diseases/activities/activity5_measles-data-base2.htm
87. Morbilli. TheFreeDictionary; pe^HM gocryny: http://www.thefreedictionary.com/morbilli
88. New measles virus genotype associated with outbreak, China / Yan Zhang, Zhengrong Ding, Huiling Wang, Liqun Li [et al.] // Revista Romanä De Boli Infectioase. -2010. - Vol. XIII, N 2. - P. 80 - 83.
89. Oral Ribavirin Therapy for Subacute Sclerosing Panencephalitis / J. W. Ogle, P. Toltzis, W. D. Parker [et al.] // J. Infectious Diseases. - 1989. - Vol. 159, N 4. - P. 748 - 750.
90. Orenstein J.M. The Warthin-Finkeldey-type giant cell in HIV infection, what is it? / J.M. Orenstein // Ultrastruct Pathol. - 1998. - Vol.22, N4. - P. 293-303.
91. Outbreak of measles in Belarus, January-June 2006 / E.O. Samoilovich, M.A. Yermalovich, G.V. Se-meiko, E.I. Svirchevskaya [ et al. ] // Euro Surveill. Week. [Electronic resource]. - 2006. - Vol. 11, N7.; pecypc: http://www.eurosurveillance.org/ew/2006/060727.asp#3. - Date of access: 10.03.2009.
92. Pathorama. Institut für Pathologie. University of Basel; pecypc: http://alf3.urz.unibas.ch/pathopic/e/getpic-fra.cfm?id=3756
93. Principles of Virology. Vol. 1 / Molecular Biology / S.J. Flint, L.W. Enquist, V.R. Racaniello, F.M. Skal-ka. - 3th. - Washington: ASM Press, 2009. - 569 p.
94. Rawat K.J. Subacute Sclerosing Panencephalitis (SSPE) - A Preventable Disaster / K.J. Rawat, V.K. Kul-karni // Bombay Hospital J. -2010.- Vol. 52, N 1, - P. 102 - 104.
95. Rubin's Pathology: Clinicopathologic Foundations of Medicine. Ch.9. Viral Exanthems / ed. R. Rubin, D. Strayer, E. Rubin.- Sixth Edition. - N.Y.: Lippincott Williams & Wilkins, 2012. - P. 335 - 337.
96. Schneider-Schaulies S., V. ter Meulen. Principles & Practice of Clinical Virology/ ed. by A. J. Zuckermann, J. E. Banatvala, P. D. Griffiths [et al.]. - 6th.-. Oxford: UK: Wiley-Blackwell, 2009. - P. 533 - 560.
97. Screening random peptide libraries with SSPE brain-derived recombinant antibodies identifies multiple epitopes in the C-terminal region of the measles virus nucleocapsid protein / G. P. Owens, A. J. Shearer, Xi. Yu, Al. M. Ritchie [et al.] // J. Virol. -2006 - Vol.80, N24. -P.1212 -1230.
98. Selina S.P. Measles. pe^HM gocryny: http://eme-dicine.medscape.com/article/966220-overview# aw2aab6b2b5
99. Severe measles in immunocompromised patients / L.J. Kaplan , R.S. Daum , M. Smaron , C.A. McCarthy // JAMA. - 1992. - Vol. 267. - P. 1237 - 1241.
100. SLAM (CDw150) is a cellular receptor for measles virus/ Hironobu Tatsuo, Nobuyuki Ono, Kotaro Ta-naka, Yusuke Yanagi // Nature. - 2000. - Vol.406. - P. 893-897; pe^HM gocryny: tp://www.nature.com/nature/ journal/v406/n6798/full/406893a0.html
101. Specimens for Measles Virus Isolation or RT-PCR Detection. Measles (Rubeola). CDC; pecypc: http://www.cdc.gov/measles/lab-tools/rt-pcr.html
102. Subacute Sclerosing Panencephalitis: Results of the Canadian Paediatric Surveillance Program and review of the literature / C. Campbell, S. Levin, P. Humphreys [et al.] // BMC Pediatrics - 2005. - Vol.5, N47, pecypc: http://www.biomedcentral.com/1471-2431/5/47/
103. Subacute sclerosing panencephalitis (SSPE) associated with congenital measles infection / E. §im§ek, A. Öztürk, C. Yavuz, K. Kocabay // Turk. J. Pediatr .- 2005. - N47. - P. 58 - 62.
104. Suringa D.W. Role of measles virus in skin lesions and Koplik's spots / D.W. Suringa, L.J. Bank, A.B. Ackerman // N. Engl. J. Med. - 1970. - Vol. 283, N21. - P. 1139 - 1142.
105. Surveillance Guidelines for Measles, Rubella and Congenital Rubella Syndrome in the WHO European Region. - Copenhagen, WHO, 2009; pecypc: ttp://www. euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0018/79020/E93035.pdf
106. Strauss J.H. Viruses and Human Disease / J.H. Strauss, E.G. Strauss. - San Diego, California: Academic Press, 2002. - 383 p.
107. The child, measles and the eye. - Geneva: WHO, 2004; pecypc: http://www.who.int/immunization_deli-very/ interventions/ChildMeaslesEyeENG300.pdf
108. The Fifth WHO Global Measles and Rubella laboratory network meeting. Final summary and recommendations. - Geneva: WHO, 2007.; pe^HM gocryny: http://www.who.int/immunization_delivery/adc/measles/FIN AL_Summary__Recs_Global_LabNetmeeting_20Nov07.pdf
109. The Sanford guide to antimicrobial therapy / Ed. 42th. - 2012.
110. Vitamin A supplements: a guide to their use in the treatment and prevention of vitamin A deficiency and xerophthalmia (2nd ed.). - Geneva: WHO, 1997; pecypc: http://www.who.int/vaccines/en/vitamina.shtml
111. Warthin-Finkeldey-like cells in benign and malignant lymphoid proliferations / G. Delsol, M. Pra-dere, J.J. Voigt [et al.] // Histopathology. - 1982.- Vol.6, N4. - P. 451 - 465.
112. Warthin-Finkeldey-like giant cells in a patient with systemic lupus erythematosus / K.K. Kubota, J.J. Ta-mura, H.H. Kurabayashi, T.T. Yanagisawa [et al.]. // Hum. Pathol.- 1988.- Vol.19, N11. - P.1358 -1359.
113. White D. O. Medical Virology / D.O. White, F.J. Fenner. - 4th. - San Diego: Academic Press, 1994. -605p.
114. WHO criteria for measles elimination: a critique with reference to criteria for polio elimination / H. Kelly, M. Riddell, A. Heywood, S. Lambert // Eurosurveillance, Europe's J. Infect. Diseases Epidemiology, Prevention Control. - 2009. - Vol. 14, Issue 50, N17 ; pe^HM gocryny: http://www.eurosurveillance.org/ ViewArticle.aspx? ArticleId=19445
115. Yvonne A. Maldonado. Ch 227. Rubeola Virus (Measles and Subacute Sclerosing Panencephalitis) / Yvonne A. Maldonado // Principles Practice of Pediatric Infectious Diseases. - 3th ed / ed. S. S. Long. - Elsevier Inc., 2008. - P. 1122.
13/ TOM XVIII/ 4
11
REFERENCES
1. Smiyan IS, Volyans'ka LA, Gorishnya IL, Cher-nishova LI. Current issues of vaccine Infectious Diseases in Children. Ukrmedkniga. 2001:144.
2. English-Ukranskyy Dorland's Illustrated Medical Dictionary. NAUTILUS. 2002;2:2688.
3. Andzhaparidze OG, Chervonskiy GI. Rubella. Virtually doctor Library. Medicine. 1975:101.
4. Arnaudov GD. Medical terminology in five languages. Sofia, Health and Physical Education. 1964:1029.
5. Belyaeva TV. Measles. Tropical diseases: a textbook. «ELBI-Spb». 2004;109-19.
6. Cherstvoy ED, Kravtsova GI, Lazyuk GI, Bragina ZN. Disease of the fetus, newborn and child health (Nosology, diagnosis, pathological anatomy). High school. 1991;477.
7. Management of the child with a serious infection or severe malnutrition. Guidelines for care at the first referral level in developing countries. - Geneva: WHO. 2000. Mode of access: http://whqlibdoc.who.int/ hq/2000/WHO_FCH_CAH_00.1_rus_pp.1-100.pdf
8. Parliament of Ukraine, the Law of 06.04.2000 № 1645-III «On protection of population against infectious diseases". Mode of access: http://zakon3.rada. gov.ua/ laws/show/1645-14
9. WHO and UNICEF have joined forces to fight measles. WHO. Mode of access: http://www.antibio-tic.ru/ index.php?article=376
10. Govorukhina MV. Serological diagnosis of measles elimination period: avtoreferativnaya thesis for the degree of Candidate of Medical Sciences. 2008:26. Mode of access: http://gabrich.ru/files/pdf/gmv.pdf
11. State Form drugs. PE "State Pharmacological Center" Health of Ukraine. 2010;2.
12. Diagnosis treatment and prevention of infectious diseases in clinics. Publishing "Medical Newspaper Ukraine". 1996;2:352.
13. Ershova IB. Measles (clinic and pathogenesis). Publ. LSU. 1997:286.
14. Zakstel'skaya LYa, Zakstel'skaya LYa, Zaydes VM, Zhdanova VM, Gaydamovicha SYa. Family Paramyxoviridae. General and private virology. Guide. Medicine. 1982;1:205-12.
15. Initiative on a fight against a measles. Mode of access: http://www.who.int/ immunization/ newsroom/ FS_Mealses_initiative_RUS.pdf; WHO / Questions of health protection. Measles. Mode of access: http:// www.who.int/ topics/measles/ru/
16. Infectious diseases: a textbook. Medicine. 2011:765.
17. Kramar'ov SO, Nadraga OB, Pipa LV. Infectious diseases in children: a textbook.red. VSV «Medicine». 2010;392.
18. Keyt DzhD, Zautis TE. Secrets of Childhood Infections. BINOM. 2007;416.
19. Andreychin MA, Rudenko AO, Ivakhov OL, Chemich MD. Classification of infectious and parasitic diseases. Ukrmedkniga. 2002:144.
20. Kopcha VS, Ishchuk I.S, Golik EYu, Nadal LS. Measles's encephalitis: discussion and reflection.
Infectious Diseases . 2012;(1):88-92. Mode of access:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/InfKhvor/201
2_2/17.pdf
21. Measles. WHO. The European Regional Office. Mode of access: http://data.euro.who.int/ cisid/ ?TabID= 297488
22. Vozianova ZhI. Measles. Infectious and parasitic diseases. Health. 2008;1:249-76.
23. Nosov SD, Livanov LV. Morbilli. Guidelines for Infectious Diseases in Children. Meditsina. 1980:169-98.
24. Kramar'ov SO. Measles. Infectious diseases in children: a textbook. MORION. 2003:83-93.
25. Kramarev S.O. Measles. «Child health». 2006;3(3). Mode of access: http://pediatric.mif-ua.com/ archive/issue-846/article-896/
26. Kramarev SO. Measles (clinical lecture). Family Medicine. 2008;4:41-3.
27. Kramarev SO. Issues of infectious diseases in Ukraine. Health of Ukraine. 2007;2(1)7-8. Mode of access: http://health-ua.com/articles/1600.html
28. Galina M, Korchak-Chepurkivs'kogo O. Materials for Ukrainian medical terminology. 1920:192.
29. Neverov AA. Study of the genetic properties of measles and mumps: avtoreferativnaya thesis for the degree of candidate of biological sciences. Kol'tsovo. 2006:27
30. Nisevich NI, Uchaykin VF. Infectious diseases in children: a textbook. Medicine. 1990:624
31. On implementation of the sanitary-epidemio-logical rules JV 3.1.2952-11 "Prevention of measles, mumps and rubella." Sanitary Regulations. CPS. Mode of access: http://rospotrebnadzor.ru/documen/pravila
32. On the epidemic situation of measles in the European Region. Press release, the CPS. 2011. Mode of access: http://rospotrebnadzor.ru/c/journal/ view_article _content? groupId= 10156&articleId= 439739&version=1.0
33. The results of the conference for additional immunization against measles and rubella in Ukraine. Health Urayiny. 2009;3:16. Mode of access: http: //health-ua.com/ articles/3429.html
34. Podolyuk OO. Features of the course and nature of complications of measles in adults: avtoreferatyvna thesis for the degree of candidate of medical sciences. 2009:20.
35. On Approval of the Regulations on the organization of epidemiological surveillance of measles. Order of the Ministry of Health of Ukraine № 188 from 17.05.2005 year. Mode of access: http://mozdocs.kiev.ua/ view.php?id=4776
36. On approval of protocols for diagnosis and treatment of infectious diseases in children: MOH of Ukraine № 354. Collection of policy papers on health 2004;42:89-122.
37. On the order of vaccination in Ukraine and quality control and circulation of medical immuno-biological preparations: MOH Ukraine. № 595 from 16.09.2011.
38. Ukraine to hold additional immunization against measles and rubella in 2008 MOH Ukraine № 213 from
18.04.2008. Mode of access: http://mozdocs.kiev.ua/ view.php?id=8123
39. Motion of the genotype of measles virus in the WHO European Region in 2006. Bulletin of WHO measles and rubella, August 2006. Mode of access: http://data.euro.who.int/cisid.
40. Rolak LA. Secrets of neurology. Publ BINOM. 2008:584.
41. WHO Guidelines for the laboratory diagnosis of measles and rubella. The second edition. Geneva. WHO. Mode of access: http://www.who.int/immunization _monitoring/ LabManualFinalRussianV.pdf
42. Guidelines for surveillance of measles, rubella and congenital rubella syndrome in the European Region, 2010. Mode of access: http://www.euro.who.int/ _data/assets/pdf_file/0017/126422/e93035R.pdf
43. Joint News Release of the American Red Cross / CDC / UN Foundation / UNICEF / WHO. Mode of access: http://www.who.int/ mediacentre/news/releases/ 2009/ measles_mdg_20091203/ru/
44. Dzagurova SG, Rezepova FF. Guide to the use of bacterial and viral agents. Medicine. 1975:223.
45. Shostakovich - Korets'ka LR, Dzyak LA, Budaeva IV, Mavrutenkov VV. Central nervous system in infectious diseases in children: a tutorial. 2004;284.
46. Fedotov VP, Dyudyun AD, Stepanenko VI. Dermatovenereology: Tutorial. 2008:600.
47. Frolov AF. Persistence of viruses (The mechanisms and clinical and epidemiological aspects). Publisher Vinnitsa State Medical University. NI Pirogov. 1995:233.
48. Tsinzerling AV, Tsinzerling VA. Modern infection. Pathological anatomy and the pathogenesis Guide. SOTIS. 2002:352.
49. Cherkasskiy BL. Guidance on the general epidemiology. Medicine. 2001;560.
50. Shorobura M, Matvienko Yu. Secondary encephalitis in practice clinician. "World Medicine". 2012;9. Mode of access: http://msvitu.com/ archive/2012/ september/article-1.php
51. Eliminating measles and rubella and preventing congenital rubella infection. The Strategic Plan of the European Region of WHO 2005 - 2010 years. WHO., 2005. Mode of access: http://www.euro.who.int/ _data/assets/pdf_file/0019/79030/E87772R.pdf
52. Amy C. Portmore. Parvoviruses (erythema infectiosum, aplastic crisis). Principles and Practice of Infectious Diseases. Churchill Livingstone. 1995;2(4):1439-46.
53. Bannister BA. Measles (Rubeola). Infectious Diseases. 2004;2:119-122.
54. Becker J, Winthrop KL. Update on rheumatic manifestations of infectious diseases. Current Opinion in Rheumatology. 2010;22:72-7.
55. Black FL. Measles. Viral Infections of Humans. Epidemiology and Control. Plenum Publishing Corpotion. 1997;4:507-31.
56. Bellini WJ, Icenogle JP. Measles and Rubella viruses. Manual of clinical microbiology. ASM Press. 2007;2(9):1378-92.
57. Brodie HR. Immunization with Live Measles Virus Vaccine. Le J. de L'association medicale canadienne. 1963;89(11):533-6. Mode of access: http://
www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1921818/pdf/ca nmedaj01013-0002.pdf
58. Cann AJ. Principles of Molecular Virology. Elsevier Academic Press. 2005;4:315.
59. Centers for Disease Control and Prevention (CDC). Measles pneumonitis following M-M-R vaccination of a patient with HIV infection. MMWR Morb. Mortal. Wkly. Rep. 1996;45:603.
60. DeQuadres CA, Hersh BS, Andrus JK. Measles Tropical Infectious Diseases. Principles, Pathogens & Practic. Elsevier, 2004;2:578-85.
61. Complications of Measles. Measles (Rubeola). CDC. Mode of access: http://www.cdc.gov/measles/ about/complications.html
62. Controlling Infectious Diseases. Population Bulletin. 2006;61(2). Mode of access: http:// www.prb.org/ pdf06/61.2infectiousdiseases.pdf
63. Belaunzarán-Zamudio PF, García-León ML, Wong-Chew RM. Early loss of measles antibodies after MMR vaccine among HIV-infected adults receiving HAART. Vaccine. 2009;27(50):7059-64.
64. Enders G. Paramyxoviruses: Measles virus. Medical Microbiology. University of Texas Medical Branch at Galveston. 1996;4. Mode of access: http:// www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK8461/#A3161ht
65. Belazarian L, Lorenzo ME, Pace NC, Sweeney SM, Wolff K, Goldsmith LA, Katz SI. Exanthematous Viral Diseases. Measles. Fitzpatrick's Dermatology in General Medicine. Fitzpatrick's Dermatology in General Medicine. 2008;7:1851-4.
66. Ferry JA. Reactive Lymph Nodes and Castleman Disease. Hematopathology. Elsevier. 2012;2:111-60.
67. Fontaine B. Subacute sclerosing leukoencephalitis. Orphanet, October 2008. Mode of access: http://www.orpha.net/consor/cgi-bin/Disease_Search.php?lng=EN&data_id=884&Disease _Disease_Search_diseaseGroup=--van-Bogaert
68. Foster A, Sommer A. Corneal ulceration, measles, and childhood blindness in Tanzania. Brit. J. of Ophthalmology. 1987;(71):331-43. Mode of access: http:// bjo.bmj.com/ content/71/5/331.full.pdf
69. Garg RK. Subacute sclerosing panencephalitis: Review. Postgrad. Med. J. 2002;78:63-70.
70. Gershon A. Measles (Rubeola): Derived from Harrison's Principles of Internal Medicine, Ed. 17th -The McGraw-Hill Companies. 2011:947-52.
71. Gershon AA. Mandell GL, Bennett JE, Dolin R. Measles (Rubeola). Principles and Practice of Infectious Diseases. Elsevier Inc. 2007;2(6):1519-26.
72. Halsey NA. Measles virus. A Practical Giude to Clinical Virology. Wiley. 2002;6:97-113.
73. Nair N, Moss WJ, Scott S. HIV-1 infection in Zambian children impairs the development and avidity maturation of measles virus-specific immunoglobulin G after vaccination and infection. 2009;200(7):1031-8.
74. Ioachim HL, Medeiros LJ. Ioachim's lymph node pathology. Lippincott Williams & Wilkins. 2008;4:97-9.
75. Enders JF, McCarthy K, Mitus A. Isolation of measles virus at autopsy in case of giant cell pneumonia without rash. N. Engl. J. Med. 1959;261:875.
76. Kumar V, Abbas A, Fausto N. Robbins and Cotran: Pathologic Basis of Disease (+ CD-ROM). Saunders Elsevier. 2005:1525.
13/ TOM XVIII/ 4
13
77. Lamb RA, Parks GD. Paramyxoviridae: The viruses and their replication. Field's Virology. Lip-pencott-Williams&Wilkins. 2007;5:1449-96.
78. Lidar M, Langevitz P, Shoenfeld Y. The role of infection in inflammatory bowel disease: initiation, exacerbation and protection. IMAJ. 2009;9:558-63. Mode of access: http://www.ima.org.il/imaj/ar09sep-10.pdf
79. Mayo Clinic, Measles. Mode of access: http://www.mayoclinic.com/health/measles/ DS00331/DSECTION=complications
80. Measles Epidemiology and Prevention of Vaccine-Preventable Diseases. The Pink Book: Course Textbook. 12th Ed. Second Printing. CDC. Mode of access: http:// www.cdc.gov/ vaccines/pubs/pinkbook/ meas.html
81. Chatterjee MT, Coleman M, Brook G, McCrea D. Measles mimicking HIV seroconversion syndrome: a case report. J. of Medical Case Reports. 2010;4:41-2. Mode of access: http://www.jmedicalcasereports.com/ content/4/ 1/41
82. Measles, mumps, and rubella. The Fundamental Eradication Trinity. Mode of access: http:// www.brown.edu/ Courses/Bio_160/Projects2000/MMR/MeaslesPathogenesis
83. Measles (rubeola). Infectious Diseases Epidemiology & Surveillance. Department of Health. Melbourne, Victoria, Australia. Mode of access: http:// www.health.vic.gov.au/ideas/bluebook/measles
84. Measles: Questions and Answers. Information about the disease and vaccines. CDC, 2010. Mode of access: http://www.immunize.org/catg.d/p4209.pdf
85. Measles Serology. CDC. Mode of access: http://www.cdc.gov/measles/lab-tools/serology.html
86. Measles—Transmission (Reservoirs of Infection). Emerging and Re-emerging Infectious Diseases. Mode of access: http://science.education.nih.gov/ supplements/ nih1/ diseases/activities/activity5_measles-database2.htm
87. Morbilli. TheFreeDictionary. Mode of access: http://www.thefreedictionary.com/morbilli
88. Zhang Y, Ding Zh, Wang H, Li L. New measles virus genotype associated with outbreak, China. Revista Romänä De Boli Infectioase. 2010;13(2):80-3.
89. Ogle JW, Toltzis P, Parker WD. Oral Ribavirin Therapy for Subacute Sclerosing Panencephalitis. J. Infectious Diseases. 1989;159(4):748-50.
90. Orenstein J.M. The Warthin-Finkeldey-type giant cell in HIV infection, what is it? Ultrastruct Pathol. 1998;22(4):293-303.
91. Samoilovich EO, Yermalovich MA, Semeiko GV, Svirchevskaya EI. Outbreak of measles in Belarus, January-June 2006. Euro Surveill. Week. 2006;11(7). Mode of access: http://www.eurosurveillance.org/ ew/2006/060727.asp#3. - Date of access: 10.03.2009.
92. Pathorama. Institut für Pathologie. University of Basel. Mode of access: http://alf3.urz.unibas.ch/ pathopic/e/ getpic-fra.cfm?id=3756
93. Flint SJ, Enquist L., Racaniello VR, Skalka FM. Principles of Virology. Molecular Biology. ASM Press. 2009;1(3):569.
94. Rawat KJ, Kulkarni VK. Subacute Sclerosing Panencephalitis (SSPE) - A Preventable Disaster. Bombay Hospital J. 2010;52(1):102-4.
95. Rubin R, Strayer D, Rubin E. Rubin's Pathology: Clinicopathologic Foundations of Medicine. Lippincott Williams & Wilkins. 2012;6(9):335-7.
96. Schneider-Schaulies S, Meulen V. Principles & Practice of Clinical Virology. Wiley-Blackwell. 2009;(6):533-60.
97. Owens GP, Shearer AJ, Yu Xi, Ritchie AlM, Virol J. Screening random peptide libraries with SSPE brain-derived recombinant antibodies identifies multiple epitopes in the C-terminal region of the measles virus nucleocapsid protein. 2006;80(24):1212-30.
98. Selina SP. Measles. Mode of access: http://emedi-cine.medscape.com/article/966220-overview#aw2aab6b2b5
99. Kaplan LJ, Daum RS, Smaron M, McCarthy CA. Severe measles in immunocompromised patients. JAMA. 1992;267:1237-41.
100.Tatsuo H, Ono N, Tanaka K, Yanagi Y. SLAM (CDw150) is a cellular receptor for measles virus. Nature. 2000;406:893-7. Mode of access: http://www.nature.com/ nature/journal/v406/n6798/full/406893a0.html
101.Specimens for Measles Virus Isolation or RT-PCR Detection. Measles (Rubeola). CDC. Mode of access: http://www.cdc.gov/measles/lab-tools/rt-pcr.html
102.Campbell C, Levin S, Humphreys P. Subacute Sclerosing Panencephalitis: Results of the Canadian Paediatric Surveillance Program and review of the literature. BMC Pediatrics. 2005;5(47). Mode of access: http://www.biomedcentral.com/1471-2431/5/47/
103. §im§ek E, Ozturk A, Yavuz C, Kocabay K. Subacute sclerosing panencephalitis (SSPE) associated with congenital measles infection. Turk. J. Pediatr. 2005;(47):58-62.
104.Suringa DW, Bank LJ, Ackerman AB. Role of measles virus in skin lesions and Koplik's spots. N. Engl. J. Med. 1970;283(21):1139-42.
105.Surveillance Guidelines for Measles, Rubella and Congenital Rubella Syndrome in the WHO European Region. Copenhagen, WHO, 2009. Mode of access: http ://www.euro .who. int/__data/assets/pdf_file/0018/790 20/E93035.pdf
106.Strauss JH, Strauss EG. Viruses and Human Disease. Academic Press. 2002;383.
107.The child, measles and the eye. - Geneva: WHO. 2004. Mode of access: http://www.who.int/immuniza-tion_delivery/interventions/ChildMeaslesEyeENG300.pdf
108.The Fifth WHO Global Measles and Rubella laboratory network meeting. Final summary and recommendations. Geneva, WHO. 2007. Mode of access: http://www.who.int/immunization_delivery/adc/measles/ FINAL_Summary__Recs_Global_LabNetmeeting_20No v07.pdf
109.The Sanford guide to antimicrobial therapy. 2012;42.
110.Vitamin A supplements: a guide to their use in the treatment and prevention of vitamin A deficiency and xerophthalmia. Geneva: WHO. 1997;2. Mode of access: http://www.who.int/vaccines/en/vitamina.shtml
111.Delsol G, Pradere M, Voigt JJ. Warthin-Fin-keldey-like cells in benign and malignant lymphoid proliferations. Histopathology. 1982;6(4):451-65.
112. Kubota KK, Tamura JJ, Kurabayashi HH, Yana-gisawa TT. Warthin-Finkeldey-like giant cells in a patient with systemic lupus erythematosus. Hum. Pathol. 1988;19(11):1358-9.
113.White DO, Fenner FJ. Medical Virology. Academic Press. 1994:605.
114.Kelly H, Riddell M, Hey wood A, Lambert S. WHO criteria for measles elimination: a critique with reference to criteria for polio elimination. Eurosurveil-
lance, Europe's J. on Infectious diseases epidemiology, prevention and control. 2009;14(17):50. Mode of access: http://www.eurosurveillance.org/ViewArticle.aspx?Articl eId=19445
115.Yvonne A. Maldonado. Ch 227. Rubeola Virus (Measles and Subacute Sclerosing Panencephalitis). Principles and Practice of Pediatric Infectious Diseases. Elsevier Inc. 2008;3:1122.
♦
УДК 611.9:616-008:614.253.2-055
СОМАТОФОРМНЫЕ РАССТРОЙСТВА В ПРАКТИКЕ СЕМЕЙНОГО ВРАЧА часть 2
Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика
кафедра терапии и гериатрии
ул. Дорогожицкая, 9, Киев, 04114, Украина
Киевский городской клинический госпиталь инвалидов ВОВ*
National medical academy of postgraduate training named after Shupik P.L.
Department of therapy and geriatrics
Dorogozhickaya str., 9, Kiev, 04114, Ukraine
Kyiv City Clinical Hospital for disabled war veterans
e-mail: [email protected]
Ключевые слова: соматоформные расстройства, вегетативная дисфункция, анксиолитики, метаболическая терапия
Key words: somatoformic disorders, vegetative dysfunction, metabolic therapy, anxiolytics
Реферат. Соматоформш розлади в практищ Смейного лшаря. Частина 2. Приходько В.Ю., Мшропуло LP., Олшник М.В., Кононенко Е.А., Морева Д.Ю., Гоголь О.В., Кашковский Д.О., Лкняк О.А., Лкняк А.1. У дру-гш частинi статтi, присвячент проблемi соматоформних розладiв, розглядаються тохондричний розлад, соматоформна дисфункцiя вегетативно'1 нервово'1 системи та стткий соматоформний больовий розлад. Вегетативна дисфункцiя може спостер^атися як самостшний розлад, а може супроводжувати рiзнi соматичт захворювання, що спотворюе i погiршуe ïx симптоматику. При обстеженнi хворих з артерiальною гтер-тензieю авторами виявлено наявтсть вегетативно'1 дисфункцИ' у 90% пацieнтiв, що корелювало з тривожним розладом за госптальною шкалою. У клiнiчнiй практицi зустрiчаються перманентнi й пароксизмальн ве-гетативнi розлади. Останнi проявляються вегетативними кризами з перевагою симпато-адреналово'1 або вагоiнсулярноï симптоматики. У статтi також розглянуто тдходи до л^вання вегетативних розладiв, об-говорюються препарати ргзних фармакологiчниx груп. На пiдставi анализу лiтературниx даних показано, що небензодiазепiновий анксюлтик адаптол у моно- або комбтованш терапИ' хворих з соматоформними роз-ладами сприяе швидкш та ефективнш редукцй психоемоцтного та вегетативного компоненту захворювання, не обмежуючи працездаттсть i активнкть пацieнтiв.
Abstract. Somatoform disorders in the family doctor's practice. Prykhodko V.Yu., Mikropulo I.R., Oleinik M.V., Kononenko E.A., Moreva D.Yu., Gogol O.V., Kashkovskiy D.O., Lisnyak O.A., Lisnyak A.I. In the second part of the article devoted to the problem of somatoform disorders, hypochondriacal disorder, somatoform dysfunction of the autonomic nervous system and sustained somatoform pain disorder are reviewed. Vegetative dysfunction can occur as a separate disorder and may be accompanied by a variety of somatic diseases which distorts and exacerbates their symptoms. In patients with arterial hypertension the authors revealed the presence of vegetative dysfunction in 90%, which correlated with an anxiety disorder by the HADS scale. In clinical practice there are permanent and paroxysmal vegetative dysfunctions. The last ones are manifested by vegetative crises with predominance of sympathoadrenal or
В.Ю. Приходько, И. Р. Микропуло, М.В. Олейник, Е.А. Кононенко, Д.Ю. Морева, О.В. Гоголь, Д. О. Кашковский, О.А. Лисняк*, А.И. Лисняк *
13/ Том XVIII/ 4
15
